Соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні

Статья посвящена проблемам наркомании в Украине и ее социально-демографических последствий в связи с эпидемией ВИЧ/СПИДа. Дана оценка современного состояния наркотизации молодёжи и способствующих этому причин. Исследуется роль наркомании как главного фактора распространения ВИЧ-инфекции и ее влияние...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2006
Main Author:	Левчук, Н.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2006
Subjects:	Демографічні процеси
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11665
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні / Н. М. Левчук // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 1. — С. 55-65. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860065815116644352
author	Левчук, Н.М.
author_facet	Левчук, Н.М.
citation_txt	Соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні / Н. М. Левчук // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 1. — С. 55-65. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Статья посвящена проблемам наркомании в Украине и ее социально-демографических последствий в связи с эпидемией ВИЧ/СПИДа. Дана оценка современного состояния наркотизации молодёжи и способствующих этому причин. Исследуется роль наркомании как главного фактора распространения ВИЧ-инфекции и ее влияние на социально-демографические процессы. Анализируются причины низкой результативности политики в сфере профилактики потребления наркотиков и распространения ВИЧ/СПИДа в Украине, рассматриваются основные принципы повышения эффективности противодействия эпидемии наркомании и ВИЧ/СПИДа и минимизации социально-демографических потерь, связанных с ними. The article is devoted to the problems of drug addiction in Ukraine and its socio-demographic consequences in view of HIV/AIDS epidemic. The article examines not only the present day narcotization situation and its causes that lead to drug usage among young people, but also the role of drug addiction as the main factor of HIV/AIDS infection; its influence on socio-demographic processes. It also investigates the reasons of low effective policy in the sphere of drug usage prophylaxis and spread of HIV/AIDS in Ukraine; the main effective principles of HIV/AIDS and drug addiction resistance f socio-demographic losses connected with them.
first_indexed	2025-12-07T17:07:30Z
format	Article
fulltext	55 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ УДК 364.692:615.015.6](477) СОЦІАЛЬНО�ДЕМОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ НАРКОМАНІЇ У КОНТЕКСТІ ЕПІДЕМІЇ ВІЛ/СНІДУ В УКРАЇНІ Н. М. Левчук, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Явище наркоманії протягом останнього десятиріччя набуло в Україні стрімкого по� ширення. Українське суспільство загалом та громадське здоров’я зокрема значно потер� пає від багатьох згубних наслідків, пов’язаних із наркоспоживанням. Процес наркоти� зації підлітків та молоді і дотепер залишається основним розповсюджувачем ВІЛ в Ук� раїні, що обтяжує становище країни щодо ВІЛ/СНІДу та істотно звужує можливості про� тидії епідемії. Вплив поширення наркоспоживання не вичерпується підвищеним ризи� ком ВІЛ�інфікування, а сягає багатьох негативних соціально�демографічних та правових явищ. Разом з тим доводиться визнати, що чинна державна політика щодо наркотиків в Україні є доволі суперечливою, а відтак – не ефективною. Наразі вона зведена лише до контролю за обігом наркотичних речовин з домінуванням силових і репресивних підходів, хибною практикою криміналізації наркозалежних. Вагомим аргументом на користь того, що держава має змінити існуючі підходи та засоби впливу у сфері боротьби з наркотика� ми, є той факт, що на тлі посилення зусиль правоохоронних органів щодо тиску і кримі� нального переслідування наркозалежних їх чисельність щорічно зростає, і саме поширен� ня ін’єкційної наркоманії відіграло фатальну роль у стрімкому розповсюдженні ВІЛ� інфекції в Україні у 90�х роках минулого століття. Проблемам епідемії наркоспоживання і ВІЛ/СНІДу в Україні присвячено ряд пошу� кових наукових досліджень, головним чином, епідеміологічного та соціологічного змісту, що проведені спільно з неурядовими громадськими організаціями за підтримки різних міжнародних фондів [1, 4–8]. Метою даного дослідження є