Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально-демографічними групами

Статья посвящена вопросу дифференциации длительной безработицы в Украине по основным социально-демографическим признакам, а именно, полу, возрасту, уровню образования и месту жительства (город/сельская местность). Для выявления групп, наиболее подверженных длительной безработице, используются рассчи...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2007
Main Author:	Купець, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2007
Subjects:	Праця, зайнятість та соціально-трудові відносини
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11679
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально-демографічними групами / О. В. Купець // Демографія та соціальна економіка — 2007. — № 1. — С. 106-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860158069695053824
author	Купець, О.В.
author_facet	Купець, О.В.
citation_txt	Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально-демографічними групами / О. В. Купець // Демографія та соціальна економіка — 2007. — № 1. — С. 106-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Статья посвящена вопросу дифференциации длительной безработицы в Украине по основным социально-демографическим признакам, а именно, полу, возрасту, уровню образования и месту жительства (город/сельская местность). Для выявления групп, наиболее подверженных длительной безработице, используются рассчитанные автором основные показатели длительной безработицы на базе материалов Избирательных обследований населения по вопросам экономической активности. The paper focuses on the analysis of differentiation of long-term unemployment in Ukraine by the main socio-demographic characteristics such as gender, age, level of education and place of resi dence (urban/rural). For identification of the most disadvantaged groups in terms of long-term unemployment the author uses the key indicators of long-term unemployment cal cu lated on the basis of the Ukrainian Labor Force Survey.
first_indexed	2025-12-07T17:53:57Z
format	Article
fulltext	106 ПРАЦЯ, ЗАЙНЯТІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДОВГОТРИВАЛОГО БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ ЗА СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИМИ ГРУПАМИ О. В. Купець, Центр економічних досліджень та освіти (Київська школа економіки) Вступ. Постановка проблеми та її зв’язок з важливими завданнями. Реалізація дер- жав ної політики, спрямованої на подолання безробіття та поліпшення функціонування рин ку праці, потребує врахування не лише макроекономічних умов, які нині в цілому ще не є сприятливими для серйозного вирішення проблем у цій сфері, а й індивідуальних особ ли во с тей різних категорій громадян, які опинилися без роботи та не можуть її знайти впродовж тривалого часу. Стійка міжгрупова диференціація загального та довготривалого безробіття, характерна для більшості, країн зумовлює посилення нерівності в розподілі доходів у суспільстві та викривленість ринку праці, сприяючи концентрації бідності у певних сегментах суспільства та їх маргіналізації. У зв’язку з цим нагальним завданням в Україні є виявлення категорій осіб, найбільш вразливих до тривалого безробіття, та орган і за ція спеціальних заходів політики ринку праці, що сприяли б підвищенню шансів їх працевлаштування та прискорювали вихід із безробіття. Аналіз літератури й виділення невирішених питань. Незважаючи на постійну наявність в Україні руйнівного довготривалого безробіття, теоретико-методологічні та прикладні проблеми його формування, розвитку і регулювання майже не досліджувались у вітчиз- няній економічній науці. Хоча стислий аналіз особливостей розподілу довготривалого безробіття за соціально-демографічними групами в Україні зробила раніше Е. М. Ліба- но ва [1, с. 296–297], ця проблема потребує дальшого вивчення. Разом з тим аналітичні дослідження комплексного характеру з зазначеної проблематики набули по ши рен ня в іноземній літературі, зокрема в англомовній [2, 3] та російськомовній [4]. Вони дають змогу одержати повне і всебічне знання про особливості формування та роз по д і лу дов- готривалого безробіття в різних країнах ОЕСР та Росії, проте специфіка роз вит ку укра- їнського ринку праці не дозволяє автоматично перенести висновки цих дос л і д жень на Україну. Тому вважаємо за доцільне представити результати