Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції
Застосування лляної та льономісткої продукції в народному господарстві і промисловості та збільшення обсягів її виробництва вимагають зміни якісних і кількісних властивостей лляного волокна. У статті встановлено характер дії деревини та інших неволокнистих домішок стеблового матеріалу на цілісність...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та інновації |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/117299 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції / Ю.В. Березовський // Наука та інновації. — 2016. — Т. 12, № 4. — С. 53—70. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-117299 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Березовський, Ю.В. 2017-05-21T19:22:52Z 2017-05-21T19:22:52Z 2016 Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції / Ю.В. Березовський // Наука та інновації. — 2016. — Т. 12, № 4. — С. 53—70. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin12.04.053 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/117299 Застосування лляної та льономісткої продукції в народному господарстві і промисловості та збільшення обсягів її виробництва вимагають зміни якісних і кількісних властивостей лляного волокна. У статті встановлено характер дії деревини та інших неволокнистих домішок стеблового матеріалу на цілісність волокна в процесі деформації стебел рослин під час переробки льону. Показано, що конструктивні зміни органів технологічного обладнання переробки луб’яної сировини вплинуло на результати обробки стеблового матеріалу, особливо на ступінь чистоти отриманого волокнистого продукту. Применение льняной и содержащей лён продукции в народном хозяйстве и промышленности и увеличение объемов ее производства требуют изменения качественных и количественных свойств льняного волокна. В статье установлен характер действия древесины и других неволокнистых примесей стеблевого материала на целостность волокна в процессе деформации стеблей растений при переработке льна. Показано, что конструктивные изменения органов технологического оборудования переработки лубяного сырья повлияло на результаты обработки стеблевого материала, особенно на степень чистоты полученного волокнистого продукта. The use of flax and flax-containing products in the economy and industry, increase in its production requires changing the qualitative and quantitative properties of flax fiber. The article established the features of the effects of timber and other non-fibrous impurities of stem material on the fiber integrity during deformation of plant stems in the flax processing. It is shown that constructive changes in technological equipment of bast raw material processing affected the results of stem material treatment, especially the degree of purity of the obtained fibrous product. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Світ інновацій Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції Использование новых технических решений в промышленном производстве льняной продукции Application of New Technical Decisions in the Industrialflax Production Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції |
| spellingShingle |
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції Березовський, Ю.В. Світ інновацій |
| title_short |
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції |
| title_full |
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції |
| title_fullStr |
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції |
| title_full_unstemmed |
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції |
| title_sort |
використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції |
| author |
Березовський, Ю.В. |
| author_facet |
Березовський, Ю.В. |
| topic |
Світ інновацій |
| topic_facet |
Світ інновацій |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука та інновації |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Использование новых технических решений в промышленном производстве льняной продукции Application of New Technical Decisions in the Industrialflax Production |
| description |
Застосування лляної та льономісткої продукції в народному господарстві і промисловості та збільшення обсягів
її виробництва вимагають зміни якісних і кількісних властивостей лляного волокна. У статті встановлено характер дії деревини та інших неволокнистих домішок стеблового матеріалу на цілісність волокна в процесі деформації стебел рослин під час переробки льону. Показано, що конструктивні зміни органів технологічного обладнання переробки луб’яної сировини вплинуло на результати обробки стеблового матеріалу, особливо на ступінь чистоти отриманого волокнистого продукту.
Применение льняной и содержащей лён продукции в
народном хозяйстве и промышленности и увеличение
объемов ее производства требуют изменения качественных и количественных свойств льняного волокна. В статье установлен характер действия древесины и других
неволокнистых примесей стеблевого материала на целостность волокна в процессе деформации стеблей растений при переработке льна. Показано, что конструктивные изменения органов технологического оборудования
переработки лубяного сырья повлияло на результаты обработки стеблевого материала, особенно на степень чистоты полученного волокнистого продукта.
The use of flax and flax-containing products in the
economy and industry, increase in its production requires
changing the qualitative and quantitative properties of
flax fiber. The article established the features of the effects
of timber and other non-fibrous impurities of stem material
on the fiber integrity during deformation of plant
stems in the flax processing. It is shown that constructive
changes in technological equipment of bast raw material
processing affected the results of stem material treatment,
especially the degree of purity of the obtained fibrous product.
|
| issn |
1815-2066 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/117299 |
| citation_txt |
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції / Ю.В. Березовський // Наука та інновації. — 2016. — Т. 12, № 4. — С. 53—70. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT berezovsʹkiiûv vikoristannânovihtehníčnihríšenʹupromislovomuvirobnictvíllânoíprodukcíí AT berezovsʹkiiûv ispolʹzovanienovyhtehničeskihrešeniivpromyšlennomproizvodstvelʹnânoiprodukcii AT berezovsʹkiiûv applicationofnewtechnicaldecisionsintheindustrialflaxproduction |
| first_indexed |
2025-11-25T22:46:31Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:46:31Z |
| _version_ |
1850569965778763776 |
| fulltext |
53
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4): 53—70 doi: http://dx.doi.org/10.15407/scin12.04.053
Застосування лляної та льономісткої продукції в народному господарстві і промисловості та збільшення обсягів
її виробництва вимагають зміни якісних і кількісних властивостей лляного волокна. У статті встановлено характер дії
деревини та інших неволокнистих домішок стеблового матеріалу на цілісність волокна в процесі деформації стебел
рослин під час переробки льону. Показано, що конструктивні зміни органів технологічного обладнання переробки
луб’яної сировини вплинуло на результати обробки стеблового матеріалу, особливо на ступінь чистоти отриманого
волокнистого продукту.
К л ю ч о в і с л о в а: волокно, льон, сировина, якість, очищення, переробка, обладнання, виробництво.
Ю.В. Березовський
Херсонський національний технічний університет,
Бериславське шосе, 24, Херсон-8, 73008, тел. +38 (0552) 32-69-81
ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
У ПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ ЛЛЯНОЇ ПРОДУКЦІЇ
© Ю.В. БЕРЕЗОВСЬКИЙ, 2016
До числа давніх найбільш культивованих
сільськогосподарських рослин відноситься льон
(Linum). Основними країнами, природно-клі-
матичні зони яких дозволяють його вирощу-
вати, є: Україна, Росія, Білорусь, Прибалтій-
ські держави, Польща, Китай, Індія, Франція
та ін. У світі існує більше 200 видів льону. З
них в Україні культивується 29 сортів, осно-
вними серед них є льон-довгунець і льон олій-
ний [1—3]. Завдяки унікальним природним
властивостям продукція з льону-довгунця і з
льону олійного та продукти їх переробки ко-
ристуються попитом як на внутрішньому, так і
на зовнішньому ринках України [4, 5].
Сфери застосування льону надзвичайно ши-
рокі і різноманітні. Виняткові його властивос-
ті роблять лляні тканини незамінними при ство-
ренні комфортного одягу. Волокно льону-дов-
гунця широко використовується в текстильній
індустрії, може з успіхом застосовуватися при
одержанні ефірів целюлози та інших продуктів
на її основі. При цьому волокно олійного льону
може використовуватися для виробництва не-
тканих матеріалів різного призначення, арму-
вання конструкційних полімерних матеріалів
для різних галузей промисловості. З цією ме-
тою використовують волокнисті відходи пере-
робки льону-довгунця. Практично всі частини
зрілої рослини льону можуть використовувати-
ся як сировина для різних галузей промисло-
вості. Завдяки гігроскопічності, повітропроник-
ності, здібності до створення умов антисептики
текстильні матеріали, що містять льон, застосо-
вуються в медицині. За останній час створено
технології виготовлення лляної вати з високою
фільтруючою здатністю, що запобігає інфіку-
ванню і розвитку мікрофлори та не дає запаль-
них і алергічних реакцій; технології виготовлен-
ня атравматичних пов’язок, а також технологія
виготовлення хірургічної лляної нитки. Техніч-
ні тканини з льоноволокна у наш час застосо-
вуються в автомобільній, авіаційній, гумовій і
взуттєвій промисловості. Продукти переробки
льону є хорошою сировиною для отримання
нетканих матеріалів. Відходи переробки льону
як геотекстиль використовуються для зміцнен-
ня насипів, схилів, берегів водоймищ, гідротех-
нічних споруд, будівництві автошляхів.
54 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Ю.В. Березовський
З усіх рослин льон містить найбільшу кіль-
кість целюлози. За структурою льон — складна
полімерна композиція, яку можна порівняти
зі структурою композиційного матеріалу. Еле-
ментарні волокна, які мають орієнтовану будо-
ву, — це армуючий елемент, а аморфна, лігнино-
вуглеводна композиція — полімерна матриця.
Стебловий матеріал льону містить до 50 % це-
люлози, є доброю сировиною для виробництва
паперу, картону. З відходів переробки стебел
на волокно — костри (костриці) — виготовля-
ють будівельні та меблеві матеріали [6]. Мате-
ріали на основі цієї рослини дозволяють зни-
зити вагу деталей до 20 % та поліпшити їх те-
пло- і шумоізоляційні властивості.
Протягом багатьох десятиліть Україна тра-
диційно була одним з найбільших світових ви-
робників й експортерів льоноволокна й про-
дукції льонопереробки. На початку 90-х років
минулого століття середньорічна площа посі-
вів льону складала 162,7 тис. гектарів, більш
ніж на 100 тисячах гектарів застосовувалась
інтенсивна технологія вирощування льону-
довгунця. Вало вий збір волокна та насіння
складав, відповідно, 106,5 і 46,5 тис. тонн, уро-
жайність волокна складала 9,5 ц, насіння —
2,9 ц з одного гектара [7].
