Шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг

В статье исследуется проблема соответствия двух ринков в Украине – рынка труда и рынка образовательных услуг. Анализируются причины и последствия значительного дисбаланса между потребностями экономики в кадрах и их подготовкой учебными заведениями. Предлагается путем объединения усилий Минобразовани...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2006
1. Verfasser:	Маршавін, Ю.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2006
Schlagworte:	Соціально-економічний розвиток
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11792
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг / Ю.М. Маршавін // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 2. — С. 143-150. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859795851321278464
author	Маршавін, Ю.М.
author_facet	Маршавін, Ю.М.
citation_txt	Шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг / Ю.М. Маршавін // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 2. — С. 143-150. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	В статье исследуется проблема соответствия двух ринков в Украине – рынка труда и рынка образовательных услуг. Анализируются причины и последствия значительного дисбаланса между потребностями экономики в кадрах и их подготовкой учебными заведениями. Предлагается путем объединения усилий Минобразования, Минтруда, Минэкономики, др. министерств и ведомств создать Государственную систему профессионально-квалификационного маркетинга рынка труда. Предложена концепция Государственного центра мониторинга рынка труда, который на основе анализа информации из различных источников будет обеспечивать прогнозными материалами учебные заведения, правительственные структуры, общественность, учащихся школ и их родителей. The problem of accordance of two markets – the labour market and the education services market is investigated in the article. The reasons and consequences of the considerable misbalance between the necessity of the economy in personal and their training in educational institutes are being analyzed. It is proposed by uniting the efforts the Ministry of Education, the Ministry of Labour., the Ministry of Economy and other Ministries to create the State system of professional-qualifying marketing of labour market. It is proposed the Conception of monitoring State centre of labour market which on the base of analyzing the information from different recourses will provide with forecast materials educational institutes, state structures, community, pupils and their parents.
first_indexed	2025-12-02T12:51:15Z
format	Article
fulltext	143 СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОI КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ЗБАЛАНСОВАНОСТІ РИНКУ ПРАЦІ І РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ Ю.М. Маршавін, кандидат історичних наук, доцент, Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості Формування продуктивної зайнятості населення вирішальною мірою визначається професійною підготовкою кадрів, її відповідністю потребам ринку праці з врахуванням його мінливості. Ця проблема є предметом досліджень вітчизняних вчених – педагогів, економістів, фахівців у сфері андрогогіки. В працях С. Бандура, Т. Заяць, І. Зюзюна, Н. Ничкало, В. Савченка, В. Скульської, О. Цимбал та інших вчених розкрито різно� манітні аспекти професійної підготовки громадян (зокрема, безробітних) для ринку праці, їх працевлаштування після навчання. Останнім часом на ринку праці поширеною стає ситуація, коли випускники профе� сійно�технічних і вищих навчальних закладів не можуть працевлаштуватися. Зазвичай на обліку в центрах зайнятості їх перебуває 25–30 тис., хоча фактична чисельність молодих людей, які не знайшли роботу за здобутим фахом, є набагато більшою. Насамперед це стосується випускників вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації за спеціаль� ностями: “облік і аудит”; “банківська справа”; “правознавство”; “економіка підприєм� ництва”; “педагогічна освіта”; випускників навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації – фахівців з бухгалтерського обліку і операторів комп’ютерного набору, багатьох праців� ників сфери торгівлі та побутових послуг. Так, на обліку в державній службі зайнятості наприкінці 2005 