Нотатки до монографії “Демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського

На пострадянському демографічному просторі відбулася справжня подія: до свого сімдесятиріччя Анатолій Вишневський підготував та видав три томи своїх творів, чим не тільки достойно зафіксував велику продуктивність минулого періоду своєї “демографічної біографії”, а й дав своїм колегам і всім, хто цік...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автори:	Пирожков, С.І., Піскунов, В.П., Стешенко, В.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2006
Теми:	Книжковий огляд
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11659
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Нотатки до монографії “Демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського / С.І. Пирожков, В.П. Піскунов, В.С. Стешенко // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 1. — С. 180-186. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860060548686675968
author	Пирожков, С.І. Піскунов, В.П. Стешенко, В.С.
author_facet	Пирожков, С.І. Піскунов, В.П. Стешенко, В.С.
citation_txt	Нотатки до монографії “Демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського / С.І. Пирожков, В.П. Піскунов, В.С. Стешенко // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 1. — С. 180-186. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	На пострадянському демографічному просторі відбулася справжня подія: до свого сімдесятиріччя Анатолій Вишневський підготував та видав три томи своїх творів, чим не тільки достойно зафіксував велику продуктивність минулого періоду своєї “демографічної біографії”, а й дав своїм колегам і всім, хто цікавиться демографічною тематикою, багато вагомих наукових текстів. Значна їх частина має пошуковий та фундаментальний характер і тому буквально приречена бути об’єктом пильної уваги працюючих демографів, особливо тих, хто має хист до теоретичного мислення та намагається заглибитися в актуальну методологічну проблематику сучасної демографії.
first_indexed	2025-12-07T17:03:45Z
format	Article
fulltext	180 Книжковий огляд НОТАТКИ ДО МОНОГРАФІЇ “ДЕМОГРАФІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ” З ЮВІЛЕЙНОГО ВИДАННЯ НАУКОВИХ ПРАЦЬ АНАТОЛІЯ ВИШНЕВСЬКОГО С.І. Пирожков, академік НАН України, В.П. Піскунов, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, В.С. Стешенко, доктор економічних наук, професор, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України На пострадянському демографічному просторі відбулася справжня подія: до свого сімдесятиріччя Анатолій Вишневський підготував та видав три томи своїх творів [1, 2, 3], чим не тільки достойно зафіксував велику продуктивність минулого періоду своєї “демо� графічної біографії”, а й дав своїм колегам і всім, хто цікавиться демографічною темати� кою, багато вагомих наукових текстів. Значна їх частина має пошуковий та фундаменталь� ний характер і тому буквально приречена бути об’єктом пильної уваги працюючих демог� рафів, особливо тих, хто має хист до теоретичного мислення та намагається заглибитися в актуальну методологічну проблематику сучасної демографії. Цінність виданих праць виявляється не лише у зацікавленості в них професійних демографів, які знайдуть там теми для демографічних міркувань та орієнтири для їх по� глиблення. Цінність вперше виданих і перевиданих робіт також у тому, що вони позбав� ленні бодай найменших ознак професійного снобізму, хизування причетністю до науко� вої еліти. “Науковий демократизм” автора виявляється в бажанні й умінні викладати складні демографічні предмети та проблеми настільки просто, що їх актуальна сутність стає доступною для розуміння кожного. Ця властивість переважної більшості праць спри� яла тому, що з ними (які були видані раніше) знайомі не тільки демографи та фахівці суміжних з демографією наук, а й багато читачів, які спеціально не займалися наукою. Нарешті, велика цінність та актуальність цих робіт полягає і в тому, що вони, попов� нюючи основний інформаційний фонд сучасної російської демографії (і не лише її), спри� яють поширенню та розвитку демографічної культури в російському суспільстві. А це поліпшує умови для прискореного оновлення та чисельного