Гістохімічні особливості екстрацелюлярного матриксу пухлин та вміст гомоцистеїну у плазмі крові хворих на рак молочної залози
У оперативно видалених молочних залозах 62 пацієнток, хворих на фіброаденоматоз (ФАМ), фіброаденому (ФА) та рак молочної залози (РМЗ) проведено гістохімічний аналіз компонентів екстрацелюлярного мат риксу та аналіз змін окремих його компонентів при різних рівнях вмісту гомоцистеїну в плазмі крові...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11981 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Гістохімічні особливості екстрацелюлярного матриксу пухлин та вміст гомоцистеїну у плазмі крові хворих на рак молочної залози / Н.В. Бородай, І.О. Дацюк, В.Б. Топчій, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2009. — Т.11, № 1. — С. 31-34. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11981 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бородай, Н.В. Дацюк, І.О. Топчій, В.Б. Чехун, В.Ф. 2010-09-10T11:39:05Z 2010-09-10T11:39:05Z 2009 Гістохімічні особливості екстрацелюлярного матриксу пухлин та вміст гомоцистеїну у плазмі крові хворих на рак молочної залози / Н.В. Бородай, І.О. Дацюк, В.Б. Топчій, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2009. — Т.11, № 1. — С. 31-34. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11981 У оперативно видалених молочних залозах 62 пацієнток, хворих на фіброаденоматоз (ФАМ), фіброаденому (ФА) та рак молочної залози (РМЗ) проведено гістохімічний аналіз компонентів екстрацелюлярного мат риксу та аналіз змін окремих його компонентів при різних рівнях вмісту гомоцистеїну в плазмі крові цих хворих. Показано, що в ФАМ та ФА знаходяться різні типи глікозаміногліканів, а в злоякісних пухлинах переважають хондроітинсульфати А та С або сульфомуцини. Встановлена гетерогенність стромальних елементів у залежності від переважання десмолітичних або десмопластичних процесів. Встановлено кореляційний зв’язок між експресією колагена IV типа, еластолізисом та рівнем гомоцистеїну в плазмі крові. The extracellular matrix (ECM) in the samples of fibroadenoma (FA), fibroadenomatosis (FAM) and breast cancer (BC) resected in 62 patients were analysed histochemically. The blood content of homocysteine in these patients was assayed. The various types of glycosoaminoglicans in FA and FAM were demonstrated while the chondroitinesulphate A and C or sulphomucynes prevail in BC. The qualitative changes of collagen fibrils or their destruction and lysis in BC were observed. The correlation between collagen IV expression and elastolysis and homocysteine content in blood plasma was demonstrated. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Оригинальные исследования Гістохімічні особливості екстрацелюлярного матриксу пухлин та вміст гомоцистеїну у плазмі крові хворих на рак молочної залози The histochemical analysis of the extracellular matrix of tumors and homocysteine content in blood plasma of breast cancer patients Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Гістохімічні особливості екстрацелюлярного матриксу пухлин та вміст гомоцистеїну у плазмі крові хворих на рак молочної залози |
| spellingShingle |
Гістохімічні особливості екстрацелюлярного матриксу пухлин та вміст гомоцистеїну у плазмі крові хворих на рак молочної залози Бородай, Н.В. Дацюк, І.О. Топчій, В.Б. Чехун, В.Ф. Оригинальные исследования |
| title_short |
Гістохімічні особливості екстрацелюлярного матриксу пухлин та вміст гомоцистеїну у плазмі крові хворих на рак молочної залози |
| title_full |
Гістохімічні особливості екстрацелюлярного матриксу пухлин та вміст гомоцистеїну у плазмі крові хворих на рак молочної залози |
| title_fullStr |
Гістохімічні особливості екстрацелюлярного матриксу пухлин та вміст гомоцистеїну у плазмі крові хворих на рак молочної залози |
| title_full_unstemmed |
Гістохімічні особливості екстрацелюлярного матриксу пухлин та вміст гомоцистеїну у плазмі крові хворих на рак молочної залози |
| title_sort |
гістохімічні особливості екстрацелюлярного матриксу пухлин та вміст гомоцистеїну у плазмі крові хворих на рак молочної залози |
