Вікова структура наукових кадрів як фактор життєздатності наукової системи України

Проаналізовано динаміку вікової структури наукових кадрів України від 1995 р. до2014 р. Здійснено порівняння
 вікових профілів науковців України і Росії. Виявлено нову для вітчизняної науки тенденцію: після 2005 р. на фоні загального зростання середнього віку науковців почала збільшуватися ч...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Наука та інновації
Дата:2016
Автори: Попович, О.С., Костриця, О.П.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/116876
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вікова структура наукових кадрів як фактор життєздатності наукової системи України / О.С. Попович, О.П. Костриця // Наука та інновації. — 2016. — Т. 12, № 2. — С. 5-11. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Проаналізовано динаміку вікової структури наукових кадрів України від 1995 р. до2014 р. Здійснено порівняння
 вікових профілів науковців України і Росії. Виявлено нову для вітчизняної науки тенденцію: після 2005 р. на фоні загального зростання середнього віку науковців почала збільшуватися частка науковців у віці 30—39 років, яка досягла
 у 2014 р. 22 % ( а разом з тими, кому 29 і менше, — 37 %). Це свідчить про те, що твердження про «тотальне постаріння» і зумовлену ним втрату потенціальної продуктивності української науки є щонайменше спрощенням у трактовці
 непростої ситуації, що склалася, а також підтверджує, що нинішня вікова структура наукових кадрів все ще здатна
 забезпечити швидке нарощення наукового потенціалу за умови дієвої підтримки з боку держави. Проанализировано динамику возрастной структуры
 научных кадров Украины в 1995—2014 гг. Произведено
 сравнение возрастных профилей исследователей Украины и России. Отмечена новая для отечественной науки тенденция: после 2005 г. на фоне общего роста среднего возраста началось возрастание доли научных работников в возрасте 30—39 лет, которая достигла в
 2014 г. 22 % (а вместе с теми, кому 29 и менее, — 37 %).
 Это свидетельствует о том, что нынешняя возрастная
 структура научных кадров все еще способна обеспечить
 быстрое наращивание научного потенциала при условии действенной поддержки со стороны государства.
 Аналогичные тенденции имеют место и в кадровой
 структуре науки России, с той разницей, что возрастание доли младших возрастных групп исследователей
 там еще более интенсивное. The paper analyzes the dynamics of the age structure of
 scientific personnel of Ukraine from 1995 to 2014. The comparison
 of age profiles of researchers in Ukraine and Russia
 was made. New trend for the domestic science was identified:
 since 2005, at the background of the overall increase in
 the average age, the share of researchers aged 30—39 years,
 had also increased and reached in 2014 22 % (taken together
 with the younger age group of under 29—37 %). This indicates
 that the concept of “total aging” and the resulting loss
 of potential productivity of Ukrainian science is not true,
 and confirms that the current age structure of scientific personnel
 is still able to provide a rapid improve of scientific
 capacity given that by the effective state support. Similar
 trends are taking place for the staff of the Russian science, with the difference that the increase in the proportion of younger age groups of researchers is even more intensive.
ISSN:1815-2066