збільшення існуючої спільно� ти демографів, залучення до неї талановитої молоді. Адже після розпаду СРСР і у самій Росії демографія перебуває, на наш погляд, в кризовому стані, і насамперед через те, що 181 Книжковий огляд чисельність працюючих демографів занадто мала, щоб забезпечити демографічні дослід� ження навіть з основної та актуальної демографічної проблематики. Для нормального розвитку національної демографії будь�якої країни потрібно, щоб в ній накопичилась “критична маса” демографів, без цього об’єктивно не може відбуватися необхідна інтен� сивність їх спілкування, видання спеціалізованих журналів та хоча б мінімальний рівень змагальності між дослідниками як один із не дуже помітних, але важливих чинників підтримання тонусу наукової активності на належному рівні. Варто наголосити, що наукові роботи, які увійшли до ювілейного видання, у сукуп� ності досить повно репрезентують найперспективніші актуальні напрями розвитку су� часної демографії. Насамперед зосередимо увагу на монографії, присвяченій демо� графічній революції. Вона не тільки “очолює” ювілейне видання. Саме в ній була зробле� на багатообіцяюча спроба подолати традиційну описовість демографічних текстів, глибо� ко осмислити ті суттєві зміни в демографічному становищі сучасного світу, наслідки яких змусили дослідників почати розмірковувати про наявність різних “історичних типів відтво� рення населення” та механізми їх зміни. Створенням цієї роботи розпочалася, на наш погляд, найбільш вагома та продуктивна частина “демографічної біографії” Анатолія Вишневського, перебіг якої засвідчив наявність амбітних цілей індивідуальної дослід� ницької роботи, добре продуманої, раціональної стратегії її здійснення. Завдяки цьому професійна активність Анатолія Вишневського виявилася дуже плідною не лише в демо� графічній творчості, а і в науково�організаційній діяльності. Слід також зазначити, що в цій монографії автор уперше “розкрився” як дослідник таким чином, що з’явилась мож� ливість говорити про притаманні йому особливості мислення та викладення їх резуль� татів, його ставлення до праць своїх попередників та колег, про його наукові та ідеологічні упередженості та симпатії і т. ін. Отже, маємо цікавий предмет для міркувань стосовно соціології та психології сучасної демографічної діяльності. Перш за все є підстави для констатації, що поява монографії, присвяченої демо� графічній революції, стала помітною і в певному розумінні знаковою подією в демографії СРСР. Вона суттєвим чином відрізнялася своїм загальним характером, тональністю та теоретико�методологічною спрямованістю від виданих у той же історичний період праць інших авторів (див., наприклад, [4, 5]) і досить довго залишалася такою. Ця монографія вирізнялася із переважної більшості інших не лише тим, що її автор був досить добре обізнаний з теоретичними здобутками демографів інших країн і зміг їх конструктивно використати. Наприклад, одночасно з монографією Анатолія Вишневського вийшла ціка� ва праця Якова Рубіна [6], яка також базувалася на широкому використанні робіт демо� графів інших країн. Симптоматично, що на публікацію цих двох “нестандартних” моно� графій спільнота радянських демографів відреагувала схожим чином: не виявила до них належного інтересу, хоча вони містили дуже цікаву, актуальну в науковому відношенні та дефіцитну в тих умовах демографічну інформацію. Схоже реагування на ці монографії пояснювалося різними причинами: робота Я. Рубіна не викликала належного інтересу перш за все, мабуть, через те, що у більшості демографів за довгі роки існування методоло� гічної диктатури виробився стійкий скепсис щодо наукової цінності критики демографів, які не сповідували догми істмату і взагалі не вітали присутність духу партійності в науці1. 1 Тут є сенс звернути увагу на ту обставину, що критична частина демографії в СРСР не була цілком вульгарною, тобто такою, що виконувала функцію лише дискредитації “буржуазної демо� графії”. В ній існувала і така критика, виконавці якої фактично здійснювали також функцію ознайом� лення науковців з правдивою та вельми корисною інформацією про стан та проблеми розвитку демо� графії в капіталістичних країнах, а також про все те, що має критикуватись і засуджуватись. Таку функцію у важкі часи існування демографії в СРСР виконали книжки Бориса Смулевича [7, 8]. 