Економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи України (на прикладі м. Києва)

Статья посвящена целесообразности реформирования пенсионной системы в Украине. В работе автор обратила внимание на основные преимущества трехуровневой системы пенсионного обеспечения, которая вводится в Украине. Автор делает акцент на действиях и мероприятиях, необходимых для создания дееспособной п...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автор:	Вернигора, Н.Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2006
Теми:	Соціальна політика
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11794
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи України (на прикладі м. Києва) / Н.Ф. Вернигора // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 2. — С. 82-91. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859817179777597440
author	Вернигора, Н.Ф.
author_facet	Вернигора, Н.Ф.
citation_txt	Економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи України (на прикладі м. Києва) / Н.Ф. Вернигора // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 2. — С. 82-91. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Статья посвящена целесообразности реформирования пенсионной системы в Украине. В работе автор обратила внимание на основные преимущества трехуровневой системы пенсионного обеспечения, которая вводится в Украине. Автор делает акцент на действиях и мероприятиях, необходимых для создания дееспособной пенсионной системы нового образца и концентрирует внимание на основных задачах и направлениях деятельности Пенсионного фонда Украины. Clause is devoted to expediency of pension system reforming in Ukraine. The author has paid attention on the basic advantages of three-level system of a provision of pensions which is entered in Ukraine. The author does accent on actions necessary for creation of capable pension system of the new sample and concentrates attention on the primary goals and directions of activity of the Pension fund of Ukraine.
first_indexed	2025-12-07T15:23:09Z
format	Article
fulltext	82 СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ М. КИЄВА) Н.Ф. Вернигора, начальник головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Проголосивши європейський вибір, Україна взяла на себе високі зобов’язання як перед своїми громадянами, так і перед світовим співтовариством щодо соціального захи� сту людей. У механізмі соціального захисту населення важливе місце належить формуванню дієздатної пенсійної системи, що дасть можливість раціонально поєднати демократичні засади, забезпечити дотримання соціальної справедливості в державі та гарантувати не� обхідний рівень матеріального забезпечення в старості для кожної людини. Пенсійна культура як показник цивілізованості суспільства потрібна нашій країні для впевненого поступу вперед, пов’язаного із загальноєвропейською інтеграцією. Сьогодні ця проблема актуальна і для багатьох країн світу, незалежно від рівня економічного розвитку, що зумов� лено старінням населення, зміною його вікової структури, ускладненням економічної ситуації. Впродовж тривалого часу в Україні одним із найсерйозніших чинників напруженості в суспільстві визнається система пенсійного забезпечення, в якій сконцентровані головні суперечності між законодавчою та виконавчою владою щодо соціальної сфери. Не� обхідність та напрями реформування пенсійного забезпечення обґрунтовані в досліджен� нях провідних фахівців в галузі соціальної економіки і політики, напрацювання яких стали основою методологічного та методичного підґрунтя проведення пенсійної рефор� ми. Практичну реалізацію вітчизняної пенсійної реформи розпочато на дванадцятому році незалежності, що можна вважати позитивним з огляду на те, що вона розширятиме можливості самостійного вибору для кожного громадянина і прийняття рішення щодо того, яку пенсію він отримуватиме в майбутньому. До основних завдань та цілей пенсійної реформи в Україні належать: • підвищення рівня життя пенсіонерів; • встановлення безпосередньої залежності розмірів пенсій від величини заро� бітку і трудового стажу; УДК 331.25(477–25) 83 СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА • забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи; • заохочення громадян до заощадження коштів на старість; • створення ефективнішої та більш дієвої системи адміністративного управлін� ня в пенсійному забезпеченні. Світовий досвід налічує багато моделей пенсійного страхування. Попри їх суттєві відмінності, можна виділити спільні для всіх моделей елементи: • соціальне страхування фінансується за рахунок внесків, які, зазвичай, со� лідарно сплачують роботодавці та працівники за можливої участі держави у формі внесків за певні