До середини XX ст. посівні площі льону олій-
ного складали близько 100 тис. га, що вказує на
достатню поширеність цієї культури в Україні.
Найбільше культивування льону олійного про-
ходило в південно-східних регіонах країни. В
останні роки спостерігається тенденція до збіль-
шення його посівних площ, проте слід зазначи-
ти, що таку цінну культуру, як льон олійний, не-
достатньо використовують в промисловості. В
основному це пояснюється більшою поширеніс-
тю, розвитком технологічних розробок перероб-
ки льону-довгунця та соціально-економічними
обставинами, що склалися в країні і світі.
За даними Держкомстату України від 2006
до 2013 р. в нашій державі посівні площі льону-
довгунця зменшилися з 16,3 до 1 тис. га, у ре-
зультаті чого лляна сировина для виробництва
текстильної продукції та виготовлення катоні-
ну стала майже відсутньою. Однак спостеріга-
лося і значне збільшення посівних площ льону
олійного (рис. 1) [8].
Вітчизняна лляна промисловість розвива-
ється на власній сировині, випускає близько
Рис. 1. Динаміка зміни посівних площ, відведених під льон в Україні у 2000—2013 рр.
55ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції
7,3 % тканин країни. В Україні задіяний пов-
ний цикл виробництва та переробки льону.
Підприємства — основні виробники лляної
продукції — зосереджені у Рівненській, Жито-
мирській, Чернігівській та Львівській облас-
тях; в Одесі знаходиться фабрика технічних
тканин, у Кіровограді — фабрика кручених ви-
робів, у Харкові — канатний завод. Лляні тка-
нини складають близько 11,3 % загального ви-
робництва тканин в Україні. Продукція цієї
галузі повністю задовольняє потреби Украї ни,
а певна частина — експортується. В Україні
налічували більше 30-и льонозаводів та 2 льо-
нокомбінати. Первинна переробка льону здій-
снюється на невеликих льонозаводах, що тя-
жіють до сировини. Вони розміщені на півночі
країни, де зосереджені найбільші посіви льону-
довгунця (Житомирська, Рівненська, Львівсь ка
і Чернігівська області). Безпосередньо ж лляні
тканини виготовляють на льонокомбінатах у
Рівному та Житомирі.
До 1991 р. лляна галузь відігравала визна-
чальну роль в економіці господарств зони По-
лісся України. Частка льонарства в загальному
розмірі прибутку від реалізації продукції рос-
линництва складала 30—70 %, а в деяких госпо-
дарствах і більше. Рівень рентабельності галузі
коливався в межах 60—160 %. Такі показники
забезпечувалися завдяки порівняно високим
урожаям високоякісної продукції та закупі-
вельним цінам на льонопродукцію, відповідно-
му стимулюванню товаровиробників, підтрим-
кою держави переробних підприємств тощо.
У 1995 р. відбувся обвал льонопромисло-
вості. Льон, який до цього часу був найприбут-
ковішою культурою українського Полісся та
Прикарпаття, для більшості аграрних госпо-
дарств стає збитковим. Великих втрат галузь
зазнала також у 1995—2001 рр., коли льонопе-
реробний комплекс перебував у складній со-
ціально-економічній ситуації. Це значно по-
значилося на соціальному житті населення да-
них регіонів, створило напругу в суспільстві.
Зниження динаміки виробництва лляного во-
локна обумовлювалося змінами структури віт-
чизняного бізнесу, низькою інноваційною ак-
тивністю підприємств, відсутністю стимулів,
значним технічним і технологічним відставан-
ням вітчизняної текстильної промис ловості від
рівня провідних іноземних держав, підвищенням
Рис. 2. Динаміка виробництва льону олійного в Україні
56 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Ю.В. Березовський
енерго- та матеріалоємності, трудомісткості ви-
робництва, нестачею оборот них коштів і низь-
кою організацією економічної діяльності.
У 2003—2009 рр. спостерігалася відносна
ста білізація українського льонопереробного
комплексу. Посівні площі льону зростали і до-
сягли 25—30 тис. га, річні обсяги виробництва
льоноволокна становили 15—18 тис. т. Проте в
останні кілька років посівні площі льону не
зростають і залишаються в межах 55—60 тис.
гектарів. Незважаючи на відносну стабіліза-
цію, український лляний комплекс має вели-
чезну кількість проблем: незначну площу посі-
ву льону-довгунця та практично повну відсут-
ність посівів льону-кудряшу; малу кількість
віт чизняного насіння при високій вартості ім-
портного; невисоку врожайність; низьку якість
сировини; застаріле обладнання на льонопере-
робних підприємствах; низькоефективні тех-
нології, що дозволяють одержувати незначну
кількість тіпаного льону; вкрай невисокий від-
соток використання наявних площ (до 20 %);
відсутність національних технологій глибокої
переробки; відсутність інновацій та дуже малий
обсяг інвестицій як у промисловому, так і в
аграрному секторі льоновиробництва; відсут-
ність стандартів на льонопродукцію [7].
Все ж таки за останні роки в Україні значно
зросла зацікавленість до виробництва льону
олійного, оскільки існує значний експортний
попит на насіння льону в країнах ЄС, США,
Канади, який становить близько 40 тис. т що-
річно. При цьому стебловий матеріал льону
олійного майже не використовується, у пере-
важній більшості не має збуту й прямо в полі
заорюється або ж спалюється, що призводить
до значних екологічних проблем. У 2014 р. під
посівами цієї культури було задіяно 34,4 тис. га.
Основними регіонами вирощування льону олій-
ного є Дніпропетровська, Запорізька, Микола-
ївська та Херсонська області. За останні роки
різко змінилися кліматичні умови у бік поте-
пління, завдяки чому вирощування льону олій-
ного стає актуальним, особливо у південних і
східних областях України [9], оскільки останні
дослідження кон’юнктури світового ринку свід-
чать, що сьогодні і в найближчому майбутньо-
му основну перевагу будуть надавати лляним
тканинам та виробам із них. У західноєвропей-
ській структурі виробництво лляних тканин та
одягово-білизняного асортименту складає 60—
75 % їх виробництва, зокрема виробництво три-
котажних полотен — 14—45 %.
На європейському ринку потреба в льоно-
волокні становить близько 120 тис. т на рік та
має тенденцію до зростання. У тих самих об-
сягах оцінюється попит американського рин-
ку. На сьогодні потреба у лляному волокні за-
довольняється на 70—80 %. Для задоволення
щорічної потреби вітчизняної текстильної га-
лузі необхідно більше 20 тис. т льоноволокна.
На сьогодні задовольняється лише третина цьо-
го попиту, тому гостро постає питання розвит-
ку льонарства та забезпечення сировиною текс-
тильних підприємств.
За останні десятиліття виробники мануфак-
тур в гонитві за дешевизною і швидкістю виго-
товлення захопилися промисловим виробни-
цтвом штучних і синтетичних тканин, не при-
ймаючи до уваги найцінніші якості природних
матеріалів, що зберігають здоров’я людини, і не
думаючи про ту колосальну шкоду для Землі,
яку завдає видобуток синтетичної сировини, її
переробка та утилізація подібних виробів. Од-
нак зі збільшенням населення та необхідності
задоволення його потреб у якісних екологічно
чистих продуктах харчування, гігієні та еколо-
гічній за своїми властивостями продукції лег-
кої промисловості все гостріше і гостріше по-
стають питання збільшення об’ємів виробни-
цтва лляного волокна, покращення технологіч-
них процесів переробки зі збереженням цінних
властивостей льону, застосування надбаних ін-
новаційних розробок в промисловості.
Незважаючи на затребуваність льоновміс-
ної продукції в світі, в Україні мало приділя-
ється уваги розвитку даного сектора народно-
го господарства. На сьогодні у лляній галузі
можна назвати ряд негативних явищ, що стри-
мують її розвиток: застарілі технології пере-
57ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції
робки стеблового матеріалу, моральна і техніч-
на застарілість обладнання, втрата професій-
ного персоналу, відсутність оборотних активів
через постійне зростання цін на енергоресур-
си, відсутність інвестицій через незацікавле-
ність держави у розвитку даної галузі промис-
ловості та відсутність дієвої ефективної зако-
нодавчої, нормативної бази. Інвестори не ри-
зикують вкладати кошти в таке виробництво.
З розвитком відносин України зі світовими
партнерами (особливо з країнами — членами
Європейського Союзу), посиленням конкурен-
ції на ринку товарів, де існують дійсні його ци-
вілізаційні закони, а виробники працюють і ви-
живають у конкурентній боротьбі лише завдя-
ки постійному оновленню виробництва, вітчиз-
няній легкій промисловості просто не уникнути
необхідності неодмінного впровадження інно-
ваційних розробок, ноу-хау, технічного перео-
зброєння виробничих процесів, зокрема і в лля-
ній переробній галузі, що має застарілий нее-
фективний, енерговитратний машинний парк.
Тому пошук і розробка сучасних передових тех-
нічних та технологічних розробок, що можуть
сприяти вдосконаленню технології промисло-
вої переробки лляної продукції, розвитку ви-
робництва товарів з високою додатковою ціною
та одержати відповідний позитивний соціально-
економічний ефект є надзвичайно актуальним
питанням для сьогодення, особливо якщо це
сто сується сфери екологічно чистого безпеч-
ного лляного виробництва продукції.
АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ
ТА ВИДІЛЕННЯ НЕВИРІШЕНИХ ПРОБЛЕМ
Теорія та практика впровадження у виробни-
цтво сучасних технологій і обладнання обробки
лляної сировини [1—4; 10—17] дають підґрунтя
для твердження про те, що на сучасному етапі
розвитку народного господарства України досяг-
нення позитивних результатів з переробки стебел
льону (особливо мало затребуваних видів) мож-
ливе завдяки застосуванню на підприємствах ін-
новаційних технологій переробки з урахуванням
анатомічних і фізико-механічних властивостей
стебел льону, нових технічних рішень та оригі-
нальних прийомів обробки новими пристроями,
а також нових тенденцій споживчого ринку.
Крім того, у результаті проведених дослід-
жень була встановлена недоцільність викорис-
тання традиційної технології переробки льону
з розділенням на довге і коротке волокно для
обробки льону олійного, а також низьку ефек-
тивність застосування існуючого технологіч-
ного устаткування. Аналіз технологій, розкри-
тих в джерелах [15, 16], вказує на те, що для
отримання однотипної волокнистої маси зі
сланцевої трести потрібно зазвичай застосува-
ти різне великогабаритне обладнання.
Останнім часом як в Україні, так і у світі по-
чали формуватися наукові засади зі створення
нових технологій переробки та обробки лляно-
го матеріалу, проектування передового сучас-
ного обладнання або його вузлових складових,
які в результаті їх впровадження можуть пози-
тивно вплинути на підвищення кількісних і
якісних показників кінцевої продукції. На жаль,
на сьогодні дане питання розкрите недостатньо
з позиції створення та використання вузлових
з’єднань м’яльно-тіпального агрегату, які за ра-
хунок технічних рішень можуть покращити про-
цес очищення лляної сировини.
Мета даної роботи — вирішення питання по-
шуку та створення конструктивних перетворень
обладнання з переробки лляної сировини, які за
рахунок оригінальних рішень надають можли-
вість покращення якісних і кількісних показни-
ків оброблювального лляного матеріалу. У статті
розкриваються сучасні шляхи розвитку лляної
галузі, особливості технологічного процесу об-
робки лляної сировини та напрями підвищення
технічного рівня технологічного обладнання.
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ
ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
З історії відомо, що будь-які прориви в еко-
номічно-соціальному розвитку людства завжди
були тісно пов’язані із застосуванням високо-
технологічних розробок, які мали значну пере-
вагу перед попередніми. При посиленні конку-
58 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Ю.В. Березовський
ренції виробникам товарів та послуг часто при-
ходиться звертатися до наукових ідей, оскіль ки
застосування високотехнологічних наукових
роз робок як у техніці, так і в технології допома-
гає отримати продукцію нового покоління, яка
має певні нові особливості та властивості, що в
цілому відіграє визначну роль в конкурентній
боротьбі за споживача. У легкій промисловості,
де постійно відбувається оновлення асортимен-
ту товарів та споживачі сильно піддаються
впливу моди, такі тенденції при виробництві
лляної продукції мають велике значення.
Особливе значення для вітчизняної тек-
стильної промисловості має перспектива вико-
ристання короткого льняного волокна і відхо-
дів тіпання для виробництва бавовноподібного
волокна — котоніну — для отримання суміше-
вих пряж і тканин. Виробництво пряжі із кото-
нізованого льоноволокна в суміші з бавовною
дає можливість скоротити потребу в бавовні на
30—50 %. На основі наукових розробок маши-
нобудівні організації створили обладнання для
отримання котонізованого льняного волокна.
Слід підкреслити високу якість і унікальні влас-
тивості сумішевих тканин і виробів з них.
Для переробки льняного волокна необхід-
но підготувати його відповідним чином, тоб-
то мак симально наблизити за властивостями
до бавовни або вовни. Відомі три способи під-
готовки льняного волокна: хімічний, фізико-
хімічний і механічний. Найбільшого поширення
як більш технологічно простий і екологічно
чистий отримав механічний спосіб підготов-
ки льняного волокна, що має ряд різновидів.
Короткоштапельний льон за допомогою ме-
ханічний технології отримують двома спосо-
бами: розривом і розрізанням.
За методом розривної технології в більшості
випадків переробляють неорієнтоване волокно
в масі. Метод розрізання застосовують для во-
локна в стрічці. Механічний спосіб методом роз-
риву розроблений фірмами «Лярош» (Фран-
ція), «Темафа» і «Трютцшлер» (Німеччина),
«Рітер» (Швейцарія), СПГУТиД, АТ «Легмаш-
деталь» та АТ «Ивчесмаш» (РФ) [18; 19].
Поглиблена переробка короткого льоново-
локна дозволяє забезпечувати легку промис-
ловість постійно поновлювальною натураль-
ною сировиною, розширити сферу викорис-
тання льону, створити економічно вигідні умо-
ви в сільському господарстві для селекційного
вирощування льону та його первинної пере-
робки на базі інтенсивних агротехнологій для
збереження та розширеного відтворення льо-
ну як найважливішої технічної культури, до-
могтися гарантованої зайнятості висококвалі-
фікованої та працездатної робочої сили на се-
лі, зменшення залежності від поставок бавов-
ни і шерсті з-за кордону навіть за наявності
валютних асигнувань на такі цілі [20].
В останні десятиліття ціни на бавовну та ви-
роби з неї на світових ринках зросли, що при-
водить до нестачі цієї сировини в Україні для
виробництва текстильних матеріалів та спри-
чиняє скорочення валютних оборотних активів
підприємств легкої промисловості. При цьому
слід зазначити, що наявні запаси стеблового
матеріалу олійного льону в Україні практично
не використовуються, хоча його волокно най-
більш близьке до бавовни при промисловому
виробництві різноманітних целюлозовмісних
матеріалів [10, 21]. Однак для широкого засто-
сування льону олійного та інших луб’яних
культур у текстильній промисловості потріб-
ний подальший розвиток відповідних техноло-
гій переробки, які ще досі недостатньо розроб-
лені та впроваджені. Суттєвим стримуючим фак-
тором для запровадження переробки стеблової
маси льону олійного на волокно є відсутність
простих технологій і обладнання, доступного за
ціною для сільськогосподарських виробників
та малого бізнесу.
Виробникам пропонується переробляти сте-
блову масу олійного льону способом так званого
однотипного волокнистого продукту. Опрацю-
вання партій льону олійного на типовому куде-
леприготувальному агрегаті показало необхід-
ність подвійного пропуску матеріалу на агрегаті
для отримання чистої волокнистої маси від ко-
стри. Однак технологія подвійного пропуску ви-
59ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції
зиває збій при проведенні технологічного про-
цесу та порушує його ритмічність. Тому сьогод-
ні варто проводити роботи зі створення мало-
витратних технологій переробки стебел льону
олійного.
Дослідження технологій, зазначених в дже-
релах [13, 15], вказують на те, що для покра-
щення механічної обробки стебел і волокна
льону-межеумка необхідно забезпечити почат-
кове змішування стебел, їх підсушування, ба-
гаторазове знекострювання і особливо ефек-
тивне змішування волокон, що виділяються з
різних частин стебел. Для одержання якісно-
го напівфабрикату з такої сировини необхідно
включити в технологічний процес додаткові
операції очищення однотипного волокна від
костри, що в свою чергу може призвести до по-
дорожчання переробки і в результаті до збіль-
шення собівартості готової продукції.
Волокно є основним кінцевим продуктом тех-
нологічних операцій первинної обробки лу б’я-
ної сировини, що неодмінно потребує засто-
сування спеціальних машин. Це пов’я зано зі
специфікою механічної обробки сировини рос-
линного походження — лляної трести, яка має
певні особливості будови.
Дія зовнішніх сил при поперечному стиснен-
ні стебла льону може бути різною по перимет-
ру його перерізу. В основному, при дії робочих
органів м’яльно-тіпального агрегату спостері-
гається силовий вплив на одиничне стебло чи
групу стебел трести за відсутності обмежень з
боків і за наявності таких обмежень при дії
стискаючих сил у взаємно перпендикулярних
та деяких інших напрямках [22, 23].
Торцеве стиснення не призводить до нега-
тивних наслідків для соломи, але для стебел
трести таке стиснення призводить до небажа-
них наслідків — зменшення кількісних і якіс-
них показників, а саме виходу довгого лляного
волокна та зниження його номера.
За умови бокових обмежень характер дефор-
мації стебел рослин при поперечному стис-
ненні неоднаковий для різних культур та їх
стану. На даний процес впливають такі факто-
ри, як тиск, площа поверхні робочого органа,
товщина стінки трубки стебла тощо.
Процес деформування сухих стебел також
складається з кількох стадій. Спершу на стеблах
з’являються тріщини, розриви й згини, а потім
відбувається повне плющення стебел з утворен-
ням великої кількості тріщин і розривів. Під час
стиснення сухих стебел внаслідок їх крихкості
нерівномірно і стрибкоподібно наростають де-
формації та утворюються тріщини. Слід заува-
жити, що у льону, завдяки наявності луб’яних
волокон, які виконують функцію арматури у
будові рослини під час її розвитку, в сухому ста-
ні найчастіше відбувається згинання та зламу-
вання і тільки після цього — розтріскування.
Опір стебел льону до згинання є звичайною
реакцією рослин як на зовнішній вплив при-
родних чинників, так і на дії з боку робочих
органів під час механічної обробки.