проведеного нами аналізу диференціації довготривалого безробіття за соціально-демографічними групами в Україні та порівняти їх з тими, що були отримані в інших країнах. Отже, головною метою даного дослідження є аналіз структури сукупності дов гот ри- ва ла безробітних в Україні за основними соціально-демографічними ознаками (статтю, УДК 331.56 107 ПРАЦЯ, ЗАЙНЯТІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ віком, рівнем освіти й місцем проживання) та виявлення груп осіб, найбільш вразливих до довготривалого безробіття. Виклад основного матеріалу дослідження. Для різних соціально-демографічних груп ризик тривалий час залишатися без роботи неоднаковий, оскільки певні групи без ро б і т- них є менш конкурентоспроможними на ринку праці та мають менші шанси пра цев лаш- ту ван ня (з об’єктивних чи дискримінаційних причин) порівняно з іншими категоріями осіб. Досвід розвинутих країн показує, що зазвичай до найбільш вразливих категорій у цьому сенсі належать жінки, особливо з маленькими дітьми, особи зі старших вікових груп, працівники з низьким рівнем освіти, професійної підготовки та кваліфікації, пред- став ни ки національних меншин, інваліди та особи з проблемами зі здоров’ям, хоча це не є типовим для всіх країн [2, с. 89; 3, с. 3091–3094]. Для виявлення категорій осіб, які найбільше страждають від довготривалого без- ро б і т тя в Україні, на основі даних про структуру безробіття (за методологією МОП) за три ва л і стю пошуку роботи ми пропонуємо використовувати такі показники: • чисельність довготривало безробітних (у тис. осіб), тобто чисельність без ро - б і т них (за критеріями МОП), в останній місяць (що передував опи ту ван ню), які шукали роботу або намагались організувати власну справу, три валість пошуку роботи яких на кінець обстежуваного тижня становила понад 12 місяців. Для порівняльного аналізу соціально-демографічних груп варто не тільки спиратись на абсолютні значення чисельності дов гот ри ва ло без ро б і т - них серед осіб зазначених груп, а й порівнювати процентний склад дов го - т ри ва ло безробітних, усіх безробітних та усього економічно активного на се- лен ня за цією соціально-демографічною ознакою. Так, домінування певної категорії осіб серед довготривало та усіх безробітних, але відносно менша її частка серед економічно ак тив но го населення свідчитиме про надзвичайні проблеми з працевлаштуванням цієї категорії осіб; • рівень довготривалого безробіття (у відсотках), який аналогічно до рівня за- галь но го безробіття розраховується як відношення чисельності дов гот ри ва ло безробітних до чисельності економічно активного населення (робочої сили) за відповідною віковою гру пою, статтю, рівнем освіти або місцем про жи ван- ня; • питома вага довготривало безробітних (у відсотках), тобто частка дов гот ри- ва ло безробітних у всій сукупності безробітного населення за відповідною віко вою групою, статтю, рівнем освіти або місцем проживання. На думку ба- га ть ох експертів, цей показник є найбільш придатним для оцінки мас ш табів довготривалого безробіття та міжнародних зіставлень, адже він най к ра ще відображає проблему тривалого безробіття як таку, оц і ню ю чи чи сельність осіб з особливими проблемами виходу з безробіття відносно чисельності усіх безробітних [3, c. 3090]. Структура довготривалого безробіття за статтю Дані про структуру категорії довготривало безробітних за статтю у 2004–2005 рр. свідчать про переважання в ній чоловіків та повільніше скорочення їх кількості впродовж останніх років (табл. 1). Привертає увагу й те, що якщо до 2005 р. довготривале безробіття практично рівною мірою стосувалося як чоловіків, так і жінок, причому за показником питомої ваги довготривало безробітних лідирували жінки, то у 2005 р. тривале безробіття торкнулося чоловіків більшою мірою, аніж жінок: питома вага довготривало безробітних 108 ПРАЦЯ, ЗАЙНЯТІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ серед чоловіків зросла порівняно з 2004 р. та перевищила відповідний показник для жінок (30,9% проти 28,5%), а рівень довготривалого безробіття серед чоловіків, хоча й зменшився порівняно з 2004 р., був значно вищим, ніж серед жінок (2,21% проти 1,86%). Таблиця 1 Довготривале безробіття в Україні за статтю, 2004–2005 рр. Показники 2004 2005 Жінки Чоловіки Жінки Чоловіки Чисельність довготривало безробітних, тис. осіб 275.8 283.1 200.8 253.1 Частка підгрупи серед