Перспективи та основні проблеми агробізнесу України після вступу до СОТ
Вивчено перспективи сільського господарства після вступу в СОТ, розглянуто умови, позитивні та негативні явища цього процесу, зроблено аналіз переваг і ризиків для агро бізнесу. Изучены перспективы сельского хозяйства после вступления в ВТО, рассмотрены условия, позитивные и негативные явления этого...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12079 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Перспективи та основні проблеми агробізнесу України після вступу до СОТ / В.М. Гончаров, А.В. Бондарчук, С.М. Маталка // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 14-19. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859745848316919808 |
|---|---|
| author | Гончаров, В.М. Бондарчук, А.В. Маталка, С.М. |
| author_facet | Гончаров, В.М. Бондарчук, А.В. Маталка, С.М. |
| citation_txt | Перспективи та основні проблеми агробізнесу України після вступу до СОТ / В.М. Гончаров, А.В. Бондарчук, С.М. Маталка // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 14-19. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Вивчено перспективи сільського господарства після вступу в СОТ, розглянуто умови, позитивні та негативні явища цього процесу, зроблено аналіз переваг і ризиків для агро бізнесу.
Изучены перспективы сельского хозяйства после вступления в ВТО, рассмотрены условия, позитивные и негативные явления этого процесса, сделан анализ преимуществ и рисков для агробизнеса.
|
| first_indexed | 2025-12-01T21:46:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
УКРАЇНА ТА ЇЇ РЕГІОНИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ГЛОБАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ
УДК 341.52 В.М. Гончаров*
А.В. Бондарчук**
С.М. Маталка***
ПЕРСПЕКТИВИ ТА ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ
АГРОБІЗНЕСУ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВСТУПУ ДО СОТ
Вивчено перспективи сільського господарства після вступу в СОТ, розглянуто умови, позитивні та
негативні явища цього процесу, зроблено аналіз переваг і ризиків для агро бізнесу.
Изучены перспективы сельского хозяйства после вступления в ВТО, рассмотрены условия, позитивные
и негативные явления этого процесса, сделан анализ преимуществ и рисков для агробизнеса.
Постановка проблеми. Сільське господар-
ство займає особливе місце в СОТ, головним
чином, через те, що воно впродовж усієї історії
організації не зазнавало суттєвих обмежень.
Країни, що приєдналися до СОТ, беруть на себе
зобов’язання по чотирьом основних напрямках:
доступ на ринок сільськогосподарських і продо-
вольчих товарів; державна підтримка сільського
господарства; санітарні і фітосанітарні заходи;
експортна конкуренція у сільськогосподарській
та продовольчій торгівлі. На сьогоднішній час
дуже актуальним стало питання наслідків вступу
України до СОТ.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Дослідженню позитивних та негативних наслідків
від вступу України до СОТ присвячено бага-
то досліджень, але недостатньо сформульовані
можливі наслідки від такого приєднання саме
для агропромислового комплексу України
[1; 2; 3; 4; 6; 7; 9].
Метою статті є прогнозування перспектив
агробізнесу після вступу до СОТ.
Викладення основного матеріалу. У рам-
ках дослідження необхідно визначити перспек-
тиви розвитку сільського господарства після
приєднання країни до Світової Організації
Торгівлі.
Перспективи для сільського господарства від
вступу України до СОТ будуть формуватися під
впливом [1; 2; 6; 9]:
виконання угод СОТ, що регулюють вироб-
ництво і торгівлю у сфері сільського господар-
ства;
умов приєднання України до СОТ, які визна-
чаються в ході переговірного процесу;
поточного стану сільського господарства й
агропродовольчих ринків України, насамперед
рівня конкурентоспроможності національних
товаровиробників.
Корисну інформацію для передбачення
майбутніх перспектив розвитку сільського го-
сподарства, сільського населення, агропродо-
вольчих ринків, сільської місцевості дає аналіз
впливу участі у СОТ країн Центральної та Східної
Європи, передусім тих, що набули членства у СОТ
протягом перехідного періоду [1; 2; 6; 7].