Основними процесами технологічного про-
цесу переробки луб’яних культур вважають
м’ят тя і тіпання, оскільки такі процеси в першу
чергу позначаються на показниках якості одер-
жуваного волокна, хоча при цьому інші супутні
процеси переробки, такі, як підготовчі процеси
формування шару стебел, прочісування, вирів-
нювання та паралелізація стебел в шарі, струк-
турування і потоншення шару трести також
роблять свій внесок в підсумковий результат
обробки. Так, автори робіт [24, 25] вказують,
що за рахунок використання вдосконаленої
технології підготовки шару льонотрести до ме-
ханічної обробки можна досягнути підвищен-
ня відсотка виходу довгого тіпаного волокна, а
за рахунок проведення модернізації конструк-
ції рулонорозмотувача, що приводить до удо-
сконалення процесу розмотування рулону трес-
ти льону-довгунця, зменшити недоробки і збіль-
шити вихід довгого волокна.
Процес проминання дозволяє зруйнувати
зв’я зок волокна з деревиною та роздробити де-
ревину на відрізки для спрощення видалення
костриці в процесі тіпання. Короткі відрізки де-
ревної частини відокремлюються значно легше,
ніж довгі, завдяки меншій поверхні зчеплення.
60 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Ю.В. Березовський
Під час проходження трести через кожну пару
м’яльних валків кількість рифлів і сила їхнього
тиску зростає, а в результаті збільшується й сту-
пінь руйнування неволокнистих домішок.
Проминання лляної трести має певні недолі-
ки. Один з них — це пошкодження самого во-
локна в процесі промину. Початкове плющення
стеблини дозволяє розділити зовнішню дерев-
ну частину на декілька секторів. Кількість та-
ких секторів залежить від сили стиснення плю-
щильних валків та стану трести. При цьому во-
локниста частина залишається стійкою до та-
кого впливу і завдяки її гнучкості відбувається
зсув волокнистої частини відносно деревини.
Потім стебло під дією м’яльних валків починає
зминатися, набуваючи форми профілю валків.
Сила тиску на стебло в першій парі валків не-
значна, тому деревна частина стебла починає
руйнуватись, а волокниста частина залишаєть-
ся неушкодженою. Це пояснюється різницею
їх фізико-механічних показників. Далі процеси
м’яття повторюються в аналогічній формі, але
згідно з обраною технологією обробки зміню-
ється тиск на шар трести, а також кількість та
форма рифлів. Щоб уникнути розрізання воло-
кон у процесі промину, крайки рифлів валків
мають певний радіус закруглення.
Лляна сировина, що поступає для перероб-
ки на м’яльну машину, неоднорідна за своїми
фізичними властивостями. Вона складається
зі стебел різної товщини, ступеня вилежуван-
ня і вологості. Окремі стебла мають різну кри-
тичну довжину зламних ділянок, а також різ-
ний кут злому. Крім цього, такі показники не-
од накові і в кожному окремому стеблі. Вони
різні для комлевої та вершинної частин.
Закостриченість волокна є особливо важли-
вим показником якості в технологічних про-
цесах м’яття, тіпання і трясіння стеблового ма-
теріалу. Всі робочі органи машин при прове-
денні технологічних процесів м’яття, тіпання
налаштовуються на інтенсивну обробку лу б’я-
ного матеріалу з метою максимально необхід-
ного порушення зв’язків між деревинною та
волокнистою частинами з видаленням нево-
локнистих домішок [22]. При цьому на вироб-
ництві дотримуються необхідного балансу в
технологічному процесі переробки.
У загальній кількості технологічних проце-
сів переробки стебел луб’яних культур процес
промину стебел льону займає виняткове міс-
це, оскільки від його ефективного проходжен-
ня залежать подальші технологічні операції, а
отже якість і кількість кінцевої волокнистої
продукції. Тож вдосконаливши обладнання від-
повідної стадії переробки, можна отримати
якісніше волокно та більшої кількості.
Усі технологічні процеси направлені на звіль-
нення волокнистої маси від деревини та інших
неволокнистих домішок при збереженості ці-
лісності самого волокна. Відокремлення домі-
шок у вигляді костриці та інших домішок про-
ходить завдяки механічному впливу на стебло
льону та різниці фізико-механічних показни ків
складових стебла. Слід відмітити, що особливу
небезпеку для волокна несе утворення костри-
ці, крайки якої набувають хаотичної форми.
Більшість костринок мають гострі крайки, що
в результаті контакту з волокнами призводять
до мікронадрізів, що сприяють подальшому
розриванню їх у процесі тіпання.
За результатами інформаційного аналізу,
експериментальних і теоретичних досліджень
на базі Херсонського національного техніч-
ного університету було спроектовано декіль-
ка типів валків для промину стебел луб’яних
культур та м’яльних вузлів очищення сирцю
м’яльно-тіпального агрегату [26—29]. Валки
за рахунок конструктивних особливостей мо-
жуть вирішити питання підвищення умов втя-
гування стебел для промину парою валків, під-
вищення ефективності їх промину, забезпечи-
ти ефективність очищення сировини та збіль-
шення коефіцієнта зчеплення поверхні валків
зі стеблами, що в цілому підвищує ефек тив-
ність роботи всього агрегату.
У кожній із запропонованих моделей постав-
лені завдання вирішувалися за допомогою про-
ведення відповідних конструктивних змін, що
приводило до покращення впливу механічної
61ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції
дії органів машин обробки на сировинний лу-
б’яний матеріал.
Для м’яльного валка, що являє собою пусто-
тілий циліндр, по твірним якого виступають
рифлі крутого та пологого профілів вздовж всієї
довжини (рис. 3), поставлена задача вирішува-
лася таким чином, що на валку на вершинах риф-
лів розміщувалися мікрорифлі крутого риф лен-
ня, причому над та під парою таких валків роз-
ташовувалися тугі щітки.
Використання мікрорифлів на вершинах риф-
лів вздовж всієї довжини валка замість поліро-
ваної поверхні вершин дозволяє забезпечити
підвищення ефективності втягування стебел
лу б’я них культур, збільшити коефіцієнт зчеп-
лення поверхні валка з їхніми стеблами, підви-
щити ефективність їх промину та відокрем-
лен ня волокна від деревини за рахунок одно-
часного проходження процесів поперечного
здав лювання, згинання/зламування деревини
стебел, ковзного згину та зсуву костри відносно
волокна, що підвищує ефективність очищення.
Використання тугих щіток, які розташовані над
і під парою валків, дозволяє забезпечити очи-
щення мікрорифлів від можливого забивання
їх деревними частинками та брудом.
Так, на рис. 3 схематично наведено взаємо-
дію зв’язаної пари валків м’яльної машини для
промину стебел луб’яних культур, а в збільше-
ній проекції — мікрорифлі крутого рифлення
конструктивного виконання вершин рифлів
валка м’яльної машини.
Валок м’яльної машини працює таким чи-
ном. Для промину стебел луб’яних культур з
валка 1 запропонованої конструкції збираєть-
ся пара валків 1, що зв’язана між собою кіне-
матично та здійснює обертання від привода.
При цьому рифлі 3 одного з валків 1 пари зна-
ходяться між рифлями 3 іншого зі заходжен-
ням, тобто між центрами валків відстань мен-
ша, ніж діаметр Dv валка 1. Стебла луб’яних
культур (напр., лляної трести) формуються в
шар при товщині 2—4 стебла. При цьому стеб-
ла в шарі розташовуються під кутом 45° до них.
Після підведення стебел до валків 1, що обер-
таються, стебла захоплюються рифлями 3 вал-
ків 1 і втягуються в зону 6 взаємодії зв’я за ної
пари валків 1 для промину стебел луб’я них
культур. При цьому забезпечується втягуван-
ня стебел, оскільки виконуються умови фрик-
ційної взаємодії, а саме tgβ < K, де β — кут між
дотичною до точки зіткнення стебел з поверх-
нею валків і напрямом руху стебел; K — коефі-
цієнт тертя поверхні валка об стебла.
У результаті з урахуванням наявності взає-
мозв’язку стебел один з одним шар стебел за-
хоплюється валками 1 і ефективно промина-
ється за рахунок наявності мікрорифлів 4 на
вершинах рифлів 3 валків 1, які підвищують
фрикційну взаємодію. Наявність мікрорифлів
4 на вершинах рифлів 3 валків 1 дозволяє за-
безпечити необхідне навантаження на сирови-
ну та швидкість її переміщення, створює умо-
ви для одночасного поперечного здавлювання,
згинання/зламування деревини стебел, ви-
никнення додаткової кількості осередків руй-
нування деревної частини стебел, що полег-
шує процеси згинання/зламування і відокрем-
лення волокна від деревини, ковзного згину та
зсуву костри відносно волокна. Мікрорифлі 4
виконані як мікрорифлі крутого рифлення на
Рис. 3. Взаємодія зв’я-
заної пари валків м’яль-
ної машини: 1 — валок
м’яльної машини; 2 —
пустотілий циліндр; 3 —
рифлі крутого та поло-
гого профілю; 4 — мік-
рорифлі крутого риф-
лення; 5 — тугі щітки;
6 — зона взаємодії зв’я-
заної пари валків
1
5
2
6
3
1
5
А
2
3
Dv
4
А
Збільшено
62 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Ю.В. Березовський
вершинах рифлів 3 валків 1. Тугі щітки 5, які
розташовані над і під парою валків 1, прово-
дять очищення мікрорифлів 4 від можливого
забивання деревними частинками та брудом.