р. перебувало 6000 менеджерів, на яких припадало всього 700 вакансій. За реєстрацією в центрах зайнятості, пропозиція в п’ять і більше разів перевищує попит на водіїв вантажних автомобілів, продавців продовольчих товарів, бухгалтерів, медсестер. Крім матеріальних, усе це супроводжується значними моральними втратами, адже молоді люди опановують професії, які нікому не потрібні. З іншого боку, на ринку праці має місце протилежне явище: попит на фахівців бага� тьох професій не задовольняється, а по деяких з них відчувається гострий дефіцит робочої сили. Зокрема, у 2005 р. роботодавці тільки в центрах зайнятості України замовили майже 2000 фрезерувальників, тоді як серед зареєстрованих безробітних їх не налічувалося навіть 400 осіб. Роботодавці м. Києва подали в центри зайнятості замовлення більш ніж на 400 електрогазозварників, а на обліку їх було менше десяти. Значною мірою незадоволеним УДК 331.54 144 СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК залишається попит на токарів, мулярів, швачок, інженерів, лікарів, спеціалістів страхової справи тощо. Отже, наявність значної кількості фахівців, які не мають попиту на ринку праці, поєднується з дефіцитом працівників багатьох професій та спеціальностей, що свідчить про дисбаланс між потребами ринку праці і підготовкою кадрів навчальними закладами. Проблема дедалі більше актуалізується також через те, що в Україні набула загрозливого масштабу тенденція постаріння робочої сили – вік кожної шостої економічно активної людини перевищує 50 років. Їх масове вибуття зі складу робочої сили в кінці поточного – на початку наступного десятиріччя потребує відповідного заміщення працівниками з високою професійною підготовкою. До того ж за останні роки частка осіб з вищою осві� тою серед молодих людей 25–34 років знижується (скоріш за все це – наслідок “відпливу мозків”). Молодь, в основному, готова навчатися після здобуття середньої освіти. Соціологічні опитування показують, що переважна більшість шкільної молоді (57,4%–67,2%) у 5–7 останніх років орієнтується на продовження навчання після закінчення шкіл [1, с. 35]. Саме наявність професійно–кваліфікаційного дисбалансу між попитом на робочу силу і пропозицією освітніх послуг, пов’язані з цим значні фінансові й моральні втрати, недо� статнє вивчення даної проблеми визначають актуальність і важливість її дослідження. Метою даної статті є розробка концептуальних засад формування державної системи освітньо професійного маркетингу ринку праці, створення якої давало б змогу максималь� но знизити професійний дисбаланс між попитом ринку праці у працівниках певних спе� ціальностей і їх підготовкою навчальними закладами. Результати проведеного автором аналізу засвідчують, що головною причиною зазна� ченого вище дисбалансу є відсутність належного прогнозування потреб ринку праці у працівниках, виходячи із попиту на конкретні професії. У деяких колах учених вважають, що певний дисбаланс є природним для ринкових умов, де механізм “невидимої руки ринку” врегулює все найкращим чином без будь�якого державного втручання. Більше того, тепер немає навіть державної статистичної звітності про професійну структуру по� питу і пропозиції робочої сили. Статистичні дані державної служби зайнятості щодо професій, які мають незайняті громадяни, та кількості вакансій у професійному розрізі є надто неповними і охоплюють лише зареєстрованих шукачів роботи і вакантні робочі місця. Однак більшість випускників, які не можуть працевлаштуватися, не звертаються до центрів зайнятості. Значна частина підприємств не подає відомостей про вакансії взагалі або інформує тільки про потребу в некваліфікованих працівниках. Отже, державна служба зайнятості має інформацію, яка лише частково віддзеркалює реальний попит на тих чи інших працівників та масштаби їх пропозиції. Це робить неможливим використання ме� тодик визначення відповідності обсягів професійно�кваліфікаційної структури підготов� ки кадрів потребам ринку праці, які базуються тільки на даних державної служби зайня� тості. Зокрема, йдеться про “Методичні рекомендації щодо визначення відповідності обсягів та професійно�кваліфікаційної структури випускників закладів профтехосвіти потребам ринку праці”, розроблені НДІ соціально�трудових відносин Мінпраці України (м. Луганськ) [3]. Основною причиною, що