Інноваційний фактор розвитку вітчизняного продовольчого ринку
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
2008
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11573 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інноваційний фактор розвитку вітчизняного продовольчого ринку / В.І. Чижова, Л.В. Страшинська // Продуктивні сили і регіональна економіка. — 2008. — Ч. 1. — С. 203-208. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859665555320995840 |
|---|---|
| author | Чижова, В.І. Страшинська, Л.В. |
| author_facet | Чижова, В.І. Страшинська, Л.В. |
| citation_txt | Інноваційний фактор розвитку вітчизняного продовольчого ринку / В.І. Чижова, Л.В. Страшинська // Продуктивні сили і регіональна економіка. — 2008. — Ч. 1. — С. 203-208. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-11-30T11:04:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
203
Робота комерційної організації в сфері товарного обігу оцінюється з
допомогою різних показників: обсягу реалізації товарів, рівня видатків
обертання, товарообігу та інших. Проте найбільш точно відображає
ефективність комерційної роботи прибуток, тому спрямованість
комерційного підприємства на досягнення в кінцевому підсумку прибутку –
один з основних принципів комерційної діяльності.
УДК 338.439.01
В.І. ЧИЖОВА, Л.В. СТРАШИНСЬКА
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
ІННОВАЦІЙНИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО
ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ
Необхідність посилення інноваційної діяльності у функціонуванні
підприємств продовольчого ринку обумовлюється проблемою підвищення їх
конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.
Активізація інноваційної діяльності, задіяння важелів, які сприяють
підвищенню ефективності виробництва, пояснюється недостатнім рівнем
розвитку технологічної бази, що притаманний багатьом структурним
підрозділам підприємств галузі. Досягнення такого техніко-технологічного
рівня підприємств харчової промисловості України, який би відповідав
сучасним прогресивним світовим тенденціям і вимогам ринку, є вирішальним
фактором ефективного розвитку виробництва продовольства на основі
скорочення матеріало-, фондо-, трудо- та енергомісткості виробництва за умов
відповідного технічного і технологічного контролю.
Слід зауважити, що за сучасних умов інноваційний шлях розвитку ринку
харчових продуктів в Україні пов'язаний з істотними труднощами, серед яких
головним є високий рівень ризику та спричинені цим проблеми пошуку джерел
фінансування на фоні загального дефіциту фінансових ресурсів. Нині
фінансування інновацій в основному здійснюється за рахунок власних коштів
підприємств, що зменшує навантаження на бюджет країни, проте зумовлює
недостатність коштів для забезпечення вимог науково-технічного прогресу.
Крім того, підприємства галузі різко диференційовані за техніко-технологічним
рівнем виробництва. На багатьох з них нестабільна робота в умовах посилення
конкуренції, нестача власних коштів, недостатня підтримка інноваційної
діяльності державою спричинили сповільнення темпів освоєння нової техніки,
технологій, використання новітніх моделей устаткування, що, у свою чергу,
зменшило частку виробленої продукції із сучасним науковим і техніко-
технологічним забезпеченням.
© В.І. Чижова, Л.В. Страшинська, 2008
PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
204
Як свідчать дані Держкомстату України про наукову та інноваційну
діяльність, незважаючи на певні періоди піднесення (1998, 2001, 2002 рр.),
протягом останніх років спостерігається стала тенденція до скорочення
кількості підприємств харчової промисловості, які взагалі проводять
інноваційну діяльність. Зокрема, тільки за 2002–2006 рр. їх кількість і частка
зменшилися більше як удвічі (відповідно до 267 і 9,9%), хоча витрати на неї
зросли у 2,3 раза (до 1026,5 млн. грн.), а в розрахунку на 1 підприємство – у 4
рази (до 3,84 млн. грн.). Коли ж узяти до уваги, що основними джерелами
інноваційної діяльності були власні доходи підприємств і банківські кредити,
одержані ними під ці потреби (в сукупності 78–93% від загальної суми коштів
2000–2006 рр.), то стає зрозумілим, що відбувається "природне" виключення з
цього процесу малих інвесторів, не здатних впроваджувати сучасні інноваційні
проекти. Зокрема, 2000–2006 рр. по статті "Придбання нових технологій"
кількість підприємств зменшилася в 1,7 раза (до 27), загальні витрати
збільшились у 3 (до 115 млн. грн.), а в розрахунку на 1 господарюючого
суб'єкта – у 5 разів (до 4,26 млн. грн.); по статті "Придбання машин,
обладнання, установок, інших основних фондів і капітальні вкладення,
пов'язані з впровадженням інновацій" відповідні показники становили 1,5 раза
(до 109), 1,9 (до 590 млн. грн.) і 2,7 (до 5,4 млн. грн.); по статті "Маркетинг і
реклама" – 1,4 (до 64), 6,7 раза (до 290 млн. грн.) і практично порядок (до
майже 3,3 млн. грн.); по статті "Інші витрати" – 1,6 раза (до 37), 4,3 (до
86 млн. грн.) і 7 разів (до 2,3 млн. грн.). До статті "Інші витрати" включають
витрати, пов’язані з упровадженням технологічних інновацій: оплату послуг на
зразок "інжиніринг", консультацій запрошених кваліфікованих спеціалістів,
робіт і послуг технологічного характеру, навчання, підготовки та
перекваліфікації персоналу. В сукупності зазначені чотири статті витрат
поглинають понад 97% загального обсягу коштів на технологічні інновації. І
лише дуже незначна частина витрат спрямовується на проведення
підприємствами власних досліджень і розробок, а також на технологічну
підтримку їх упровадження у виробництво. Коли ж урахувати, що більшість
галузевих науково-дослідних інститутів значно згорнули або взагалі припинили
свою діяльність, то необхідно визнати, що в харчовій промисловості утворився
великий розрив між потребою в оновленні асортименту вироблюваної
підприємствами харчової продукції та реальною пропозицією її нових
інноваційних видів.
