Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р.

В статье представлены основные результаты (динамика численности 4-х образовательных групп) прогноза образовательного уровня населения Украины. Показано возрастание важности образования в ожидаемом демографическом будущем Украины. Отмечено отсутствие исходных данных о взаимосвязи демографических проц...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
Hauptverfasser:	Шевчук, П.Є., Швидка, Г.Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2007
Schlagworte:	Демографічні процеси та тенденції
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11681
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р. / П.Є. Шевчук, Г.Ю. Швидка // Демографія та соціальна економіка — 2007. — № 1. — С. 85-96. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860019351571136512
author	Шевчук, П.Є. Швидка, Г.Ю.
author_facet	Шевчук, П.Є. Швидка, Г.Ю.
citation_txt	Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р. / П.Є. Шевчук, Г.Ю. Швидка // Демографія та соціальна економіка — 2007. — № 1. — С. 85-96. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	В статье представлены основные результаты (динамика численности 4-х образовательных групп) прогноза образовательного уровня населения Украины. Показано возрастание важности образования в ожидаемом демографическом будущем Украины. Отмечено отсутствие исходных данных о взаимосвязи демографических процессов и уровня образования населения в Украине. The basic results (the dynamic of number o four educational groups) of educational level projection of population of Ukraine are presented. The growing of importance of education in expecting demographic future of Ukraine is showed. The lack of observational data about interrelation of demographic processes and educational level of population is pointed out.
first_indexed	2025-12-07T16:47:15Z
format	Article
fulltext	85 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ПРОГНОЗ РІВНЯ ОСВІТИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ДО 2050 р. П.Є. Шевчук, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Г.Ю. Швидка, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Вступ. Населення є основною продуктивною силою будь-якої економіки, ви роб- ни ком і споживачем матеріальних і нематеріальних благ. Саме на ньому „замикаються” інфор маційні й енергетичні потоки. У світі, з розвитком постіндустріального суспільства, дедалі чіткіше окреслюється тенденція до зниження матеріало- та енергоємності виробництва. Водночас зростає зна- чущість людського фактора, інтелектуальної, розумової складової виробничого процесу. Так, найбільш динамічними та високоприбутковими є ринки інформаційно-ко му н і ка - ц ій них послуг, в яких велика частка припадає на складне технічне обладнання та ви со- ко ос в і че ний персонал. Досвід країн, які в 2-й половині ХХ ст. здійснили величезний технологічний прорив – із відсталих, майже феодальних суспільств увійшли до переліку світових лідерів, пе- ре кон ли во свідчить про надзвичайну важливість освіти і якості населення. Прикладом може бути досвід Японії та Тайваню. Зокрема, Тайвань навіть у складних економічних і пол ітич них умовах (внаслідок відомих напружених стосунків із Китаєм), не маючи власної на у ко вої школи, за державний кошт направляв молодь на навчання до країн Європи та США. В результаті острів вийшов на провідні місця у виробництві електронної апаратури. Сучасна стратегія розвитку Японії передбачає повне перенесення всього про мис ло- во го виробництва до інших країн. Більшість продукції японських торгових марок уже виробляється в Малайзії, Філіппінах та інших країнах Тихоокеанського узбережжя. Сама Японія невдовзі спеціалізуватиметься виключно на розробці інтелектуального продукту. Отже, ця країна вже зараз будує „суспільство майбутнього”, в якому ще більше по си люєть- ся потреба у високій освіті населення та його можливостей щодо створення нового. УДК314.18(476) 86 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ Аналогічним шляхом нині йде Китай. Китайська молодь навчається в багатьох краї- нах світу, а КНР демонструє високі темпи промислового і економічного росту. Що ж до України, то негативні наслідки прогнозованого скорочення чисельності населення посилюються його очікуваним постарінням. На це не можна не зважати при виробленні соціально-економічної, демографічної політики, політики на ринку праці і взагалі при розробці будь-яких державних стратегій (і на загальнодержавному, і на ре г і- о наль но му рівнях). Підвищення демоекономічного навантаження вимагатиме високопродуктивної пра- ці, ефективного