Прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі

У статті розглянуто результати довгострокового (до 25 років) сценарного прогнозування режиму народжуваності сільського населення України. Прогноз розроблено на основі комп’ютерних експериментів з імітаційною моделлю соціально-економічного механізму формування медико-демографічної ситуації в українсь...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Рогожин, О.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2010
Теми:	Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11886
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі / О.Г. Рогожин // Демографія та соціальна економіка — 2010. — № 1. — С. 113-123. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11886
record_format	dspace
spelling	Рогожин, О.Г. 2010-09-07T07:45:51Z 2010-09-07T07:45:51Z 2010 Прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі / О.Г. Рогожин // Демографія та соціальна економіка — 2010. — № 1. — С. 113-123. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11886 303.444:314.3 У статті розглянуто результати довгострокового (до 25 років) сценарного прогнозування режиму народжуваності сільського населення України. Прогноз розроблено на основі комп’ютерних експериментів з імітаційною моделлю соціально-економічного механізму формування медико-демографічної ситуації в українському селі. В cтатье рассматриваются результаты долгосрочного (до 25 лет) сценарного прогнозирования режима рождаемости сельского населения Украины. Прогноз разработан на основе компьютерных экспериментов с имитационной моделью социально-экономического механизма формирования медико-демографической ситуации в селах Украины. The results of long-term (to 25 years) scenario forecasting of the mode of birth-rate of rural population of Ukraine are considered in the article. A prognosis is developed on the basis of computer experiments with the imitating model of socio-economic mechanism of forming of medical and demographic situation in the Ukrainian countryside. The QSIM methodology of imitating simulation is utilized. Possible demographic consequences of the several probable scripts of agrarian reforming in Ukraine is analysed. Prognosis ability of different forms of regres sive equations was estimated. Regressive equations in traditional form of additive dependences was the best. The reliable prediction of birth-rate of rural population of Ukraine is got on an extrapolation scenario (maintainance of situation trends in future). uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики Прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі The Rural Fertility Projection on the Base of a Simulation Model Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі
spellingShingle	Прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі Рогожин, О.Г. Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики
title_short	Прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі
title_full	Прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі
title_fullStr	Прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі
title_full_unstemmed	Прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі
title_sort	прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі
author	Рогожин, О.Г.
author_facet	Рогожин, О.Г.
topic	Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики
topic_facet	Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики
publishDate	2010
language	Ukrainian
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
format	Article
title_alt	The Rural Fertility Projection on the Base of a Simulation Model
description	У статті розглянуто результати довгострокового (до 25 років) сценарного прогнозування режиму народжуваності сільського населення України. Прогноз розроблено на основі комп’ютерних експериментів з імітаційною моделлю соціально-економічного механізму формування медико-демографічної ситуації в українському селі. В cтатье рассматриваются результаты долгосрочного (до 25 лет) сценарного прогнозирования режима рождаемости сельского населения Украины. Прогноз разработан на основе компьютерных экспериментов с имитационной моделью социально-экономического механизма формирования медико-демографической ситуации в селах Украины. The results of long-term (to 25 years) scenario forecasting of the mode of birth-rate of rural population of Ukraine are considered in the article. A prognosis is developed on the basis of computer experiments with the imitating model of socio-economic mechanism of forming of medical and demographic situation in the Ukrainian countryside. The QSIM methodology of imitating simulation is utilized. Possible demographic consequences of the several probable scripts of agrarian reforming in Ukraine is analysed. Prognosis ability of different forms of regres sive equations was estimated. Regressive equations in traditional form of additive dependences was the best. The reliable prediction of birth-rate of rural population of Ukraine is got on an extrapolation scenario (maintainance of situation trends in future).