категорії працівників або дотацій за рахунок загаль� них податків; • обов’язкова участь працівників у формуванні страхових фондів (за деякими винятками); • внески акумулюються у спеціальних фондах, за рахунок яких виплачується пенсія та допомога; • надлишок коштів у фонді, які не використані для виплати пенсій або допо� моги, інвестується для отримання додаткового прибутку; • особисте право на пенсію чи допомогу гарантується наявним обліком внесків без застосування процедури перевірки доходів або нужденності; • розмір внеску та виплати залежать від того, скільки застрахована особа за� робляє або заробляла раніше; • страхування від трудового каліцтва, зазвичай, повністю фінансується за раху� нок роботодавця при можливій участі держави – за рахунок загальних по� датків. Система пенсійного забезпечення, що запроваджується в Україні, передбачає три рівні, засновані на принципах соціальної справедливості (ст. 7 Закону України “Про за� гальнообов’язкове державне пенсійне страхування”). Пенсійна реформа має відбуватися за конкретними напрямами: реформування солідарної системи; створення обов’язкової накопичувальної системи в межах загальнообов’язкового державного пенсійного страху� вання; розвиток недержавного пенсійного страхування, тобто добровільної системи, до якої залучатимуться недержавні пенсійні фонди. Параметри реформування пенсійної системи визначаються загальною економічною ситуацією, зокрема розвитком ринку праці та рівнем сплати внесків, а також демографіч� ними процесами, насамперед віком виходу на пенсію і рівнем смертності у різних вікових групах. При цьому важливо усвідомлювати: якщо економічна ситуація може змінитися на краще, то демографічні прогнози не залишають шансів на позитивні зміни протягом найближчих 40–50 років. Трирівнева пенсійна система дасть змогу розподілити між рівневими її складовими ризики, пов’язані зі змінами в демографічній ситуації (принцип солідарності), з коли� ваннями в економіці і на ринку капіталів (принцип накопичуваності). Розподіл ризиків дозволить фінансово збалансувати пенсійну систему та забезпечити її стійкість, що заст� рахує працівників від зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію, а це є принципово важливим та вигідним для них. Солідарна система спрямована на запобігання бідності серед осіб похилого віку і визначає мінімальну базу гарантованої пенсії. Запровадження накопичувальної системи дасть можливість наблизити розмір пенсії, яку отримуватиме громадянин по завершенні свого трудового стажу, до того доходу, який він отримував, будучи працівником. Оскільки 84 СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА накопичувальна система існує лише за рахунок перерозподілу споживання протягом жит� тя однієї людини і не припускає залежності надходжень одних людей від інших, то авто� матично розв’язуються практичні проблеми соціальної несправедливості. З’являється можливість запобігти „зрівнялівці”, через яку високооплачувані працівники, котрі спла� чували до Пенсійного фонду більші внески, нині отримують майже таку саму пенсію, як і ті, чиї внески були значно меншими. Суми, накопичені на індивідуальних пенсійних рахунках, справедливо визначаються власністю застрахованих і в разі передчасної смерті успадковуються згідно з чинним законодавством. Реалізація солідарно�накопичувальної трирівневої моделі дозволить середньому ук� раїнському громадянинові отримувати пенсію в межах 65–70% від доходу, який він отри� мував до виходу на пенсію. За якістю майбутня українська модель пенсійного забезпечен� ня перспективна і приваблива. Оскільки значну частину коштів до пенсійних фондів вно� сить роботодавець, у нього з’являються вагомі стимули впроваджувати нові технології, спрямовані на скорочення періоду роботи працівників у шкідливих для здоров’я умовах, чим, власне, і мотивується призначення дострокових пенсій. У такому механізмі коріниться потужний потенціал, що безпосередньо пов’язує пен� сійну реформу з перспективами розвитку національної економіки. Для збереження та примноження коштів, які перераховує працівник за накопичувальною системою, вони повинні інвестуватися. Дохід, отриманий від інвестування частини пенсійних внесків, не лише захищатиме їх від інфляції, а й надасть можливості для підвищення розміру пенсій� них виплат. Економічна система при цьому отримує потужний інвестиційний ресурс, що сприятиме прискоренню темпів її зростання, структурній перебудові, підвищенню кон� курентоспроможності. У високорозвинених країнах пенсійні фонди становлять значну частину інвестицій для економічної системи. У Чилі кошти пенсійних фондів – це 40% ВВП. У Польщі лише протягом двох років в економіку було інвестовано близько 1 млрд. “пенсійних” доларів. В