| author |
Бородай, Н.В. Дацюк, І.О. Топчій, В.Б. Чехун, В.Ф. |
| author_facet |
Бородай, Н.В. Дацюк, І.О. Топчій, В.Б. Чехун, В.Ф. |
| topic |
Оригинальные исследования |
| topic_facet |
Оригинальные исследования |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| format |
Article |
| title_alt |
The histochemical analysis of the extracellular matrix of tumors and homocysteine content in blood plasma of breast cancer patients |
| description |
У оперативно видалених молочних залозах 62 пацієнток, хворих на фіброаденоматоз (ФАМ), фіброаденому (ФА) та рак молочної залози (РМЗ) проведено гістохімічний аналіз компонентів екстрацелюлярного
мат риксу та аналіз змін окремих його компонентів при різних рівнях вмісту
гомоцистеїну в плазмі крові цих хворих. Показано, що в ФАМ та ФА знаходяться різні типи глікозаміногліканів, а в злоякісних пухлинах переважають
хондроітинсульфати А та С або сульфомуцини. Встановлена гетерогенність
стромальних елементів у залежності від переважання десмолітичних або десмопластичних процесів. Встановлено кореляційний зв’язок між експресією колагена IV типа, еластолізисом та рівнем гомоцистеїну в плазмі крові.
The extracellular matrix (ECM) in the
samples of fibroadenoma (FA), fibroadenomatosis
(FAM) and breast cancer (BC) resected in 62 patients
were analysed histochemically. The blood content of
homocysteine in these patients was assayed. The various
types of glycosoaminoglicans in FA and FAM were
demonstrated while the chondroitinesulphate A and C or
sulphomucynes prevail in BC. The qualitative changes
of collagen fibrils or their destruction and lysis in BC
were observed. The correlation between collagen IV
expression and elastolysis and homocysteine content in
blood plasma was demonstrated.
|
| issn |
1562-1774,0204-3564 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11981 |
| citation_txt |
Гістохімічні особливості екстрацелюлярного матриксу пухлин та вміст гомоцистеїну у плазмі крові хворих на рак молочної залози / Н.В. Бородай, І.О. Дацюк, В.Б. Топчій, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2009. — Т.11, № 1. — С. 31-34. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT borodainv gístohímíčníosoblivostíekstracelûlârnogomatriksupuhlintavmístgomocisteínuuplazmíkrovíhvorihnarakmoločnoízalozi AT dacûkío gístohímíčníosoblivostíekstracelûlârnogomatriksupuhlintavmístgomocisteínuuplazmíkrovíhvorihnarakmoločnoízalozi AT topčíivb gístohímíčníosoblivostíekstracelûlârnogomatriksupuhlintavmístgomocisteínuuplazmíkrovíhvorihnarakmoločnoízalozi AT čehunvf gístohímíčníosoblivostíekstracelûlârnogomatriksupuhlintavmístgomocisteínuuplazmíkrovíhvorihnarakmoločnoízalozi AT borodainv thehistochemicalanalysisoftheextracellularmatrixoftumorsandhomocysteinecontentinbloodplasmaofbreastcancerpatients AT dacûkío thehistochemicalanalysisoftheextracellularmatrixoftumorsandhomocysteinecontentinbloodplasmaofbreastcancerpatients AT topčíivb thehistochemicalanalysisoftheextracellularmatrixoftumorsandhomocysteinecontentinbloodplasmaofbreastcancerpatients AT čehunvf thehistochemicalanalysisoftheextracellularmatrixoftumorsandhomocysteinecontentinbloodplasmaofbreastcancerpatients |
| first_indexed |
2025-11-25T23:07:37Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:07:37Z |
| _version_ |
1850578570366156800 |
| fulltext |
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍÈß
31Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 1 • 2 0 0 9
ВСТУП
Відомим є факт, що канцерогенез обумовлений на-
копиченням соматичних мутацій в епітеліальних клі-
тинах, а також впливом на цей процес мікрооточення,
яке включає в себе позаклітинний (екстрацелюлярний)
матрикс (ЕЦМ), систему кровоносних судин, клітини
запалення, а також фібробласти [1, 10–12]. ЕЦМ скла-
дається із структурних фібрилярних білків, представ-
лених різними типами колагену, еластину та інтерсти-
ціального матриксу, який утворений адгезивними глі-
копротеїнами, зануреними в гель, більшу частину яких
складають протеоглікани і глікозаміноглікани (ГАГ).
