Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання
Процес вирощування генетично модифікованих (ГМ) рослин необоротний. Наукових даних про те, що ДНК продуктів харчування вбудовуються в генетичний матеріал клітин людини, немає. Усвідомлення і пересторога — ось два принципи міжнародних нормативно-правових документів щодо безпеки при вирощуванні і спо...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Наука та інновації |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115878 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання / С.Д. Рудишин // Наука та інновації. — 2011. — Т. 7, № 6. — С. 5-13. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-115878 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Рудишин, С.Д. 2017-04-15T10:55:17Z 2017-04-15T10:55:17Z 2011 Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання / С.Д. Рудишин // Наука та інновації. — 2011. — Т. 7, № 6. — С. 5-13. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1815-2066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115878 Процес вирощування генетично модифікованих (ГМ) рослин необоротний. Наукових даних про те, що ДНК продуктів харчування вбудовуються в генетичний матеріал клітин людини, немає. Усвідомлення і пересторога — ось два принципи міжнародних нормативно-правових документів щодо безпеки при вирощуванні і споживанні трансгенних рослин. Але маркування харчових продуктів із домішками ГМО повинно бути обов’язковим. Процесс выращивания генетически модифицированных (ГМ) растений необратимый. Научных данных о том, что ДНК продуктов питания встраиваются в генетический материал клеток человека, нет. Осознание и предостережение — вот два принципа международных нормативно-правовых документов относительно безопасности при выращивании и потреблении генетически трансформированных растений. Но маркирование пищевых продуктов с примесями ГМО должно быть обязательным. Process of genetically modified (GM) plants spreading is an irreversible process. There are no scientific evidences that DNA of nutrition products is inserted in the genetic apparatus of human cells. Awareness and warning are two principles of international legal documents concerning safety during the growth and consumption of GM plants. But the labeling of food products with GM impurities should be mandatory. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики. Дискусійна трибуна Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання Генетически модифицированные растения: проблемы и перспективы использования Genetically Modified Plants: Utilization Problems and Perspectives Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання |
| spellingShingle |
Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання Рудишин, С.Д. Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики. Дискусійна трибуна |
| title_short |
Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання |
| title_full |
Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання |
| title_fullStr |
Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання |
| title_full_unstemmed |
Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання |
| title_sort |
генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання |
| author |
Рудишин, С.Д. |
| author_facet |
Рудишин, С.Д. |
| topic |
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики. Дискусійна трибуна |
| topic_facet |
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики. Дискусійна трибуна |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука та інновації |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Генетически модифицированные растения: проблемы и перспективы использования Genetically Modified Plants: Utilization Problems and Perspectives |
| description |
Процес вирощування генетично модифікованих (ГМ) рослин необоротний. Наукових даних про те, що ДНК продуктів харчування вбудовуються в генетичний матеріал клітин людини, немає. Усвідомлення і пересторога — ось два
принципи міжнародних нормативно-правових документів щодо безпеки при вирощуванні і споживанні трансгенних
рослин. Але маркування харчових продуктів із домішками ГМО повинно бути обов’язковим.
Процесс выращивания генетически модифицированных (ГМ) растений необратимый. Научных данных о том,
что ДНК продуктов питания встраиваются в генетический материал клеток человека, нет. Осознание и предостережение — вот два принципа международных нормативно-правовых документов относительно безопасности при
выращивании и потреблении генетически трансформированных растений. Но маркирование пищевых продуктов с
примесями ГМО должно быть обязательным.
Process of genetically modified (GM) plants spreading is
an irreversible process. There are no scientific evidences that
DNA of nutrition products is inserted in the genetic apparatus
of human cells. Awareness and warning are two principles
of international legal documents concerning safety during the growth and consumption of GM plants. But the labeling of food products with GM impurities should be mandatory.
|
| issn |
1815-2066 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/115878 |
| citation_txt |
Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання / С.Д. Рудишин // Наука та інновації. — 2011. — Т. 7, № 6. — С. 5-13. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT rudišinsd genetičnomodifíkovanírosliniproblemiíperspektivivikoristannâ AT rudišinsd genetičeskimodificirovannyerasteniâproblemyiperspektivyispolʹzovaniâ AT rudišinsd geneticallymodifiedplantsutilizationproblemsandperspectives |
| first_indexed |
2025-11-25T23:07:36Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:07:36Z |
| _version_ |
1850578525520658432 |
| fulltext |
5
Наука та інновації. 2011. Т. 7. № 6. С. 5—13. Дискусійна трибуна
С.Д. Рудишин
Університет «Україна», Вінниця
ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ РОСЛИНИ:
ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ
Процес вирощування генетично модифікованих (ГМ) рослин необоротний. Наукових даних про те, що ДНК про-
дуктів харчування вбудовуються в генетичний матеріал клітин людини, немає. Усвідомлення і пересторога — ось два
принципи міжнародних нормативно-правових документів щодо безпеки при вирощуванні і споживанні трансгенних
рослин. Але маркування харчових продуктів із домішками ГМО повинно бути обов’язковим.
К л ю ч о в і с л о в а: генетично модифіковані рослини, трансгенез, біобезпека.
© С.Д. РУДИШИН, 2011
Аналіз проблем, що стоять перед суспільс т-
вом на початку XXI ст., свідчить: дві глобальні
проблеми — харчування та екологічна безпе-
ка — стають для цивілізації найголовнішими.