Застосування наведеної конструкції валка
дозволяє забезпечити підвищення ефектив-
ності втягування стебел луб’яних культур,
підвищити ефективність їх промину та відо-
кремлення волокна від деревини, що обумов-
лює можливість його використання в промис-
ловості.
У валку для промину стебел луб’яних куль-
тур (рис. 4) поставлена задача вирішувалася
таким чином: на валку, що являє собою вал із
закріпленими на ньому дисками, встановле-
ними на рівній відстані між собою, на краях
яких по колу з постійним кроком виконано од-
носторонні прогини, а між дисками розміщено
втулки, на односторонніх прогинах поперек
всієї висоти прогинів виконано односторонні
виступи у вигляді рифлів пологого або кру-
того заданого профілю рифлення з постійним
кроком по колу.
Використання односторонніх виступів у ви-
гляді рифлів пологого або крутого заданого
профілю рифлення з постійним кроком по ко-
лу на односторонніх прогинах, які виконані на
краях дисків валка по колу з постійним кроком,
дозволяє забезпечити підвищення ефективнос-
ті втягування стебел луб’яних культур, збіль-
шити коефіцієнт зчеплення поверхні валка зі
стеблами, підвищити ефективність їх промину
та відокремлення волокна від деревини за ра-
хунок одночасного проходження процесів по-
перечного здавлювання, згинання/зламування
деревини стебел, ковзного згину та зсуву ко-
стри відносно волокна, що підвищує ефектив-
ність очищення.
На рис. 4 схематично наведено конструкцію
валка для промину стебел луб’яних культур,
переріз валка А—А, та переріз диска В—В.
Валок для промину стебел луб’яних культур
1 складається з валу 2, виконаного з профільно-
го металу (напр., чотиригранної форми), з обох
торців якого є посадочні місця для підшипни-
ків і приводних шестерень, дисків 3 з отворами
4, формою, подібною до поперечних перерізів
валу 2, втулок 5 певної ширини і розташованих
між ними дисків 3, гайок 6 для закріплення
шляхом стиснення дисків 3 і втулок 5 з боку
торців валу 2. На краях дисків 3 є односторонні
прогини 7, розміщені по колу з постійним кро-
ком C, на яких розміщено односторонні висту-
пи 8 у вигляді рифлів пологого або крутого за-
даного профілю рифлення з постійним кроком
по колу. Односторонні виступи 8 у вигляді риф-
лів пологого або крутого заданого профілю
рифлення з постійним кроком по колу виступа-
ють над поверхнею прогинів 7 на величину К. У
результаті прогинів по краях дисків 3 утворю-
ються виступи 9 величиною М.
Рис. 4. Конструкція валка для промину стебел луб’яних
культур
А
А
6
6
2
3
7
5
1
В
В
С
С
3
5
2
4
8
9
К М
3
5
7
4
2
5
8
7
К М
А—А В—В
63ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції
Валок працює таким чином. Для промину
стебел луб’яних культур з валка 1 запропоно-
ваної конструкції збирається пара валків 1, що
зв’язана між собою кінематично та здійснює
обертання від привода. При цьому диски 3 од-
ного з валків 1 пари знаходяться між дисками 3
іншого із заходженням, тобто між центрами
валків 2 відстань менша, ніж діаметр дисків 3.
Стебла луб’яних культур (напр., льняної трес-
ти) формуються в шар при товщині 2—4 стебла.
При цьому стебла в шарі розташовані або пара-
лельно осям валів 2, або під кутом 45° до них.
Після підведення стебел до пари валків 1, що
обертаються, стебла захоплюються виступами
9 величиною М дисків 3, утворених в результаті
одностороннього прогину по краях дисків 3 та
виступами 8 величиною К прогинів 7 дисків 3,
утворених в результаті їх формування у вигляді
рифлів пологого або крутого заданого профі-
лю рифлення з постійним кроком по колу. При
цьо му забезпечується умова втягування стебел,
оскільки при певних умовах, що чергуються з
кроком С по колу дисків, tgβ < K, де β — кут між
дотичною до точки зіткнення стебел з поверх-
нею дисків і напрямом руху стебел; K — коефі-
цієнт тертя поверхні диска об стебла.
У результаті з урахуванням наявності взає-
мозв’язку стебел один з одним шар стебел за-
хоплюється валками 1 і ефективно промина-
ється за рахунок згину країв дисків 3 пари вал-
ків 1 і наявності виступів 8 величиною К про-
гинів 7 дисків 3, утворених в результаті їх
кон структивного виконання у вигляді рифлів
пологого або крутого заданого профілю риф-
лення з постійним кроком по колу. Наявність
виступів 8 величиною К прогинів 7 дисків 3
дозволяє забезпечити необхідне навантажен-
ня на сировину та швидкість її переміщення,
створює умови для одночасного поперечного
здавлювання, згинання/зламування деревини
стебел, виникнення додаткової кількості осе-
редків руйнування деревної частини стебел,
що полегшує процеси згинання/зламування і
відокремлення волокна від деревини, ковзно-
го згину та зсуву костри відносно волокна. Ви-
ділена в результаті промину костра провалю-
ється між дисками, зменшуючи тим самим
ймовірність пошкодження волокна і забезпе-
чуючи збільшення промину стебел.
Застосування наведеної конструкції валка
для промину стебел луб’яних культур дозво-
ляє підвищити ефективність втягування сте-
бел луб’яних культур та ефективність їх про-
мину і відокремлення волокна від деревини.
При цьому виготовлення самих валків можна
проводити за умов малої трудомісткості, а са-
ме шляхом штампування, що в цілому підви-
щує ефективність роботи всього м’яльно-ті-
паль ного агрегату та обумовлює можливість
йо го широкого промислового використання.
Для вузла очищення сирцю з лляної трести
м’яльно-тіпального агрегату (рис. 5), що містить
м’яльні гладкі, планчасті, гострограні та круто-
рифлені валки прямолінійного та гвинтового
профілів, які змонтовані з можливістю обертан-
ня на станині м’яльної машини, поставлена за-
дача вирішувалася таким чином. Вузол містив
після пари м’яльних гладких валків перед па-
рою рифлених м’яльних валків крутого риф-
лення заданого профілю щонайменше пару
риф лених м’яльних валків пологого рифлення з
більшим радіусом закруглення кромки рифлів
по відношенню до радіуса закруглення кромки
рифлів м’яльних валків крутого рифлення із
забезпеченням рівномірного зазору між профі-
лями кромки рифлів та впадин пари рифлених
м’яльних валків пологого рифлення.
Рис. 5. Вузол очищення сирцю з лляної трести м’яльно-
тіпального агрегату
231
64 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Ю.В. Березовський
Введення до складу вузла очищення сирцю
пари рифлених м’яльних валків пологого риф-
лення з більшим радіусом закруглення кром-
ки рифлів по відношенню до радіуса закру-
глення кромки рифлів м’яльних валків кру-
того рифлення із забезпеченням рівномірного
зазору між профілями кромки рифлів та впа-
дин пари рифлених м’яльних валків пологого
рифлення дозволяє забезпечити передачу не-
обхідного навантаження на матеріал через біль-
шу площу контакту у порівнянні з гладкими
валками. Це створює умови для виникнення
великої кількості осередків руйнування дерев-
ної частини стебел, полегшує процеси згинан-
ня/зламування та відокремлення волокна від
деревини за рахунок виникнення зламу на дов-
жині менше критичної у наступних парах вал-
ків крутого рифлення заданого профілю, що
підвищує ефективність очищення.
На рис. 5 показано вузол очищення сирцю,
що складається з пари м’яльних гладких валків
1, пари рифлених м’яльних валків крутого риф-
лення 2, які характеризуються малим радіусом
закруглення кромки рифлів і відносно великою
висотою рифлів порівняно з їх шагом та розмі-
щеної між ними пари рифлених м’яльних вал-
ків пологого рифлення 3 з більшим радіусом
закруглення кромки рифлів по відношенню до
радіуса закруглення кромки рифлів рифлених
м’яльних валків крутого рифлення 2 із забез-
печенням рівномірного зазору між профілями
кромки рифлів та впадин пари рифлених м’яль-
них валків пологого рифлення 3.
Пристрій працює так. Шар стебел лляної
трести, підготовлений у шароформуючій ма-
шині, подають у м’яльну частину м’яльно-ті-
пального агрегату, де його піддають плющен-
ню у м’яльних гладких валках 1 і подають у
пару рифлених м’яльних валків пологого риф-
лення 3. Рифлі верхнього м’яльного валка по-
логого рифлення 3 вдавлюють стебла лляної
трести між рифлями нижнього м’яльного валка
пологого рифлення 3, створюючи об’ємне на-
вантаження у замкненому просторі. При цьому
луб’яні волокна завдяки своїй природній гнуч-
кості легко огинають контури рифлів м’яльних
валків пологого рифлення 3 і залишаються ці-
лісними на всій довжині стебел. Деревна части-
на стебел є жорсткою і крихкою, що зумовлює
виникнення великої кількості осередків руй-
нування деревної частини стебел та полегшує
процеси згинання/зламування і відокремлення
волокна від деревини за рахунок виникнення
зламу на довжині, меншій від критичної у на-
ступних парах рифлених м’яльних валків кру-
того рифлення заданого профілю 2. Глибина
заходження рифлів м’яльних валків пологого
рифлення 3 регулюється так, щоб створювало-
ся необхідне навантаження на сирець без зміни
швидкості його просування. Після рифлених
м’яльних валків 3 шар сирцю прямує вперед до
наступної пари м’яльних валків крутого риф-
лення 2 з постійною швидкістю.