довготривало безробітних, % 49.35 50.65 44.23 55.77 Рівень довготривалого безробіття, % 2.53 2.51 1.86 2.21 Питома вага довготривало безробітних серед тих безробітних зазначеної групи, хто шукав роботу, % 32.0 29.9 28.5 30.9 Джерело: Власні обчислення на основі даних про структуру безробіття за методологією МОП за тривалістю пошуку роботи та статтю [5]. На нашу думку, такий стан в Україні пояснюється тим, що наприкінці періоду еко- номічного спаду жінки мали значно більші проблеми з подальшим пра цев лаш ту ван ням та, відповідно, більшу імовірність потрапляння у довготривале безробіття, ніж чо ло в і ки, а протягом періоду піднесення економіки та активного розвитку “жіночих” секторів (торгів- лі та готельно-ресторанного бізнесу, сфери індивідуальних послуг, текстильної та харчової промисловості, присадибного сільського господарства тощо) становище жінок на ринку праці щодо довготривалого безробіття покращилося порівняно з чоловіками. Крім того, як зазначають іноземні фахівці, жінки можуть мати менш тісний зв’язок з ринком праці, що обумовлює високу ймовірність їх виходу з робочої сили [3, с. 3093]. Перехід деякої частини жінок до неактивності, в свою чергу, може призвести до змен шен ня питомої ваги довготри- вало безробітних серед жінок, навіть якщо показники їх пра цев лаш ту ван ня залишатимуться на незначному рівні. Підтвердженням цієї гіпотези на ук раї нсь ко му ринку праці є зниження рівня економічної активності серед жінок майже у всіх вікових групах. Узагальнюючи викладене, наголосимо, що загалом гендерна диференціація дов го - т ри ва ло го (та загального) безробіття за методологією МОП в Україні не є дуже глибокою, і тому не можна стверджувати, що застійне безробіття більш притаманне жінкам. Як у багатьох розвинутих країнах, зокрема у США, Великобританії, Японії, Швеції, Канаді, Австралії, Бельгії та ін. [6, с.259–260], безробітні чоловіки в Україні мають не менші про- бле ми з працевлаштуванням, ніж жінки. Структура довготривалого безробіття за віковими групами Аналітична оцінка структури безробіття в Україні за віковими групами показує, що довготривале безробіття сконцентровано переважно на особах трудоактивного віку від 30 до 49 років, для цієї групи характерні найвищі показники зайнятості та економічної ак тив ності й невисокі значення рівня безробіття. Найбільшу частку серед довготрива- ло безробітних складають особи віком від 40 до 49 років (26,4% у 2005 р.), а найменшу – особи пенсійного віку 60–70 років (менше 0,5%), що цілком зрозуміло, адже мотивація відповідних вікових груп до праці істотно відрізняється (рис. 1). 109 ПРАЦЯ, ЗАЙНЯТІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ Варто також звернути увагу на зростаючу частку наймолодшої вікової групи (15–24 років) серед довготривало безробітних. Так, у 2005 р. вже майже кожна п’ята особа, яка намагалася знайти роботу понад 1 рік, належала до цієї вікової групи. Враховуючи, що безробітна молодь віком до 25 років становить найбільшу частку серед усіх безробітних (28% у 2005 р.) та має найвищі рівні загального та довготривалого безробіття серед усіх вікових груп (14,9% і 3,02%, відповідно), приходимо до висновку, що молодь, яка пе ре- бу ває на початковому етапі трудової активності, є недостатньо конкурентоспроможною по рівня но з особами з досвідом роботи та має досить високий ступінь ризику потрапляння до довготривалого безробіття. Рис. 1. Структура економічно активного населення, загального та довготривалого без ро б і т тя за віковими групами у 2005 р. З іншого боку, з аналізу структури безробіття відповідних вікових груп за тривалістю пошуку роботи випливає, що питома вага довготривало безробітних серед молоді є значно меншою, ніж серед усього безробітного населення та серед інших вікових груп (21,6% для молоді проти 29,4–50% для інших вікових груп), а питома вага короткотерміново без ро- б і т них – навпаки, значно більшою. Це є свідченням того, що як у багатьох розвинених економіках, українська молодь є найбільш динамічною категорією населення. Історія трудового життя молодих працівників характеризується частими змінами місця роботи разом з інтервалами безробіття або незайнятості (тобто систематичними пе ре міщен ня ми між зайнятістю, безробіттям та неактивністю), молоді люди можуть частіше, ніж інші особи, залишатися без роботи (добровільно або вимушено), але проміжки безробіття у такому випадку є зазвичай