182 Книжковий огляд Але монографія Якова Рубіна не заслуговувала на ту байдужість, з якою її зустріли тогочасні демографи, бо хоча досить значний елемент згаданої критики і був у ній, все ж не він визначав її загальний характер та наукову спрямованість. Книга була присвячена не критиці буржуазної демографії, а завжди гострим зіткненням думок (не вульгарній “ідей� но�політичній боротьбі”) провідних демографів світу та взагалі представників духовної і наукової еліт стосовно світоглядно�філософських аспектів актуальних демографічних про� блем як окремих країн, їх різних об’єднань, так і всього світу. Саме заглиблення в ідео� логічні, наукові та культурно�духовні особливості мислення провідних демографів світу було, як нам уявляється, так би мовити, кінцевою, можливо, навіть не досить осмисленою метою Я. Рубіна як автора згаданої монографії. Тому є підстави вважати, що вона не втра� тила свою певну наукову цінність, бо рух до цієї мети завжди буде актуальним впродовж всього існування історії демографічної думки. Адже виявлення особливостей і обумовле� ності мислення провідних демографів світу були і завжди будуть квінтесенцією всієї до� слідницької роботи в цій галузі демографічної науки. Монографічне дослідження Анатолія Вишневського про демографічну революцію у свій час також не мало тієї інформаційної підтримки і навіть схвального ставлення, на яке вона заслуговувала, з боку наукових авторитетів радянської демографії. Про це свідчить хоча б той факт, що вони практично її замовчали, зробили вигляд, що її публікація не стала помітною подією життя демографічного співтовариства. Така ситуація пояснювала� ся кількома обставинами. Зокрема, треба враховувати, що серед тогочасних демографів переважну більшість становили науковці, більша частина професійного життя яких про� йшла в умовах більшовицького тоталітаризму, в фактичній ізоляції від світової демографії та постійної небезпеки для тих, кого могли запідозрити в нестандартному, самостійному, творчому осмисленні актуальних проблем суспільствознавства. Головним правилом професійного життя переважної більшості демографів, які пере� жили або уникнули сталінських репресій, було правило “не висовуватися”, уникати “гос� трих кутів”. Тому не було чогось несподіваного в тому, що наукові авторитети радянської демографії фактично проігнорували публікацію, автор якої наважився “голосно заявити” про те, про що інші або не наважувались сказати, або просто не були в змозі його помітити та осмислити. До того ж тут певну роль відіграла і та обставина, що оприлюдненням ре� зультатів своїх досліджень всесвітньо�історичних змін в предметі демографії А. Вишневсь� кий засвідчив той, не всім ветеранам радянської демографії приємний факт, що розпочав� ся об’єктивно зумовлений процес формування нової демографічної еліти – здібних та роботящих демографів�дослідників, вільних від культурної та наукової обмеженості поко� ління демографів, негативна специфіка професійного життя яких склалася в умовах ра� дянської культурної та наукової автаркії. Інакше кажучи, робота про “демографічну революцію” засвідчила неспроможність метрів радянської демографії необхідним чином відреагувати на виклики нової демогра� фічної ситуації в світі. Тому є підстави для висновку, що після того, як розкрився творчий потенціал другого покоління радянських демографів, молодість яких пройшла в роки цілющої “відлиги”, а професійна діяльність почалася в достатньо сприятливих умовах “демографічного ренесансу” (Борис Урланіс), в демографії СРСР розпочалась справжня наукова революція, в процесі якої мав сформуватися той історичний тип демографів та їх наукової поведінки, який вже давно існував у багатьох демократичних країнах світу, але у нас об’єктивно не міг виникнути в умовах політичного тоталітаризму та фактичної науко� вої ізоляції. Це і дозволяє зробити висновок, що публікація монографії А. Вишневського “Демографічна революція” була знаковою подією в існуванні колишньої радянської де� мографії, без осмислення якої неможливо дійсно глибоке вивчення історії демографії не лише в СРСР, а й історії демографії в країнах, які нині є сусідами Російської Федерації. 