Клініко-морфологічні та молекулярно-біологічні фактори прогнозу у хворих на рак шийки матки
В огляді проведено аналіз даних сучасної літератури щодо клінікоморфологічних та молекулярно-біологічних факторів прогнозу раку шийки матки (РШМ). Встановлено, що найбільш вагомими клініко-морфологічними факторами прогнозу у хворих на РШМ є стадія і гістологічна структура пухлини. Проаналізовано...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11956 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Клініко-морфологічні та молекулярно-біологічні фактори прогнозу у хворих на рак шийки матки / Л.І. Воробйова, І.В. Гончарук, Н.Ю. Лук'янова, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2008. — 10, N 4. — С. 382-388. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11956 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Воробйова, Л.І. Гончарук, І.В. Лук’янова, Н.Ю. Чехун, В.Ф. 2010-09-09T13:57:38Z 2010-09-09T13:57:38Z 2008 Клініко-морфологічні та молекулярно-біологічні фактори прогнозу у хворих на рак шийки матки / Л.І. Воробйова, І.В. Гончарук, Н.Ю. Лук'янова, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2008. — 10, N 4. — С. 382-388. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11956 В огляді проведено аналіз даних сучасної літератури щодо клінікоморфологічних та молекулярно-біологічних факторів прогнозу раку шийки матки (РШМ). Встановлено, що найбільш вагомими клініко-морфологічними факторами прогнозу у хворих на РШМ є стадія і гістологічна структура пухлини. Проаналізовано роль пухлиноасоційованих сироваткових маркерів у хворих на РШМ. Доведено зв’язок між наявністю білків-регуляторів апоптозу, проліферації та ангіогенезу з клініко-морфологічними особливостями злоякісних пухлин шийки матки. Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок про необхідність подальших досліджень молекулярних маркерів у пухлинах хворих на РШМ з метою прогнозування перебігу захворювання та підвищення ефективності лікування. The paper reviews recent literature data dealing with clinical/morphological and molecular biological prognostic factors in cervical cancer (CC). It is shown that the stage and histological structure of the tumor are the most important clinical/morphological prognostic factors in cervical cancer. The role of tumorassociated serum CC markers is discussed. A clear link is established between the presence of proteins that regulate apoptosis, proliferation, and angiogenesis and clinical/morphological patterns of cervix malignancies. The data reviewed warrant further study of molecular markers in tumors of CC patients with the view to predict the run of the disease and to improve the efficacy of treatment. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Обзор Клініко-морфологічні та молекулярно-біологічні фактори прогнозу у хворих на рак шийки матки Clinical/morphological and molecular biological prognostic factors in cervical cancer Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Клініко-морфологічні та молекулярно-біологічні фактори прогнозу у хворих на рак шийки матки |
| spellingShingle |
Клініко-морфологічні та молекулярно-біологічні фактори прогнозу у хворих на рак шийки матки Воробйова, Л.І. Гончарук, І.В. Лук’янова, Н.Ю. Чехун, В.Ф. Обзор |
| title_short |
Клініко-морфологічні та молекулярно-біологічні фактори прогнозу у хворих на рак шийки матки |
| title_full |
Клініко-морфологічні та молекулярно-біологічні фактори прогнозу у хворих на рак шийки матки |
| title_fullStr |
Клініко-морфологічні та молекулярно-біологічні фактори прогнозу у хворих на рак шийки матки |
| title_full_unstemmed |
Клініко-морфологічні та молекулярно-біологічні фактори прогнозу у хворих на рак шийки матки |
| title_sort |
клініко-морфологічні та молекулярно-біологічні фактори прогнозу у хворих на рак шийки матки |
| author |
Воробйова, Л.І. Гончарук, І.В. Лук’янова, Н.Ю. Чехун, В.Ф. |
| author_facet |
Воробйова, Л.І. Гончарук, І.В. Лук’янова, Н.Ю. Чехун, В.Ф. |
| topic |
Обзор |
| topic_facet |
Обзор |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| format |
Article |
| title_alt |
Clinical/morphological and molecular biological prognostic factors in cervical cancer |
| description |
В огляді проведено аналіз даних сучасної літератури щодо клінікоморфологічних та молекулярно-біологічних факторів прогнозу раку шийки
матки (РШМ). Встановлено, що найбільш вагомими клініко-морфологічними
факторами прогнозу у хворих на РШМ є стадія і гістологічна структура
пухлини. Проаналізовано роль пухлиноасоційованих сироваткових маркерів
у хворих на РШМ. Доведено зв’язок між наявністю білків-регуляторів апоптозу, проліферації та ангіогенезу з клініко-морфологічними особливостями
злоякісних пухлин шийки матки. Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок про необхідність подальших досліджень молекулярних маркерів
у пухлинах хворих на РШМ з метою прогнозування перебігу захворювання
та підвищення ефективності лікування.
The paper reviews recent literature data
dealing with clinical/morphological and molecular
biological prognostic factors in cervical cancer (CC).
It is shown that the stage and histological structure of the
tumor are the most important clinical/morphological
prognostic factors in cervical cancer. The role of tumorassociated
serum CC markers is discussed. A clear link
is established between the presence of proteins that
regulate apoptosis, proliferation, and angiogenesis and
clinical/morphological patterns of cervix malignancies.
The data reviewed warrant further study of molecular
markers in tumors of CC patients with the view to
predict the run of the disease and to improve the
efficacy of treatment.
|
| issn |
1562-1774,0204-3564 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11956 |
| citation_txt |
Клініко-морфологічні та молекулярно-біологічні фактори прогнозу у хворих на рак шийки матки / Л.І. Воробйова, І.В. Гончарук, Н.Ю. Лук'янова, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2008. — 10, N 4. — С. 382-388. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT vorobiovalí klíníkomorfologíčnítamolekulârnobíologíčnífaktoriprognozuuhvorihnarakšiikimatki AT gončarukív klíníkomorfologíčnítamolekulârnobíologíčnífaktoriprognozuuhvorihnarakšiikimatki AT lukânovanû klíníkomorfologíčnítamolekulârnobíologíčnífaktoriprognozuuhvorihnarakšiikimatki AT čehunvf klíníkomorfologíčnítamolekulârnobíologíčnífaktoriprognozuuhvorihnarakšiikimatki AT vorobiovalí clinicalmorphologicalandmolecularbiologicalprognosticfactorsincervicalcancer AT gončarukív clinicalmorphologicalandmolecularbiologicalprognosticfactorsincervicalcancer AT lukânovanû clinicalmorphologicalandmolecularbiologicalprognosticfactorsincervicalcancer AT čehunvf clinicalmorphologicalandmolecularbiologicalprognosticfactorsincervicalcancer |
| first_indexed |
2025-11-25T22:54:34Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:54:34Z |
| _version_ |
1850575702743580672 |
| fulltext |
ÎÁÇÎÐ
382 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 0 • ¹ 4 • 2 0 0 8
Рак шийки матки (РШМ) займає одне з пер-
ших рангових місць в структурі злоякісних пухлин
у жінок. За даними ВОЗ у світі щорічно реєструється
близько 500 тис. випадків РШМ [4, 6, 22, 28, 32].