вивчення соціально�демогра� фічних наслідків зловживання наркотичними речовинами у контексті поглиблення знань про чинники і механізми поширення епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні та можливості її при� зупинення. З�поміж багатьох маргінальних груп населення споживачі наркотиків є найбільш за� критою і важкодоступною через наявність реальної загрози нерідко безпідставних пока� рань за фактом споживання наркотичних речовин, хоча чинне національне законодав� ство передбачає кримінальну відповідальність лише у разі виготовлення і збуту наркотич� ної продукції, а не її вжитку. Латентний характер наркоспоживання не дає змоги для 56 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ чіткої та однозначної оцінки кількості осіб в Україні, які вживають наркотики. Достовірні статистичні дані щодо чисельності наркозалежних і кількості ВІЛ�інфікованих відсутні. За даними Всеукраїнської наркологічної асоціації, чисельність зареєстрованих спожи� вачів наркотиків на початку 2005 р. становила в Україні близько 85 тис. осіб, або 179,2 у розрахунку на 100 тис. осіб (рис. 1). За даними Всеукраїнської наркологічної асоціації. Рис. 1. Кількість зареєстрованих споживачів наркотиків в Україні протягом 1996–2004 рр. За офіційною статистикою Держкомстату України, кількість хворих з діагнозом роз� ладу психіки та поведінки через вживання наркотичних та інших психоактивних речовин збільшилася від 33,7 тис. у 1993 р. до 88,4 тис. осіб на початку 2005 р.; показник пошире� ності цих хвороб за даний період підвищився майже утричі: від 65,1 до 187,6 у розрахунку на 100 тис. осіб відповідно. Згідно з даними МВС України, правоохоронними органами на початку 2005 р. зареєстровано близько 124,8 тис. осіб, які споживають наркотичні речовини. Водночас є підстави вважати, що офіційна статистика є не повною, а тому недостовірною; вона відображає не стільки справжні масштаби поширення наркоманії в Україні, скільки активність та якість роботи правоохоронних органів і доступність відпо� відних медичних служб. Реальна кількість споживачів наркотиків в Україні є значно ви� щою. Зокрема, згідно з останніми розрахунками вітчизняних експертів, у 2005 р. кількість споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН) в Україні становить від 324,0 до 424,8 тис. осіб [1]. Оскільки СІН, за експертними оцінками, складають в середньому 80–85% від усієї кількості наркозалежних в Україні, ймовірно передбачити, що загальна чисельність спо� живачів наркотиків є ще більшою. Нині найтривожнішою є ситуація у південних та південно�східних областях: Дніпро� петровській, Одеській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, АР Крим, а також містах Київ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг. Рівень поширеності наркологічних розладів у цих регіонах навіть за офіційною звітністю перевищує середньоукраїнський удвічі (рис. 2). Останні спостереження свідчать про поступове поширення наркоспоживання у сільську місцевість України: за даними МВС, сільські жителі становлять близько чверті усіх спо� живачів наркотиків [5, с. 13]. ��9� �� 9 � 9� ��9 ��9� ��9� ��9� ��9� �� =��<��$5+,�� 5��5�,�?5��= 57 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ За даними МОЗ України. Рис. 2. Поширеність розладів психіки та поведінки через вживання наркотичних та інших психоактивних речовин у регіонах України на початок 2005 р. (на 100 тис. осіб) Характерними рисами нинішньої динаміки наркоспоживання в Україні є: 1. Урізноманітнення „асортименту” нелегального наркоринку і, відповідно, наявність досить широкого вибору кустарних і синтетичних наркотиків; поширення серед молоді комбінованого споживання наркотичних та інших психотропних засобів; вживання нарко� тиків, виготовлених із донедавна доступних та дешевих медичних препаратів. За результата� ми опитування учнівської молоді України у 2003 р. (ESPAD) 29% хлопців та 12% дівчат віком 13–17 років мали протягом життя досвід вживання будь�яких наркотиків. При цьому частка неповнолітніх, які вже пробували наркотик, стрімко зростає з віком: від 14,6% серед �� 7��1� 1�� (8�9�3� :%�� ;�1 ��<�� =�� .�� 3�� /�9��( 7 ��&�� 9�� %�� 4 �� !�� =(��&�� ,� �� - �� (8�0�� 1 �� !�� >�� (�� /�� !��&�� 0�(�� 9�3�� 4��&�� =�� +�� $�� ?