недовгими. Найбільші проблеми з працевлаштуванням мають безробітні особи пе ред пен с ій но- го та пенсійного віку, адже переважна більшість з них шукають роботу понад 1 рік або припиняють її пошуки, тому що втратили надію її знайти (так звані зневірені). На нашу думку, основним поясненням цього явища є поширена вікова дискримінація з боку ро- бо то давців. Навіть державні інституції нерідко ігнорують безробітних осіб пенсійного віку, оскільки за трудовим законодавством, успадкованим від Радянської України, вони 110 ПРАЦЯ, ЗАЙНЯТІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ на ле жать до категорії осіб непрацездатного віку та не вважаються частиною трудових ресурсів. Можна погодитися з думкою багатьох українських вчених, що таке ставлення до осіб пен с ій но го віку є пережитком колишньої економічної системи, і що в нових економічних умовах потрібно надавати можливість реалізовувати трудову активність усім бажаючим, незалежно від віку та інших характеристик [1, с. 185, 193]. Причинами труднощів з пра цев лаш ту ван ням серед осіб старших вікових груп вважаємо також не- відповідність про фесії та кваліфікації сучасним вимогам ринку праці, невміння або не- бажання при сто со ву ва тись до нових соціально-економічних умов, проблеми зі здоров’ям, що обмежують тип та обсяг виконуваної роботи, високий рівень претензій щодо змісту роботи та умов праці, низький рівень індивідуальної соціальної відповідальності за власну долю стосовно пра цев лаш ту ван ня тощо. З порівняння структури безробіття за тривалістю та віком в Україні та інших країнах світу випливає, що український ринок праці майже нічим не відрізняється від ринків праці розвинених економік, де основу довготривалого безробіття за кількістю становлять особи трудоактивного віку та молодь, а найбільші значення питомої ваги довготривалого безробіття притаманні особам зі старших вікових груп [2, с. 91; 3, с. 3093–3094]. Структура довготривалого безробіття за рівнем освіти За рівнем освіти структура категорії довготривало безробітних майже не відрізняєть- ся від сукупності усіх безробітних – у 2005 р. майже дві третини осіб мали повну загальну середню або нижчий рівень освіти, 21–22% – неповну вищу освіту, решта 14–15% – базову або повну вищу освіту (рис. 2). Із зіставлення цих даних з структурою всього економічно активного населення за рівнем освіти випливає очевидний висновок, що особи з низь- ким рівнем освіти та кваліфікації є більш вразливими до безробіття (як загального, так і дов гот ри ва ло го), ніж особи з високим рівнем освіти. Максимальні показники дов гот ри- ва ло го та загального безробіття (чисельність та рівень безробіття) зафіксовані для осіб з по вною загальною середньою освітою, серед яких “левову” частку складають особи з про фес ій но-технічною освітою на базі повної загальної. Це є свідченням того, що особи з таким рівнем освіти зазнали найбільших втрат від трансформаційних процесів на су час- но му ринку праці. Рис. 2. Структура економічно активного населення, загального та довготривалого без ро б і т тя за рівнем освіти у 2005 р. 111 ПРАЦЯ, ЗАЙНЯТІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ Проте, як показує аналіз з використанням іншого важливого показника – питомої ваги довготривалого безробіття, на відміну від більшості розвинутих країн тривале без ро- б і т тя в Україні зачіпає не лише осіб з низьким рівнем освіти, а й працівників з повною вищою освітою (табл. 2). Так, у 2005 р. кожна третя особа з повною вищою освітою, яка намагалася знайти роботу, витрачала на це більше року, хоча загалом імовірність без ро б і т тя серед високо освічених осіб була значно меншою, ніж серед осіб з нижчим рівнем освіти. Слід зазначити, що згідно з результатами перехресного аналізу показників дов гот ри ва ло го безробіття за рівнем освіти та статтю, питома вага довготривало безробітних серед осіб з повною вищою освітою набула найвищого значення для усього населення через дуже високе значення відповідного показника серед чоловіків (36,7%), тоді як пи то ма вага довготривало безробітних серед жінок з вищою освітою була на такому ж рівні, як і серед жінок з базовою вищою освітою (30,2%), і навіть дещо нижче за відповідний показник для безробітних жінок з неповною вищою освітою (30,5%). Таблиця 2 Довготривале безробіття в Україні за рівнем освіти, 2005 р. Показники Повна вища Базова вища Неповна вища Повна