В економічно розвинутих країнах відзначається
тенденція до омолодження РШМ — захворюваність
у жінок репродуктивного віку за останні 10–15 років
збільшилась вдвічі. За даними Національного
канцер-реєстру України захворюваність на РШМ
у 2006 р. складає 20,1 на 100 тис. населення
(5051 вперше виявлених хворих), смертність — 8,8
на 100 тис. населення [26].
Найбільш розповсюдженим критерієм оцінки
ефективності лікування є 5-річна виживаність хво-
рих на РШМ. Аналіз сумарних даних за останні роки
показав, що 5-річна виживаність хворих на РШМ
складає (в залежності від методів лікування) при
IА стадії — 97–98%, IВ — 85–90%, при II стадії —
48–75%, при III стадії — від 17–27% до 42–62%,
при паліативній терапії хворих із IV стадією — до
9–12%. Показники 5-річної виживаності знижу-
ються на 50% при ураженні лімфатичних вузлів таза
[1, 21, 26].
Близько 40% хворих помирають у найближчі
роки після первинного лікування. Основною при-
чиною їх смерті є розвиток місцевих рецидивів і
віддалених метастазів [27]. Для успішного лікування
хворих на РШМ необхідний диференційний підхід
у визначенні лікувальної тактики, а в кожно-
му конкретному випадку індивідуальна програ-
ма. Вибір методу лікування залежить від клініко-
морфологічних параметрів пухлини. Особливі
проблеми виникають при лікуванні пацієнток
з прихованими метастазами. Для вирішення
подібних задач виникає потреба в додаткових про-
гностичних факторах, які могли б відбити фактич-
ний стан прогресії пухлини і дати об’єктивний про-
гноз розвитку хвороби.
Клініко-морфологічні прогностичні фактори у хво-
рих на РШМ
У світовій літературі щорічно з’являються
публікації, присвячені аналізу клініко-морфо-
логічних факторів прогнозу РШМ. Вони стосують-
ся локалізації пухлини, типу росту, її розмірів, гли-
бини інвазії, гістологічного варіанта тощо [65].
На сьогодні ще не існує єдиної точки зору стосовно
прогностичного значення віку хворих на РШМ. Про-
тягом багатьох років серед клініцистів існувала думка,
що молодий вік пацієнток є прогностично несприят-
ливою ознакою протікання захворювання. За дани-
ми деяких клінічних досліджень [19] більш агресив-
ний перебіг РШМ відзначають, як правило, у жінок до
35 років (за рахунок раннього метастазування пухли-
ни). В інших дослідженнях авторами не було знайде-
но істотної різниці у віддалених результатах лікування
у жінок молодого і похилого віку [42, 53]. Поряд з
цим, згідно з даними багатофакторного дослідження,
розповсюджені форми РШМ і відповідно гірший про-
гноз відзначають у жінок після 50 років [4].
Відомо, що основним прогностичним фактором,
який визначає перебіг і прогноз РШМ, є стадія за-
хворювання. У багатьох дослідженнях відзначена
пряма залежність між розмірами первинної пух-
лини, наявністю метастазів у лімфатичних вуз-
лах та 5-річною виживаністю. Доведено, що при
діаметрі пухлини більше 1 см частота метастазуван-
ня підвищується вдвічі [11, 37].
Враховуючи той факт, що пухлина шийки матки
може досить тривалий час, збільшуючись у розмірах,
зберігати поверхневу інвазію, саме глибина інвазії
розглядається як важливий фактор, що впливає на
прогноз захворювання і подальше лікування. Вста-
новлено, зокрема, що 5-річна виживаність хворих на
РШМ, у яких глибина інвазії в строму не перевищує
1 см, становить 90%, при більш глибокій — у межах
60–80% [11, 63].
КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ
ТА МОЛЕКУЛЯРНО-БІОЛОГІЧНІ
ФАКТОРИ ПРОГНОЗУ У ХВОРИХ
НА РАК ШИЙКИ МАТКИ
Резюме. В огляді проведено аналіз даних сучасної літератури щодо клініко-
морфологічних та молекулярно-біологічних факторів прогнозу раку шийки
матки (РШМ). Встановлено, що найбільш вагомими клініко-морфологічними
факторами прогнозу у хворих на РШМ є стадія і гістологічна структура
пухлини. Проаналізовано роль пухлиноасоційованих сироваткових маркерів
у хворих на РШМ. Доведено зв’язок між наявністю білків-регуляторів апоп-
тозу, проліферації та ангіогенезу з клініко-морфологічними особливостями
злоякісних пухлин шийки матки. Аналіз отриманих даних дозволяє зроби-
ти висновок про необхідність подальших досліджень молекулярних маркерів
у пухлинах хворих на РШМ з метою прогнозування перебігу захворювання
та підвищення ефективності лікування.
Л.І. Воробйова
І.В. Гончарук
Н.Ю. Лук̓янова
В.Ф. Чехун
ДУ «Національний інститут
раку»
Інститут експериментальної
патології, онкології
і радіобіології
ім. Р.Є. Кавецького
НАН України, Київ, Україна
Ключові слова: рак шийки
матки, фактори прогнозу,
пухлиноасоційовані сироваткові
маркери, молекулярно-біологічні
маркери.
ÎÁÇ ÎÐ
383Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 0 • ¹ 4 • 2 0 0 8
Поряд з цим на прогноз захворювання у хворих
на РШМ впливає також гістологічний тип пухлини.
Найбільш розповсюдженою гістологічною формою
РШМ є плоскоклітинний рак, який складає 77,1%
всіх злоякісних пухлин шийки матки; аденокарцино-
ма шийки матки складає, за даними різних авторів,
8–26% випадків РШМ і характеризується більшою
агресивністю і гіршим прогнозом. На відміну
від аденокарциноми і плоскоклітинного раку,
залозисто-плоскоклітинний РШМ зустрічається
значно рідше (у 8–10% хворих). За даними дея-
ких авторів залозисто-плоскоклітинний РШМ має
більш високу потенцію до лімфогенного метаста-
зування, ніж аденокарцинома і плоскоклітинний
рак. Ендометріоїдну, світлоклітинну аденокар-
циному, а також ряд дрібноклітинних пухлин
(нейроендокринні) виявляють дуже рідко. Дані типи
пухлин асоціюються з вкрай несприятливим про-
гнозом та мають високу схильність до гематоген-
ного метастазування[19, 23]. На відміну від інших
пухлин жіночої репродуктивної системи, у хворих
на РШМ не виявлено чіткої кореляції між ступенем
диференціювання пухлини і прогнозом перебігу за-
хворювання [11].
