Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини
Створено умови маловідхідного перетворення цілісної зернобобової сировини (насіння сої, люпину, амаранту, вівса, пшениці, гречки) у високодисперсні емульсійно-суспензійні рідкі і пастоподібні системи, яким притаманна здатність до агрегативної сталості протягом 5–15 діб без використання стабілізато...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Наука та інновації |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/116432 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини / Т.М. Бурушкіна, В.В. Ратушняк, В.І. Количєв, В.М. Преподобний, Ю.О. Плотніков // Наука та інновації. — 2015. — Т. 11, № 3. — С. 39—50. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-116432 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бурушкіна, Т.М. Ратушняк, В.В. Количєв, В.І. Преподобний, В.М. Плотніков, Ю.О. 2017-04-26T17:00:35Z 2017-04-26T17:00:35Z 2015 Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини / Т.М. Бурушкіна, В.В. Ратушняк, В.І. Количєв, В.М. Преподобний, Ю.О. Плотніков // Наука та інновації. — 2015. — Т. 11, № 3. — С. 39—50. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin11.03.039 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/116432 Створено умови маловідхідного перетворення цілісної зернобобової сировини (насіння сої, люпину, амаранту, вівса, пшениці, гречки) у високодисперсні емульсійно-суспензійні рідкі і пастоподібні системи, яким притаманна здатність до агрегативної сталості протягом 5–15 діб без використання стабілізаторів і емульгаторів. Системи мають практично повний набір їстивних, біологічно активних речовин і мінеральних компонентів вихідних рослин. Созданы условия малоотходного превращения целостного сырья из семян бобовых и зерновых растений (сои, люпина, амаранта, овса, пшеницы, гречихи) в высокодисперсные эмульсионно-суспензионные жидкие и пастоподобные системы, обладающие способностью к агрегативной устойчивости в течение 5—15 и более суток без использования стабилизаторов и эмульгаторов. Системы обладают практически полным набором питательных, биологически активных веществ и минеральных компонентов исходных растений. The conditions of the low-waste conversion of whole legume and cereal seeds (soy, lupine, amaranth, oats, wheat, buckwheat) into liquid and paste-like highly dispersed emulsion- suspension systems with almost complete set of nutrients, biologically active substances, and minerals of the original plants are created. These systems are aggregatively stable for 5—15 days or more without the use of stabilizers and emulsifiers. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Наукові основи інноваційної діяльності Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини Получение и свойства высокодиспергированных продуктов из растительного сырья Preparation and Properties of Highly Dispersed Foodstuffs from Raw Vegetable Materials Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини |
| spellingShingle |
Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини Бурушкіна, Т.М. Ратушняк, В.В. Количєв, В.І. Преподобний, В.М. Плотніков, Ю.О. Наукові основи інноваційної діяльності |
| title_short |
Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини |
| title_full |
Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини |
| title_fullStr |
Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини |
| title_full_unstemmed |
Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини |
| title_sort |
отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини |
| author |
Бурушкіна, Т.М. Ратушняк, В.В. Количєв, В.І. Преподобний, В.М. Плотніков, Ю.О. |
| author_facet |
Бурушкіна, Т.М. Ратушняк, В.В. Количєв, В.І. Преподобний, В.М. Плотніков, Ю.О. |
| topic |
Наукові основи інноваційної діяльності |
| topic_facet |
Наукові основи інноваційної діяльності |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука та інновації |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Получение и свойства высокодиспергированных продуктов из растительного сырья Preparation and Properties of Highly Dispersed Foodstuffs from Raw Vegetable Materials |
| description |
Створено умови маловідхідного перетворення цілісної зернобобової сировини (насіння сої, люпину, амаранту,
вівса, пшениці, гречки) у високодисперсні емульсійно-суспензійні рідкі і пастоподібні системи, яким притаманна
здатність до агрегативної сталості протягом 5–15 діб без використання стабілізаторів і емульгаторів. Системи мають практично повний набір їстивних, біологічно активних речовин і мінеральних компонентів вихідних рослин.
Созданы условия малоотходного превращения целостного сырья из семян бобовых и зерновых растений (сои,
люпина, амаранта, овса, пшеницы, гречихи) в высокодисперсные эмульсионно-суспензионные жидкие и пастоподобные системы, обладающие способностью к агрегативной устойчивости в течение 5—15 и более суток без
использования стабилизаторов и эмульгаторов. Системы обладают практически полным набором питательных, биологически активных веществ и минеральных компонентов исходных растений.
The conditions of the low-waste conversion of whole legume
and cereal seeds (soy, lupine, amaranth, oats, wheat,
buckwheat) into liquid and paste-like highly dispersed emulsion-
suspension systems with almost complete set of nutrients,
biologically active substances, and minerals of the original
plants are created. These systems are aggregatively
stable for 5—15 days or more without the use of stabilizers and emulsifiers.
|
| issn |
1815-2066 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/116432 |
| citation_txt |
Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини / Т.М. Бурушкіна, В.В. Ратушняк, В.І. Количєв, В.М. Преподобний, Ю.О. Плотніков // Наука та інновації. — 2015. — Т. 11, № 3. — С. 39—50. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT buruškínatm otrimannâívlastivostívisokodispergovanihproduktívzroslinnoísirovini AT ratušnâkvv otrimannâívlastivostívisokodispergovanihproduktívzroslinnoísirovini AT količêvví otrimannâívlastivostívisokodispergovanihproduktívzroslinnoísirovini AT prepodobniivm otrimannâívlastivostívisokodispergovanihproduktívzroslinnoísirovini AT plotníkovûo otrimannâívlastivostívisokodispergovanihproduktívzroslinnoísirovini AT buruškínatm polučenieisvoistvavysokodispergirovannyhproduktovizrastitelʹnogosyrʹâ AT ratušnâkvv polučenieisvoistvavysokodispergirovannyhproduktovizrastitelʹnogosyrʹâ AT količêvví polučenieisvoistvavysokodispergirovannyhproduktovizrastitelʹnogosyrʹâ AT prepodobniivm polučenieisvoistvavysokodispergirovannyhproduktovizrastitelʹnogosyrʹâ AT plotníkovûo polučenieisvoistvavysokodispergirovannyhproduktovizrastitelʹnogosyrʹâ AT buruškínatm preparationandpropertiesofhighlydispersedfoodstuffsfromrawvegetablematerials AT ratušnâkvv preparationandpropertiesofhighlydispersedfoodstuffsfromrawvegetablematerials AT količêvví preparationandpropertiesofhighlydispersedfoodstuffsfromrawvegetablematerials AT prepodobniivm preparationandpropertiesofhighlydispersedfoodstuffsfromrawvegetablematerials AT plotníkovûo preparationandpropertiesofhighlydispersedfoodstuffsfromrawvegetablematerials |
| first_indexed |
2025-11-25T23:07:36Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:07:36Z |
| _version_ |
1850578530697478144 |
| fulltext |
39
© Т.М. БУРУШКІНА, В.В. РАТУШНЯК, В.І. КОЛИЧЄВ,
В.М. ПРЕПОДОБНИЙ, Ю.О. ПЛОТНІКОВ, 2015
Т.М. Бурушкіна, В.В. Ратушняк, В.І. Количєв, В.М. Преподобний, Ю.О. Плотніков
Державна установа «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Київ
ОТРИМАННЯ І ВЛАСТИВОСТІ ВИСОКОДИСПЕРГОВАНИХ
ПРОДУКТІВ З РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ
Створено умови маловідхідного перетворення цілісної зернобобової сировини (насіння сої, люпину, амаранту,
вівса, пшениці, гречки) у високодисперсні емульсійно-суспензійні рідкі і пастоподібні системи, яким притаманна
здатність до агрегативної сталості протягом 5–15 діб без використання стабілізаторів і емульгаторів. Системи мають
практично повний набір їстивних, біологічно активних речовин і мінеральних компонентів вихідних рослин.
