До питання про демографічні втрати радіоактивно забруднених територій України
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11700 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання про демографічні втрати радіоактивно забруднених територій України / М.І. Омельянець, Н.Ф. Дубова, Н.В. Гунько // Демографія та соціальна економіка — 2005. — № 2. — С. 38-46. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859725891427368960 |
|---|---|
| author | Омельянець, М.І. Дубова, Н.Ф. Гунько, Н.В. |
| author_facet | Омельянець, М.І. Дубова, Н.Ф. Гунько, Н.В. |
| citation_txt | До питання про демографічні втрати радіоактивно забруднених територій України / М.І. Омельянець, Н.Ф. Дубова, Н.В. Гунько // Демографія та соціальна економіка — 2005. — № 2. — С. 38-46. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-01T11:04:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
38
ДЕМОГРАФІЧНИЙ
РОЗВИТОК
УДК 614.1:614.876
ДО ПИТАННЯ ПРО ДЕМОГРАФІЧНІ
ВТРАТИ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ
ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
М.І. Омельянець,
доктор медичних наук, професор,
Науковий центр радіаційної медицини
Академії медичних наук України
Н.Ф. Дубова,
кандидат медичних наук,
старший науковий співробітник НЦРМ АМН України
Н.В. Гунько,
кандидат географічних наук,
старший науковий співробітник НЦРМ АМН України
Вступ
Початок ХХІ сторіччя увійде в історію як кризовий період соціально�демографічного
розвитку України, однією з ознак якого є поступове вимирання нації. З 1993 по 2003 рік
чисельність жителів країни зменшилася на 4,8 млн. осіб [1–2], і цей процес триває. За
оцінками ООН, Україна є однією з найбільш несприятливих у демографічному відно�
шенні країн світу. Щорічна втрата населення (з урахуванням еміграції) становила понад
400 тис. осіб. У країні сформувалася і поглиблюється демографічна криза [3]. Певний
внесок у зростання рівня демографічних втрат вносять негативні наслідки Чорнобильсь�
кої катастрофи 1986 р. (ЧК).
Попри значну увагу вчених до “чорнобильської” проблематики, оцінка втрат насе�
лення внаслідок великомасштабної радіаційної аварії ще не стала предметом спеціаль�
ного дослідження. У зв’язку з наявністю несприятливих тенденцій в медико�демографічній
ситуації на радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) назріла потреба у з’ясуванні де�
мографічної “ціни” наслідків ЧК, які не обмежуються суто радіобіологічною значимістю.
Значних втрат зазнає весь соціальний організм країни, потенціал його здоров’я, освітньо�
інтелектуальні, трудові та економічні можливості. Отже, вкрай необхідні пошуки основ�
них чинників формування цих наслідків та напрацювання заходів щодо усунення їх нега�
тивної дії. Це має стати підґрунтям для розробки і реалізації заходів щодо реабілітації
39
ДЕМОГРАФІЧНИЙ РОЗВИТОК
територій України, які постраждали внаслідок ЧК. Вони також повинні базуватися на
результатах визначення та кількісної оцінки регіональних демографічних втрат, просто�
рової диференціації ступеня депопуляції, внеску окремих чинників (у тому числі радіації
і соціально�економічних) у загальну величину демографічних втрат. Такі дослідження є
надзвичайно актуальними в соціальному плані і мають народногосподарську значущість
як джерело рекомендацій щодо посилення демополітичного впливу на існуючу демогра�
фічну ситуацію в країні.
Деякі методичні питання оцінки демографічних втрат
В останні двадцять років унаслідок дії багатьох негативних факторів в Україні відбу�
лася трансформація в динаміці населення – від його приросту до втрат. РЗТ України та�
кож переживають затяжну медико�демографічну кризу. Підтвердженням цього є неухиль�
не падіння народжуваності, різке збільшення повікової смертності, скорочення серед�
ньої тривалості життя, несприятливі зміни в структурі причин смерті і прогресуюче по�
гіршення стану здоров’я людей, про що свідчить ріст захворюваності та інвалідизації [4–
7]. З огляду на наявну демографічну ситуацію на РЗТ, нами виконано дослідження, метою
якого було кількісне визначення не лише прямих, а й непрямих втрат населення через
відкладені і нереалізовані дітонародження, передчасну смертність, деформації у віковій
структурі та зниження життєвого потенціалу. У даній роботі розглянуто тільки втрати
населення внаслідок депопуляції, що, згідно з нашими даними, становлять понад 75 %
від загальних демографічних втрат.