Існують повідомлення, що наявність пухлинних
емболів у просвіті лімфатичних щілей є несприятли-
вим фактором прогнозу у хворих на плоскоклітинний
РШМ без ураження реґіонарних лімфатичних
вузлів, оскільки свідчить про високу вірогідність
субклінічних лімфогенних метастазів, що підвищує
ризик виникнення рецидиву [18]. Ви вчали вплив
цього фактору на результати лікування хворих на
плоскоклітинний РШМ IB стадії. При аналізі впливу
цього чинника не отримано достовірних результатів
про прогностичну значимість. 5-річна виживаність
у групі за наявності пухлинних емболів складала
86,5 ± 4,8%, а за їх відсутності — 89,3 ± 2,4%, однак
ці дані статистично не відрізнялися [13].
Остаточно також не встановлено значен-
ня показників крові для прогнозування захво-
рювання у хворих на РШМ. Так, за даними [34]
наявність анемії (гемоглобін < 120 г/л) і тромбоци-
тоз (> 4,0 х 109/л) у хворих на РШМ, які отримува-
ли тільки променеву терапію, асоціюються з гіршим
прогнозом [19, 68]. Було встановлено, що зниження
кількості лімфоцитів у хворих на РШМ є несприят-
ливою прогностичною ознакою [34].
Незважаючи на достатню кількість доказів щодо
прогностичного значення клініко-морфологічних
характеристик пухлини (табл. 1) (гістологічна бу-
дова, рівень пухлинного маркера тощо), існують
дані про те, що прогнозування перебігу захворюван-
ня і ефективності протипухлинної терапії у хворих
на РШМ тільки на підставі клініко-морфологічних
особливостей є не завжди ефективним. За останнє
десятиріччя накопичено значний досвід у розумінні
молекулярної біології клітини [16]. Стали відомими
механізми контролю клітинного поділу і загибелі,
підтримання генетичної стабільності, шляхів
передачі сигналу від рецепторів у ядро. Одним із
сучасних шляхів прогнозування перебігу РШМ і
формування лікувальної тактики є дослідження
молекулярно-біологічних особливостей пухлин.
Таблиця 1
Прогностичне значення клініко-морфологічних факторів
у хворих на РШМ
Клініко-
морфологічний
фактор прогнозу
РШМ
Прогностичне
значення
Публікація
Вік Дані суперечливі Мамедова Л.Т., 2002 [19]
Gerbaulet A., 1994 [42]
Maddux H.R., 1990 [53]
Бохман Я.В., 2002 [4]
Стадія Пряма залежність Eralp Y., 2003 [37]
Кузнецов В.В., 2002 [11]
Глибина інвазії Пряма залежність Кузнецов В.В., 2002 [11]
Singh N., 2004 [63]
Гістологічний тип
пухлини
Аденокарцинома,
залозисто-плоско клітин-
ний рак, рідкі форми
(світло клітинний, нейро-
ендокринний тощо)
мають гірший прогноз
Мамедова Л.Т., 2002 [19]
Саргсян С.А., 2006 [23]
Ступінь
диференціювання
Не виявлено чіткої
кореляції
Кузнецов В.В., 2002 [11]
Пухлинні емболи Дані суперечливі Лактионов К.П., 2001 [13]
Максимов С.Я., 2002 [18]
Показники крові:
• рівень гемо-
глобіну < 20 г/л
• кількість тромбо-
цитів > 4,0 х 109
Значне зниження
вмісту лімфоцитів
Несприятливе прогно-
стичне значення
Choi C.H., 2008 [34]
Маркери перебігу і прогнозу захворювання у хво-
рих на РШМ
Розвиток молекулярно-біологічних досліджень
на різних фазах канцерогенезу дозволив виділити
ряд прогностичних факторів, які корелюють
з ефективністю протипухлинної терапії і впливають
на прогноз онкологічного захворювання [3, 14, 16,
29, 30, 41, 50, 51, 54] (табл. 2).
Специфічні сироваткові маркери. У сучасній
онкології для прогнозування перебігу захворюван-
ня широко використовують визначення за допо-
могою імуноферментного аналізу рівня пухлин-
них маркерів у сироватці крові хворих [8, 10]. Од-
ним із специфічних маркерів для РШМ є антиген
плоскоклітинної карциноми (SCC — squamous cell
carcinoma antigen). За даними деяких дослідників [35,
67] рівень SCC у сироватці хворих на РШМ корелює
зі ступенем розповсюдженості пухлинного процесу,
тобто дозволяє прогнозувати ефективність прове-
деного лікування, а також вірогідність виникнення
рецидиву захворювання. Багатьма авторами доведе-
но, що рівень цього маркеру є стадіоспецифічним
та залежить від обсягу пухлинних мас [24]. Існують
також повідомлення про залежність рівня SCC від
метастатичного ураження реґіонарних лімфатичних
вузлів і пухлинної інвазії в параметрії [35]. У дея-
ких роботах показана залежність між початковим
рівнем SCC у хворих на РШМ і їх виживаністю.
2-річний безрецидивний період при початковій
нормальній концентрації SCC відзначено у 91,7%
ÎÁÇÎÐ
384 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 0 • ¹ 4 • 2 0 0 8
випадків, при підвищеній його концентрації лише
у 40,0% [24, 43].
Іншим специфічним антигеном, рівень якого
чітко корелює з агресивністю перебігу захворюван-
ня у хворих на РШМ, є тканинний поліпептидний
антиген (TPS — tissue polypeptide specific antigen).
Показано, що наявність підвищеного рівня TPS
у сироватці крові хворих на плоскоклітинний РШМ
до оперативного втручання (навіть за відсутності
метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах, не-
великих розмірах пухлини та неглибокій інвазії)
корелює з підвищеним ризиком виникнення реци-
диву захворювання [24].
У теперішній час проводяться дослідження
щодо визначення прогностичного значення рівня
остео понтину (OPN — osteopontin) у хворих на
РШМ. Так, було показано, що даний показник
у плазмі крові жінок хворих на РШМ є значно ви-
щим порівняно з хворими на РШМ in situ і здоро-
вими жінками. Іншими дослідниками було дове-
дено кореляцію рівня OPN із розміром пухлини та
стадією розповсюдженості хвороби [33], що вказує
на необхідність подальших досліджень щодо визна-
чення прогностичного значення рівня OPN у хво-
рих на РШМ.
Оцінити біологічну агресивність пухлини можна
також, досліджуючи показники її проліферативної,
апоптичної активності, ступінь неоангіогенезу
тощо. Багатьма авторами як за кордоном, так і
в нашій країні [3, 9, 14, 16, 17, 29, 30], активно ви-
вчаються особливості експресії антигенів р53, Bcl-2,
C-myc, Ki-67, HER-2/neu (c-erbB), VEGF, MMP,
TP, CXCR4, COX-2, p16 тощо.
