Радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками

Виконано дослідження морфології багатостінних вуглецевих нанотрубок (БВНТ) та нанокомпозитів поліетилену (ПЕ) низької густини з БВНТ з використанням просвічуючої і скануючої електронної мікроскопії. Вивчена кристалічна структура і ступінь кристалічності для вихідних нанокомпозитів...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вопросы атомной науки и техники
Дата:	2016
Автори:	Ничипоренко, О.С., Дмитренко, О.П., Куліш, М.П., Пінчук-Ругаль, Т.М., Грабовський, Ю.Є., Заболотний, М.А., Мамуня, Є.П., Левченко, В.В., Шлапацька, В.В., Стрельчук, В.В., Ткач, В.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України 2016
Теми:	Физика радиационных и ионно-плазменных технологий
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115342
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками / О.С. Ничипоренко, О.П. Дмитренко, М.П. Куліш, Т.М. Пінчук-Ругаль, Ю.Є. Грабовський, М.А. Заболотний, Є.П. Мамуня, В.В. Левченко,В.В. Шлапацька, В.В. Стрельчук, В.М. Ткач // Вопросы атомной науки и техники. — 2016. — № 2. — С. 99-106. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860194103579377664
author	Ничипоренко, О.С. Дмитренко, О.П. Куліш, М.П. Пінчук-Ругаль, Т.М. Грабовський, Ю.Є. Заболотний, М.А. Мамуня, Є.П. Левченко, В.В. Шлапацька, В.В. Стрельчук, В.В. Ткач, В.М.
author_facet	Ничипоренко, О.С. Дмитренко, О.П. Куліш, М.П. Пінчук-Ругаль, Т.М. Грабовський, Ю.Є. Заболотний, М.А. Мамуня, Є.П. Левченко, В.В. Шлапацька, В.В. Стрельчук, В.В. Ткач, В.М.
citation_txt	Радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками / О.С. Ничипоренко, О.П. Дмитренко, М.П. Куліш, Т.М. Пінчук-Ругаль, Ю.Є. Грабовський, М.А. Заболотний, Є.П. Мамуня, В.В. Левченко,В.В. Шлапацька, В.В. Стрельчук, В.М. Ткач // Вопросы атомной науки и техники. — 2016. — № 2. — С. 99-106. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вопросы атомной науки и техники
description	Виконано дослідження морфології багатостінних вуглецевих нанотрубок (БВНТ) та нанокомпозитів поліетилену (ПЕ) низької густини з БВНТ з використанням просвічуючої і скануючої електронної мікроскопії. Вивчена кристалічна структура і ступінь кристалічності для вихідних нанокомпозитів і після електронного опромінення з різними дозами опромінення. Дозові залежності модуля Юнга, електропровідності та температурна залежність електропровідності показують, що за малих доз опромінення (0,01; 0,02 і 0,03 МГр) у полімерній матриці формуються полієнові структури. При підвищенні дози, включаючи 5,0 МГр, ці полієнові послідовності руйнуються, в той же час виникають міжмолекулярні зшивки. Такі зшивки значним чином впливають на температурну залежність електропровідності нанокомпозитів, які містять провідні кластери, що утворені нанотрубками. Це особливо помітно вище температури плавлення ПЕ. Выполнены исследования морфологии многостенных углеродных нанотрубок (МУНТ) и нанокомпозитов полиэтилена низкой плотности (ПЭНП) с МУНТ с использованием просвечивающей и сканирующей электронной микроскопии. Изучены кристаллическая структура и степень кристалличности для выходных нанокомпозитов и после электронного облучения с различными дозами облучения. Дозовые зависимости модуля Юнга, электропроводности и температурная зависимость электропроводности показывают, что при малых дозах облучения (0,01; 0,02 и 0,03 МГр) в полимерной матрице формируются полиеновые структуры. При повышении дозы, включая 5,0 МГр, эти полиеновые последовательности разрушаются, в то же время возникают межмолекулярные сшивки. Такие сшивки значительным образом влияют на температурную зависимость электропроводности нанокомпозитов, которые содержат проводящие кластеры, образованные нанотрубками. Это особенно заметно выше температуры плавления полиэтилена. Investigation of multiwalled carbon nanotubes (MWCNT) and low density polyethylene nanocomposites with MWCTN morphology were performed using transmission and scanning electron microscopy. Crystalline structure and crystallinity degree was studied for initial nanocomposites and after electron irradiation with different doses. Changes of Young modulus, electrical conductivity and its dependence on temperature with irradiation dose suggest that at low doses (0.01; 0.02; 0.03 MGy) there polyene sequences are formed within polymer matrix. At higher doses, including 5.0 MGy, these polyene sequences vanish, while intermolecular crosslinks emerge. Such crosslinks significantly influence the temperature dependence of electrical conductivity of nanocomposites containing conductive clusters of nanotubes. It is especially evident after melting temperature.