Аналіз напрямів інноваційної діяльності свідчить про згортання 2006 р.
порівняно з попередніми роками інноваційної діяльності за основними
напрямами. Таким чином, спостерігається тенденція до зближення загальної
кількості підприємств, які займаються інноваційною діяльністю, і тих, що
реалізують інноваційну продукцію. Це свідчить про її концентрацію в
обмеженій групі суб'єктів господарювання.
Крім того, заслуговують на увагу процеси зменшення чисельності
учасників інноваційної діяльності навіть за умови збільшення обсягів витрат на
неї. Варто зауважити, що навіть істотне збільшення капітальних витрат
PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
205
поєднується із зменшенням кількості суб'єктів господарювання, що займаються
цією діяльністю.
Інноваційна активність підприємств харчової промисловості багато в
чому залежить від розвитку вітчизняного машинобудування, науково-
технічного прогресу в цій базовій галузі економіки, яка за ланцюговою
реакцією забезпечує прогрес в інших видах економічної діяльності. Доводиться
констатувати, що процеси у вітчизняному машинобудуванні не створюють
належних умов для впровадження інновацій у харчовій промисловості України
і відзначаються нестабільністю: із 3200 найменувань машин і обладнання,
необхідних для забезпечення належного рівня виробництва і
конкурентоспроможності підприємств харчової і переробної промисловості, в
Україні вироблюється лише одна третина. При цьому лише 20–35% з них
відповідають кращим зарубіжним аналогам. Таким чином, вітчизняні
машинобудівельники спроможні забезпечити сучасним обладнанням лише
незначну частину нагальних потреб переробних підприємств у новій техніці. В
результаті вітчизняна харчова промисловість знаходиться поки що у повній
залежності від закордонних поставок.
Слід зазначити, що згідно із Законом України “Про інноваційну
діяльність”, під інновацією розуміють новостворені (засновані) і (або)
вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукти чи послуги, а також
організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного
та іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і
(або) соціальної сфери. Під технологічними інноваціями розуміють діяльність
підприємства, що пов'язана з розробкою та впровадженням як технологічно
нових, так і значно технологічно вдосконалених продуктів (продуктові
інновації) та процесів (процесові інновації).
Необхідно підкреслити, що до технологічних інновацій не належать
продукти, модифіковані незначною мірою (наприклад, з використанням нових
смакових добавок до продукції старого асортименту), освоєння підприємством
продукції, нової для нього, але вже давно відомої на ринку збуту, а до
процесових інновацій – придбання машин і устаткування традиційних моделей
і типів або навіть заміна застарілих машин на новіші модифікації, але тієї ж
самої моделі. Інноваційною вважається тільки та продукція, що була заново
впроваджена, зазнала істотних технологічних змін або вдосконалювалася
протягом останніх трьох років.
Проте внаслідок досить широкого трактування ознак інноваційних
продуктів склалася практика, згідно з якою підставою для віднесення до них
стали нова назва виробу з новою етикеткою, більш досконалі методи
недопущення підробки продукції (оригінальні форми упаковки, способи
маркування виробів тощо), які не впливають на якість, а лише посилюють
гарантії щодо унеможливлення її погіршення. За таких умов асортимент
окремих видів продукції обчислюється сотнями найменувань і значно
перевищує розумні межі, а його оновлення зводиться головним чином до
вишукування оригінальних назв, випуску привабливих тари та етикеток, а
PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
206
також поєднується з прагненнями виробників до об'єктивного визначення
цінової ніші споживача, на якого орієнтовано нові вироби.
