Інформаційне забезпечення соціального управління

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2004
1. Verfasser:	Калачова, І.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2004
Schlagworte:	Соціальна сфера, програми та політика
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11849
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Інформаційне забезпечення соціального управління / І.В. Калачова // Демографія та соціальна економіка. — 2004. — № 1-2. — С. 81-92. — Бібліогр.: 5 назв — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11849
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-118492025-02-09T14:18:59Z Інформаційне забезпечення соціального управління Information provision of social management Калачова, І.В. Соціальна сфера, програми та політика 2004 Article Інформаційне забезпечення соціального управління / І.В. Калачова // Демографія та соціальна економіка. — 2004. — № 1-2. — С. 81-92. — Бібліогр.: 5 назв — укр. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11849 316.774 uk application/pdf Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Соціальна сфера, програми та політика Соціальна сфера, програми та політика
spellingShingle	Соціальна сфера, програми та політика Соціальна сфера, програми та політика Калачова, І.В. Інформаційне забезпечення соціального управління
format	Article
author	Калачова, І.В.
author_facet	Калачова, І.В.
author_sort	Калачова, І.В.
title	Інформаційне забезпечення соціального управління
title_short	Інформаційне забезпечення соціального управління
title_full	Інформаційне забезпечення соціального управління
title_fullStr	Інформаційне забезпечення соціального управління
title_full_unstemmed	Інформаційне забезпечення соціального управління
title_sort	інформаційне забезпечення соціального управління
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
publishDate	2004
topic_facet	Соціальна сфера, програми та політика
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11849
citation_txt	Інформаційне забезпечення соціального управління / І.В. Калачова // Демографія та соціальна економіка. — 2004. — № 1-2. — С. 81-92. — Бібліогр.: 5 назв — укр.
work_keys_str_mv	AT kalačovaív ínformacíjnezabezpečennâsocíalʹnogoupravlínnâ AT kalačovaív informationprovisionofsocialmanagement
first_indexed	2025-11-26T17:39:35Z
last_indexed	2025-11-26T17:39:35Z
_version_	1849875530245996544
fulltext	81 Соціальна сфера, програми та політика ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ І. В. Калачова, кандидат економічних наук, директор департаменту Держкомстату України За сучасних орієнтирів світового розвитку державною філософією багатьох євро� пейських країн с соціальним ринковим господарством стає формування соціальної дер� жави, програмною метою якої є забезпечення гідних умов життя та добробуту її грома� дян. В Україні перехід до ринкових відносин надзвичайно загострив насамперед соціальні проблеми та призвів до зниження рівня життя населення, причому значно інтенсивніше – найменш забезпечених його прошарків. Це зумовлено не лише тривалим спадом ви� робництва, а й є наслідком глибинного розшарування в суспільстві за рівнем життя. А саме цей показник фокусує в собі зусилля та результати діяльності держави в сфері со� ціальної політики... Пріоритетними напрямами внутрішньої політики на даному етапі визначено: підвищення якості та рівня життя населення, зменшення масштабів бідності, становлення середнього класу, забезпечення соціальної справедливості та гуманітарного розвитку, створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини, захист прав і свобод громадян, зміцнення законності та правопорядку, боротьба з корупцією. Резуль� тативність дій за цими напрямами залежить, насамперед, від ефективності управління соціально�економічними процесами, значне підвищення якої висуває (серед найважли� віших) завдання забезпечення органів управління усіх рівнів та населення достовірною інформацією щодо процесів, які відбуваються в економіці та соціальній сфері. Загально� визнано, що показники економічного зростання не можуть бути єдиними індикаторами розвитку. Тільки поєднання їх з адекватною оцінкою соціальних факторів дасть змогу раціонального використовувати їх у розвитку економіки та та підвищенні її конкурен� тоспроможності. Кардинальний перегляд значення соціальної статистики пов’язаний також з нови� ми пропозиціями щодо оцінки національного багатства країни. Ще у 1997 році Світовий банк виступив з пропозицією розширити перелік елементів національного багатства і включити до його складу “людський капітал”. Для міжнародних співставлень важливо дотримуватися єдиних методів оцінки “людського капіталу” при формуванні показників, що його характеризують. Соціальна статистика країни повинна забезпечити органи управління, міжнародні організації, комерційні структури та населення об’єктивною та своєчасною інформацією про соціальні процеси у суспільстві. УДК 316.774 82 Соціальна сфера, програми та політика До найважливіших пріоритетів системи статистики, в тому числі соціальної, в краї� нах з ринковою економікою належить адресний зв’язок з користувачами цієї системи взагалі, і зокрема тими, хто визначає конкретні управлінські рішення, що приймаються на різних рівнях. Аби статистика змогла надавати інформацію, достатню для управлінсь� ких рішень у країнах з перехідною економікою, необхідно, щоб у них набули чинності ряд системних вимог, до яких належать: • наявність системи національних рахунків, що відповідає аналогічній системі в країнах з ринковою економікою; • проведення