first_indexed	2025-12-07T18:07:56Z
format	Article
fulltext	ISSN 1562-6016. ВАНТ. 2016. №2(102) 99 УДК 539.12.04 РАДІАЦІЙНО-СТИМУЛЬОВАНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОПРОВІДНОСТІ НАНОКОМПОЗИТУ ПОЛІЕТИЛЕНУ З БАГАТОСТІННИМИ ВУГЛЕЦЕВИМИ НАНОТРУБКАМИ О.С. Ничипоренко 1 , О.П. Дмитренко 1 , М.П. Куліш 1 , Т.М. Пінчук-Ругаль 1 , Ю.Є. Грабовський 1 , М.А. Заболотний 1 , Є.П. Мамуня 2 , В.В. Левченко 2 , В.В. Шлапацька 3 , В.В. Стрельчук 4 , В.М. Ткач 5 1 Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ, Україна; 2 Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, Київ, Україна; 3 Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України, Київ, Україна; 4 Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, Київ, Україна; 5 Інститут надтвердих матеріалів ім. В.Н. Бакуля НАН України, Київ, Україна E-mail: orenkole@gmail.com Виконано дослідження морфології багатостінних вуглецевих нанотрубок (БВНТ) та нанокомпозитів поліетилену (ПЕ) низької густини з БВНТ з використанням просвічуючої і скануючої електронної мікроскопії. Вивчена кристалічна структура і ступінь кристалічності для вихідних нанокомпозитів і після електронного опромінення з різними дозами опромінення. Дозові залежності модуля Юнга, електропровідності та температурна залежність електропровідності показують, що за малих доз опромінення (0,01; 0,02 і 0,03 МГр) у полімерній матриці формуються полієнові структури. При підвищенні дози, включаючи 5,0 МГр, ці полієнові послідовності руйнуються, в той же час виникають міжмолекулярні зшивки. Такі зшивки значним чином впливають на температурну залежність електропровідності нанокомпозитів, які містять провідні кластери, що утворені нанотрубками. Це особливо помітно вище температури плавлення ПЕ. ВСТУП Серед високомолекулярних сполук важливе місце займають електропровідні полімери, структура яких характеризується наявністю лінійних або циклічних π-спряжених систем. До таких органічних провідних полімерів відносяться: поліацетилен, полінітрид, поліфенілен, поліанілін, поліпірол, політіофен, політрифенілін та інші, в яких реалізується внутрішня провідність за рахунок перенесення делокалізованих π-електронів. У нелегованому поліацетилені електронна провідність (σ) складає від 10 -9 до 10 -7 Ом -1 ∙см -1 , а при його легуванні вона зростає до 10 3 Ом -1 ∙см -1 . Таким чином, електронна провідність органічних полімерів досягає значення, властивого металам (10 4 …10 6 Ом -1 ∙см -1 ). Разом з тим, полімери з внутрішньою провідністю є нестабільними і тому на даний час не знайшли широкого використання [1–3]. Частіше застосовуються полімери із зовнішньою провідністю. Такими полімерами є композити, в яких звичайний полімер служить матрицею для провідних наповнювачів, в тому числі металевих частинок. Якщо провідність звичайних полімерів, таких як поліпропілен, поліетилен, полівінілхлорид, політетрафторетилен, дуже низька і не перевищує 10 -14 Ом -1 ∙см -1 , то при їх збагаченні вказаними наповнювачами вона досягає значень в межах 10 -6 …10 Ом -1 ∙см -1 . При величинах електропро- відності таких полімерних композитів у діапазоні 10 -4 …10 -1 Ом -1 ∙см -1 вони використовуються для захисних ізоляційних покриттів елементів електронних схем з метою ефективного зменшення впливу електромагнітного випромінювання [2]. Досягнення високих електричних параметрів полімерних композитів із зовнішньою провідністю залежить від природи наповнювача, його об’ємного вмісту, форми та характеру розподілу в матриці і взаємодії на границі розділу фаз. Утворення провідного кластера дисперсним наповнювачем суттєво визначається їх пакуванням, що може бути описано за допомогою пакінг-фактора F, який вказує на межу наповнення полімеру і залежить від співвідношення розмірів (форми) частинок та їх розподілу в об’ємі полімерної матриці [4–6]. У випадку монодисперсних сферичних частинок при їх статистичному розподілі пакінг-фактор дорівнює F = 0,64. У розглянутих полімерних композитах за критичного вмісту наповнювача φс, який називають перколяційним порогом, виникає провідний кластер з частинок. Він забезпечує перехід від ізолятора з провідністю 10 -14 …10 -16 Ом -1 ∙см -1 до провідного полімерного композита з величиною σ = 10 1 …10 4 См/см. Величина φс визначається добутком φс = cF, де с – критичний параметр, який для статистичної гетерогенної системи, що включає невзаємодіючі між собою непровідну полімерну матрицю і провідні частинки наповнювача, дорівнює 0,25. З наведеного виразу витікає, що падіння величини порогу перколяції φс можливе при зменшенні F. Воно можливе для несферичних частинок із значним співвідношенням довжини l до діаметра d. Так, при збільшенні геометричного параметра l/d до 10 3 і хаотичній орієнтації частинок пакінг-фактор F зменшується від 0,64 до 0,004. Одним з наповнювачів, для яких геометричний фактор дорівнює l/d~10 3 , є вуглецеві нанотрубки і тому при їх застосуванні можна очікувати низького 100 ISSN 1562-6016. ВАНТ. 2016. №2(102) значення перколяційного порогу φc. Крім визначної величини l/d вуглецеві нанотрубки характери- зуються унікальними механічними та електричними властивостями при низькій густині (0,8 г/см 3 для одностінних вуглецевих нанотрубок (ОВНТ) та 1,8 г/см 3 для БВНТ [711]). Так, модуль пружності для ОВНТ дорівнює ~ 1 ТПа, а для БВНТ він зменшується до ~ 0,3 ТПа. Питомий електроопір складає 5…50 мкОмсм, а теплопровідність відповідає 3000 Вт/(мК). Площа поверхні відповідає 10…20 м 2 /г. Водночас, електроопір для сплутаних БВНТ значно більший в порівнянні з індивідуальними БВНТ і дорівнює 0,1 Омсм [12]. Варто відмітити, що на електричні властивості полімерних композитів з металевими наповню- вачами або нанотрубками також впливають умови їх приготування. Найменші значення порогу перколя- ції φс можна отримати у випадку формування в полімерних композитах сегрегованих систем, тобто при створенні упорядкованої сітки провідної фази [5, 6]. Так, в сегрегованому нанокомпозиті поліві- нілхлориду з БВНТ одержано φс = 0,045 об.%, а в нанокомпозиті поліпропілену з вуглецевими нано- трубками ця величина дорівнює φс = 0,040 об.