використання новітніх технологій. Визначальним у цьому є підвищення рівня освіти та кваліфікації населення. Адже лише висококваліфіковані працівники здатні ство рю ва ти високотехнологічну продукцію, спроможні забезпечити стабільний розвиток на ціо наль ної економіки. Постановка проблеми. Показник досягнутого рівня освіти покладено в основу одного з трьох індексів, які використовує ООН для обчислення індексу людського розвитку. Тоб то рівень освіти населення визнається дуже важливою ознакою розвитку будь-якої дер жа ви. У подальшому роль освіти посилюватиметься, зростатиме важливість людського ка п і- та лу. Країни, що недостатньо фінансують сферу освіти, все більше відставатимуть у своє му розвитку. Тому спроба оцінки можливих змін у рівні освіти населення є актуальною. Зв’язок проблеми з важливими науковими та практичними завданнями. Триваюче ско- ро чен ня чисельності населення України надзвичайно загострює питання формування та відновлення людського капіталу, зокрема рівня освіти населення. Проблеми освітньої сфери посилюються особливостями сучасної вікової структури. В останні десятиліття в населенні України сформувалась порівняно мала за чисельністю група осіб, народжених наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Уже зараз це є приводом для закриття значної кілько- сті шкіл у сільській місцевості. Невдовзі перед проблемою комплектування навчальних груп постануть вищі навчальні заклади, кількість яких останніми роками невпинно зростала. Прогноз рівня освіти населення має як наукове, так і важливе практичне за с то су- ван ня. Якщо розглядати лише відтворення населення, то рівень освіти тісно корелює із на род жу ва н і стю. Аналіз останніх досліджень. Прогноз чисельності населення за освітнім рівнем в Ук- раїні відсутній. В інших країнах, утім, здійснюються успішні спроби оцінити динаміку та ймовірні зміни в освітньому складі населення за досягнутим рівнем [3], [4, с. 121–158]. Прогалина в українській демографії, найшвидше, зумовлена відсутністю вихідної інфор- мації про особливості народжуваності, пов’язані з освітнім рівнем матері, та смертності (з огляду на освіту або хоча б професійну належність померлого). Ймовірно, саме через брак необхідних даних, незважаючи на всю гостроту проблеми підвищення якості населення, очікувані перспективи рівня освіти населення України досі не отримали свого висвітлення в українській демографічній літературі. В інших краї нах, натомість, відповідну інформацію отримують як безпосередньо з реєстрів, так і з вибіркових обстежень. Формулювання цілей. Метою статті є побудова демографічного прогнозу чисельності населення за освітою, віком і статтю. При цьому варто наголосити на нагальній не об х і д - ності отримання більш детальної інформації про природний рух населення в Україні у розрізі освітнього рівня та характеру зайнятості. 87 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ Виклад основного матеріалу. Вихідні статистичні дані. Всеукраїнський перепис населення, проведений в Україні у 2001 р., дає багатий статистичний матеріал про рівень освіти населення за віком і стат тю. Деталізовані дані перепису для зручності слід об’єднати в укрупнені групи за освітнім рівнем, а саме: – без освіти, із незакінченою початковою освітою (неписьменні та такі, що не мають початкової загальної освіти), із початковою загальною; – базова загальна освіта, повна загальна та початкова вища (колишня середня спе- ц іаль на) освіта; – базова, незакінчена вища; – повна вища освіта. Є також незначна частина тих, хто не вказав рівень освіти. Для зручності подальших розрахунків їх було розподілено за освітніми рівнями та відповідними віковими групами за формулою: , де: – чисельність населення у віці за освітнім рівнем з урахуванням осіб, які не вказали рівень освіти; – загальна чисельність населення у віці за Всеукраїнським переписом; – чисельність осіб у віці за освітнім рівнем ; – чисельність осіб у віці , які не вказали рівень освіти. Дані розподілу населення за освітою за результатами Всеукраїнського перепису для осіб віком 70 років і старше подаються без розподілу за однорічними віковими групами. Тому до них була застосована гіпотеза про те, що з віком пропорції зберігаються. Для наочності та зручності подальшого дослідження за такими згрупованими даними бу дуєть- ся статево-вікова піраміда (рис. 1). При аналізі зрушень в освіті населення після Всеукраїнського перепису 2001 р. ви- ко ри с та но дані поточної статистики освіти за останні роки: – випуск учнів середніми навчальними закладами ( 2001 – 2005 рр.); – чисельність студентів за навчальними роками (з 2000/01 до 2005/06 рр.); – чисельність прийнятих та випущених осіб по вищих навчальних закладах за рівня- ми акредитації ( навчальні роки з 2000/01 до 2004/05); – розподіл чисельності студентів за віком та формою навчання (станом на 01.01.2006 р.). 