Демографічні чинники бідності
Saved in:
| Date: | 2005 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11762 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Демографічні чинники бідності / Л.М. Черенько // Демографія та соціальна економіка. — 2005. — № 1. — С. 28-36. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860254102259236864 |
|---|---|
| author | Черенько, Л.М. |
| author_facet | Черенько, Л.М. |
| citation_txt | Демографічні чинники бідності / Л.М. Черенько // Демографія та соціальна економіка. — 2005. — № 1. — С. 28-36. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T18:47:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
28
Демографія та процеси
відтворення населення
Демографічні чинники бідності
Л.М. Черенько,
кандидат економічних наук,
завідувач відділу Інституту демографії та
соціальних досліджень НАН України
Різке падіння рівня життя переважної частини населення протягом першої полови�
ни 1990�х років значною мірою вплинуло не тільки на збільшення масштабів бідності в
країні, а й на зміну визначальних чинників бідності. Успадкована з радянських часів си�
стема соціального захисту не відповідала новим економічним умовам. Намагання на�
близити її до сучасних вимог шляхом підтягування доходів окремих категорій населення
не мало комплексного характеру і давало лише тимчасовий ефект, збільшуючи тим са�
мим необґрунтований тиск соціальних видатків на бюджет.
У результаті такої політики в найгіршому становищі опинилися соціально вразливі
групи населення, які не могли або не встигали адаптуватися до перехідних процесів. Нині,
незважаючи на значне підвищення показників рівня життя і загальне поліпшення ситу�
ації з бідністю, зберігається тісна залежність між рівнем матеріального добробуту родини
та її соціально�демографічними характеристиками. Отже, визначальні чинники бідності
мають бути детально досліджені з метою формування цілеспрямованої державної політики
зі зниження масштабів бідності серед соціально вразливих верств населення.
Проблемі дослідження демографічних чинників бідності приділяється неабияка увага
в міжнародних дослідженнях – починаючи з 60�х років минулого століття проводилися
серйозні наукові дослідження впливу демографічних характеристик на рівень доходів
домогосподарства [1, 2]. Особливо популярними такі дослідження стали з другої поло�
вини 1990�х років, коли в країнах колишнього соціалістичного табору розпочалися рин�
кові перетворення, що спровокували загострення соціальних проблем [3, 4]. Проте сьо�
годні в Україні дослідженню чинників та профілів бідності приділяється недостатньо
уваги. Якщо підвищені ризики бідності для безробітних та осіб похилого віку розгляда�
ються як окрема наукова проблема, то всебічно чинники бідності, зокрема, демографічні,
практично не досліджуються.
Метою роботи є комплексне дослідження демографічних чинників бідності для фор�
мування адекватної сучасним умовам державної соціальної політики.
Основні завдання дослідження:
1. Визначити профілі бідності в Україні та роль демографічних чинників у їх фор�
муванні.
2. Виокремити групи населення з підвищеними ризиками бідності.
3. Встановити ступінь впливу демографічних чинників на масштаби абсолютної та
відносної бідності.
4. Визначити напрями формування цілеспрямованої державної соціальної політи�
ки з підтримки соціально вразливих верств населення.
УДК 314.17:364.662
29
Демографія та процеси відтворення населення
Загальновідомо, що не тільки в Україні, а і в інших країнах перехідної економіки
спостерігається тісний зв’язок між демографічними характеристиками населення та ри�
зиками настання бідності. За умов, коли більшість населення споживає на рівні, нижчо�
му за середньосуспільні стандарти, до групи ризику потрапляють особи зі специфічними
демографічними характеристиками. При цьому демографічні чинники подекуди вихо�
дять на передній план серед інших факторів, що впливають на рівень матеріального доб�
робуту родини та на ситуацію з бідністю.
