Образование стекольной фазы в твердом ⁴Не. Вклад в давление в области суперсолид
Методом прецизионной барометрии проведены измерения температурной зависимости давления кристаллов гелия, находящихся при постоянном объеме, в области температур 50–800 мК на кристаллах разного качества — от свежеприготовленных до тщательно отожженных. Обнаружено, что в неотожженных образцах появл...
Saved in:
| Published in: | Физика низких температур |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Authors: | , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Russian |
| Published: |
Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/116909 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Образование стекольной фазы в твердом ⁴Не. Вклад в давление в области суперсолид / В.Н. Григорьев, В.А. Майданов, В.Ю. Рубанский, С.П. Рубец, Э.Я. Рудавский, А.С. Рыбалко, В.А. Тихий // Физика низких температур. — 2008. — Т. 34, № 4-5. — С. 431–439. — Бібліогр.: 29 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Методом прецизионной барометрии проведены измерения температурной зависимости давления
кристаллов гелия, находящихся при постоянном объеме, в области температур 50–800 мК на кристаллах
разного качества — от свежеприготовленных до тщательно отожженных. Обнаружено, что в неотожженных
образцах появляется дополнительный вклад в давление, пропорциональный Т², который
становится доминирующим при Т<300мК, т.е. в области, где ранее наблюдалось аномальное поведение
твердого гелия, приписываемое эффекту суперсолид. Такое поведение давления характерно для стекольной
фазы, причем в тщательно отожженных образцах вклад этой фазы практически отсутствовал.
Наблюдаемый эффект свидетельствует о том, что в твердом гелии, содержащем высокую концентрацию
неравновесных дефектов, при охлаждении легко образуется стеклообразная фаза. В экспериментах также
зарегистрирована аномально высокая релаксация давления в образцах низкого качества при температурах,
близких к температуре плавления. Обсуждаются возможные причины этого эффекта.
Методом прецизійної барометрії проведено вимірювання температурної залежності тиску кристал
ів гелію, що перебувають при постійному об’ємі, в області температур 50–800 мК на кристалах
різної якості — від тих, які щойно приготовлено, до ретельно відпалених. Виявлено, що в невідпалених
зразках з’являється додатковий внесок у тиск, пропорційний Т², що стає домінуючим при
Т<300 мК, тобто в області, де раніше спостерігалася аномальна поведінка твердого гелію, яка припису
ється ефекту суперсолід. Така поведінка тиску характерна для склоподібної фази, причому в ретельно
відпалених зразках внесок цієї фази практично був відсутній. Спостережуваний ефект
свідчить про те, що у твердому гелії, який містить високу концентрацію нерівноважних дефектів, при
охолодженні легко утворюється склоподібна фаза. В експериментах також зареєстровано аномально
високу релаксацію тиску в зразках низької якості при температурах, близьких до температури плавлення.
Обговорюються можливі причини цього ефекту.
High-precision pressure measurements in solid
⁴He, grown by the capillary blocking technique, have
been made in a temperature range from 50 to 800 mK
on crystals of different quality, both fresh-grown and
well-annealed. In unannealed crystals, the temperature
dependence of pressure demonstrates a contribution
proportional to T², which dominates at temperatures
T<300 mK, where an abnormal behavior
attributed to «supersolidity» has been previously observed.
Such a pressure behavior is specific to glassy
phase. The contribution of a glassy phase was not observed
practically in well-annealed samples. The effect
observed testifies that the glassy phase is formed
rather easily in solid helium with a high concentration
of nonequilibrium defects. An abnormally drastic
pressure relaxation in poor-quality samples was
registered at temperatures close to the melting point.
Possible reasons for this effect are discussed.
|
|---|---|
| ISSN: | 0132-6414 |