issn	2072-9480
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11886
citation_txt	Прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі / О.Г. Рогожин // Демографія та соціальна економіка — 2010. — № 1. — С. 113-123. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT rogožinog prognozuvannânarodžuvanostísílʹsʹkogonaselennânaosnovíímítacíinoímodelí AT rogožinog theruralfertilityprojectiononthebaseofasimulationmodel
first_indexed	2025-11-27T08:33:20Z
last_indexed	2025-11-27T08:33:20Z
_version_	1850806062403289088
fulltext	113 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ: СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ, ПЕРСПЕКТИВИ, НОВІ СОЦІАЛЬНІ ВИКЛИКИ УДК 303.444:314.3 О.Г. РОГОЖИН, кандидат географічних наук, Інститут проблем національної безпеки РНБО України ПРОГНОЗУВАННЯ НАРОДЖУВАНОСТІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ НА ОСНОВІ ІМІТАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ Постановка проблеми. Багаторічний світовий досвід засвідчує, що задовільна про- гнозна здатність поширеного методу перспективних демографічних розрахунків «пере- суванням» вікових груп в поєднанні з методом компонент досягається за умови ста- більності тенденцій зміни режиму природного і механічного руху населення. Внаслідок цього період найбільш впевненого прогнозування методом «пересування» вікових груп на основі гіпотез про майбутні значення компонентів відтворення населення становить 10–15 років, а методом екстраполяції часових рядів – лише до 5 років [1, c. 23]). Підвищення рівня обґрунтованості прогнозів потребує вдосконалення методів про- гнозування показників відтворення та міграційного руху населення, чутливих до зміни економічних та медико-соціальних умов. Точність демографічного прогнозування за- лежить від передбачення змін режиму відтворення, що неможливо без врахування пер- спективної динаміки низки соціально-економічних показників. Саме цим обумовлена слабка відповідність прогнозованої чисельності сільського населення України реальним даним [2, 3]. Методичною основою для розв’язання цієї проблеми може бути методологія іміта- ційного моделювання, орієнтована на обгрунтування у серії математичних (машинних) експериментів моделі соціально-економічного механізму взаємодій між компонентами демографічної системи, та передбачення на цій основі динаміки показників режиму відтворення населення. Однак ця задача ще не знайшла остаточного вирішення ні в за- гальній постановці, ні стосовно сільського населення України. Аналіз стану досліджень і постановка завдання. З 60-х років ХХ ст. основним мето- дичним підходом до імітації процесів відтворення населення в демографічних системах стало моделювання на мікрорівні (домогосподарств) змін демографічних станів індивидів з використанням методу статистичних випробувань Монте-Карло (генерує випадкову величину, що порівнюється з вірогідністю відповідної події). Його розвинули шведські та американські демографи Х. Хюреніус, І. Холмберг, М. Карлссон (моделі народжуваності DM-3 та DM-4), Н.Ф.Р. Крафтс і Н.Дж. Айрленд (імітація формування родини), С. Іноуе 114 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ (вивчення політики впливу на народжуваність) [4], запозичили радянські дослідники M.Б. Баркалов (мікроімітаційна модель народжуваності) [5], В.В. Єлізаров [6], O.Г. Волков і Є.Л. Сороко (моделювання розвитку сім’ї) [7]. В сучасній Росії ці розробки продовжили на соціологічному факультеті МГУ А.І. Антонов, В.М. Медков, В.М. Карпова [8, 9, 10]. Однак за такого підходу динаміка демоекономічних і демосоціальних показників вра- ховується у структурі моделі лише як зовнішній вплив екзогенних змінних, що не додає впевненості при прогнозуванні показників відтворення населення. Можливим способом подолання цих ускладнень може бути перехід до моделювання соціально-економічного механізму формування демографічної ситуації (обстановки) на популяційному рівні (в країні, регіоні), функціональною основою якого, на думку O.