Форма рифлів пари м’яльних валків круто-
го рифлення 2 характеризується малим радіу-
сом закруглення кромки рифлів і відносно ве-
ликою висотою рифлів порівняно з їх шагом.
Така пара м’яльних валків крутого рифлення 2
виконує технологічні операції згинання/зла-
мування, ковзного згину та відокремлення во-
локна від деревини, причому обробці підда-
ється вже пром’ятий сирець з послабленим
зв’язком костри і волокна.
Залежно від типу і фізико-механічних по-
казників якості сировини у складі м’яльно-ті-
пального агрегату може бути встановлено одну
або декілька пар валків 1, 3 та 2 для ефектив-
ного очищення сирцю з лляної трести. Таким
чином, наведений вузол очищення сирцю з лля-
ної трести м’яльно-тіпального агрегату сприяє
підвищенню ефективності очищення сирцю,
що обумовлює можливість його застосування
у промисловості.
Для вузла очищення сирцю з лляної трести
м’яльно-тіпального агрегату (рис. 6), який міс-
тить м’яльні рифлені валки заданого профілю,
що вмонтовані з можливістю обертання на ста-
нині м’яльної машини, поставлена задача вирі-
шувалася таким чином. Вузол містить щонай-
менше дві пари м’яльних рифлених валків зада-
65ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції
ного профілю, одну пару м’яльних валків кру-
того рифлення, які відрізняються малим ра діу-
сом контуру профілю і відносно малою висотою
рифлів порівняно з їх шагом, та другу пару
м’яльних валків крутого рифлення, які відріз-
няються малим радіусом закруглення кромки
рифлів і відносно великою висотою рифлів по-
рівняно з їх шагом, що встановлені з визначе-
ною розрахунком глибиною заходження рифлів
між валками і можливістю обертання з постій-
ною заданою швидкістю. При цьому між м’яль-
ними парами рифлених валків встановлено м’я-
льну пару валків крутого рифлення, які мають
гребінчастий контур профілю рифлів і відносно
малу висоту рифлів порівняно з їх шагом.
Введення до складу вузла очищення сирцю
м’яльної пари валків крутого рифлення, які ма-
ють гребінчастий контур профілю рифлів і від-
носно малу висоту рифлів порівняно з їх шагом,
встановлених із заданим зазором, дозволяє за-
безпечити необхідне навантаження на сирець та
швидкість його переміщення, що створює умо-
ви для одночасного поперечного здавлювання,
згинання/зламування деревини стебел, ковзно-
го згину та зсуву костри відносно волокна, що
підвищує ефективність очищення.
На рис. 6 представлено вузол очищення сир-
цю з лляної трести м’яльно-тіпального агрегату,
що складається з пари м’яльних валків крутого
рифлення 1, які відрізняються малим радіусом
контуру профілю і відносно малою висотою
рифлів порівняно з їх шагом, пари м’яльних
валків крутого рифлення 2, які відрізняються
малим радіусом закруглення кромки рифлів і
відносно великою висотою рифлів порівняно з
їх шагом та пари м’яльних валків крутого риф-
лення 3, які мають гребінчастий контур профі-
лю рифлів і відносно малу висоту рифлів порів-
няно з їх шагом, встановлених в станині м’яль-
ної машини (на рис. 6 не показано) з можливіс-
тю обертання.
Пристрій працює таким чином. Шар стебел
лляної трести, підготовлений у шароформуючій
машині, подають у м’яльний пристрій м’яльно-
тіпального агрегату, де його піддають плющенню
у гладких валках і подають у першу пару м’яль-
них рифлених валків 1. Форма рифлів даної па-
ри м’яльних валків крутого рифлення 1 має ма-
лий радіус контуру профілю і відносно малу ви-
соту рифлів порівняно з їх шагом. Рифлі верх-
нього валка 1 вдавлюють стебла лляної трести
між рифлями нижнього валка 1. При цьому
луб’яні волокна завдяки своїй природній гнуч-
кості легко огинають контури рифлів валків 1 і
залишаються цілісними на всій довжині стебел.
Деревна частина стебел є жорсткою і крих-
кою, тому рифлі їх зламують і роз’єднують на
короткі ділянки. Проходить бережливий про-
цес згинання/зламування деревини стебел трес-
ти льону. Деревні рештки залишаються з’єд-
наними з волокном. Рифлені м’яльні валки 1
сильно стискають шар сирцю і подають його
вперед до наступної пари м’яльних рифлених
валків 3 з постійною швидкістю. Здвиг дереви-
ни відносно волокна відбувається несуттєво.
Пара м’яльних рифлених валків 3 склада-
ється з валків крутого рифлення, які мають
гребінчастий контур профілю рифлів і віднос-
но малу висоту рифлів порівняно з їх шагом.
Це дозволяє забезпечити необхідне наванта-
ження на сирець та швидкість його переміщен-
ня, що створює умови для одночасного попере-
чного здавлювання, згинання/зламування де-
ревини стебел, ковзного згину та зсуву костри
відносно волокна. Глибина заходження рифлів
м’яльних валків 3 регулюється так, щоб не під-
минався сирець і створювалося необхідне на-
вантаження на нього, не змінючи швидкості
його просування. Завдяки спеціальній гребін-
Рис. 6. Вузол очищення лляного сирцю
231
66 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Ю.В. Березовський
частій формі контуру рифлів валки 3 спричи-
няють часткове дроблення деревини, повздов-
жній зсув деревної частини стебел відносно
волокон, при цьому не передавлюючи і не по-
шкоджуючи їх. Такі процеси зумовлюють кра-
ще відокремлення деревних часточок (костри)
від волокна, які видаляють в подальших опе-
раціях. Після рифлених м’яльних валків 3 шар
сирцю прямує до наступної пари м’яльних вал-
ків 2 з постійною швидкістю.
Форма рифлів пари м’яльних валків 2 круто-
го рифлення відрізняється малим радіусом за-
круглення кромки рифлів і відносно великою
висотою рифлів порівняно з їх шагом. Така па-
ра м’яльних валків крутого рифлення 2 вико-
нує такі ж технологічні операції, як і пара м’яль-
них валків крутого рифлення 1 тільки з тією
різницею, що обробка сирцю проходить більш
інтенсивно та обробці піддається вже пром’ятий
сирець з послабленим зв’язком костри і волок-
на та частково очищеним від костри.
Залежно від типу і фізико-механічних по-
казників якості сировини у складі м’яльно-
тіпального агрегату може бути встановлено
один або декілька таких вузлів для очищення
сирцю від лляної трести. Завдяки конструк-
тивним особливостям даний вузол м’яльно-
ті паль ного агрегату сприяє підвищенню ефек-
тивності очищення сирцю, що обумовлює його
промислове використання.
Наведені технічні рішення дозволяють піс-
ля процесу м’яття у подальшому технологіч-
ному ланцюгу отримання волокна покращити
ефективність видалення костриці та неволок-
нистих домішок, особливо в процесі тіпання.
Такі висновки були підтверджені результата-
ми апробації на Старосамбірському льоноком-
бінаті в Львівській області. Як результат мож-
на зазначити, що ефективніша обробка стебел
трести льону на стадії м’яття забезпечує ефек-
тивніше очищення волокна від костриці та не-
волокнистих домішок на подальших техноло-
гічних операціях, тож в кінці технологічного
процесу виробництва отримуємо більш якісне
волокно та в більшій кількості.
Отже, за рахунок удосконалення конструк-
тивних особливостей частин пристроїв можна
забезпечити розширення можливостей пере-
робки всіх видів вітчизняної лубоволокнистої
сировини, тобто підвищити універсальність та
ефективність її переробки в цілому. Волокно,
одержане в результаті використання конструк-
ційних змін, дозволяє розширити асортимент
товарів на його основі та використовувати йо-
го в різних сферах застосування.
Оскільки останнім часом збільшується по-
пит на екологічно чисту продукцію та зростає
кількість споживачів «біологічних» товарів,
можна рекомендувати запропоновані проект-
ні рішення до впровадження в ході переоблад-
нання вітчизняних підприємств легкої про-
мисловості та розвивати відповідні напрямки
розвитку інноваційної продукції. Отримане льо-
новолокно можна застосовувати при створенні
або розширенні нового асортименту товарів на
основі лляних та льономістких матеріалів, що
дає змогу збільшувати обсяги виробництва та
реалізації лляної продукції, хоча слід ще доопра-
цювати подальше вдосконалення тех нології ви-
робництва та оцінки використання виробів
різного призначення. Тому на даний час необ-
хідно вважати особливо перспективним цей
напрямок розвитку промисловості.
На сьогодні необхідно зайнятися розроб-
лен ням інноваційної продукції екологічно без-
печних груп текстильних матеріалів і виробів
різних способів виробництва та цільового при-
значення, сформувати вимоги до створення віт-
чизняного сегменту екоринку та пошуку шля-
хів його подальшого вдосконалення. У таку
концепцію легко вписуються представлені мож-
ливості від застосування наведених тех ніч них
розробок. При цьому необхідно визнати, що за
умов обмежених запасів вуглеводневої сиро-
вини та на тлі її подорожчання Україна може
використовувати невичерпний природний та
швидко відновлювальний лляний ресурс для
виробництва текстильних товарів, які є еколо-
гічно безпечними для здоров’я людини та сфе-
ри її перебування, оскільки при експлуатації
67ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції
та ути лізації таких товарів відсутні викиди ток-
сичних речовин в атмосферу. Тому за про по-
нова на модернізація лляного виробництва мо-
же сприяти подальшому розвитку легкої про-
мисловості, зміцненню вітчизняного екоринку
та ство ренню перспективної конку рен то спро-
мож ної льоновмісної продукції.