Виробництво та торгівля сільсько-
господарськими і продовольчими товарами
регу люється в СОТ Угодою про сільське госпо-
дарство й Угодою про санітарні та фітосанітарні
заходи. Угода про сільське господарство
визначає особливості регулювання торгівлі
сільськогосподарськими товарами, механізми
застосування заходів державної підтримки ви-
* Гончаров В.М. – зав. кафедрою економіки праці та соціально-трудових відносин в АПК, д-р екон. наук,
професор.
** Бондарчук А.В. – доцент кафедри економіки праці та соціально-трудових відносин в АПК, канд. екон. наук.
*** Маталка С.М. – аспірант кафедри економічної теорії та маркетингу.
Луганський національний аграрний університет, м. Луганськ.
Тут і далі зіркою позначені посади, наукові ступіні й вчені звання авторів.
15ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26)
робництва і торгівлі в цьому секторі. Угода про
застосування санітарних і фітосанітарних норм
визначає умови застосування заходів санітарного
і фітосанітарного контролю.
Україна в ході переговорів відмовилася
від застосування експортних субсидій для
сільськогосподарської продукції, отже зміни у
вітчизняному АПК відбуватимуться під впливом
перших трьох чинників [4; 5; 6; 10].
Згідно з додатком 2 до Угоди про сільське го-
сподарство всі заходи щодо державної підтримки
сільського господарства умовно поділені на три
групи, або розкладені по різнокольорових скринь-
ках: «зеленій», «блакитній» і «жовтій».
Стосовно заходів «жовтої скриньки» держава
повинна взяти зобов'язання із скоро чення бюд-
жетного фінансування. В ході визначення умов
вступу до СОТ розраховується показник сукупно-
го виміру підтримки (СВП) як щорічна сума всіх
видів державної підтримки, на які поширюються
зобов'язання із скорочення [9].
Загальна вартість запланованих заходів
«жовтої скриньки» — 2279150 тис. грн. Таким чи-
ном, на заходи «зеленої скриньки» припадає 34%
у структурі державної підтрим ки сільського го-
сподарства коштами державного бюджету у 2005
р. У процесі набуття членства у СОТ в Україні
спостерігається стійка тенденція до зростання
заходів «зеленої скриньки» у структурі державної
підтримки сільського господарства (рис. 1)
[1; 7; 9].
Рис. 1. Питома вага «зеленої скриньки»
СОТ у структурі державної підтримки
сільського господарства України
Тенденція до зростання підтримки
сільського господарства заходами «зеленої
скриньки» є характерною для більшості країн —
членів СОТ. Зокрема, у Чехії, Польщі, Словенії
протягом перехідного періоду частка заходів
«зеленої скриньки» поступово зростала й у
1996-1998 рр. почала переважати у структурі
підтримки сільського господар ства. За даними
Секретаріату СОТ, у 1998 р. на «зелену скриньку» у
бюджеті державної підтримки Чеської республіки
припадало 86,2%, Польщі — 73,8%, Словенії —
60,8%.
Тенденція до зростання підтримки сільського
господарства заходами «зеленої скриньки» є ха-
рактерною і для розвинутих країн. Зокрема, за
даними Секретаріату СОТ, з 1995 р. по 2001 р. ви-
трати на «зелену скриньку» збільшилися у країнах
ЄС на 56%, у США — на 26%, в Австралії — на
53% [1; 7; 9].
В Україні зростання підтримки села за-
ходами «зеленої скриньки» означає, що по-
ступово відбуватиметься зміщення акцентів
бюджетної підтримки сільського господар ства з
підтримки сільськогосподарських підприємств
у бік підтримки розвитку сільської місцевості.