У. Хомри, є демоекономічні цикли відтворення населення [11, с. 44–45]. Для цього потенційно придатні методичні підходи, розроблені для імітаційного моделювання ди- наміки еколого-економічних [12] та соціально- і економіко-демографічних систем [13] з метою обґрунтування оптимальних сценаріїв регіонального розвитку. Уже майже 9 років ми удосконалюємо розроблену на основі згаданих підходів пілот- ну версію імітаційної моделі соціально-економічного механізму відтворення сільського населення, придатну до машинних експериментів з довгострокового сценарного про- гнозування [14]. Метою статті є аналіз результатів прогнозування одного з основних показників від- творення сільського населення – сумарного коефіцієнта народжуваності на основі най- новішої версії моделі, відпрацьованої впродовж 2009 р. на масиві даних 1990–2007 рр. (результати прогнозних розрахунків за попередньою версією моделі на масиві даних 1990–2005 рр. наведено в публікації [15, с. 370]). Особливості моделі, використаної для прогнозування режиму народжуваності сільського населення. В основу імітаційної моделі покладено таку гіпотезу щодо впливу соціально- економічних факторів на демографічні процеси (рис. 1). Рис. 1. Теоретична схема сучасного механізму відтворення сільського населення України 115 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ «Стартова» структура імітаційної моделі враховує взаємодію 30 змінних, які відо- бражають демографічну ситуацію на селі, та фактори впливу на неї (табл. 1). Джерела даних і алгоритми розрахунку системних змінних на основі 78 первинних показників докладно описано у [14, с. 199–210]. Більшість змінних розраховують на осно- ві даних офіційних щорічних звітів Держкомстату, показники медичної ситуації – звітів Центру медичної статистики МОЗ України, rr – статистичних звітів Держкомрелігій, ru – даних соціологічних опитувань, Ie – переписів населення і обстежень домогосподарств, Isu – результатів виборів (із заповненням лакун між реперними роками методом інтерпо- ляції). Індекс впливу демографічних катастроф (А) задається аналітично за спеціальною методикою, викладеною у [14, с. 53–65]. Таблиця 1 Логічні блоки і системні змінні імітаційної моделі Блоки моделі Змінні моделі (показники-індикатори) Демографічна ситуація Загальний приріст насе- лення Коефіцієнт загального приросту постійного населення (на 1000 чол. населення) pr Вікова структура населен- ня Індекс вікової структури (відношення коефіцієнтів про- гресивності і демографічного навантаження) Is Міграційний рух населен- ня Загальний коефіцієнт міграційного приросту Ms Загальний коефіцієнт міграційної рухливості Mr Природний приріст на- селення Нетто коефіцієнт відтворення (жіночого населення) R o Смертність Стандартизований коефіцієнт смертності m o Народжуваність Сумарний коефіцієнт народжуваності F o Шлюбність Загальний коефіцієнт шлюбності sh Відтворення в родині Репродуктивна поведінка Показник відкладеної народжуваності b_ Стабільність шлюбу Загальний коефіцієнт розлучуваності ro Медична ситуація Фізичне здоров’я дорос- лих Індекс фізичного і психічного здоров’я дорослих Іzb Фізичне здоров’я дітей Індекс фізичного здоров’я дітей (0–14 років) Izd Соціальні і економічні фактори Спосіб життя Рівень зайнятості у присадибному і фермерському господарстві Ivl Культурно-освітній рівень Частка дорослих з вищою освітою (коефіцієнт) Ie Духовне здоров’я Індекс духовного здоров’я Ish Соціальні цінності і норми Індекс ступеня «пострадянської» орієнтації Isu Рівень життя Індекс рівня життя Ilr Рівень розвитку присадиб- ного господарства Середній рівень продуктивності господарств населення за рік (т.грн / га) Par 116 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ Рівень зайнятості Індекс зайнятості у суспільному господарстві Em Економічна ситуація Середньодушовий рівень валової сільськогосподарської продукції за рік (т.