88 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ Рис. 1. Вікова структура населення України за статтю, віком і рівнем освіти (за даними Всеукраїнського перепису 05.12.2001) Аналіз статистичних даних. Як і переважну більшість демографічних процесів на території України, динаміку рівня освіти населення неможливо розглядати осторонь від трансформацій у його віковому складі. Висока питома вага неписьменних та із не за к і н че- ною початковою освітою за переписом 1959 р. (рис. 2) пояснюється порівняно високою часткою народжених перед революцією 1917 р., коли переважній більшості населення освіта була недоступна, а навички письма отримували у школах при церквах. З іншого боку, загальне зниження освітнього рівня населення наприкінці 1940-х та в 1950-ті роки спричинили переважно наслідки Другої світової війни. Адже когорти народжених у 1917–24 рр., вже за радянської влади, які мали змогу масово та безоплатно отримати початкову та базову середню освіту, зазнали найбільших людських утрат під час війни. Наступні переписи 1970, 1979 та 1989 свідчать, що із поступовим вимиранням осіб, народжених до 1917 р., питома вага неписьменних в Україні скорочується. Натомість по ши рен ня стандартів середньої освіти зумовлює зростання частки осіб, які отримали за галь ну або середню спеціальну освіту. Швидкими темпами зростала також питома вага тих, хто здобув повну вищу або базову вищу освіту (рис. 2). За даними останнього перепису 2001 р., навіть та незначна частка неписьменних у населенні віком 10 років і старше (3,1%), що залишається в Україні, припадає на най- старші вікові групи (рис. 2). 89 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ Рис. 2. Рівень освіти населення за даними переписів (для осіб віком 10 років і старше) Для населення у віці 25–69 років питома вага неписьменних становить 1,1%, тоді як серед осіб віком 70 років і старше цей показник сягає 17,2%. Початкову та базову загальну освіту, за даними останнього перепису, в цьому ж віці мали 16,9% осіб. Найпоширенішою є повна загальна та середня спеціальна (початкова вища) освіта – 62,8%. Вищу освіту (повну, базову та незакінчену) мав майже кожен п’ятий – 18,8%. Україна успадкувала від Радянського Союзу високий рівень освіти населення та роз- га лу же ну систему навчальних закладів. Безплатність та обов’язковість набуття загальної середньої освіти сприяли широкому охопленню нею населення, яке отримувало якісні знання, необхідні для економічного розвитку. Формувалися також потужні наукові шко- ли, особливо в точних та технічних галузях знань. Таким чином, станом на початок ХХІ ст. „рівень освіти населення в Україні є одним з найвищих серед країн Центральної та Східної Європи” [1, с. 222]. За часткою учнів се- ред населення у віці 15–18 років Україна поступається лише країнам Балтії та Угорщині [1, с. 223]. На жаль, ані поточна статистика, ані дані перепису в Україні не дають можливості аналізу народжуваності залежно від рівня освіти. Як робочу гіпотезу доцільно при пу с ти- ти незалежність у майбутньому для всієї України рівня народжуваності від рівня освіти. Грунтується таке припущення на уже досягнутому дуже низькому рівні сумарного по- каз ни ка народжуваності, адже у жодному вітчизняному демографічному прогнозі не пе ред ба чаєть ся його зростання вище 2. Про статево-вікові особливості смертності за рівнем освіти в Україні складно сказати щось певне, оскільки поточна статистика не збирається, а вибіркові обстеження з цього питання не проводились. Можливо, така інформація з’явиться після очікуваного зап ро- вад жен ня в Україні демографічного регістру. 90 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ Обгрунтування прогнозу. Як зазначено вище, для України найближчими роками ва го- мим фактором зміни чисельності осіб різних освітніх груп може стати структурний. Вступ у студентський вік великого за чисельністю покоління народжених у середині 1980-х спри- чи ни ло справжній „бум” відкриття нових університетів, коледжів, збільшення кількості факультетів і кафедр та прийому абітурієнтів. Удвічі менша чисельність народжених в останнє десятиліття може істотно знизити конкурси зі вступу до ВНЗ. Отже, охоплення цих когорт вищою освітою може сягнути значних розмірів. Структурний фактор у прогнозі чисельності населення за освітніми рівнями вра- хо вуєть ся аналогічно як і при використанні