Об’єктом вивчення було населення найбільш радіоактивно забруднених областей
України (Житомирської, Київської) і районів (Лугинського, Народицького, Овруцько�
го, Іванківського, Поліського) у порівнянні з незабрудненими Полтавською областю та її
Лохвицьким районом, а також країною загалом. Інформаційною основою дослідження
стали дані статистичного обліку загальних підсумків природного руху населення і мате�
ріали публікацій Державного комітету статистики України.
У рамках досліджуваних територій рівні реальних і гіпотетичних демографічних втрат
визначалися за період 1986 – 2001 рр. Базовим для порівняння було взято 1979 р. – рік
доаварійного періоду з умовно сприятливими демографічними показниками, рік пере�
пису населення. Природне скорочення населення за рахунок перевищення абсолютного
числа смертей над кількістю народжень за визначений період часу становить реальні (де�
популяційні) втрати населення. Для виміру гіпотетичних втрат населення використову�
вали балансовий метод. Втрати досліджуваного населення у 1986–2001 роках обчислюва�
ли за допомогою порівняння балансових рівнянь реальної та гіпотетичної динаміки на�
селення. Беручи абсолютні числа народжених та померлих у 1979 р. за “норму”, послідовно
знаходили різниці між значеннями базового року та кожним роком із вищезазначеного
періоду з відповідним знаком. Їх сума давала нам гіпотетичну величину дефіциту народ�
жень і надлишку смертей в післяаварійний період порівняно з доаварійним 1979 р. У
даному варіанті обчислення базою для порівняння вибрано незмінні абсолютні показ�
ники народжень та смертей у 1979 р. Оскільки такий спосіб не враховує вплив структур�
ного фактора (статево�вікової структури населення), то обчислення цим методом дає дещо
завищені розміри втрат населення, зокрема дефіциту народжень.
Одночасно із розрахунками абсолютних значень втрат населення на досліджуваних
територіях розраховували також їх відносні величини, зокрема інтенсивності втрат не�
народженими і надлишків померлих у 1986–2001 рр. порівняно з 1979 р. Їх обчислювали
як відношення розрахункових рівнів до середньорічної чисельності населення за відпо�
40
ДЕМОГРАФІЧНИЙ РОЗВИТОК
відний період. Умовно ці показники мають назви загального і повікових коефіцієнтів
щодо втрат ненародженими та передчасно померлими. Для поглибленої оцінки відтво�
рення населення на досліджуваних територіях було розраховано спеціальний показник
втрат ненародженими – відношення числа ненароджених до середньорічної чисельності
жінок фертильного віку (на 1000 відповідного контингенту, ‰), що дає уявлення про
інтенсивність спаду генеративної активності населення [8].
Припущення про незмінність режиму відтворення населення є умовним. Запропоно�
ваний метод не гарантує абсолютну точність отриманих результатів. Тому він може дати
лише наближене уявлення про розміри нинішніх втрат населення. Повне визначення де�
мографічних втрат повинно враховувати також і міграцію населення. Роботи щодо збору
інформації стосовно міграційної компоненти демографічних втрат виконано, після завер�
шення розрахунків планується представлення результатів у подальших публікаціях.