регулярних обстежень домашніх господарств з метою оцінки рівня життя, зайнятості та безробіття; • побудова індексу споживчих цін та індексів інших важливих цінових аспектів, а також проведення обстежень заробітної плати; • наявність системи оцінок змін у платіжному балансі, а також системи показників, що відображають темпи переходу до ринкової економіки; • проведення періодичних переписів населення, житла та економічних переписів. Важливим завданням органів державної статистики стало введення в статистичну практику показників і класифікацій, орієнтованих на аналіз процесів у ринковій еко� номіці. Здійснюється перехід до системи національних рахунків (СНР), що використо� вується для характеристики загальної картини стану та розвитку економіки на макрорівні, встановлення взаємозв’язків між найважливішими макроекономічними показниками � ВВП, кінцеве споживання, валове нагромадження, національне багатство тощо. Крім того, СНР дозволяє вивчати населення, ринок праці, бідність та інші соціальні питання за допомогою розширення системи понять и класифікацій, що використовуються в СНР. Отже, створюється глобальна інформаційна база для вивчення не тільки економічних, а й соціальних процесів. Це дуже важливо з огляду на те, що економічний розвиток має сенс лише тоді, коли ставить за мету створення умов, що дають можливість громадянам прожити довге, здорове та гідне життя. У програмних документах європейської спільноти, зокрема, в Європейській со� ціальній хартії, наголошено на єдності процесів економічного та соціального прогресу. В програмах держав, що ратифікували цей документ, передбачено дотримання таких со� ціальних прав: на працю, професійну підготовку, справедливі умови праці, свободу про� фесійних об’єднань, укладання колективного договору, права працівників на інформа� цію, участь в управлінні підприємством, права дітей та підлітків, працюючих жінок, пра� ва матері та сім’ї, права інвалідів та осіб похилого віку, а також права працівників�мігрантів та їхніх сімей на захист, право на безоплатну медичну допомогу і соціальне забезпечення. Переважна частина цих соціальних прав уже відображена у законодавстві України. Сьогодні необхідно приділяти значно більше уваги людському фактору як найваж� ливішому джерелу економічного зростання, що дасть змогу по�новому оцінити роль ос� віти, охорони здоров’я, науки та інших галузей, які раніше відносили до невиробничої сфери. Достовірна, якісна інформація необхідна на всіх етапах соціального управління: по� становки цілей, оцінки проблемних ситуацій, прийняття управлінських рішень, органі� зації та регулювання управляючої системи. Суб’єкт управління також повинен бути інфор� мованим про результати виконання прийнятих рішень, на підставі чого він коригує ос� танні та приймає нові з урахуванням допущених раніше прорахунків та неоптимальних дій. Тому збирання та обробка інформації, її ефективне використання – необхідний ком� понент управління. Інформація, яка використовується в управлінні суспільством, за своєю 83 Соціальна сфера, програми та політика природою соціальна. Відображаючи суспільні відносини (в широкому сенсі), відносини і процеси будь�якого типу і рівня, вона є вищим, найбільш складним та багатогранним типом інформації. Сучасна соціальна статистика виконує життєво важливу для існування суспільства роль державної контрольної служби: за призначенням мають бути наявні найповніші кількісні та якісні дані щодо всіх соціальних процесів, які відбуваються в державі. При цьому наявна статистична інформація повинна бути всеохоплюючою як по вертикалі: від мікрорівня (дже� рела інформації) дані проходять через кілька ступенів і каналів узагальнення (регіони, га� лузі, відомства) аж до формування показників макрорівня (загальногалузеві, загальнодер� жавні), так і по горизонталі: збираються дані про всі соціальні, економічні, екологічні, фінансові, культурні та інші процеси, важливі для існування і розвитку держави. Накопи� чені дані дають можливість виконувати як ретроспективний аналіз й оцінювання перебігу тих чи інших процесів, так і – за наявності відповідних методів і програмних засобів – прогнозування цих процесів на близьку чи далеку перспективу. Тому для розв’язання завдань підвищення ефективності державного та регіонального соціального управління потрібно спеціальне інформаційне забезпечення, що ґрунтується на розробці системи соціальних показників і процедури збору поточної і прогностичної соціальної інформації, яка відбиває особливості змін умов і якості життя людей, їхній стан у суспільстві як представників різноманітних соціальних груп. Збирання і аналіз інфор� мації за стандартизованими соціальними індикаторами покладено в основу оцінки ефек� тивності соціальної політики. Відсутність системи відповідних показників призводить до необґрунтованого і неконтрольованого прийняття політичних рішень щодо розвитку со� ціальної сфери, рівня добробуту народу, соціального захисту непрацездатних і малозабез� печених груп населення. З метою висвітлення стану реалізації вищезазначених процесів, в основному, ство� рено науково�обгрунтовану систему статистичних індикаторів, яка базується на міжна� родних стандартах та враховує потреби різних верств користувачів. Комплексне дослідження рівня життя населення в цілому та окремих соціальних груп як на національному, так і на регіональному рівнях, здійснюється на основі даних бага� тоцільового обстеження умов життя домогосподарств. Дані обстеження використовуються також для ведення моніторингу бідності, спостереження за диференціацією населення