183 Книжковий огляд На цю обставину варто звернути увагу через те, що монографія А. Вишневського ство� рила досить міцний фундамент для продовження досліджень сучасного демографічного переходу та ситуацій, які формуються після його завершення. Можна навіть сказати, що більш�менш ґрунтовні оцінки наявності прогресу у вивченні проблем, які були досить вдало визначені та поставлені автором монографії про демографічну революцію, прак� тично неможливо зробити без фіксації того, що в цій справі було зроблено у минулому, в тому числі й А. Вишневським. Тому є підстави констатувати, що перевидання цієї моно� графії є фактом не лише “демографічної біографії” її автора, а й корисною подією сучас� ної російської демографії. Адже молоде покоління російських (і не лише російських) демографів одержало результати такої фундаментальної демографічної думки, вивчення якої є ефективною школою прилучення до культури демографічного мислення, одним із обов’язкових посібників до університетських курсів сучасної демографії (а не демографіч� ної статистики)2. Подібно усім фундаментальним текстам, створеним в результаті глибоких, і тому досить плідних, роздумів над суттєвими проблемами суспільного життя, справжня цінність тексту монографії про “демографічну революцію” визначається не тільки (і навіть не стільки) тим, що її автор зібрав та проаналізував цінну інформацію про революційні зміни в предметі демографії, дав багато цікавих відповідей на питання, які виникають при вив� ченні цієї інформації, і в результаті, безперечно, зробив вагомий внесок у сучасну демо� графію. Цінність тексту, який тут розглядається, визначається також тим, що його поява викликала багато нових питань стосовно характеру та обумовленості демографічної дина� міки сучасного світу (пошуки відповідей на ці питання створили такі великі можливості для відповідної інтерпретації, що у декого з’явилася навіть спокуса констатувати появу “нової” демографії, демографії “демографічних революцій”), висвітлила велику акту� альність таких аспектів цієї динаміки, які знаходилися на периферії наукового демогра� фічного інтересу. Але найсуттєвішу та тривало актуальну цінність у монографії А. Виш� невського про демографічну динаміку сучасності мають ті її компоненти, в яких характе� ризуються його гіпотези стосовно причин, характеру, механізму та можливих наслідків здійснення в світі сучасного “демографічного перевороту”. Саме ці гіпотези є реальним внеском автора в теорію та метод вивчення цього предмета сучасної демографії, тобто в те, що характеризує не тільки історію демографії, демографію як накопичене наукове знан� ня, а й демографію як постійний процес “живого” демографічного пізнання. Цілком зрозуміло, що тут немає можливості хоча б дуже стисло прокоментувати та проінтерпретувати навіть основні ідеї та гіпотези монографії про головну подію сучасної демографічної історії людства. Торкнемося лише розуміння А. Вишневським змісту того процесу (відтворення населення), зміна характеру якого та впливу на життєдіяльність людей трактується ним як “демографічна революція” або “демографічний перехід” [1, с. 7]. Ми вважаємо за потрібне подати відповідний коментар, оскільки він дає можливість, на наш погляд, усунути те принципове непорозуміння, яке не дозволяє А. Вишневському помітити та явно визнати правоту й перспективність мислення прихильників так званого 2 У недавно виданому “класичному університетському підручнику” з демографії (не демогра� фічної статистики), в якому міститься безліч цитат із публікацій багатьох демографів�статистиків, відсутні посилання на дійсно демографічні твори Анатолія Вишневського [9]. Ця обставина не може не викликати подив: адже Анатолій Вишневський є найбільш “соціологічним” (в теоретич� ному відношенні) дослідником в російській демографії, а згаданий “класичний підручник” адре� сований саме тим студентам, які „навчаються за спеціальністю 020300 “Соціологія”. 