Усі інші — соціально-економічні, енергетичні,
тех нологічні, демографічні, медичні, вій сько-
ві, психологічні — прямо або опосередковано
пов’язані з ними. Сьогодні виробництво сіль-
ськогосподарської продукції досягає близько
5 млрд. т на рік. Щоб забезпечити їжею у 2025
році майже 9 млрд. населення Землі необхідно
збільшити цей показник вдвічі. Для цього тра-
диційних способів буде недостатньо. Ось чому
створення і впровадження генетично модифі-
кованих організмів (ГМО) є однією з науково-
по лі тичних проблем.
Необхідно констатувати, що саме засоби ма-
сової інформації, а не академічні наукові жур-
нали, з самого початку робіт у цьому напрямку
наділили ГМО «презумпцією винності». Особ-
ли во це питання загострила російська дослід-
ниця І.В. Єрмакова своєю заявою і публікація-
ми, що масштабне поширення ГМО призво-
дить до безпліддя, онкологічних захворювань,
народження генетичних потвор, алергічних ре-
ак цій, збільшення рівня смертності людей і тва-
рин, різкого скорочення біорізноманіття та по-
гіршення стану навколишнього середовища [5,
8]. Така думка одержала широкий розголос і
стала предметом активного обговорення в Ін-
тер неті та друкованих виданнях, на неї посила-
ються понад 500 організацій як на доказ потен-
ційної небезпечності ГМ продуктів. У біль шос ті
країн розпочався громадський рух за ство рення
зон, вільних від ГМО. Ряд країн прийняли на
законодавчому рівні суворі обмеження щодо
вивільнення ГМО в навколишнє природне се-
редовище.
Зазначимо: чим менший запас у пересічних
людей біологічних знань, тим більший страх що-
до небезпеки від споживання ГМО. Гене тики-
професіонали спокійні і толерантні [1, 2, 3, 6, 9,
16—19]. За таких умов особливо важливим стає
професійне (а не емоційне) розуміння пробле-
ми — здійснення заходів щодо посилення біо-
безпеки на державному рівні, захисту громадян
від можливих ризиків використання ГМО.
Починаючи від 2007 р., провідний світовий
журнал «Nature Biotechnology» розпочав на
сво їх сторінках наукову дискусію з І.В. Єрма-
6 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 7, № 6, 2011
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
ко вою та прихильниками заборони ГМО. Вче-
ні з різних країн (Б. Чессі, В. Мозес, А. Маккьюен,
Е. Мар шалл, В. Гіддинг, А. МакХакен та ін.)
сфор му лювали свої заперечення і запитання
що до чистоти експерименту та висновків, зроб-
ле них І.В. Єрмаковою. Зокрема, у вчених не ви-
кликають довіри дані І. Єрмакової щодо 51,6 %
смертності щуренят від щуриць, які одержува-
ли транс генну сою. Такий потужний летальний
ефект не міг залишитися непоміченим з боку
відповідних контролюючих органів в галузі
охорони здоров’я, сільського господарства та
захисту прав споживача в США, Канаді, Японії.
План експерименту І. Єрмакової не від повідає
між на родно-визнаним протоколам, що пояс-
нює високу смертність щурів навіть у контр-
ольних групах. Річ в тім, що свіжа соя містить
отруйні білки, що нейтралізуються інтенсив-
ним пропарюванням. Експерти зауважують, що
в експерименті І. Єрмакової про це не говорить-
ся. Якщо насіння сої тільки намочують і не про-
парюють (в скороварці, зокрема під тиском), то
такий продукт для щурів є отруйним. Крім того,
не були представлені результати перевірки со-
євого корму на вміст ізофлавонів — речовин,
аналогічних за дією на організм естрогенам (жі-
ночим статевим гормонам), які впливають на
репродуктивну сферу і розвиток ссавців. Хоча
вже є свідчення того, що соєвий білок з ізофла-
вонами справляє сприятливу дію на судинну
резистентність, функціональну активність ар-
теріальних судин, зокрема у жінок похилого
віку, а також на LDL-окислення та атероскле-
роз [17]. За ходом наукової дискусії можна про-
слідкувати на сайті www.gmo.ru.
Ми виходимо з того, що сучасний рівень біо-
логічних та екологічних знань є основним фак-
тором підвищення якості і безпеки життя, збе-
реження і відновлення потенціалу природи.
Крім того, важливо оцінити місце України в
процесі розвитку новітніх біотехнологій та її
власні економічні інтереси як потужного ви-
робника продовольства на планеті [2, 11—15].
За останні 30 років біотехнологія, викорис-
товуючи рекомбінантні (гібридні) ДНК, пере-
творилась в унікальний науковий метод до-
слідження і, одночасно, виробництво продук-
ції сільського господарства, харчування. ДНК-
технології дозволяють відбирати і вводити в
рослини конкретні гени стійкості до шкідни-
ків, хвороб, гербіцидів, холоду, нестачі воло-
ги, засолення, кислотності грунту тощо. Ві-
домо понад 20 способів проникнення та між-
видової міграції генетичних елементів; до їх
числа відносять трансформацію, трансдукцію,
транс по зони, віруси, нестатевий обмін хромо-
сомами, утворення симбіотичних асоціацій
тощо [1, 3, 6, 11, 12, 16]. Технологія створення
ГМ рослин складається з багатьох етапів, се-
ред яких можна виділити такі: 1) одержання
конкретних генів, створення векторів; 2) тран-
с формація рос лин них клітин (зокрема, за до-
помогою бактеріа льних плазмід); 3) підтверд-
жен ня транс фор мації молекулярно-ге не тич ни -
ми методами — виявлення працюючого ге на;
4) регенерація цілої рослини з транс фор мо ва-
них клітин.