У складі демографічних втрат нами визначені: прямі (валові, брутто�втрати), чисті
(нетто�втрати), повні втрати населення. Прямі втрати населення (величина природного
зменшення за період, що розглядається) є фактично різницею між абсолютними показ�
никами народжуваності і смертності. Для того, щоб обчислити втрати населення внаслі�
док ЧК, тобто чисті втрати було зроблено гіпотетичну поправку на природну смертність
та народжуваність і розраховано надлишок смертей і дефіцит народжень. Останній у су�
купності з прямими втратами формує повні демографічні втрати. В дослідженні застосо�
вано демографічні та математико�статистичні методи з використанням прикладних про�
грамних пакетів (Microsoft Access, Microsoft Excel, Statgraphics).
Основна частина
Характеризуючи динаміку природного приросту населення, слід зазначити, що де�
популяція в Україні, тобто скорочення чисельності населення за рахунок перевищення
числа померлих над кількістю народжених, почалася з сільської місцевості у 1979 р., а з
1991 р. вона “переборола” приріст городян і вийшла на загальнонаціональний рівень. З
1992 р. розпочалося природне зменшення міського населення, що не стало епізодичною
“демографічною хвилею”, а набуло стійкого характеру. Нинішнього “розмаху” депопу�
ляція сягнула за відносно короткий період часу. Впродовж 1979–2003 рр. динаміка за�
гальних коефіцієнтів природного приросту населення України характеризувалася пост�
ійною тенденцією до зменшення їхнього рівня.
Незначні коливання показників у бік підвищення спостерігалися лише у 1982–1983 і
1986 рр. У першому випадку підвищення загального коефіцієнта природного приросту було
наслідком виключно підвищення рівня народжуваності населення, а в другому – стало ре�
зультатом комплексного впливу підвищення рівня народжуваності і зниження показника
смертності населення. З 1987 р. спад загального коефіцієнта природного приросту населен�
ня України більше “не переривався” і дотепер має депопуляційний характер.
Схожі тенденції в динаміці загального коефіцієнта природного приросту спостеріга�
лися і у населенні досліджуваних областей з тією відмінністю, що природний убуток у них
сформувався на рік раніше, ніж у цілому по країні (рис. 1).
У 1979 р. загальний коефіцієнт природного приросту в областях, що внаслідок ЧК
стали радіоактивно забрудненими, був 2,9 ‰ у Київській області і 3,4 ‰ у Житомирській
області (Полтавська область уже мала негативне значення показника (� 0,2 ‰). У 1989 р.
порівняно з 1979 р. його рівень у міських поселеннях скоротився в середньому в 1,4 раза,
а в сільських – збільшився у 3,4 (Київська область) – 6,0 (Житомирська область) разів,
тобто зменшення останнього відбувалося інтенсивніше. Природний убуток населення
41
ДЕМОГРАФІЧНИЙ РОЗВИТОК
радіоактивно забруднених областей зріс за 12 років з 0,4–1,5 тис. осіб у 1990 р. до 11,9–
17,1 тис. осіб у 2001 р., тобто в 11,4 (Київська область) – 30,0 (Житомирська область) разів.
Рис. 1. Природний приріст (зменшення) населення досліджуваних територій
у 1979–2001 рр., ‰
У більшості радіоактивно забруднених районів природний убуток реєструвався ще до
Чорнобильської катастрофи (рис. 2) за рахунок сільських жителів. Найбільш відчутний
спад показника розпочався з 1990 р. За 1990–2001 рр. інтенсивність депопуляційних про�
цесів у досліджуваних районах збільшилася від 1,7 (Іванківський район) до 5,5 (Лугинсь�
кий, Поліський райони) разів.
Результати розрахунків свідчать, що впродовж 1986–2001 рр. внаслідок депопуляції
втрачено у Житомирській області 65,6 тис. осіб, у Київській області – 120,4 тис. осіб. Цей
убуток у сукупності відповідає чисельності жителів такого міста, як Біла Церква. Радіоак�
тивно забруднені райони у сукупності за відповідний період втратили 19,6 тис. осіб свого
населення (у радіоактивно незабрудненому районі – 8,5 тис. осіб). Найбільші депопу�
ляційні втрати сформувалися у 1991–2001 рр., коли наслідки катастрофи за часом збігли�
ся із соціально�економічною кризою у країні.