184 Книжковий огляд “широкого розуміння” предмета демографії3, а головне – з’ясувати, зміну чого характери� зує той фундаментальний процес, який А. Вишневський та багато інших демографів та соціологів позначають терміном “демографічна революція”. Йдеться про з’ясування не якихось малозначущих розбіжностей у трактуванні значень демографічних термінів і до� цільного обмеження (або розширення) відповідних понять. Йдеться про те, що всі теоре� тико�методологічні міркування, ідеї та гіпотези стосовно “демографічної революції” як надзвичайно важливої події в демографічній історії всього людства (або якоїсь його скла� дової) безпосередньо не характеризують те, що А. Вишневський та переважна частина колишніх радянських і сучасних пострадянських демографів мислили та продовжують мислити як “відтворення населення”. Якщо відтворення населення тлумачиться у вигляді “єдності процесів народжува� ності та смертності”, і “воно завжди виявляється як готовий підсумок, тоді як народжу� ваність і смертність – реально спостережувані процеси, які складаються з множини цілком конкретних елементарних актів народжень та смертей”, якщо “саме в народжуваності та смертності виявляються безпосередні результати взаємодії демографічних процесів з усі� ма іншими процесами, що відбуваються в суспільстві, і лише через взаємну узгодженість народжуваності та смертності реалізується демографічна рівновага в цілому”, і якщо, на� решті “у взаємодії народжуваності та смертності з недемографічною сферою та між собою об’єктивно детермінується мета соціального контролю над кожним з двох процесів та засоби такого контролю” [1, с. 21], то при такому баченні відтворення населення яким чином з’являється феномен “демографічної революції”? Тому якби автор монографії по� слідовно дотримувався свого визначення відтворення населення, він не мав би змоги ство� рити досить цікавий текст про “демографічну революцію як історичний етап в розвитку населення, як якісний стрибок, що призводить до заміни одного типу відтворення насе� лення іншим” [там само, с. 20]. Адже свої висновки стосовно характеру цього демографіч� ного феномену, його змісту та форми, зрештою, його рушійних сил та механізму їх реа� лізації він мав би розглядати у тій обмеженій науковій площині, в якій можливе викори� стання лише статистичної методології. Якщо йдеться про вивчення “демографічної революції” як етапу розвитку населен� ня, то як вона стосується “відтворення населення” як “готового підсумку” уявленої авто� ром “єдності народжуваності та смертності” як множини “елементарних актів народжень та смертей”? Цілком можливо, що в “елементарних актах народжень та смертей” кояться або очікуються якісь феноменальні зміни, поява яких може виправдати використання терміна “революція”. Але такі зміни слід було б трактувати у вигляді революції біологіч� ної4, а не демографічної. Мабуть, не варто також зміни чисельності та складу множини (статистичних сукуп� ностей) “елементарних актів” і народжень, і смертей трактувати у вигляді процесу (особ� ливо процесу розвитку), що відбувається в предметі демографії5. Ці предмети вивчення 3 Тут є сенс згадати книгу А. Вишневського про “відтворення населення” у його розумінні, де він, зокрема, наполягав на тому, що “чим довша низка процесів, якими бажають займатися при� хильники розширеного розуміння завдань демографії, тим більш скромне місце серед них відво� диться продовженню людського роду та обумовленим ним демографічним відносинам. Тому за рахунок формального включення в демографію наукових напрямів, що склалися у межах інших наук, поглиблення знань про демографічні відносини не відбувається” [10, с. 265–266]. 4 Нагадаємо, що прихильники вузького “розуміння відтворення населення вважають, що “народження та смерть людей “залишаються біологічними феноменами” (11, с. 69; 12, с. 57). 5 “В описах людської діяльності поняття процесу підкреслює підпорядкованість просторової розподільності або організованості людської сукупної діяльності в її часовому розгортанні, її орієн� тованості на досягнення цілей та результатів” [13, с. 391]. 