Спеціалісти Світового банку зазначають [5], що в країнах перехідної економіки
окремі демографічні групи мають особливо високі ризики бідності. У ряді країн СНД
та Центральної і Південно�Східної Європи до проблемних груп населення потрапля�
ють особи похилого віку, насамперед внаслідок зниження купівельної спроможності
пенсій та знецінення заощаджень. Особливо вразливою групою населення в перехідному
періоді стали діти. В окремих країнах спостерігаються високі ризики бідності серед оди�
ноких матерів та одиноких жінок похилого віку. Серйозною проблемою країн з пере�
хідною економікою стала бідність сільського населення, що є специфічною ознакою
соціально�економічної ситуації практично всіх країн СНД та Центральної і Південно�
Східної Європи.
Для характеристики ситуації з бідністю в Україні особливого значення набуває про�
блема визначення профілів бідності, тобто тих категорій населення чи домогосподарств,
які найбільше підпадають під дію негативних факторів і мають показники бідності, знач�
но вищі за середні по країні.
Національним критерієм бідності в Україні виступає 75%�ий поріг медіанного рівня
сукупних еквівалентних витрат населення. В основу визначення цього критерію покла�
дено відносний метод, за яким бідним вважається населення, чиї витрати є нижчими за
встановлений відсоток їх медіанного рівня. Однак для поглибленого аналізу ситуації з
бідністю в країні та визначення профілів бідності необхідно використовувати поряд з
відносними і абсолютні критерії. В даному дослідженні доцільно спиратися як на міжна�
родні абсолютні критерії бідності1, так і на комбінований критерій, отриманий на основі
вартісного значення національної межі бідності2.
Як свідчать попередні дослідження, в Україні визначальними факторами підвищен�
ня ризику бідності є наявність у складі домогосподарства:
• двох та більше дітей будь�якого віку;
• хоча б однієї дитини у віці до 3�х років;
• принаймні одного безробітного;
• хоча б однієї особи старше 75 років;
• одночасно хоча б однієї дитини та дорослих осіб пенсійного віку (однієї чи
більше).
Єдиним чинником, що може позитивно вплинути на ситуацію з бідністю в домогоспо�
дарстві, є наявність вищої освіти, принаймні у одного з членів домогосподарства (рис. 1).
Серед зазначених факторів найсуттєвішим (як за абсолютним, так і за відносним
критерієм) є наявність у домогосподарстві двох та більше дітей або одночасно дітей та
осіб пенсійного віку. В таких домогосподарствах рівні бідності за національною межею в
1,7 раза перевищують середньоукраїнське значення.
1 Для країн Центральної та Східної Європи – 4,3 дол. США на добу за паритетом купівельної
спроможності; для розвинутих країн Європи – 14,76 дол. США на добу за паритетом купівельної
спроможності.
2 Межа бідності являє собою вартісне значення національної межі бідності 1999 року, скори�
говане на індекс інфляції.
30
Демографія та процеси відтворення населення
Рис. 1. Рівні бідності за різними типами домогосподарств
залежно від обраного критерію
Таблиця 1
Рівні бідності по домогосподарствах залежно від обраного критерію
Специфіка української бідності полягає в тому, що незалежно від обраного критерію
бідності, профілі залишаються практично незмінними, тобто різні критерії визначення
бідності (і відносні, і абсолютні) змінюють сукупність бідного населення, але групи ри�
зику залишаються стабільними (табл. 1). Таким чином, незалежно від обраної методики
�
��
��
��
��
��
��
��
�
�
���
�
��
�
�
��
�
�
��
�
�
�
�
��
�
�
�
�
��
��
�
�
�
��
�
�
�
��
�
��
�
�
��
��
�
�
�
��
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
!�
��
"
�
�
�
#�
�
�
��
�
�
�
�
��
�
�
�
�
�
�
�
��
�
�
�
��
�
�
�
��
�
�
��
�
�
�
�
�
�
�#
�
�
$
�
%
�
�
�
��
�
%
����������� ���
� ��
�
�
�
�
�
��
�
�
�
�
��
�
&�� �����#�
��'�%���(��
���!