До інтерстиціального матриксу відносяться і базальні
мембрани (БМ), які оточують епітеліальні, ендотелі-
альні та гладком’язові структури.
Завдяки своїм поліаніонним властивостям та особ-
ливостям конформації, ГАГ здатні вступати у специ-
фічні взаємодії з молекулами різної хімічної природи,
в тому числі із білками, проявляючи високу біологічну
активність. ГАГ разом із глікопротеїнами та гліколіпі-
дами приймають участь у регуляції проліферації та ди-
ференціювання, є медіаторами міжклітинних взаємо-
дій у гемопоезі та імунній відповіді. Клітинні ГАГ ак-
тивно залучаються до неопластичної трансформації, що
проявляється у зміні їх складу, структури та метаболіч-
ної активності [2–4].
БМ відіграють важливу роль у якості субстрата, який
сприяє адгезії, міграції та проліферації клітин, а також
впливають на форму клітин, їх розташування та деякі
інші функції [13]. Індикатором цілісності БМ можна
вважати характер експресії колагена IV типу [5].
Відомо, що гомоцистеїн — сірковмісна кислота, яка
є проміжним продуктом метаболізму метіоніна та цис-
теїна, може також залучатися до низки обмінних проце-
сів в організмі людини, в тому числі і при пухлинному
рості. Гомоцистеїн є інгібітором ключових механізмів
ангіогенеза, включаючи проліферацію ендотеліальних
клітин судин, інвазію та перебудову екстрацелюлярно-
го матриксу [7]. Гіпергомоцистеїнемія індукує еласто-
літичну активність металопротеїназ 2 та 9, що сприяє
фрагментації більшості компонентів ЕЦМ, відіграю-
чи роль у міграції клітин та інвазивному рості [6]. Крім
того, за даними [9], тіолактон гомоцистеїну, який про-
дукується пухлинними клітинами, може зв’язуватися
з білками, нуклеїновими кислотами та ГАГ, впливаю-
чи на функції та структури білків, що приводить до змін
у мембранах клітин, а також до експресії деяких генів
у злоякісних клітинах [8].
Мета дослідження — аналіз змін ГАГ інтерсти-
ціального матриксу та волокнистих структур добро-
якісних неоплазій та раку молочної залози (РМЗ),
а також вивчення впливу гомоцистеїну на компо-
ненти ЕЦМ.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Матеріал дослідження — 62 оперативно видалені тка-
нини молочних залоз жінок: з приводу фіброаденомато-
зу (ФАМ) — 10 випадків, фіброаденом (ФА) — 11 випад-
ків, раку різної гістологічної структури — 41 випадок.
Для гістохімічного виявлення ГАГ та глікопротеї-
нів проведені: реакція Мак Мануса-Моурі (AB-PAS
реакція, рН = 2,5), яка базувалася на послідовному
блокуванні та забарвленні різних типів мукополіса-
харидів за рахунок контрастуючих кольорів та про-
ведення ферментативного контролю (амілаза, гіалу-
ронідаза); забарвлення альціановим синім при рН =
2,0 для виявлення ГАГ (сіало- та сульфомуцинів); за-
барвлення альціановим синім при рН = 1,0 для ви-
явлення сульфатованих субстанцій муцинів.