Рис. 2. Природне зменшення населення радіоактивно забруднених і контрольного районів
у 1979–2001 рр., ‰
(�#
(��
($
(�
(�
(#
�
#
�
�
���� ��$� ��$� ��$� ��$� ��$� ���� ���� ���� ���� ���� #���
1���
�/
�
�
�
5
��
�
��
��
��
�
:
�
��
��
%
�
)�
G
2�
�+ � ?�����
�-����"%�
>�+��-����"%� /�%����-����"%�
(#�
(#�
(��
(��
(��
($
(�
(#
�
�
����(
��$�
��$� ��$� ���� ���� ���� ���� ���� #���
1���
�/
�
�
�
5
��
�
��
��
��
�
:
��
�
��
%
�)
�G
�C����,-��5�
�5� H�
� �,-��5�
�5�
C�&� �-��5�
�5� D�
�,-��5�
�5�
A�� ����-��5�
�5� /�%��-��5�
�5�
42
ДЕМОГРАФІЧНИЙ РОЗВИТОК
Негативні демографічні наслідки ЧК більш відчутні у сільській місцевості. При�
близно 70 % загальноукраїнського убутку населення, тобто прямих депопуляційних втрат,
становлять сільські жителі. Впродовж 1991–2001 рр. їхній внесок у природне зменшення
населення радіоактивно забруднених районів зріс до 97 %.
Розрахунки гіпотетичних втрат свідчать, що чисті втрати населення досліджуваних
територій виявилися більшими, ніж прямі (табл. 1; 2). Це означає, що основною компо�
нентою депопуляційних втрат у післячорнобильський період стає дефіцит народжень
(наслідок відкладених народжень або повної відмови від народжень).
Так, на РЗТ внесок величини дефіциту народжень у чисті втрати становить близько
66 % у областях і 77,2 % – в середньому по районах. У Полтавській області, навпаки,
превалює надлишок смертей, що зумовлено особливостями вікового складу населення, а
саме: наявністю старого населення, звуженим відтворенням, середнім рівнем очікуваної
тривалості життя і високими темпами скорочення чисельності населення [3].
Таблиця 1
Втрати населення радіоактивно забруднених і контрольної областей у 1986–2001 рр.
(за умови незмінного числа народжень і смертей на рівні 1979 р.), тис. осіб
Таблиця 2
Втрати населення радіоактивно забруднених і контрольного районів у 1986–2001 рр.
(за умови незмінного числа народжень і смертей на рівні 1979 р.), тис. осіб
З’ясовано, що серед досліджуваних радіоактивно забруднених районів прямі втрати
населення сформувалися винятково у сільській місцевості усіх районів (табл. 3). Основ�
ною складовою розрахункових втрат є дефіцит народжень. У Лохвицькому районі за пе�
ріод 1986–2001 рр. природне скорочення жителів спостерігалося як у міських, так і сільських
поселеннях. Порівняно з радіоактивно забрудненими, в даному районі внесок дефіциту
народжень і надлишку смертей у чисті втрати був приблизно однаковим.
8�'����
����
� �� �
5���6��
�� �'������
�;��� �
7�6�����
�;��� �
��� ������
�;��� �
/
����� (�##��)�� (���)�� (��#�)�� (����)$�
F����)��������*�� (����$)#� (����)�� (�#�$)�� (���#)��
��,��� �
� !
-� (�#$�$)�� (����)�� (��#�)#� (���)$�
� %�:�����
�
5�� 7�#���)#� 7��#)#� 7��$)$� 7���)$�
/�� �� (�����)�� (����)�� (�#��)�� (�#�#)��
�
8�'����
����
� �� �
��)���� ����
��;��)����
������
G�H��$����
�����
/
����� (���)�� (�$)��
F����)��������*�� (�#�)#� (��)��
��,��� �
� !