Угорщині за рахунок інвестування пенсійних накопичень вдалося знизити ставки банківських кредитів з 20 до 10%. Отже, можна зазначити, що не лише економічна ситуація в країні впливає на ефективність пенсійного забезпечення, а й ра� ціональна пенсійна система прискорює економічний розвиток. Для створення дієздатної пенсійної системи нового зразка необхідно розробити низку нормативних актів, які регулюватимуть діяльність пенсійних фондів, систему інвестуван� ня пенсійних активів та гарантії їх збереження. Необхідно сформувати мережу відповід� них фінансових та регуляторних інститутів. Практичний досвід реформування системи пенсійного забезпечення в країнах з перехідною економікою незаперечно доводить: ре� форма – процес надзвичайно тривалий, в основі якого постійне удосконалення пенсій� ного законодавства в зв’язку з об’єктивним характером соціально�економічного прогресу у суспільстві. На наш погляд, помилково вважати, що результативність пенсійної рефор� ми залежить лише від прийняття відповідних законів та створення недержавних інсти� тутів пенсійного страхування. Необхідно виробити дієздатну, відповідну до завдань пен� сійної реформи методику управління державною системою пенсійного страхування, яке покладається на Пенсійний фонд України. І, на наше переконання, результативність про� ведення пенсійної реформи, довіра до неї та адекватне її сприйняття населенням зале� жать від дієздатності, прозорості та ефективності діяльності Пенсійного фонду України, який посідає одне з чільних місць в механізмі пенсійної реформи. Згідно з відповідним Указом Президента України можна виокремити головні завдан� ня Пенсійного фонду України: • забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про статус і соціальний захист гро� 85 СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсій військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ, допомоги на дітей, а також інших витрат , покладених чинним законодавством на цей Фонд; • збирання і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги; розширене відтворення коштів Пенсійного фонду Украї� ни на основі принципів самофінансування; • участь у фінансуванні державних, регіональних і обласних програм соціаль� ної підтримки пенсіонерів, інвалідів, інших категорій населення та у страху� ванні здоров’я пенсіонерів через страхові компанії; • розробка одночасно з затвердженням Фонду соціального страхування Украї� ни за погодженням з Мінфіном, Мінпраці та Мінсоцзабезом України про� позицій про запровадження тарифів внесків на соціальне страхування; • фінансування витрат, пов’язаних з виплатою державних пенсій, допомоги та інших виплат, передбачених законодавством України; • участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку та підвищення рівня народного добробуту, в розробці проектів міжурядових договорів (угод) з питань пенсійного забезпечення та фінансування витрат на виплату пенсій громадянам, які прибули на постійне проживання в Украї� ну з інших держав і які виїхали за її межі; • участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на удосконалення сис� теми пенсійного забезпечення та порядку підвищення розміру пенсій у зв’яз� ку зі зміною індексу споживчих цін і підвищенням заробітної плати; • забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами вимог законодавства про державне соціальне страхування сто� совно пенсійного забезпечення тощо. Кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів: • виплата пенсій за віком (у тому числі працюючим пенсіонерам), за інвалід� ністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років, соціальних та інших пенсій, встановлених законодавством України; • виплата допомоги по догляду за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством; • підвищення пенсій у зв’язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати; • реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтрим� ки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій населення; • забезпечення поточної діяльності та утримання органів управління Фонду; • відтворення коштів Фонду; • зміцнення матеріально�технічної бази системи Фонду, органів і установ со� ціального забезпечення; • організація роз’яснювальної роботи серед населення і здійснення інших за� ходів відповідно до завдань Пенсійного фонду України. Реалізація зазначених заходів потребує значної організаційно�економічної роботи. Разом з тим в сучасних умовах ефективне виконання завдань, покладених на інституції Пенсійного фонду, ускладнюється через низку проблем. 