Для виявлення проколагенової фракції колаге-
на зрізи забарвлювали пікрофуксином за методом
ван Гізон, який визнаний гістохімічним методом
детекції цієї речовини. Еластичні волокна виявляли
резорцин-фуксином та орсеїном за методом Унна —
ГІСТОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ЕКСТРАЦЕЛЮЛЯРНОГО МАТРИКСУ
ПУХЛИН ТА ВМІСТ ГОМОЦИСТЕЇНУ
У ПЛАЗМІ КРОВІ ХВОРИХ НА РАК
МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Резюме. У оперативно видалених молочних залозах 62 пацієнток, хво-
рих на фіброаденоматоз (ФАМ), фіброаденому (ФА) та рак молочної зало-
зи (РМЗ) проведено гістохімічний аналіз компонентів екстрацелюлярного
мат риксу та аналіз змін окремих його компонентів при різних рівнях вмісту
гомоцистеїну в плазмі крові цих хворих. Показано, що в ФАМ та ФА знахо-
дяться різні типи глікозаміногліканів, а в злоякісних пухлинах переважають
хондроітинсульфати А та С або сульфомуцини. Встановлена гетерогенність
стромальних елементів у залежності від переважання десмолітичних або дес-
мопластичних процесів. Встановлено кореляційний зв’язок між експресією ко-
лагена IV типа, еластолізисом та рівнем гомоцистеїну в плазмі крові.
Н.В. Бородай
І.О. Дацюк
В.Б. Топчій
В.Ф. Чехун
Інститут експериментальної
патології, онкології
і радіобіології
ім. Р.Є. Кавецького
НАН України
ДУ «Національний інститут
раку», Київ, Україна
Ключові слова: фіброаденоматоз,
фіброаденома, рак молочної
залози, екстрацелюлярний
матрикс, гомоцистеїн.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛ Å ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
32 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 1 • 2 0 0 9
Тенцера. Імуногістохімічне дослідження колагену
IV типу проведено з використанням комерційних мо-
ноклональних антитіл фірми «ДАКО» (клон CIV 22,
розведення 1 : 50) за стандартною методикою.
Для аналізу та оцінки інформативності рівня го-
моцистеїну та експресії IV колагену, а також еласто-
лізису була використана модель множинної ліній-
ної регресії та вибірковий коефіціент кореляції [6].
Значення рівня експресії колагену IV типу, яке від-
повідало «+» було переведено до чисельного вигля-
ду — 1, «++» — 2, «+++» — 3 відповідно.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
При гістохімічному дослідженні ФАМ виявлено, що
волокна перидуктальних муфт навкруги кістозних по-
рожнин та деякі волоконця міжкістозної тканини від-
різнялись альціанофілією. Обробка гіалуронідазою по-
переджає альціанофілію волокон ложевої строми, що
свідчить про наявність у ній гіалуронової кислоти. Гі-
алуронідаза не змінювала інтенсивності альціанофілії
аморфних мас у просвітах внутрішньодолькових мо-
лочних ходів та волокон передуктальних муфт кістоз-
но розширених протоків. У той же час вона посилюва-
ла PAS-реакцію та виявляла більшу кількість аморфно-
волокнистих структур, які сприймали цю реакцію.
Амілаза різко зменшувала PAS-реакцію в цитоплаз-
мі епітеліальних клітин, у той час як у волокнах та го-
могенних масах міждолькової сполучної тканини (СТ)
ця інтенсивність не змінювалась. У просвітах кістозно
розширених протоків, волокнах міждолькової та пери-
дуктальної тканини, а також секреті відзначалося поси-
лення інтенсивності альціанофілії. При гістохімічному
дослідженні колагенових волокон відзначено, що волок-
нисті структури при ФАМ дають різної інтенсивності за-
барвлення цих стромальних компонентів. Про це свід-
чить слабке забарвлення ніжноволокнистих структур,
інтенсивність якого зростає при їх дозріванні та гомо-
генізації. У цитоплазмі сполучнотканинних клітин ко-
лаген виявляється у вигляді гомогенної субстанції або
у вигляді гранул. Еластичний каркас виявляється тільки
у протоках, інтерстиціальній тканині та кістах. У зало-
зистих структурах фіброаденоматозних вузлів еластич-
ні волокна не виявляли. Еластоз прогресивно збільшу-
вався при гіперплазії епітеліальних елементів.