за рівнем добробуту, при обчисленні індексу споживчих цін за загальноприйнятою в міжнародній практиці методологією, для розрахунків макроекономічних показників роз� витку країни, оцінок обсягів неформального сектору економіки, для отримання соціаль� но�демографічних характеристик домогосподарств в періоди між переписами населен� ня, при визначенні соціальних стандартів та нормативів, для розрахунків соціального бюджету, обґрунтування пріоритетних заходів щодо соціального захисту окремих груп населення тощо. З метою оперативного реагування на зміни у соціальній політиці протягом останньо� го часу були удосконалені програми статистичних публікацій та інших матеріалів, які готу� ються за даними обстеження. Значно розширена інформація, необхідна для поглибленого висвітлення диференціації рівня життя окремих груп населення. Для удосконалення системи показників, що використовується для характеристики рівня життя населення та його окремих груп проведені нові анкетні опитування домогос� подарств, за підсумками яких підготовлені відповідні статистичні публікації. За матеріалами обстеження умов життя домогосподарств опрацьований принципо� во новий тип вихідної інформації – мікрофайли даних обстеження, які надають корис� 84 Соціальна сфера, програми та політика тувачам нові можливості для моделювання, поглибленого аналізу та прогнозування наслідків змін у соціально�економічному середовищі на рівень життя населення країни. На базі обстеження умов життя домогосподарств у січні 2002 року опрацьовані мате� ріали одноразового модульного соціологічного опитування населення щодо самооцінки рівня добробуту та соціальної самоідентифікації, яке здійснене для забезпечення інфор� маційної бази проведення аналізу питань становлення середнього класу в Україні. Ви� конані модельні розрахунки та надана необхідна інформація для визначення прогноз� них витрат у 2003 році щодо надання допомоги малозабезпеченим сім’ям та малозабез� печеним сім’ям із дітьми. Значний обсяг робіт виконано для методологічного та інформаційно�аналітичного забезпечення моніторингу бідності. Фахівці Держкомстату взяли участь у розробці “Ме� тодики комплексної оцінки бідності”. Запроваджено щоквартальну підготовку інфор� маційної бази для розрахунків показників бідності та інформаційний супровід підготов� ки аналітичних матеріалів з питань оцінки бідності з використанням різних статистич� них джерел. Впровадження багатоцільового дослідження умов життя домогосподарств потребує: • удосконалення системи показників, які характеризують життєвий рівень насе� лення, в напрямі подальшої гармонізації з вимогами міжнародних статистичних організацій та розвитку інформаційного забезпечення для здійснення соціаль� ної політики; • удосконалення програми обстеження шляхом проведення нових тематичних модульних опитувань населення для здійснення комплексного аналізу окремих питань рівня та умов життя населення; • розробки напрямів підвищення якості даних вибіркового обстеження для забез� печення репрезентативних оцінок показників для регіонального рівня та для окремих статей витрат і доходів домогосподарств із застосуванням сучасних ме� тодів статистико�математичного моделювання; • подальшої гармонізації до загальноприйнятих у міжнародній практиці класифі� кацій та стандартів, удосконалення системи показників доходів і витрат домо� господарств, в тому числі – для забезпечення розрахунків макроекономічних по� казників розвитку країни та окремих галузей економіки; Реалізацію цих напрямів передбачається здійснити у рамках заходів Програми роз� витку державної статистики до 2008 року. Гуманітарний розвиток країни аналізується на підставі даних соціальної статистики (ос� віта, охорона здоров’я, соціальний захист, житлові умови населення, культура, туризм, пра� вопорушення), яка формується на основі проведення системи державних статистичних спо� стережень, а також додаткового використання адміністративних даних міністерств і відомств. Система показників соціальної статистики побудована відповідно до міжнародних стандартів та існуючого в Україні правового поля. Виконано комплекс робіт у частині впровадження у соціальну статистику міжнародних класифікацій та визначень елементів даних. У статистику охорони здоров’я впроваджено Міжнародну статистичну класифі� кацію хвороб десятого перегляду – використовується з 2000 року; у статистику туризму – стандарт Всесвітньої туристичної організації; у статистику житлових умов населення – постанови з відповідних питань Європейського Союзу; у статистику освіти – Міжнарод� ну стандартну класифікацію освіти (ISCED, 7 версія, адаптовано відповідно до націо� нальної системи освіти). 85 Соціальна сфера, програми та політика Головна мета здійснення таких робіт – всебічний перегляд основи соціальної статисти� ки та внесення змін, що необхідні для повної її гармонізації з міжнародними стандартами. Перспективним напрямом діяльності в соціальній статистиці є систематизація та фор� мування агрегованої інформації у вигляді соціальних рахунків охорони здоров’я, освіти, туризму, житла, соціального захисту. Метою розроблення національних соціальних рахунків є, перш за все, створення інструменту визначення політики для поліпшення спроможності розробників політики у соціальній сфері управляти відповідними системами. Європейсь� ка методологія соціальних рахунків систематизує, зводить у таблиці інформацію про ре� сурси та витрати всіх учасників у сферах охорони здоров’я, освіти, соціального забезпе� чення тощо, у стандартному форматі, прийнятному і доступному для розробників