�� 1�� ,�� ;��1�� 58 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ 13–15�річних до 26,6% серед 16–17�річних. Знайомство підлітків з наркотичними речови� нами починається найчастіше із вживання марихуани або гашишу1 [2, с. 51, 97]. Опитування СІН, проведене у 4�х містах України (Київ, Одеса, Павлоград, Полтава) у 2005 р., показало, що серед наркопрепаратів, які використовують під час першої ін’єкції, переважає екстракт макової соломки. Ця обставина, вочевидь, пояснюється, з одного боку, поширенням серед молоді стереотипу про те, що опіати домашнього, кустарного виготов� лення є найменш шкідливими і не викликають залежності, а з іншого – легкою доступ� ністю цього виду наркотику через його невисоку ціну2. 2. До споживання наркотиків залучаються у досить ранньому віці. Згідно з результа� тами вищеназваного опитування СІН, за нашими розрахунками середній вік початку вжи� вання наркотичних речовин ін’єкційним шляхом становить 17,7 року. Не ін’єкційні нар� котики вперше пробують ще раніше: в середньому у 13–15 років. Саме у цьому віці труд� нощі соціалізації на тлі юнацького максималізму та відсутності життєвого досвіду можуть стати поштовхом до першої спроби вживання наркотиків. Окрім цього, різноманітні дос� лідження дають підставу стверджувати про чітко виражену тенденцію до помолодшання початку вживання наркотичних речовин: середній вік споживачів наркотиків в Україні щорічно зменшується в середньому на 0,1–0,15 року [5, с. 20]. 3. Основною причиною початку вживання наркотиків серед молоді є цікавість та бажання нових приємних відчуттів. Серед чинників, що впливають на ранній початок наркотичної “кар’єри”, провідну роль відіграють несприятливі особисті обставини і нега� тивний соціальний “анамнез” респондентів. Опитування СІН засвідчило, що наркотич� ний „старт” відбувається раніше серед „низько статусних” осіб, які ніде не навчаються і не працюють. Натомість наявність таких ресурсів, як вища освіта, стабільна зайнятість, легальне джерело доходів, тісні дружні стосунки з родиною є тим бар’єром, захисним чинником, що формує відповідний соціальний „імунітет” щодо залучення до споживан� ня наркотиків. 4. На відміну від багатьох інших країн, споживання наркотиків в Україні відбувається у групах, а не індивідуально. Перша спроба вживання наркотику не є результатом само� стійного вибору молодої людини, а значною мірою обумовлена впливом і тиском соціаль� ного оточення. Про це свідчить виявлена в ході опитування СІН спонтанність і не запла� нованість першої ін’єкції, з одного боку, та групове приготування і вживання наркотику – з іншого. Очевидно, потрапляючи у середовище наркозалежних, молода людина перебу� ває в такому оточенні, де легко дістати наркотик і де поступово формується мотивація до його вживання, оскільки перший наркотик отримують найчастіше безплатно від близь� ких друзів. 5. Прийом будь�яких інших психоактивних речовин, передусім алкоголю і тютюну, помітно підвищує ймовірність початку вживання наркотичних речовин. Це дає підставу стверджувати, що „старт” наркотичної „кар’єри” відбувається не власне з першої спроби вживання наркотику, а значно раніше, коли раннє знайомство з тими чи іншими легаль� ними психоактивними речовинами поступово формує у молодої людини готовність до 1 ESPAD – дослідницький проект „Європейське опитування учнівської молоді щодо вживан� ня алкоголю і наркотиків” виконувався в Україні у 1995, 1999, 2003 рр. Зокрема, у 2003 р. було опитано 5795 учнів віком 13–17 років [2]. 2 Йдеться про соціологічне опитування, проведене впродовж березня 2004 р. – серпня 2005 р. У рамках дослідження „Профілактика залучення до вживання наркотиків ін’єкційним шляхом уразливих груп підлітків та молоді”, виконаного Українським інститутом соціальних досліджень (опитано 1610 респондентів, в тому числі 811 споживачів ін’єкційних наркотиків віком від 12 до 24 років у містах Київ, Одеса, Павлоград), в аналітичній обробці результатів якого взяла участь автор. 59 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ засвоєння моделі поведінки, пов’язаної із вживанням більш дієвих, нелегальних нарко� тиків, що має враховуватися при розробці молодіжних превентивних програм. Вживання алкоголю та інших психоактивних препаратів не лише сприяє залученню до споживання ін’єкційних наркотиків, а й провокує поширення ризикованих практик їх введення. Так, згідно з результатами опитування, частка осіб, які використовували нові шприци, стано� вить 73,4% серед СІН, які на момент першої ін’єкції не вживали ніяких інших психоак� тивних препаратів, та лише 56,1% СІН, які вживали алкоголь. 