ВИСНОВКИ
Беручи до уваги розвиток світового та віт-
чизняного промислового обладнання з пере-
робки луб’яних культур, можна стверджувати,
що поки що в Україні відсутнє універсальне
досконале технологічне обладнання з технічної
обробки лляної трести. Тому сьогодні прове-
дення досліджень з метою покращення існую-
чих конструкцій та проектування більш сучас-
ного обладнання з переробки льону, що надасть
можливість підвищення якісних і кіль кісних
характеристик вихідної продукції, є немину-
чим та необхідним. Для цього необхідно ство-
рити умови для зацікавленості підприємств у
активізації освоєння інновацій і результатів нау-
кових розробок, що здійснюються для розви-
тку лляного комплексу України.
Запропоновані конструктивні виконання де-
кількох типів валків для промину стебел луб’я-
них культур та м’яльних вузлів очищення сир-
цю м’яльно-тіпального агрегату дають можли-
вість вирішити питання покращення промис-
лової переробки лляної сировини і в разі їх
за стосування в промислових умовах можуть
не лише позитивно вплинути на отримання
якісного волокна, а й привести до одержання
соціально-економічного ефекту у вітчизняно-
му лля ному виробництві.
У подальших дослідженнях необхідно де-
тально дослідити зміну кількісних і якісних
показників волокна при проходженні техно-
логічного процесу переробки стеблового мате-
ріалу, вивчити вплив на них конструкційних
змін з відтворенням відповідної моделі з про-
гнозування параметрів кінцевої продукції, що
надасть можливість для промислового засто-
сування запропонованих конструкцій .
ЛІТЕРАТУРА
1. Горач О.О. Розробка технології одержання трести
із соломи льону олійного з використанням штуч-
ного зволоження: дис.… канд. тех. наук: 05.18.01. —
Херсон, 2009. — 206 с.
2. Живетин В.В., Гинзбург Л.Н. Масличный лен и его
комплексное развитие. — М.: ЦНИИЛКА, 2000. —
389 с.
3. Чехов А.В., Лапа О.М., Міщенко Л.Ю., Полякова І.О.
Льон олійний: біологія, сорти, технологія вирощу-
вання. — К.: Українська академія аграрних наук.
Інститут олійних культур, 2007. — 59 с.
4. Рой О.О., Тіхосова Г. А. Перспективи комплексного
використання олійного льону // Легка промисло-
вість. — 2008. — № 2. — С. 47.
5. Масляний О. А льон цвіте синьо, синьо і на Півдні
України // Пропозиція. — 2003. — № 2. — С. 40—41.
6. Коротич П. Льон — нова перспектива в родині
олійних // Пропозиція. — 2006. — № 2. — С. 36.
7. Левковська Т.В. Аналіз сировинної бази текстиль-
ної промисловості України на сучасному етапі
роз витку економіки // Бізнес-навігатор. — 2013. —
№ 1 (30). — С. 91—99.
8. Бойко Г.А. Товарознавча оцінка змішаної пряжі з
волокнами льону олійного для трикотажних ви-
робів: дис. ... канд. техн. наук: 05.18.08. — Луцьк:
ЛНТУ, 2014. — 215 с.
9. Маслак О. Привабливість олійного льону. [Елект-
ронний ресурс]: ТОВ «Прес-медіа «Агробізнес сьо-
годні». — № 4 (299) лютий 2015. — Режим доступу:
http://www.agro-business.com.ua/ekonomichnyi-gektar/
2664-pryvablyvist-oliinogo-lionu.html.
10. Евдокимова Ж.В., Вотчиникова С.Н. Волшебник си-
ний лен. [Електронний ресурс]: ООО «РЭА центр
«Перспектива». — 07.12.2001. — Режим доступу:
http://www.rea-centre.narod.ru/analis/lien-st-02.htm.
11. Макаренко П.М. Ринкова трансформація аграрно-
го сектора: теорія і практика. — Запоріжжя: Запо-
різький національний університет, 2006. — 373 с.
12. Поважный А.С., Батченко Л.О., Дятлова Ю.В. Госу-
дарственная поддержка развития аграрного секто-
ра экономики: опыт и современные тенденции //
Зб. наук. праць Донецького державного універси-
тету управління «Державне управління економіч-
ного розвитку регіону та підприємств», Сер. «Дер-
жавне управління». — Т. V. — Вип. 38. — Донецьк,
2004. — С. 40—46.
13. Федосова Н.М. Исследование свойств льна-меже-
умка и обоснование метода прогнозирования его
технологической ценности: дис… канд. техн. наук:
05.19.01. — Кострома: КГТУ. — 2002. — 188 с.
14. Березовський Ю.В. оцінка передумов розвитку рин-
ку товарів з льону в Україні // Зб. наук. праць «То-
68
Ю.В. Березовський
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
варознавчий вісник». — Вип. 7. — Луцьк: ЛНТУ,
2014. — С. 19—27.
15. Пашин Е.Л., Федосова Н.М. Технологическое каче-
ство и переработка льна-межеумка. — Кострома:
ВНИИЛК, 2003. — 88 с.
16. Федосова Н.М., Пешкова А.С. Анатомическое стро-
ение масличного льна // Достижения науки и тех-
ники АПК. — 2005. — № 10. — С. 17—18.
17. Смирнова В.А., Федосова Н.М., Рысаков Д. С. Ис-
следование декортикационной способности со ло мы
масличного льна // Научные труды молодых уче-
ных КГТУ. В 2 ч. — Ч. 1. — Кострома: КГТУ, 2007. —
С. 54—58.
18. Обзор состояния текстильной отрасли. Льняная
под отрасль. Котонизированный лен. [Електрон-
ний ресурс]: ООО «РЭА центр «Перспектива». —
Режим доступу: http://rea-centre.narod.ru/analis/
len-01.htm#_top.
19. Стокозенко В.Г., Губина С.М. Котонизация по-на-
уч ному, или как сэкономить льняное сырье и рас-
ширить ассортимент тканей. [Електронний ресурс]:
ООО «РЭА центр «Перспектива». — 28.12.00. — Ре-
жим доступу: http://www.russianflax.ru/info/articles/
article/cottonizacia_po_nauchnomu.html.
20. Смирнов А.А. Моделирование процесса дробления
комплексов технического льняного волокна: дис. …
канд. техн. наук: 05.19.01 — Материаловедение про-
изводств текстильной и легкой промышленности. —
Кострома: КГТУ, 2008. — 183 с.
21. Головенко Т.М. Розроблення технології перероб-
ки стебел трести льону олійного з метою одержан-
ня нетканих матеріалів: дис. … канд. техн. наук:
05.18.02 — Технологія зернових, бобових, круп’я-
них продуктів і комбікормів, олійних і луб’яних
культур. — Херсон: ХНТУ, 2013. — 226 с.
22. Гілязетдінов Р.Н. Розвиток наукових основ ство-
рення інноваційних технологій первинної пере-
робки луб’яних культур: автореф. дис. ... д-ра техн.
наук: 05.18.01. — Херсон: ХНТУ, 2009. — 329 с.
23. Валько П.М. Удосконалення технології одержання
тіпаного лляного волокна з використанням очищу-
вальних валків: дис. … канд. техн. наук: 05.18.01. —
Херсон: ХНТУ, 2011. — 179 c.
24. Петраченко Д.О. Удосконалення процесів форму-
вання шару льонотрести до механічної переробки:
автореф. дис. ... канд. техн. наук : 05.18.02. — Херсон:
ХНТУ, 2014. — 25 c.
25. Муравинець Ю.В. Удосконалення технології пере-
робки лляної трести за рахунок модернізації м’яль-
но-тіпальних агрегатів: автореф. дис. ... канд. техн.
наук: 05.18.02. — Херсон: ХНТУ, 2014. — 23 c.
26. Пат. 85880 Україна, МПК D01C1/00. Валок м’яль-
ної машини / Березовський Ю.В.; заявник та патен-
товласник Херсонський національний технічний
університет. — № U 2013 04383; заяв. 08.04.2013;
опубл. 10.12.2013, Бюл. № 23.
27. Пат. 88838 Україна, МПК D01C1/00. Валок для про-
мину стебел луб’яних культур / Березовський Ю.В.;
заявник та патентовласник Херсонський національ-
ний технічний університет. — № U 2013 07401;
заяв. 11.06.2013; опубл. 10.04.2014, Бюл. № 7.
28. Пат. 82940 Україна, МПК D01B 1/30. Вузол очи-
щення сирцю з лляної трести м'яльно-тіпального
агрегату / Березовський Ю.В.; заявник та патенто-
влас ник Херсонський національний технічний уні-
верситет. — № U 2013 00837; заяв. 24.01.2013; опубл.
27.08.2013, Бюл. № 16.
29. Пат. 70313 Україна, МПК D01B 1/30. Вузол очи-
щення сирцю з лляної трести м'яльно-тіпального
агрегату / Березовський Ю.В.; заявник та патен-
товласник Херсонський національний технічний
університет. — № U 2011 12768; заяв. 31.10.2011;
опубл. 11.06.2012, Бюл. № 11.
