Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства

Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з використанням при...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
Hauptverfasser: Лазарєва, Є.В., Карпінська, Г.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12098
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства / Є.В. Лазарєва, Г.В. Карпінська // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 114-119. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12098
record_format dspace
spelling Лазарєва, Є.В.
Карпінська, Г.В.
2010-09-24T07:21:40Z
2010-09-24T07:21:40Z
2008
Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства / Є.В. Лазарєва, Г.В. Карпінська // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 114-119. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
1814-8913
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12098
(663.3+519.237) 330.341
Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з використанням при його обґрунтуванні кластерного аналізу та оцінки синергетичного ефекту.
Рассмотрена необходимость реализации кластерной экономики как пути ускоренной экономической и технологической модернизации национального хозяйства, и как разновидность внешней реструктуризации предприятий. Предложен пилотный проект создания кластера виноделов в Одесском регионе с использованием при его обосновании кластерного анализа и оценки синергетического эффекта.
uk
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
Кластер как перспективная форма реструктуризации предприятий виноделия
Cluster as a perspective form of restructuring wine-making enterprises
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
spellingShingle Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
Лазарєва, Є.В.
Карпінська, Г.В.
Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
title_short Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
title_full Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
title_fullStr Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
title_full_unstemmed Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
title_sort кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
author Лазарєва, Є.В.
Карпінська, Г.В.
author_facet Лазарєва, Є.В.
Карпінська, Г.В.
topic Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
topic_facet Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
publishDate 2008
language Ukrainian
publisher Інститут економіко-правових досліджень НАН України
format Article
title_alt Кластер как перспективная форма реструктуризации предприятий виноделия
Cluster as a perspective form of restructuring wine-making enterprises
description Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з використанням при його обґрунтуванні кластерного аналізу та оцінки синергетичного ефекту. Рассмотрена необходимость реализации кластерной экономики как пути ускоренной экономической и технологической модернизации национального хозяйства, и как разновидность внешней реструктуризации предприятий. Предложен пилотный проект создания кластера виноделов в Одесском регионе с использованием при его обосновании кластерного анализа и оценки синергетического эффекта.
issn 1814-8913
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12098
citation_txt Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства / Є.В. Лазарєва, Г.В. Карпінська // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 114-119. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT lazarêvaêv klasterâkperspektivnaformarestrukturizacíípídpriêmstvvinorobstva
AT karpínsʹkagv klasterâkperspektivnaformarestrukturizacíípídpriêmstvvinorobstva
AT lazarêvaêv klasterkakperspektivnaâformarestrukturizaciipredpriâtiivinodeliâ
AT karpínsʹkagv klasterkakperspektivnaâformarestrukturizaciipredpriâtiivinodeliâ
AT lazarêvaêv clusterasaperspectiveformofrestructuringwinemakingenterprises
AT karpínsʹkagv clusterasaperspectiveformofrestructuringwinemakingenterprises
first_indexed 2025-11-24T18:43:22Z
last_indexed 2025-11-24T18:43:22Z
_version_ 1850492557035831296