Перші трансгенні рослини були одержані у
1983 р.; перший харчовий ГМ продукт (сир) —
виготовлений із використанням генетично мо-
дифікованого ферменту — був дозволений у
США в 1990 р. Незважаючи на опозицію у пев-
них колах, нові сорти трансгенних рослин швид-
ко завойовують популярність у світі; зокрема,
площа під чотирма найбільш поширеними ку-
ль турами (соя, кукурудза, бавовник, ріпак)
скла дає майже 30 % світових посівів. Сьо годні
важко назвати вид рослин, культурні пред-
ставники якого не є генетично модифіковані.
Особливо значні площі зайняті під трансген-
ними культурами в США, Аргентині, Ка наді,
Бразилії, Китаї. У Єв ропі вирощують ГМ рос-
лини в Іспанії, Швей ца рії, Румунії, Бол га рії.
Директор Департаменту корпоративного роз-
витку і комунікацій фірми KWS SATT Хеннінг
фон дер Ое повідомив, що до 2050 р. площі під
рослинами, котрі містять ГМ компоненти, ма-
ють збільшитися до 250 млн. га («АГРОСФЕРА»
від № 13 (465) від 04.04.2011 http://www.proa-
gro.com.ua/art/4054028.html).
7ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 7, № 6, 2011
Дискусійна трибуна
Чому існує опозиція до створення ГМО?
Пе ре січні громадяни упереджено ставляться
до ГМО з причин незнання сутності ДНК-тех-
нологій та шаленого галасу ЗМІ, які нагнічу-
ють упередженість споживачів щодо ГМО і
навіть встигли впровадити гасло на кшталт: «Не-
хай генетично модифіковану («штучну») їжу
їдять генетично модифіковані («штучні») іс-
тоти!». Виступають також проти ГМО ті транс-
національні компанії, які займаються вироб-
ництвом пестицидів (зазначимо, що водночас
вони вкладають величезні кошти у генно-ін-
же нерні дослідження щодо створення ГМ рос-
лин). Інколи мотивація опонентів (громадсь-
ких організацій) більшою мірою спричинена
зненавистю до глобалізації або політичними
(передвиборчими) чи прагматичними інтере-
сами, ніж турботою про біологічну безпеку.
Розглянемо аргументи науковців «за» ГМО.
Ос кільки усі живі організми (від вірусів до
ссав ців) містять однакові чотири «ноти» жит-
тя (А, Т, Г, Ц) у молекулі ДНК, то чому реком-
бінантні (гібридні) ДНК треба вважати проти-
природними? Однакові триплети кодують 20
природних амінокислот, які є складовими усіх
білків біосфери. Усі метаболіти рослин (і тран-
сгенних теж) вже існують у природі. Тобто як-
що відомо, що ГМ рослини містять речовини
от руйної чи фармакологічної дії (загальна част-
ка вторинних сполук рослин — алкалоїдів, тер-
пеноїдів, глікозидів, флавоноїдів, ефірних ма-
сел тощо в сучасних ліках складає майже 25 %),
то біобезпека пов’язана насамперед із дослід-
женням алергенної, токсичної, канцерогенної
дії ГМ продуктів на людину і сільськогоспо-
дарські тварини. Зокрема, колхіцин — алкало-
їд рослини крокус осінній (Colchicum autumnale
L.) — є мітотичною отрутою (проникаючи у
клітини, що діляться, колхіцин руйнує верете-
но поділу, дочірні клітини не розходяться до
полюсів, цитокінез не відбувається і число
хро мосом подвоюється) [11, с. 194].
Варто підкреслити, що в Європі вже давно
діє норма вмісту ГМО в продуктах харчування —
не більше 0,9 %, в Японії — 5 %, в США і Ка-
наді — добровільне маркування. Зазначимо,
що у США, де прискіпливо стежать за здо-
ров’ям нації, біобезпеку контролюють одно-
час но три федеральних органи: Міністерство
сільського господарства, Агентство з охорони
довкілля (ЄРА), Комісія з контролю за про-
дуктами харчування і лікарськими засобами
(ЄДА) [1, 3]. Причому вимоги до медико-ге не-
тичної і технологічної оцінки ГМ продуктів
більш високі, ніж до сортів, які одержані шля-
хом звичайної селекції чи хімічного/фізично-
го мутагенезу.
Медико-генетична оцінка ґрунтується на за-
стосуванні полімеразної ланцюгової реакції
(ПЛР), яка передбачає аналіз усіх внесених
генів у рослину (трансгенів, маркерів, промо-
торів, термінаторів). Зокрема, ГМ рослини міс-
тять однакові послідовності промотора 35S і
термінатора NOS, що дозволяє на першому
ета пі ідентифікувати наявність ГМО в про-
дук ті. Потім проводять ПЛР з маркерами на
послідовність нуклеотидів ДНК (трансген), що
визначають внесену ознаку. Створення і ви ко-
ристання спеціалізованих ДНК-мік ро чі пів дає
змогу проводити масовий скрінінг (сортуван-
ня) харчових продуктів та вихідної сировини
на наявність трансгенів.