Як і в країнах Центральної та Східної Європи,
ці тенденції посиляться в ході європейської
інтеграції України, адже розвиток сільської
місцевості в країнах ЄС є рівно пріоритетним на-
прямом аграрної політики нарівні з підтримкою
сільськогосподарсь ких виробників. Це означає,
що держава активно підтримуватиме розвиток
інфраструк тури у сільській місцевості (будівництво
шляхів, електромереж, меліоративних споруд),
розвиток ринкової інфраструктури для селянсь-
ких господарств (сприяння збуту сільсько-
господарської продукції, у тому числі збирання,
обробка та поширення ринкової інформа ції),
охорону довкілля, депресивні території, вклада-
тиме гроші у людський капітал села. Нейтралізації
можливих негативних наслідків для сільського
населення від вступу України до СОТ і реалізації
можливих позитивних наслідків сприятимуть
підтримка формування та розвитку ринкової
і соціальної інфраструктури, обслуговуючих
коопера тивів, дорадчих служб [5; 10; 8].
Сільськогосподарські товаровиробники
стурбовані вимогами СОТ щодо скорочен ня
підтримки галузі заходами «жовтої скриньки».
Їх стурбованість цілком виправдана, адже май-
же всі заходи державної підтримки українського
сільського господарства, завдя ки яким галузь
розвивалася протягом останніх п'яти років (зо-
крема, введення з 2000 р. часткової компенсації
сільгоспвиробникам за рахунок держбюдже-
ту облікової ставки за користування кредита-
ми; доплати з держбюджету за здачу продукції
відповідної якості; списання господарствам дер-
жавних боргів), належать саме до «жовтої скринь-
ки», тобто найімовірніше підлягатимуть певному
скороченню.
Узгодження з країнами — членами Робочої
групи дозволених обсягів державної підтримки
сільського господарства заходами «жовтої
,
[4; 5; 6; 10].
2 -
-
, : "", ""
"".
" " '-
.
() -
, '
[9].
" " — 2279150
. . , " " 34% -
-
2005 .
" " -
(. 1) [1; 7; 9].
19% 25%
34%
0%
20%
40%
60%
80%
100%
2003 2004 2005
. 1. " "
16 УКРАЇНА ТА ЇЇ РЕГІОНИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ГЛОБАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ
скриньки» СОТ стали найбільш проблемним
питанням переговорів щодо вступу України до
СОТ. Україна домовляється про сукупний вимір
підтримки у розмірі 1,14 млрд. дол. США, виходя-
чи із трирічного базового періоду для розрахунків
1994-1996 рр., проте деякі члени Робочої гру-
пи наполягають на іншому базовому періоді для
розрахунків. Зокрема, якщо за базовий період роз-
рахунку буде взято 1997-1999 рр., сукупний вимір
підтримки галузі значно скоротиться. Це означає
що проблема обмежень підтримки сільського
господарства заходами «жовтої скриньки» СОТ
у найближчі роки в Україні не постане через об-
меження державного бюджету щодо підтримки
сільського господарства [2; 7; 8].
І в інших постсоціалістичних країнах про-
тягом перехідного періоду рівень підтримки
сільського господарства визначався не стільки
їх зобов'язаннями щодо скоро чення сукупного
виміру підтримки, скільки можливостями бюд-
жетного фінансування. За даними Секретаріату
СОТ, у 1998 р. на фактичну підтримку з бюджету
заходів «жовтої скриньки» у Чеській республіці
припадало 6,9%, у Польщі — 8,3%, Словацькій
республіці — 70,2% дозволеного рівня підтримки.
Взагалі, як свідчить аналіз досвіду країн із
перехідною економікою, підстав для прогнозу-
вання катастрофічних наслідків від членства у
СОТ для сільського господарства немає. Україна
вже втратила частину позицій через зволікання із
вступом до СОТ. Правила цієї організації не завж-
ди сприятливі для нових членів, передусім для
країн, які ще не подолали кризи та депресії своїх
агропродовольчих секторів. Для останніх існує
ймовірність збільшення і без того значної різниці
у рівнях підтримки внутрішнього ринку між но-
вими і наявними членами СОТ [5; 9; 11].
У ході переговорного процесу Україна по-
годилася знизити середній тариф на продукцію
сільського господарства та харчової промисловості
з 30% на початку періоду впровадження тарифних
скорочень (2001 р.) до 12,53% у кінці періоду впро-
вадження тарифних скорочень (2005 р.). Саме із
цими зобов'язаннями пов'язані прогнози щодо
втрати частини внутрішнього ринку вітчизняними
товаровиробниками внаслідок їх низької
конкурентоспроможності. За різними оцінками,
ця частка становитиме від 7 до 30%. Чинником,
що протидіятиме зменшенню частки вітчизняних
продовольчих товарів на внутрішньому ринку,
може стати усталеність споживчих уподобань на-
селення [1; 7; 8; 9].