fulltext 114 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ інструменти та заходів, які в змозі значно сприя- ти покращенню діяльності машинобудівного підприємства, він вимагає ретельних досліджень. Слід звернути увагу на те, що маркетингова діяльність усіх підприємств безперечно має спільні базові основи, але кожному з них притаманні окремі особливості, які визначаються товаром, що виготовляються, галуззю промисловості, мас- штабом виробництва, а це впливає на специфіку їх маркетингової діяльності. Тому при формуванні теоретичних основ та розробці практичних рекомендацій з цього питання обов’язковою умо- вою є дослідження та визначення особливостей маркетингової діяльності саме машинобудівних підприємств. Література 1. Чайковська В.П. Промислові підприємства України: проблеми і перспективи розвитку // Актуальні проблеми еконо- міки. – 2007. – № 1(67). – С. 97-103. 2. Воронкова А.Э. Стратегическое управ- ление конкурентоспособным потенциа- лом предприятия: диагностика и органи- зация. Монография. – Луганск: Изд-во Восточноукраинского национального уни- верситета, 2000. – 315 с. 3. Клинов В. Современные тенденции разви- тия машиностроения // Вопросы экономи- ки. – 2006. – № 9. – С. 31-47. 4. Брес С.В. Роль інновацій у забезпеченні конкурентоспроможності машинобудівного комплексу України // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 1. – С. 162-169. 5. Державна програма розвитку вітчизняних машинобудування на 2006 – 2011 роки: за- тверджено постановою КМУ 18.04.2006 №516 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 16. – С. 136-145. Поступила до редакції 30.10.08 © А.О. Співак, О.М. Співак, 2008 УДК (663.3+519.237) 330.341 Є.В. Лазарєва* Г.В. Карпінська** КЛАСТЕР ЯК ПЕРСПЕКТИВНА ФОРМА РЕСТРУКТУРИЗАцІЇ ПІДПРИЄМСТВ ВИНОРОБСТВА Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з вико- ристанням при його обґрунтуванні кластерного аналізу та оцінки синер-гетичного ефекту. Рассмотрена необходимость реализации кластерной экономики как пути ускоренной экономической и технологической модернизации национального хозяйства, и как разновидность внешней реструктуризации предприятий. Предложен пилотный проект создания кластера виноделов в Одесском регионе с использо- ванием при его обосновании кластерного анализа и оценки синергетического эффекта. Постанова проблеми. Радикальні зміни, що відбулися і відбуваються в України: перехід до ринкової економіки, проведення інтеграційної політики держави до ВТО та ЄС орієнтовані на економічне зростання й підвищення конкурентоспроможності вітчизняних суб’єктів господарювання. В глобальному середовищі рин- ки стандартних товарів вже насичені, споживачів все більше приваблюють товари високої якості та вузької спеціалізації. Для пристосування до змін і вимог ринку підприємства і компанії про- понують нові форми організації й управління * Лазарєва Є.В. – старший науковий співробітник, канд. екон. наук, с.н.с., доцент. ** Карпінська Г.В. – молодший науковий співробітник. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. 115ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26) діяльності, які передбачають розподіл вироб- ництва у відповідності з диверсифікованими міжвиробничими зв’язками з постачальниками товарів, робіт, послуг, підрядниками і кінцевими споживачами. Такі технології організації співробітництва засновані на створені кластерів, які формують із підприємств і організацій (компаній), виконуючих різні функції та об’єднаних єдиними технологічними процесами, результатом яких є кінцевий конкурентоспро- можний продукт. Важливість кластерів стає в їх здібності інтегрувати ресурсний потенціал окремої галузі, території, регіону в добровільне партнерсь- ке об’єднання з метою отримання сукупної ви- годи на основі задоволення як споживачів, так і виробників. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Термін «кластер» був введений для використання у 60-ті роки ХХ ст. при розробці нового науково- го напряму – кластерний аналіз [1]. Такий аналіз – це назва множини обчислювальних процедур, які використовують при створенні класифікації. В результаті дій цих процедур утворюють «кла- стери» або групи східних об’єктів. Тобто кла- стер, поперед усього, був пов’язаним з поняттям класифікація множини об’єктів. В економічних дослідженнях вперше на феномен кластеру звернув увагу Альфред Маршал [2], який більше ста років тому відзначив тенденцію до концентрації спеціалізованих компаній в «промислових регіонах». Наприкінці 70-х років ХХ ст. дослідження по кластерній економіці були розглянути у працях М. Портера [3], де він ураховував, що конкурентоспроможність країни слід розглядати через призму міжнародної конкурентоспроможності не окремих фірм, а кластерів – об’єднань фірм різних галузей, при цьому, принципове значення має здібність цих кластерів ефективно використовувати внутрішні ресурси. В своїх дослідженнях він визначив, що найбільше конкурентоспроможні транснаціональні компанії звичайно