REFERENCES
1. Horach O.O. Rozrobka tekhnolohii oderzhannia tresty iz
solomy l’onu olijnoho z vykorystanniam shtuchnoho zvo-
lozhennia (Technology development of trust reception
from straw of oil flax with the use of artificial irrigation).
Kherson: KNTU, 2009 [in Ukrainian].
2. Zhyvetyn V.V., Gynzburg L.N. Maslychnыj len y ego
kompleksnoe razvytye. (Oilseed flax and its complex de-
velopment). Moscow: TSNIILKA, 2000 [in Russian].
3. Chekhov A.V., Lapa O.M., Mishchenko L.Iu., Poliakova
I.O. Lon oliinyi: biolohiia, sorty, tekhnolohiia vyroshchu-
van nia (Oil Flax: biology, varieties, growing technology).
Kyiv: Ukrainska akademiia ahrarnykh nauk. Instytut
oliinykh kultur (Institute of Oilseed Crops of the Uk-
rainian Academy of Agricultural Sciences), 2007 [in
Uk rainian].
4. Roi O.O., Tikhosova H.A. Perspektyvy kompleksnoho
vykorystannia oliinoho lonu. Lehka promyslovist (Fa-
shion & Textiles Industry). 2008, 2: 47 [in Ukrainian].
5. Maslianyi O. A lon tsvite syno, syno i na Pivdni Ukrai-
ny. Propozytsiia (Proposition). 2003, 2: 40—41 [in Uk-
rainian].
6. Korotych P. Lon — nova perspektyva v rodyni oliinykh.
Propozytsiia (Proposition). 2006, 2: 36 [in Ukrainian].
7. Levkovska T.V. Analiz syrovynnoi bazy tekstylnoi pro-
myslovosti Ukrainy na suchasnomu etapi rozvytku eko-
nomiky. Biznes-navihator (Business Navigator). 2013,
1(30): 91—99 [in Ukrainian].
8. Boiko H.A. Tovaroznavcha otsinka zmishanoi priazhi z vo-
loknamy lonu oliinoho dlia trykotazhnykh vyrobiv (Com-
modity grade mixed yarn fibers from flax oil for knit-
wear). Lutsk: LNTU, 2014 [in Ukrainian].
69
Використання нових технічних рішень у промисловому виробництві лляної продукції
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
9. Maslak O. Pryvablyvist oliinoho lonu. Ahrobiznes so hod-
ni (Agribusiness today). 2015, 4(299) [in Ukrainian].
10. Evdokymova Zh.V., Votchynykova S.N. Volshebnyk
sy nyj len. Perspektyva (Perspective). 07.12.2001 [in
Russian].
11. Makarenko P.M. Rynkova transformatsiia ahrarnoho
sektora: teoriia i praktyka (The market transformation
of the agricultural sector: theory and practice). Za po-
rozhye: ZNU, 2006 [in Ukrainian].
12. Povazhnyj A.S., Batchenko L.O., Djatlova Ju.V. Go su-
darstvennaja podderzhka razvitija agrarnogo sektora
jekonomiki: opyt i sovremennye tendencii (State-owned
agricultural sector development support Economy: Ex-
perience and its contemporary trends). Collection of sci-
entific works of Donetsk State University of Manage-
ment: State control of economic development of the region
and enterprises. 2004, V (38): 40—46 [in Russian].
13. Fedosova N.M. Issledovanie svojstv l’na-mezheumka i
obo snovanie metoda prognozirovanija ego tehnologi-
cheskoj cennosti (Studying the properties of flax-in ter-
mediate and justification of the method of forecasting
its technological value). Kostroma: KGTU, 2002 [in
Russian].
14. Berezovskyi Iu.V. Otsinka peredumov rozvytku rynku
tovariv z lonu v Ukraini. Tovaroznavchyi visnyk (Com-
modity Bulletin). 2014. 7: 19—27 [in Ukrainian].
15. Pashyn E.L., Fedosova N.M. Tehnologycheskoe kachestvo
y pererabotka l’na-mezheumka (Technological quality and
processing of flax-intermediate). Kostroma: VNIILK,
2003 [in Russian].
16. Fedosova N.M., Peshkova A.S. Anatomycheskoe stroe-
nye maslychnogo l’na. Dostyzhenyja nauky y tehnyky
APK (Achievements of science and technics APC) 2005,
10: 17—18 [in Russian].
17. Smyrnova V.A., Fedosova N.M., Rysakov D.S. Ys sle do-
vanye dekortykacyonnoj sposobnosty solomы mas lych-
nogo l’na. Nauchnye trudy molodyh uchenyh KGTU
(Scientific works young scientists of KGTU) 2007, 2 (1):
54—58 [in Russian].
18. Obzor sostojanyja tekstyl’noj otrasly. L’njanaja podot-
rasl’. Kotonyzyrovannыj len. Perspektyva (Perspective).
2001—2002 [in Russian].
19. Stokozenko V.G., Gubyna S.M. Kotonyzacyja po-nauch-
nomu, yly kak sэkonomyt’ l’njanoe syr’e y rasshyryt’
assortyment tkanej. Perspektyva (Perspective). 28.12.00
[in Russian].
20. Smyrnov A.A. Modelyrovanye processa droblenyja komp-
leksov tehnycheskogo l’njanogo volokna (Simulation of
the crushing process of complexes technical flax fiber).
Kostroma: KGTU, 2008 [in Russian].
21. Holovenko T.M. Rozroblennia tekhnolohii pererobky ste-
bel tresty lonu oliinoho z metoiu oderzhannia netkanykh
materialiv (Processing technology development trusts
stalks of flax oil to produce nonwovens). Kherson: KNTU,
2013 [in Ukrainian].
22. Hiliazetdinov R.N. Rozvytok naukovykh osnov stvoren-
nia innovatsiinykh tekhnolohii pervynnoi pererobky lu-
b’ianykh kultur (Development of scientific bases of cre-
ating innovative technology of primary processing of
bast crops). Kherson: KNTU, 2009 [in Ukrainian].
23. Valko P.M. Udoskonalennia tekhnolohii oderzhannia ti-
panoho llianoho volokna z vykorystanniam ochyshchu-
valnykh valkiv (Improving the technology of flax fiber
tipanoho using cleaning rolls). Kherson: KNTU, 2011
[in Ukrainian].
24. Petrachenko D.O. Udoskonalennia protsesiv formuvan-
nia sharu lonotresty do mekhanichnoi pererobky (Improv-
ing the process of forming a layer flax raw material to
mechanical processing). PhD (Tec.) Kherson, 2014 [in
Ukrainian].
25. Muravynets Iu.V. Udoskonalennia tekhnolohii pererob ky
llianoi tresty za rakhunok modernizatsii m’ialno-tipal-
nykh ahrehativ (Improving processing technologies flax
trusts by modernization scutching aggregates). PhD
(Tec.) Kherson, 2014 [in Ukrainian].
26. Patent of Ukraine N 85880. Berezovsky Yu.V. Roll of
crumple machine [in Ukrainian].
27. Patent of Ukraine N 88838. Berezovsky Yu.V. Crumple
roll for stems by bast crops [in Ukrainian].
28. Patent of Ukraine N 82940. Berezovsky Yu.V. Cleaning
unit of flax raw material of crumple aggregate [in Uk-
rainian].
29. Patent of Ukraine N 70313. Berezovsky Yu. V. Cleaning unit
of flax raw material of crumple aggregate [in Uk rainian].
70 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2016, 12(4)
Ю.В. Березовський
Yu.V. Berezovsky
Kherson National Technical University,
24, Beryslavs'ke shose, Kherson-8, 73008,
tel. +38 (0552) 32-69-81
APPLICATION
OF NEW TECHNICAL DECISIONS
IN THE INDUSTRIALFLAX
PRODUCTION
The use of flax and flax-containing products in the
economy and industry, increase in its production requires
changing the qualitative and quantitative properties of
flax fiber. The article established the features of the effects
of timber and other non-fibrous impurities of stem mate-
rial on the fiber integrity during deformation of plant
stems in the flax processing. It is shown that constructive
changes in technological equipment of bast raw material
processing affected the results of stem material treatment,
especially the degree of purity of the obtained fibrous
product.
Keywords: fibre, flax, raw material, quality, cleaning,
processing, equipment, production.
Ю.В. Березовский
Херсонский национальный технический университет,
Бериславское шоссе, 24, Херсон-8, 73008,
тел. +38 (0552) 32-69-81
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НОВЫХ ТЕХНИЧЕСКИХ
РЕШЕНИЙ В ПРОМЫШЛЕННОМ
ПРОИЗВОДСТВЕ ЛЬНЯНОЙ ПРОДУКЦИИ
Применение льняной и содержащей лён продукции в
народном хозяйстве и промышленности и увеличение
объемов ее производства требуют изменения качествен-
ных и количественных свойств льняного волокна. В ста-
тье установлен характер действия древесины и других
неволокнистых примесей стеблевого материала на це-
лостность волокна в процессе деформации стеблей рас-
тений при переработке льна. Показано, что конструктив-
ные изменения органов технологического оборудования
переработки лубяного сырья повлияло на результаты об-
работки стеблевого материала, особенно на степень чис-
тоты полученного волокнистого продукта.
Ключевые слова: волокно, лён, сырье, качество, очи-
щение, переработка, оборудование, производство.
Стаття надійшла до редакції 17.02.16
|