-�� (�#�)�� (�#)��
� %�:�����
�
5�� 7��)#� 7�#)��
/�� �� (���)�� (���)��
�
43
ДЕМОГРАФІЧНИЙ РОЗВИТОК
Таблиця 3
Втрати сільського населення радіоактивно забруднених і контрольного районів
у 1986–2001 рр. (за умови незмінного числа народжень і смертей на рівні 1979 р.),
тис. осіб
Інтенсивність зниження народжень серед сільських жінок радіоактивно забруднених
областей була значно вищою: тут не народилася приблизно 31 дитина на кожну жінку
фертильного віку, що майже у 3,5 раза більше, ніж у містах. У Полтавській області не
виявлено істотних диспропорцій у розподілі втрат за рахунок ненароджених у міських і
сільських місцевостях.
Рис. 3. Інтенсивність втрат ненародженими у населення радіоактивно забруднених
і контрольного районів України у 1986–2001 рр., на 1000 жінок віком 15–49 років
Рівень втрат ненародженими на 1000 жінок фертильного віку з 8 осіб (1986 р.) зріс до
75 осіб (2001 р.), тобто у 9,4 раза і дорівнював за весь післяаварійний період 38,7 ‰.
Формування інтенсивності втрат ненародженими у жінок у віці 15–49 років у контрольно�
му районі було подібним до загальноукраїнського рівня, і їх величина за 1986–2001 рр.
дорівнювала 12,8 ‰, що у 3 рази нижче рівня на РЗТ.
Аналіз розподілу гіпотетичних повікових втрат ненародженими серед жінок фер�
тильного віку у 1986–2001 рр. порівняно з 1979 р. свідчить, що найбільший дефіцит на�
роджень спостерігався у віковій групі 15–29 років. У середньому на кожну 1000 жінок цієї
вікової групи населення досліджуваних територій “недоотримало” від 70 (Київська об�
ласть) до 273 (Народицький район) немовлят (табл. 4).
8�'����
����
� �� �
��)���� ����
��;��)����
������
G�H��$����
�����
/
����� (�#�)$� (��)$�
F����)��������*�� (�##)#� (��)��
��,��� �
� !
-�� (��$)�� (��)$�
� %�:�����
�
5�� 7��)#� 7��)��
/�� �� (��$)$� (��)��
�
� �
�#B=��#@=#
�A@
�A�= �!B=
�!�=!
�@!=�
�@?=B
�E#=�
�#�=B
�#E=@
�#�
��@=#��E
�B
($�
(��
(��
(��
(��
(��
(#�
(��
�
��
��$� ��$$ ���� ���# ���� ���� ���$ #���
1���
�4
�
,
��
%
-
�
5
��
�
�
�,
�'
��
0
�
�
��
�
��
�
�
�
!
�
�
�
)�
��
�
�
�
�
�
!
�
�
�
��
��
�
�
��
�
(�
�
�
�
�
��
2�
�+ � 1� ������� ����"
�
��
�5� � C����,-��5�
�5�
44
ДЕМОГРАФІЧНИЙ РОЗВИТОК
Таблиця 4
Повікові коефіцієнти ненароджених дітей у жінок досліджуваних територій
у 1986–2001 рр. у порівнянні з 1979 р., ‰
У таблиці 5 наведено розрахункові дані щодо формування надлишків померлих за
укрупненими віковими інтервалами населення України внаслідок підвищення смерт�
ності у 1986–2001 рр. порівняно з 1979 р.
Таблиця 5
Вікова структура втрат (збережених життів) населення України внаслідок підвищення
смертності у 1986–2001 рр. у порівнянні з 1979 р., %
Примітка. *(�) – питома вага збережених життів внаслідок зниження рівня смерт�
ності.
Вони свідчать, що найбільші втрати через підвищення смертності вище рівня базо�
вого року спостерігалися у населення старших вікових груп по всіх досліджуваних терито�
ріях. В Україні втрати чоловіків у працездатному віці значно вищі, ніж у жінок, однак у
дитячих вікових групах, навпаки, спостерігається деякий приріст збережених життів внас�
лідок зниження смертності порівняно з 1979 р. У досліджуваних районах за допомогою
балансового методу не виявлено надлишків померлих серед чоловіків і жінок у віці 0–59
років. Основний внесок у чисті втрати населення через надсмертність був сформований за
рахунок вікових груп 60 і старше.