Експресія білків-регуляторів апоптозу та
проліферації у РШМ. Ключовими білками, які прий-
мають участь у регуляції апоптозу, є білки родини
Bcl-2 і супресор пухлинного росту р53 [61, 15].
Пухлинний супресор р53 — центральний компо-
нент системи, яка забезпечує підтримку генетичної
стабільності клітини. Пригнічення функції гена р53
відзначають практично в усіх випадках злоякісних
пухлин людини, що дозволяє пухлинній клітині
швидко накопичувати додаткові мутації і прогре-
сувати в бік більшої злоякісності. Ген-супресор
р53 кодує ядерний білок, який модулює експресію
генів, що відповідають за репарацію ДНК, поділ
клітин і апоптоз. У багатьох випадках злоякісних
пухлин виявляють мутації в хромосомі 17 в області
локалізації гена-супресора р53. Мутації р53 мо-
жуть бути асоційовані з агресивністю перебігу за-
хворювання та хіміо- і радіорезистентністю [7,
25]. При РШМ прискорене руйнування білка р53
у протеасомній системі викликає продукт ранньо-
го гена Е6 вірусу папіломи людини (ВПЛ). Виявле-
на кореляція експресії мутантного р53 в пухлинних
клітинах з показниками загальної і безрецидивної
виживаності хворих на РШМ [7]. Встановлено, що
5-річна виживаність хворих з високою чи помірною
експресією цього білка в пухлинних клітинах
достовірно нижча, ніж у хворих з відсутністю
(або слабкою) експресією мутантого р53 у пухли-
нах [7, 36]. Загалом підвищена експресія мутант-
ного р53 у клітинах РШМ асоціюється з високою
агресивністю перебігу захворювання [36].
З прогнозом захворювання та ступенем апоптозу
корелює експресія антиапоптичного гена Bcl-2 [44,
64]. Транскрипція Bcl-2 за принципом зворотнього
зв’язку регулюється за участю як нормального, так і
мутантного р53, у зв̓язку з чим коекспресію Bcl-2 та
р53 відзначають досить рідко [61, 64]. Встановлено,
що хворі на РШМ з імунофенотипом р53–/Bcl-2+ ма-
ють кращу виживаність [36].
Ще одним з центральних регуляторів клітинного
поділу, який знаходиться в тісній взаємодії з геном
Таблиця 2
Значення молекулярно-біологічних та пухлиноасоційованих маркерів для прогнозування перебігу РШМ
Маркер
Об’єкт
дослідження
Метод
дослідження
Значимі
показники
Кореляція з клінічно-
морфологічними критеріями
Прогностична значимість
р53 мут. Тканина пухлини ІГХ* ↑р53 ↓Загальна і безрецидивна виживаність
Bcl-2 Тканина пухлини ІГХ ↓р53/↑Bcl-2 ↑Загальна виживаність
C-myc Тканина пухлини ІГХ Дані суперечливі
Кі-67 Тканина пухлини ІГХ ↑Ki-67 ↓Загальна і безрецидивна виживаність
HER-2/neu Тканина пухлини ІГХ ↑HER-2/neu При нейроендокринних карциномах
шийки матки
↓Загальна виживаність
VEGF Тканина пухлини ІГХ ↑VEGF ↓Загальна і безрецидивна виживаність
СОХ-2 Тканина пухлини ІГХ ↑СОХ-2 При аденокарциномах. Індикатор
пухлинної інвазії
↓Загальна і безрецидивна виживаність
↓ Чутливість до протипухлинної терапії
ТР/СОХ-2 Тканина пухлини ІГХ ↑ТР/СОХ-2 Індикатор метастазів у лімфатичних
вузлах
↓Загальна і безрецидивна виживаність
ММР-2 Тканина пухлини ІГХ ↑ММР-2 У молодих пацієнток Дані суперечливі
ММР-9 Тканина пухлини ІГХ ↑ММР-9 На ранніх стадіях РШМ Дані суперечливі
ТР Тканина пухлини ІГХ ↑ТР ↑Загальна виживаність
СХСR4 Тканина пухлини ІГХ ↑СХСR При аденокарциномах.
Індикатор метастазів у лімфатичних
вузлах
Дані суперечливі
Ламінін-5 γ2 Тканина пухлини ІГХ Ламінін-5 γ2 Індикатор пухлинної інвазії Дані суперечливі
SCC Сироватка крові ІХЛ** ↑SCC При плоскоклітинних карциномах;
стадієспецифічний
↓Загальна і безрецидивна виживаність
ТРS Сироватка крові ІХЛ ↑TPS При плоскоклітинних карциномах;
рецидив
↓Загальна і безрецидивна виживаність
ОРN Сироватка крові ІХЛ ↑ОРN При РШМ; стадієспецифічний Дані суперечливі
VEGF Сироватка крові ІХЛ ↑VEGF При РШМ; стадієспецифічний ↓Загальна і безрецидивна виживаність
*ІГХ — імуногістохімічний; **ІХЛ — імунохемілюмінесцентний.
ÎÁÇ ÎÐ
385Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 0 • ¹ 4 • 2 0 0 8
р53, є C-myc. Ген С-myc локалізується в хромосомі 8,
кодує ядерний білок, який є транскрипційним
фактором. Ампліфікацію цього гена найчастіше
відзначають у пухлинах різного гістогенезу на
пізніх стадіях. Як правило, вона корелює з високою
проліферативною активністю новоутворень, низь-
ким ступенем диференціювання клітин і з низькою
тривалістю життя пацієнтів. Тобто ампліфікація
гена С-myc, за даними більшості досліджень, є не-
сприятливим прогностичним показником. Дані про
прогностичне значення c-myc при РШМ суперечні.
У багатьох дослідженнях не виявлено кореляції
між експресією c-myc і віддаленими результатами
лікування, тобто він не має прогностичного зна-
чення для РШМ [7].
Одним із найбільш вивчених показників
агресивності пухлинного росту є клітинна
проліферація, яка може бути оцінена по експресії
антигену Ki-67. Проліферативний індекс у пухли-
нах багатьох локалізацій є незалежним прогностич-
ним показником, який корелює з вірогідністю ви-
никнення рецидиву та з загальною і безрецидивною
виживаністю [14]. У багатьох роботах, присвячених
прогнозу при РШМ, принципово доведено прогно-
стичне значення індексу Ki-67. Показано, що 5-річна
виживаність хворих на РШМ з індексом Ki-67 < 50%
складає 72,0%, у той час як у хворих з індексом Ki-67
> 50% цей показник складав всього 40,5%. При цьо-
му частота рецидивів у групі з індексом проліферації
більше 50% була достовірно вищою [12].