політи� ки. За допомогою цих рахунків фіксуються всі ресурси, які залучаються для забезпечення діяльності відповідних національних систем із всіх джерел фінансування. Це, зрештою, дасть змогу зрозуміти, яким чином використовуються ресурси відповідних соціальних га� лузей , вивчити моделі розподілу ресурсів, оцінити ефективність поточного використання ресурсів та здійснити оцінку впливу реформ у відповідних галузях. Важливою передумовою для формування матриць соціальних рахунків має стати відпрацювання механізмів гармонізації даних , отриманих із різних джерел. Виконання такої роботи передбачено в рамках „Стратегії розвитку статистики України на 2004 – 2008 роки”. На фоні загальних досягнень щодо адаптації міжнародних стандартів із статистики освіти та туризму, вкрай актуальними для статистики України залишаються проблеми: • запровадження статистичного обліку з питань працевлаштування випускників вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації . Тому, в майбутньому, пер� спективним напрямом є проведення дослідження на тему “Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів: можливості, проблеми, перспективи, важливість слідувати основній професії при виборі роботи”; • визначення впливу туризму на економіку країни. Тому, перспективним є запро� вадження відповідної Методики, застосування якої дозволить на макроеконо� мічному рівні здійснювати вимір і оцінку впливу туристичної діяльності на со� ціально�економічний розвиток країни. На сьогодні дуже актуальним є питання щодо визначення реального стану правопо� рядку з урахуванням громадської думки. Більш того, Укази та Розпорядження, підписані Президентом на протязі 2002 та 2003 років з питань зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян засвідчують, що як критерії для оцінки роботи правоохоронних органів мають використовуватися не показники стану злочинності, а ставлення насе� лення до правоохоронних органів та відчуття населенням власної безпеки. Тобто, відте� пер розгляд цього питання потребує порівняння як науково обґрунтованих показників об’єктивного стану того чи іншого явища, так і відповідних суб’єктивних його оцінок. За нових умов демократичного розвитку соціальна політика держави в цьому напрямі має ґрунтуватися на системі показників, що відображають об’єктивний стан суспільства та його суб’єктивний відбиток у громадській думці. Тому, постійно проводяться роботи з удосконалення методологічних основ правової статистики в Україні. Велика увага приділяється запровадженню єдиної методології ве� дення державної статистики про стан злочинності. Генеральною прокуратурою України спільно з іншими правоохоронними органами (за погодження з Держкомстатом) роз� роблені та затверджені нові уніфіковані документи первинного обліку, що передбачають єдиний для правоохоронних органів облік злочинів і осіб, які їх вчинили, рух криміналь� 86 Соціальна сфера, програми та політика них справ і матеріалів про злочини. На базі цих документів Держкомстат разом із заінте� ресованими відомствами провели роботу з розробки та впровадження форм державної статистичної звітності з урахуванням єдиного методологічного підходу до ведення ста� тистики про стан злочинності. Зазначена звітність охоплює показники діяльності підрозділів МВС, податкової міліції, Генеральної прокуратури, СБУ, Державної митної служби, Держкомкордону. Крім того, для визначення рівня довіри населення до право� охоронних органів запроваджено моніторинг за результатами соціально�демографічних обстежень. В рамках розвитку глобальних ідей ООН щодо побудови індексу людського розвит� ку Держкомстат разом із Радою з вивчення продуктивних сил НАН України розробили методику розрахунку регіональних індексів людського розвитку, адаптовану до націо� нальних умов, згідно з якою проведено розрахунки за 1999 – 2003 роки. Використання методики забезпечує обґрунтованість порівнянь соціально�економічного розвитку регі� онів країни, визначення кожного регіону на універсальній шкалі, яка дозволяє викону� вати методологічно коректні зіставлення як за інтегральним індексом, так і за кожним з 9 індексів окремих аспектів людського розвитку; додаткові відомості дає аналіз окремих базових показників. На продовження роботи в частині порівнянь соціально�економіч� ного розвитку регіонів країни перспективною є розробка методології розрахунку індексу людського розвитку на муніципальному рівні. Для окремих видів базової соціальної ста� тистики (населення, житло, домогосподарства тощо) необхідно мати статистику для ма� лих географічних областей (населених пунктів). Для більш широкого набору даних має формуватися статистика районного рівня. Така робота має проводитися відповідно до міжнародного досвіду. З метою розширення інформаційної бази соціальної статистики приоритетним на� прямом є запровадження соціального моніторингу на підставі поєднання основної ста� тистичної бази та проведення на постійній основі демографічних обстежень з актуаль� них соціальних питань, оскільки саме в рамках проведення таких обстежень отримують інформацію щодо суб’єктивної оцінки населенням соціального становища у країні. Україна поступово та послідовно здійснює певні кроки до формування соціально� орієнтованої держави. У цих процесах подальшого розвитку набуває визначення стану та перспектив соціальної захищеності населення, про що свідчить залучення України до міжнародного моніторингу з питань Базової захищеності населення та послідовна прак� тика проведення соціологічних обстежень у 2000, 2002 – 2004 роках. Вибірковим обстеженням було охоплено