методу пересування вікових груп. Знаючи роз поділ населення України за освітою, статтю та віком на дату перепису 2001 р., можна визначити відповідний розподіл станом на початок 2006 р. за допомогою ітераційного процесу. Досить високий ступінь вірогідності забезпечується наявною поточною ста ти- с ти кою за відповідні навчальні роки (2001/02, 2002/03, 2003/04, 2004/05 та 2005/06 рр.) про чисельність учнів, що закінчили загальноосвітні школи, студентів вищих навчальних закладів І–ІІ та ІІІ–ІV рівнів акредитації, яких прийнято на початковий цикл навчан- ня (без тих, що прийняті для продовження навчання з метою здобуття більш високого ос в і т ньо-кваліфікаційного рівня), а також випущених фахівців (без тих, що закінчили відпо в і д ний цикл та продовжують навчання). Для отримання показників рівня і структури освіти населення за віком, а також відпо- в і д ної кількості населення на перспективу до звичайної методики пересування вікових груп додаються ймовірності перейти з однієї освітньої групи до іншої. При цьому об ме- жен ням виступає те, що для отримання кожного наступного рівня освіти слід досягти попереднього, а ймовірність переходу у зворотному напрямі відсутня. Обмежує імовірності переходів також та обставина, що найбільш суттєві зміни в ос в і т нь о му рівні людей відбуваються в певній залежності від їх віку. Цей факт дає мож- ливість значно звузити області таких переходів залежно від віку. Особливо це стосується здобуття початкової загальної та базової середньої освіти, а також повної загальної та початкової вищої (середньої спеціальної). Зокрема, отримання початкової освіти досить чітко об ме жуєть ся віком 9–12 років. Середні навчальні заклади молоді люди закінчують зазвичай у віці 16–19 років. Здобуття вищої освіти найбільш „розмито” за віком. Проте нижня вікова межа є більш визначеною, оскільки випадки здобуття навіть базової вищої освіти до 19 років поодинокі. Слід наголосити, що, хоча ймовірність здобути більш високу освіту існує для багатьох вікових груп, можна обмежитися значно меншою їх кількістю. Так, для осіб старше 50 років (у передпенсійному та пенсійному віці) імовірність здобуття вищої освіти доцільно прирів- няти до нуля: кількість таких випадків мізерна, а економічна та кар’єрна мотивація відсутні. Особи, які навчалися у вищих навчальних закладах у віці старше 35 років (ви даєть ся доціль- ним поширювати їх на вікові групи від 35 до 50 років) на початок 2006 р. в Україні становили лише 0,5% постійної чисельності населення в цьому ж віці. В більш молодому віці питома вага студентів, які здобували вищу освіту, серед усього населення значно вища (рис. 3). Яка частка з них урешті досягне вищої освіти – питання складне, проте вже сама їх кількість та віковий розподіл дає змогу більш певно оцінити чисельність та частку осіб із уже здобутою вищою освітою у віці 20 років і старше на найближчі 5 років. Невизначеність спричиняється і законодавчими нормативами. Так, заміна загальної строкової військової служби на контрактну може призвести до деякого зниження охоп- лен ня вищою освітою серед чоловіків певних вікових груп. Підвищення атестаційних вимог до навчальних закладів може зумовити втрату деякими з них ліцензій, а відтак – скорочення кількості студентів. 91 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ Рис. 3. Частка студентів ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації у складі постійного населення України на 01.01.2006 р. Прогноз чисельності та рівня освіти населення значною мірою грунтується на вже досягнутому рівні освіти за віком (логічно припустити, що для кожної з осіб він не стане нижчим). З іншого боку, особи, які мали початкову або базову загальну освіту на початок року, не опиняться у групі із вищою на початку наступного року. Говорячи про перехід від однієї освітньої групи до іншої, слід пам’ятати, що кожний наступний цикл здобуття освіти закінчується зазвичай улітку. Прогноз будується за чотирма вищезазначеними освітніми рівнями, які ха рак те ри- зу ють ся такими відмінностями. Особи, які вже здобули вищу освіту (базову вищу) і не продовжують навчання, мають лише два „фазових переходи” – дожити або не дожити від віку до віку з року до року . Зрозуміло, що ті, хто отримав ступінь бакалавра (базова вища освіта) можуть продовжити навчання. Проте цим доводиться знехтувати через ус к лад нен ня моделі та відсутність необхідних даних для обчислення імовірностей. При цьому як постулат слід зазначити відсутність імовірності набуття більш низького кваліфікаційного рівня, ніж уже досягнутий. Очевидно, що особи, які мають здобуті інші освітні рівні (крім вищого) можуть: 1) не дожити до наступної вікової групи, 2) дожити до наступної вікової групи і не пере- йти до наступного освітнього рівня, 3) дожити до наступної вікової групи і перейти до на ступ но го освітнього рівня. Демографічний блок. Кожна гіпотеза компонентного демографічного прогнозу збіль- шує кількість можливих варіантів. Тому, на відміну від роботи С.