86 СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА По�перше, значний обсяг та громіздкість нормативної бази пенсійного забезпечен� ня, яка на сьогодні охоплює двадцять два закони України та понад сто підзаконних нор� мативних документів, по�друге, інтенсивні зміни у пенсійному законодавстві у зв’язку з удосконаленням системи пенсійного забезпечення. Яскравим прикладом змін у нормативній базі є Закон України „Про наукову та нау� ково�технічну діяльність”. За період з 1999 по 2004 рр. методика пенсійного забезпечен� ня наукових працівників змінювалась тричі, що зумовлює необхідність проведення відпо� відних перерахунків, причому не автоматично, відповідно із законодавчими змінами, а лише за наявності особистої заяви пенсіонерів та поновлення комплекту відповідних документів. За аналізований період тричі змінювався й перелік посад наукових праців� ників, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, у м. Києві, де на обліку пере� буває 20 тис. наукових працівників, переважна більшість з них зверталася до районних управлінь Пенсійного фонду за проведенням перерахунку розміру пенсії з 01.01.2004 р. Необхідно також зазначити, що конкретний вид пенсійного забезпечення вимагає специфічного підходу щодо представлення необхідних документів, визначення права та розміру пенсії, зокрема: • при призначенні пенсії громадянам відповідно до законів України „Про дер� жавну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист жур� налістів”, „Про національний банк України”, „Про статус суддів”, „Про помічника народного депутата” та інших застосовуються норми та методика визначення розміру пенсії, передбачені Законом України „Про державну службу”. А визначення права на даний вид пенсії регулюється різними підза� конними нормативними документами, які не пов’язані між собою; • згідно з Законом України „Про статус народного депутата” принциповою відмінністю методики визначення розміру пенсії народних депутатів є за� лежність її розміру від загального трудового стажу, а не від спеціального стажу як у державних службовців, журналістів, суддів, помічників народних депу� татів, працівників Національного банку України; • відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зазначена група насе� лення поділяється на чотири категорії, що в свою чергу передбачає різний підхід до пенсійного забезпечення; • особливістю пенсійного забезпечення прокурорів є визначення необхідного 10�річного стажу на прокурорсько�слідчих посадах та необхідного 20�річно� го стажу за вислугою років, що дає право на пенсійне забезпечення незалеж� но від досягнення пенсійного віку. З іншого боку, Закон України „Про проку� ратуру” також передбачає призначення пенсії працівникам органів прокура� тури і при досягненні пенсійного віку: у чоловіків – 55 років , у жінок – 50 років. При цьому визначення розміру пенсії проводиться не від необхідного 20�річного стажу за вислугою років, а від загального трудового стажу; • Законом України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу та деяких інших осіб” передбачено призначення пенсій інвалідам 1, 2, 3 груп, захворювання яких пов’язане з проходженням військової служби та інвалідністю, що є наслідком участі в бойових діях Великої Вітчизняної війни. Нині органи Пенсійного фонду України перевіряють доцільність переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослуж� 87 СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА бовців, осіб начальницького та рядового складу та деяких інших осіб ” інвалідів Великої Вітчизняної війни, оскільки розмір пенсії у деяких грома� дян може бути більшим, ніж той, що вони отримують; • Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачає нові умови призначення пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника. Суттєво впливає на розмір пенсії страховий стаж, ха� рактерною рисою якого є підтвердження з 01.01.2004 р. сплати страхових внесків. Тому створення інформаційної бази перерахунків розміру пенсії за стажем потребує постійного контролю сплати внесків. На сьогодні подання пенсіонерами довідок про заробітну плату за значний проміжок часу усклад� нене, оскільки організації або не здавали ці документи на збереження до архівних установ, або ж вони ліквідовані. Найбільше звернень від громадян про надання допомоги в отриманні довідок про заробітну плату надходять від колишніх працівників товариств з обмеженою відповідальністю, малих підприємств, спільних підприємств. Однією із особливостей пенсійного забезпечення з 01.01.2004 р. є те, що спеціалі� стам районних управлінь необхідно розмежувати джерела фінансування щодо виплати пенсій із солідарної системи та за рахунок коштів Державного бюджету (п.13 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне стра� хування”). Розмежування передбачає такі дії з боку спеціалістів: • визначення права у особи на призначення пенсії відповідно до двох законів (спеціальний