% [6, 13, 14]. На поведінку електропровідності полімерного нанокомпозиту суттєвим чином може впливати не лише наявність або відсутність провідного кластера, а також структурний стан полімерної матриці та ступінь прищеплення макроланцюгів з частинками наповнювача. Відмічені фактори відіграють важливу роль у випадку погіршення контакту між нанотрубками при підсиленні спряження між гетерофазними компонентами нанокомпозиту. У цьому випадку в більшій мірі проявляється стрибковий механізм перенесення електронів внаслідок тунельного ефекту. У значній мірі структурний стан матриці впливає на температурну залежність електропровідності. У нанокомпозитах зміна структури матриці відбувається в результаті впливу нанотрубок на ступінь кристалічності, а також внаслідок радіаційно-стимульованих процесів. Разом з впливом на молекулярну та надмолекулярну структури полімерних макролан- цюгів опромінення сприяє формуванню просторової сітки при зшиванні макромолекул, що суттєвим чином проявляється на стані провідного кластера. В результаті можна очікувати зміни температурної залежності електроопору, яка обумовлена радіаційно-стимульованими перетвореннями коефіцієнтів термічного розширення полімерної матриці, та умов деформаційного зміщення макромолекул. В даній роботі розглядається вплив наповнення ПЕ БВНТ на перколяційну та температурозалежну поведінку електропровідності, а також вивчаються механізми радіаційно-індукованих перетворень цих характеристик під дією високоенергетичного електронного опромінення з різними дозами поглинання. 1. МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТУ Для виготовлення зразків ПЕ та його нанокомпозитів з БВНТ (ПЕ-БВНТ) використовувався порошок ПЕ низької густини. Електропровідними наповнювачами вибиралися БВНТ виробництва NANOCYL (Sambreville, Belgium), діаметр яких дорівнював d = 9,5 нм, а довжина l = 1,3 мкм. На першому етапі суміш з порошку ПЕ з відповідним вмістом БВНТ (0,5; 1,0; 1,25; 1,5; 1,75; 2,0 і 3,0 об.%) ретельно механічно змішувалася шляхом перетирання у фарфоровій ступці. В подальшому виготовлена суміш перемішувалася в розплаві. Для такого змішування використовувався двогвинтовий міні-екструдер, в якому підтримувалася температура 190 ºС. Змішування відбувалося при швидкості обертання гвинтів 80 об./хв на протязі 15 хв. На наступному етапі нанокомпозит видавлювався в сталеву форму, нагріту до 170 ºС, і проводилося його гаряче компактування стисненням на протязі 10 хв при тиску 12 МПа. Після цього зразки охолоджувалися до кімнатної температури з швидкістю 15 ºС на хвилину. Для проведення термомеханічних досліджень зразки чистого ПЕ та його нанокомпозитів з БВНТ виготовлялися у формі дисків з діаметром 12 і товщиною 1,0 мм, а у випадку вимірювань електропровідності  з діаметром 30 і товщиною 1,5 мм. Термомеханічні вимірювання виконувалися з використанням обладнання Q400E (TAInstruments) у режимі пенетрації з використанням індентора діаметром 3 мм з плоским кінцем. Навантаження на індентор забезпечувало тиск на зразок 1 МПа. Швидкість нагрівання зразка становила 3 ºС на хвилину. Точність вимірювання деформації дорівнювала 0,5 мкм. Електропровідність визначалася при постійному струмі за допомогою тераомметра Е6-13А при температурі 22 ºС. Вимірювання виконувалися за двохелектродною схемою шляхом розміщення зразка між двома електродами у вигляді алюмінієвих фольг з товщинами 20 мкм і 1 мм. Величина електропровідності σ (Ом -1 ∙см -1 або См/см) визначалася з рівняння 1 , h R S   де R, Ом – опір зразка, який виміряний тераомметром; h, см і S, см 2 – товщина і площа зразка відповідно. Дослідження температурної залежності електропровідності проводилося при нагріванні з швидкістю 3 ºС на хвилину. Коефіцієнт лінійного термічного розширення α визначався як відношення 0 , L L T     де ∆L=L(T)-L(T0) – зміна лінійних розмірів (товщини) зразка при проміжних температурах Т і початковій температурі Т0. ∆Т = Т-Т0 – зміна температури на вибраному проміжку. ISSN 1562-6016. ВАНТ. 2016. №2(102) 101 Структура ПЕ та нанокомпозитів ПЕ-БВНТ визначалася з використанням просвічуючого JEM100C (JEOL, Tokio, Japan) та скануючого Zeiss EVO60 електронних мікроскопів, рентгенівського дифрактометра ДРОН-3М. Радіаційні пошкодження вносилися при електронному опроміненні з використанням лінійного прискорювача ИЛУ-6. Енергія електронів відповідала величині Ее = 1,8 МеВ. На рис. 1 показано зображення БВНТ, одержане методом просвічуючої електронної мікроскопії (ПЕМ), та нанокомпозитів ПЕ-БВНТ з використанням скануючої електронної мікроскопії (СЕМ). а б Рис. 1. Зображення БВНТ (а) та нанокомпозиту ПЕ з 2,0 об.% БВНТ (б) 2. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ На рис. 2 наведено зображення СЕМ-нанокомпо- зиту ПЕ з 2,0 об.% БВНТ, який опромінений електронами з різними дозами поглинання. Видно, що в нанокомпозиті з високим вмістом нанотрубок останні суттєво агреговані. Водночас, ВНТ за різних доз поглинання залишаються суттєво змоченими ПЕ. Із підвищенням флюенса агрегація нанотрубок підсилюється. На рис. 3 видно, що для нанокомпозитів, як і для чистого ПЕ, суттєву долю в їх структуру вносить аморфна фаза. При цьому в кристалічній компоненті зберігається орторомбічна гратка. Видно, що за малих концентрацій нанотрубок (до 1,0 об.%) ступінь кристалічності падає за рахунок механохімічної деструкції упорядкованих в кристалічних областях макроланцюгів ПЕ. З подальшим збільшенням вмісту БВНТ ступінь кристалічності зростає, оскільки починає переважати зародкоутворююча роль нанотрубок. Водночас, ступінь кристалічності змінюється мало і визначається низькою величиною густини вихідного ПЕ. а б Рис. 2. Зображення нанокомпозиту ПЕ з 2,0 об.% БВНТ, який опромінений електронами з дозами поглинання 0,7 (а) та 2,0 МГр (б) (Ее = 1,8 МеВ, Т = 293 К) Орторомбічна структура кристалічної фази також зберігається для ПЕ і його нанокомпозитів у випадку високоенергетичного електронного опромінення з різними дозами поглинання (рис. 4). 0 10 20 30 40 50 0 1x10 4 2x10 4 3x10 4 3 2 Ін те н си в н іс ть , в ід н . о д . 2 2 0 3 1 0 0 2 0 2 1 0 2 0 0 1 1 0 градуси 1 a 0 1 2 40,3 40,4 40,5 40,6 40,7 Концентрація БСВНТ, об.% С ту пі нь кр ис та лі чн ос ті , % б Рис. 3. Спектри рентгенівської дифракції для ненаповненого ПЕ (1) та його нанокомпозитів з 1,0 (2) і 2,0 об.