Технологічна оцінка визначає органолептич-
ні і фізико-хімічні властивості, а також вплив
генетичних модифікацій на технологічні пара-
метри продукції.
Спеціальні дослідження проводяться для ви-
явлення можливого впливу на імунний статус;
визначають його мутагенну, канцерогенну та
ней ротоксичну дію. Визначається активність
фер ментів системи антиоксидантно го захисту,
вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів
та ін. Хронічна токсичність продукту визначає-
ть ся на тваринах, раціон яких упродовж 6 мі-
ся ців максимально складається з ГМ продукту.
Чи є небезпека від ДНК, яку ми «спожива-
ємо» з їжею? В організмі людини в травному
тракті чужа ДНК руйнується ферментами ну-
клеазами (рестрикційними ендонуклеазами)
до мономерів — нуклеотидів, які всмоктують-
8 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 7, № 6, 2011
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
ся клітинами для власних потреб ДНК. Нук-
леази однаково «ріжуть» ДНК вірусів, бакте-
рій, рослин, грибів чи тварин. Майже 150 ти-
сяч років людство з каріотипом кроманьонця
(Homo sapiens L.) споживає чужорідну ДНК з
м’ясом, рибою, овочами, фруктами і будує
«рід ну» ДНК власних клітин з «чужих» ну-
клеотидів. Біологічна еволюція кроманьйонця
за цей період не зазнала значних змін.
Це свідчить про те, що кишечник людини
вже багато тисячоліть є чудовим хемостатом з
ідеальними умовами співіснування мікроорга-
нізмів з різними фрагментами ДНК. У геномі
симбіонта людини — кишкової палички (Es-
cherichia coli) — майже 17 % ДНК має еукаріо-
тичне походження. Щосекунди ми контактує-
мо з генетичним апаратом вірусів і бактерій,
який зі «злими» намірами (з погляду людини)
атакує наш геном. Деякі віруси і ділянки плаз-
мід бактерій мають природний механізм вбудо-
вування в генетичний апарат еукаріотів і навіть
успадковуються (напр., вірус герпесу, що пере-
дається аналогічно ВІЛ). Це несе небезпеку
життю і здоров’ю людини. Ніхто сьогодні не
спростував вірусної теорії виникнення раку. В
геномі людини на нуклеотидні послідовності
вірусів і мобільних елементів припадає 0,5 %
геному [3, с. 6]. Мікророганізми і віруси всюди-
сущі у живій речовині планети. Отже, феномен
генетичної трансформації не є новиною для біо-
сфери, а лише одним із численних механізмів го-
ризонтального і вертикального трансгенезу.
Немає жодного наукового повідомлення, що
окремі гени чи фрагменти ДНК їжі вмонтову-
ються в генетичний матеріал клітин людини
(чи ссавців взагалі) [1, 3, 9]. Є підстави для
твердження, що в процесі еволюції системи
травлення виробили захисні механізми від
прос тої передачі генів з продуктів живлення.
Така передача генів практично неможлива, ос-
кіль ки потрібно, щоб:
ДНК з новим геном не руйнувалася трав-
ним соком з нуклеазами;
ДНК була спроможна проникнути крізь клі-
тинну стінку і клітинну мембрану мікроор-
ганізмів і вижити при роботі механізму зне-
шкодження чужої ДНК;
«чужа» ДНК рекомбінувалась у ДНК хазяї-
на і стабільно інтегрувалась на ділянці, на
якій можлива експресія гена;
ген рослинної їжі, якщо навіть і трансфор-
мувався в мікроорганізм, в ньому почав пра-
цювати (здійснювати експресію).
Підкреслимо, що технологія створення ГМ
рослин відбувається за участю природних ін-
струментів. Зокрема, усі ферменти, з якими
працюють генні інженери (рестриктази, ліга-
зи, полімерази, екзонуклеази тощо), виділені
із живих організмів. Майже усі ГМ рослини
містять однакові природні послідовності ДНК,
які регулюють роботу трансгена, а саме промо-
тор 35S (одержаний з вірусу мозаїки цвітної
капусти) і термінатор NOS (з грунтової бакте-
рії Agrobacterium tumifaciens). Якщо проаналі-
зувати генетичну генеалогію усіх наших тра ди-
ційних продуктів харчування (пшениці, кар-
топлі, томатів, кукурудзи та ін.), то побачимо,
що вони є результатом природних мутацій і ге-
нетичних трансформацій.
Опосередкованим аргументом щодо безпеч-
ності ГМ продуктів є той факт, що у США не за-
фіксовано жодного судового позиву щодо ком-
пенсації загрози здоров’ю від споживання ГМО
(хоча адвокат одержує до 11 % від суми позиву).
Обговорення проблеми дає обґрунтоване
твер дження: ДНК генетично модифікованих
організмів так само безпечні, як і будь-яка інша
ДНК харчових продуктів. Побоювання щодо
по тен ційної алергенності ГМ продуктів мож-
на віднести також і на рахунок інших продук-
тів (цитрусові, шоколад тощо) та доведеної
токсичності інгредієнтів харчових продуктів
(синтетичних харчових добавок, залишків ні-
тратів, пестицидів, афлотоксинів, важких ме-
талів то що). У супермаркетах разом з хлібом
можна вільно купити сигарети. Сьогодні май-
же весь промисловий тютюн генетично моди-
фікований. Нікотин однозначно небезпечний
для здоров’я (говорити про ризик — це «від
лукавого» виробника). Крім нікотину, радіо-
9ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 7, № 6, 2011
Дискусійна трибуна
нуклідів, смоли та інших небезпечних речовин
токсичною є також селітра, яку додають до па-
перу, щоб сигарета не гасилася.