Закон, на який особа претендує, та Закон України „Про загаль� нообов’язкове державне пенсійне страхування”); • прийом документів та їх правова оцінка відповідно до двох законів; • призначення пенсій за допомогою програмного забезпечення АСОПД/ КОМТЕХ відповідно до двох законів. На сьогоднішній день спеціалісту необхідно затратити в п’ять (!) разів більше часу для призначення пенсії, враховуючи нюанси всіх перетворень в законодавчій базі та зміну в методиці перерахунку розміру пенсійних виплат. Слід також мати на увазі, що людина накопичує дані про заробітну плату за весь період трудової діяльності та звертається із проханням до спеціаліста провести вибірку найбільш вигідної заробітної плати за весь представлений період до 01.07.2000 р., що збільшує обсяги роботи фахівців Пенсійного фонду. Наявність значної кількості нормативних документів з регулювання пенсійного за� безпечення, які до того ж постійно змінюються, також ускладнює пенсіонерам визначи� тись, за яким законом України на певний момент часу пенсія буде найбільшою. В зв’язку з цим органи Пенсійного фонду постійно проводять роботу з перевірки пенсійних справ громадян на предмет отримання пенсії в максимальному розмірі при зміні чинного зако� нодавства та надання допомоги пенсіонерам в отриманні відповідних документів. На� приклад, після прийняття Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” у зв’язку з встановленням нового прожиткового мінімуму для осіб, які втратили праце� здатність, з 01.01.2006 р. обсяги перерахунків громадянам, які отримують пенсію та пере� бувають на обліку, по м. Києву склали (особових рахунків) відповідно до: • статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне стра� хування” – 550 тисяч; • Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” – 28,7 тис.; 88 СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА • Закону України “Про внесення змін до статті 13 Закону України” Про донор� ство крові та її компонентів” – 1,8 тис.; • статті 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, передбачений Законом України “Про державний бюджет Ук� раїни на 2006 рік” – 1,7 тис.; • Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (перераховувалось підвищення пенсій ветеранам війни) – 10,0 тис.; • Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” – 2,8 тис.; • постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 р. №1293 “Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, – 9,0 тис. З 01.03.2006 року виникла необхідність ще одного перерахунку пенсії відповідно до статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Однією з важливих рис демократії є відкритість і прозорість дій держави, що передба� чає інформування громадян про зміни в соціальній політиці. Тому особливого значення набуває роз’яснювальна робота про нову пенсійну систему, практичну реалізацію прий� нятих законів і перспективи отримання громадянами пенсії, достатньої для забезпечен� ня гідного життя. Так, спеціалісти управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсій� ного фонду України в м. Києві прийняли на особистому прийомі за період з 2001 р. по 2005 р. понад 31 тис. громадян, в тому числі за 2001 р. – 2,8 тис., за 2002 –3,0 тис., за 2003 – 5,9 тис., за 2004 – 11,8 тис., 2005 – 7,5 тис.; розглянули понад 29 тис. письмових звер� нень громадян, листів і запитів від підприємств, установ, організацій та від управлінь Пенсійного фонду України в районах м. Києва. По всіх зверненнях громадян, а це понад 12 тис., проведено перевірки правильності призначення та перерахунків пенсій і надано письмові вичерпні відповіді заявникам. Спеціалісти розглянули понад 17 тис. листів з питань надання допомоги в отриманні документів для призначення (перерахунку) пенсій, перевірки достовірності видачі документів підприємствами, установами, організаціями, а також роз’яснення чинного пенсійного законодавства за запитами. Органи Пенсійного фонду проводять активну роботу щодо інформування всіх верств населення з цих питань, використовуючи засоби масової інформації, зустрічі в трудових колективах, з профспілковим активом, підприємцями, студентами, випускниками шкіл. В кожному управлінні створено консультативні центри з питань пенсійної реформи, зап� роваджено прямі телефонні лінії. Протягом останніх трьох років Головне управління Пен� сійного фонду України в м. Києві брало участь у загальноміській акції “Відкритість – шлях до порозуміння”, під час якої серед населення безоплатно розповсюджувались на� очні матеріали щодо організації пенсійного забезпечення, впровадження пенсійної ре� форми, порядку нарахування та сплати коштів до Пенсійного фонду України, надавалися кваліфіковані консультації. Зростають обсяги коштів, що надходять