загальна Базова загальна Початкова загальна або немає освіти Чисельність довготривало безробітних, тис. осіб 62.7 6.4 99.2 240.6 44.6 0.6 Частка підгрупи серед довготривало безробіт- них, % 13.81 1.41 21.85 52.99 9.82 0.12 Рівень довготривалого безробіття, % 1.34 1.43 2.01 2.51 1.88 0.24 Питома вага довготривало безробітних серед тих без- робітних зазначеної групи, хто шукав роботу, % 33.4 21.8 30.6 29.6 27.3 11.3 Джерело: Власні обчислення на основі даних про структуру безробіття за методологією МОП за тривалістю пошуку роботи та рівнем освіти. Такий результат не є випадковим, якщо взяти до уваги глибокі зрушення у структурі попиту на робочу силу впродовж 1990-х рр., що призвели до скорочення попиту на працю спеціалістів та фахівців технічного профілю та зростання попиту на відносно не ква л і ф і ко ва- ну працю в обробній промисловості, торгівлі, будівництві та у сфері індивідуальних по слуг. Ма сові звільнення осіб з середньої та старшої вікових груп, з одного боку, і ви со кий рівень пре тензій звільнених осіб з вищим рівнем освіти та небажання багатьох з них пе ре нав ча тись і адаптуватись до сучасних умов, з другого боку, зумовили накопичення освічених та ква л і - ф і ко ва них працівників, яким важко знайти підходящу роботу на су час но му ринку праці. Іншим чинником поширеного довготривалого безробіття серед осіб з вищим рівнем освіти (відносно молодих за віком), на нашу думку, є недосконалість системи освіти в Україні та низька якість наданих освітніх послуг, внаслідок чого до робочої сили щороку приєднуються тисячі молодих спеціалістів, рівень знань та кваліфікація яких не відпові- дають вимогам роботодавців [7, с.154–155]. Неефективність стратегічного пла ну ван ня та 112 ПРАЦЯ, ЗАЙНЯТІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ формування професійно-фахової структури персоналу є вагомою перешкодою на шляху до посилення інтеграційних процесів на ринку праці. Майже аналогічна ситуація спостерігається серед випускників технікумів та коледжів (неповна вища освіта), що, можливо, свідчить про вузькоспеціалізований характер от ри ма ної кваліфікації. Така вузька спеціалізація може робити її носіїв не- здатними до швид кої та ефективної адаптації, тим самим знижуючи їх шанси праце- влаштування за рам ка ми обмеженої професійної ніші [4, с. 121]. Разом з тим відносно невелика питома вага довготривало безробітних серед осіб з базовою вищою освітою може пояснюватися на яв н і стю великої кількості студентів серед цих осіб, пошукова активність яких має зазвичай короткотерміновий характер, адже рівень претензій до рівня зарплати та умов роботи у них набагато нижчий, ніж у дипломованих спеціа- лістів, що починають доросле життя. Структура довготривалого безробіття за місцем проживання Як у багатьох розвинутих країнах, довготривале безробіття в Україні переважно скон- цен т ро ва не у міській місцевості. Більша частка міського населення серед довготривало безробітних пояснюється, насамперед, його домінуванням серед економічно активного населення та усіх безробітних (рис. 3). Про більші проблеми з виходом із безробіття серед міського населення свідчать усі показники довготривалого безробіття: питома вага до- вготривало безробітних серед міського населення майже на 7 відсоткових пунктів вища за аналогічний показник для сільського населення (31,6% проти 24,7%), а рівень дов го- т ри ва ло го безробіття (по відношенню до всього економічно активного населення) у місті більший, ніж у сільській місцевості у 1,73 раза. Слід зазначити також, що скорочення до- вготривалого безробіття впродовж 2004–2005 рр. відбувалося значно швидшими тем па ми серед сільського, аніж серед міського населення (на 38% та на 11,5% відповідно). Рис. 3. Структура економічно активного населення, загального та довготривалого без ро б і т тя за місцем проживання у 2005 р. На нашу думку, у міській місцевості це скорочення відбулося переважно за рахунок вибуття зі складу робочої сили пенсіонерів за віком, інвалідністю або на пільгових умовах та осіб працездатного віку, які виконують домашні обов’язки або доглядають дітей, хво- 113 ПРАЦЯ, ЗАЙНЯТІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ рих та інших членів сім’ї, адже скорочення чисельності усіх та довготривало безробітних супроводжувалося зниженням обсягів зайнятості та скороченням кількості економічно активного міського населення. У сільській