Прогностичне значення експресії білків родини
тирозикіназ. Важливу роль у регулюванні процесів
проліферації клітин, їх міграції та диференціюванні
належить факторам росту та їх рецепторам. До ре-
цепторних тирозинкіназ, що активуються фактора-
ми росту, належать білки, розташовані на клітинній
поверхні, з тирозинкіназною активністю, яка
контролюється зв’язуванням ліганда з білком. До
родини рецепторних тирозинкіназ належить, зо-
крема, білок HER-2/neu (c-erbB2), який відіграє
важливу роль у процесах клітинної проліферації,
диференціювання і апоптозу. Порушення функції
гена HER-2/neu виявлено при багатьох пухли-
нах людини [2, 7]. Сучасна література свідчить
про суттєву прогностичну значимість експресії
онкобілка HER-2/neu при раку молочної залози,
раку ендометрія. Існують окремі повідомлення,
в яких виявлено кореляцію між високою експресією
HER-2/neu та прогнозом захворювання у хворих на
РШМ, переважно з аденокарциномами і залозисто-
плоскоклітинними пухлинами [56]. Відзначено
тенденцію до зниження загальної виживаності у хво-
рих з HER-2/neu-позитивними нейроендокрин-
ними карциномами шийки матки [66]. В інших
дослідженнях [7] взаємозв’язок рівня експресії
HER-2/neu з клініко-морфологічними факторами
не прослідковується.
Роль фактора росту ендотелію судин та мат-
риксних металопротеїназ. Існує кореляція між
кількістю мікросудин у ділянках найбільшого нако-
пичення їх у пухлині та віддаленою виживаністю
хворих [1, 20]. Неоангіогенез або формування но-
вих мікросудин на основі вже існуючої мережі су-
дин є необхідним для росту пухлини і розвитку
метастазів. Найбільш важливою ланкою ангіогенезу
є ріст ендотелію судин. Фактор росту ендотелію су-
дин (VEGF — vascular endothelial growth factor) є го-
ловним фактором, що індукує утворення нових су-
дин у пухлині шляхом стимуляції поділу і міграції
клітин ендотелію. Експресія VEGF у злоякісних пух-
линах поєднується із метастазуванням і скорочен-
ням безрецидивної виживаності [25]. Дослідження
рівня VEGF у хворих на первинний та рецидивний
РШМ показало, що рівень цього фактора корелює
із поширеністю пухлинного процесу у шийці матки;
після хірургічного видалення пухлини його рівень
у сироватці крові хворих експоненційно знижується;
підвищення рівня VEGF у крові хворих після про-
веденого комбінованого лікування свідчить про
наявність доклінічного рецидиву захворювання [5].
Доведено прогностичне значення VEGF для прогно-
зування перебігу захворювання у хворих на РШМ,
яким проводили опромінення [52]. Показано, що
висока експресія VEGF у злоякісних пухлинах ший-
ки матки асоціюється з поганим прогнозом; при
цьому кореляції між експресією VEGF і стадією хво-
роби, ступенем диференціювання пухлини, віком
пацієнтки, радіочутливістю пухлини не знайдено.
Відзначено чітку кореляцію між експресією VEGF
і глибиною стромальної інвазії та ураженням пух-
линними клітинами тазових лімфовузлів [49]. VEGF
є значним і незалежним прогностичним фактором
загальної і безрецидивної виживаності хворих на
РШМ, які отримують променеву терапію [59]: про-
гноз протікання захворювання є гіршим у хворих на
РШМ, у пухлинах яких виявляють його наявність.
Важливими регуляторами процесів інвазії і мета-
стазування є матриксні металопротеїнази (MMP —
matrix metaloproteinases). У сучасній літературі
відзначають досить суперечливі дані щодо прогно-
стичного значення ММР при РШМ. Встановле-
но, що інтенсивну експресію ММР-9 відзначають,
як правило, на ранніх стадіях пухлинної хворо-
би (1-ша стадія), зменшується при більших пізніх
стадіях; РШМ 3–4-ї стадії відрізняються відсутністю
експресії даного білка [45, 62].
Прогностичне значення експресії тимідин-
фосфорілази (ТР), CXCR4, циклооксигенази та
ламінінів у пухлинних клітинах. У сучасній літературі
існують також поодинокі повідомлення щодо про-
гностичного значення експресії ТР у пухлинних
клітинах у хворих на РШМ. За даними клінічних
досліджень [40, 55] експресія ТР у злоякісних пух-
линах шийки матки є сприятливою прогнос тичною
ознакою, яка корелює з ефективністю променевої
терапії і відзначається, як правило, в пухлинах хво-
рих з високою медіаною виживаності. З прогнозом
захворювання при РШМ деякі дослідники також
ÎÁÇÎÐ
386 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 0 • ¹ 4 • 2 0 0 8
пов’язують наявність експресії рецептора CXCR4 у
пухлинах. Показано, зокрема, що експресія CXCR4
корелює з наявністю метастазів у тазових лімфовузлах
при аденокарциномі шийки матки [69].
Несприятливим прогностичним фактором
у хворих з різними типами пухлин (гліома, рак
легені, рак молочної залози, рак стравоходу, рак
шлунка, колоректальний рак), за даними деяких
дослідників, є підвищена експресія циклооксигена-
зи (СОХ — cyclooxygenase), яка необхідна для син-
тезу простагландинів. СОХ є ключовим ферментом,
який каталізує перетворення арахідонової кислоти
в простагландини. Існує думка, що СОХ-2 модулює
локальну інвазію або метастатичний потенціал, який,
як відомо, асоційований із різними молекулами, та-
кими як MMP, міжклітинний адгезивний модуль і
Е-кадгерини [46, 47, 57]. Наявність експресії СОХ-2
при злоякісних новоутвореннях деяких локалізацій
асоціюється з пухлинною інвазією, агресивністю
перебігу захворювання і з підвищеним ризиком ме-
тастазування [45, 48]. У сучасній літературі наявні
тільки поодинокі повідомлення щодо прогностич-
ного значення експресії СОХ-2 при різних типах
РШМ [60]. За даними [47] експресію СОХ-2 частіше
відзначають при аденокарциномі (57%), ніж при
плоскоклітинному (24%) РШМ. Поряд з цим знайде-
но кореляцію наявності СОХ-2 з ефективністю про-
веденого лікування; так, у хворих з СОХ-негативними
пухлинами відзначається ремісія після проведено-
го лікування. У результаті дослідження синхронної
експресії СОХ-2 і ТР було встановлено, що їх
коекспресія може бути потенціальним індикатором
поганого прогнозу, метастазів у лімфатичних вузлах, і
локорегіонарних рецидивів РШМ після променевої і
хіміотерапії [55, 58]. Встановлено також, що експресія
СОХ-2 корелює не тільки з поганим прогнозом, а й
з резистентністю до хіміотерапії у хворих на РШМ
[38]. При вивченні впливу СОХ-2 на ангіогенез при
РШМ виявлено, що її рівень значно корелює з рівнем
VEGF. Отже, довготривале призначення інгібіторів
СОХ-2 можливо буде ефективним після інтенсивного
лікування місцево-розповсюджених форм РШМ
і буде стримувати розвиток рецидивів [39].