Ці тенденції цілком впливають на результати проведеного в галузі
моніторингу, які підтверджують, що R&D-активність вітчизняних підприємств
зводиться в основному до оновлення асортименту: введення в рецептуру
нетрадиційного компонента – отримання інноваційного продукту. Переваги
продуктових інновацій над процесними (в Україні їх частка становить
відповідно 80 і 20%) означає, що компанії в своїй діяльності керуються
переважно короткостроковими цілями, не вкладаючи кошти в проекти
стратегічного характеру, результатом яких могли б стати дійсно проривні
наукові розробки. На теперішній час спостерігається дефіцит нововведень, які б
докорінно змінювали структуру промисловості. Більшість технологічних
інновацій в основному спрямовані на модернізацію виробництва.
У цілому інноваційна діяльність у харчовій промисловості України
відзначається нестабільністю, недостатньою збалансованістю фінансових
джерел, відсутністю чітко визначених пріоритетів, що вимагає прийняття
заходів на державному рівні, які б сприяли її активізації та оптимізації
напрямів.
З позиції розвитку ринку харчових продуктів, орієнтація на інноваційний
шлях діяльності потребує формування галузевої інноваційної політики, яка
здійснюється на рівні держави або конкретної галузі та на рівні підприємств. За
своєю суттю й економічним змістом інноваційна політика знаходить
відображення в розробці стратегії інноваційної моделі розвитку – досягнення
якісно нового типу розвитку господарської системи, яка має спиратись на
формування науково-технічної політики, її економічної обґрунтованості та
інституційну сферу системи заходів.
У сучасних умовах розвитку ринкових відносин забезпечити стабільне
зростання виробництва можливо лише шляхом оновлення продукції, створення
товарів з якісно новими споживчими властивостями, високою
конкурентоспроможністю. Для комплексного вирішення питань, пов'язаних з
розвитком виробництва споживчих товарів і підвищенням
конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників, необхідно розробити
цільову програму.
Серед заходів державного регулювання інноваційної активності
переробних підприємств слід зазначити такі: формування сучасної інноваційної
інфраструктури, яка відповідає найновішим тенденціям і ринковим відносинам;
організація державного страхування можливих ризиків у процесі інноваційної
діяльності; створення спеціальних інвестиційно-інноваційних банків для
концентрації фінансових ресурсів на цілі інновації; сприяння
зовнішньоекономічній співпраці у технологічній сфері з метою реалізації своїх
технологічних можливостей і одержання необхідних інвестицій.
Зазначимо, що в Україні створена відносно сприятлива законодавча база
для покращення інноваційний клімату. Податкові пільги, що надаються
технопаркам, дозволяють частково вирішувати проблему інноваційного
розвитку підприємств. Проте дії органів влади і суб'єктів господарювання з
PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
207
виконання законів і нормативних актів не завжди сприяють ефективному
розвитку. Крім того, для розвитку ринку продовольства досить важливими є
роль і оперативність дій законодавчих органів влади щодо внесення
відповідних поправок, змін і доповнень у чинні закони і прийняття низки нових
законодавчих актів.
Важливим стратегічним напрямом інвестування інноваційної діяльності є
створення спільних підприємств з іноземним капіталом, коли іноземні
інвестори зацікавлені в отриманні прибутку саме від виробничої діяльності.
Однак нестабільність останнім часом загальнополітичної ситуації в країні та
окремі недоліки вітчизняного законодавства стримують зарубіжних інвесторів.
Зазначимо, що у зв'язку з різким відходом держави від регулювання
науково-технічної та інноваційної діяльності, непідготовленістю науково-
технічної сфери до повноцінної комерціалізації результатів науково-дослідної
праці науково-технічні розробки не завжди своєчасно перетворюються в
інновації, готові для виробництва та ефективної реалізації.
У цьому напрямі пожвавлення інноваційної діяльності слід ураховувати
життєвий цикл нововведень, який структурно відображає процеси втілення
знань та перетворення ідей на новий продукт. Життєвий цикл нововведень
відтворює інноваційний цикл "наука – технології – виробництво – сфера
споживання".
Ефективність інноваційної діяльності досягається за наявності таких
умов:
• тісного взаємозв'язку з усіма складовими інноваційного циклу;
• реалізації системи економічних та організаційних заходів, що
сприяють упровадженню найбільш економічно обґрунтованих та ефективних
нововведень з перспективою на майбутнє;
• ефективного і швидкого здійснення трансформації інтелектуальної
власності в інноваційний продукт із залученням відповідних інвестицій;
• отримання фінансового результату (прибутку, винагороди) за
результатами комерціалізації інноваційного продукту або інноваційної
продукції на підприємстві, галузі чи за результатами продажу, передачі прав
(ліцензією) з метою поширення нововведень.