185 Книжковий огляд (народжуваність та смертність в тлумаченні А. Вишневського та інших демографів) взагалі непродуктивно мислити “демографічними процесами”6, бо статистичні сукупності народ� жень та смертей (як і їх статистичні характеристики) є лише результатами певних про� цесів життєдіяльності населення, а не самі ці процеси. Тому не можна погодитися з вис� новком про те, що “оскільки народжуваність та смертність підсумовується у відтворенні населення, то історичні типи народжуваності та смертності визначають в кінцевому ра� хунку також історичний тип відтворення населення” [1, с. 21–23]. До вирішення деяких фундаментальних проблем пізнання сутності відтворення на� селення та специфіки його історичних типів можна, мабуть, наблизитися в пошуках відпо� відей на запитання, чому відтворення населення взагалі відбувається, чи є у людей реальні можливості ефективно впливати на розвиток відтворення населення, чи притаманне відтво� ренню населення те, що називається прогресом. Зафіксовані нами недоліки методології здійсненого монографічного дослідження “де� мографічної революції” негативно відбилися на продуктивності дослідницької роботи А.Вишневського. Основною прогалиною методології автора як дослідника демографічної революції, на наш погляд, є ототожнення відтворення населення з його оновленням. Однак ці та інші можливі критичні зауваження аж ніяк не означають, що його спіткала невдача в дослідженні історично суттєвих, якісних змін у реальному відтворенні населення. В сучасній демографії була та залишається актуальною проблема прискорення фор� мування теоретико�методологічного плацдарму для забезпечення такого цілеспрямова� ного руху до розуміння предмета демографії, який колись називався “сходженням від абстрактного до конкретного”. Уявляється, що це добре розуміє і сам А. Вишневський, коли зауважує, що закономірності, які його цікавлять “можуть бути зрозумілі лише при вивченні взаємодії індивідуального та колективного” [1, с. 9]. До речі, фрагменти його монографії, в яких розглядається ця взаємодія, нам уявляються найбільш цінними та цікавими [1, с. 22–40, 53–69, 111–136, 174–198]. І, нарешті, останні міркування – з приводу характеру та змісту тексту “Додатку 2005 року” [1, с. 202–206], яким завершується праця “Демографічна революція”. На жаль, у ньому містяться думки та висновки, які не випливають з самого тексту про демографічну революцію. Наприклад, занадто категоричним виглядає висновок А. Вишневського про те, що буржуазна демографія “була фактично невідомою в СРСР”, а “її величезне методо� логічне багатство практично не використовувалося в радянській демографії [1, с. 202]. Головне, мабуть, у тому, що навряд чи десь існує “величезне методологічне багатство”, використання якого може викликати справжню революцію в демологічному мисленні взагалі та в осмисленні “демографічної революції” зокрема. Впевненість у цьому й дає нам підстави так високо оцінювати, загалом, внесок самого автора роботи про демогра� фічну революцію в дуже актуальну справу осмислення феноменальних змін, що відбува� ються в демореальності сучасного світу. Джерела 1. Вишневский А. Г. Избранные демографические труды в двух томах. Т. І. Демографическая теория и демографическая история. – М: Наука, 2005. – 368 с. 6 Тут варто нагадати про не дуже зрозуміле вживання терміна “демографічний процес” для позначення: “послідовності однойменних подій в житті людей, що мають значення для зміни їх поколінь” [11, с. 354; 12, с. 365]. Адже якщо йдеться про події в житті індивідів (“демографічна подія – подія, що відбувається з окремою людиною...” [11, с. 415; 12, с. 456], то чому сукупність цих подій треба називати демографічними, а не людськими подіями. 186 Книжковий огляд 2. Вишневский А. Г. Избранные демографические труды в двух томах. Т. II. – Экономиче� ская демография. Анализ демографических процессов. – М.: Наука, 2005. – 381 с. 3. Вишневский А. Г. Русский или прусский? Размышления переходного времени. – М.: Из� дательский дом ГУ ВШЭ, 2005. – 384 с. 4. Библиография по проблемам населення (1972–1975). – М: Статистика, 1977. – 232 с. 5. Литература о населении. Библиографический указатель (1975–1978). – М.: Статистика, 1981. – 255 с. 6. Рубин Я. И. Проблемы народонаселения как объект идейно�политической борьбы – Минск: Изд�во БГУ, 1976. – 256 с. 7. Смулевич Б. Буржуазные теории народонаселения в свете марксистско�ленинской кри� тики. – М.