унеможливлює розробку точного прогнозу потреби ринку праці у фахівцях певного професійно�кваліфікаційного складу, є те, що для сучасних умов пропонуються методики, які використовувалися в іншому соціально�економічному сере� довищі в минулі часи. В ринкових умовах пропозиція освітніх послуг є похідною від бага� 145 СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК тьох факторів, перш за все ситуації, що складається на інших ринках. Якщо розглядати освіту лише під кутом зору підготовки фахівців для ринку праці, то у спрощеному варіанті ланцюг формування потреб у робочій силі, на які має реагувати і які має задовольняти освіта, можна уявити як досить довгий, де першою і вирішальною ланкою є попит на товари і послуги на різноманітних ринках. Він впливає, тисне на ринок капіталу і знач� ною мірою визначає характер обладнання і технології, що фірми і підприємства застосо� вують для виробництва потрібних споживачам товарів і послуг. У свою чергу, склад основ� ного капіталу і технології формують попит на робочу силу, вимоги до її професійно�ква� ліфікаційного складу, які визначають попит на освітні послуги та їх пропозицію (рис. 1). Таким чином, найпершою ланкою цього ланцюга є попит на безліч різноманітних товарів і послуг, який достовірно передбачити, спрогнозувати неможливо. Певним чином це стосується і наступних ланок. В результаті, ми маємо надто велику кількість некерова� них перемінних чинників, більшість з яких не піддається прогнозуванню. Все це робить неможливим досягнення такого становища, за якого кожного випускника чекатиме ва� кантна посада, що цілком відповідає отриманій ним професії, спеціальності. За цих умов і роботодавці не можуть розраховувати на стовідсоткове і швидке заповнення робочих місць працівниками, які пройшли підготовку у вищих і професійно�технічних закладах. Рис. 1. Формування пропозиції освітніх послуг в моделі “Освіта для праці” Через неможливість точного прогнозування потреби ринку праці у фахівцях в науко� вих колах і серед громадськості знайшла поширення думка про те, що вихід полягає у збільшенні державного замовлення навчальним закладам майже до стовідсоткової кількості обсягу підготовки за бюджетні кошти, поновленні обов’язковості відпрацюван� ня випускниками певного терміну за направленням. Тобто йдеться про повернення до підходів, які використовувалися за планової соціалістичної системи. Однак відомо, що навіть в тих умовах з державним плануванням розвитку всіх галузей економіки і сфер життєдіяльності суспільства, законодавчо визнаним примусом до праці, наявністю відпо� відних репресивних органів не вдалося змусити кожного випускника працювати за отри� маним у навчальному закладі фахом, а отже і досягти стовідсоткової відповідності підго� товки кадрів потребам економіки. Не заперечуючи необхідність використання певних елементів цієї системи, зокрема, при підготовці кадрів для охорони здоров’я, освіти, силових відомств, розвиток яких ви� значається державою, слід зауважити таке. В умовах ринкової економіки і демократично� го суспільства суб’єкти господарювання самостійно визначають, кого приймати на робо� Попит на товари і послуги Склад основного капіталу Попит на робочу силу Попит на освітні послуги Вищі та професійно- технічні навчальні заклади Пропозиція освітніх послуг 146 СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ту, люди мають вільно добирати собі місце роботи, а навчальні заклади здебільшого само� стійно визначають професії і спеціальності, за якими здійснюватимуть навчання. До того ж треба враховувати, що на формування попиту на освітні послуги впливає не тільки по� треба ринку праці, а й такі суб’єктивні фактори, як уявлення дітей і їхніх батьків про шляхи досягнення життєвої успішності, їх мрії, нахили і здібності, матеріальне станови� ще, навіть випадкові чинники, а також престижність професії, мода, активність і зміст рекламних кампаній навчальних закладів тощо. Зважаючи на це, побудувати ефективну систему підготовки кадрів для ринку праці можливо тільки в разі розв’язання трьох груп проблем: розробки сучасної методики про� гнозування потреби ринку праці у працівниках певної фахової спрямованості; створення високоефективної системи професійної орієнтації, що має супроводжувати людину про� тягом життя – від дитячого садочка до підприємства (включно); значного удосконалення організації і змісту підготовки кадрів навчальними закладами з переходом до моделі ви� переджувальної освіти, яка здатна формувати у випускників самостійність, професійну мобільність, підприємництво. Освітньо�професійний маркетинг має здійснюватися на трьох рівнях. На першому рівні вищі й професійно�технічні навчальні заклади аналізують різно� манітні аспекти щодо працевлаштування їх випускників. Для цього Міносвіти України має розробити й затвердити спеціальну анкету, яка розсилатиметься випускникам (у дого� ворах і контрактах на навчання спеціальним пунктом має передбачатися обов’язок сту� дентів і учнів надсилати такі анкети по закінченню навчання). За її допомогою можна з’ясовувати, зокрема, тривалість пошуку роботи молодою людиною, розмір встановленої зарплати, місце працевлаштування, посаду тощо. Обробка анкет дасть можливість зроби� ти висновки щодо попиту на спеціалістів за певними професіями, реальну якість їх підго� товки. У вищих навчальних закладах і професійно�технічних училищах доцільно створити спеціальні наглядові ради, які мали б право вирішального голосу при визначенні переліку професій (спеціальностей), за якими планується здійснювати навчання. До їх складу ма� ють входити роботодавці, власники і керівники підприємств різних форм власності, пред� ставники профспілок, спеціалісти центрів зайнятості. На другому рівні головними виконавцями є спеціалісти центрів зайнятості, які за своїми службовими обов’язками щоденно спілкуються з роботодавцями і кадровими служ� бами підприємств. Але нині таке спілкування в основному стосується проблем поточного працевлаштування конкретних безробітних, а треба включити до їх функцій ще й з’ясову� вання на підприємствах актуальних і перспективних потреб у тих чи інших фахівцях. Для цього доцільно розробити спеціальний опитувальник, який містиме кілька (не більш 10) формалізованих запитань, відповіді на які дадуть змогу з’ясувати: які професії (спеціаль� ності) потрібні в даний час підприємству; працівників яких професій йому важко знайти, а яких зовсім неможливо; які робочі місця на підприємстві планується відкрити в перс� пективі і яких спеціалістів вони потребують; і навпаки, які робочі місця будуть ліквідову� ватися, отже, потреба в яких спеціалістах мінімізується. Оскільки ця інформація класифікується як адміністративна, то її зміст, методологію збору і аналізу необхідно погодити з Держкомстатом України. У процесі проведення по� дібних опитувань посилену увагу слід приділяти вивченню ситуації на передових з науко� во�технічного погляду підприємствах, чиї товари й послуги мають сталий або зростаючий попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Це надасть дані для прогнозуван� ня напряму розвитку робочих місць, а отже, і професій на інших підприємствах. З метою 147 СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК підвищення ефективності збору та обробки аналогічної інформації слід доопрацювати існуючу Єдину інформаційно�аналітичної систему “Служба зайнятості”. На третьому – найвищому рівні системи здійснюється прогнозування перспектив� них потреб економіки у фахівцях. Цю діяльність здійснюватимуть спільними зусиллями фахівці Мінекономіки, Міносвіти і Мінпраці України на основі аналізу змін макроеконо� мічних показників, різноманітних галузевих, державних і територіальних програм еконо� мічного та соціально�економічного розвитку, вивчення тенденцій розвитку світової і євро� пейської економік, оцінки кон’юнктурних коливань у різних сегментах ринку. Центральною ланкою такої системи має стати Державний центр моніторингу профе� сійного розвитку ринку праці (ДЦМПРРП), що збиратиме й узагальнюватиме необхідну інформацію, здійснюватиме всю аналітичну роботу ( рис. 2). Рис. 2. Рух інформації в процесі моніторингу професійного розвитку ринку праці На підставі аналізу сукупності статистичних і аналітичних даних ДЦМПРРП роз� роблятиме грунтовні прогнози професійної структури попиту на ринку праці, поточні й перспективні потреби у працівниках певного фаху. Прогнозами забезпечуватимуться орга� ни державної влади, навчальні заклади, центри зайнятості, громадськість. Згідно з цим навчальні заклади мають визначати спеціальності, за якими слід розвивати навчання, а держава – здійснювати заходи з їх підтримки. Такі