Державна політика повинна врахувати
можливі соціальні наслідки від втрати части-
ни внутрішнього агропродовольчого ринку
національними виробниками для сільського
населення, що становить майже третину всьо-
го населення України. Відповідно, і частка на-
селення, зайнятого у сільському господарстві, є
незрівнянно більшою, ніж у розвинутих країнах.
Отже, цілком очевидно, що якщо в результаті
приєднання України до СОТ послабляться позиції
національних виробників на внутрішньому аг-
ропродовольчому ринку, то темпи зростання
безробіття у сільській місцевості прискорять-
ся. Аналіз наслідків вступу України до СОТ для
сільськогосподарських товаровиробників пря-
мо і опосередковано (через зайнятість у секторі
сільськогосподарських підприємств) стосується
сільського населення. Дрібнотоварним виробни-
кам важко буде виживати в умовах нового конку-
рентного середовища. Чинником ризику для них
є не тільки їх низька конкурентоспроможність,
а й висока вартість впровадження міжна-
родних санітарних і фітосанітарних стандартів.
Чинником, що протидіятиме можливим нега-
тивним соціальним наслідкам, стане зростання
фінансування з бюджету заходів «зеленої скринь-
ки», спрямованих на розвиток сільської місцевості
та підтримку сільського населення.
Результатом виконання зобов'язань щодо
доступу на ринок сільськогосподарських і про-
довольчих товарів стане полегшення доступу
не тільки нерезидентів на внутрішній ринок
України, а й українських товаровиробників
на внутрішні ринки інших країн. За рахунок
більшої відкритості ринків країн — членів СОТ
для експортерів української сільгосппродукції
в перспективі відкриються нові можливості на
світових ринках [4; 6; 9].
Участь у СОТ стратегічно вигідна Україні як
державі із значним експортним потенціалом у
сільському господарстві:
вступ до СОТ прискорить укладення уго-
ди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, що
сприятиме полегшенню доступу української
сільськогосподарської продукції на ринки країн
ЄС;
лібералізація режиму доступу українських
експортерів до зовнішніх ринків стане чинником
пожвавлення в експортоорієнтованих галузях
економіки, у тому числі сільському господарстві;
лібералізація режиму доступу українських
експортерів до зовнішніх ринків стане чин-
ником прискорення структурних реформ в
аграрному секторі, що сприятиме зростан-
ню конкурентоспроможності національних
виробників;
у довгостроковій перспективі участь у
СОТ принесе переваги країнам — експортерам
сільськогосподарської продукції з обмеженими
фінансовими можливостями субсидування ек-
17ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26)
спорту, до яких належить і Україна. В результаті
виконання вимог СОТ щодо поступового змен-
шення захисту внутрішніх ринків і зниження
рівня експортних субсидій відбувається зро-
стання і стабілізація світових цін майже на всі
сільськогосподарські товари;
результатом цінової стабілізації на зовнішніх, а
за ними й на внутрішніх агропродовольчих ринках
буде зменшення кон'юнктурної невизначеності
на цих ринках. Сільгоспвиробники зможуть
ефективніше й раціональніше розподіляти свої
ресурси, що, у свою чергу, стане позитивним чин-
ником розвитку внутрішнього агропродовольчо-
го ринку;
в Угоді про сільське господарство пе-
редбачено продовження реформування
міжнародної торгівлі. Таким чином, Україна
отримає можливість реалізації своїх поточ-
них і стратегічних торговельно-економічних
інтересів шляхом участі у багатосторонніх тор-
говельних угодах при розробленні нових правил
міжнародної торгівлі. Україні як нетто-експортеру
сільськогосподарської продукції з обмеженими
можливостями субсидування експорту вигідно
буде приєднатися до Кернської групи країн —
провідних ліберально налаштованих експортерів
сільгосппродукції — Австралії, Нової Зеландії,
Канади й інших країн — експортерів зерна,
заінтересованих в обмеженні протекціоністських
заходів в аграрному секторі [1; 2; 9].