Ми споживаємо з їжею безліч ксенобіотиків.
Дуже небезпечні консерванти, залишки стеро-
їдних гормонів та антибіотиків у продуктах
харчування. Жахливі прогнози щодо збільшен-
ня серед населення онкогенних та інших зах во-
рювань після двох десятиліть Чорно би ль сь ко-
го лиха, на жаль, підтверджуються. Ра діо нук-
ліди цезію і стронцію здійснюють свій природ-
ний розпад, а іонізуюче випромінення не додає
здоров’я популяціям виду Homo sapiens L.
У біологічному контексті дослідження по-
нять «небезпека / ризик» необхідно говорити
про існування небезпеки від споживання не-
якісного алкоголю та ризику — від надлишку
якісного, заборона якого перманентно вини-
кає і припиняється. Зазначимо, що генетично
модифіковані лікарські препарати легко сприй-
мають фахівці і населення усіх країн, і вони не
викликають у них тривоги. ГМ мікроорганіз-
ми давно й активно використовують для ви-
робництва антибіотиків, амінокислот, фермен-
тів, вітамінів, вакцин та ін. Ніхто не протестує
проти генно-інженерного інсуліну, якому діа-
бетики віддали перевагу перед вітчизняним
«свинячим».
Суспільно-громадський рух «зелених» зане-
покоєний появою «супербур’янів», оскільки
ба гато ГМ сільськогосподарських рослин у пев-
них ареалах здатні гібридизуватися з деякими
дикими родичами. Вчені вивчають можливий
екологічний ризик самочинної передачі нових
генів від ГМ рослин до дикої флори (вітром, ко-
махами). Водночас у реальних природних умо-
вах перенесення генів від одних видів рослин
до інших відбувається дуже рідко, інакше ми
були б свідками постійного виникнення нових
видів, чого насправді не спостерігається. Якщо
ж у результаті перехресних запилень і з’являться
гібриди першого покоління F1, то вони прак-
тично не дають покоління F2 [16, с. 11]. У цьому
аспекті ГМ рослини нічим не відрізняються
від звичайних, не модифікованих.
Отже, не зареєстровано жодних достовірних
прикладів міграції трансгенів від ГМ рослин
до інших, впливу ГМ рослин на біорізноманіт-
тя і структуру популяцій в агроценозах. Дос-
лідження [3, 16, 18] свідчать, що екологічний
ризик при вирощуванні трансгенних рослин
можна порівняти із ризиком випробування но-
вих селекційних сортів, одержаних звичай-
ним способом. Усі ознаки (сполуки), які з’яв-
ля ються (чи з’являться) в трансгенних росли-
нах, вже існують в біосфері. Зазначимо, що
бур’янів в природі немає, вони є тільки в ант-
ро поцентричній уяві людини. Бур’яни — це рос-
лини, які еволюційно виникли упродовж міль-
йонів років, є ланцюгами в екосистемах, а лю-
дині для роз в’язання продовольчих проблем
вони заважають. Проти нових бур’янів знай-
дуть нові гербіциди. Вчені вивчають зміни біо-
ти штучних агросистем (мікрофлори грунтів,
комах та ін.), в яких ростуть трасгенні росли-
ни, зокрема кумулятивні наслідки потраплян-
ня трансгенного білка (Bt-токсину) на грун-
тову фауну і мікрофлору.
Якщо розглядати екологічну небезпеку дія ль-
ності людини з позицій біофілософії, то людина
з моменту революційної появи на Зем лі виписа-
ла себе з класичного розуміння екології як біо-
логії екосистем. Еволюція людини незвичайна і
не втискується в біологічні рамки еволюції за
Ч. Дарвіном з таких причин: 1) людина вбиває
людину, тобто заперечує еволюційний закон біо-
логічного виживання виду — внутрішньовидо-
ве знищення в природі недоцільне — це, фактич-
но, самознищення; 2) на відміну від усіх інших
організмів людина не адаптується до природи, а
відокремлюється від неї за допомогою знарядь
праці, зброї, вогню, одягу, синтезу нових речовин
(не існуючих в природі), добування корисних
копалин та ін.; 3) тільки людина, з усіх живих іс-
тот Землі, знищує власну екологічну нішу — за-
лишає після себе хімічне та фізичне «сміття»,
забруднює довкілля (в природі сміття немає, все
трансформується в трофічних ланцюгах).
Уся планета залюднена повністю. Згідно із
законом конкурентного витіснення Г. Гаузе [10]
10 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 7, № 6, 2011
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
конкуренція між видами на одній території
тим сильніша, чим види ближчі за потребами
у споживанні кормових ресурсів та просторі
проживання. Заради свого існування людина
усуває або знищує усіх біологічних конкурен-
тів за природні ресурси, називаючи при цьому
їх «шкідниками», «бур’янами» тощо. Хіба існу-
вали до появи людини на Землі шкідливі жуки
чи корисні копалини? Звичайно, ні. Вони іс-
нують тільки в уяві людини.