Таким чином, при ФАМ у міждольковій СТ перева-
жає гіалуронова кислота та сіалоглікопротеїни, у вну-
трішньодольковій стромі — гіалуронова кислота, нав-
круги кістозно-розширених протоків та в міжкістозній
тканині — хондроїтинсульфати типу А та С, а в просвітах
молочних ходів — сульфомуцини. Було відзначено, що
в місцях фібробластичної реакції та інфільтрації лімфо-
плазмоклітинними елементами переважають ГАГ, аль-
ціанофілія яких не «знімається» гіалуронідазою, а, на-
впаки, підсилюється обробкою амілазою, що свідчить
про присутність сульфатованих ГАГ, у тому числі хон-
дроїтинсульфатів А та С. Ці клітинні інфільтрати відсут-
ні в тих місцях, де альціанофілія тканини обумовлена
наявністю гіалуронової кислоти, або переважають PAS-
позитивні субстанції, які не блокуються амілазою.
Цитоплазмі епітеліальних клітин ФА та волокнис-
тим структурам, які відокремлюють дольки, переваж-
но була притаманна альціанофілія, яка повністю бло-
кувалася при обробці гіалуронідазою, що свідчить про
присутність у стромі доброякісних пухлин гіалуронової
кислоти. Цитоплазма епітеліальних клітин та волок-
нисті структури, які відокремлюють дольки, переважно
PAS-позитивні. При ФА виявляли незначне скупчен-
ня проколагену у внутрішньодольковій стромі перика-
налікулярних ФА та в стромі залозистих структур у ви-
падках інтраканалікулярних ФА. У міждольковій стро-
мі, навпаки, відзначали більш інтенсивне забарвлення
пікрофуксином. Все це свідчить про нерівномірне роз-
ташування проколагену в різних місцях стромальних
компонентів ФА, що обумовлено ступенем колагені-
зації волокнистих структур. Еластичні волокна відсут-
ні у внутрішньодольковій стромі периканалікулярних
та інтраканалікулярних фіброаденом молочної залози.
Їх виявляли лише у міждольковій стромі аденоматоз-
них вузлів, переважно там, де знаходяться гіалінізова-
ні волокнисті структури.
Отже, проведений нами гістохімічний аналіз свід-
чить про те, що незважаючи на різноманітність типів
ГАГ, гіалуронова кислота є переважаючим типом ГАГ
у стромі доброякісних новоутворень молочної залози.
Однак при вираженій реакції фібробластичних елемен-
тів та лімфоцитарній інфільтрації міжкоміркової грубо-
волокнистої СТ у ній, поряд із гіалуроновою кислотою
та PAS-позитивними субстанціями, в незначній кіль-
кості виявляють сульфатовані форми ГАГ.
При гістохімічному аналізі хімічного складу ЕЦМ
карцином відзначено, що сполучнотканинні волок-
на та аморфні гомогенні маси відзначаються інтенсив-
ною альціанофілією, яка не «знімається» гіалуроніда-
зою, що свідчить про переважання в стромі цих пухлин
хондроїтинсульфатів А та С та сульфомуцинів. Остан-
ні виявляли у складі секрету та міжклітинних просто-
рах пухлинного епітелію. Накопичення сульфатованих
ГАГ спостерігали в ділянках гомогенізації та нагрубан-
ня СТ волокон, а гіалуронову кислоту виявляли лише
на поверхні клітин, які активно діляться, та у пухлинах
з агресивним характером росту (рис. 1).