грн / чол) Sec Екологічна ситуація Індекс сприятливості екологічної ситуації Іеs Екзогенні фактори (екзогенні змінні моделі) Репродуктивні установки1 Середня бажана кількість дітей у середньої сільської жінки в продуктивному віці (15–49 р.) ru Рівень урбанізації Індекс урбанізації Urb Забезпеченість житлом Середньодушовий рівень введення житла на селі Dw Рівень соціального сервісу Індекс рівня соціального сервісу Rss Соціальне нездоров’я Загальний рівень злочинності zl Рівень релігійності Індекс релігійності Rr Національні і соціально- культурні стереотипи Індекс інтенсивності виявлення національних і соціаль- но-культурних стереотипів Ins Вплив «mass media» Індекс інтенсивності впливу «mass media» Mm Вплив демографічних ка- тастроф Індекс середньорічної інтенсивності впливу демогра- фічних катастроф першої половини ХХ ст. А Динаміку кожної ендогенної змінної за 1990–2007 рр. описують лінійним регресійним рівнням. Досліджено три варіанти регресійних рівнянь: – у стандартній формі аддитивних залежностей (1) – у лінійно-логарифмічній формі2 (2) – з функцією у формі приросту3 (3) Оскільки в нашому розпорядженні були лише короткі динамічні ряди варіації серед- ньорічних значень медико-демографічних показників (за 18 років, 1990–2007 рр.), задля збільшення величини вибірки застосовано «мішаний», територіально-часовий підхід до побудови регресійних залежностей. Це щонайменше на порядок збільшило «навчальну» вибірку моделі (тобто масив даних, на основі яких розраховують коефіцієнти регресійних рівнянь). Такий підхід дає змогу здійснювати середньострокове прогнозування з урахуван- ням тенденцій зміни параметрів і в часі, і по територіях, причому зі значно меншими вимогами до потужності вибірки змінних моделі по t ≈ 10 років. Понад те, за наявності достатньо точних вхідних даних теоретично можливим стає й довгострокове (до 25 років) прогнозування. З метою мінімізації впливу чинника вікової структури сільського населення, його режим народжуваності відображено в моделі єдиним показником сумарного коефіцієнта народжуваності (Fo). 1 Вимушено визнані екзогенним фактором через брак даних про регіональний розподіл. 2 Рівняння, складені у лінійно-логарифмічній формі (2), виявилися значно менш статистично достовірними й мали гіршу прогнозну здатність, ніж складені в інших формах. 3 Тут функцією є значення приросту певної змінної за рік, а аргументом – сума значень змінних (з відповідними коефіцієнтами), що впливають на цей приріст, включно з тією змінною, динаміка якої моделюється. 117 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ У рівняннях, які описують динаміку сумарного коефіцієнта народжуваності, врахо- вано лише ті чинники, що справляють на неї безпосередній вплив. (4) У «стартовому» варіанті такого рівняння в стандартній формі регресійних залеж- ностей (4) згаданих чинників сім: вікова структура населення, шлюбність, міграційний приріст, відкладена народжуваність, рівень життя, стабільність шлюбу та післядія впливу демографічних катастроф. (5) В рівнянні у формі регресії, з урахуванням впливу автоколивань змінних на їхній приріст (5), до них додається вплив динаміки народжуваності самої на себе. В подальшому рівняння відлагоджували за критеріями статистичної значимості змінних, які вони враховують, та теоретичної вірогідності екстраполяційного прогнозу на масиві даних 1990–2007 рр. Процедура відлагодження докладно описана в публікації [14, c. 232–234]. У кінцевому варіанті рівняння динаміки сумарного коефіцієнта народжуваності у формі регресії з урахуванням впливу автоколивань змінних на їхній приріст статистично значимими залишилися всі змінні, враховані у його «стартовому» варіанті (5). (6) У кінцевому варіанті рівняння в стандартній формі регресійних залежностей (6) залишилися лише ті чинники, які загальновизнані серед найбільш впливових на процеси формування режиму народжуваності: коефіцієнти шлюбності (sh), розлучуваності (ro), показник відкладеної народжуваності (b_) та індекс рівня життя (Ilr). Водночас це рівняння є більш статистично достовірним (R 2 = 0,867). Для довгострокового прогнозування народжуваності сільського населення вико- ристано обидва кінцеві варіанти рівняння – і більш статистично достовірний, і той, що враховує більше факторів впливу. Досліджені сценарії впливу на демографічну ситуацію. В модельних експериментах використано два варіанти екстраполяційних сценаріїв, «стабілізаційний» і власне екстра- поляційний. Стабілізаційний сценарій (№1) – зі стабілізацією значень всіх екзогенних змінних (крім змінної А) на рівні 2007 р. на перспективу до 2030 р. Значення ендогенних систем- них змінних знаходять як розв’язки відповідних рівнянь моделі. Тобто сценарієм