6. Серед СІН все ще досить поширене використання частково або повністю спільно� го інструментарію для приготування наркотику. За даними опитування, нові, „чисті” шприци використовували для першої ін’єкції лише 66% СІН. При цьому жінки частіше, ніж чоловіки погоджуються на використання ін’єкційних інструментів спільно з іншими особами. Найбільш уразливими щодо ризиків, пов’язаних з ін’єкціями, є наймолодші СІН з низьким рівнем освіти. Перша ін’єкція серед них порівняно з іншими віковими групами відбувається найбільш не заплановано; вони також частіше користуються неод� норазовим ін’єкційним інструментарієм. Така ситуація викликає особливу тривогу з ог� ляду на те, що неповнолітні „початківці”, зазвичай, мають найнижчий рівень обізнаності щодо шляхів передачі ВІЛ, тримаються відособлено, з ними рідко контактують більш досвідчені і поінформовані СІН старшого віку. Наслідки наркоспоживання в Україні сягають широкого переліку соціально�демо� графічних втрат: це збільшення рівня захворюваності на інфекційні хвороби (передусім, туберкульоз, гепатити В і С, хвороби, що передаються статевим шляхом), підвищений ризик смертності через передозування наркотиків3, зростання злочинності, пов’язаної із незаконним обігом наркотичних речовин, суспільна стигматизація й маргіналізація нар� козалежних. Водночас найбільша загроза і небезпека поширення наркоманії пов’язана з епідемією ВІЛ/СНІДу. Активні наркоспоживачі зазнають комбінованого впливу таких основних чинників зараження ВІЛ та іншими інфекційними захворюваннями, як ризи� кована практика споживання наркотиків (при приготуванні, вживанні наркопрепаратів й використанні ін’єкційного інструментарію), з одного боку, та ризикована сексуальна по� ведінка – з іншого. Наявність подвійного ризику призвела до того, що ін’єкції наркотиків нині безпосередньо асоціюються з ВІЛ/СНІДом, а споживачі ін’єкційних наркотиків ство� рюють основний потенціал поширення ВІЛ�інфекції в українському суспільстві. За даними Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України, за період з 1987 р. до 1 листопада 2005 р. чисельність офіційно зареєстрованих ВІЛ�інфіко� ваних становила в Україні 85,9 тис. осіб (в т. ч. 10,5 тис. дітей); захворіли на СНІД 12,2 тис., померло від СНІДу 7,1 тис. Водночас, за останніми оцінками вітчизняних та міжнародних експертів, загальна кількість ВІЛ�інфікованих в Україні у 2005 р. становить близько 300 тис. осіб (1,3% населення віком 15–49 років). Причини вибухоподібного розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні фахівці пов’язу� ють саме із зростанням кількості ін’єкційних наркоманів, поширенням групової практи� ки споживання ін’єкційних наркотиків та використанням спільного інструментарію, знач� ним запізненням початку профілактичної діяльності серед груп з високим ризиком ура� ження ВІЛ. Останні спосте�реження дають підстави стверджувати про поступовий вихід ВІЛ�інфекції за межі основних груп ризику та її „розмивання” на все населення. Про це 3 На жаль, в Україні немає медичної статистики щодо смертності споживачів наркотиків від передозувань. Наявні у звітності Держкомстату числа померлих від токсикоманії (в середньому понад 300 осіб щороку) не можна вважати підставою для оцінки реального рівня смертності, пов’я� заної із передозуванням наркотичних засобів. 60 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ свідчить тенденція до зменшення у складі шляхів передачі нових випадків ВІЛ питомої ваги ін’єкційного вживання наркотиків (від 84% у 1997 р. до 46% у 2004 р. та 45% у першо� му півріччі 2005 р.) при одночасному зростанні кількості інфіку�вань гетеросексуальним шляхом і передачі ВІЛ від матері до дитини (рис. 3). У 2004 р. було зареєстровано найбіль� шу за останні роки кількість нових випадків ВІЛ�інфекції – 12,5 тис., що на 25% переви� щувало відповідний показник 2003 р. Динаміка поширення ВІЛ у 2000–2004 рр. дає підста� ви висловити припущення про початок другої хвилі епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, зумов� леної поширенням ВІЛ статевим шляхом серед відносно благополучних щодо ризику інфікування верств населення. Незважаючи на це, споживачі