% БВНТ (3) (а) та залежність ступеня кристалічності від вмісту нанотрубок (б) 102 ISSN 1562-6016. ВАНТ. 2016. №2(102) 10 20 30 40 50 0 1x10 4 2x10 4 3x10 4 4x10 4 1 2 3 Ін т е н с и в н іс т ь , в ід н . о д . 2 градуси 6 5 4 a 10 20 30 40 50 0.0 5.0x10 3 1.0x10 4 1.5x10 4 2.0x10 4 3 4 5 6 2 1 Ін те н си в н іс ть , в ід н . о д . 2 градуси б Рис. 4. Спектри рентгенівської дифракції, які одержані від ненаповненого ПЕ (а) та нанокомпозитів ПЕ з 2,0 об.% БВНТ (б) після опромінення електронами з дозами поглинання: 0 (1); 0,05 (2); 0,2 (3); 0,7 (4); 2,0 (5); 4,72 МГр (6) (Ее = 1,8 МеВ) Разом з тим, з підвищенням дози поглинання ступінь кристалічності змінюється складним чином для ПЕ та його нанокомпозитів (рис. 5). Видно, що у випадку менших доз поглинання (0,05 і 0,2 МГр) ступінь кристалічності зменшується, досягаючи мінімуму при величині 0,2 МГр. За великого значення дози поглинання 4,72 МГр ступінь кристалічності для всіх зразків різко зменшується. Очевидно, що за малих доз поглинання переважно реалізуються процеси деструкції макроланцюгів ПЕ в межах кристалічних областей. Необхідно відмітити, що процес деструкції відбувається одночасно із молекулярним зшиванням макроланцюгів, яке переважно реалізується в аморфних областях. При цьому не можна виключати можливість внутрішньомолекулярного зшивання в кристалічних областях, яке також призводить до зменшення ступеня кристалічності. Для ПЕ має місце деструкція не лише основних ланцюгів, а також відщеплення бічних груп або їх частин. Відщеплення бічних розгалужень, як можна припустити, переважно відбувається за більших доз поглинання (0,2…2,0 МГр) і супроводжується підвищенням ступеня кристалічності. Варто зазначити, що для ПЕ високої густини, в якому бічні розгалуження відсутні, ступінь кристалічності з ростом дози поглинання лише зменшується. За малого вмісту нанотрубок, при якому гомогенність їх розподілу в полімерній матриці вища, ступінь кристалічності змінюється за рахунок зародкоутворюючого внеску БВНТ. 0 1 2 36 38 40 42 7 6 5 4 3 2 С ту п ін ь к р и с та л іч н о с ті , % Концентрація БСВНТ, об.% 1 а б Рис. 5. Залежності ступеня кристалічності для ПЕ від вмісту БВНТ після електронного опромінення з дозами поглинання: 0 (1); 0,01 (2); 0,05 (3); 0,2 (4); 0,7 (5); 2,0 (6); 4,72 МГр (7) (а) та від дози поглинання для ненаповненого ПЕ (1) та його нанокомпозитів з 1,0 (2) і 2,0 об.% БВНТ (3) (Ее = 1,8 МеВ) Більш складною є залежність модуля Юнга G від дози поглинання. Вона одержана з кривих напруженнядеформації, які виявилися подібними для чистого ПЕ та його нанокомпозитів (рис. 6). Разом з тим, присутність у полімерній матриці наповнювача суттєво впливає на значення модуля Юнга. Рис. 6. Залежність модуля Юнга ПЕ (1) та його нанокомпозитів з 1,0 (2) і 2,0 об.% БВНТ (3) від дози поглинання електронного опромінення (Ее = 1,8 МеВ) За малих доз поглинання (0,01, 0,02 і 0,03 МГр) модуль Юнга в ПЕ стрімко зростає від 75 до 0,01 0,1 1 10 36 38 40 42 С т у п ін ь к р и с т а л іч н о с т і, % Доза опромінення, МГр 2 1 3 0,01 0,1 1 50 100 150 200 3 2 G , М П а Доза опромінення, МГр 1 0 ISSN 1562-6016. ВАНТ. 2016. №2(102) 103 130 МПа. При більших дозах поглинання (0,05 і 0,2 МГр) виникає падіння модуля Юнга до значень, менших, ніж для чистого ПЕ. З подальшим зростанням дози поглинання до 0,7; 2,0 і 4,72 МГр спостерігається повільне підвищення модуля Юнга до ~ 95 МПа, яке не досягає максимального значення 130 МПа за дози поглинання 0,03 МГр. Вказані механізми реалізуються одночасно з формуванням за менших доз поглинання полієнових структур за рахунок накопичення вільних радикалів, що сприяє зростанню модуля Юнга. За більших доз, коли модуль Юнга падає, поява ненасичених зв’язків припиняється внаслідок зменшення концентрації вільних радикалів при їх рекомбінації. При цьому полієнові структури не утворюються, а з подальшим підвищенням дози поглинання після 2,0 МГр більш ефективними стають процеси міжмолекулярних зшивок, які приводять до поступового збільшення модуля Юнга. Розглянута поведінка модуля Юнга зберігається для нанокомпозитів, але за його більших величин, тому очевидно, що присутність наповнювача не впливає на механізми змін фізико-механічних властивостей полімеру при опроміненні, але визначає ефективність їх протікання. Більше того, вже у вихідному стані наповнення модуль Юнга в нанокомпозитів ПЕ з 2,0 об.% БСВНТ значно зростає до 100 МПа, що безумовно є наслідком хімічного спряження його гетерогенних компонент. Саме в результаті такого спряження механічні характеристики нанокомпозиту зростають, але вони не є визначальними при радіаційно-стимульованих перетвореннях модуля Юнга. Можна очікувати, що розглянуті механізми також мають місце у випадку радіаційно- стимульованих перетворень термомеханічних і електропровідних властивостей ПЕ та його нанокомпозитів з БВНТ. Як показують термомеханічні дослідження для ПЕ та його нанокомпозитів, дозові навантаження електронного опромінення призводять до змін термічного розширення ПЕ та виникнення в ньому високоеластичної області, яка не характерна для лінійних полімерів, до яких відноситься ПЕ. До речі, відсутність чітко вираженої високоеластичної області також спостерігається для полівінілхлориду [13]. Цей стан з’являється лише при формуванні макроскопічної просторової сітки наповнювача в результаті утворення сегрегованої структури, яка блокує пластичну деформацію, тобто рухливість макромолекул одна відносно одної. Якщо за доз поглинання 0,01; 0,02 і 0,03 МГр плато високоеластичного стану виражено недостатньо і зберігається перехід у високоплинний стан, то вже після дози поглинання 0,05 МГр і вище такий перехід зникає, а отже, відбувається формування суцільної просторової сітки зшитих макромолекул. Вже за дози поглинання 0,03 МГр температура переходу у високоплинний стан для ПЕ зростає до значення Тп = 140 ºС. За наявності 1,0 та 2,0 об.