Я. Щербова [3], в якій прогноз рівня освіти виконано на основі 6 сценаріїв демографічного прогнозу, з ме тою зосередження особливої уваги не на демографічній, а на освітній складовій прогнозу, нами його виконано на основі лише одного сценарію демографічного прогнозу. Освітній блок. Як уже зазначалось, останніми роками освітні заклади перебувають під визначальним впливом змін у віковій структурі населення. Порівняно висока на род- жу ваність у середині 1980-х років, що зумовила підвищену частку населення відповідних років народження, впливає нині на загальну кількість студентів та, відповідно, осіб, які здобувають вищу освіту. Так, якщо в 1995/96 навчальному році на денні відділення було прийнято понад 150 тис. студентів, то в 2005/06 – відповідно понад 305 тис. осіб. 92 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ Помітно зросла і кількість ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації: з 255 у 1995/96 на вчаль но- му році до 345 у 2005/06. Чисельність студентів збільшилась із 922,8 тис. до 2203,8 тис. осіб. Натомість у середні навчальні заклади з кожним роком вступає все менше учнів, що зумовлено зменшенням їх кількості (рис. 1) внаслідок скорочення народжуваності в 1990-х. Система середньої та початкової освіти в Україні не змогла належним чином адап ту ва ти ся до зменшення чисельності учнів. Наслідком стало зниження ефективності ви ко ри с тан ня робочого часу вчителів, скорочення кількості початкових шкіл у сільській місце вості. А позитивною рисою є те, що в Україні питома вага випускників 9-х класів, які продовжують навчання для здобуття повної загальної середньої освіти, з кожним роком зростає. В Україні відсутня дискримінація жінок при здобутті освіти. Швидше навпаки, чо- ло в і ки часто мають дещо нижчий освітній рівень. Це є наслідком радянської системи, за якої отримання більш високого рівня фахової підготовки не зумовлювало більш високу оплату праці, що, у свою чергу, не стимулювало потребу в навчанні. Таким чином, чо ло в і- ки частіше отримували середню спеціальну (початкову вищу) освіту переважно тех н і ч них спеціальностей, жінки здобували вищу освіту в основному гуманітарних напрямів. Гіпотези та результати варіантів прогнозу освіти населення України. Всі варіанти про гно зу рівня освіти населення побудовані на середньому сценарії багатоваріантного де мог ра ф і ч но го прогнозу для України [2, с. 136], проте з постійними показниками за реє- ст ро ва но го міграційного сальдо на рівні 2005 р. (+4,6 тис. осіб). Виходячи з наведених мірку вань, ступінь невизначеності прогнозу рівня освіти населення можна значно звузити. Так, за будь-яким варіантом прогнозу серед осіб у віці 50 років і старше імовірність зміни освітнього рівня відсутня. Тоді як отримання початкової чи середньої освіти у такому віці навряд чи потрібне, здобуття вищої освіти може бути пов’язане з можливістю зайняття певної посади, що часто є дуже доречним перед виходом на пенсію. Проте з поточної статистики відомо, що частота таких випадків незначна. А оскільки у майбутньому частка осіб похилого віку в населенні України зростатиме, то у даному прогнозі таке уточнення сприятиме зниженню його невизначеності. Питома вага неписьменних серед дорослих різко скоротиться найближчим часом через фізичне вимирання осіб, народжених перед Другою світовою війною, серед яких частка таких осіб найвища (рис. 1). Варіант прогнозу „постійні коефіцієнти” досить часто використовується в де мог ра - ф і ч них прогнозах. Наукова цінність прийняття гіпотези незмінності імовірностей пе ре хо- ду за освітніми рівнями в майбутньому полягає у виявленні структурного фактора, який, як уже зазначалося вище, буде одним із найвпливовіших у коротко- та середньостроковій перспективі. З огляду на суттєвішу залежність динаміки освіти населення від за ко но дав- чих і правових нормативів, ніж його природного руху, цей варіант видається не більш невизначеним, ніж будь-який інший. Тому за цим варіантом імовірності переходу з од- но го до іншого освітнього рівня, отримані з даних Всеукраїнського перепису 2001 р., та враховуючи відповідні тенденції в динаміці освіти 2001–2005 рр. поширені до 2050 р. При цьому кількість майбутніх студентів зменшується пропорційно до