різноманітні аспекти стану захищеності соціально�економічних прав населення України: доходу і рівня життя; здоров’я та досту� пу до відповідного медичного обслуговування; зайнятості, умов праці; освіти і професій� них вмінь; демократичних прав і свобод. Окрім цього, воно виявило думку населення щодо розуміння соціальної справедливості, довіри до державних та недержавних установ в Україні, які повинні захищати соціально�економічні права людини. Результати обсте� ження дають надзвичайно багатий матеріал щодо соціально�економічного життя насе� лення та доповнюють систему статистичних показників, які регулярно досліджуються органами статистики. Доповнення системи національних статистичних показників соціологічними вимі� рами дає більш комплексне уявлення про процеси, які відбуваються у суспільстві. Понад те – турботи, сподівання, цінності, інтереси людини, які обумовлюють її поведінку та ставлення до суспільних процесів нерідко можна визначити лише завдяки соціологіч� ним дослідженням. Однак такою інформацією слід користуватися коректно, зважаючи на суб’єктивне сприйняття дійсності респондентами. 87 Соціальна сфера, програми та політика Аналізуючи результати соціологічного моніторингу, потрібно враховувати неминучі розбіжності між оціночними судженнями (громадська думка), з одного боку, та фактич� ним станом справ (статистична інформація) – з іншого. Вони свідчать про певну “пси� хологічну драматизацію” соціальної і життєвої ситуації, властиву людям, в умовах кар� динальних перетворень у суспільстві. Тому в такий період кожній людині, щоб орієнту� ватися у швидко мінливій обстановці, приймати практичні рішення і діяти, необхідний доступ до повної і об’єктивної інформації. Відсутність такої інформації є однією з при� чин песимістичної оцінки реальних обставин. Уся робота по залученню додаткової інформації, яка використовується поряд зі ста� тистичними узагальненнями, спрямована, з одного боку, на прийняття якісних управ� лінських рішень при формуванні та реалізації соціально�економічної політики держави та її регіонів; з іншого � на вивчення механізму впливу різних управлінських рішень на людей, характер сприйняття цих рішень різними соціальними категоріями, відслідку� вання трансформації цих рішень у думках людей, відображення у їхній поведінці тощо. Порівняння статистичного аналізу та соціологічних узагальнень щодо соціально�еконо� мічної захищеності населення обґрунтовує висновки щодо динаміки соціально�еконо� мічних процесів та сприяє розробці пріоритетних напрямів соціальної політики на пер� іод до 2011р. Здійснення соціологічного моніторингу щодо соціально�економічної захищеності населення України вкрай необхідно з точки зору: • забезпечення органів влади й управління, профспілок і громадських організацій науково обґрунтованою інформацією про стан і тенденції розвитку українського суспільства в частині захищеності населення. При цьому йдеться передусім про систему вірогідних кількісних вимірювань захищеності населення, індикаторів, які дають можливість досить адекватно вимірювати й відображати процеси, що відбуваються, ставити діагноз і розробляти стратегію розвитку, яка враховує інте� реси й розстановку основних політичних та соціальних сил, можливості держав� них, політичних і соціальних інститутів та організацій впливати на поліпшення соціально�економічної захищеності населення; • суттєвого доповнення уявлення про суспільство, фіксованого статистичною си� стемою національних соціальних показників; • можливості розраховувати інтегральний індекс соціального самопочуття, со� ціально�економічної захищеності різних категорій населення як показник став� лення людей до ситуації, що склалася в суспільстві, їх соціально�адаптаційні ре� сурси й готовність підтримувати певний соціально�економічний курс розвитку країни, чи протидіяти йому. Враховуючи зобов’язання Уряду України дотримуватися Декларації та Плану Дій з питань проблем дитинства (Всесвітній Самміт із питань проблем дитинства, Нью�Йорк, 1990 рік) Держкомстат виконує функції щодо організації та проведення моніторингу за ходом досягнення цілей і задач відносно поліпшення становища дітей. Для здійснення моніторингу досягнення цілей і задач до 2000 року (підсумки десятиріччя) органами ста� тистики за підтримки ЮНІСЕФ проведено вибіркове соціально�демографічне обстежен� ня щодо становища дітей та жінок в Україні. В рамках обстеження отримано новітню інформацію для оцінки становища дітей та жінок, а також для визначення подальших перспектив на майбутнє десятиріччя. З метою продовження відповідної роботи, Держкомстат у 2002 році брав участь у роз� робці методолого�організаційних засад та проведенні вибіркового соціально�медичного 88 Соціальна сфера, програми та політика обстеження початкових рівнів дефіциту йоду та заліза та спричиненої ними анемії серед дітей та жінок в Україні, ця проблема є дуже актуальною та болючою. Для отримання статистичної інформації щодо соціально�економічного становища сільських населених пунктів, створення інформаційної бази для розробки державної по� літики, спрямованої на формування повноцінних життєвих умов в сільській місцевості, задоволення економічних і соціальних потреб сільського населення, комплексний розви� ток сільських територій органи державної статистики тричі проводили суцільне обстежен� ня сільських населених пунктів (обстеження проводиться раз у 5 років – на 1 січня 1991р., на 1 січня 1996р., на 1 січня 2001р.; наступне – на 1 січня 2006р.). Інструментарій для об� стежень формується з урахуванням потреби вивчення динаміки