Досліджували роль експресі ї ламінін-5
γ2-ланцюжка у хворих на РШМ. Ламініни, які регу-
люють адгезію, міграцію, диференціацію, належать
до родини глікопротеїнів екстрацелюлярного ма-
трикса і є складовим компонентом базальної мемб-
рани. Структура молекули ламініна складається
із трьох поліпептидних ланцюжків: одного важ-
кого α-ланцюжка і двох легких β- і γ-ланцюжків.
Підвищення експресії ламінін-5 γ2 виявлено при
різних типах раку у людини, таких як аденокарци-
нома ободової кишки, рак протоків молочної залози,
рак язика, шкіри, вульви, легені, підшлункової за-
лози. Щодо РШМ виявлено, що експресія ламінін-5
γ2 корелює з інвазією у більшості випадків адено-
карциноми і плоскоклітинного РШМ; кореляції із
виживаністю не було відзначено [31].
Таким чином, аналіз літератури дозволяє виділити
наступні фактори прогнозу, а отже і вибір методу
лікування.
1. Індивідуальні особливості організму (вік,
рівень гемоглобіну, тромбоцитів, лімфоцитів у крові
тощо).
2. Морфологічні особливості пухлини (стадія захво-
рювання, наявність реґіонарних і віддалених метастазів,
гістологічний тип, ступінь диференціювання пухлини,
анатомічна форма росту пухлини, розмір і обсяг пухли-
ни, наявність пухлинних емболів, глибина інвазії).
3. Молекулярно-біологічні маркери пухлинної тка-
нини (показники проліферації, апоптозу, ангіогенезу
тощо).
4. Рівень пухлиноасоційованих маркерів
у сироватці крові.
На сьогодні вже чітко встановлено, що у хворих з
пухлинами однакової гістологічної будови, однаковим
ступенем диференціювання пухлинних клітин та з од-
наковою розповсюдженістю пухлинного процесу ре-
зультати лікування можуть значно відрізнятися. Саме
тому важливе місце посідає ідентифікація маркерів,
що пов’язані з прогнозом протікання захворюван-
ня. Наразі доведено зв’язок між наявністю білків-
регуляторів апоптозу, проліферації та ангіогенезу з
деякими клініко-морфологічними показниками. Во-
дночас зв’язок цих пухлиноасоційованих молекул з
іншими чинниками прогнозу, а також виживаністю
хворих ви вчений ще недостатньо. Комплексне
дослідження злоякісних пухлин шийки матки із ви-
користанням молекулярних маркерів, що характе-
ризують біологічні властивості кожної конкретної
пухлини, дозволить отримати інформацію стосовно
особ ливостей прогнозування перебігу захворюван-
ня та сприяти призначенню раціонального та ефек-
тивного лікування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алешикова ОИ. Лучевые и молекулярно-биологические
критерии оценки эффективности неоадъювантной химио-
терапии местно-распространенного рака шейки матки
(IIB– IIIВ стадий). [Автореф дис … канд мед наук]. Москва:
Российский научный центр рентгенорадиологии Федераль-
ного агентства по высокотехнологичной медицинской по-
мощи, 2007. 25 с.
2. Базась ВН, Лук’янова НЮ, Демаш ДВ та ін.
Прогностичні молекулярні маркери злоякісних пухлин
шлунка. ІХ Міжнародна конф молодих онкологів «Сучасні
проблеми експериментальної і клінічної онкології». Збірка
тез. Київ, 2008: 14.
3. Бородай НВ, Дацюк ІО, Лук’янова НЮ та ін. Спадко-
вий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні
характеристики. Онкология 2007; 9 (2): 105–9.
4. Бохман ЯВ. Руководство по онкогинекологии. Санкт-
Петербург: ООО «Издательство Фолиант», 2002. 464 с.
5. Вінницька АБ. Рак шийки матки: оптимізація програм
комбінованого лікування. [Автореф дис ... д-ра мед наук].
Київ: Інститут онкології АМН України, 2005. 32 с.
6. Воробйова ЛІ. Стан онкогінекологічної захворюваності
в Україні. Здоровье женщины 2004; 18 (2), ч 2: 4–7.
7. Гаспарян НА, Пожарисский КП, Жаринов ГМ и др.
Иммуногистохимическое изучение предсказательного зна-
чения онкобелков р53, HER-2, c-myc при лучевой терапии
ÎÁÇ ÎÐ
387Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 0 • ¹ 4 • 2 0 0 8
плоскоклеточного рака шейки матки. Вопр онкологии 2007;
53 (4): 439–44.
8. Гриневич ЮЯ, Югрінова ЛГ. Пухлинні маркери: вимоги
до проведення аналізу, інтерпретація результатів їх визначен-
ня в онкологічній клініці. Лаб діагностика 2004; 1: 3–9.
9. Жильчук ВЕ, Воронцова АЛ, Кудрявец ЮИ и др. Ин-
терферонотерапия в комплексном лечении больных раком
молочной железы: антиметастатический эффект и моди-
фикация фенотипа опухолевых клеток. Онкология 2007;
9 (3): 184–7.
10. Козаченко ВП. Клиническая онкогинекология. Мо-
сква: Медицина, 2005. 373 с.
11. Кузнецов ВВ, Лебедев АИ, Морхов КЮ и др. Хирур-
гия инвазивного рака шейки матки. Практ онкология 2002;
3 (3): 178–82.
12. Кузнецова МЕ, Пожарисский КМ, Винокуров ВЛ и др.
Экспрессия Ki-67 как показатель эффективности лучевой те-
рапии и исхода плоскоклеточного местно-распространенного
рака шейки матки (иммуногистохимическое исследование).
Вопр онкологии 2007; 53 (2): 175–80.
13. Лактионов КП, Зотиков АИ, Марьина ЛА и др. Пло-
скоклеточный рак шейки матки IВ стадии: комбинирован-
ное лечение, факторы прогноза. Вестник РОНЦ им НН Бло-
хина 2001; 3: 38–43.
14. Лук’янова НЮ. Молекулярно-біологічні особливості
злоякісних пухлин яєчника з фенотипом лікарської
резистентності. [Автореф дис … канд мед наук]. Київ: Інститут
експериментальної патології, онкології і радіобіології
ім РЄ Кавецького НАН України, 2007. 20 с.
15. Лукьянова НЮ, Кулик ГИ, Чехун ВФ. Роль генов р53
и bcl-2 в апоптозе и лекарственной резистентности опухо-
лей. Вопр онкологии 2000; 46 (2): 121–7.
16. Лук’янова НЮ, Юрченко ОВ, Свінціцький ВС та ін.
Прогностичні молекулярні маркери у хворих на рак яєчника.
Онкология 2006; 8 (3): 241–4.
17. Лук’янова НЮ, Юрченко ОВ, Шпильова СІ та ін.