Видається правомірним стверджувати: штуч-
ні урбо- та агроландшафти планети (разом з
ГМ рослинами) знижують буферну ємність біо-
сфери, яка забезпечує її гомеостаз. Аналіз ша-
леного за темпами техногенезу останніх 60 ро-
ків свідчить, що головною причиною біологіч-
ної небезпеки є споживацька (незбалансована)
про мислова діяльність людини та карколомне
ведення сільського господарства, які неліній-
но підводять біосферу до точки біфуркації, і
наукові сценарії майбутнього невтішні. Зок ре-
ма, серед основних причин деградаційних про-
цесів екосистем України вчені [7] називають такі:
зміни просторових характеристик, а саме: а)
зменшення протягом історичного періоду
площі лісів від 50 до 17 %, б) катастрофічно
високий рівень розораності земель (55 % су-
ходолу держави), в) сучасне зменшення площ
лісосмуг (на чверть);
структурно-функціональні зміни екосистем.
Зокрема, знищено степ як біом (збереглося
орієнтовно в дуже фрагментованому вигля-
ді 4 % первинних площ), порушено та зна-
чною мірою знищено заплавні екосистеми,
осушено близько 80 % боліт, зазнали дегра-
дації малі ріки і джерела;
спорудження дамб та гребель на ріках (що
призвело до суттєвого порушення міграцій-
них шляхів риб і знищення нерестовищ);
надексплуатація морських ресурсів та все лен-
ня видів-чужинців, що зумовило змен шен ня
тільки вилову риби вдесятеро за двад цять ро-
ків (від 70-х до 90-х років минулого століття),
підірваність запасів мисливських видів тва-
рин та природних рослинних ресурсів;
інтенсивне хімічне забруднення довкілля і фор-
мування нових біогеохімічних провінцій;
зміни ландшафтної сфери (масштабні «іри-
гації» степових ділянок з подальшим розви-
тком процесів підтоплення та засолення,
розбудова гігантських промислових та енер-
гетичних об’єктів), що матимуть важко прог-
нозовані наслідки, пов’язані з подальшим
збідненням біорізноманіття.
Приклад екологічних негараздів в Україні
не є унікальним. Цивілізація повинна вчасно
зрозуміти: якщо збережемо біологічне і ланд-
шафтне різноманіття, то воно збереже й нас.
Тобто біосфері для відновлення і подальшого
сталого розвитку системи «біосфера—сус пі льс -
т во» важливішими є мільйони гектарів при-
род них біомів тайги, джунглів, степів, боліт,
океану тощо, а не урбоекосистеми (мегаполі-
си, сотні тисяч кілометрів автотрас тощо) та
штучні агроландшафти сільськогосподарсь ких
культур (навіть без ГМО).
Існує незаперечний екологічний закон — ли-
ше 1 % чистої продукції фотосинтезу викорис-
товується в усіх ланках природних трофічних
ланцюгів [10, 14, 15]. Перевищення цієї межі,
наприклад шляхом вилучення частини продук-
ції, порушує біотичну регуляцію вмісту СО2 і
О2 в атмосфері. Надходження цієї частки тіль-
ки в антропогенний канал (в їжу, волокна, па-
ливо тощо) стає загрозливим для існування
сучасного стану біосфери.
Реалії сьогодення: зменшуються площі під
сільськогосподарськими культурами, існує ге-
нетична межа їх урожайності; збільшується кі-
ль кість населення планети; інтенсивно засто-
совуються мінеральні добрива і пестициди, які
допомагають у боротьбі з голодом, але забруд-
нюють довкілля; посилюється дефіцит ро дю-
чос ті ґрунту (зменшується вміст гумусу); мас-
ш табно втрачається біологічне і ландшафтне
різноманіття. Наша біосфера «спроможна» на-
дійно прогодувати тільки один мільярд людей
і при цьому, безболісно для себе, відновитися.
Факт XXI століття — природні ресурси плане-
ти є джерелом достатку лише для країн «золо-
11ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 7, № 6, 2011
Дискусійна трибуна
того мільярда», що ускладнює шлях до ноос-
фери В.І. Вернадського.
Створення і поширення ГМ рослин (рослин
«зеленої революції-2») має пряме відношення
до забезпечення людства їжею (особливо біл-
ком), оскільки тваринництво і рибальство май-
бутнього повністю цього «зробити» неспро мож-
ні з об’єктивних причин. За даними ООН кі-
ль кість білка, одержаного з одного гектара сої,
у три рази вища порівняно із пшеницею і у пів-
тора вища, ніж у соняшника, що вважається
найбільш рентабельною культурою [19]. Наші
міркування такі: 1) існує екологічне правило
Р. Ліндемана [10]: тільки 10 % енергії перехо-
дить з одного ланцюга трофічної піраміди на
вищий, що є наслідком другого закону термо-
динаміки; 2) площа океану майже у 2,5 рази
більша за площу суходолу, проте морські еко-
системи фіксують сумарну сонячну енергію менш
ефективно: суходіл дає майже удвічі рази біль-
ше продукції, ніж океан. Отже, людство пови-
нно вирощувати адаптовані до несприятливих
умов середовища рослини, одержувати з них
калорійні з високим вмістом протеїну продук-
ти та спускатися вниз харчовим ланцюгом, зо-
крема до сої, а не втрачати 80—90 % вироще-
них рослин на годівлю тварин.