ін’єкційних наркотиків все ще становлять більшість у загальному (кумулятивному) числі ВІЛ�інфікованих в Україні: станом на 1 листопада 2005 р. їх частка становила 67,8% (рис. 4). Понад дві третини ВІЛ� інфікованих в Україні є молоді люди віком до 30 років4. За даними Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України. Рис. 3. Структура шляхів передачі ВІЛ в Україні у 1997, 2000 та 2005 (січень–травень) рр., % ВІЛ/СНІД поширений по території України вкрай нерівномірно. Найбільш напру� жена епідемічна ситуація спостерігається у південному та південно�східному регіонах, значно менш ураженими є західні та центральні області (рис. 5). Епідеміологічний аналіз свідчить, що питома вага споживачів ін’єкційних наркотиків серед ВІЛ�інфікованих у регіонах з найвищим рівнем поширення ВІЛ протягом останніх років дещо зменшується, а на територіях з низьким та середнім рівнем поширення ВІЛ, навпаки, зростає, що дає підставу стверджувати про досягнення певного ступеня насичення епідемічної ситуації серед наркозалежних на півдні та південному сході країни та несприятливі прогностичні тенденції її розвитку у західних та центральних областях. ��9� � 9� ��9� ��9� � ��9� �@ ��@ �@ ��@ ��@ ��@ ��@ ��@ ��@ ��@ ��@ �� 5A��+$��B�� $��C 1�,5��$($��5� ��,�� $�,3 ��(5* �$��5(�5(,�,�, �$5�,6� +$�,3 4 Ці дані заслуговують на увагу, оскільки у країнах Західної Європи (на відміну від України) частка СІН у загальній кількості ВІЛ�інфікованих не перевищує 10%, а питома вага молоді віком до 30 років становить лише 30%. 61 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ За даними Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України. Рис. 4. Динаміка частки споживачів ін’єкційних наркотиків серед нових випадків ВІЛ та кумулятивної кількості ВІЛ�інфікованих у 2001–2005* р., % * станом на 1.11.2005 р. Головний демографічний наслідок епідемії ВІЛ/СНІДу полягає у посиленні та заго� стренні наявних негативних демографічних тенденцій. Поширення ВІЛ означає зростан� ня кількості передчасних смертей, підвищення рівня СНІД�асоційованої захворюваності (зокрема, туберкульозу), скорочення середньої очікуваної тривалості життя. Прогноз роз� витку епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні на період 1994–2014 рр., виконаний за допомогою модулів DemProj та AIM програми Spectrum міжгалузевою групою фахівців (в тому числі, автором) під керівництвом МОЗ України, свідчить, що за середнім сценарієм чисельність ВІЛ�інфікованих досягне свого максимуму у 2009 р. (640,7 тис. осіб), після чого змен� шиться до 558 тис. у 2014 р. Це пов’язано з тим, що в останні роки спостерігається стабі� лізація поширення ВІЛ серед СІН. Натомість є підстави очікувати початок відчутного зростання захворюваності на СНІД. Рівень смертності від СНІДу у найближчі роки також зростатиме, причому досить відчутно за недоступності антиретровірусної терапії (АРТ) у повному обсязі для тих, хто її потребує. Оскільки жертвами СНІДу є переважно молоді люди, найвагоміші зрушення відбудуться саме у структурі смертності населення активного працездатного і дітородного віку. СНІД поступово витіснятиме інші причини смерті, адже значна частина молодих людей не доживатиме до старості і хвороб похилого віку. Найбільших втрат зазнає насе� лення віком 30–39 років (рис. 6). Для України це стане особливо відчутним після 2010 р., коли відновляться негативні тенденції у формуванні вікового складу її населення і роз� почнеться подальше підвищення рівня постаріння населення і скорочення частки пра� цездатного контингенту. Поширення СНІДу і пов’язана з ним смертність населення гальмуватиме процес підвищення середньої тривалості життя в Україні. За нашими розрахунками, ймовірне скорочення середньої очікуваної тривалості життя внаслідок впливу смертності від СНІДу у 2014 р. коливатиметься у межах від 3,2 до 4�х років для чоловіків і від 2,9 до 4,8 року для жінок. ��9� ��9 ��9� ��9� ��9� ��9� � 9 ��9� ��9� ��9� �� 5A�?��C �� 5�,1 (�,54-. �!!��,�� 5��5�,1 (��54-. 