Чутливість до протипухлинних препаратів та експресія мо-
лекулярних маркерів апоптозу і лікарської резистентності
у хворих на рак яєчників. Здоровье женщины 2005; 22 (2),
ч 2: 52–4.
18. Максимов СЯ, Гусейнов КД. Комбинированное лечение
рака шейки матки. Практ онкология 2002; 3 (3): 200–11.
19. Мамедова ЛТ. Факторы прогноза и отдаленные резуль-
таты лечения рака шейки матки. Вестник РОНЦ им НН Бло-
хина 2002; 3: 47–52.
20. Несіна ІП, Романенко ОВ, Грінкевич ВМ та ін. Прогно-
стичне значення щільності мікросудин у серозних аденокар-
циномах яєчника. Онкология 2008; 10 (2): 238–41.
21. Новик ВИ. Эпидемиология рака шейки матки, фак-
торы риска, скрининг. Практ онкология 2002; 3 (3): 156–65.
22. Прилепская ВН. Патология шейки матки и гениальные
инфекции. Москва: МЕДпресс-инфором, 2008. 383 с.
23. Саргсян СА, Кузнецов ВВ, Бабанов МА и др. Адено-
карцинома шейки матки. Вестник РОНЦ им НН Блохина
2006; 17 (3): 43–8.
24. Сергеева НС, Дубовецкая ОБ, Маршутина НВ и др.
Опухолеассоциированные маркеры TPS и SCCA в сыво-
ротке крови больных раком шейки матки. Росс онкол журн
2004; 2: 37–9.
25. Степанова ЕВ, Полушкина ИН, Дбар ЖН и др.
Молекулярно-биологические маркеры рака яичников. Росс
биотерапевт журн 2002; 1 (4): 14–20.
26. Федоренко ЗП, Гулак ЛО, Горох ЄЛ та ін. Рак в Україні,
2005–2006. Захворюваність, смертність, виживаність, показни-
ки діяльності онкологічної служби. Бюл Нац канцер-реєстру
України. Київ, 2007; (8). 97 c.
27. Филатова НС, Винокуров ВЛ, Ефимов ДА. Результа-
ты лечения рецидивов рака шейки матки. Казан мед журн
1997; 3: 211–2.
28. Харитонова ТВ. Рак шейки матки: актуальность проб-
лемы, принципы лечения. Современная онкология 2004;
6 (2): 55–61.
29. Шпильова СІ, Юрченко ОВ, Лук’янова НЮ та ін. Про-
гностичне значення пухлиноасоційованих молекулярних
маркерів у хворих на рак молочної залози з різним фенотипом
лікарської резистентності. Онкология 2007; 9 (2): 110–4.
30. Шуліга-Недайхлебова ОВ, Галахін КО, Смоланка ІІ
та ін. Саркоми молочної залози — прогноз хвороби в аспекті
множинної медикаментозної стійкості. Онкология 2007;
9 (4): 353–6.
31. Andersson S, Hellstrom A-C, Angstrom T, et al. The
clinicopathologic significance of laminin-5 γ2 chain expression in
cervical squamous carcinoma and adenocarcinoma. Int J Gynecol
Cancer 2005; 15: 1065–72.
32. Benedet JL, Odicino F, Maisonneuve P, et al. Carcinoma
of the cervix. J Epidemiol Stat 2001; 6 (1): 5–44.
33. Cho HB, Hong SW, Oh YJ, et al. Clinical significance of
osteopontin expression in cervical cancer. J Cancer Res Clin Oncol
2008; 134 (8): 909–17.
34. Choi CH, Kang H, Kim WY, et al. Prognostic value of
base line lymphocyte count in cervical carcinoma treated with
concurrent chemoradiation. Int J Radiat Biol Phys 2008; 71 (1):
199–204.
35. Davelaar E M, van de Lande J, von Mensdorff-Pouilly S,
et al. A combination of serum tumor markers identifies high-risk
patients withearly-stage squamous cervical cancer. Tumor Biol
2008; 29 (1): 9–17.
36. Deepali Jain, Radhika Srinivasan, Firuza D Patel, et al.
Evaluation of p53 and Bcl-2 expression as prognostic marcers
in invasiv cervical carcinoma stage IIb–III patients treated by
radiotherapy. Gynecol Oncology 2003; 88: 22–8.
37. Eralp Y, Saip P, Sakar B, et al. Prognostic factors and
survival in patients with metastatic or recurrent carcinoma of the
cervix. Int J Gynecol Cancer 2003; 13: 497–504.
38. Ferrandina G, Lauriola L, Zannoni MG, et al. Increased
Cyclooxigenase-2 expression is associated with chemotherapy
resistance and poor survival in cervical cancer patients. J Clin
Oncol 2002; 4: 973–81.
39. Fujimoto J, Toyoki H, Sato E, et al. Expression of
cyclooxigenase-2 related to angiogenesis in uterine cervical cancers.
J Biomed Sci 2006; 13 (6): 825–32.
40. Fujiwaki R, Hata K, Iida K, et al. Vascular endothelial
grouth factor expression in progression of cervical cancer:
correlation with thymidine phosphorylase expression, angiogenesis,
tumor cell proliferation, and apoptosis. Anticancer Res 2000;
20 (2B): 1317–17.
41. Gao GL, Wan HY, Zou XS, et al. Relationship between
the expression of glycoprotein, glutation S-transferase-pi and
thymidylate synthase proteins and adenosine triphosphate tumor
chemosensitiviti assay in cervical cancer. Zhonghua Chan Ke Za
Zhi 2007; 42 (3): 201–5.
42. Gerbaulet A, Maylin C. Сancer of the uterine cervix in
young women Bull Cancer Radiother 1994; 81 (4): 409–12.
43. Hirakawa M, Nagai Y, Inamine M, et al. Predictive factor
of distant recurrence in locally advanced squamous cell carcinoma
of the cervix treated with concurrent chemoradiotherapy. Gynecol
Oncol 2008; 108 (1): 126–9.
44. Kassim SK, Ali HS, Sallam MM, et al. Increased bcl-2
expression is associated with primary resistance to chemotherapy
in human epithelial ovarian cancer. Clin Biochem 1999; 32 (5):
333–8.
45. Kim GE, Kim YB, Cho NH, et al. Synchronous coexpression
of epidermal growth factor receptor and cyclooxygenase-2
in carcinomas of the uterine cervix a potential predictor of poor
survival. Clin Cancer Res 2004; 10 (4): 1366–74.
46. Kim JS, Li S, Kim JM, et al. Cyclooxigenase-2 expression as
a predictor of para-aortic limph node recurrence in uterine cervical
cancer. Int J Radiat Oncol Biol Phys 2007; 70 (5): 1507–15.