прогнози має бути покладено в основу профорієнтаційної роботи, мета якої полягатиме не тільки у наданні допомоги молодим Випускники навчальних закладів Кадрові служби підприємств: інформація про склад кадрів, характеристика вакантних посад Урядові прог- рами; плани економічного і соціального розвитку краї- ни і територій Навчальні заклади Інституції, що за- безпечують збір і аналіз інформації Міністерства праці та соціаль- ної політики, освіти і науки, Державний центр зайнятості Уряд, Мінеко- номіки, Мінпраці, Міносвіти, Державний центр зайнятості Джерела інформації Центри зайня- тості базово- го рівня Місцеві ор- гани дер- жавної вико- навчої влади Громадсь- кість, ЗМІ Навчальні заклади Споживачі інформації ДЦМПРРП I рі- вень II рі- вень III рі- вень Центри зайнятості 148 СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК людям у професійному самовизначенні, а й у їх спрямуванні на роботу в тих галузях еко� номіки, де має місце сталий попит на працівників або він зростатиме (рис. 3). Необхідність проведення цілеспрямованої професійної орієнтації серед молоді треба підкреслити особ� ливо. Як показують результати соціологічних опитувань, формуванню життєвих планів учнів сприяють перш за все внутрішні (суб’єктивні) характеристики – за рівнем їх значу� щості на першому місці стоять власні нахили, здібності, бажання. Вони мають за рангом найвищий рівень–50% [1, с. 44]. Рис. 3. Схема механізму формування професійноIкваліфікаційної збалансованості ринку освітніх послуг і ринку праці Організаційно ДЦМПРРП має входити до сфери підпорядкування Міністерству праці та соціальної політики України і тісно співпрацювати з відповідними підрозділами Міністерства освіти і науки України, Мінекономіки України і галузевих міністерств, місце� вих центрів зайнятості, навчальними закладами, Державним центром зайнятості, науко� во�дослідними установами, профспілками, організаціями роботодавців. Всі ці органи і організації направлятимуть своїх представників у Раду ДЦМПРРП, яка визначатиме ос� новні напрями його діяльності, засоби реалізації завдань. Результати моніторингу і прогнозування розвитку професій будуть корисні держав� ним органам, службі зайнятості, навчальним закладам, громадськості, всьому суспільству. Визначення спектра і обсягу потрібних освітніх послуг запобігатиме марним витратам коштів Державного і місцевих бюджетів, грошей населення, сприятиме економії витрат на утримання безробітних. До того ж у молодих людей значно підвищаться шанси пра� цевлаштування на підходящу роботу. Отже, створення такої служби дасть змогу поєднати Професійно-технічні навчальні заклади Мінпраці, Державна служба зайнятості Галузеві мі- ністерства і відомства Міносвіти Мін- економіки Вищі навчальні заклади Прогноз професійного розвитку ринку праці Молодь Безробітні Працюючі громадяни Підпри- ємства Навчальні заклади Центри зайнятості Попит на освітньо- професій- ні пос- луги Про- позиція освітньо- профе- сійних послуг ДЦМ ПРРП Місцеві органи дер- жавної вико- навчої влади 149 СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК інтереси фірм і підприємств – споживачів освітянських послуг і їх виробників – навчаль� них закладів, мінімізувати матеріальні й моральні збитки при підготовці спеціалістів. Розглядаючи професійно�кваліфікаційний аспект проблеми підготовки кадрів, слід наголосити на необхідності забезпечення випереджального характеру такої підготовки з урахуванням галузевої структури економіки майбутнього. Стосовно останнього автор по� годжується з думкою А. Чухно, який вважає, що так само як промислова революція в Англії наприкінці XVIII ст. відкрила нову, індустріальну епоху, так і в наш час розвинуті країни відкрили нову стадію цивілізаційного прогресу – інформаційну (постіндустріаль� ну) епоху і визначили її як шлях до становлення нової економіки і нового суспільства [2, с. 10]. У наш час не можна йти вперед, не створюючи інформаційного способу вироб� ництва, не будуючи інформаційного суспільства. Обгрунтованість подібного підходу підтверджується, зокрема, тим, що ООН розробила спеціальну Програму створення інфор� маційного суспільства, яка об’єднує національні програми й спрямовує рух членів ООН на цьому шляху. Є підстави вважати, що в перспективі українська економіка дедалі більше набуватиме ознак інформаційної, а наше