Після вступу України до СОТ щорічна
підтримка агропромислового комплексу складе
мінімум дев'ять мільярдів гривень. Про це говорить
заступник міністра економіки В. П’ятницькій.
До так званої жовтої корзини (включає субсидії,
компенсації, премії) увійде близько 6,7 млрд. гри-
вень. З них 3,043 млрд. гривень – фіксована допо-
мога. Решта суми 3,663 млрд. гривень залежить від
об'єму виробництва валової продукції сільського
господарства і може змінюватися в ту або іншу
сторону (але не перевищувати п'яти відсотків від
об'єму виробництва).
У зеленій корзині, яка може збільшуватися
без обмежень, передбачено 2,422 млрд. гривень.
Як правило, підтримка з цієї корзини прямує на
розвиток інфраструктури, боротьбу з шкідниками,
поліпшення земель і т.д. В Євросоюзі частка
зеленої корзини в загальному об'ємі підтримки
сільського господарства складає 75%, тоді як в
Україні – всього 25%.
Так, в бюджеті-2008 на допомогу аграріям
було передбачено 11 млрд. гривень. Але ні
урядовці, ні сільгоспвиробники до ладу не роз-
бираються в розроблених Усесвітньою торговою
організацією правилах підтримки АПК. Навіть
П’ятницькій не зумів дати чіткої відповіді, на що
конкретно піде державна допомога.
Крім того, допомога вітчизняним аграріям
може розподілятися некоректно, наприклад,
за програмою компенсації вартості техніки або
процентних ставок банків. Фінансова допомо-
га розподіляється між областями відповідно до
проведеної валової продукції. Потім спеціально
створені комісії в районах ділять засоби між за-
явниками. Саме на цьому рівні критерії для
розподілу непрозорі [11].
Ще один аспект, зумовлений членством у
СОТ, особливо важливий для сільського госпо-
дарства, пов'язаний з угодою про санітарні та
фітосанітарні заходи. Періодичні фітосанітарні
скандали стали ускладнюючим чинником роботи
українських експортерів сільськогосподарської
продукції на зовнішніх ринках. Найбільшого резо-
нансу набули скандали в Канаді та Франції у 2003
р., коли заборонили вивантаження української
фуражної пшениці, внаслідок чого виникло
упереджене ставлення до українського зерна на
інших ринках збуту. Були випадки виявлення за-
бруднень антибіотиками сухого моло ка, що при-
значалося на експорт в ЄС. Більша частина сиро-
вини для цієї партії надходила на молокозаводи
від дрібних товаровиробників [2; 9].
Деякі полегшення у цьому плані для
українських експортерів повинні відбутися після
вступу до СОТ. Угода по застосуванню санітарних
і фітосанітарних заходів СОТ створює найбільшу
кількість прецедентів для міжнародних супере-
чок. Йдеться про заходи, що самі собою не мо-
жуть вважатися неправомірними, однак у випад-
ку їх упередженого застосування можуть виявити-
ся нетарифними бар'єрами в зовнішній торгівлі.
Незважаючи на те, що метою Угоди є недопущення
застосування санітарних або фітосанітарних норм
як засобу дискримінації між торговельними пар-
тнерами, ці заходи нерідко стають інструментом
невиправданої дискримінації. Члени СОТ визна-
ють санітарні та фітосанітарні норми інших членів
як еквівалентні (навіть якщо вони відрізняються
від власних) у тому випадку, якщо експортер
демонструє імпортеру, що його заходи досягають
належного рівня санітарного або фітосанітарного
захисту. На запит будь-якого члена СОТ повинні
проводитися консультації з метою досягнення
двосторонніх і багатосторонніх угод щодо виз-
нання еквівалентності конкретних санітарних і
фітосанітарних норм. Отже, українські експор-
тери сільгосппродукції отримають інструмент
проти упередженого застосування санітарних і
фітосанітарних норм [1;6;7;9;10].