62 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ 5 Концепція державної політики щодо наркотиків, розроблена відповідно до рекомендацій парламентських слухань, присвячених проблемам наркоманії та ВІЛ/СНІДу, не реалізується через розбіжності у підходах МВС, СБУ та МОЗ України. За даними Держкостату України. Рис. 5. Поширеність ВІЛ у регіонах України на початок 2005 р. Масштаби і глибина негативних соціально�демографічних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу переконливо свідчать про суттєві прогалини у реагуванні українського сус� пільства і влади на поширення наркоспоживання та ВІЛ. Політика щодо профілактики наркоманії і щодо запобігання ВІЛ/СНІДу в Україні значною мірою розділена і не скоор� динована, так само неузгодженими є фінансування і відповідальність. Незважаючи на розробку численних державних концепцій та програм, відсутність комплексного підходу та міжгалузевої координації діяльності різних органів і структур, невирішеність питань управління, контролю та оцінки виконання прийнятих рішень, декларативність багатьох постанов і програм, що не забезпечені і не підкріплені відповідними фінансовими ресур� сами, становить серйозну перешкоду на шляху запобігання подальшому поширенню спо� живання наркотиків і ВІЛ/СНІДу в Україні5. � � �� 7��1� 1�� :%�� .�� 3�� 7 ��&�� (8�0�� 1 �� /�9��( =�� !�� (8�9�3� =(��&�� ;�1 ��<�� ,� �� !�� 9�3�� - �� 4 �� 9�� %�� >�� (�� =�� 4��&�� !��&�� /�� 0�(�� ,�� ?�� 1�� +�� $�� ;��1�� 63 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ За результатами дослідження [4]. Рис. 6. Статево�віковий склад населення України на початку 2014 р. без урахування і з врахуванням впливу смертності від СНІДу, тис. осіб * за середнім варіантом прогнозу. Причини низької результативності існуючої наркополітики слід шукати у її підхо� дах, що базуються на боротьбі з наркоспоживачами з метою повного викорінення і ліквідації споживання психоактивних речовин у немедичних цілях. Така політика спри� чиняє ряд негативних наслідків, як от порушення прав, посилення суспільного відчужен� ня й дискримінації наркозалежних та ВІЛ�інфікованих, недоступність для них медичних та соціальних послуг. Досягнення системних змін у сфері запобігання поширенню нар� коспоживання та ВІЛ є можливим через перенесення пріоритетів державної політики із кримінального переслідування наркоспоживачів на мінімізацію суспільно шкідливих наслідків, пов’язаних із вживанням наркотичних речовин, на профілактику наркозалеж� ності та ВІЛ�інфікування у контексті основних принципів схваленої ООН та ВООЗ стра� тегії зменшення шкоди. Це передбачає: • декриміналізацію національного законодавства щодо наркозалежних. На� магаючись поліпшити криміногенну ситуацію, правоохоронні органи поси� люють тиск і переслідування не стільки на наркодилерів, скільки на простих споживачів наркотиків. Суворе антинаркотичне законодавство та жорсткий правоохоронний контроль призводить до дедалі більшої маргіналізації СІН, що, в свою чергу, ускладнює можливості допомоги з боку органів охорони здоров’я; �� !�� "�� !��"�� 64 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ • доступність лікування для хворих на наркоманію, в тому числі надання заміс� ної підтримувальної терапії. В Україні не створено дієвої системи лікування хворих на наркоманію та ефективного механізму її реалізації, який передбачав би профілактику, лікування й ресоціалізацію споживачів наркотиків. Держава нині не задовольняє потреби тих, хто хотів би позбутися наркотичної залеж� ності, оскільки у наркологічних диспансерах пропонуються лише медичні послуги з так званої детоксикації, меншою мірою – амбулаторної реабілітації хворих. Залишається недоступною і замісна підтримувальна терапія, до пози� тивних ефектів впровадження якої фахівці відносять зниження ризику пере� дачі ВІЛ та інших інфекційних захворювань, зменшення злочинності, пов’я� заної із незаконним придбанням наркотичних препаратів. Водночас опонен� ти метадонових програм стверджують, що їх виконання рівнозначне схвален� ню використання нелегальних наркотичних речовин. Надання замісної те� рапії для осіб, що її потребують, формально МОЗ України дозволено, а фак� тично заборонено і здійснюється лише у вигляді пілотних проектів у кількох містах6. Попри усі за і проти замісної терапії, невирішеність питань, пов’яза� них із можливістю лікування наркозалежності, становить вагому перешкоду на шляху протидії епідемії наркоманії та ВІЛ/СНІДу; • розширення доступності антиретровірусного лікування для ВІЛ�інфікова� них споживачів наркотиків. Міжнародний досвід свідчить, що запроваджен� ня АРВ�терапії дає змогу істотно знизити смертність, зумовлену СНІДом. У зв’язку