)������ ���"
������* ��#�
��'�%���(��
���!
&�� �����#�
��� �� �%
��'�%
)������ ���"
������* ��#�
��� �� �%
��'�%
(�
���� ��
��������
��������
�
��
�
�
���������– 4,3
�����������
���
��������
�
�
��
�
�
���������–
�����������
�������
���
����������
�
�
��
�
�–
��������������
���������� �
��!��
���
"������
��������� �
��#�$%�&
'������
�
�
��
�
�–75%
��������"��
���$��!�!(� )�
����������� )�
� �
��
" 2-�� �� $���'�
������ 7,6 89,0 28,5 47,5
" ������ �� )-*
����� 7,9 88,2 29,0 44,2
" ������ ��
���$���
������� � ���� 6,2 89,2 25,2 45,2
" ���$��� ����'�
+, ����� 2,5 83,8 15,0 32,8
'���
���*��!�(��
+�
�&�� 3,2 75,8 13,8 27,3
31
Демографія та процеси відтворення населення
визначення бідності, одні й ті ж категорії сімей потребують особливої уваги при форму�
ванні державної соціальної політики.
Аналіз профілів бідності за різними критеріями приводить до висновку, що серед
негативних чинників бідності саме демографічні характеристики мають найбільше зна�
чення. Демографічні фактори впливають на бідність сильніше, ніж соціально�економічні
характеристики членів домогосподарства. Особливо це стосується наявності в домогос�
подарстві дітей. Так, якщо поява в домогосподарстві хоча б одного безробітного підви�
щує ризик бідності на 12,4%, то наявність дітей – відповідно на 29,7%.
Причому, якщо в домогосподарствах з однією дитиною індекс відносного ризику
бідності3 складає менше одиниці (0,94), то в сім’ях з двома дітьми він підвищується до
1,55, а з трьома та більше дітьми – до 2,4. Взагалі, при появі другої дитини в сім’ї ризик
бідності зростає на 59,2%, а третьої – на 43,8%. Отже, в нинішніх умовах найістотніше
підвищення ризиків бідності відбувається з народженням другої дитини.
Крім того, значно підвищує вразливість родини наявність дитини у віці до 3�х років:
якщо в домогосподарстві з двома та більше дітьми є одна дитина такої вікової категорії,
то рівень бідності становить 51,4%, що майже вдвічі перевищує середнє по країні зна�
чення. Наявність одночасно двох дітей у віці до 3�х років підвищує рівень бідності до
76,5%, при цьому індекс відносного ризику бідності становить 2,8.
Таким чином, попри існуючі переконання щодо найгіршого становища багатодіт�
них родин, сьогодні до групи ризику також потрапляють домогосподарства з двома дітьми,
а найбільш вразливими поряд з багатодітними можна вважати сім’ї з двома дітьми у віці
до 3�х років.
Для поглибленого дослідження демографічних чинників бідності необхідно розглянути
різні типи домогосподарств залежно від вікового складу. Аналіз рівнів бідності за основними
типами домогосподарств, згрупованими за віковою ознакою, приводить до висновку про
безпосередній вплив даного чинника на матеріальне становище родини (табл. 2).
Таблиця 2
Рівні бідності за типами домогосподарств залежно від обраного критерію
3 Індекс ризику відносної бідності – відношення рівня бідності в окремій групі населення до
рівня бідності по країні в цілому. Чим вище значення цього індексу (від 1), тим більше означена
група представлена в бідному населенні країни.