��������
���
�$�&� �
������):���H
)� ��=
��
�???
:����
��)����)����
����I
<��� ���6
�@� E
@� �
#?�#E
#@�#�
E?�E�
2�
�+ ��� (�#�)#� (���)�� (��)#�� (�#)�� (��)��
?�����
�-����"%���-� (�#�)$� (���)�� (���)$� (���)�� (��)#�
>�+��-����"%���-� (���)�� (���)�� (�$)�� (��)�� (�#)��
/�%����-����"%���-� (�#�)�� (�#�)�� (��)�� (��)�� (��)��
C�&� �-��5�
�5� � (���)$� (���)#� (���)�� (���)$� (���)#�
H�
� �,-��5�
�5� � (����)�� (����)#� (����)�� (��)�� (��)��
D�
�,-��5�
�5� � (���)�� (����)�� (��)�� (��)�� (��)��
A�� ����-��5�
�5� � (�$�)�� (���)$� (�#�)�� (���)#� (#)��
/�%��-��5�
�5� � (����)�� (���$)�� (���)�� (���)$� (��)��
1� ������� ����"
�
��
�5� �� (���)�� (���)�� (�##)�� (��)�� (��)��
C����,-��5�
�5� � (���)�� (#�)�� (��)#� (��)��� (��)��
�
�� �'�
����
� ��
������
��<
G�H��$����
�����
5���6��
������
�����=
�����
��������
:����
��������
:����
��������
:����
�(��� (��)�I� (��)#I� (��)�I� (�)�I� (��)�I� (��)#I�
��(��� (��)�I� (���)�I� (���)�I� (�#)�I� 7���)$� 7�#)��
��7� 7���$)�� 7����)$� 7��#�)�� 7����)�� 7���)�� 7����)��
.�-�&�� ���)�� ���)�� ���)�� ���)�� ���)�� ���)��
�
45
ДЕМОГРАФІЧНИЙ РОЗВИТОК
Висновки
Проведені балансовим методом розрахунки, що базувалися на гіпотезі незмінності
абсолютного числа народжень і померлих на рівні 1979 р., дали можливість приблизно
оцінити характер і величину депопуляційних втрат на РЗТ у післячорнобильський період.
Найбільші втрати населення сформувалися у 1991–2001 рр. Структура чистих втрат
характеризувалася переважним внеском дефіциту народжень.
На прикладі найбільше радіоактивно забруднених областей і районів можна вважа�
ти, що наслідки Чорнобильської катастрофи зумовили депопуляційні втрати населення
внаслідок відмови від народження дітей жінками у найбільш активному генеративному
віці (15–29 років).
“Недобір” дітонароджень у радіоактивно забруднених районах за період 1986–2001
рр. (порівняно з 1979 р.) склав 21,0 тис. чоловік, а надлишок померлих – 6,2 тис. чоловік.
У формуванні чистих втрат основний внесок становили втрати сільського населення.
Виявлені особливості демографічних втрат потребують активного здійснення дер�
жавних заходів, спрямованих як на підвищення народжуваності, так і зменшення смерт�
ності населення. На радіоактивно забруднених територіях необхідне прискорення за�
ходів щодо ліквідації наслідків екологічної катастрофи і зменшення опромінення насе�
лення до рівнів, що встановлені національними критеріями.
Слід зазначити, що нинішні втрати населення в Україні особливі. Вони сформувалися
в мирний час, що свідчить про недостатню увагу суспільства до їх призупинення. Здійсню�
вані з 2005 р. заходи щодо стимулювання народжуваності можна вважати першим важли�
вим кроком до призупинення демографічної кризи. Але наслідки кризи відтворення насе�
лення України існують, і вони будуть ще тривалий час впливати на її розвиток.
Джерела
1. Населення України, 2002 рік / Статистичний щорічник. Державний комітет стати�
стики України. – К.: Державний комітет статистики України, 2003. – 515 с.