Найважливішими задачами генних інжене-
рів рослин є: здійснення генетичної трансфор-
мації злакових щодо їх спроможності фіксації
атмосферного азоту; підвищення ефективнос-
ті фотосинтезу сільськогосподарських рослин
(створення пластидних трансгенів); створен-
ня стерильних ГМ рослин та ін.
На закінчення дозвольте висловити деякі за-
уваження щодо системних заходів для поліп-
шення стану біобезпеки та здоров’я населення
в нашій державі.
Для припинення руйнівних процесів і досяг-
нення екологічної рівноваги необхідно макси-
мально відновити природний каркас території
України шляхом нарощування площі екомережі
та відновлених (оздоровлених) ландшафтів. То-
му поширення чи заборона ГМ рослин прин-
ципово не вирішують проблеми біо- та екобез-
пеки. До загальної схеми екомережі України
мають входити [7]:
1) природні регіони, в яких зосереджено іс-
нуючі чи будуть створюватися нові об’єкти
при род но-заповідного фонду (Азовський, До-
не ць ко-Приазовський, Західно-Поліський, Кар-
пат сь кий, Кримський гірський, Ниж ньо дні с-
т ров сь кий, Нижньодунайський, Поділь с кий,
При доне ць кий, Середньодніпровський, Схід-
ний Полісь кий, Таврійський, Центральний По-
ліський, Чор номорський);
2) основні комунікаційні елементи націона ль-
ної екомережі, серед яких: а) екокоридори за ге-
ографічною широтою (забезпечують при родні
зв’язки зонального характеру) — По лі сь кий (зо-
на лісів), Галицько-Слобо жан сь кий (зона лісосте-
пу), Південноукраїнський (зо на степів), При бе-
реж но-морський (прибе реж на морська смуга
Азовського і Чорного мо рів); б) меридіональні
природні коридори (об’єдну ють водні та зап лав-
ні ландшафти в просторі долин великих річок) —
Дніпровський (долина р. Дніпра), Дністровсь-
кий (долина р. Дніс тер), Бузький (долини р. За-
хідного і Пів ден но го Бу гу), Сіверсько-До не ць-
кий (долина р. Сі вер сь кий Донець).
Формуванні екомережі реально поліпшить
стан біогеценозів України за рахунок: стабілі-
зації гідрологічного режиму (захисту поверх-
невих і підземних вод), припинення ерозії, по-
ліпшення ґрунтів, збереження відновлюваль-
них ресурсів, підтримки балансу природних
процесів, забезпечення природних шляхів мі-
грації та розширення видів біоти, зменшення
забруднення приземного шару атмосфери. Вод-
ночас можна очікувати позитивні зміни со ціа-
ль но-економічного плану: збереження істо рич-
ної спадщини та розвитку традиційно невис-
нажливих форм господарювання (бджільниц-
тво, риборозведення, натуральне пасовищне
скотарство, садівництво), оптимізація в еко-
ло гічному контексті співвідношення площ різ-
ного використання та їх територіального роз-
міщення, створення комфортних для здоров’я
умов проживання. Але це вже тема окремого
обговорення.
12 ISSN 1815-2066. Science and Innovation. T. 7, № 6, 2011
Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
ВИСНОВОК
Поширення і використання генетично моди-
фікованих організмів (ГМО) — вірусів, бакте-
рій, дріжджів, грибів, рослин та тварин — ре-
аль ність сучасної світової науки. Це процес
необоротний. Вчені покладають надію на транс-
ген ні організми: вирощування їх є значно де-
шевшим, вони меншою мірою забруднюють
довкілля пес тицидами, допомагають розв’язати
проблему біопалива, не потребують залучення
нових площ та ін. Як і будь-який витвір люд-
ського розуму (ніж, літак, ліки, горілка, міне-
ральні добрива, консерви, атомна енергетика
тощо) ГМ рос лини створюють певний ризик,
але пряма небезпека їх для здоров’я людини та
сільськогосподарських тварин науково не до-
ведена. Явну небезпеку для збереження біоріз-
номаніття і здоров’я людини складають кис-
лотні опади, зни щення озонового екрану, раді-
онукліди, пес тициди, важкі метали, нітрати,
ніт рити, нітрозаміни, мікотоксини, штучні кон -
серванти, різноманітні синтетичні харчові до-
мішки та інші ксенобіотики.
Принципова полеміка навколо ГМО корис-
на, оскільки спонукає генних інженерів пос-
тійно поліпшувати конструкції, посилювати
контроль за наслідками. Отже, ідея ГМО «пра-
цює» на користь стратегії виживання людства
в умовах стрімкого росту населення і висна-
ження біоресурсів.
Послідовна еквівалентність і пересторога —
два принципи усіх міжнародних нормативно-
правових документів щодо біобезпеки при ви-
рощуванні ГМ рослин і споживання продуктів
з них. Суспільство має право робити вибір —
споживати органічну чи генетично трансфор-
мовану їжу. Державі необхідно обов’язково за-
безпечити маркування ГМ продуктів, хоча ін-
формування населення про вміст ГМ компо-
нентів не стосується питань біобезпеки, а є
лише повідомленням про вміст у продуктах
певних компонентів, аналогічно, як на етикет-
ках вказують присутність різних інгредієнтів:
барвників, харчових добавок, згущувачів тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Блюм Я., Борлауг Н., Сужик Л., Сиволап Ю. Сов ре-
мен ные биотехнологии — вызов времени. — К.: PA
No va, 2002. — 102 с.