не розташовані безсистемно у різних країнах, а ма- ють тенденцію концентруватися в одній країні, а, в деяких випадках, в одному регіоні країни. Це зумовлено тим, що одна або декілька фірм, кон- курентоспроможних на світових ринках, розпов- сюджують свій позитивний вплив на близьке ото- чення: постачальників споживачів, конкурентів. А успіхи оточення, у свою чергу, впливають на подальший ріст конкурентоспроможності певної компанії. Хоча концепція кластерів існує досить до- вго, вона має різні значення в різних куточках Європи. Кластери варіюють від малих мереж в об- межених географічних зонах до «мега-кластерів» у Німеччині, Данії, Фінляндії, що представля- ють величезну частину економіки. Концепцію «кластеру» використовують в різноманітних бізнес-структурах: національних, регіональних, міжрегіональних, промислових або виробни- чих системах та інноваційних системах. Кластер також використовують у різноманітних цілях: підвищення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств, проведення допоміжних колективних досліджень, структурних змін у промисловості, впровадженні системи управління навколишнім середовищем. Хоча існує бага- то визначень, більшість із них поділяють ідею мережі та спеціалізації. Так, Мальберг вважає, що регіональні кластери є „обмеженими географічними зонами з досить великим числом фірм і працівників у малому колі спільних промис- лових секторів” [4, с. 15]. Розенфельд підкреслює, що кластери повинні мати активні канали для бізнес-транзакцій, діалогу й комунікації. «Без ак- тивних каналів, навіть критична маса відповідних фірм не є місцевим виробництвом або соціальною системою і не функціонує як кластер» [5, с. 24]. В сучасних економічних дослідженнях понят- тя кластер і кластерний аналіз використовують в цілому для пояснювання економіко-технічних і виробничо-технологічних процедур з випуску одного або декількох видів готової продукції за допомогою багатоступінчастих або багатоетапних виробничих процесів. З точки зору С.І. Соколенко – президента МФСР, «кластери створюють унікальну підставу для розвитку інноваційної діяльності, підвищення продуктивності та рентабельності сектору малих і середніх підприємств. Кластери – істинне дитя глобалізації, підвищення ролі регіонів, створю- ють основу для притоку іноземних інвестицій, навчання широкого кола підприємців и міцного розвитку малого и середнього підприємництва, підвищення гнучкості та мобільності компаній, створення широкого спектру мережевих струк- тур. Кластери одночасно виступають і як форум, в рамках якого ведеться діалог між діловими, уря- довими, науковими колами про шляхи розвитку конкурентних переваг в межах міста, провінції, штату, країни й навіть на наднаціональному рівні» [6, с. 21]. Найбільш поширене визначення кластера належить Майклу Портеру: «Кластер, або про- мислова група, – це група географічно близьких, взаємозв’язаних компаній і пов'язаних з ними організацій, які діють у певній сфері, характери- зуються спільністю діяльності й взаємно допо- внюють один одного»[3, с. 258]. Таким чином, більшість дослідників і експертів визначають кластер як географічну 116 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ концентрацію подібних, спільних або додаткових підприємств із активними каналами для бізнес- трансакцій, комунікацій і діалогу, які розділяють спеціалізовану інфраструктуру, робочі ринки й послуги й мають спільні можливості або погрози. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В розвинених країнах здійснюється державна і регіональна підтримка кластерних ініціатив. Наприклад, у різних шта- тах США існують комісії з ініціювання створення кластерів, причому всю аналітичну роботу ведуть наукові центри і університети. Комісії розділяють частки учасників кластерів, проявляють турбо- ту про зміцнення їхніх організаційних структур, допомагають переборювати різного роду пере- шкоди. Первісний капітал виділяється штатом, потім залучають кошти приватних компаній. Характерним для американських кластерів є те, що вони беруть участь у глобальній конкуренції. Пріоритетами вважаються інноваційні підходи, а проведена робота ґрунтується на принципах пар- тнерства [7, с. 45]. У країнах ЄС кластерні стратегії є або ча- стиною національної стратегії для підвищення конкурентоспроможності, або частиною регіональної програми для стабілізації регіонального розвитку. В нових країнах-членах і країнах-кандидатах кластерний підхід, в основно- му, використовують для прискорення змін і сти- мулювання бізнесу до