К л ю ч о в і с л о в а: агрегативно сталі емульсійно-суспензійні системи, цілісна рослинна сировина, диспергатор-
гомогенізатор.
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(3): 39—50 doi: http://dx.doi.org/10.15407/scin11.03.039
Починаючи від середини ХХ століття у про-
відних країнах світу спостерігається тенденція
до розширення асортименту харчових продук-
тів з рослинного білка та поступової заміни
білка тваринного походження рослинними бі-
лками (сої, сочевиці, люпину, гороху, амаран-
ту, вівса) [1—3]. Найбагатшим за складом і
найпоширенішим за посівами джерелом хар-
чового білка є соєве насіння. У західних краї-
нах використовують переважно протеїнові кон-
центрати, шроти та борошно, в основу виго-
товлення яких (здебільшого за технологіями
США і на відміну від технологій Сходу) пок-
ладена диференціація на складові через воло-
готеплову обробку, обробку органічними роз-
чинниками, обробку подрібненого знежирено-
го насіння пероксидними, лужними, сольови-
ми розчинами, ультрафільтрація та перевиса-
дження білків. Це обумовлює багатостадійність
і енергоємність технологій та видалення біль-
шої частини біологічно активних речовин сої.
Компенсуються наслідки додаванням вітамі-
нів, жирів, вуглеводів, емульгаторів, аромати-
заторів та ін. до білкових ізолятів або концен-
тратів [2, 4].
Раніше в СРСР і в Україні запровадження
сої в харчовій промисловості базувалося на
переробці насіння з повним вмістом олії [1, 5].
Однак технології були занадто багатостадій-
ними, енергетично великовитратними, із знач-
ними відходами сировини (до 20 %), з велики-
ми об’ємами забрудненої води. У 80—90-х рр.
минулого століття схеми переробки сої на хар-
чові і кормові продукти зазнали позитивних
змін і були задовільними на той час, хоча час-
тина недоліків минулих технічних рішень за-
лишилася (довготривалість ряду стадій, вели-
ка кількість твердого осаду, висока температу-
ра обробок та ін.) [6, 7], що обумовлює акту-
альність пошуків новітніх рішень.
Початкова стадія переробки в усіх випад-
ках — це зменшення розмірів оброблюваного
матеріалу через плющення та подрібнення.
Процеси і засоби поліморфного перетворення
твердої речовини (в т.ч. і рослинного похо-
дження) у порошки або гомогенні суспензійні
системи — важливий об’єкт неослабної на су-
40 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(3)
Т.М. Бурушкіна, В.В. Ратушняк, В.І. Количєв, В.М. Преподобний, Ю.О. Плотніков
часному етапі уваги вчених — представників
напрямку фізичної хімії твердих тіл. В залеж-
ності від призначення і виду рослинної сиро-
вини використовують два прийоми подрібнен-
ня твердої речовини: «сухе» подрібнення —
для перероблення насіння зернових культур,
шротів і «вологе» — для перероблення насіння
з вмістом жирів більше 5 %. У зв’язку з втра-
тами первісної цінності компонентів рослин
переробка зернових культур не менш вразли-
ва, ніж переробка високобілкових. Виго тов-
лен ня порошків (борошна) із зернових куль-
тур включає видалення насіннєвих і плодових
оболонок, алейронового шару та зародків, а
після цього сортовий помел залишку для отри-
мання дисперсій з різними розмірами часто-
чок (різних сортів) методом багаторазового
поетапного процесу подрібнення/розсів. Тон ко-
му помелу (до часток з розміром 400—600 мкм)
піддається практично тільки ендосперм [8]. Те
ж стосується виготовлення порошків із зне-
жиреного насіння сої, люпину, амаранту [2, 4].
За критерієм маловідхідності (2,5—3,5 %) і
ступенем дисперсності (розмір часток 75÷
105 мкм) найбільш вдалими (але дорогими) спо-
собами виготовлення тонких порошків є тех-
нології фірми BUHLER (Швейцарія) [2]: 1) з
повножирного насіння сої, лущеного при тем-
пературі 120—135 °С і зневодненого до воло-
гості 3—5 % подрібненням у 6-ролерному мли-
ні та 2) з насіння зернових без оболонок по-
дрібненням у 8-вальцьовому верстаті.
При «вологих» способах подрібнення окрім
механіки диспергування велике значення має
інтенсивність перемішування двохфазної сис-
теми (твердої подрібнюваної і рідкої дис пер-
сійної) та співвідношення фаз. Принципово
способи отримання суспензій не відрізняють-
ся від ряду способів отримання емульсій (ок-
рім конденсаційного) — різниця лише в об’є-
ктах диспергування і енергетичних витратах.
Вважається, що при поєднанні безперервного
зсуву і вібрації фактором руйнування колоїд-
нодисперсних структур (якими є біологічні
об’єкти) стає примусова осциляція, а за раху-
нок безперервного зсуву повинно відбуватися
перенесення фрагментів зруйнованої речови-
ни і формування нової, більш одноріднодис-
персної структури. Поки що такі умови фор-
мування висококонцентрованих суспензій вті-
лені лише для систем із високодисперсних час-
точок SiO
2 (аеросил-300-Degussa AG). Се ред
існуючих апаратів придатними можуть бути та-
кі, в яких діючими факторами є зсувно-тур бу-
лентні процеси, коли подрібнення відбувається
в кільцевому зазорі між статором і ротором під
дією сил, що виникають на поверхні лопаті.