соціально�економічної си� туації у сільських населених пунктах та доповнюється новими показниками відповідно до змін законодавства. У рамках останнього обстеження була отримана інформація щодо зміни демогра� фічної ситуації у сільських населених пунктах, зайнятості сільського населення, стану житлового фонду та житлових умов населення, детальна інформація щодо наявності об’єктів соціальної сфери, розміщення сільськогосподарських підприємств, розвитку фермерських господарств та особистих підсобних господарств населення. Вперше було отримано інформацію про розподіл земельних паїв у зв’язку з реформуванням колектив� них сільськогосподарських господарств. Для обґрунтування та прийняття зважених рішень при формуванні та удосконаленні політики праці в основу беруться показники статистики праці. Сьогодні статистика праці є інтегрованою системою показників, яка базується на вибіркових обстеженнях домашніх господарств з питань економічної активності, державних статистичних спостереженнях (суцільних та вибіркових) підприємств, установ та організацій з питань праці та статис� тичній звітності служб зайнятості населення. Обстеження домогосподарств з питань економічної активності є головним, найбільш повним джерелом отримання унікальної (з погляду багатьох соціально�демографічних характеристик населення) інформації, гармонізованої із системою міжнародних стан� дартів спостереження економічної активності населення. Крім того, враховуючи те, що для забезпечення проведення зазначених щоквартальних обстежень в усіх регіонах краї� ни було створено єдину мережу інтерв’юерів, це обстеження може використовуватися, як базове для проведення модульних досліджень соціально�трудових характеристик на� селення. Важливим кроком до підвищення інформованості щодо процесів, які відбуваються у сфері зайнятості, стало створення системи статистичного вимірювання зайнятості у неформальному секторі. Робота органів державної статистики спрямована на вдосконалення національної системи інформаційного моніторингу сфери соціально�трудових відносин з метою за� безпечення користувачів усіх рівнів повною, якісною, оперативною та адекватною су� часності інформацією про ринок праці, зокрема, зайнятість, безробіття (включаючи приховане), оплату та умови праці тощо. Для досягнення зазначеної мети Держкомстат України постійно впроваджує заходи методологічного та організаційного характеру щодо вдосконалення відповідної системи показників та джерел інформації. Впродовж 2003 – І півріччя 2004 років здійснено широкий спектр робіт, які забезпе� чили впровадження та функціонування з січня 2004 року оновленої програми вибірко� вих обстежень населення з питань економічної активності. Зазначені обстеження є найбільш достовірним джерелом інформації про економічну активність населення і вис� 89 Соціальна сфера, програми та політика тупають основою розрахунків показників національного і регіонального рівнів, які ха� рактеризують реальні обсяги зайнятості населення за сферами прикладання праці та її формами, а також масштаби та причини безробіття у визначенні Міжнародної органі� зації праці (МОП). Дані широко використовуються в процесі моніторингу ефективності впровадження державної політики у сфері забезпечення зайнятості та запобігання масо� вому безробіттю. Порівняно з системою проведення вибіркових обстежень економічної активності населення отримання зазначеної інформації, яка діяла у 1999 – 2003 роках, впроваджена з січня 2004 року програма суттєво удосконалена щодо зміни періодичності їх проведен� ня (від щоквартальної до щомісячної), розширення спектра показників, які можуть бути розраховані на їх базі, та збільшення обсягу вибіркової сукупності домогосподарств для підвищення надійності даних як на національному, так і на регіональному рівні. У І півріччі 2004 року на базі матеріалів оновленого обстеження розпочато роботи методо� логічного характеру щодо перегляду існуючої системи показників з точки зору вдоско� налення вимірювання зайнятості, трудової міграції, неповної зайнятості та безробіття відповідно до останніх міжнародних рекомендацій. Впровадження нової програми обстеження економічної активності є однією з пере� думов щодо вирішення упродовж найближчих років проблем інформаційного забезпе� чення моніторингу ринку праці на рівні малих територій (міст, районів). Цей напрямок роботи органів державної статистики, визначений як один з пріоритетів розвитку націо� нальної статистики праці на найближчу перспективу. Для його реалізації вже у 2004році розпочато роботи з опрацювання методологічних підходів застосування наукових методів інтеграції даних різних інформаційних джерел: вибіркових обстежень, статистики підприємств, установ та організацій, адміністративних даних. Крім того, поступово ви� рішується низка питань, пов’язаних із обміном даними з державними установами, на які за законодавством покладено ведення державних реєстрів платників внесків до фондів соціального забезпечення. Зокрема у 2003 році розпочата робота над створенням інфор� маційної системи обміну даними з фондами соціального страхування та оптимізації ви� користання наявних даних. В рамках цієї роботи у 2003 році укладено двосторонню Уго� ду з Пенсійним фондом України про взаємодію інформаційних систем з обміну даних. Показники зі статистики заробітної плати та стану її виплати широко використову� ються не тільки для аналітичних, але й практичних цілей – щодо обрахунку пенсій та впровадження заходів державного нагляду за станом погашення заборгованості з випла� ти заробітної плати. Слід зазначити, що з метою