інновацій. Більшість країн, які готуються до вступу, перебувають на ранній стаді розробки стратегій кластерізації. Впровадження кластерної стратегії в європейських країнах здійснюється на національному, регіональному й місцевому рівнях. Зростаючою тенденцією є співробітництво між національними міністерствами (агентствами), які надають підтримку кластерним стратегіям, у той час, як регіональні агентства здійснюють їхнє впровадження. У своєму Зверненні до Ради 13 вересня 2006р. Європейська комісія підкреслила, що бути частиною кластера є важливою конку- рентною перевагою бізнесу. Кластери допо- магають заповнити порожнечу між бізнесом, дослідженнями й ресурсами, таким чином, швидше видаючи знання на ринок. Успішні кла- стери пропогандують інтенсивну конкуренцію одночасно зі співробітництвом. Вони збільшують продуктивність, залучають інвестиції, пропо- гандують дослідження, підсилюють промислову базу, розробляють спеціальні продукти і послуги та стають основою для розвитку навичок. Нове покоління програм Європейської регіональної політики на 2007-2013рр. пропогандує підхід, що базується на регіональних інноваційних класте- рах, не тільки в розвинених міських центрах, а та- кож у найбідніших сільських регіонах . Україні , як одній європейських держав, у про- грамах розвитку потрібно враховувати той факт, що всі країни Європи вже мають і здійснюють свої національні програми кластеризації. Президент Союзу економістів України В. Оскольський так визначає ряд заходів по створен- ню в регіонах сіткових (мережевих) інноваційних структур на основі кластерного підходу: «...у Стратегію розвитку України до 2015 р. включити заходи щодо підтримки розвитку пріоритетних національних і регіональних кластерів, залучити наукові та освітні центри до вивчення світового досвіду розвитку кластерів і до підготовки спеціалістів для роботи в умовах кластерізації економіки, ін.» [8, с. 10]. Метою статті є обґрунтування створення кластеру як одного з перспективних напрямків інституціональних перетворень вітчизняного АПК в ситуації обмеженості коштів на підтримку і, насамперед, виноробної промисловості – однієї з конкурентоспроможних галузей національного господарства, особливо в умовах жорсткої конкуренції при вступі України до ВТО і ЄС. Виклад основного матеріалу дослідження. В Україні вже функціонують близько 20 кластерів (всі вони створені без підтримки держави), такі об'єднання – організаційно-управлінська та економічна інновація. Специфікою кла- стерного розвитку регіонів України є те, що в них сформовані, в основному, низько – або середньотехнологічні кластери – з виробницт- ва текстилю, одягу, взуття, харчової і будівельної продукції, туризму, у том числі традиційного, ек- стремального та екологічного. При цьому класте- ри Поділля, Прикарпаття, Полісся, Севастополя розподілені по території в залежності від наявних переробляємих ресурсів. Перспективним видом економічної діяль- ності національного господарства України, особливо в південних регіонах, грала і відіграє виноградарсько-виноробна промисловість, сиро- вина і готова продукція якої користується значним попитом на внутрішньому і зовнішньому ринках. В її склад входять приблизно 600 господарств, що займаються вирощуванням винограду, близько 500 суб'єктів підприємницької діяльності, що мають ліцензію на право робити виноробну продукцію і 15 виноградних розплідників. За да- ними державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики динамічний розвиток винного ринку спостерігається про- тягом декількох років, ємність ринку тихих вин оцінюють у 21-22 млн. дол. Ураховуючи важливість розвитку виноробства в країні, вирішувати питан- 117ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26) ня її ефективності можливо тільки в комплексній збалансованості розвитку всіх секторів рин- ку вина, а саме: виноградарства, виноробства, виноторгівлі з використанням механізмів регу- лювання експортних та імпортних товаропотоків і балансу економічних інтересів держави і всіх суб`єктів ринку. Для задоволення потреб різних сегментів споживачів у якісній та конкурентній винній продукції і посилення позицій підприємств вино- робства регіону при його інтеграції в сучасне се- редовище пропонується створення виноробного кластера в Одеській області. Економічні зв'язки, які перебувають в основі створення виноробного кластера, базуються на довгострокових контрак- тах і здійснюються на базі вертикальних і горизон- тальних взаємодій між різними бізнес-суб'єктами та їхньою взаємозалежністю, що підсилює ефект синергії. Даний ефект виникає завдяки: 1. Економії, зумовленої масштабами діяльності. Одне із джерел такої економії є розподіл постійних витрат на більшу кількість одиниць продукції. Економії можна досягнути на всіх етапах створення вартості, а саме: наукові дослідження і розробки, постачання, виробницт- во, зниження вартості трансакційних витрат, ре- клама, збут і післяпродажне обслуговування. 