(�
���� ��
�-������� ��������
�
�
��
�
�
���������–4,3
������������
���
��������
�
�
��
�
�
���������–
�����������
�������
���
����������
�
�
��
�
�–
��������������
���������� �
��!��
���
"������
��������� �
��#�$%�&
'������
�
�
��
�
�–
75%
��������"��
���$��!�!(� )�
����������� )�
� �
��
" ����� �� ���$
����
����� � ���� 4,5 80,7 17,8 32,1
" ����� �� ���$
����
����� � �
������� �
���� 6,5 90,1 25,7 45,7
" ���$
����
����� � ���� 1,2 59,8 5,5 14,7
" ���$
����
����� � ��
������� � ���� 2,4 74,7 10,6 23,8
" ���$
������� � ���� 0,8 71,5 6,3 17,8
��*- ���� ��
��������
���$ ����'� +, 1,7 82,0 10,6 26,9
'���
���*��!�(��+�
�&�� 3,2 75,8 13,8 27,3
32
Демографія та процеси відтворення населення
Незалежно від обраного критерію бідності, найбільше підпадають під дію негатив�
них факторів складні домогосподарства з подвійним демоекономічним навантаженням
(дітьми та особами пенсійного віку). Таким чином, напрошується висновок, що найу�
разливішими є домогосподарства, в яких мешкають одночасно утриманці молодше та
старше працездатного віку, що може свідчити не тільки про низькі рівні оплати праці
годувальників, а й про недостатній рівень пенсійного забезпечення. Проте в даному ви�
падку в дію вступають специфічні причинно�наслідкові зв’язки, оскільки найчастіше
складними домогосподарствами вимушено проживають сім’ї з низьким рівнем доходу.
Отже, високі рівні бідності в таких домогосподарствах можуть бути наслідком не лише і
не стільки подвійного демоекономічного навантаження на населення працездатного віку,
а здебільшого пояснюватися скупченням населення з низьким рівнем матеріального доб�
робуту саме в домогосподарствах такого типу.
Друге місце за ризиком бідності обіймають домогосподарства, що складаються вик�
лючно з дітей та дорослих працездатного віку. Це за досить високого рівня економічної
активності населення, безперечно, може бути свідченням як низьких стандартів оплати
праці в країні, так і негативного впливу безробіття (незначний рівень допомоги по без�
робіттю та великі масштаби тривалого безробіття).
У найкращій ситуації перебувають домогосподарства, які складаються виключно з
осіб працездатного віку, що має цілком логічне пояснення. Проте за критерієм бідності,
який має найнижче вартісне значення серед досліджуваних критеріїв (147,7 грн. у 2004
році)4, рівень бідності даного типу домогосподарств перевищує значення по домогоспо�
дарствах з осіб пенсійного віку. Отже, рівень пенсійного забезпечення 2004 року прак�
тично захищає осіб старше працездатного віку від ризику крайньої бідності. Натомість,
серед домогосподарств з осіб працездатного віку залишається (хоча і незначний) відсо�
ток вкрай бідних.
Попри традиційні переконання щодо соціальної незахищеності осіб пенсійного віку,
домогосподарства, які складаються з осіб означеної категорії, мають показники бідності,
значно нижчі за середньоукраїнські значення. Ця закономірність зберігається незалеж�
но від обраного критерію бідності.
На противагу віковому чиннику, статевий склад домогосподарства не має чітко ви�
раженого впливу на формування ризиків бідності в Україні, оскільки рівні бідності прак�
тично не змінюються в різних за гендерною ознакою домогосподарствах (рис. 2).
За критеріями бідності з невисоким вартісним значенням межі показники по різних
за статевим складом домогосподарствах практично збігаються. Із збільшенням вартісно�
го значення межі бідності спостерігаються дещо нижчі рівні бідності по домогосподар�
ствах, в яких всі дорослі чоловічої статі. Це пояснюється більшим представництвом чо�
ловіків серед населення з високим рівнем особистих доходів. У домогосподарствах, де
всі дорослі члени жіночої статі, та в тих, які представлені обома статями, рівні бідності
практично збігаються, незалежно від обраного критерію.
Серед домогосподарств одинаків різниця у рівнях бідності за гендерною ознакою є
мінімальною (17,3% по чоловіках проти 16,0% по жінках), до того ж закономірність
змінюється – серед одиноких жінок показник є нижчим, ніж по одиноких чоловіках.