–Л.: Государственное социально�экономическое издательство, 1936. – 427 с. 8. Смулевич Б. Я. Критика буржуазных теорий и политики народонаселення. – М.: Соцэк� гиз, 1959. – 430 с. 9. Медков В. М. Демография. Учебник. – М.: ИНФРА�М, 2004. – 576 с. 10. Вишневский А. Г. Воспроизводство населення и общество. История, современность, взгляд в будущее. – М.: Финансы и статистика, 1982. – 287 с. 11. Демографический энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия 1985. – 608 с. 12. Народонаселение. Энциклопедический словарь. – М.: БРЭ, 1994. – 640 с. 13. Современный философский словарь – Москва, Бишкек, Екатеринбург: Одиссей, 1996. – 608 с. 14. Уайтхед А. Н. Избранные работы по философии. – М.: Прогресс, 1990. – 717 с. 15. Бергсон Анри. Творческая эволюция. – М.: КАНОН�пресс, Кусково поле, 1998. – 384 с.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11659
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2072-9480
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:03:45Z
publishDate	2006
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Пирожков, С.І. Піскунов, В.П. Стешенко, В.С. 2010-09-01T15:30:12Z 2010-09-01T15:30:12Z 2006 Нотатки до монографії “Демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського / С.І. Пирожков, В.П. Піскунов, В.С. Стешенко // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 1. — С. 180-186. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11659 На пострадянському демографічному просторі відбулася справжня подія: до свого сімдесятиріччя Анатолій Вишневський підготував та видав три томи своїх творів, чим не тільки достойно зафіксував велику продуктивність минулого періоду своєї “демографічної біографії”, а й дав своїм колегам і всім, хто цікавиться демографічною тематикою, багато вагомих наукових текстів. Значна їх частина має пошуковий та фундаментальний характер і тому буквально приречена бути об’єктом пильної уваги працюючих демографів, особливо тих, хто має хист до теоретичного мислення та намагається заглибитися в актуальну методологічну проблематику сучасної демографії. uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Книжковий огляд Нотатки до монографії “Демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського Note to the monography “Demographic revolution” from the anniversary edition of Anatoliy Vyshnevskiy’s scientificworks Article published earlier
spellingShingle	Нотатки до монографії “Демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського Пирожков, С.І. Піскунов, В.П. Стешенко, В.С. Книжковий огляд
title	Нотатки до монографії “Демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського
title_alt	Note to the monography “Demographic revolution” from the anniversary edition of Anatoliy Vyshnevskiy’s scientificworks
title_full	Нотатки до монографії “Демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського
title_fullStr	Нотатки до монографії “Демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського
title_full_unstemmed	Нотатки до монографії “Демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського
title_short	Нотатки до монографії “Демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського
title_sort	нотатки до монографії “демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць анатолія вишневського
topic	Книжковий огляд
topic_facet	Книжковий огляд
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11659
work_keys_str_mv	AT pirožkovsí notatkidomonografíídemografíčnarevolûcíâzûvíleinogovidannânaukovihpracʹanatolíâvišnevsʹkogo AT pískunovvp notatkidomonografíídemografíčnarevolûcíâzûvíleinogovidannânaukovihpracʹanatolíâvišnevsʹkogo AT stešenkovs notatkidomonografíídemografíčnarevolûcíâzûvíleinogovidannânaukovihpracʹanatolíâvišnevsʹkogo AT pirožkovsí notetothemonographydemographicrevolutionfromtheanniversaryeditionofanatoliyvyshnevskiysscientificworks AT pískunovvp notetothemonographydemographicrevolutionfromtheanniversaryeditionofanatoliyvyshnevskiysscientificworks AT stešenkovs notetothemonographydemographicrevolutionfromtheanniversaryeditionofanatoliyvyshnevskiysscientificworks

Нотатки до монографії “Демографічна революція” з ювілейного видання наукових праць Анатолія Вишневського

Репозитарії

Схожі ресурси