% БВНТ вона збільшується до Тп ≈ 170 ºС. Вказані факти свідчать про формування більш жорсткої матриці, але без утворення просторової сітки, що може бути пов’язано з радіаційно- стимульованою генерацією в ПЕ полієнових структур. За більших доз поглинання ці структури руйнуються і відбувається інтенсивне міжмолекулярне зшивання. Крім того, внаслідок фізичної (адсорбційної) і, можливо, хімічної взаємодій між нанотрубками та полімерними макроланцюгами виникає блокування рухливості молекулярних сегментів, що сприяє збільшенню температури Тп. На рис. 7 та 8 показано залежності відносних деформацій L, % та коефіцієнтів термічного розширення α, К -1 нанокомпозитів ПЕ з 2,0 об.% БВНТ від температури в різних температурних інтервалах після електронного опромінення з різними дозами поглинання. Видно, що коефіцієнти термічного розширення в залежності від температурного діапазону можуть приймати як позитивні, так і негативні величини і складним чином змінюються з температурою та дозою поглинання. Це свідчить про наявність різних механізмів термічної деформації, обумовленої утворенням полієнових структур та просторової сітки зшитих макроланцюгів. 50 100 150 200 -100 -50 0 100 200 0 4 8 12 16 20 9 8 7 6 L , % T, C 5 9 87 6 5 4 3 2 L , % T,  C 1 Рис. 7. Залежності відносних деформацій для нанокомпозиту ПЕ з 2,0 об.% БВНТ від температури після електронного опромінення з дозами поглинання: 0 (1); 0,01 (2); 0,02 (3); 0,03 (4); 0,05 (5); 0,2 (6); 0,7 (7); 2,0 (8); 4,72 МГр (9) (Ее = 1,8 МеВ) 40 80 120 160 200 240 -12 -8 -4 0 4 100 200 0 1 2 3 6 7 9 8  1 0 3 , K -1 T, C 5 9 8 7 6 5 4 3 2 , 1 0 3 K -1 T,  C 1 Рис. 8. Залежності коефіцієнту термічного розширення для нанокомпозиту ПЕ з 2,0 об.% БВНТ від температури після електронного опромінення з дозами поглинання: 0 (1); 0,01 (2); 0,02 (3); 0,03 (4); 0,05 (5); 0,2 (6); 0,7 (7); 2,0 (8); 4,72 МГр (9) (Ее = 1,8 МеВ) 104 ISSN 1562-6016. ВАНТ. 2016. №2(102) На рис. 9 представлено дозові залежності коефіцієнта термічного розширення, які отримані шляхом лінійної апроксимації L(T) для нанокомпозиту ПЕ з 2,0 об.% БВНТ у різних інтервалах температур. Рис. 9. Залежності коефіцієнта термічного розширення для нанокомпозиту ПЕ з 2,0 об.% БВНТ від дози поглинання в температурних інтервалах 30…54 (1) та 54…91 ºС (2) Видно, що з ростом дози поглинання коефіцієнт термічного розширення в обох інтервалах зменшується. Можна очікувати, що наявність змін коефіцієнта термічного розширення від вмісту нанотрубок та дози поглинання буде суттєвим чином впливати на температурну залежність електропровідності. Відомо, що температурна залежність електроопору, в тому числі для композитів ПЕ, характеризується наявністю позитивного і негативного температурних коефіцієнтів опору. За температур (до температури плавлення) опір ПЕ, який наповнений провідними частинками, значно менший за електроопір чистого ПЕ. Водночас, при підвищенні температури у вказаному інтервалі електроопір композиту зростає, в той час коли питомий опір полімерної матриці повільно падає від 10 16 до 10 15 Ом∙см. Після того як електроопір композиту досягає значення ρ для ПЕ поблизу температури плавлення, спостерігається зменшення опору [6, 1518]. На рис. 10 показана залежність провідності нанокомпозиту ПЕ від вмісту БВНТ. 0 1 2 3 10 -14 10 -12 10 -10 10 -8 10 -6  , С м /с м Концентрація БСВНТ, об.% Рис. 10. Залежність провідності нанокомпозиту ПЕ з БВНТ від вмісту останніх Видно, що має місце перколяційна залежність провідності з порогом перколяції φс ≈ 1,0 об.% БВНТ. Для апроксимації поведінки електропровідності σ поблизу порога перколяції (φ > φc) переважно застосовується скейлінгова залежність σ = σ0(φ-φс) t , де σ0 – параметр провідності, який зв’язується з величиною провідності фази наповнювача; φ  об’ємний вміст наповнювача; φс – поріг перколяції; t – критичний індекс, універсальна частина якого відповідає ~ 1,7, а додатковий внесок обумовлений особливостями реальних механізмів провідності, які мають місце в експерименті. Застосування скейлінгової залежності для опису одержаної перколяційної поведінки σ(φ) призводять до наступних значень: σ0=1,6·10 -6 См/см; φс=0,013; t = 2,8; F = 0,30. Звертає на себе увагу значно завищене значення критичного індексу t, яке свідчить про особливості структури нанокомпозитів. Величина σ0, навпаки, значно менша за провідність БВНТ (≈ 10 3 См/см). Крім того, поріг перколяції φс значно більший за його величину 0,00073, що характерна для сегрегованої структури [12]. Для дослідження температурної залежності провідності опромінених зразків був вибраний нанокомпозит ПЕ з 2,0 об.% БВНТ, тобто з вмістом нанотрубок вище порога перколяції. На рис. 11 наведено температурні залежності електропровідності для нанокомпозиту ПЕ з 2,0 об.% БВНТ після електронного опромінення з різними дозами поглинання. 0 50 100 150 200 250 10 -13 10 -10 10 -7 7 6 4 3 2  , С м /с м T, C 1 5 Рис. 11. Залежності провідності нанокомпозиту ПЕ з 2,0 об.% БВНТ від температури після електронного опромінення з дозами поглинання: 0 (1); 0,05 (2); 0,2 (3); 0,7 (4); 2,0 (5); 4,72 МГр (6) (Ее = 1,8 МеВ) Видно, що після температури плавлення Тпл електропровідність неопроміненого нанокомпозиту різко падає, а після розплаву ПЕ відбувається стрімке зростання σ. Розглянута поведінка σ(Т) із зміною знаку температурних коефіцієнтів провідності зв’язана з руйнуванням провідної структури наповнювача для температур вищих за Тпл і флуктуацією розподілу провідних частинок з відновленням ланцюжків провідності. Внаслідок високої рухливості полімерних сегментів та низької в’язкості матриці має місце відновлення контактів нанотрубок, втрачене при руйнуванні провідного кластера, що сприяє зростанню електропровідності [19, 20]. 0.1 1 10 0.5 1.0 1.5 2      Доза опромінення, МГр 1 0 БВНТ, об.% ISSN 1562-6016. ВАНТ. 2016. №2(102) 105 Зшивання макроланцюгів, яке є переважаючим вже з дози поглинання 0,05 МГр, сприяє погіршенню електропровідності внаслідок зменшення рухливості сегментів макромолекул при формуванні просторової сітки, яке обмежує можливість утворення контактів між нанотрубками. З цієї ж причини падіння електропровідності поблизу Тпл значно менше, ніж для неопроміненого нанокомпозиту. Менш стрімким є зростання електропровідності при температурах більших Тпл, оскільки рухливість сегментів макромолекул, яка могла б сприяти встановленню контактів між нанотрубками навіть за високих температур, залишається обмеженою внаслідок міжмолекулярних зшивок [8, 9]. Водночас, варто відзначити, що падіння електропровідності нанокомпозитів з підвищенням дози поглинання має місце лише за таких доз, при яких виникає зшивання ланцюгів. У випадку малих доз поглинання, за яких у полімерах зшивання не відіграє важливої ролі, а з’являється лише полієнова структура, електропровідність навпаки зростає. Ймовірно, що таке зростання провідності обумовлене збільшенням провідності матриці, а отже підвищенням внеску стрибків електронів за рахунок тунельного ефекту. На рис. 12 показано дозові залежності електропровідності нанокомпозиту ПЕ з 2,0 об.