Сьогодні окремою визначальною характеристикою бідності в Україні, як і в більшості
країн перехідного періоду, виступає місцевість проживання, адже всі показники бідності
4 Міжнародний критерій – 4,3 дол. США на добу (за паритетом купівельної спроможності
Світового банку).
33
Демографія та процеси відтворення населення
підвищуються зі зменшенням розміру населеного пункту. Така закономірність зберігається
незалежно від обраного критерію бідності (рис. 3). Найістотнішим є розрив у рівнях
бідності між великим містом і селом по абсолютному критерію 4,3 дол. США на добу за
паритетом купівельної спроможності (3,2 раза), а найменшим – за аналогічним критерієм,
але з використанням межі в 14,76 дол. (1,3 раза). Таким чином, із збільшенням вартісно�
го значення межі бідності за абсолютним критерієм зменшується розшарування між ве�
ликим містом і селом за показником рівня бідності.
Рис. 2. Рівні бідності залежно від статевого складу домогосподарства
за різними критеріями бідності
Рис. 3. Рівні бідності за типами місцевості проживання залежно від обраного критерію
�
��
��
��
��
��
��
��
�
�
+����%� �
��'��
��(�����!
,-+�#��./,
+����%� �
��'��
���(��
���!�,-+�#�
./,
)�� �� �
��'���
���"(
�����0��� �
��� �����
� 1�23�*
)�� �� �
��'�
������������
4�������
������������
'� ��
��������
4����������
'� ��
�
��
��
��
��
��
��
��
�
�
��� ������(�
���!
��� ����
��(������!
��� �����#�
#���!���'�%
��� �� �
��� ����
��������� �
��
��
�
��
�
�
�
�
�
�
�
�
��
��
������
�����
����������
��������
���3������
34
Демографія та процеси відтворення населення
Всі згадані вище чинники бідності розглядалися в ізоляції один від одного. Тобто
були розраховані прості ризики бідності, що не враховували дію інших супровідних фак�
торів. Наприклад, рівень бідності багатодітних родин у великому місті наближається до
значення показника по домогосподарствах з двома дітьми в сільській місцевості. А рівень
бідності по складних домогосподарствах (з подвійним демоекономічним навантажен�
ням) у великих містах лише на 1,7 відсоткових пункти перевищує показник по найблаго�
получнішому типу домогосподарства (з осіб працездатного віку), яке знаходиться в
сільській місцевості.
Отже, прості ризики бідності не враховують взаємодію різних факторів, коли дія
визначеного чинника може посилюватися або, навпаки, пом’якшуватися під впливом
інших змінних. Для максимального врахування дії супутніх факторів можна використо�
вувати часткові показники відносного ризику бідності, що дасть змогу більш чітко виді�
лити соціально вразливі категорії сімей, які особливо потребують державної підтримки.
Дослідження часткових ризиків бідності для різних типів домогосподарств з дітьми
залежно від місцевості проживання доводить, що при взаємодії двох найважливіших чин�
ників бідності (наявність дітей і місцевість проживання) суттєво змінюються отримані
результати (табл. 3). На основі наведених розрахунків можна звузити коло домогоспо�
дарств з найвищими ризиками бідності. Отже, з урахуванням вищезгаданих факторів
такими можна вважати: 1) багатодітні родини в малих містах; 2) багатодітні домогоспо�
дарства в сільській місцевості; 3) домогосподарства з дітьми до 3�х років у сільській місце�
вості; 4) багатодітні домогосподарства у великих містах; 5) домогосподарства з двома
дітьми у сільській місцевості.
Таблиця 3
Прості та часткові відносні ризики бідності за типами домогосподарств
з дітьми та місцевістю проживання
Аналіз часткових ризиків бідності залежно від вікового складу домогосподарства та
місцевості проживання (табл. 4) приводить до висновку, що найбільш вразливими кате�
горіями можна вважати домогосподарства з подвійним демоекономічним навантажен�
ням, які знаходяться в сільській місцевості та в малих містах. Часткові ризики дають мож�
ливість виключити з категорії найбільш вразливих складні домогосподарства у великих
містах, оскільки рівень бідності в них наближається до середньоукраїнського значення.