2. Блюм Я., Новожилов О. Трансгенні рослинні організ-
ми: економічний ефект і ризики для біоти. Між на-
родний симпозіум «Проблеми біологічної безпеки
при впровадженні генетично змінених організмів:
нові наукові підходи, регуляція та суспільне сприй-
няття» (10—14 травня 2006 р., м. Ялта) // Вісник
НАН України. — 2006. — № 9. — С. 56—59.
3. Глазко В.И. Генетически модифицированные орга низ-
мы: от бактерии до человека. — К.: КВИЦ, 2002. — 210 с.
4. Екотрофологія : основи екологічно безпечного хар чу-
вання : навч. посіб. / Димань Т.М., Барановський М.М.,
Білявський Г.О. та ін. — К.: Лібра, 2006. — 304 с.
5. Ермакова И.В. Влияние сои с геном EPSPS CP4 на
физиологическое состояние и репродуктивные фун к-
ции крыс в первых двух поколених // Современные
проблемы науки и образования. — 2009. — № 5. — С.
15—21.
6. Колотовкина Я.Б., Наумкина Е.М., Чижова С.И. и др.
Методы идентификации и мониторинг трансгенных
компонентов в продуктах питания // Докл. РАСХ. —
2008. — № 5. — С. 44—47.
7. Мовчан Я.І. Збереження біотичного різноманіття Ук-
раїни (методологія, теорія, практика): Дис. … докт.
бі олог. наук : 03.00.16. — К., 2008. — 536 с.
8. Назарова А.Ф., Ермакова И.В. Влияние соевой диеты
на репродуктивные функции и уровень тестостерона
у крыс и хомячков // В мире научных открытий.
Биологические науки. — 2010. — № 4(10). — Ч. 1. —
С. 13—18.
9. Оценка влияния ГМО растительного происхожде-
ния на развитие потомства крыс в трех поколениях /
Н.В. Тышко [и др.] // Вопросы питания. — 2011. —
Т. 80. — № 1. — С. 14—25.
10. Реймерс Н.Ф. Экология: Теория, законы, правила, прин-
ципы и гипотезы. — М.: Россия молодая, 1994. — 366 с.
11. Рудишин С.Д. Основи біотехнології рослин : навч. по-
сібник [для студ. вищ. навч. закл.]. — Вінниця: МП
«Запал», 1998. — 224 с.
12. Рудишин С. Генетично модифіковані рослини: ризик
чи небезпека // Біологія і хімія в школі. — 2009. —
№ 4. — С. 40—43.
13. Рудишин С.Д. Проблеми біобезпеки при використан-
ні ГМ-рослин // Актуальні проблеми прикладної ге-
нетики, селекції та біотехнології рослин: Зб-к наук.
пр. — Т. 131. — Ялта: Никитский ботанический сад,
2009. — С. 187—192.
14. Рудишин С.Д. Біологічна підготовка майбутніх еко-
логів: теорія і практика. — Вінниця : ВМГО «Темпус»,
2009. — 394 с.
13ISSN 1815-2066. Наука та інновації. T. 7, № 6, 2011
Дискусійна трибуна
15. Рудишин С.Д. Які біологічні знання можна вважати
науковими для сучасної екології? // Науковий світ. —
2010. — № 5. — С. 5—6.
16. Сорочинський Б.В. Екологічні ризики від випуску й
використання генетично модифікованих рослин //
Физиология и биохимия культ. растений. — 2008. —
Т. 40. — С. 3—14.
17. Cоя, изофлавоны и атеросклероз / В.Н. Залесский,
Н.В. Великая // Проблеми харчування. — 2009. —
№ 3/4. — С. 15—24.
18. Шахбазов А.В., Яковлева Г.А., Родькина И.А., Картель Н.А.
Плейотропные эффекты гена хитиназы из Serratia
phymuthica в трансгенном картофеле // Цитология и
генетика. — 2008. — № 2. — С. 3—9.
19. Lockwood B. (Ed.). Nutraceuticals. — London: Pharm.
Press, 2007. — 426 p.
С.Д. Рудышин
ГЕНЕТИЧЕСКИ МОДИФИЦИРОВАННЫЕ
РАСТЕНИЯ: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ
ИСПОЛЬЗОВАНИЯ
Процесс выращивания генетически модифицирован-
ных (ГМ) растений необратимый. Научных данных о том,
что ДНК продуктов питания встраиваются в генетичес-
кий материал клеток человека, нет. Осознание и предосте-
режение — вот два принципа международных норматив-
но-правовых документов относительно безопасности при
выращивании и потреблении генетически трансформиро-
ванных растений. Но маркирование пищевых продуктов с
примесями ГМО должно быть обязательным.
Ключевые слова : генетически модифицированные
растения, трансгенез, биобезопасность.
S.D. Rudyshin
GENETICALLY MODIFIED
PLANTS: UTILIZATION
PROBLEMS AND PERSPECTIVES
Process of genetically modified (GM) plants spreading is
an irreversible process. There are no scientific evidences that
DNA of nutrition products is inserted in the genetic appara-
tus of human cells. Awareness and warning are two princi-
ples of international legal documents concerning safety dur-
ing the growth and consumption of GM plants. But the la-
beling of food products with GM impurities should be
mandatory.
Key words : GM plants, transgenesis, biosafety.
Стаття надійшла до редакції 14.02.11
|