Цей принцип реалізується у колоїдних мли-
нах з конічними зазорами малого розміру, він
потребує тонкої юстировки для співпадання
осі статора і ротора та конічної зовнішньої по-
верхні статора з конічною внутрішньою по-
верхнею ротора [9]. Ступінь подрібнення ста-
новить кілька мікрон. В апаратах, де подріб-
нення відбувається за рахунок пульсацій тис-
ку, механічної дії роторів, гідродинамічних
умов у зазорах між ротором і статором, суттє-
вими для руйнування стають гідродинамічні
умови (помпаж), коли окружна швидкість рі-
дини в зазорах може змінюватися від нуля до
швидкості обертання ротора. Тверді частки
транспортуються рідиною у зазор, де і руйну-
ються. Варіанти таких апаратів називаються
роторно-пульсаційними (РПА) та роторно-ім-
пу льсними (РІА). До числа апаратів такого ти-
пу належать розробки Інституту технічної те-
плофізики НАН України, деякі з них призна-
чені для харчової переробної промисловості
як диспергатори і гомогенізатори плодових і
овочевих культур.
В індустріально розвинених країнах широ-
ко проводяться розробки апаратів для перемі-
шування і диспергування рідинних гетероген-
них систем із застосуванням методу дискретно-
імпульсного введення енергії (ДІВЕ). Відомі
роботи Ободовича О.М. [10] стосуються дис-
пергування насіння повножирної сої в апараті
з дискретно-імпульсним введенням енергії
після термовологої обробки насіння при тем-
пературі 95—98 °С для виготовлення соєвої
41ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(3)
Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини
пасти, в якій основну частину переробленого
насіння складають частинки з розміром 30÷90
мкм. Заслуговують уваги також досліди з по-
дрібнення рослинної сировини в гідродина-
мічному кавітаційному диспергаторі з ДІВЕ, в
яких показано, що гранулометричний склад по-
дрібненої сировини суттєво залежить від діаме-
тра ротора і частоти обертання, а часточки з
розміром 5÷50 мкм отримували тільки при ді-
аметрі ротора 80—120 мм і частоті обертання
70 с–1 [11]. З наведеного вище огляду літера-
турних даних щодо можливостей под ріб нення
зернобобової сировини видно, що отримання
високодисперсних емульсійно-сус пензійних сис-
тем рослинного походження з використанням
існуючого обладнання майже неможливе.
Наша робота — результат дослідів і розро-
бок маловідхідних способів переробки сіль-
ськогосподарської цілісної повножирної рос-
линної сировини (насіння сої, люпину, ама-
ранту, вівса, пшениці, гречки) для виготовлен-
ня харчових продуктів або добавок до них у
вигляді високодисперсних систем: борошна та
емульсійно-суспензійних агрегативно сталих
рідких і пастоподібних утворень без викорис-
тання високотемпературних обробок та без
додавання емульгаторів, стабілізаторів, одо-
рантів, барвників. За визначених умов вирі-
шення поставленої задачі ми взяли за основу
варіації фізико-хімічних параметрів усіх ста-
дій переробки: від вологотеплової обробки на-
сіння до інактиваціі ліпоксидази, інгібіторів
трипсину, уреази, видалення надлишків тяж-
ких металів і зниження рівня мікробного за-
бруднення при виготовленні харчових і лі ку-
вально-профілактичних продуктів, які в своє-
му складі мають усі корисні компоненти сиро-
вини, в тому числі білки, вітаміни, мінерали,
вуглеводи, жири, клітковину разом з асоційо-
ваними білками і жирами. Вид і хімічний склад
об’єктів дослідження наведено в табл. 1.
Оскільки робота включала дослідження умов
подрібнення зернових, зернобобових і інулін-
вмісних культур, ми вважали за необхідне ви-
значити можливий і достатній набір відомих
подрібнюючих і змішуючих апаратів та знайти
нові технічні рішення, спроможні забезпечити
бажані характеристики дисперсності. Для оці-
нки результатів дослідів користувалися умов-
ною класифікацією дисперсних систем за роз-
міром часточок (табл. 2 [12]) та широковжива-
ними методами ситового аналізу, мікроскопії
(прибор БІО-ЛАМ-70), методом аналізу нано-
матеріалів та характеризації дисперсних сис-
тем (Zetasizer-R Nano S, Mau vern Ltd., Mau-
vern — Великобританія).
Пропонований нами спосіб виготовлення
борошна із суцільного зерна пшениці та ряду
інших культур (жита, гречки, сої) включає
очищення насіння від сміття, лущення, грубе і
тонке подрібнення насіння і відрізняється від
відомих способів тим, що лущенню (видален-
Таблиця 1
Хімічний склад зразків рослинної сировини, % сухої речовини (СР)
Зразок Білки, % Жири, % Вуглеводи, % Зола, %
Соя нативна 42,2 20,9 16,3 6,1
Соя лущена 41,4 20,8 16,7 6,0
Соя мікронізована 43,5 21,3 16,4 6,6
Люпин нативний 38,3 6,8 25,7 4,4
Сочевиця нативна 24,9 1,5 46,4 2,9
Амарант нативний 14,4 6,4 60,2 3,8
Топінамбур, бульби 2,2 0,2 16,6 1,0
Сорго цукр. (стеблини) 6,8 0,05 76,4 5,2
42 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(3)
Т.М. Бурушкіна, В.В. Ратушняк, В.І. Количєв, В.М. Преподобний, Ю.О. Плотніков
ню) підлягає тільки зовнішня насіннєва обо-
лонка, а подрібненню піддається ціле зерно з
висівками, з алейроновим шаром, з зародками
при вологості насіння 5—12 % [13]. Тонке по-
дрібнення досягається за рахунок циркуляції
Таблиця 2
Умовна класифікація ступеню подрібнення
за розміром часточок дисперсних систем
Ступінь подрібнення Розмір часточок, мкм
Велике 10000÷1000
Середнє 1000÷100
Дрібне 100÷10
Тонке 10÷0,1
Колоїдний стан 0,1÷0,001
Таблиця 3
Фракційний склад порошку з насіння сої при перетині отвору деки млина 0,75 мм
Сировина,
спосіб обробки
Вміст фракції порошку на ситі, мас %
1,02 мм 0,75 мм 0,5 мм 0,385 мм 0,25 мм 0,075 мм Зал.