Особливий інтерес викликає при дослідженні часткових ризиків бідності взаємодія
вікового та статевого чинників. При поєднанні статевих та вікових характеристик поси�
люється вплив гендерного чинника на ризики бідності. Так, закономірність підвищено�
го ризику бідності для одиноких жінок починає простежуватися з настанням пенсійного
віку (рівень бідності становить 19,8% по жінках проти 13,8% по одиноких чоловіках), а у
�������� ��
����� �
�
�
��
����� (�
���� ��
�-
�������
.���������
���������
" ������
�������
" �����
������
" ������
�� $���'�
������
" ������ ��
3-* �����
������
��
�����
�
�
�
��
�����
������ ����� 0,6 1,2 1,9 1,1 0,7
���� ����� 1,3 1,6 3,1 1,7 1,2
�������� ���������� 1,2 1,8 2,6 2,0 1,3
������ ��
�����
�
�
�
��
�����
1,0 1,5 2,5 1,6 /
35
Демографія та процеси відтворення населення
віці старше 75 років вона набуває чітко виражених ознак – серед одиноких жінок старше
75 років рівень бідності майже вдвічі перевищує аналогічне значення по одиноких чоло�
віках цієї вікової категорії (26,8% проти 13,9%). Проте цю категорію населення не можна
віднести до найбільш вразливих, оскільки рівень бідності знаходиться в межах середньо�
українських значень.
Таблиця 4
Прості та часткові відносні ризики бідності за типами домогосподарств
(залежно від вікового складу) та місцевістю проживання
Проведене дослідження дає змогу зробити висновок, що сьогодні в Україні демо�
графічні чинники виходять на передній план при аналізі простих та часткових ризиків
бідності. Проте їх не можна розглядати ізольовано від соціально�економічних характе�
ристик членів домогосподарств, оскільки формування цілеспрямованої державної со�
ціальної політики потребує узагальнюючих підходів до оцінки усіх можливих факторів
впливу.
Незважаючи на загальне підвищення рівня життя населення країни та наявність
стійких позитивних тенденцій у ситуації з бідністю протягом останніх чотирьох років, як
і раніше, в групі ризику перебувають сім’ї з дітьми та особами старших вікових груп. Ви�
кликають занепокоєння стабільно високі показники бідності в сільській місцевості. Отже,
сьогодні політика держави має бути спрямована не тільки на закріплення позитивних
тенденцій у ситуації з бідністю, а й на підтримку окремих категорій сімей, що опинилися
в найгіршому становищі. Той факт, що протягом останнього десятиріччя найбільш со�
ціально незахищеною категорією виявилися діти, ставить в залежність від успішності
політики подолання бідності не тільки стабілізацію соціально�економічної, а й покра�
щення демографічної ситуації в країні.
При формуванні політики особливого значення набуває виявлення груп населення,
наражених на найвищі ризики бідності, та груп, що складають більшість малозабезпече�
ного населення. Саме така інформація дає змогу відповісти на запитання, чи може со�
ціальна допомога бути адресована конкретним категоріям бідних. Крім того, проблема
визначення ризиків бідності набуває першорядного значення в ситуації, коли надання
�������� ��
����� �
�
�
��
����� (�
���� ��
�-
�������
.���������
���������
" ����� ��
���$
����-
����� �
����
" ����� ��
���$
����
���-
�� � �
������� �
����
" ���$
����-
����� �
����
" ���$
����-
����� �
��
�����-
�� � ����
" ���$
�����-
�� � ����
��*-
���$
����'� +,
�����
������
��
�����
�
�
�
��
�����
������ ����� 0,8 1,0 0,4 0,6 0,6 0,9 0,7
���� ����� 1,4 2,0 0,7 1,0 0,7 1,1 1,2
��������
���������� 1,5 1,9 0,7 1,2 0,7 1,0
1,3
#�����
��������
��
���
$������� 1,2 1,7 0,5 0,9 0,7 1,0
/
36
Демографія та процеси відтворення населення
соціальної допомоги вимагає витрачання необґрунтовано великих коштів або ефек�
тивність такої допомоги є надто низькою. При низькій дієвості соціальної допомоги
профілі бідності можна використовувати для визначення категорій населення, що по�
требують додаткової підтримки або виняткового статусу.