Рис. 1. Незначна кількість PAS-позитивних речовин та
поява глікозаміногліканів у волокнистих структурах РМЗ
(х 100)
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍÈß
33Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 1 • 2 0 0 9
Нами відзначено строкатість забарвлення волок-
нистих структур у карциномах молочної залози не
тільки при різних гістологічних формах раку, а на-
віть у різних локусах однієї і тієї ж пухлини; ця особ-
ливість різко виражена при скірозних формах РМЗ
з явищами десмоплазії (рис. 2).
Рис. 2. Нерівномірний розподіл колагену у волокнистих
структурах РМЗ (х 100)
Вищезазначене свідчить про спотворення, а міс-
цями і зовсім гальмування процесу колагенізації, що
в свою чергу призводить до розвитку несформова-
них, неповноцінних волокон у стані еластоподіб-
ної дегенерації.
Важливою ознакою, яка характеризує стан стро-
ми злоякісних пухлин, є ступінь прояву процесів
дезорганізації, дистрофії, фрагментації та розвит-
ку хімічно змінених зрілих колагенових волокон.
Дистрофічно-деструктивні процеси в стромі карци-
ном виявляються неоднаковими і визначають ста-
дію процесу та рівень темпу прогресування пухли-
ни. Так, у більшості РМЗ зі скірозною формою рос-
ту в стромі переважають дистрофічні зміни, які не
виходять за межі змін тінкторіальних властивостей
сполучнотканинних волокон, проявом яких є збіль-
шення кількості еластоподібно змінених колагено-
вих структур. Для інфільтруючих форм РМЗ, які ха-
рактеризуються швидким, прогресуючим ростом,
характерним є переважання деструктивно-літичних
процесів у волокнах строми. Морфологічним про-
явом цього є зменшення кількості волокон, аж до їх
відсутності. В стромі таких пухлин виявляють лише
фрагменти еластоподібно змінених волокон або
гомогенно-зернисті маси фукселінофільного мате-
ріалу як прояв колікваційного розпаду та лізису во-
локнистих структур.
У багатьох кровоносних судинах спостеріга-
ли розриви внутрішньої еластичної мембрани та
зернисто-глибчатий розпад її фрагментів, а в більш
крупних судинах — гомогенізацію періадвентиці-
альної СТ із зростанням у ній кількості еластопо-
дібно змінених колагенових волокон.
Причина змін тинкторіальних властивостей ко-
лагенових фібрил полягає у зміні хімізма білково-
полісахаридних комплексів, які в свою чергу від-
ображають порушений метаболізм клітин. Тобто,
еластоподібні фібрилярні структури утворюються
в місцях, де переважають сульфатовані форми ГАГ
типу хондроїтинсульфатів А та С, є домінуючим ти-
пом ГАГ у стромі карцином молочної залози.
Нами також відзначено, що перетворення СТ
в грубоволокнисту, гомогенізовану субстанцію
з дистрофічними змінами колагену не супрово-
джується реакцією з боку імунокомпетентних клі-
тин. І навпаки, розпад сполучнотканинних волокон
та подальше хімічне перетворення цих волокон, є
більш суттєвим стимулом, який викликає реакцію
імунокомпетентних клітин, ніж зміни з боку самих
пухлинних клітин, а саме проліферація, рівень ана-
плазії, некроз.
У карциномах молочної залози еластична тка-
нина інколи зовсім відсутня або вона визначаєть-
ся в стромі пухлин у вигляді поодиноких, хаотич-
но розташованих волокон, більша частина з яких
дезорганізована.
Головним структурним білком ЕЦМ є колаген IV
типу, який відіграє важливу роль у пухлинній інва-
зії, оскільки його рівень впливає на метастатичний
потенціал трансформованих і злоякісних клітин [2,
13]. При дослідженні характеру експресії колагену
IV типу при РМЗ була встановлена виражена її ва-
ріабельність при різних за гістотипами карцино-
мах (рис. 3).
