Ползучесть монокристаллов β-олова в субкельвиновой области температур

• Veröffentlicht in: Физика низких температур
• Datum: 2004
• Hauptverfasser: Нацик, В.Д., Солдатов, В.П., Иванченко, Л.Г., Кириченко, Г.И.
• Format: Artikel
• Sprache: Russisch
• Veröffentlicht: Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України 2004
• Schlagworte: Низкотемпературная физика пластичности и прочности
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/119478
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Ползучесть монокристаллов β-олова в субкельвиновой области температур / В.Д. Нацик, В.П. Солдатов, Л.Г. Иванченко, Г.И. Кириченко // Физика низких температур. — 2004. — Т. 30, № 3. — С. 340-350. — Бібліогр.: 21 назв. — рос.

В температурном интервале 0,45–4,2 К изучена ползучесть монокристаллов β-олова, ориентированных
 для скольжения в системе (100) <010>. Как выше, так и ниже 1 К зарегистрирована
 нестационарная ползучесть, затухающая со временем по логарифмическому закону. Детально
 изучена температурная зависимость коэффициента логарифмической ползучести и
 установлено существование на ней двух качественно различных областей: в интервале
 4,2–1,2 К коэффициент линейно уменьшается при понижении температуры; ниже 1 К ползучесть
 приобретает атермический характер и коэффициент остается постоянным. Показано, что
 наблюдаемые в эксперименте закономерности соответствуют представлениям, согласно которым
 кинетика ползучести чистого β-олова определяется движением дислокаций в потенциальном
 рельефе Пайерлса по механизму зарождения на дислокационных линиях парных кинков.
 Этот процесс сопряжен с преодолением эффективного потенциального барьера малой величины
 порядка 0,001 эВ: в области температур Т < 1 К зарождение парных кинков происходит
 благодаря эффекту квантового туннелирования и ползучесть имеет чисто квантовый характер;
 при более высоких температурах главную роль играют тепловые флуктуации и кинетика
 деформации соответствует классическим представлениям о термически активированной ползучести.
 Получены эмпирические оценки для плотности подвижных дислокаций и коэффициента
 деформационного упрочнения. У температурному інтервалі 0,45–4,2 К вивчено повзучість монокристаллів β-олова,
 орієнтованих для ковзання у системі (100) <010>. Як вище, так и нижче 1 К зареєстрована нестац
 іонарна повзучість, котра затухає з часом відповідно до логарифмічного закону. Детально
 вивчено температурну залежність коефіцієнта логарифмічної повзучости і встановлено існування
 на ній двох якісно відмінних областей: в інтервалі 4,2–1,2 К коефіцієнт лінійно зменшу
 ється при зменшенні температури; нижче 1 К повзучість має атермічний характер і
 коефіцієнт залишається постійним. Показано, що спостережені в експерименті закономірності
 відповідають уявленням, згідно яким кінетика повзучості чистого β-олова визначається рухом
 дислокацій у потенціальному рельєфі Пайєрлса завдяки дії механізму зародження на дислокац
 ійних лініях парних кінків. Цей процес супроваджується подоланням ефективного потенц
 іального бар’єра малої величини порядка 0,001 еВ: в області температур Т < 1 К зародження
 парних кінків відбувається завдяки ефекту квантового тунелювання і повзучість має чисто
 квантовий характер; при більш високих температурах головну роль відіграють теплові флуктуац
 ії і кінетика деформації відповідає класичним уявленням про термічно активовану повзуч
 ість. Одержано емпіричні оцінки для густини рухомих дислокацій і коефіцієнта деформац
 ійного зміцнення. The β-Sn single crystals oriented to creep favourably
 in the (100) <010> system are studied
 in a 0.45–4.2 K range. A transient creep is recorded
 above and below 1 K, the creep being
 damped with time by the logarithmic law. The
 temperature dependence of the logarithmic creep
 coefficient is studied comprehensively. It is
 found that there are two qualitatively different
 regions in the curve: in a 4.2–1.2 K range the
 coefficient decreases linearly with temperature;
 and below 1 K the creep becomes athermic and
 the coefficient remains unchanged. The experimental
 behaviors are shown to fit in with the
 concepts according to which the creep kinetics of
 pure β-Sn is determined by the dislocation motion
 within the potential Peierls relief by the
 mechanism of nucleating paired kinks in the dislocation
 lines. The process entails overcoming
 the effective potential barrier of order of 0.001
 eV: at T < 1 K the paired kink nucleation occurs
 due to the quantum tunneling and the creep is of
 pure quantum behavior; for higher temperatures
 the thermal fluctuations are dominant and the
 creep kinetics corresponds to the classical views
 of thermally activated creep. Empirical estimates
 of mobile dislocation density and work-hardening
 coefficient are obtained.