2. Розподіл постійного населення України за статтю та віком. Станом на 1 січня 2003
та 2004 рр. / Статистичний збірник. Державний комітет статистики України. – К.: Дер�
жавний комітет статистики України, 2004. – 438 с.
3. Демографічна криза в Україні. Проблеми дослідження, витоки, складові, напрями
протидії / За ред. В. Стешенко. – К.: Інститут економіки НАН України, 2001. – 560 с.
4. Дубова Н.Ф. Вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на народжуваність насе�
лення радіоактивно забруднених територій України та шляхи її поліпшення / Автореф.
дисертації на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. – К., 2002. – 19 с.
5. Медико–демографическая специфика радиационно загрязненных регионов Украи�
ны / Г.Л. Глуханова, И.А. Курило, Е.П. Рудницкий, Л.В. Задоенко // Экологическая ант�
ропология: ежегодник. – Минск: Белор. комитет “Дети Чернобыля”, 2002. –
С. 50–54.
6. Средняя продолжительность предстоящей жизни населения радиоактивно загряз�
ненных территорий Украины как индикатор состояния здоровья / Н.И. Омельянец, Н.Ф.
Дубовая, С.С. Карташова, Н.В. Гунько // Экологическая антропология: ежегодник. –
Минск: Белор. комитет “Дети Чернобыля”, 2003. – С. 48–51.
46
ДЕМОГРАФІЧНИЙ РОЗВИТОК
7. Медико�демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні / Омеля�
нець М.І., Дубова Н.Ф., Гунько Н.В., Карташова С.С. і ін. – К., Чорнобильінтерінформ,
2004. – 208 с.
8. Левчук Н.М. Демографічні втрати України у період сучасної соціально�економіч�
ної кризи: регіональні особливості / Автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня канд.
економ. наук. – К., 1998. – 19 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11700 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2072-9480 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T11:04:28Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Омельянець, М.І. Дубова, Н.Ф. Гунько, Н.В. 2010-09-02T11:48:37Z 2010-09-02T11:48:37Z 2005 До питання про демографічні втрати радіоактивно забруднених територій України / М.І. Омельянець, Н.Ф. Дубова, Н.В. Гунько // Демографія та соціальна економіка — 2005. — № 2. — С. 38-46. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11700 614.1:614.876 uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Демографічний розвиток До питання про демографічні втрати радіоактивно забруднених територій України To the issue about the demographic losses of population of radio-active polluted territories of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | До питання про демографічні втрати радіоактивно забруднених територій України Омельянець, М.І. Дубова, Н.Ф. Гунько, Н.В. Демографічний розвиток |
| title | До питання про демографічні втрати радіоактивно забруднених територій України |
| title_alt | To the issue about the demographic losses of population of radio-active polluted territories of Ukraine |
| title_full | До питання про демографічні втрати радіоактивно забруднених територій України |
| title_fullStr | До питання про демографічні втрати радіоактивно забруднених територій України |
| title_full_unstemmed | До питання про демографічні втрати радіоактивно забруднених територій України |
| title_short | До питання про демографічні втрати радіоактивно забруднених територій України |
| title_sort | до питання про демографічні втрати радіоактивно забруднених територій україни |
| topic | Демографічний розвиток |
| topic_facet | Демографічний розвиток |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11700 |
| work_keys_str_mv | AT omelʹânecʹmí dopitannâprodemografíčnívtratiradíoaktivnozabrudnenihteritoríiukraíni AT dubovanf dopitannâprodemografíčnívtratiradíoaktivnozabrudnenihteritoríiukraíni AT gunʹkonv dopitannâprodemografíčnívtratiradíoaktivnozabrudnenihteritoríiukraíni AT omelʹânecʹmí totheissueaboutthedemographiclossesofpopulationofradioactivepollutedterritoriesofukraine AT dubovanf totheissueaboutthedemographiclossesofpopulationofradioactivepollutedterritoriesofukraine AT gunʹkonv totheissueaboutthedemographiclossesofpopulationofradioactivepollutedterritoriesofukraine |