місцевості скорочення обсягів довготривалого безробіття зумовлено, на- впа ки, зростанням обсягів зайнятості та економічної активності населення. Але про бле ма, на наш погляд, полягає у тому, що практична відсутність роботи у формальному сек торі на селі спонукає сільських жителів працювати в особистих селянських господарствах (що вважаються державною статистикою неформальним сектором економіки) з метою отримання хоча б якогось засобу існування. Так, за даними вибіркових обстежень, не- фор маль ний сектор економіки був єдиним місцем прикладання праці майже для кожної дру гої особи із зайнятих сільських жителів [5]. Така форма зайнятості не є ефективною та продуктивною, оскільки вона не забезпечує належної ефективності виробництва та зап ро вад жен ня сучасних технологій, не вимагає високої кваліфікації робочої сили та не надає соціальних гарантій населенню у теперішньому та майбутньому, і тому вважається прий нят ною лише під час економічної кризи та перехідного періоду [8, с. 127]. Ознакою не га тив но го розвитку ринку праці у сільській місцевості є те, що кількість осіб віком 15–70 років, які працюють в особистих селянських господарствах, з часом збільшується. У 2005 р. порівняно з 2004 р. вона зросла на 14,3% (на 373,3 тис. осіб) та досягла 3 млн. осіб [5, с. 51]. Іншим поясненням значно менших масштабів довготривалого безробіття у сільській місцевості, незважаючи на, здавалося б, критичне становище українського сільсько гос по- дарсь ко го сектору, можуть бути великі міграційні потоки трударів з сільської занедбаної місцевості до найближчого міста у тому ж регіоні, до великих міст в інших регіонах Ук раї ни або до інших країн. Переїзд з надлишкової частини аграрного населення до невеликих міст з нерозвиненою економікою сприяє тимчасовій акумуляції осіб з низькою кон ку рен- тос п ро мож н і стю та поширенню довготривалого безробіття у міській місцевості. Висновки. Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що диференціація дов гот ри ва- ло го безробіття за основними соціально-демографічними групами в Україні є в цілому порівнянною з тією, що спостерігається на ринках праці розвинутих країн, хоча іноді проявляється менш глибоко та виразно. Згідно з результатами проведеного аналізу, до основних категорій осіб, які найбільше потерпають від довготривалого безробіття в Ук- раїні, належать: чоловіки, особи у віці 40–59 та 15–24 років, безробітні з повною за галь- ною середньою освітою та ті, що проживають у міській місцевості. Єдиною разючою відмінністю між характеристиками довготривалого безробіття в Україні та у більшості розвинутих країн є висока питома вага довготривало безробітних серед осіб з повною вищою освітою у нашій країні. Це свідчить про значний освітньо- кваліфікаційний дисбаланс на українському ринку праці, внаслідок чого виник над ли- шок осіб з вищою освітою. Вищий освітньо-кваліфікаційний рівень тепер не допомагає багатьом особам, особливо у сільській місцевості та малих містах, обминути такі труднощі сьогодення, як тривале безробіття, бідність та соціальну нерівність. Такі тенденції є вкрай негативними, адже вони спричиняють послаблення дії стимулів до здобуття вищої ос в і ти, активного та неперервного формування і розвитку людського капіталу. Насамкінець, треба зазначити, що нами проведено лише одномірний аналіз струк ту- ри категорії довготривало безробітних за соціально-демографічними ознаками на основі агрегованих даних. Наступним кроком має бути багатовимірний статистичний аналіз інди в і ду аль них даних. 114 ПРАЦЯ, ЗАЙНЯТІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ Джерела 1. Лібанова Е.М., Палій О. Ринок праці та соціальний захист: Навч. посібник із соц .по л і ти ки. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2004. – 491 с. 2. Long-Term Unemployment: Selected Causes and Remedies // OECD Employment Outlook. – Paris: OECD, 1993. – P. 83–117. 3. Machin S. and Manning A. The Causes and Consequences of Long-Term Unemployment in Europe // Handbook of Labor Economics, Vol. 3/ Ed. by Ashenfelter O. and Card D. – North Holland: Elsevier Publishers, 1999.– P. 3085–3139. 4. Обзор занятости в России. Вып.1 (1991?2000 гг.).– М.: ТЕИС, 2002. – 352 с. 5. Економічна активність населення України у 2005 році. – К.: Державний комітет ста ти с ти ки України, 2006. – 239 с. 6. OECD Employment Outlook / OECD. – Paris: OECD, 2005. – 275 с. 7. Левчук Н.