% БВНТ при різних температурах. Рис. 12. Залежності електропровідності нанокомпозиту ПЕ з 2,0 об.% БВНТ від дози поглинання після електронного опромінення при температурах 25 (1) і 130 °С (2) (Ее=1,8 МеВ) Можна помітити, що за малих доз поглинання електропровідність зростає за обох температур. ВИСНОВКИ Дослідження морфології нанокомпозитів ПЕ з БВНТ вказують на добре змочування між компонентами зразків, а отже, на достатню адсорбційну і, можливо, хімічну взаємодію на границі фаз. Орторомбічна структура ПЕ при їх наповненні нанотрубками та електронному опроміненні зберігається, а ступінь кристалічності змінюється мало. Як для ПЕ, так і для його нанокомпозитів спостерігається суттєва зміна в поведінці модуля Юнга при збільшенні дозового навантаження електронного опромінення. При малих дозах поглинання (0,01; 0,02 і 0,03 МГр) модуль Юнга для всіх зразків значно зростає, що пояснюється формуванням у полімерній матриці полієнової структури. Із збільшенням дози поглинання до 0,2 МГр, навпаки, модуль Юнга падає, що відповідає руйнуванню вказаних структур. При подальшому зростанні дози модуль Юнга зростає завдяки підвищенню кількості зшивок макроланцюгів та можливого прищеплення їх до вуглецевих нанотрубок. Вказаний механізм радіаційно-стимульованого впливу опромінення призводить до виникнення в ПЕ високоеластичного стану, зростання температури плавлення Тпл, зникнення переходу у високоплинний стан, падіння термічного коефіцієнта розширення. Електропровідність нанокомпозитів ПЕ з БВНТ носить перколяційний характер з порогом перколяції φс = 1,3 об.% БВНТ; σ0 = 1,6·10 -6 См/см; t = 2,8. Температурна залежність електропровідності описується наявністю негативного і позитивного коефіцієнтів провідності. У випадку опромінення електронами наявність міжмолекулярних зшивок призводить до зменшення величини електропровідності, особливо після Тпл, оскільки зменшення рухливості сегментів макроланцюгів перешкоджає виникненню провідного кластера. Водночас, з цієї ж причини, падіння електропровідності поблизу температури плавлення також зменшується. За малих доз поглинання виникнення полієнових структур сприяє підвищенню електропровідності. БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК 1. А.А. Дулов, А.А. Слинкин. Органические полупроводники. М.: «Наука», 1970, 125 с. 2. Ф. Гарнье. Проводящие полимеры // УФН. 1989, т. 157, в. 3, с. 513-527. 3. Э.Р. Блайт, Д. Блур. Электрические свойства полимеров. М.: «Физматлит», 2008, 376 с. 4. Є.П. Мамуня, С.Л. Василенко, І.М. Паращенок та ін. Структура і електричні властивості електропровідних полімерних композицій // Композ. полім. матер. 2000, т. 25, №1, с. 36-42. 5. Ye.P. Mamunya, V.V. Davydenko, P. Pissis, et al. Electrical and thermal conductivity of polymers filled with metal particles // Eur. Polym. J. 2002, v. 38, issue 9, p. 1887-1897. 6. Є.П. Мамуня, М.В. Юрженко, Є.В. Лебедєв та ін. Електроактивні полімерні матеріали. К.: «Альфа-Реклама», 2013, 402 с. 7. А.В. Елецкий. Углеродные нанотрубки // УФН. 1997, т. 167, №9, с. 945-972. 8. В. Елецкий. Сорбционные свойства углерод- ных наноструктур // УФН. 2004, т. 174, №11, с. 1191-1231. 9. А.В. Елецкий. Механические свойства угле- родных наноструктур и материалов на их основе // УФН. 2007, т. 177, №3, с. 223-274. 10. H.-L. Zhang, J.-F. Li, B.-P. Zhang, et al. Elec- trical and thermal properties of carbon nanotube bulk materials. Experimental studies for the 328-958 K temperature range // Phys. Rev. B. 2007, v. 75, р. 205407-205416. 0,1 1 10 -12 10 -11 10 -10 10 -9 10 -8 10 -7 2  , С м /с м Доза опромінення, МГр 1 106 ISSN 1562-6016. ВАНТ. 2016. №2(102) 11. А.В. Елецкий. Транспортные свойства углеродных наноструктур // УФН. 2009, т. 179, №3, с. 225-242. 12. M.O. Lisunova, Ye.P. Mamunya, N.I. Lebovka, A.V. Melezhyk. Percolation behavior of ultrahigh molecular weight polyethylene / multi-walled carbon nanotubes composites // Eur. Polym. J. 2007, v. 43, p. 949-958. 13. Є.П. Мамуня, В.В Левченко, Є.В. Лебедєв, Ж. Буато. Термомеханічні і електричні властивості сегрегованих полімерних нанокомпозитів // Полімерний журнал. 2008, т. 30, №4, с. 324-330. 14. Ye.P. Mamunya, V.V. Levchenko, A. Rybak, G. Boiteux, E.V. Lebedev, J. Ulanski, G. Seytre. Electrical and thermomechanical properties of segreagted nanocomposites based on PVC and multiwalled carbon nanotubes // J. Non-Cryst. Sol. 2010, v. 356, p. 635-641. 15. M.-G. Lee, Y.C. Nho. Electrical resistivity of carbon black-filled high-density polyethylene (HDPE) composite containing radiation crosslinked HDPE particles // Rad. Phys. and Chem. 2001, v. 61, p. 75-79. 16. X.J. He, J.H. Du, Z. Ying, et al. Positive temperature coefficient effect in multiwalled carbon nanotube/high-density polyethylene composites // Appl. Phys. Lett. 2005, v. 86, N 6, p. 062112-062214. 17. Z. Qiang, S. Lie, L. Wenchun, et al. Nonlinear conductive properties and sealing behavior of conductive particle filled high-density polyethylene composites // Chinese Sci. Bull. 2005, v. 50, p. 385-395. 18. S. Isaji, Y. Bin, M. Matsuo. Electrical conductivity and self-temperature-control heating properties of carbon nanotubes filled polyethylene films // Polymer. 2008, v. 50, p.1046-1053. 19. J. Feng, C.-M. Chan. Double positive temperature coefficient effects of carbon black-filled polymer blends containing two semicrystalline polymers // Polymer. 2000, v. 41, p. 4559-4565. 20. I. Mironi-Harpaz, M. Narkis. Thermo-electric behavior (PTC) of carbon black-containing PVDF/UHMWPE and PVDF/XL-UHMWPE blends // Polym. Eng. Sci. 2001, v. 41, issue 2, p. 205-221. 