Висновки і перспективи подальших досліджень.
Аналіз переваг і ризиків для сільського господар-
ства від участі у СОТ дозволяє визначити напря-
18 УКРАЇНА ТА ЇЇ РЕГІОНИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ГЛОБАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ
ми державної політики, здатні знизити ризики,
нейтралізувати можливі негативні наслідки і при-
скорити реалізацію переваг від лібералізації тор-
говельних режимів:
сприяння зростанню конкурентоспромож-
ності вітчизняних товаровиробників на
внутрішніх і зовнішніх ринках шляхом
проведення реструктуризації збиткових
сільськогосподарських підприємств, ефектив-
ного державного регулювання аграрних ринків,
використання ефективних механізмів підтримки
сільськогосподарських товаровиробників;
для того, щоб уникнути негативних впливів
на особисті селянські господарства, необхідно
підтримувати на державному рівні розвиток
обслуговуючої та збутової кооперації дрібних
товаровиробників, формування для них ринкової
інфраструктури;
сприяння експорту з метою розширен-
ня зовнішніх ринків збуту для українських
експортерів;
стимулювання внутрішнього попиту на про-
довольство;
підвищення конкурентоспроможності
національних виробників за рахунок поліпшення
якості та безпеки продукції шляхом впроваджен-
ня міжнародних стандартів якості. Незалежно
від набуття членства у СОТ, Україні, враховуючи
експортну орієнтацію сільського господарства,
давно слід було би розпочати заміну національної
системи стандартів, що застаріла і не задовольняє
потреби зовнішньої торгівлі;
сприяння розвитку сільської місцевості, ак-
тивне використання переваг «зеленої скриньки»
СОТ.
Досвід багатьох країн свідчить, що
аграрна політика переповнена трудноща-
ми. Аграрні інтереси сільськогосподарських
товаровиробників, власників землі та
постачальників матеріально-технічних ресурсів
мають тенденцію згуртованості та „захоплен-
ня” політичного процесу. В результаті, аграрна
політика має тенденцію до марнотратства і про-
тистояння реформі. На наш погляд результа-
том вступу до СОТ буде певна лібералізація та
відкриття ринку, але українське сільське госпо-
дарство лише починає підійматися від кризи 90-х
років, а аграрна політика в Україні лише починає
набирати чіткі риси. Тобто багато чого перебуває
на стадії формування і що буде легко адаптувати-
ся до нових умов.
Література
1. Жмуренко В. Войти на равных в чис-
ло развитых стран // Діловий вісник.
– 2004. – № 3(118). – www.ucci.org.ua.
2. Жук М.В. Комерційні відносини України:
Підруч. – Чернівці: Рута, 2003. – 576 с.
3. Зовнішньоекономічна діяльність
підприємств: Підруч. для вузів / За ред.
І.В. Багрової. – К.: Центр навч. л-ри,
2004. – 580 с.
4. Коломієць В.В. Економічні механізми сти-
мулювання розвитку експорту Черкаського
регіону // Економіка: проблеми теорії
та практики: Міжвуз. зб. наук. пр. –
Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. –
Вип. 194. – Т.2. – С. 578-588.
5. Коломієць В.В. Побудова комплексної про-
грами регіонального розвитку // Вісник
Сумського національного аграрного
університету. Серія: Економіка і менед-
жмент. – Суми: СНАУ, 2004. – № 3-4. –
С. 152-157.
6. Пирець Н.М. Можливості використання
світового досвіду стимулювання експорту в
українській практиці // Економіка: пробле-
ми теорії та практики. – Дніпропетровськ:
Наука і освіта, 2004. – № 195/1. –
С. 173-182.
7. Пирець Н.М. Система стимулювання ек-
спорту // Проблемы и перспективы разви-
тия сотрудничества между странами Юго-
Восточной Европы в рамках ЧЗС и ГУААМ.
– Свиштов-Донецк: СА «ДА-Ценов»;
ДонНУ, 2004. – С. 234-241.