Соя цілісна необрушена 0,3 0,3 6,3 21,3 43,0 28,5 0,6
Соя лущена 2,7 1,6 11,1 23,7 23,0 37,5 0,4
Соя лущена мікронізована 0,1 1,2 10,5 13,2 34,7 40,1 0,2
Таблиця 4
Фракційний склад порошку з насіння амаранту в залежності від перетину отворів деки млина
Перетин отворів
деки млина, мм
Вміст фракції порошку на ситі, мас. %
1,02 мм 0,75 мм 0,5 мм 0,25 мм 0,075 мм Зал.
1,00 — 0,67 6,22 14,16 63,49 0,75
0,75 — 0,31 1,47 23,74 72,74 1,74
0,5 — 0,25 25,94 44,22 27,67 1,81
Таблиця 5
Фракційний склад порошку з насіння люпину в залежності від перетину отворів деки млина
Перетин отворів
деки млина, мм
Вміст фракції порошку на ситі, мас. %
1,02 мм 0,75 мм 0,5 мм 0,25 мм 0,075 мм Зал.
1,00 2,9 0,97 8,22 15,15 72,14 0,62
0,75 2,0 0,52 2,47 20,53 73,25 1,27
0,5 1,6 0,30 23,94 34,25 38,23 1,68
шару насіння в молотковому подрібнювачі за-
критого типу з шарнірно закріпленими молот-
ками пластинчатої форми, в якому регулюєть-
ся зазор між нерухомою рифленою частиною
апарату і рухомими пластинами 2÷5 мм, об-
ладнаному відбірковими решетами з розміра-
ми отворів 0,5÷1,0 мм. Робочий зазор у подріб-
нювачі регулюється коловою швидкістю плас-
тинчатих молотків 65÷80 м/с і шириною плас-
тинчатих молотків 1÷5 мм у залежності від
розміру часточок сировини після грубого по-
дрібнення. Апарат призначено для виготов-
лення борошна з цілісного насіння пшениці з
довільною вологістю. При спробі в такий же
спосіб виготовити борошно з повножирної сої
чи вівса виявилися ускладнення у самому про-
цесі і опісля його проведення, а саме: налипан-
43ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(3)
Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини
ня шару подрібненого матеріалу (сої) або ве-
ликий розбіг за розміром часточок подрібне-
ного насіння (овес). У результаті дослідження
впливу умов підготовки до подрібнення і ви-
готовлення порошків із насіння сої цілісної
(необрушеної), сої лущеної, сої мікронізова-
ної, сої частково знежиреної, повножирного
насіння люпину і амаранту були визначені
прий нятні параметри зволоження (2; 5; 11 %),
короткочасної обробки ІЧ-випромінюванням
при температурі не вище 120 °С. Позитивний
вплив обраних умов підготовки насіння до по-
дрібнення відображено в табл. 3, дані якої сто-
суються фракційного складу часточок подріб-
неного лущеного і мікронізованого насіння сої
і показують суттєве зростання ступеню дис-
персності порошків.
Те ж саме спостерігали і при подрібненні на-
сіння культур, що характеризуються меншою
в’язкістю насіння через менший, ніж у насінні
сої, вміст жирів, — амаранту і люпину (табл. 4, 5).
Таким чином, показано, що при використан-
ні розробленого нами подрібнювача і за пев-
них визначених умов попередньої обробки на-
сіння культур з більшим вмістом жирів, ніж у
насінні пшениці, можна отримати порошки,
які відповідають за розмірами частинок друго-
му сорту борошна пшениці. Порошки мають
задовільні органолептичні властивості. На їх
основі розроблено спосіб виготовлення моло-
коподібних напоїв [14], за комплексом показ-
ників вони не поступаються «соєвому молоку»
з порошків за патентами BUHLER [2]. Однак
навіть при оптимальних умовах підготовки на-
сіння і параметрах роботи подрібнювача утво-
рення з високодисперсних порошків ему ль сій-
но-суспензійних рослинних композицій, стій-
ких до розшарування хоча б 1—2 год, малові-
рогідне без додавання емульгаторів або без
послідуючого подрібнення і гомогенізації у
при сутності дисперсійного середовища.
Отримання високодисперсних гетерогенних
за фазовим і хімічним складом рослинних про-
дуктів вважали можливим за таких умов:
1) використання пристроїв, здатних забез-
печити процеси подрібнення (диспергування)
до певних заданих характеристик;
2) використання неагресивних фізико-хі міч-
них і механічних факторів дії на вихідну сиро-
вину, які можуть обумовити утворення стій-
ких до агрегації систем із цілісного насіння, в
складі яких будуть присутні всі основні ком-
поненти їстивної частини рослини.
Оскільки склад, структура насіння і умови
поглинання води можуть у різній мірі вплива-
ти на зменшення стійкості до механічної дії, на
ступінь диспергування цілісної рослинної си-
ровини, то досліджували процеси поглинання
води насінням сої, люпину, амаранту у водних
середовищах при рН = 1,2÷12, 5 та температурі
15÷90 °С у слабких розчинах кислоти, лугу,
хлориду натрію, моно- та дисахаридів. Дані
табл. 6 і 7 ілюструють вплив хімічного складу
середовища і тривалості набрякання на при-
Таблиця 6
Зміна маси зразка насіння сої цілісної (%) при контакті з дистильованою водою
в залежності від часу і температури контакту
Тривалість,
год
Температура, °С
16 26 35 55 75 90
0,5 123 123,2 125,3 138,9 147,0 161,6
1,0 140 137,7 149,2 161,2 167,7 203,4
1,5 149 150,2 162,4 182,8 194,1 214,9
2,0 160 163,3 175,2 196,4 217,9 218
3,0 168 189,9 196,5 221,0 228,5 219,8
22,0 225 231,3 233,0 233,3 220,8 230,1
44 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(3)
Т.М. Бурушкіна, В.В. Ратушняк, В.І. Количєв, В.М. Преподобний, Ю.О. Плотніков
ріст маси насіння сої і дозволяють оптимізува-
ти умови набрякання.