Виокремлення груп, наражених на високі ризики бідності, та типів сімей, що скла�
дають переважну частину бідного населення, може стати дієвим інструментом при моде�
люванні варіантів надання соціальної допомоги, коли необхідно оцінювати адресність
та ефективність такої підтримки для конкретних категорій бідного населення.
Адресація допомоги групам населення з найвищими ризиками бідності дає змогу
звести до мінімуму втрати від включення в коло реципієнтів небідного населення, тобто
зменшити помилку включення. Проте, якщо групи населення з найвищими ризиками
становлять невелику частину бідного населення, така адресація може збільшити помил�
ку виключення, тобто знизити охоплення дійсно бідного населення допомогою.
Натомість, надання допомоги групам населення, що складають більшу частину
бідних, мінімізує помилку виключення, але при цьому збільшує вірогідність потраплян�
ня до кола реципієнтів небідного населення, якщо ризики бідності для обраних типів
домогосподарств не набагато перевищують середньоукраїнські значення.
Таким чином, при розв’язанні конкретних практичних завдань щодо політики дер�
жави з підтримки соціально вразливих категорій населення необхідно здійснювати по�
глиблений аналіз ризиків бідності та складу бідного населення і на основі отриманих
результатів моделювати можливий вплив різних варіантів надання допомоги не тільки
на загальну ситуацію з бідністю в країні, а й на становище окремих категорій бідного
населення.
Джерела
1. Bogue Donald J. Principles of Demography. – New York: Willey and Sons, Inc., 1969.
2. Towsend, P. Poverty in the United Kingdom. A Survey of Household Resources and
Standards of Living. Penguin Books, Harmondsworth. – London, 1979.
3. Buckley, Robert M., and Eugene N. Gurenko. Housing and Income Distribution in Russia,
World Bank Research Observer, 1997.
4. Foster, Michael F., and Istvan Gyorgy Toth. Trends in Children Poverty and Social Transfers
in the Czech Republic, Hungary and Poland// Child Well�Being in Rich and Transition
Countries. – Luxemburg, 1999.
5. Обратить реформы во благо всех и каждого: Бедность и неравенство в странах
Европы и Центральной Азии/ Вашингтон: Всемирный банк, 2001.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11762 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2072-9480 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:47:03Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Черенько, Л.М. 2010-09-02T17:07:51Z 2010-09-02T17:07:51Z 2005 Демографічні чинники бідності / Л.М. Черенько // Демографія та соціальна економіка. — 2005. — № 1. — С. 28-36. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11762 314.17:364.662 uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Демографія та процеси відтворення населення Демографічні чинники бідності Demographic factors of poverty Article published earlier |
| spellingShingle | Демографічні чинники бідності Черенько, Л.М. Демографія та процеси відтворення населення |
| title | Демографічні чинники бідності |
| title_alt | Demographic factors of poverty |
| title_full | Демографічні чинники бідності |
| title_fullStr | Демографічні чинники бідності |
| title_full_unstemmed | Демографічні чинники бідності |
| title_short | Демографічні чинники бідності |
| title_sort | демографічні чинники бідності |
| topic | Демографія та процеси відтворення населення |
| topic_facet | Демографія та процеси відтворення населення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11762 |
| work_keys_str_mv | AT čerenʹkolm demografíčníčinnikibídností AT čerenʹkolm demographicfactorsofpoverty |