21. О.С. Ничипоренко, Т.М. Пінчук-Ругаль, Д.О. Ковальова та ін. Радіаційна модифікація нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками // ВАНТ. Серия «ФРП и РМ». 2014, №4(92), c. 44-48. Статья поступила в редакцию 15.09.2015 г. РАДИАЦИОННО-СТИМУЛИРОВАННЫЕ ПРЕОБРАЗОВАНИЯ ЭЛЕКТРОПРОВОДНОСТИ НАНОКОМПОЗИТОВ ПОЛИЭТИЛЕНА С МНОГОСТЕННЫМИ УГЛЕРОДНЫМИ НАНОТРУБКАМИ О.С. Ничипоренко, О.П. Дмитренко, М.П. Кулиш, Т.Н. Пинчук-Ругаль, Ю.Е. Грабовский, М.А. Заболотный, Е.П. Мамуня, В.В. Левченко, В.В. Шлапацкая, В.В. Стрельчук, В.М. Ткач Выполнены исследования морфологии многостенных углеродных нанотрубок (МУНТ) и нанокомпозитов полиэтилена низкой плотности (ПЭНП) с МУНТ с использованием просвечивающей и сканирующей электронной микроскопии. Изучены кристаллическая структура и степень кристалличности для выходных нанокомпозитов и после электронного облучения с различными дозами облучения. Дозовые зависимости модуля Юнга, электропроводности и температурная зависимость электропроводности показывают, что при малых дозах облучения (0,01; 0,02 и 0,03 МГр) в полимерной матрице формируются полиеновые структуры. При повышении дозы, включая 5,0 МГр, эти полиеновые последовательности разрушаются, в то же время возникают межмолекулярные сшивки. Такие сшивки значительным образом влияют на температурную зависимость электропроводности нанокомпозитов, которые содержат проводящие кластеры, образованные нанотрубками. Это особенно заметно выше температуры плавления полиэтилена. RADIATION-STIMULATED ALTERATION OF ELECTRICAL CONDUCTIVITY OF POLYETHYLENE NANOCOMPOSITES WITH CARBON NANOTUBES O.S. Nychyporenko, O.P. Dmytrenko, M.P. Kylish, T.M. Pinchuk-Rugal’, Yu.Ye. Grabovsky, M.A. Zabolotny, Ye.P. Mamunya, V.V. Levchenko, V.V. Shlapatska, V.V. Strelchuk, V.M. Tkach Investigation of multiwalled carbon nanotubes (MWCNT) and low density polyethylene nanocomposites with MWCTN morphology were performed using transmission and scanning electron microscopy. Crystalline structure and crystallinity degree was studied for initial nanocomposites and after electron irradiation with different doses. Changes of Young modulus, electrical conductivity and its dependence on temperature with irradiation dose suggest that at low doses (0.01; 0.02; 0.03 MGy) there polyene sequences are formed within polymer matrix. At higher doses, including 5.0 MGy, these polyene sequences vanish, while intermolecular crosslinks emerge. Such crosslinks significantly influence the temperature dependence of electrical conductivity of nanocomposites containing conductive clusters of nanotubes. It is especially evident after melting temperature.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-115342
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-6016
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:07:56Z
publishDate	2016
publisher	Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України
record_format	dspace
spelling	Ничипоренко, О.С. Дмитренко, О.П. Куліш, М.П. Пінчук-Ругаль, Т.М. Грабовський, Ю.Є. Заболотний, М.А. Мамуня, Є.П. Левченко, В.В. Шлапацька, В.В. Стрельчук, В.В. Ткач, В.М. 2017-04-02T14:16:18Z 2017-04-02T14:16:18Z 2016 Радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками / О.С. Ничипоренко, О.П. Дмитренко, М.П. Куліш, Т.М. Пінчук-Ругаль, Ю.Є. Грабовський, М.А. Заболотний, Є.П. Мамуня, В.В. Левченко,В.В. Шлапацька, В.В. Стрельчук, В.М. Ткач // Вопросы атомной науки и техники. — 2016. — № 2. — С. 99-106. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1562-6016 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115342 539.12.04 Виконано дослідження морфології багатостінних вуглецевих нанотрубок (БВНТ) та нанокомпозитів поліетилену (ПЕ) низької густини з БВНТ з використанням просвічуючої і скануючої електронної мікроскопії. Вивчена кристалічна структура і ступінь кристалічності для вихідних нанокомпозитів і після електронного опромінення з різними дозами опромінення. Дозові залежності модуля Юнга, електропровідності та температурна залежність електропровідності показують, що за малих доз опромінення (0,01; 0,02 і 0,03 МГр) у полімерній матриці формуються полієнові структури. При підвищенні дози, включаючи 5,0 МГр, ці полієнові послідовності руйнуються, в той же час виникають міжмолекулярні зшивки. Такі зшивки значним чином впливають на температурну залежність електропровідності нанокомпозитів, які містять провідні кластери, що утворені нанотрубками. Це особливо помітно вище температури плавлення ПЕ. Выполнены исследования морфологии многостенных углеродных нанотрубок (МУНТ) и нанокомпозитов полиэтилена низкой плотности (ПЭНП) с МУНТ с использованием просвечивающей и сканирующей электронной микроскопии. Изучены кристаллическая структура и степень кристалличности для выходных нанокомпозитов и после электронного облучения с различными дозами облучения. Дозовые зависимости модуля Юнга, электропроводности и температурная зависимость электропроводности показывают, что при малых дозах облучения (0,01; 0,02 и 0,03 МГр) в полимерной матрице формируются полиеновые структуры. При повышении дозы, включая 5,0 МГр, эти полиеновые последовательности разрушаются, в то же время возникают межмолекулярные сшивки. Такие сшивки значительным образом влияют на температурную зависимость электропроводности нанокомпозитов, которые содержат проводящие кластеры, образованные нанотрубками. Это особенно заметно выше температуры плавления полиэтилена. Investigation of multiwalled carbon nanotubes (MWCNT) and low density polyethylene nanocomposites with MWCTN morphology were performed using transmission and scanning electron microscopy. Crystalline structure and crystallinity degree was studied for initial nanocomposites and after electron irradiation with different doses. Changes of Young modulus, electrical conductivity and its dependence on temperature with irradiation dose suggest that at low doses (0.01; 0.02; 0.03 MGy) there polyene sequences are formed within polymer matrix. At higher doses, including 5.0 MGy, these polyene sequences vanish, while intermolecular crosslinks emerge. Such crosslinks significantly influence the temperature dependence of electrical conductivity of nanocomposites containing conductive clusters of nanotubes. It is especially evident after melting temperature. uk Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України Вопросы атомной науки и техники Физика радиационных и ионно-плазменных технологий Радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками Радиационно-стимулированные преобразования электропроводности нанокомпозитов полиэтилена с многостенными углеродными нанотрубками Radiation-stimulated alteration of electrical conductivity of polyethylene nanocomposites with carbon nanotubes Article published earlier