суспільство – ознак інформаційного суспільства. Саме на це слід спрямовувати інвестиції, і в цьому напрямі має здійснюватися розвиток професійної підготовки кадрів. Що ж до прогнозування напрямів професійної підготовки кадрів у найближчому майбутньому, то необхідно враховувати, що реалізація стратегії економіч� ного піднесення України пов’язана з розвитком індустріального виробництва, передусім машинобудування. Йдеться про розширення виробництва в таких високотехнологічних галузях, як аерокосмічна, авіаційна, суднобудівна, електронна та радіотехнічна. Еконо� міка потребуватиме верстатників майже всіх спеціальностей, перш за все налагоджуваль� ників, інженерів�технологів, конструкторів, механіків, радіоінженерів, інженерів�елект� ронників тощо. Слід підкреслити, що вже сьогодні такі робітники і спеціалісти вкрай потрібні на ринку праці. Останні два�три роки на них є сталий попит майже у всіх про� мислових центрах нашої країни. Проте стовідсотково передбачити попит на робочу силу у професійно�кваліфікацій� ному розрізі надзвичайно складно, особливо в часовому вимірі – коли саме та чи інша професія або спеціальність набуватиме актуальності. Запропонована система не забезпе� чить і абсолютної точності в прогнозуванні попиту на робочу силу, а отже, на освітні послуги. До того ж завжди матиме місце ситуація, коли через проблеми у розмірі зарплати, умовах праці, транспортної доступності робочих місць, досвіді роботи, особистих якостях шукачів роботи певні вакансії не заповнюватимуся, незважаючи на наявність безробітних, які матимуть потрібні професійно�кваліфікаційні характеристики. Зокрема, подібне яви� ще має місце сьогодні на ринку праці України щодо юристів. На обліку в центрах зайнятості їх є майже 1400 чол., але замовлення роботодавців на 250 фахівців не виконано. На думку автора, вихід полягає в значному удосконаленні змісту і технологій освіти. Необхідно переорієнтувати навчальний процес на формування в учнів і студентів бажан� ня і уміння самостійно оволодівати знаннями з різних джерел, готовності до постійної зміни професії, проходження перепідготовки й підвищення кваліфікації. Як правильно зазначив І. Зязюн, для того, щоб випускник ПТУ, коледжу, університету міг на конкретно� му робочому місці виконати певне коло обов’язків, йому необхідно пройти короткостро� кову допідготовку в інститутах післядипломної освіти, навчально�курсових комбінатах тощо за програмами, що між собою узгоджуються [4, с. 17–18]. Справжніми спеціаліста� ми випускники можуть стати після кількох років роботи, проходження перепідготовки і підвищення кваліфікації за спеціальними професійними програмами. Для цього необхідна 150 СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК їх наскрізна стандартизація, орієнтація на зростання компетенції працівників, їх техно� логічної культури, якості праці. Джерела 1. Життєві плани випускників середніх шкіл та їх реалізація: Наук. Посібник / За заг. Ред. В.В. Олійника, Л. Даниленко. – К.: Міленіум, 2003. – 204 с. 2. Чухно А. Нова економічна політика.// Економіка України. – 2005. – №.6. 3. Методичні рекомендації щодо визначення відповідності обсягів та професійно�кваліфі� каційної структури випускників закладів профтехосвіти потребам ринку праці. –К.: НДІ соціаль� но�трудових відносин Мінпраці України, 2003. – 40 с. 4. Зязюн І. Неперервна освіта як основа соціального поступу // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Зб. наук. праць / За ред. І.А. Зязюна та Н.Г. Ничкало. – У 2�х част. – Ч.1. – К.: Міносвіти України, АПН України, Інститут педагогіки і психології професійної освіти, 2001. – 392 с. Аннотация. В статье исследуется проблема соответствия двух ринков в Украине – рынка труда и рынка образовательных услуг. Анализируются причины и последствия значительного дисбаланса между потребностями экономики в кадрах и их подготовкой учебными заведениями. Предлагается путем объединения усилий Минобразования, Минтруда, Минэкономики, др. министерств и ведомств создать Государственную систему профессионально�квалификационного маркетинга рынка труда. Предложена концепция Государственного центра мониторинга рынка труда, который на основе анализа информации из различных источников будет обеспечивать прогнозными материалами учебные заведения, правительственные структуры, общественность, учащихся