управ- лінського впливу на ситуацію за цього варіанта є стратегія підтримання сучасного рівня розвитку соціального сервісу і житлового забезпечення на селі та сучасних тенденцій впливу інших соціально-економічних факторів. Власне екстраполяційний сценарій (№2) – з екстраполяцією значень екзогенних змін- них (крім змінної А) методом авторегресії на перспективу до 2030 р. З цією метою для всіх екзогенних змінних побудовано рівняння авторегресії. Перспективна варіація змінної А задається спеціальним алгоритмом. Значення ендогенних системних змінних знаходять як розв’язки відповідних рівнянь моделі. Тобто сценарієм управлінського впливу на ситуацію за цього варіанта є стратегія підтримання сучасних тенденцій розвитку, як со- ціального сервісу і житлового забезпечення на селі, так й інших соціально-економічних факторів. 118 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ На відміну від екстраполяційних, у нормативних сценаріях до екзогенних змінних, значення яких задаються на перспективу нормативно, віднесено також ті соціально-еко- номічні параметри, що безпосередньо впливають на демографічну ситуацію і водночас безпосередньо залежні від управлінських впливів (реалізації відповідної політики). Це – Seс (економічна ситуація), Ilr (рівень життя), Par (рівень розвитку присадибного госпо- дарства), Em (рівень зайнятості населення). Відповідні рівняння для розрахунку значень цих показників у нормативних сценаріях пасивізуються. Для складання сценаріїв управлінського впливу на відтворення сільського субна- селення такого орієнтиру, як динаміка національного і регіонального ВВП, виявляється недостатньо через те, що: переважна його частина формується в сучасній економіці поза аграрним сектором; додана вартість, згенерована в аграрному секторі України, вилучаєть- ся з нього внаслідок дизпаритету цін; у сільському демоекономічному механізмі значну роль відіграють натуральне присадибне господарство та натуральний обмін; і, що найваж- ливіше, рівень життя більшості сучасного сільського населення України залежить, перш за все, від рівня зайнятості поза аграрним сектором або у великих сільськогосподарських підприємствах та переробних підприємствах, а також – від рівня оплати праці в них. Рівень доходів сільського населення в перехідній пострадянській економіці визна- чається не лише темпом приросту ВВП, а й характером (типом) господарської організації аграрного сектору, з відповідною ємністю ринку праці, рентабельністю, відповідним сту- пенем соціальної сприятливості (орієнтованості на задоволення соціальних потреб селян). Ця залежність особливо посилюється в умовах не завершеного аграрного реформування. Саме характер, спрямованість реформування на той чи інший тип господарської орга- нізації здебільшого визначатиме перспективні значення рівня і якості життя сільського населення України. Тому сценарії управлінського впливу в сучасному українському селі мають виходити, перш за все, з набору можливих стратегій аграрного реформування. Таких сценаріїв в Україні може бути щонайменше два – «фермерський» (демократичний, №3) і «олігархічний» (латифундиський, №4). За «фермерським» сценарієм припускають, що індекс рівня життя сільського на- селення (Ilr) зростатиме пропорційно очікуваному темпу приросту ВВП: із кризовим зменшенням у 2009–2011 та 2013–2016 рр. і наступним стійким зростанням (перевищення рівня 1991 р. очікується в 2025 році). За стабілізаційним сценарієм для моделі у традицій- ній формі регресійних рівнянь очікується кризове падіння рівня життя в 2008–2010 рр., потім його відновлення і стагнація на рівні 2004 р. За екстраполяційним сценарієм, піс- ля кризового падіння і посткризового відновлення, – малоймовірне зменшення Ilr до рівня 2002 р. В моделі з рівняннями у формі приросту значень змінних стабілізаційний та екстраполяційний сценарії, навпаки, дають монотонне зростання рівня життя селян з його поступовою стабілізацією після 2025 р., що також малоймовірно. За «олігархічним» сценарієм припускають, що індекс рівня життя сільського на- селення (Ilr) до 2018 р. матиме динаміку, аналогічну «фермерському» сценарію, а потім зростатиме пропорційно до очікуваного темпу приросту ВВП, однак з більшими знижу- ючими коефіцієнтами. За таких умов Ilr перевищить рівень 1991 р. лише в 2030 році. Довгостроковий модельний прогноз народжуваності сільського населення України. Cумарний коефіцієнт народжуваності F o в усіх розглянутих випадках залежить від зміни сценаріїв впливу на ситуацію. Згідно з рівнянням (5), за всіма сценаріями очікується поступове зростання значення Fo, найбільше за стабілізаційним сценарієм – до понад 1,84 у 2030 р. (рис. 2.