Отже, було визначено максимальний при-
ріст маси і об’єму насіння усіх об’єктів дослі-
дження, оцінено якісний і кількісний склад
перерозподілу маси між рідкою і твердою фа-
зами в процесі набрякання і встановлено, що
перенесення маси білків у рідку фазу не пере-
вищує 0,01 %, сахаридів — 2 %. Найбільші змі-
ни спостерігалися в мінеральному складі на-
сіння: вміст неорганічної складової насіння
зменшується на 10—50 % у ряду від легких (S,
P, K) до важких (Cr, Mn, Co, Cu, Sr, Сd) еле-
ментів. Виявлена можливість і визначені умо-
ви (підкислений розчин, дія НВЧ-вип ро мі ню-
ван ня) необоротної інактивації ліпоксидази, уреа-
зи, інгібіторів трипсину та поліфенілоксидази
(стосується топінамбуру), що упереджує по-
гіршення складу і органолептичних влас ти-
вос тей суспензій з бобових рослин і розчинів
цукристих речовин із топінамбуру.
З використанням вітчизняних подріб ню ва-
чів-гомогенізаторів (ультразвукового диспер-
гатора, роторно-пульсаційних апаратів трьох
модифікацій, в тому числі роторно-імпу льсно-
го апарату (РІА) Інституту харчової хімії і тех-
нології (ІХБГ) НАН України, який було роз-
роблено для середньомасштабного за продук-
тивністю технологічного процесу диспергуван-
ня, гомогенізації та одержання водних суспен-
зій сої [14]) досліджено вплив умов по пе редньої
обробки (механічної, термічної, обводнення,
рН середовища і тривалості) зразків насіння
сої, люпину, амаранту та гречки на фракцій-
ний склад частинок в отриманих суспензіях.
Встановлено, що утворення агрегативно стій-
ких протягом не менш 20 хв систем потребує
п’яти—шестикратної циркуляції вод но-насін-
нєвої суміші для подрібнення в таких апаратах
набряклого в оптимальних умовах насіння
при модулях 1/4÷1/10. Оскільки фракційний
склад за розміром частинок в суспензіях, отри-
Таблиця 7
Приріст маси насіння сої (%) у водних середовищах
з різним рН в залежності від тривалості обробки
Тривалість,
год
pH
2,5 8,0 11,4 12,5
0,25 26 16 37 23
0,5 40 32 52,3 42
1,0 53 50 69 61
2,0 72 72 96 90
Таблиця 8
Розподіл сухої речовини (СР) в рідкій і твердій фазі, фракційний склад
за розміром часточок твердої фази після подрібнення зразків набряклого насіння сої, люпину,
амаранту і гречки в роторно-імпульсаційному апараті (n = 4)
Показник, од. виміру Соя лущена Люпин лущений Амарант Гречка без оболонок
СР в суспензії, % 10,58 ± 0,20 9,62 ± 0,32 18,33 ± 0,25 10,40 ± 0,18
СР в осаді, % 8,43 ± 0,34 7,49 ± 0,41 16,00 ± 0,31 9,19 ± 0,30
СР в рідкій фазі, % 2,15 ± 0,19 2,12 ± 0,23 2,28 ± 0,34 1,21 ± 0,21
Кількість суспензії, мл 880 ± 2 890 ± 2 878 ± 2 882 ± 2
Розподіл СР за фракційним складом твердої фази, %
2500—500 мкм 15,03 ± 1,26 12,82 ± 1,09 14,64 ± 0,97 4,66 ± 0,41
500—250 мкм 30,96 ± 2,60 21,95 ± 1,27 21,95 ± 3,16 17,43 ± 1,51
250—150 мкм 26,43 ± 2,21 33,56 ± 2,74 32,78 ± 2,60 39,67 ± 3,83
150—50 мкм 21,21 ± 1,79 24,78 ± 3,42 23,18 ± 2,41 27,09 ± 2,49
Менше 50 мкм 5,93 ± 0,50 6,71 ± 0,79 6,16 ± 0,39 9,79 ± 0,54
45ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(3)
Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини
маних в різних апаратах, відрізнявся на 5—
10 %, то в табл. 8 наведені характеристики сус-
пензій з насіння за п’ять циклів обробки в РІА,
з яких випливає, що у суспензіях переважають
частинки з розміром 150—500 мкм, а термін до
розшарування складає від 10—20 хв (суспензії
з насіння гречки) до 1,5—2 год (соя, люпин).
Широкий діапазон фракційного складу і га-
баритів твердих часточок та неоднорідність
суспензій ілюструються мікрофотографією
краплі суспензії з насіння сої (рис. 1). Проби
для мікрофотографій виготовлено нанесенням
краплі суспензії на предметне скло, зйомка на
просвіт проводилася через кожні 5 хв до види-
мого висихання рідини, збільшення об’єктів
спостереження складало 32—400 разів.
Для отримання високодисперсних компо-
зицій з рослинної сировини розроблено і ви-
готовлено диспергатор-гомогенізатор (ДГ) [15,
16]. Диспергатор-гомогенізатор за принципом
дії подібний до дискового колоїдного млина
мокрого подрібнення (взаємодія рухомого і
нерухомого дисків) з суттєвою різницею від
уже відомих за такими ознаками:
формування шару суспензії, що обробляється;
переміщення шару суспензії в робочій камері;
регулювання величини зазору між рухомим
і нерухомим дисками, яке здійснюється по-
слідовно за допомогою пристрою грубого і
тонкого регулювання.
Суть розробки полягає в тому, що ширина і
стан потоку регулюється не тільки за рахунок
відстані між рухомою і нерухомою поверхня-
ми, а й за рахунок спеціально розробленої
форми поверхні робочих органів, що забез-
печує обробку емульсій або суспензій і отри-
мання дисперсій з розміром часточок не більш
0,5 мкм у перетині. Звісь твердих часток у воді
рухається між двома поверхнями з малим за-
зором, одна з яких рухається з великою швид-
кістю відносно другої. Крім ефекту подрібнен-
ня важливим є те, що в малому зазорі (0,05—
0,1 мм) при лінійній швидкості потоку в ме жах
30÷125 м/хв формуються значні завих рення,
що сприяє розподіленню частин за по верх не-
вими гідрофільними та гідрофобними власти-
востями, — вони самі стають стабілізаторами
утвореної дисперсії.
Характеристики диспергатора-гомо ге ні-
за тора:
апарат працює без насоса, суспензія перемі-
щується за рахунок обертання рухомої по-
верхні робочої камери;
обертання ротора забезпечується двигуном
потужністю 0,7 кВт з числом обертів 3000 за
хвилину;
зазор між поверхнями ротора і статора —
500÷3 мкм;
продуктивність переробки суспензії в ДГ
при модулі в межах 1:6÷1:10 в залежності
від зазору між дисками в межах 15÷3 мкм —
138,5÷3,5 л/год;
швидкість обертання рухомої поверхні ро-
бочої камери — 50/с–1;
об’єм робочої камери — 0,3 дм3;
габарити — 175 × 205 × 325 мм.
