Constraints on possible mechanisms for high-Tc superconductivity

• Veröffentlicht in: Condensed Matter Physics
• Datum: 1998
• Hauptverfasser: Schürrer, I., Schachinger, E.
• Format: Artikel
• Sprache: English
• Veröffentlicht: Інститут фізики конденсованих систем НАН України 1998
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/118623
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Constraints on possible mechanisms for high-Tc superconductivity / E. Schachinger, I. Schürrer // Condensed Matter Physics. — 1998. — Т. 1, № 1(13). — С. 69-87. — Бібліогр.: 34 назв. — англ.

This paper discusses a phenomenological model used to describe various properties of a dx²−y² superconductor in its temperature as well as frequency dependence, namely, the London penetration depth, the optical conductivity, the microwave conductivity, and the electronic thermal conductivity. We assume the CuO₂ planes to be the dominant feature for superconductivity and develop a 2D-formalism in which inelastic scattering is modelled explicitly by a spectral density which describes a fluctuation spectrum responsible for the superconducting transition and also for the large inelastic scattering observed in the normal state above the critical temperature Tc . The feedback effect of superconductivity on the spectral density is modelled by a temperature dependent low frequency cutoff. Theoretical results are compared with the experimental data and the fact that such a model allows a consistent description of a variety of phenomena is then used to formulate constraints on possible mechanisms of superconductivity in oxides. Дана стаття розглядає феноменологічну модель, що використовується для опису різноманітних властивостей dx²−y²–надпровідників в залежності як від температури, так і від частоти, а саме глибини проникнення Лондона, оптичної провідності, мікрохвильової провідності та електронної термічної провідності. Ми вважаємо, що саме площини CuO₂ є основним чинником для виникнення надпровідності, і тому розвиваємо двомірний формалізм, в якому процеси непружного розсіяння моделюються точно через спектральну густину, що описує флуктуаційний спектр, який є відповідальним за виникнення надпровідного переходу, а також за велике непружне розсіяння, що спостерігається в нормальному стані вище критичної температури Tc . Зворотній вплив надпровідності на спектральну густину моделюється температурнозалежним низькочастотним обрізанням. Теоретичні результати порівнюються з експериментальними даними і, виходячи з того, що дана модель дає змогу зробити послідовний опис цілого ряду явищ, формулюються обмеження на можливі механізми виникнення надпровідності в оксидах.