spellingShingle	Радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками Ничипоренко, О.С. Дмитренко, О.П. Куліш, М.П. Пінчук-Ругаль, Т.М. Грабовський, Ю.Є. Заболотний, М.А. Мамуня, Є.П. Левченко, В.В. Шлапацька, В.В. Стрельчук, В.В. Ткач, В.М. Физика радиационных и ионно-плазменных технологий
title	Радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками
title_alt	Радиационно-стимулированные преобразования электропроводности нанокомпозитов полиэтилена с многостенными углеродными нанотрубками Radiation-stimulated alteration of electrical conductivity of polyethylene nanocomposites with carbon nanotubes
title_full	Радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками
title_fullStr	Радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками
title_full_unstemmed	Радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками
title_short	Радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками
title_sort	радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками
topic	Физика радиационных и ионно-плазменных технологий
topic_facet	Физика радиационных и ионно-плазменных технологий
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115342
work_keys_str_mv	AT ničiporenkoos radíacíinostimulʹovaníperetvorennâelektroprovídnostínanokompozitupolíetilenuzbagatostínnimivugleceviminanotrubkami AT dmitrenkoop radíacíinostimulʹovaníperetvorennâelektroprovídnostínanokompozitupolíetilenuzbagatostínnimivugleceviminanotrubkami AT kulíšmp radíacíinostimulʹovaníperetvorennâelektroprovídnostínanokompozitupolíetilenuzbagatostínnimivugleceviminanotrubkami AT pínčukrugalʹtm radíacíinostimulʹovaníperetvorennâelektroprovídnostínanokompozitupolíetilenuzbagatostínnimivugleceviminanotrubkami AT grabovsʹkiiûê radíacíinostimulʹovaníperetvorennâelektroprovídnostínanokompozitupolíetilenuzbagatostínnimivugleceviminanotrubkami AT zabolotniima radíacíinostimulʹovaníperetvorennâelektroprovídnostínanokompozitupolíetilenuzbagatostínnimivugleceviminanotrubkami AT mamunâêp radíacíinostimulʹovaníperetvorennâelektroprovídnostínanokompozitupolíetilenuzbagatostínnimivugleceviminanotrubkami AT levčenkovv radíacíinostimulʹovaníperetvorennâelektroprovídnostínanokompozitupolíetilenuzbagatostínnimivugleceviminanotrubkami AT šlapacʹkavv radíacíinostimulʹovaníperetvorennâelektroprovídnostínanokompozitupolíetilenuzbagatostínnimivugleceviminanotrubkami AT strelʹčukvv radíacíinostimulʹovaníperetvorennâelektroprovídnostínanokompozitupolíetilenuzbagatostínnimivugleceviminanotrubkami AT tkačvm radíacíinostimulʹovaníperetvorennâelektroprovídnostínanokompozitupolíetilenuzbagatostínnimivugleceviminanotrubkami AT ničiporenkoos radiacionnostimulirovannyepreobrazovaniâélektroprovodnostinanokompozitovpoliétilenasmnogostennymiuglerodnyminanotrubkami AT dmitrenkoop radiacionnostimulirovannyepreobrazovaniâélektroprovodnostinanokompozitovpoliétilenasmnogostennymiuglerodnyminanotrubkami AT kulíšmp radiacionnostimulirovannyepreobrazovaniâélektroprovodnostinanokompozitovpoliétilenasmnogostennymiuglerodnyminanotrubkami AT pínčukrugalʹtm radiacionnostimulirovannyepreobrazovaniâélektroprovodnostinanokompozitovpoliétilenasmnogostennymiuglerodnyminanotrubkami AT grabovsʹkiiûê radiacionnostimulirovannyepreobrazovaniâélektroprovodnostinanokompozitovpoliétilenasmnogostennymiuglerodnyminanotrubkami AT zabolotniima radiacionnostimulirovannyepreobrazovaniâélektroprovodnostinanokompozitovpoliétilenasmnogostennymiuglerodnyminanotrubkami AT mamunâêp radiacionnostimulirovannyepreobrazovaniâélektroprovodnostinanokompozitovpoliétilenasmnogostennymiuglerodnyminanotrubkami AT levčenkovv radiacionnostimulirovannyepreobrazovaniâélektroprovodnostinanokompozitovpoliétilenasmnogostennymiuglerodnyminanotrubkami AT šlapacʹkavv radiacionnostimulirovannyepreobrazovaniâélektroprovodnostinanokompozitovpoliétilenasmnogostennymiuglerodnyminanotrubkami AT strelʹčukvv radiacionnostimulirovannyepreobrazovaniâélektroprovodnostinanokompozitovpoliétilenasmnogostennymiuglerodnyminanotrubkami AT tkačvm radiacionnostimulirovannyepreobrazovaniâélektroprovodnostinanokompozitovpoliétilenasmnogostennymiuglerodnyminanotrubkami AT ničiporenkoos radiationstimulatedalterationofelectricalconductivityofpolyethylenenanocompositeswithcarbonnanotubes AT dmitrenkoop radiationstimulatedalterationofelectricalconductivityofpolyethylenenanocompositeswithcarbonnanotubes AT kulíšmp radiationstimulatedalterationofelectricalconductivityofpolyethylenenanocompositeswithcarbonnanotubes AT pínčukrugalʹtm radiationstimulatedalterationofelectricalconductivityofpolyethylenenanocompositeswithcarbonnanotubes AT grabovsʹkiiûê radiationstimulatedalterationofelectricalconductivityofpolyethylenenanocompositeswithcarbonnanotubes AT zabolotniima radiationstimulatedalterationofelectricalconductivityofpolyethylenenanocompositeswithcarbonnanotubes AT mamunâêp radiationstimulatedalterationofelectricalconductivityofpolyethylenenanocompositeswithcarbonnanotubes AT levčenkovv radiationstimulatedalterationofelectricalconductivityofpolyethylenenanocompositeswithcarbonnanotubes AT šlapacʹkavv radiationstimulatedalterationofelectricalconductivityofpolyethylenenanocompositeswithcarbonnanotubes AT strelʹčukvv radiationstimulatedalterationofelectricalconductivityofpolyethylenenanocompositeswithcarbonnanotubes AT tkačvm radiationstimulatedalterationofelectricalconductivityofpolyethylenenanocompositeswithcarbonnanotubes

Радіаційно-стимульовані перетворення електропровідності нанокомпозиту поліетилену з багатостінними вуглецевими нанотрубками

Репозитарії

Схожі ресурси