на рахунки Пенсійного фонду України. На� приклад, у 2005 р. на рахунки Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві з різних джерел фінансування надійшло 8240,9 млн. грн., з яких: власні доходи – 6600,6 млн. грн., кошти з Київського міського центру зайнятості – 6,12 млн. грн., надходження коштів спеціального фонду Держбюджету (додаткові ставки) – 493,0 млн. грн., на фінансування виплати пенсій пенсіонерів країн СНД – 0,4 млн. грн., кошти фонду соціального страху� 89 СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА вання від нещасних випадків на виробництві – 2,69 млн. грн., відсотки банку – 2,2 млн. грн., надходження коштів загального фонду Державного бюджету – 1130,2 млн. грн., місце� вого бюджету за рахунок субвенцій з Державного бюджету – 5,6 млн. грн. У загальній сумі надходжень обов’язкові внески підприємств, установ, організацій та громадян становлять 97,0% від суми власних надходжень. Порівняно з минулим роком обов’язкові внески підприємств зросли на 2,1 млрд. грн., або на 46,9%. Сума перерахованих страхових внесків на одну юридичну особу, яка зареєстрована в органах Пенсійного фонду м. Києва, складає 4,0 тис. грн. на місяць, а на одну фізичну особу – 7,9 грн. Відповідно, сума перерахованих страхових внесків на одну юридичну особу, яка сплачує страхові внески, становить 7,7 тис. грн. на місяць, а на одну фізичну особу – 32,6 грн. Невирішеною нині залишається проблема несплати страхових внесків на загальноо� бов’язкове державне пенсійне страхування підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами�суб’єктами підприємницької діяльності, які використовують пра� цю найманих працівників. Так, лише по м. Києву на таких підприємствах нині працює 28 тис. чоловік, які втрачають право на зарахування до страхового стажу періоду, протягом якого не було сплати страхових внесків. За умови нарахування цим фізичним особам бо� дай мінімальної заробітної плати Пенсійний фонд додатково отримував би 3,1 млн. грн. на місяць (а це місячна пенсія 6,4 тис. чол. ); за рік ця сума складає 37,2 млн. грн. Можна уявити, які великі масштаби такої недоплати в цілому по Україні. Значним тягарем для фінансової бази пенсійної системи є наявна система пільг для окремих категорій населення. Нині існує понад 20 законів про пільгові пенсії. Насампе� ред це стосується тих самозайнятих і малих підприємців, які є платниками за спрощеною системою оподаткування (фіксований та єдиний податок). З 01.01.2004 р. набрав чин� ності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, яким визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники (в тому числі і платники за спрощеною системою). Сума сплачених 10% від фіксованого податку та 42% від єдино� го податку враховується у сплату нарахованого страхового внеску (31,8% від фонду оплати праці), а решта суми нарахованого страхового внеску повинна сплачуватися платниками. Окремі керівники таких підприємств відмовляються здійснювати доплату з причини не� обхідності врегулювання цього питання на законодавчому рівні. Іншим красномовним прикладом є втрати бюджету Пенсійного фонду від запровад� ження фіксованого сільськогосподарського податку: лише за рік вони становлять до 90% від запланованої до отримання суми. За період функціонування системи персоніфікованого обліку щороку до архіву Інформаційного центру Пенсійного фонду України з системи персоніфікованого обліку передається інформація на застрахованих осіб. На кожну застраховану особу в централь� ному архіві даних відкрита електронна персональна облікова картка, в якій накопичуєть� ся інформація про страховий стаж, заробітну плату (дохід), сплачені страхові внески, відо� мості про трудову міграцію за весь час трудової діяльності фізичної особи, тобто відо� мості, необхідні для визначення розміру пенсійних виплат. Так, по м. Києву протягом 2005 р. комплекти первинної звітності до системи персоніфікованого обліку надано 103793 страхувальниками, з них 67438 від юридичних осіб та 36355 від фізичних осіб�суб’єктів підприємницької діяльності. З набранням чинності Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” спостерігається тенденція до збільшення кількості звітуючих до системи персоніфікованого обліку як юридичних, так фізичних осіб, і тенденція до збільшення чисельності зайнятого населення, яке сплачувало страхові внески до Пенсійного фонду 90 СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА України. За даними системи персоніфікованого обліку, цей показник щороку збільшуєть� ся на 4%. Викладене вище свідчить, що впровадження нової пенсійної системи вимагає опра� цювання значних обсягів інформації, забезпечення правильного поточного бухгалтерсь� кого обліку операцій щодо надходження