Протягом останніх років галузева наука практично втратила джерело
фінансування. Щорічна потреба для виконання необхідних для її розвитку
наукових досліджень та розробок становить 15–20 млн. грн., а виділяється не
більше як 1 млн. грн. (1996 р. обсяги фінансування становили 6,62 млн. грн.).
Тому нагальною потребою сьогодення є відновлення практики створення
цільових фондів фінансування наукових розробок, інноваційної діяльності за
рахунок собівартості продукції або частини неоподаткованого прибутку
підприємств, як у більшості країн світу (США, Канада, Японія, Росія та інші).
Створення інноваційних фондів на підприємствах харчової
промисловості стане джерелом фінансування науково-технічних розробок на
замовлення із залученням відповідних науково-дослідних галузевих та
проектно-конструкторських інститутів або дослідних лабораторій, центрів,
сприятиме впровадженню в господарський обіг інноваційної продукції на
PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
208
основі її комерціалізації, а також дасть можливість підприємствам брати участь
на ринку інтелектуальної власності.
Отже, подальший розвиток ринку харчових продуктів слід розглядати з
позиції інноваційної діяльності, а оскільки він належить до національних
інтересів держави, то потребує відповідного наукового супроводу й галузевих
наукових досліджень. Для цього необхідно відродити галузевий науковий
потенціал – реалізатор фундаментальних наукових досліджень з прикладною
орієнтацією на розв'язання конкретних проблем галузі.
Розробка та впровадження стратегічно важливих біо- й
ресурсозберігаючих технологій, нового обладнання, приладів, засобів
механізації та автоматизації, нових видів таропакувальних матеріалів і тари
дадуть змогу харчовій промисловості держави підвищити
конкурентоспроможність продукції, стати гідним партнером Євросоюзу та
СОТ.
УДК 338.439
Н.В. ВАЛІНКЕВИЧ
Житомирська філія КІБІТ,
С.С. ЗАХАРЧУК
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТАНОВЛЕННЯ
ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
ЕКОНОМІКИ
Поглиблення фінансово-господарських зв’язків, відкритість національних
економік та їх залежність від процесів глобалізації зумовлює стратегічний
пріоритет розвитку України – входження у світове господарство на правах
економічно потужної, технологічно розвиненої держави. Тому на сучасному
етапі розвитку економіки України актуальним є питання
конкурентоспроможності підприємств, що стає найголовнішим завданням
державної політики. Варто зазначити, що конкурентні переваги країні надають
окремі підприємства та галузі. Завдання держави полягає у створенні
відповідного середовища для формування конкурентоспроможності. Метою
економічних реформ, які здійснюються в Україні з початку 90-х років XX ст., є
підвищення ефективності виробництва і на цій основі зростання добробуту
народу.
Харчова промисловість займає одне з перших місць у структурі
промислового виробництва, вона виробляє одну п’яту частину загального
обсягу промислової продукції в Україні. Харчова індустрія визначає розвиток
економіки держави в цілому, оскільки відноситься до головних
© Н.В. Валінкевич, С.С. Захарчук, 2008
PDF created with pdfFactory trial version www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11573 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-5517 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T11:04:47Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чижова, В.І. Страшинська, Л.В. 2010-08-30T16:34:33Z 2010-08-30T16:34:33Z 2008 Інноваційний фактор розвитку вітчизняного продовольчого ринку / В.І. Чижова, Л.В. Страшинська // Продуктивні сили і регіональна економіка. — 2008. — Ч. 1. — С. 203-208. 1818-5517 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11573 338.439.01 uk Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України Інноваційний фактор розвитку вітчизняного продовольчого ринку Article published earlier |
| spellingShingle | Інноваційний фактор розвитку вітчизняного продовольчого ринку Чижова, В.І. Страшинська, Л.В. |
| title | Інноваційний фактор розвитку вітчизняного продовольчого ринку |
| title_full | Інноваційний фактор розвитку вітчизняного продовольчого ринку |
| title_fullStr | Інноваційний фактор розвитку вітчизняного продовольчого ринку |
| title_full_unstemmed | Інноваційний фактор розвитку вітчизняного продовольчого ринку |
| title_short | Інноваційний фактор розвитку вітчизняного продовольчого ринку |
| title_sort | інноваційний фактор розвитку вітчизняного продовольчого ринку |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11573 |
| work_keys_str_mv | AT čižovaví ínnovacíiniifaktorrozvitkuvítčiznânogoprodovolʹčogorinku AT strašinsʹkalv ínnovacíiniifaktorrozvitkuvítčiznânogoprodovolʹčogorinku |