М. Нерівність доступу до освіти в Україні: соціальні детермінанти та наслідки // Демографія та соціальна економіка. – 2005. – №2. – С.148–158. 8. Лібанова Е.М. Ринок праці в Україні: проблеми та перспективи // Реформа ринку праці та економічне зростання в Україні: механізми взаємозв’язку та економічна пол іти ка / Під ред. Хан д р і ха Л., Бураковського І., Бетлій О. – К.: Альфа-Прайм, 2006.– С. 120–137. Аннотация. Статья посвящена вопросу дифференциации длительной безработицы в Украине по основным социально-демографическим признакам, а именно, полу, возрасту, уровню образования и месту жительства (город/сельская местность). Для выявления групп, наиболее подверженных длительной безработице, используются рассчитанные автором основные показатели длительной безработицы на базе материалов Избирательных обследований населения по вопросам экономической активности. Summary. The paper focuses on the analysis of differentiation of long-term unemployment in Ukraine by the main socio-demographic characteristics such as gender, age, level of education and place of resi dence (urban/ rural). For identification of the most disadvantaged groups in terms of long- term unemployment the author uses the key indicators of long-term unemployment cal cu lated on the basis of the Ukrainian Labor Force Survey. Стаття надійшла до редакції журналу 13.11.2006 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11679
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2072-9480
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:53:57Z
publishDate	2007
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Купець, О.В. 2010-09-01T16:41:47Z 2010-09-01T16:41:47Z 2007 Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально-демографічними групами / О. В. Купець // Демографія та соціальна економіка — 2007. — № 1. — С. 106-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11679 331.56 Статья посвящена вопросу дифференциации длительной безработицы в Украине по основным социально-демографическим признакам, а именно, полу, возрасту, уровню образования и месту жительства (город/сельская местность). Для выявления групп, наиболее подверженных длительной безработице, используются рассчитанные автором основные показатели длительной безработицы на базе материалов Избирательных обследований населения по вопросам экономической активности. The paper focuses on the analysis of differentiation of long-term unemployment in Ukraine by the main socio-demographic characteristics such as gender, age, level of education and place of resi dence (urban/rural). For identification of the most disadvantaged groups in terms of long-term unemployment the author uses the key indicators of long-term unemployment cal cu lated on the basis of the Ukrainian Labor Force Survey. uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Праця, зайнятість та соціально-трудові відносини Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально-демографічними групами Differentiation of Long-term Unemployment in Ukraine by Socio-demographic Groups Article published earlier
spellingShingle	Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально-демографічними групами Купець, О.В. Праця, зайнятість та соціально-трудові відносини
title	Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально-демографічними групами
title_alt	Differentiation of Long-term Unemployment in Ukraine by Socio-demographic Groups
title_full	Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально-демографічними групами
title_fullStr	Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально-демографічними групами
title_full_unstemmed	Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально-демографічними групами
title_short	Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально-демографічними групами
title_sort	диференціація довготривалого безробіття в україні за соціально-демографічними групами
topic	Праця, зайнятість та соціально-трудові відносини
topic_facet	Праця, зайнятість та соціально-трудові відносини
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11679
work_keys_str_mv	AT kupecʹov diferencíacíâdovgotrivalogobezrobíttâvukraínízasocíalʹnodemografíčnimigrupami AT kupecʹov differentiationoflongtermunemploymentinukrainebysociodemographicgroups

Диференціація довготривалого безробіття в Україні за соціально-демографічними групами

Institution

Similar Items