Рис. 3. Експресія колагену IV при внутрішньопротоковому
РМЗ (х 100)
Так, при тубулярному та солідному внутрішньо-
протоковому варіантах цей білок виявляли у вигляді
тонкої безперервної лінії або у вигляді розщеплених
на тонкі короткі волоконця фрагментів, які забарв-
лювались у коричневий колір. У більшості випадків
інвазивних варіантів РМЗ (дольковому або прото-
ковому) колаген IV типу майже зовсім не виявляв-
ся. Однак слід звернути увагу, що в деяких випад-
ках інвазивного протокового і долькового РМЗ екс-
пресія колагену була виявлена не тільки в базальних
мембранах, а і в цитоплазмі атипових клітин у ви-
гляді дифузного її забарвлення. Такий характер ло-
калізації колагену ми не спостерігали в жодному ви-
падку при доброякісних процесах молочної залози
та інших типах РМЗ.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛ Å ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
34 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 1 • 2 0 0 9
Експресія колагену IV залежить, з одного боку,
від його продукування, а з іншого — від його розще-
плення. Обидва процеси пов’язані з проліферацією
епітелію та активністю ферментів, в першу чергу ме-
талопротеїназ, а також з гормональними факторами.
Оскільки гомоцистеїн впливає на компоненти ЕЦМ,
а базальна мембрана є його складовою, нами дослідже-
но експресію колагену IV та лізис еластичних волокон
(еластолізис) при різних рівнях гомоцистеїну в плазмі
крові хворих на РМЗ. Показано, що при низькій кон-
центрації гомоцистеїну в плазмі крові (7,32 мкмоль/л)
виявляли низький рівень експресії колагену IV в ба-
зальній мембрані судин та протоків у злоякісних пух-
линах молочної залози; при зростанні рівня гомоцис-
теїну (11,44 мкмоль/л і більше) цей показник збіль-
шувався. За даними літератури це можна пояснити
насамперед неоднаковим впливом різних концент-
рацій гомоцистеїну на матриксні металопротеїнази
(ММП) 2 та 9: при низьких концентраціях гомоцис-
теїну відзначено активацію MMП 2, при високих —
інгібування активності цього фермента [8].
При аналізі зв’язку рівня гомоцистеїну та експре-
сії колагену IV в базальній мембрані нами було вияв-
лено пряму помірну кореляцію між цими показни-
ками, як при низьких, так і високих концентраціях
гомоцистеїну (r = 0,41 і r = 0,43 відповідно).
Також був проведений аналіз впливу різних рівнів
гомоцистеїну на еластичний компонент ЕЦМ. Вияв-
лено, що при низьких концентраціях гомоцистеїну
(8,40 мкмоль/л) відзначається лізис незначної части-
ни еластичних волокон навколо судин та протоків, які
зберігаються в пухлинах молочної залози, а при висо-
ких концентраціях (11,22 мкмоль/л) — еластолізис пе-
реважної більшості волокон. Виявлений зв’язок між
рівнем гомоцистеїну в плазмі крові хворих на РМЗ та
інтенсивністю проявів еластолізису можна пояснити
тим, що високі концентрації гомоцистеїну індукують
еластолітичну активність ММП 2 та 9.
Отже, нами продемонстровано, що різноманіт-
ність ГАГ у доброякісних пухлинах молочної зало-
зи змінюється на переважання одного або двох ти-
пів ГАГ при РМЗ — хондроїтинсульфатів А та С або
сульфомуцинів. Для характеристики строми карци-
ном молочної залози особливого значення набува-
ють співвідношення десмолітичних та десмоплас-
тичних процесів, що проявляється варіабельністю
кількості волокнистих структур та їх гетерогенністю.