з цим слід зазначити, що можливості лікування СНІДу в Україні істот� но збільшилися починаючи з 2005 р. завдяки гранту Глобального фонду бо� ротьби зі СНІДом і туберкульозом: нині близько 3 тис. хворих отримують антиретровірусне лікування, і їх кількість зростатиме. Водночас частка ВІЛ�інфікованих споживачів наркотиків у складі тих, хто лікується, є невели� кою. Це пояснюється тим, що для ефективності лікування необхідні систе� матичні прийом ліків, медичний контроль і спостереження, чого досить важко досягнути серед наркозалежних через відсутність у них прихильності і заці� кавленості у лікуванні. Окрім цього, лікування наркоспоживачів не допов� нюється замісною терапією, що є необхідною складовою АРТ; • соціальна підтримка, розширення надання інформаційно�консультативних та інших соціальних послуг наркозалежним з метою зменшення шкоди від вживання наркотиків. Адже підвищення доступності АРТ аж ніяк не означає призупинення епідемії. У цьому контексті дуже важливо, щоб впровадження АРТ супроводжувалось одночасним розширенням програм профілактики. Міжнародний досвід засвідчує, що активізація просвітницької діяльності у середовищі споживачів наркотиків, виконання програм обміну шприців дає змогу істотно впливати на поведінку осіб, які вживають наркотики, і знизи� ти їх уразливість щодо ВІЛ�інфікування. Рівень охоплення СІН профілак� тичними програмами в Україні є недостатнім: за оцінкою Українського інсти� туту соціальних досліджень, у містах він становить близько 15% [6, с. 66]. Водночас, на думку експертів, для досягнення суттєвих змін необхідно, щоб цей показник становив не менше 60%. І насамкінець, Україні сьогодні вкрай бракує системної інформаційної державної політики, спрямованої на широке ознайомлення суспільства з проблемами наркоманії та СНІДу, з метою профілактики і формування неупередженого, толерантного ставлення до 6 Нині в Україні замісну підтримуючу терапію отримують лише близько 100 споживачів ін’єкційних наркотиків. 65 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ споживачів наркотиків та ВІЛ�інфікованих. Зважаючи на те, що епідемія нині входить у загальну стадію і поширюється на все населення, необхідні профілактичні зусилля не лише у середовищі наркозалежних, а й для широких верств. Оскільки поширення наркоспоживння і донині лишається основним чинником роз� повсюдження ВІЛ, остільки ефективна наркополітика є однією з головних передумов про� тидії поширенню ВІЛ/СНІДу. Без усвідомлення необхідності перегляду ставлення до наркоспоживачів, зміни змісту і методів контролю над наркотиками неможливо запобіг� ти подальшому поширенню ВІЛ. Тому саме стратегія зменшення шкоди від наркотиків та створення суспільного середовища, сприятливого і зацікавленого у її реалізації, має стати наріжним каменем сучасної політики у сфері призупинення епідемії наркоманії та ВІЛ/СНІДу. Джерела 1. Аналітичний звіт «Оцінка чисельності груп ризику (СІН, РКС, ЧСЧ)». – К.: Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІДу, УІСД, КМІС, 2005 (прийнято до друку). 2. Динаміка поширення тютюнопалінння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед учнівської молоді України: 1995, 1999, 2003 роки. – К.: Державний ін�т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 174 с. 3. Доклад о глобальной эпидемии СПИДа, 2004: 4�й глобальный доклад UNAIDS, 2004. 4. Аналітичний звіт „Соціально�економічний прогноз наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу в Ук� раїні”/ МОЗ України, Світовий банк, 2005 (прийнято до друку). 5. Огляд роботи зі споживачами ін’єкційних наркотиків в Україні в контексті боротьби з епіде� мією ВІЛ/СНІДу. – К.: Центр соціальних експертиз Ін�ту соціології НАН України, 2005. – 172 с. 6. Оцінка можливостей розвитку в Україні програм профілактики ВІЛ в середовищі спожи� вачів ін’єкційних наркотиків – К.: Центр «Соціальний моніторинг», 2003. – 230 с. 7. Соціально�економічні наслідки епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні: нові прогнози. – К.: Укр. ін�т соціальних досліджень, Британська Рада, ЮНЕЙДС, 2003. – 146 с. 8. Эпидемия ВИЧ/СПИДа в Украине: социально�демографический аспект. – К.: МОЗ Укра� ины, ПРООН, 2000 – 52 с. Аннотация. Статья посвящена проблемам наркомании в Украине и ее социально� демографических последствий в связи с эпидемией ВИЧ/СПИДа. Дана оценка