а). 119 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ Згідно з рівнянням (6) за всіма сценаріями передбачається кризове зменшення F o у 2009–2013 рр., після чого: за стабілізаційним і екстраполяційним сценаріями – віднов- лення з наступною стагнацією у 2020-х роках; за нормативними сценаріями – зростання рівня за хвилеподібною траекторією, найбільше за «фермерським» сценарієм – до понад 2,1 (рис. 2.b). Тобто імітаційна модель адекватно відображує характер зміни тенденцій народжуваності сільського населення України залежно від специфіки сценаріїв управ- лінського впливу на ситуацію. Згладжені екстраполяційні тренди за обома варіантами моделі майже збіглися, згідно з ними очікується стабілізація сумарного коефіцієнта народжуваності на селі на рівні 1,73~1,76. Такий прогноз ми вважаємо достатньо ймовірним за умов: подолання стагнації економіки України, підвищення конкурентоспроможності її аграрного сектору, реалізації державних програм прискорення розвитку аграрних територій та соціального розвитку села. Завдяки врахуванню періоду посткризового відновлення економіки, він значно оптимістичніший за модельний прогноз, розроблений нами на виборці 1990–2000 рр. [14, c. 263]. а) рівняння у формі приросту значень змінних (5) b) рівняння у стандартній формі регресійних залежностей (6) Рис. 2. Перспективна динаміка сумарного коефіцієнта народжуваності (F o ) сільського населення до 2030 р.за різними сценаріями 120 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ Прогнозні значення F o , отримані за всіма сценаріями на даних 1990–2007 рр. на основі моделі з рівняннями у формі приросту значень змінних (5), лише починаючи з 2013 р. вкладаються у інтервал між песимістичним і оптимістичним варіантами припу- щень щодо динаміки вичерпаної плідності українських селян, використаних у прогнозі, розробленому у 2007 р. П.Є. Шевчуком традиційними методами [15, c. 371]. До того часу вони нижчі за песимістичний варіант цього прогнозу. Прогнозні значення Fo , отримані на даних 1990–2007 рр. на основі моделі з рів- няннями у стандартній формі регресійних залежностей (6), вкладаються у інтервал між песимістичним і оптимістичним варіантами прогнозу, розроблених традиційними методами, впродовж всього періоду прогнозування лише за нормативними сценаріями. За екстраполяційним сценарієм прогнозні значення Fo , потрапляють у цей інтервал починаючи з 2014 р., а за стабілізаційним – після 2015 року (перебуваючи до того часу за його нижньою межею). Порівняння прогнозних значень Fo , отриманих за прогнозами на даних 1990–2005 рр. та 1990–2007 рр. (у зіставній формі рівнянь імітаційної моделі), показало їх близькість. Водночас за всіма сценаріями останній прогноз коефіцієнта вичерпаної плідності вийшов дещо песимістичнішим (табл. 2). Таблиця 2 Порівняння різних прогнозів коефіцієнта сумарної народжуваності F o у сільській місцевості України Варіанти прогнозу 2007 2010 2015 2020 2025 2030 Традиційними методами [15, c. 372] Оптимістичний 1,67 1,83 1,91 2,00 2,07 - Песимістичний 1,63 1,62 1,63 1,64 1,65 - Модельний на даних 1990– 2005 рр. (рівняння у формі 1) [15, c. 370] Стабілізаційний - 1,44 1,51 1,64 1,71 - Екстраполяційний - 1,44 1,59 1,71 1,73 - Фермерський - 1,5 1,82 1,98 2,1 - Олігархічний - 1,5 1,82 1,95 2,0 - Модельний на даних 1990–2007 рр. (рівняння у формі 1) Стабілізаційний 1,63 (фа- кт) 1,42 1,57 1,65 1,70 1,70 Екстраполяційний 1,48 1,63 1,69 1,72 1,73 Згладжений 1,59 1,64 1,70 1,73 1,73 Фермерський 1,72 1,66 1,73 1,90 2,11 Олігархічний 1,72 1,66 1,72 1,83 1,97 Модельний на даних 1990–2007 рр. (рівняння у формі 3) Стабілізаційний 1,51 1,69 1,72 1,81 1,85 Екстраполяційний 1,51 1,67 1,65 1,73 1,75 Згладжений 1,54 1,64 1,66 1,72 1,76 Фермерський 