коштів, виплати пенсій та допомоги, а також потребує належного методичного та організаційно�технічного забезпечення. Корисним слід вважати досвід діяльності управління Пенсійного фонду України м. Києва, де пос� тійно здійснюють роботу з інформаційного забезпечення спеціалістів програмними ком� плексами АРМ�ОССВ, АРМ�СПОВ, АСОПД�КОМТЕХ, оформлюють інформаційно� роз’яснювальні стенди з питань пенсійного забезпечення, проводять відповідні семінари з роз’яснення функціонування програмних комплексів, направляють методичні роз’яс� нення з оглядом питань. Разом з тим методичне забезпечення діяльності Пенсійного фонду України має бага� то вад та недоліків, зокрема: • автоматизовано лише звіт за фактичної виплати пенсій та допомоги (форма 2а), який надається ІОЦ Міністерства праці та соціальної політики України, проте для синтетичного і аналітичного обліку коштів по відповідних субра� хунках програмне забезпечення відсутнє, і тому регістри бухгалтерського об� ліку ведуться вручну, що значно ускладнює роботу виконавців; • недоопрацьований рух коштів у системі рахунків Пенсійний фонд – Казна� чейство, що зумовлює затримки у фінансуванні пенсій; • забезпеченість засобами обчислювальної техніки працівників управлінь Пен� сійного фонду навіть у столиці України в середньому становить 85,7%, при цьому парк обчислювальної техніки на 70–75% складається із застарілих робочих станцій, які потребують істотної модернізації або заміни; • у багатьох районних управліннях розміри архівних приміщень не відповіда� ють вимогам довготривалого зберігання документів, зокрема таких, як звітні дані про нарахування та сплату страхових внесків по кожному підприємству, установі, організації та по фізичних особах – суб’єктах підприємницької діяльності, відомості про застрахованих осіб у системі персоніфікованого обліку, пенсійні справи та особові рахунки пенсіонерів. Проведений аналіз інформації з облікових карток та об’єктивних відомостей про структуру і розмір страхових внесків працюючих нині громадян з метою прогнозування економічних показників системи пенсійного страхування в Україні на найближчу та дале� ку перспективу свідчить про зростання чисельності застрахованих осіб, які протягом 2007– 2015 рр. набудуть пенсійних прав. Найбільша кількість майбутніх пенсіонерів припадає на 2009–2012 рр. Темпи пенсійної реформи, масштабність її завдань висувають високі вимоги до про� фесіоналізму кадрів Пенсійного фонду України. Адже на сьогодні, опрацьовуючи справу громадянина, якому пенсія призначена до 01.01.1992 р., спеціаліст має добре вивчити історію пенсійного забезпечення від 01.10.1956 р., коли пенсія призначалась відповідно до Закону СРСР про державні пенсії. Тому основним напрямом кадрової політики Пен� сійного фонду України є збереження кадрового потенціалу, який забезпечує виконання завдань на високопрофесійному рівні. Проте укомплектованість кадрами, яка становить 90–95%, вдається утримувати величезними зусиллями і за рахунок постійного добору спеціалістів. Протягом останніх п’яти років плинність кадрів у Пенсійному фонді Украї� ни коливається від 25% до 35% на рік, при цьому в окремих районних управліннях Пен� 91 СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА сійного фонду України в м. Києві вона сягає 50%, тобто кожний рік звільняється 500– 600 спеціалістів. Основними причинами звільнення є низька заробітна плата; значна інтенсивність праці, що супроводжується великим емоційним напруженням; велика на� вантаженість, яка перевищує нормативи в кілька разів. Подальше значне зростання обсягів роботи вимагає перегляду штатного розпису в бік його збільшення. Наприклад, по м. Києву, виходячи з “Нормативів чисельності пер� соналу структурних підрозділів районних, міських та районних у містах управлінь Пен� сійного фонду України”, необхідно залучити додатково 442 особи. Враховуючи особливий статус та вагоме значення Пенсійного фонду України, дореч� но було б виділити оплату праці працівників Фонду в окремий додаток до постанови Кабінету Міністрів України щодо врегулювання заробітної плати. Таким чином, пенсійна реформа – це не одноразовий захід, а системна, розрахована на багато років, робота. У цьому контексті нам видається доцільним подальше удоскона� лення пенсійного законодавства. Ці питання без зайвого популізму та економічно необ� ґрунтованих обіцянок повинні обговорюватись на конференціях, “круглих столах”, в пресі за участі висококваліфікованих спеціалістів різних галузей. Важливим напрямом очікува� ної ефективності трансформації системи пенсійного забезпечення в Україні є удоскона� лення організаційно�економічного забезпечення пенсійної реформи. Реформування системи пенсійного забезпечення на основі вирішення проблемних соціально�економічних та організаційних питань сприятиме розвитку демократії в дер� жаві, утвердженню законності та справедливості в суспільстві, відродженню соціального оптимізму та розумінню особистої відповідальності кожного за власний добробут. Джерела 1. Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. 2. Лібанова Е.М. Пенсійна реформа в Україні: причини і очікувані наслідки // Зайнятість та ринок праці. Міжвід.наук.зб. НАН України і Мінпраці та соціальної політики України. Вип. 15. – 2001. – С. 114–126. 3. Надточій Б. Соціальне страхування чи соціальне забезпечення? Погляд з позицій систе� ми прав, установ та принципів // Україна: аспекти праці”. – 2003. – № 1. 4. Пиріг Д. Пенсійні фонди – основа реформи // Дело. – № 80 від 17 лютого 2006 р. Аннотация. Статья посвящена целесообразности реформирования пенсионной системы в Украине. В работе автор обратила внимание на основные преимущества трехуровневой системы пенсионного обеспечения, которая вводится в Украине. Автор делает акцент на действиях и мероприятиях, необходимых для создания дееспособной пенсионной системы нового образца и концентрирует внимание на основных задачах и направлениях деятельности Пенсионного фонда Украины. Summary. Clause is devoted to expediency of pension system reforming in Ukraine. The author has paid attention on the basic advantages of three�level system of a provision of pensions which is entered in Ukraine. The author does accent on actions necessary for creation of capable pension system of the new sample and concentrates attention on the primary goals and directions of activity of the Pension fund of Ukraine. Стаття надійшла до редакції журналу 10.03.2006 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11794
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2072-9480
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:23:09Z
publishDate	2006
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Вернигора, Н.Ф. 2010-09-03T09:04:33Z 2010-09-03T09:04:33Z 2006 Економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи України (на прикладі м. Києва) / Н.Ф. Вернигора // Демографія та соціальна економіка — 2006. — № 2. — С. 82-91. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11794 331.25(477–25) Статья посвящена целесообразности реформирования пенсионной системы в Украине. В работе автор обратила внимание на основные преимущества трехуровневой системы пенсионного обеспечения, которая вводится в Украине. Автор делает акцент на действиях и мероприятиях, необходимых для создания дееспособной пенсионной системы нового образца и концентрирует внимание на основных задачах и направлениях деятельности Пенсионного фонда Украины. Clause is devoted to expediency of pension system reforming in Ukraine. The author has paid attention on the basic advantages of three-level system of a provision of pensions which is entered in Ukraine. The author does accent on actions necessary for creation of capable pension system of the new sample and concentrates attention on the primary goals and directions of activity of the Pension fund of Ukraine. uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Соціальна політика Економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи України (на прикладі м. Києва) Economic and social problems of pension system’s development in Ukraine (on an example of Kiev) Article published earlier
spellingShingle	Економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи України (на прикладі м. Києва) Вернигора, Н.Ф. Соціальна політика
title	Економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи України (на прикладі м. Києва)
title_alt	Economic and social problems of pension system’s development in Ukraine (on an example of Kiev)
title_full	Економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи України (на прикладі м. Києва)
title_fullStr	Економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи України (на прикладі м. Києва)
title_full_unstemmed	Економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи України (на прикладі м. Києва)
title_short	Економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи України (на прикладі м. Києва)
title_sort	економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи україни (на прикладі м. києва)
topic	Соціальна політика
topic_facet	Соціальна політика
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11794
work_keys_str_mv	AT vernigoranf ekonomíčnítasocíalʹníproblemirozvitkupensíinoísistemiukraíninaprikladímkiêva AT vernigoranf economicandsocialproblemsofpensionsystemsdevelopmentinukraineonanexampleofkiev

Економічні та соціальні проблеми розвитку пенсійної системи України (на прикладі м. Києва)

Репозитарії

Схожі ресурси