современного состояния наркотизации молодёжи и способствующих этому причин. Исследуется роль наркомании как главного фактора распространения ВИЧ�инфекции и ее влияние на социально�демографичекие процессы. Анализируются причины низкой результативности политики в сфере профилактики потребления наркотиков и распространения ВИЧ/СПИДа в Украине, рассматриваются основные принципы повышения эффективности противодействия эпидемии наркомании и ВИЧ/СПИДа и минимизации социально�демографических потерь, связанных с ними. Abstract. The article is devoted to the problems of drug addiction in Ukraine and its socio�demographic consequences in view of HIV/AIDS epidemic. The article examines not only the present� day narcotization situation and its causes that lead to drug usage among young people, but also the role of drug addiction as the main factor of HIV/AIDS infection; its influence on socio�demographic processes. It also investigates the reasons of low effective policy in the sphere of drug usage prophylaxis and spread of HIV/AIDS in Ukraine; the main effective principles of HIV/AIDS and drug addiction resistance f socio�demographic losses connected with them.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11665
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2072-9480
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:07:30Z
publishDate	2006
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Левчук, Н.М. 2010-09-01T15:50:06Z 2010-09-01T15:50:06Z 2006 Соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні / Н. М. Левчук // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 1. — С. 55-65. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11665 364.692:615.015.6(477) Статья посвящена проблемам наркомании в Украине и ее социально-демографических последствий в связи с эпидемией ВИЧ/СПИДа. Дана оценка современного состояния наркотизации молодёжи и способствующих этому причин. Исследуется роль наркомании как главного фактора распространения ВИЧ-инфекции и ее влияние на социально-демографические процессы. Анализируются причины низкой результативности политики в сфере профилактики потребления наркотиков и распространения ВИЧ/СПИДа в Украине, рассматриваются основные принципы повышения эффективности противодействия эпидемии наркомании и ВИЧ/СПИДа и минимизации социально-демографических потерь, связанных с ними. The article is devoted to the problems of drug addiction in Ukraine and its socio-demographic consequences in view of HIV/AIDS epidemic. The article examines not only the present day narcotization situation and its causes that lead to drug usage among young people, but also the role of drug addiction as the main factor of HIV/AIDS infection; its influence on socio-demographic processes. It also investigates the reasons of low effective policy in the sphere of drug usage prophylaxis and spread of HIV/AIDS in Ukraine; the main effective principles of HIV/AIDS and drug addiction resistance f socio-demographic losses connected with them. uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Демографічні процеси Соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні Social-demographic consequences of narcotism in the context of HIV/AIDS epidemic in Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні Левчук, Н.М. Демографічні процеси
title	Соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні
title_alt	Social-demographic consequences of narcotism in the context of HIV/AIDS epidemic in Ukraine
title_full	Соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні
title_fullStr	Соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні
title_full_unstemmed	Соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні
title_short	Соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні
title_sort	соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії віл/сніду в україні
topic	Демографічні процеси
topic_facet	Демографічні процеси
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11665
work_keys_str_mv	AT levčuknm socíalʹnodemografíčnínaslídkinarkomanííukontekstíepídemíívílsníduvukraíní AT levčuknm socialdemographicconsequencesofnarcotisminthecontextofhivaidsepidemicinukraine

Соціально-демографічні наслідки наркоманії у контексті епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні

Institution

Similar Items