1,58 1,68 1,66 1,71 1,80 Олігархічний 1,58 1,68 1,66 1,68 1,72 У 2007 р. фактичне значення коефіцієнта сумарної народжуваності сільського насе- лення України відповідало нижній межі інтервалу прогнозу, розробленого традиційними методами, його песимістичному варіанту (1,63), однак у 2008 р. відбувся значний приріст 121 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ F o – майже до верхньої межі інтервалу цього прогнозу, його оптимістичного варіанта (1,75). У 2009 р. за даними Держкомстату в цілому по Україні та по її регіонах спостерігається зниження темпів приросту народжень. Вірогідно, що аналогічні процеси відбуваються і в сільській місцевості України. Зниження темпів приросту народжень у поствисокосному році зазвичай пояснюють впливом «ефекту високосного року». Однак у жовтні цього високосного року в Україні розпочалася фінансово-економічна криза, що тривала весь 2009 рік. Зменшення доходів населення у країні з низьким рівнем середньодушового доходу (як очікується, приблизно на 15% за результатами 2009 р.) та спричинена кризою тенденція до зростання безробіття не може не позначитися негативним чином на репродуктивній поведінці селян. Негатив- ний вплив цих демоекономічних факторів має виявитися вже у 2010 році. З огляду на це, прогнозований за екстраполяційним сценарієм спад народжуваності сільського населення у 2009–2013 рр. (модель у формі стандартних регресійних залеж- ностей) не може бути інтерпретований лише як математичний артефакт. Ймовірно, тут має місце також відображення прихованих в навчальній виборці моделі (за 18 років для 28 соціально-економічних та демографічних змінних) нелінійних тенденцій розвитку демоекономічних і соціально-демографічних процесів в Україні. Висновки. Фактична динаміка коефіцієнта сумарної народжуваності сільського населення України нелінійна. Так само нелінійна й нестабільна (зі значно більшою амплітудою флуктуацій) динаміка національної економіки загалом та її аграрного і со- ціального секторів зокрема. Прості регресійні моделі з одного рівняння дуже чутливі до зміни значень на- вчальної вибірки та довжини її динамічного ряду, що дестабілізує довгостроковий прогноз на їхній основі. Натомість особливістю довгострокового прогнозування на основі математичних екс- периментів з імітаційною моделлю як системою рівнянь (в нашому випадку регресійних) є те, що зміна динаміки якоїсь однієї змінної з навчальної вибірки (особливо порівняно незначна і в короткостроковій перспективі 1–3 роки) може не вплинути на результати «далекого» прогнозу, оскільки через мережу циклів зворотного зв’язку вплив зазначеної змінної здебільшого послаблюється, особливо якщо кілька інших статистично значимих змінних-аргументів з навчальної вибірки мають зворотну динаміку. Вірогідно, що саме цей ефект призвів до деякого погіршення довгострокового прогнозу сумарного коефіцієнта народжуваності зі збільшенням навчальної вибірки з 16 до 18 років. Унаслідок цього врахування в моделі демографічної, соціальної і економічної дина- міки за 2008–2009 рр. з відповідним збільшенням динамічного ряду навчальної вибірки до 20 років (на 2 роки, приріст на 11%) може і не призвести до суттєвої зміни довгостро- кового прогнозу сумарного коефіцієнта народжуваності сільського населення в інтервалі 2020–2030 рр. за екстраполяційним сценарієм (особливо його згладжених значень). Адже демографічні змінні у 2008–2009 рр. зберігали позитивну динаміку, соціальні – негативну, а у економічних відбулася чітка зміна тенденції до негативної динаміки. Подальше роз- ширення навчальної вибірки моделі має підтвердити або спростувати цю гіпотезу. Джерела 1. Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050 р. (колектив авторів) / за ред. чл.-кор. НАНУ, д.е.н., проф. Е.М. Лібанової. – К.: Український центр соціальних реформ, 2006. – 138 с. 122 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ 2. Стешенко В., Рудницький О., Хомра О., Стефановський А. Демографічні перспективи України до 2026 р. / Відп. ред. д.е.н. В. Стешенко. – К.: НАН України, Інститут економіки, 1999. – 56 с. 3. Стефановський А., Рудницький О. Прогноз чисельності та статево-вікового складу населення України до 2050 року / Демографічні дослідження. – Вип. 25. – К.: 2003. – С. 105–115. 