скорочення про гно зо- ва ної чисельності осіб у віці найбільш інтенсивного вступу до ВНЗ. Отже, чи сельність майбутніх осіб із повною вищою освітою залежить лише від структурного фактора. Як і за будь-якого варіанта розвитку подій, за цим варіантом кількість неписьменних та осіб, які не мають початкової освіти, скорочуватиметься внаслідок їх природного убут- ку, оскільки це переважно особи літнього віку (рис. 4). Також слід очікувати зниження чисельності тих, хто має базову загальну середню, повну загальну середню та початкову 93 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ вищу освіту згідно з тенденціями динаміки загальної чисельності населення України (рис. 5). Відповідно, на першому етапі зростатиме чисельність (і частка) осіб із більш високим рівнем освіти (рис. 6 та 7). Рис. 4. Динаміка чисельності осіб із початковою загальною середньою освітою та таких, що не мають початкової загальної середньої освіти (за варіантами прогнозу) Рис. 5. Динаміка чисельності осіб із базовою загальною середньою, повною загальною середньою та початковою вищою освітою (за варіантами прогнозу) 94 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ Рис. 6. Динаміка чисельності осіб із базовою вищою та незакінченою вищою освітою (за варіантами прогнозу) Рис. 7. Динаміка чисельності осіб із повною вищою освітою (за варіантами прогнозу) „Високий” варіант прогнозу рівня освіти населення грунтується на вірогідному по- си ленні ролі освіти, зокрема вищої та професійно-технічної, в українському суспільстві. Інтелектуальна складова у виробленій продукції зростатиме, інтенсифікується науковий розвиток. Прискорення інформаційного обміну та розвитку технологій у світі, внаслідок глобалізаційних тенденцій, поширюватиметься і на Україну. Це стимулюватиме на се лен ня до постійного підвищення кваліфікації протягом життя. Тому за цим варіантом імо в і р- ності здобуття вищої освіти зростатимуть для осіб старше 30 років. Також за „високим” варіантом передбачається зростання імовірності отримання більш високого освітнього рівня і для молодших вікових груп. Передусім, це буде зумов- лено необхідністю використання нарощених потужностей (аудиторій, викладацького пер со на лу) в останні роки, коли через вікові групи, які переважно здобувають освіту, проходила демографічна „хвиля” народжених в середині 1980-х. 95 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ Проте чисельність когорт населення 6–23 років усе одно буде меншою, ніж кількість сучасних випускників через демографічну „западину” – „входження” малих за кількістю груп осіб. Тому, хоча охоплення населення вищою та середньою спеціальною освітою зросте, кількість місць у навчальних закладах усіх рівнів акредитації неминуче знизиться. Вивільнені місця можуть бути заповнені закордонними студентами або просто ско ро- чені. Крім того, зовсім не обов’язково, що в 2015 р. всі особи віком 16–18 років захочуть здобути вищу освіту, хоча їх загальна чисельність буде меншою, ніж у 2004–2006 рр. було вступаючих (абітурієнтів). За цим варіантом чисельність населення із повною вищою освітою в Україні на по- ча ток 2051 р. досягне 6015 тис. осіб, а частка їх у населенні становитиме 18,3%. „Низький” варіант прогнозу рівня освіти населення, логічно, повинен бути по в’я за- ний із явищем „відтоку мозків”. Тому, хоча сальдо міграцій залишається додатним, ба ланс „вибулих” і „прибулих” за освітнім рівнем, за цим варіантом, не на користь України. Таким чином, менша кількість більш освіченого населення заміщується незначно більшим числом менш кваліфікованих кадрів. Імовірності переходу з одного освітнього рівня до іншого залишаються такі ж, які і у варіанті „постійних коефіцієнтів”. За цим варіантом чисельність населення в Україні із повною вищою освітою досягне 5522 тис. осіб, а частка їх у населенні на початок 2051 р. становитиме 16,8%. Вікова струк- ту ра представлена на рис. 8. Рис. 8. Вікова структура населення України за статтю, віком і рівнем освіти на початок 2051 р. (“низький” варіант прогнозу) 96 ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ Висновки. Збільшення охоплення населення України повною вищою та початковою вищою освітою в останнє десятиліття, а також природний убуток старших, в середньому менш освічених поколінь призведе до зростання питомої ваги більш освічених меш канців. При цьому на найближчу та середню перспективу зростатиме також чисельність осіб із повною вищою та базовою вищою освітою. Згодом має зрости рівень охоплення вищою освітою для малочисельних когорт по- рівня но з теперішніми. Завданням закладів освіти та викладацького персоналу буде дати їм якомога кращі знання та вміння самостійно опановувати нові напрями. Стратегією держави має стати створення стимулів для молоді постійно підвищувати освітній рівень і працювати в Україні. Також зміст поданої статті доводить необхідність отримання даних про померлих (за освітою) та народжених (за освітою матері) з метою підвищення точності та об ґрун то ва- ності розробки майбутніх прогнозів освітнього рівня населення України. Джерела 1. Людський розвиток в Україні: 2003 рік (колектив авторів) / Щорічна науково-аналітична доповідь / За ред. Е.