Апарат диспергатор-гомогенізатор призна-
чений для тонкого подрібнення і гомогенізації
рослинної сировини після первинного грубого
подрібнення набряклого насіння (напр., в ро-
торно-пульсаційному апараті). В табл. 9 зі-
Рис. 1. Мікрофотографія проби з об’єму суспензії, отри-
маної в апараті РІА з набряклого при 50 °С в дистильова-
ній воді необрушеного насіння сої (збільшення ×148)
46 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(3)
Т.М. Бурушкіна, В.В. Ратушняк, В.І. Количєв, В.М. Преподобний, Ю.О. Плотніков
ставлені характеристики суспензій, отрима-
них в розробленому диспергаторі-го моге ні за-
то рі і в роторно-пульсаційному апараті.
Результати однозначно вказують на перева-
гу подрібнювальної здатності розробленого
апарату: більша частина маси відцентрифуго-
ваного з високодисперсної суспензії осаду
представлена частинками з розміром 150÷50
мкм і менше. Незалежним методом з викорис-
танням модуля аналізу наноматеріалів та ха-
рактеризації дисперсних систем показано, що
понад 90 % твердої речовини рослин після об-
робки в диспергаторі-гомогенізаторі склада-
ють частинки з розмірами 1000—1500, 3500—
4500 нм в залежності від умов набрякання
(відповідно лужний розчин чи дистильована
вода ) і умов обробки (величина зазору між
робочими поверхнями диспергатора в діапазо-
ні 3—15 мкм). Позитивні зміни ступеню дис-
персності за фракційним складом твердої фази
у високодисперсній (ДГ) і первинній (РПА)
суспензіях очевидні, наслідки їх підтверджу-
Таблиця 9
Розподіл сухої речовини (СР) в твердій фазі за розміром часточок
в суспензіях із насіння сої (%) в залежності від умов обробки і подрібнення
Розмір часточок, мкм
Масова доля часточок відповідного розміру, %
Лужна обробка Дистильована вода
Диспергатор РПА Диспергатор РПА
більше 500 Сліди 1,3 ± 0,2 Сліди 1,9 ± 0,2
500—250 9,45 ± 0,05 15,0 ± 1 11,65 ± 0,04 17,5 ± 1,4
250—150 14,71 ± 0,03 42,5 ± 1,6 17,03 ± 0,07 46,0 ± 2,1
150—50 17,50 ± 0,08 39,8 ± 2,6 23,10 ± 1,02 33,6 ± 2,4
менше 50 58,65 ± 1,07 2,4 ± 0,3 48,3 ± 0,08 1,6 ± 0,3
Таблиця 10
Розподіл СР між рідкою і твердою фазами, фракційний склад за розміром часточок твердої фази (%)
у високодисперсних суспензіях із зразка насіння амаранту, що набрякало в середовищі з різними рН
Показник, од. виміру
рН середовища, од. рН
7 7 10
Продуктивність диспергатора, л/год.
79,2 6,8 84,3
Температура, °С 58 72 55
СР в твердій фазі, % 21,79 ± 0,16 11,34 ± 0,21 18,39 ± 0,37
СР в рідкій фазі, % 2,81 ± 0,22 7,29 ± 0,17 4,89 ± 0,28
Частки з розміром 500—250 мкм, % 3,60 ± 0,28 2,56 ± 0,19 4,87 ± 0,34
Частки з розміром 250—150 мкм, % 23,43 ± 0,32 14,23 ± 0,23 19,69 ± 0,47
Частки з розміром 150—50 мкм, % 70,92 ± 0,93 81,33 ± 1,47 73,64 ± 2,23
До розшарування 2 доби 15 діб 2 доби
Запах Cлабкий рослинний
Колір Сіруватий
Смак Без присмаку
47ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(3)
Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини
ються даними про однорідність (рис. 2) і агре-
гативну сталість високодисперсних суспензій,
отриманих з використанням розробленого дис-
пергатора-гомогенізатора (табл. 10).
Проявом механічних напруг при оброблен-
ні в робочій камері диспергатора-го мо гені за-
то ра шару грубо подрібненого насіння у вод-
ному середовищі є підвищення температури
суспензії від початкової 16—23 °С до 50—80 °С
на виході з апарату. З даних табл. 9 і 10 видно,
що обробка у ДГ призводить до:
зменшення розміру часточок суспензій;
переходу більше 70 % сухої речовини у рід-
ку фазу;
нагрівання тонких дисперсій до температу-
ри 50—85 °С;
забезпечення агрегативної стійкості високо-
дисперних суспензій протягом 6—15 діб при
температурі 8—22 °С.
Дослідні роботи по одержанню сталих ему-
льсійно-суспензійних композицій із рослин-
ної сировини дозволили розробити техноло-
гічну схему і апаратурне обладнання для осно-
вних стадій процесу. Технологічний процес
одержання сталих емульсійно-суспензійних
ком позицій з рослинної сировини в блочно-
модульному виконанні з повною специфікаці-
єю основного технологічного обладнання для
одержання сталих емульсій та суспензій хар-
чових продуктів на прикладі виготовлення со-
євого «молока» складається з таких етапів:
приймання та підготовка сировини;
миття насіння сої;
обрушування сої;
замочування; гідротермічна обробка замо-
ченого насіння;
убої соєвої суспензії;
подрібнення, диспергування та гомогенізація.
Характеристика хімічного складу і агрега-
тивної сталості зразка виготовленого за такою
технологічною схемою напіврідкого продукту
з цілісного насіння сої та водного середовища
при модулі 1:8 представлена в табл. 11.