4. Имитационное моделирование в демографии / Под. ред. А.Г. Волкова. – М.: Статистика, 1980. – С. 14–76. 5. Баркалов Н.Б. Микроимитационная модель рождаемости поколения // Городская и сельская семья / Под. ред. Медкова В.М. – М.: 1987. – С. 170–196. 6. Елизаров В.В. Перспективы исследования семьи: анализ, моделирование, управление. – М.: Мысль, 1987. – 174 с. 7. Волков А.Г., Сороко Е.Л. Имитационная модель демографического развития семьи // Демографические процессы и их закономерности. – М., 1986. – С. 76–88. 8. Антонов А.И., Медков В.М., Нетрусов М.А. Демография семьи – проблемы моделирования семейного цикла жизни // Вестник московского университета, сер. 18, Социология и политология. – М., 1997. – №2. – С. 97–108. 9. Медков В.М., Микроимитационные модели в демографии: проблемы и возможности использования в прогнозировании динамики населения и демографических процессов // Математическое моделирование социальных процессов. – М.: МАКС Пресс, 2002. 10. Медков В.М., Карпова В.М. Имитационная модель репродуктивного поведения семьи // Актуальные проблемы социологической науки и социальной практики, «Сорокинские чтения – 2002», сб. науч. докл. – М.: МАКС Пресс, 2003. Том 3. – С. 146–153. 11. Хомра А.У. Воспроизводство населения (территориально-организационный аспект) / АН УССР. Ин-т экономики; Отв. ред. В.С. Стешенко. – К.: Наукова думка, 1990. – 176 с. 12. Экологические системы, адаптивная оценка и управление / Ред. К.С. Холинг. – М.: Мир, 1981. – 396 с. 13. G.I. Treyz, D.S. Rickman, G. Shao. The REMI Economic-Demographic Forecasting and Simula- tion Model // International Regional Science Review. Vol. 14. – No. 3, 1992. – Р. 221–253. 14. Рогожин О.Г. Демографічні перспективи українського села: історичні передумови, регіональний аналіз і моделювання. – К.: Ін-т проблем національної безпеки, 2004. – 296 с. 15. Населення України. Соціально-демографічні проблеми українського села. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. – 468 с. ________________________ Анотація. У cтатті розглянуто результати довгострокового (до 25 років) сценарного прогнозування режиму народжуваності сільського населення України. Прогноз розроблено на основі комп’ютерних експериментів з імітаційною моделлю соціально-економічного механізму формування медико-демографічної ситуації в українському селі. Аннотация. В cтатье рассматриваются результаты долгосрочного (до 25 лет) сценарного прогнозирования режима рождаемости сельского населения Украины. Прогноз разработан на основе компьютерных экспериментов с имитационной моделью социально-экономического механизма формирования медико-демографической ситуации в селах Украины. Summary. The results of long-term (to 25 years) scenario forecasting of the mode of birth-rate of rural population of Ukraine are considered in the article. A prognosis is developed on the basis of computer experiments with the imitating model of socio-economic mechanism of forming of medical and demographic situation in the Ukrainian countryside. The QSIM methodology of imitating simulation is utilized. Possible demographic consequences of the several probable scripts of agrarian reforming in Ukraine is analysed. Prognosis ability of different forms of regres- 123 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ sive equations was estimated. Regressive equations in traditional form of additive dependences was the best. The reliable prediction of birth-rate of rural population of Ukraine is got on an extrapolation scenario (maintainance of situation trends in future). Ключові слова: народжуваність, сільське населення, імітаційна модель механізму демо- відтворення, сумарний коефіцієнт народжуваності, прогнозування. Ключевые слова: рождаемость, сельское население, имитационная модель механизма демовоспроизводства, суммарный коэффициент рождаемости, прогнозирование Key words: fertility, rural population, imitation model of demographic reproduction mechanism, TFR, forecasting. Стаття надійшла до редакції журналу 20.11.2009 р.

Прогнозування народжуваності сільського населення на основі імітаційної моделі

Репозитарії

Схожі ресурси