8. Повышение устойчивости хозяйствования
сельскохозяйственных организаций в со-
временных условиях: методические реко-
мендации / Под общ. ред. Г. М. Гриценко;
ГНУ СибНИИЗСХ. – Барнаул, 2006. – 72 с.
9. Пырец Н.М. Экспортный потенциал
Украины в контексте вступления в ВТО
// Ломоносов – 2003: Междунар. конф.
студентов, аспирантов, молодых ученых
по фундаментальным наукам, МГУ им.
М.В. Ломоносова. Сб. тез. / Под общ. ред.
В.Н. Сидоренко и др. – М.: ТЕИС, 2003. –
С. 94-96.
10. Попов О.І. Методика розрахунку експорт-
ного потенціалу підприємств АПК Криму
// Діловий огляд ПЕЕЗ «Сиваш». – 1997. –
№ 5. – С. 43-46.
11. Пятницкий В. Опустевшая корзина //
www.expert.ru/i/spacer.gif.
12. Ткаченко В.Г., Рогачов В.И., Катеринец
С.Л., Коваленко Е.В. Экономическая без-
опасность государства в Украине: Учебно-
методич. пособие для студентов-магистров.
– Луганськ: „Книжковий світ”, 2007. –
100 с.
19ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26)
13. Улезько А.В. Стратегия формирования и
тактика регулирования ресурсного потен-
циала сельскохозяйственных предприятий
/ А.В. Улезько, О.В. Улезько, И.С. Щедрин
// Кооперация, интеграция и управление
в АПК: Материалы научно-практической
конференции. – Воронеж: ВГАУ, 2000. –
С. 66-72.
Поступила до редакції 18.06.08 © В.М. Гончаров, А.В. Бондарчук,С.М. Маталка, 2008
Постанова проблеми. Одним з інструментів
політики регіонально розвитку є транскордонне и
кордонне співробітництво. В даний час у більшості
розвинутих країн розробляються та реалізуються
– в тих чи інших формах і масштабах – заходи
регіональної політики в сфері транскордонного та
кордонного співробітництва з регіонами суміжних
країн. При цьому, як відзначають Ю.В. Макогон
та В.І. Ляшенко, чітко помітна тенденція до їх
різноманітності та ускладненню [1, с. 3]. Так, на
зміну дрібномасштабним заходам поточного ха-
рактеру прийшли великомасштабні та розраховані
на довгий період програми регіонального розвит-
ку. При цьому існують об’єктивні суперечності
як між інтересами окремого регіону та країни
в цілому, так і між інтересами різних регіонів.
Завдання регіональної політики – маніпулювання
гостротою міжрегіональних диспропорцій.
Економічний розвиток якої-небудь
масштабної території представляє собою
нерівномірний процес. Його швидкість може
істотно змінюватись за секторами економіки та
різними регіонами. Таким чином, завжди мож-
на виділити галузі, фірми, регіони, процвітаючі
і які показують високі темпи розвитку, в той час
як інші – розвинуті недостатньо, переживають
депресію або стагнірують. Швидкість та характер
розвитку регіону визначаються багатьма факто-
рами не тільки економічного, але й історичного,
політичного, соціально-культурного характе-
ру. Нерівномірність регіонального розвитку –
це одне з проявлень більш загального процесу:
нерівномірності суспільного розвитку взагалі
[1, с. 471].
Подібна нерівномірність, істотно, народжує
регіональні проблеми, які мають довгостро-
ковий характер. В свою чергу, пом’якшення
міжрегіональних контрастів, рішення
регіональних проблем, в межах трансформації
господарського комплексу, обумовлюють
необхідність здійснення комплексу заходів, які
проводяться з метою безпосереднього впли-
ву на розміщення економічної діяльності, або
регіональної політики.
Регіональна економіка лише в останні роки
перейшла від застосування механізмів ліквідації
диспропорцій регіонального розвитку шляхом
міжрегіонального перерозподілу ресурсів для
мобілізації потенціалу території і застосування
принципу субсидіарності. Окрім того, якщо роз-
УДК 339.92:332.1 Н.П. Борецька*
К.В. Фокіна-Мезенцева**
ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИцТВА: МЕТОДИчНІ АСПЕКТИ
РЕГІОНАЛьНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ
У роботі розглянуті особливості транскордонного соціально-економічного співробітництва в
контексті методичних аспектів регіональної політики розвитку. Представлені можливості використання
регіоналізації в рамках процесу структуризації економічної території. Сформульовані принципи формуван-
ня етапів розробки регіональної стратегії транскордонного співробітництва.