досягнення поставлених цілей Держкомстат постійно та активно співпрацює з міжнародними організаціями та статистичними службами інших країн щодо отримання експертної та технічної допомоги з удосконалення системи показ� ників ринку праці. Одним із здобутків цієї співпраці є те, що у 2003 році Україна була виз� начена МОП однією з шести країн світу для апробації системи вимірювання показників “гідної праці” в рамках відповідного проекту технічної допомоги. В рамках цього проекту у 2003 році було опрацьовано методологію розрахунків індикаторів вимірювання гідної праці та у вересні 2003 року проведено спеціальне модульне вибіркове обстеження населення. Визначення гідної праці як можливості для жінок та чоловіків “отримати гідну та продук� тивну роботу в умовах свободи, рівності, економічної безпеки та людської гідності” вклю� чає шість аспектів: можливість отримати роботу, праця в умовах свободи, продуктивна праця, рівність у праці, безпека на виробництві, гідність у праці.. В майбутньому, оскільки концепція гідної праці націлена на поліпшення становища людей, важливо запровадити моніторинг цього процесу з метою оцінки прогресу (або відсутності прогресу). 90 Соціальна сфера, програми та політика Поряд із досягненнями, в сфері статистики праці існує ряд невирішених задач та проблем, пов’язаних з розширенням спектру статистичних показників та відображен� ням новітніх аспектів економічного та соціального розвитку. Зокрема: • необхідність здійснення інформаційного моніторингу реалізації регіональних державних програм соціального захисту населення потребує удосконалення си� стеми показників зайнятості та безробіття на регіональному рівні; • зміни у законодавстві про працю та створення системи обов’язкового державно� го соціального страхування зумовили потребу у перегляді основних норматив� них документів із питань статистики оплати праці; • підвищення рівня якості даних, що стосуються оплати праці потребують ство� рення нормативно законодавчих засад доступу Держкомстату до даних адмініст� ративних реєстрів фондів соціального страхування; • перехід до вибіркових методів спостереження діяльності підприємств гальмуєть� ся як суто статистичними проблемами (відсутність реєстру статистичних оди� ниць, значного досвіду та напрацьованих методик проведення таких обстежень), так і незбалансованістю попиту користувачів на інформацію у регіональному розрізі (на рівні районів); • міжнародна інтеграція національного ринку праці зумовила необхідність у формуванні системи інформації про зовнішню трудову міграцію населення України. Соціально�економічні перетворення за роки незалежності знайшли своє відобра� ження і в демографічних процесах країни. З метою відслідковування змін, що відбулися в демосоціальній поведінці населення країни, було вдосконалено методику обліку міжрегіональної міграції. Відстеження цієї категорії мігрантів за статистичними талонами прибуття дозволило точніше вести облік міграції між окремими регіонами України. Розроблено методики формування таблиць смертності та очікуваної тривалості жит� тя, а також таблиць народжуваності та програмне забезпечення для розроблення цих таб� лиць. Таблиці створюватимуться по одно� та п’ятирічних вікових групах, що дасть змогу використовувати показники очікуваної тривалості життя та сумарні коефіцієнти народжу� ваності (як у цілому по регіонах, так і для окремих територій), в тому числі для розрахунку індексу бідності та визначення рейтингу окремих регіонів. З метою отримання достовірних, об’єктивних і цілісних даних щодо різноманітних характеристик населення країни загалом та по кожній адміністративно�територіальній одиниці для інформаційного забезпечення управління та прогнозування соціально�еко� номічного розвитку, а також розроблення та реалізації виваженої державної політики з питань народонаселення у грудні 2001 року було проведено Всеукраїнський перепис на� селення. На базі цих даних створено унікальну за обсягами та різноманітністю показ� ників інформаційну базу, що включає демографічні й соціально�економічні дані як по країні, так і за всіма рівнями її адміністративно�територіального устрою: щодо чисель� ності населення, його національного, мовного, шлюбного складу, розподілу за віком, статтю, громадянством, рівнем освіти, джерелами засобів існування, професійною при� належністю, статусом зайнятості, міграційною активністю, житлових умов тощо. Для актуалізації чисельності населення, його статево�вікового складу та показників відтворення населення за період з 1989 по 2001 роки на базі даних останнього перепису за розробленою методикою здійснено ретроспективні перерахунки демографічних по� казників. 91 Соціальна сфера, програми та політика База даних Всеукраїнського перепису населення створює передумови для виконан� ня автоматизованих оцінок населення, його статево�вікового складу в міжпереписний період. Для цього розроблені методичні підходи та створено новий комплекс для відпо� відних розрахунків. З метою забезпечення надійних оцінок чисельності за роки між переписами насе� лення необхідно вирішити наступне коло завдань: • створити еталонну базу первинних даних Всеукраїнського перепису населення на центральному та регіональних рівнях; • провести у 2006 році мікроперепис на базі 5�ти відсоткової вибірки домогосподарств; • розширити перелік демографічних та соціально�економічних показників в ак� тових записах про смерть, народження, шлюби та розлучення з метою актуалі� зації даних перепису та з метою отримання широкого кола показників, для ха� рактеристики демосоціальних процесів; • з