У хворих на РМЗ експресія колагену IV в базальних
мембранах, а також лізис еластичних волокон стінок
артеріальних судин та ЕЦМ залежать від концентра-
ції гомоцистеїну в плазмі крові. Високі концентра-
ції останнього сприяють збільшенню експресіїї ко-
лагену IV і підвищенню еластолізісу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Золотова ЕН, Доросевич АЕ. Современные аспекты мор-
фогенеза рака молочной железы. Архив патол 2004; 1: 51–2.
2. Пальцев МА, Иванов АА, Северин СЕ. Межклеточные
взаимодействия. Москва: Медицина, 2003. 288 с.
3. Серов ВВ, Шехтер АВ. Соединительная ткань (функ-
циональная морфология и общая патология). Москва: Ме-
дицина, 1981. 312 с.
4. Русова ТВ, Рыкова ВИ, Корель ВА и др. Гликозамино-
гликаны пластинки роста тела позвонков у больных идиопа-
тическим сколиозом. БЭБИ 2005; 6: 711–3.
5. Гаенко ГП, Хайдуков СВ, Молотковский ЮГ. Экспрес-
сия коллагена IV типа клетками карцином легкого Льюис.
БЭБИ 2004; 137 (1): 78–80.
6. Клюшин ДА, Петунин ЮИ. Доказательная меди-
цина. Применение статистических методов. Москва:
ООО «И.Д. Вильяма», 2008. 320 с.
7. Chararria T, Rodrigues-Nicto S, Sanchez-Limenez P,
et al. Homocysteine is a protect-inhibitor of human tumor cell
gelatinases. Biochem Biophys Res Commun 2003; 303: 572–5.
8. Guo H, Lee J, Hiroyasu U, et al. Effects of folic acid
and magnesium on the production of homocysteine-induced
extracellular matrix metalloproteinase-2 in cultured rat vascular
smooth muscle cells. Circ J 2006; 70: 141–6.
9. McCully KS. The biomedical significance of homocysteine.
J Scient Exploration 2001; 15: 5–20.
10. Sade EH. Regulation of interaction between cells and
extracellular matrix: a command performance in several stages.
J Clin Invest 2001; 107: 781–3.
11. Shekhar MP, Werdell J, Santner S, et al. Breast stroma
plays a dominant regulatory role in breast epithelial growth
and differentiation: implications for tumor development and
progression. Cancer Res 2001; 61: 1320–6.
12. Shekhar MP, Pauley R, Heppner G. Host microenvironment
in breast cancer development: extracellular matrix – stromal cels.
Breast Cancer Res 2003; 5 (3): 130–5.
13. Werb Z, Ashkenazi J, Mac Auley A, Weigen JF. Extracellular
matrix remodeling as a regulator of stromal-epithelial interaction
during mammary gland development, involution and carcinogenesis.
Braz J Med Biol Res 1996; 29 (9): 1087–97.
THE HISTOCHEMICAL ANALYSIS OF THE
EXTRACELLULAR MATRIX OF TUMORS
AND HOMOCYSTEINE CONTENT IN BLOOD
PLASMA OF BREAST CANCER PATIENTS
N.V. Boroday, I.O. Datsyuk, V.B. Topchiy,
V.F. Chekhun
Summary. The extracellular matrix (ECM) in the
samples of fibroadenoma (FA), fibroadenomatosis
(FAM) and breast cancer (BC) resected in 62 patients
were analysed histochemically. The blood content of
homocysteine in these patients was assayed. The various
types of glycosoaminoglicans in FA and FAM were
demonstrated while the chondroitinesulphate A and C or
sulphomucynes prevail in BC. The qualitative changes
of collagen fibrils or their destruction and lysis in BC
were observed. The correlation between collagen IV
expression and elastolysis and homocysteine content in
blood plasma was demonstrated.
Key Words: fibroadenomatosis, fibroadenoma,
breast cancer, extracellular matrix, homocysteine.
Адреса для листування:
Бородай Н.В.
03022, Київ, вул. Васильківська, 45
Інститут експериментальної патології, онкології
і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
|