В работе рассмотрены особенности трансграничного социально-экономического сотрудничества в
контексте методических аспектов региональной политики развития. Представлены возможности исполь-
зования регионализации в рамках процесса структуризации экономической территории. Сформулирован
принцип формирования этапов разработки региональной стратегии трансграничного сотрудничества.
* Борецька Н.П. – ректор, д-р екон. наук, професор.
** Фокіна-Мезенцева К.В. – ст. викладач кафедри економіки і менеджменту, аспірант.
Донецький інститут ринку та соціальної політики, м. Донецьк.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12079 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1814-8913 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T21:46:16Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гончаров, В.М. Бондарчук, А.В. Маталка, С.М. 2010-09-23T17:07:12Z 2010-09-23T17:07:12Z 2008 Перспективи та основні проблеми агробізнесу України після вступу до СОТ / В.М. Гончаров, А.В. Бондарчук, С.М. Маталка // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 14-19. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1814-8913 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12079 341.52 Вивчено перспективи сільського господарства після вступу в СОТ, розглянуто умови, позитивні та негативні явища цього процесу, зроблено аналіз переваг і ризиків для агро бізнесу. Изучены перспективы сельского хозяйства после вступления в ВТО, рассмотрены условия, позитивные и негативные явления этого процесса, сделан анализ преимуществ и рисков для агробизнеса. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Україна та її регіони в умовах світової глобалізованої системи Перспективи та основні проблеми агробізнесу України після вступу до СОТ Перспективы и основные проблемы агробизнеса Украины после вступления в ВТО Prospects and basic problems of agrobusiness of Ukraine after joining WTO Article published earlier |
| spellingShingle | Перспективи та основні проблеми агробізнесу України після вступу до СОТ Гончаров, В.М. Бондарчук, А.В. Маталка, С.М. Україна та її регіони в умовах світової глобалізованої системи |
| title | Перспективи та основні проблеми агробізнесу України після вступу до СОТ |
| title_alt | Перспективы и основные проблемы агробизнеса Украины после вступления в ВТО Prospects and basic problems of agrobusiness of Ukraine after joining WTO |
| title_full | Перспективи та основні проблеми агробізнесу України після вступу до СОТ |
| title_fullStr | Перспективи та основні проблеми агробізнесу України після вступу до СОТ |
| title_full_unstemmed | Перспективи та основні проблеми агробізнесу України після вступу до СОТ |
| title_short | Перспективи та основні проблеми агробізнесу України після вступу до СОТ |
| title_sort | перспективи та основні проблеми агробізнесу україни після вступу до сот |
| topic | Україна та її регіони в умовах світової глобалізованої системи |
| topic_facet | Україна та її регіони в умовах світової глобалізованої системи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12079 |
| work_keys_str_mv | AT gončarovvm perspektivitaosnovníproblemiagrobíznesuukraínipíslâvstupudosot AT bondarčukav perspektivitaosnovníproblemiagrobíznesuukraínipíslâvstupudosot AT matalkasm perspektivitaosnovníproblemiagrobíznesuukraínipíslâvstupudosot AT gončarovvm perspektivyiosnovnyeproblemyagrobiznesaukrainyposlevstupleniâvvto AT bondarčukav perspektivyiosnovnyeproblemyagrobiznesaukrainyposlevstupleniâvvto AT matalkasm perspektivyiosnovnyeproblemyagrobiznesaukrainyposlevstupleniâvvto AT gončarovvm prospectsandbasicproblemsofagrobusinessofukraineafterjoiningwto AT bondarčukav prospectsandbasicproblemsofagrobusinessofukraineafterjoiningwto AT matalkasm prospectsandbasicproblemsofagrobusinessofukraineafterjoiningwto |