ÎÁÇÎÐ
388 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 0 • ¹ 4 • 2 0 0 8
47. Kim YB, Kim GE, Pyo HR, et al. Differential
cyclooxygenase-2 expression in squamous cell carcinoma and
adenocarcinoma of uterine cervix. Int G Radiat Oncol Biol Phys
2004; 60 (3): 822–9.
48. Kim YB, Kim GE, Cho NH, et al. Overexpression of
cyclooxygenase-2 is associated with a poor prognosis in patients with
squamous cell carcinoma of the uterine cervix treated with radiation
and concurrent chemotherapy. Cancer 2002; 95 (3): 531–9.
49. Lee IJ, Park KR, Lee KK, et al. Prognostic value of vascular
endothelial growth factor in stage IB carcinoma of the uterine
cervix. Int J Radiat Oncol Biol Phys 2002; 54 (3): 768–79.
50. Lindstrom AK, Stendahl U, Tot T, et al. Predicting the
outcome of squamous cell carcinoma of the uterine cervix using
combinations of individual tumor marker expressions. Anticancer
Res 2007; 27 (3B): 1609–15.
51. Lloret M, Lara PC, Bordon E, et al. IGF-1R expression
in localized cervical cancer carcinoma patients treated by
radiochemotherapy. Gynecol Oncol 2007; 106 (1): 8–11.
52. Loncaster JA, Cooper RA, Logue JP, et al. Vascular
endotheliai grouth factor (VEGF) expression is a prognostic factor
for radiotherapy outcome in advanced carcinoma of the cervix.
Br J Cancer 2000; 83 (5): 620–5.
53. Maddux HR, Varia MA, Spann CO, et al. Invasive
carcinoma of the uterine cervix in women age 25 or less. Int J Radiat
Oncol Biol Phys 1990; 19 (3): 701–6.
54. Nagai Y, Toma T, Moromizato H, et al. Persistence for
human papillomavirius infection as a predictor for recurrence in
carcinoma of the cervix after radiotherapy. Am J Obstetr Gynecol
2004; 191: 1907–13.
55. Nakashima M, Nakano T, Ametani Y, et al. Expression
of thymidine phosphorylase as an effect predictor factor for
uterine cervical squamous cell carcinoma after radiotherapy: an
immunohistochemical study. Int J Gynecol Cancer 2006; 16 (3):
1309–13.
56. Nishioka T, West CM, Gupta N, et al. Prognostic
significance of c-erbB-2 protein expression in carcinoma of the
cervix treated with radiotherapy. J Cancer Res Clin Oncol 1999;
125 (2): 96–100.
57. Noriyuki M, Sumi T, Zhi X, et al. Vascular endothelial
growth factor, matrix metalloproteinases, and cyclooxygenase-2
influence prognosis of uterine cervical cancer in young women.
Int J Oncol 2007; 31 (3): 531–6.
58. Pyo H, Kim YB, Cho NH, et al. Coexpression of
cyclooxygenase-2 and thimidine phosphorylase as a prognostic
indicator in patients with FIGO stage IIB squamous cell
carcinoma of uterine cervix treated with radiotherapy and
concurrent chemotherapy. Int J Radiat Oncol Biol Phys 2005;
62 (3): 725–32.
59. Rauvala M, Aglund K, Puistola U, et al. Matrix
metalloproteinases-2 and -9 in cervical cancer: different roles in
tumor progression. Int J Gynecol Cancer 2006; 16 (3): 1297–302.
60. Ryu HS, Chang KH, Yang HW, et al. High cyclooxygenase-2
expression in stage IB cervical cancer with lymph node metastasis
or parametrial invasion. Gynecol Oncol 2000; 76 (3): 320–5.
61. Sagarra RA, Andrade LA, Martinez EZ, et al. P53 and Bcl-2
as prognostic predictors in epithelial ovarian cancer. Int J Gynecol
Cancer 2002; 12 (6): 720–7.
62. Sheu BC, Lien HC, Ho HN, et al. Increased expression and
activation of gelatinolytic matrix metalloproteinases is associated
with the progression and reccurence of human cervical cancer.
Cancer Res 2003; 63 (19): 6537–42.
63. Singh N, Arif S. Histopathologic parameters of prognosis in
cervical cancer- a reviw. Int J Gynecol Cancer 2004; 14: 741–50.
64. Skirnisdottir I, Seidal T, Gerdin E, et al. The prognostic
importance of p53, bcl-2, and bax in early stage epithelial ovarian
carcinoma treated with adjuvant chemotherapy. Int J Gynecol
Cancer 2002; 12 (3): 265–76.
65. Syuihi Shinohara, Takashi Ochi, Tatsuhiko Miyazaki, et al.
Histopathological prognostic factors in patients with cervical cancer
treated with radical hysterectomy and postoperative radiotherapy.
Int J Clin Oncol 2004; 9: 503–9.
66. Tangjitgamol S, Ramirez PT, Sun CC, et al. Expression of
HER-2/neu, epidermal growth factor receptor, vascular endothelial
growth factor, cyclooxygenasae-2, estrogen receptor, and
progesterone receptor in small cell and large cell neuroendocrine
carcinoma of the uterine cervix: a clinicopathologic and prognostic
study. Int J Gynecol Cancer 2005; 15 (4): 645–56.
67. Xiong Y, Liang LZ, Zheng M, et al. Correlation of serum
squamous cell carcinoma antigen with clinico-pathological features
and prognosis of squamous cell carcinoma of uterine cervix.
Zhonghua Chan Ke Za Zhi 2007; 42 (1): 29–33.
68. Yalman D, Aras AB, Ozkok S, et al. Prognostic factors in
definitive radiotherapy of utrerine cervical cancer. Eur J Gynaecol
Oncol 2003; 24 (3–4): 309–14.
69. Yang YC, Lee ZY, Wu CC, et al. CXCR4 expression
is associated with pelvic lymph node metastatisis in cervical
adenocarcinoma. Int J Gynecol Cancer 2007; 17 (3): 676–86.
CLINICAL/MORPHOLOGICAL AND
MOLECULAR BIOLOGICAL PROGNOSTIC
FACTORS IN CERVICAL CANCER
L.I. Vorobjova, I.V. Goncharuk, N.Y. Lukyanova,
V.F. Chekhun
Summary. The paper reviews recent literature data
dealing with clinical/morphological and molecular
biological prognostic factors in cervical cancer (CC).
It is shown that the stage and histological structure of the
tumor are the most important clinical/morphological
prognostic factors in cervical cancer. The role of tumor-
associated serum CC markers is discussed. A clear link
is established between the presence of proteins that
regulate apoptosis, proliferation, and angiogenesis and
clinical/morphological patterns of cervix malignancies.
The data reviewed warrant further study of molecular
markers in tumors of CC patients with the view to
predict the run of the disease and to improve the
efficacy of treatment.
Key Words: cervical cancer, prognostic factors,
tumor-associated serum markers, molecular
biological markers.
Адреса для листування:
Гончарук І.В.
03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43
ДУ «Національний інститут раку»
|