школ и их родителей. Summary. The problem of accordance of two markets – the labour market and the education services market is investigated in the article. The reasons and consequences of the considerable misbalance between the necessity of the economy in personal and their training in educa� tional institutes are being analyzed. It is proposed by uniting the efforts the Ministry of Education, the Ministry of Labour., the Ministry of Economy and other Ministries to create the State system of professional�qualifying marketing of labour market. It is proposed the Conception of monitoring State centre of labour market which on the base of analyzing the information from different recourses will provide with forecast materials educational insti� tutes, state structures, community, pupils and their parents. Стаття надійшла до редакції журналу 06.04.2006 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11792
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2072-9480
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T12:51:15Z
publishDate	2006
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Маршавін, Ю.М. 2010-09-03T08:57:33Z 2010-09-03T08:57:33Z 2006 Шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг / Ю.М. Маршавін // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 2. — С. 143-150. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11792 331.54 В статье исследуется проблема соответствия двух ринков в Украине – рынка труда и рынка образовательных услуг. Анализируются причины и последствия значительного дисбаланса между потребностями экономики в кадрах и их подготовкой учебными заведениями. Предлагается путем объединения усилий Минобразования, Минтруда, Минэкономики, др. министерств и ведомств создать Государственную систему профессионально-квалификационного маркетинга рынка труда. Предложена концепция Государственного центра мониторинга рынка труда, который на основе анализа информации из различных источников будет обеспечивать прогнозными материалами учебные заведения, правительственные структуры, общественность, учащихся школ и их родителей. The problem of accordance of two markets – the labour market and the education services market is investigated in the article. The reasons and consequences of the considerable misbalance between the necessity of the economy in personal and their training in educational institutes are being analyzed. It is proposed by uniting the efforts the Ministry of Education, the Ministry of Labour., the Ministry of Economy and other Ministries to create the State system of professional-qualifying marketing of labour market. It is proposed the Conception of monitoring State centre of labour market which on the base of analyzing the information from different recourses will provide with forecast materials educational institutes, state structures, community, pupils and their parents. uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Соціально-економічний розвиток Шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг Ways of provision of occupational balance of the labour market and the market of educational services Article published earlier
spellingShingle	Шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг Маршавін, Ю.М. Соціально-економічний розвиток
title	Шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг
title_alt	Ways of provision of occupational balance of the labour market and the market of educational services
title_full	Шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг
title_fullStr	Шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг
title_full_unstemmed	Шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг
title_short	Шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг
title_sort	шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг
topic	Соціально-економічний розвиток
topic_facet	Соціально-економічний розвиток
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11792
work_keys_str_mv	AT maršavínûm šlâhizabezpečennâprofesíinoikvalífíkacíinoízbalansovanostírinkupracíírinkuosvítníhposlug AT maršavínûm waysofprovisionofoccupationalbalanceofthelabourmarketandthemarketofeducationalservices

Шляхи забезпечення професійноi кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг

Institution

Ähnliche Einträge