М. Лібанової. – К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН Ук раї- ни, Держкомстат України, 2004. – 290 с. 2. Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050 р. (колектив ав торів) / за ред. чл.-кор. НАНУ, д.е.н., проф. Е.М. Лібанової. – К.: Український центр соціальних реформ, 2006. – 138 с. 3. Щербов С. Альтернативни сценарии за бъдещия човешки капитал в България // Де мог раф- с ко развитие на Република България. – 2005. – С. 26–40. 4. The End of World Population Growth in the 21st Century / edited by W. Lutz, W.C. Sanderson, S. Scherbov. – L.: IIASA, Earthscan, 2004. – 341 p. Аннотация. В статье представлены основные результаты (динамика численности 4-х образовательных групп) прогноза образовательного уровня населения Украины. Показано возрастание важности образования в ожидаемом демографическом будущем Украины. Отмечено отсутствие исходных данных о взаимосвязи демографических процессов и уровня образования населения в Украине. Summary. The basic results (the dynamic of number o four educational groups) of educational level projection of population of Ukraine are presented. The growing of importance of education in expecting demographic future of Ukraine is showed. The lack of observational data about interrelation of demographic processes and educational level of population is pointed out. Стаття надійшла до редакції журналу 22.12.2006 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11681
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2072-9480
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:47:15Z
publishDate	2007
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Шевчук, П.Є. Швидка, Г.Ю. 2010-09-01T17:03:10Z 2010-09-01T17:03:10Z 2007 Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р. / П.Є. Шевчук, Г.Ю. Швидка // Демографія та соціальна економіка — 2007. — № 1. — С. 85-96. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11681 314.18(476) В статье представлены основные результаты (динамика численности 4-х образовательных групп) прогноза образовательного уровня населения Украины. Показано возрастание важности образования в ожидаемом демографическом будущем Украины. Отмечено отсутствие исходных данных о взаимосвязи демографических процессов и уровня образования населения в Украине. The basic results (the dynamic of number o four educational groups) of educational level projection of population of Ukraine are presented. The growing of importance of education in expecting demographic future of Ukraine is showed. The lack of observational data about interrelation of demographic processes and educational level of population is pointed out. uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Демографічні процеси та тенденції Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р. Projection of Population Educational Level for Ukraine till the year of 2050 Article published earlier
spellingShingle	Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р. Шевчук, П.Є. Швидка, Г.Ю. Демографічні процеси та тенденції
title	Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р.
title_alt	Projection of Population Educational Level for Ukraine till the year of 2050
title_full	Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р.
title_fullStr	Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р.
title_full_unstemmed	Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р.
title_short	Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р.
title_sort	прогноз рівня освіти населення україни до 2050 р.
topic	Демографічні процеси та тенденції
topic_facet	Демографічні процеси та тенденції
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11681
work_keys_str_mv	AT ševčukpê prognozrívnâosvítinaselennâukraínido2050r AT švidkagû prognozrívnâosvítinaselennâukraínido2050r AT ševčukpê projectionofpopulationeducationallevelforukrainetilltheyearof2050 AT švidkagû projectionofpopulationeducationallevelforukrainetilltheyearof2050

Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р.

Institution

Ähnliche Einträge