метою реформування поточного обліку міграції населення створити разом із центральними органами виконавчої влади централізовану систему збирання та обміну інформацією і статистичними даними у сфері міграції (МВС, Держком� кордон, Держкомнацміграції); • запровадити нову технологічну схему оброблення даних демографічної статис� тики (відмова від роботи на центральному рівні з агрегованими даними й пе� рехід до роботи з базами первинних даних), що дозволить розробляти дані по всіх адміністративних одиницях майже за всіма демографічними показниками з будь�якою періодичністю. Враховуючи вищенаведене, соціальна статистика, з одного боку, повинна забезпе� чувати систематичне надання зіставної статистичної інформації за тривалий період часу; а з іншого – мати достатню гнучкість, щоб відповідати практичним завданням, які по� стійно коректуються та актуалізуються. Соціальна статистика важлива для прийняття обґрунтованих політичних рішень та необхідних (в цьому зв’язку) планування і досліджень. Якщо вона не виконує ці завдання, в організації розробки даних були допущені помилки. Та при цьому все ж слід достатньою мірою враховувати різницю між довготривалим спостереженням за соціальними процеса� ми (цю функцію виконує соціальна статистика) та потребами в політичній інформації, які швидко змінюються і у своїх варіаціях ніколи не можуть бути повністю передбачені. Отже, соціальна статистика не є цілеспрямованим збором даних для отримання відповіді на яке�небудь конкретне питання. В кожному окремому випадку статистичні дані потребують обробки, перегляду, комбінування з іншою інформацією, що дає змогу відповісти на поставлене питання. Як правило, обсяг статистичних даних та глибина їхньої деталізації обмежені чинниками політичного, фінансового та організаційного характе� ру. Оскільки дані отримуються одночасно для кількох цілей, вони завжди становлять ком� проміс між різними потребами, які у виробника і користувача соціальної статистики зде� більшого не ідентичні. Однак, в кінцевому підсумку, найважливішим критерієм оціню� вання ефективності будь�якої соціальної політики є її вимір за допомогою якісних, адек� ватних ситуації індикаторів. Отже, якість управлінських рішень, і насамперед у сфері соціального розвитку, ко� рінним чином залежить від інформаційної основи, на якій вони базуються, причому на всіх без виключення етапах розробки соціальної політики, а саме: • формулюванні головних цілей політики, які випливають з довготривалих спря� мувань та поточного діагнозу; 92 Соціальна сфера, програми та політика • визначенні складових політики та умов, в яких вона реалізовуватиметься; • формулюванні проміжних цілей, що зумовлюються головними цілями з ураху� ванням умов їх реалізації; • розробленні заходів і їх послідовності для реалізації політики; • визначенні складових політики з урахуванням прийнятих засад дій; • вибору відповідних інструментів і дій у межах кожної зі складових політики; • діагнозі та ідентифікації проблемних ситуацій. Критерієм ефективності соціальної політики, безумовно, є наявність для її розроб� ки якісної статистичної інформації. При цьому якість статистичних даних, згідно зі схва� леними Євростатом положеннями, має відповідати таким обов’язковим критеріям, як: достовірність, точність і надійність, своєчасність і пунктуальність, доступність і ясність; порівнянність, послідовність і повнота. Саме така соціальна статистика повинна бути необхідним елементом інформаційної системи демократичного суспільства, яка забез� печує державну владу, економіку і суспільство адекватною соціальною інформацією. У межах виконання вищезазначених функцій українська соціальна статистика ос� таннім часом здобула значних досягнень. Залучається та відстежується на державному та регіональному рівнях унікальна соціальна інформація, яка надає можливість: • забезпечити міжнародні порівняння; • забезпечити комплексність, оперативність, мінливість виміру соціального стану залежно від соціальних умов; • поліпшити вимір рівня та тенденцій людського розвитку; • підняти на більш високий рівень інформаційне забезпечення соціальної політики. Висока якість інформації, її всебічність і комплексність стають можливими при од� ночасному використанні статистичної звітності, базових вибіркових обстежень домогос� подарств і моніторингових соціологічних обстежень й узагальненні напрацювань вітчиз� няних та іноземних фахівців, а також вивченні думок провідних науковців з соціально� економічних проблем державного та регіонального управління для визначення стратегій соціального розвитку з урахуванням пріоритетних національних інтересів. Джерела 1. Осауленко О.Г. Інформаційне та управлінське забезпечення сталого розвитку // Статистика України. – 2001. – №3. – С.4 – 9. 2. Чернишов І.В. Статистика для нових ринків праці в країнах з перехідною економі� кою// за участю Гая Стендінга. – К.: НДІ статистики Держкомстату України, 2000. – 282 с. 3. Роль інформації у формуванні ринкової економіки: Монографія/ Ю.Бажал, В.Ба� куменко, І.Бондарчук та ін.; За заг.ред. І.Розпутенка. – К.: Вид�во “К.І.С.”, 2004. – 348 с. 4. Інформаційне забезпечення державного та регіонального соціального управлін� ня: Монографія / О.Г.Осауленко, О.Ф.Новикова, Н.С.Власенко, І.В.Калачова та ін./ НАН Украіни; Держкомстат України. – Київ; Донецьк,2004. – 656 с. 5. Скрипнюк О.В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практи� ки. Монографія. – К.: Інститут держави і права НАН України. – 2000. – 600 с.

Інформаційне забезпечення соціального управління

Institution

Ähnliche Einträge