Дані табл. 11 вказують на відтворюваність
результатів лабораторних дослідів за основни-
Таблиця 11
Розподіл сухої речовини (СР) між фазами
та за розміром частинок у суспензії, отриманій
за технологічною схемою із суміші насіння сої
і гречки (1 : 1), в залежності від тривалості обробки
в диспергаторі-гомогенізаторі
Показники, од. виміру
Тривалість
обробки в ДГ
5 хв 20 хв
Модуль (насіння : вода) 1 : 8 1 : 8
Температура, °С вхід—ви хід 15→35 22→65
СР, г/100 см3 у водній дис пер-
сії 10,58 ± 0,26 10,46 ± 0,20
СР у рідкій фазі після об роб-
ки, % 36,8 ± 3,10 56,5 ± 2,18
СР у твердій фазі після об-
роб ки, % 61,68 ± 2,64 42,47 ± 1,16
Розподіл частинок суспензії
за розміром, мкм, %
500—250 16,91 ± 1,13 3,16 ± 0,14
250—150 24,70 ± 1,65 6,04 ± 0,27
150—50 57,30 ± 3,90 89,73 ± 4,06
Рис. 2. Мікрофотографія проби з об’єму суспезії, отри-
маної в диспергаторі-гомогенізаторі із зразка набряклого
в дистильованій воді насіння сої (збільшення ×148)
48 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(3)
Т.М. Бурушкіна, В.В. Ратушняк, В.І. Количєв, В.М. Преподобний, Ю.О. Плотніков
ми параметрами дисперсій і свідчать про те,
що втрати сухої вихідної сировини при отри-
манні високодисперсної суспензії не переви-
щують 0,5 %.
ВИСНОВКИ
1. Проаналізована доступна дослідна і тех-
нічна інформація щодо диспергування рослин-
ної сировини і одержання з неї сталих до роз-
шарування систем у складі білків, жирів, вугле-
водів і води. Відзначено основні недоліки відо-
мих засобів диспергування і тенденції розвитку
в цьому напрямі. Розроблена конструкція і ви-
готовлені зразки диспергатора-гомогенізатора
за принципом дії дискового колоїдного млина,
що забезпечує отримання емульсійно-суспен-
зійних дисперсій з рослинної сировини з роз-
міром часточок не більше 0,5 мкм у перетині.
Розроблено і реалізовано технічне рішення
щодо диспергування цілісної рослинної сиро-
вини у водному середовищі для виготовлення
рідких і пастоподібних харчових продуктів з
насіння сої, люпину, амаранту, вівса пшениці,
гречки, коренеплодів топінамбуру.
2. Досліджено вплив умов попередньої об-
робки — механічної, термічної, обводнення (рН
середовища, температура, тривалість) — зраз-
ків насіння сої, люпину, амаранту на фракцій-
ний склад суспензій, які утворюються у водно-
му середовищі при гідромодулях 1 : 6÷1 : 9 при
обробці з використанням відомих вітчизняних
подрібнювачів-гомогенізаторів — роторно-пу ль-
саційних апаратів трьох модифікацій. По ка за-
но, що отримання в таких апаратах суспензій з
розмірами твердих часток не більше 20 мкм мо-
жливе тільки при багаторазовій обробці (5—
6 циклів) насіння максимально набряклої лу-
щеної сої при модулі більше 1 : 10.
3. Досліджено вплив умов диспергування на
фракційний склад твердої фази і температуру
утворюваних суспензій, їх органолептичні вла-
стивості, характеристики сталості суспензій
після обробки у відомих та розробленому дис-
пергаторі. Показано, що високодисперговані
суспензії з сої, люпину, амаранту не мають оз-
нак розшарування при зберіганні в охолоджено-
му стані (5÷8) °С протягом шести діб. Вра жаюче
високою сталістю характеризуються суспензії з
насіння люпину — більше 2-х місяців.
4. Показано, що за рахунок розривних і зсув-
них сил, які діють на суспензію в тонкому за-
зорі між робочими поверхнями диспергатора-
гомогенізатора, подрібнення супроводжується
розігрівом суспензії, розкладом і видаленням
речовин, що зумовлюють природний бобовий
запах і присмак, забезпечується відмінна го-
могенізація, яка протидіє розшаруванню.
5. Запропоновані і відпрацьовані техноло-
гічні схеми виготовлення високодиспергова-
них водних харчових продуктів з цілісного на-
сіння рослинної сировини. Продукти мають
усі корисні сполуки вихідного матеріалу, сталі
до розшарування не менше 5-и діб, виготовле-
ні без додавання стабілізаторів, консервантів,
одорантів, барвників тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бордаков П.П. Соя та її харчове значення / Харків:
ДВОУ—Держвидав УСРР, 1931. — 60 с.
2. Zeki Berk Technology of production of edible flours and
protein products from soybeans. Soy beans // Food and
Agriculture Organization of United Nations Rome,
1992. — 253 р.
3. Строганов Д.А. Формирование рынка натуральных
продуктов лечебно-профилактического назначения //
Пищевая пром. — 2002. — № 2. — С. 83—86.
4. Растительный белок / Перев. с фр. В.Г. Долгополо-
ва; Под ред. Т.П.Микулович. — М.: Агропромиздат,
1991. — 684 с.
5. Лещенко А.К. Культура сої на Україні. — К.: Вид-во
Української академії сільськогосподарських наук,
1962. — 289 с.
6. Шаркова Н.О., Боровський В.Р. Соєве молоко // Хар-
чова і переробна промисловість, — 1993. — № 12. —
С. 19—20.
7. Пат. України 83879 МПК 2006 А23L 1/20. Спосіб
одержання соєвого молока / Боровський В.Р., Ра туш-
няк В.В.; заявл. 16.06.2006, опубл. 26.08.2008. Бюл. № 16.
8. Нетребский А.А. Новая технология производства вы-
сокодисперсной обойной муки // Зернові продукти і
комбікорми. — 2002. — № 4. — С. 30—32.
9. Schmitt A. Aufbau und Arbeitsweise einer Anlage zum
Emulgieren und Feindispergieren // Maschinenmarkt. —
1983. — Bd. 89. — S. 2286—2288.
49ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(3)
Отримання і властивості високодиспергованих продуктів з рослинної сировини
10. Ободович О.М. Розроблення науково-технічних ос-
нов процесів перемішування і диспергування рідин-
них гетерогенних систем та апаратурне забезпечен-
ня: автореф. дис. на здобуття ступеня доктора техніч-
них наук: спец. 05.18.12. — Київ, 2009. — 38 с.
11. Голубев В.Н., Каландадзе В.В. Измельчение расти-
тельного сырья в гидродинамическом кавитацион-
ном диспергаторе // Хранение и переработка се ль-
хоз сырья. — 2007. — № 4. — С. 51—53.
12. Урьев Н.Б. Физико-химическая динамика дисперсных
систем и материалов / В кн.: Современные проблемы
физической химии. — М.: Изд. дом «Граница», 2005. —
С. 166—192.
13. Пат. України 21498.МПК 2006 А23L 1/20 Спосіб
одержання водних соєвих дисперсій / Боровський
В.Р., Ратушняк В.В.; заявл. 09.10.2006, опубл.
15.03.2007, Бюл. № 3.
14. Пат. України МПК 2012 B01F 7/10 А23N 1/00
Пристрій для диспергування та гомогенізації / Алєй-
ніков В.Г., Бурушкіна Т.М., Количєв В.І., Ра тушняк
В.В., Преподобний В.М.; заявл. 24.07.2012, опубл.
12.11.2012, Бюл. № 21.
15. Пат. України 102350 МПК В01F 7/10 А23N 1/02.
Диспергатор-гомогенізатор / Алєйніков В.Г., Бу руш-
кіна Т.М., Количєв В.І., Ратушняк В.В, Преподобний
В.М.; заявл. 24.07.2012, опубл.25.06.2013, Бюл. № 12.
REFERENCES
1. Bordakov P.P. Soja ta ii harchove znachennja. Harkiv:
DVOU—Derzhvydav USRR, 1931 [in Ukrainian].
2. Zeki Berk. Technology of production of edible flours and
protein products from soybeans. Soy beans. Food and
Agriculture Organization of United Nations Rome, 1992.
3. Stroganov D.A. Pishhevaja prom. 2002, N2: 83—86 [in
Russian].
4. Rastitel’nyj belok. Perev. s fr. V.G. Dolgopolova. Ed. T.P.
Mikulovich. Moskva: Agropromizdat, 1991 [in Rus si an].
5. Leshhenko A.K. Kul’tura soi’ na Ukrai’ni. Kyiv: Vyd-vo
Ukrai’ns’koi’ akademii’ sil’s’kogospodars’kyh nauk, 1962
[in Ukrainian].
6. Sharkova N.O., Borovs’kyj V.R. Harchova i pererobna
promyslovist. 1993, N12: 19—20 [in Ukrainian].
7. Pat. Ukrai’ny 83879 MPK 2006 A23L 1/20. Sposib
oderzhannja sojevogo moloka. Borovs’kyj V.R., Ratush-
njak V.V. zajavl. 16.06.2006, opubl. 26.08.2008. Bjul. N
16 [in Ukrainian].
8. Netrebskij A.A. Zernovі produkti і kombіkormi. 2002, N4:
30—32 [in Russian].
9. Schmitt A. Aufbau und Arbeitsweise einer Anlage zum
Emulgieren und Feindispergieren. Maschinenmarkt. 1983,
Bd. 89: 2286—2288 [in German].
10. Obodovych O.M. Rozroblennja naukovo-tehnichnyh os-
nov procesiv peremishuvannja i dysperguvannja ridynnyh
geterogennyh system ta aparaturne zabezpechennja:
avtoref. dys. na zdobuttja stupenja doktora tehnichnyh
nauk: spec. 05.18.12. Kyiv, 2009 [in Ukrainian].
11. Golubev V.N., Kalandadze V.V. Hranenie i pererabotka
sel’hozsyr’ja. 2007, N4: 51—53 [in Russian].
12. Ur’ev N.B. Fiziko-himicheskaja dinamika dispersnyh
sistem i materialov. V kn.: Sovremennye problemy fizi-
cheskoj himii. Moskva: Izd. Dom «Granica», 2005: 166—
192 [in Russian].
13. Pat. Ukrai’ny 21498 MPK 2006 A23L 1/20 Sposib
oderzhannja vodnyh sojevyh dyspersij. Borovskyj V.R.,
Ratushnjak V.V. zajavl. 09.10.2006, opubl. 15.03.2007,
Bjul. N 3 [in Ukrainian].
14. Pat. Ukrai’ny MPK 2012 B01F 7/10 A23N 1/00 Pry st-
rij dlja dysperguvannja ta gomogenizacii. Aljej nikov V.G.,
Burushkina T.M., Kolychjev V.I., Ratushnjak V.V., Pre-
podobnyj V.M. zajavl. 24.07.2012, opubl. 12.11.2012,
Bjul. N 21 [in Ukrainian].
15. Pat. Ukrai’ny 102350 MPK V01F 7/10 A23N 1/02.
Dyspergator-gomogenizator. Aljejnikov V.G., Burus h ki-
na T.M., Kolychjev V.I., Ratushnjak V.V, Prepodobnyj
V.M. zajavl. 24.07.2012, opubl.25.06.2013, Bjul. N 12 [in
Ukrainian].
Т.Н. Бурушкина, В.В. Ратушняк,
В.И. Колычев, В.М. Преподобный, Ю.А. Плотников
ГУ «Институт пищевой биотехнологии
и геномики НАН Украины», Киев
ПОЛУЧЕНИЕ И СВОЙСТВА
ВЫСОКОДИСПЕРГИРОВАННЫХ ПРОДУКТОВ
ИЗ РАСТИТЕЛЬНОГО СЫРЬЯ
Созданы условия малоотходного превращения целос-
тного сырья из семян бобовых и зерновых растений (сои,
люпина, амаранта, овса, пшеницы, гречихи) в высоко-
дисперсные эмульсионно-суспензионные жидкие и пас-
топодобные системы, обладающие способностью к агре-
гативной устойчивости в течение 5—15 и более суток без
использования стабилизаторов и эмульгаторов. Систе-
мы обладают практически полным набором питатель-
ных, биологически активных веществ и минеральных
компонентов исходных растений.
Ключевые слова: агрегативно устойчивые эмульси-
онно-суспензионные системы, целостное растительное
сырье, диспергатор-гомогенизатор.
50 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2015, 11(3)
Т.М. Бурушкіна, В.В. Ратушняк, В.І. Количєв, В.М. Преподобний, Ю.О. Плотніков
T.N. Burushkina, V.V. Ratushniak,
V.I. Kolychev, V.M. Prepodobnyi, Yu.A. Plotnikov
State Institution «Institute of Cell Biology
and Genetic Engineering», NAS of Ukraine, Kyiv
PREPARATION AND PROPERTIES
OF HIGHLY DISPERSED FOODSTUFFS
FROM RAW VEGETABLE MATERIALS
The conditions of the low-waste conversion of whole leg-
ume and cereal seeds (soy, lupine, amaranth, oats, wheat,
buckwheat) into liquid and paste-like highly dispersed emul-
sion-suspension systems with almost complete set of nutri-
ents, biologically active substances, and minerals of the ori-
ginal plants are created. These systems are aggregatively
stable for 5—15 days or more without the use of stabilizers
and emulsifiers.
Keywords: Aggregatively stable emulsion-suspension sys-
tems, holistic raw plant material, dispersing homo ge nizer.
Стаття надійшла до редакції 22.10.14
|