2. Одержанню взаємодоповнюючих ресурсів. Постачальницька складова кластера має ресур- си, необхідні для виробничої складової кластера і одержує ці ресурси дешевше, ніж, як би довелося їх створювати самостійно. 3. Зниженню конкуренції. Створення вино- робного кластера в Одеській області дає можливість підсилити конкурентні позиції підприємств, які входять у кластер на ринку виробників України і за її межами, й знизити цінову конкуренцію усередині кластера. 4. Підвищенню якості управління. Деякі підприємства виноробства страждають від не- компетентного і неефективного керівництва, в результаті одержують значно менший прибу- ток, на який розраховували. Хоча підприємства можуть самі змінити свій апарат управління, на практиці власники (акціонери) не завжди ма- ють можливість безпосередньо впливати на рішення питань про те, хто і як повинен управля- ти підприємством, а менеджери не мають інтересу до власного зниження у посаді або звільненні у випадках помилкового керівництва. У пропонуємому кластері функції підготовки і підвищення кваліфікації менеджерів і персо- налу беруть на себе науково-дослідні устано- ви, зокрема, Одеський аграрний університет (ОДАУ) і Одеська національна академія харчо- вих технологій (ОНАХТ). Функцію контролю результатів діяльності управлінських підсистем підприємств покладено на Раду кластера, яку фор- мують із представників власників підприємств кластера. 5. Інформаційному ефекту. Забезпечення інформацією про нові технології, доступ до мар- кетингових досліджень, які будуть проводиться єдиним спеціалізованим маркетинговим центром, а також наявність постійних особистих контактів і суспільних зв'язків полегшують управління по- токами інформації й знижують її вартість для учасників кластера. 6. Інноваційному ефекту. Удосконалення і розробка нових технологій вирощування й куль- тивування винограду, розробка пропозицій щодо поліпшення структури сортового складу насад- жень, якості та освоєння нових видів продукції, технологічних удосконалень та інновацій у виробничий процес підприємств винороб- ства. Комерціалізація об`єктів інтелектуальної власності (власних і на продаж). Всі ці функції виконують у кластері науково-дослідні устано- ви, Вузи, а саме: Інститут виноградарства і вино- робства ім. В.Е. Таїрова, ОДАУ, ОНАХТ, відділ трансферу технологій. 6. Диверсифікованість ризиків. Диверси- фікованість (з урахуванням видів діяльності: ви- робництво виноробної продукції, обладнання, інвестування тощо), дозволить стабілізувати потік доходів підприємств учасників кластеру і знизити ризики. Для обґрунтування доцільності і ефективності створення виноробного кластеру в Одеській області було проведено групування винороб- них підприємств, ураховуючи етапи їх життєвого циклу, з використанням кластерного аналізу за основними показниками діяльності підприємств: чистого доходу, суми активів, власного капіталу, чистого прибутку, див. табл. 1, 2. Проведений аналіз дозволив визначити п’ять груп (кластерів): кластер №1 – ріст, кластер №2 – стабілізація, кластер №3 – стагнація, кластер №4 – скорочен- ня, кластер №5 – занепад. Таблиця 1 Результати кластерного аналізу підприємств виноробства Одеської області З метою виділення найбільш привабливих групувань підприємств-учасників кластеру та їх варіантів проведений розрахунок синергетичного  2 – ,  3 – ,  4 – ,  5 – .  1          `     1 3   2 15   3 1   4 2   5 3   2      , . . `              -     -    -  32206,09 1338214,32 785705,74   1 1572,61 57648,9957 60129,61  2 34422,52 780545,99 465140,2  3    4 74,18 81235,75 61665,67  5 -1836,75 102172,68 129818,5       -           .     -    : 1.           (  ).         (),          , 118 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ ефекту відповідних кластерів. Для оцінки синер- гетичного ефекту використано два методи : 1. Оцінка синергетичного ефекту на основі середньої суми прибутку підприємств класте- ра (управління сумісними активами). У цьому випадку ефект характеризується як надпри- буток підприємств (гудвілл), виражений су- мою синергетичних ефектів по відношенню до середньої норми прибутку, яку генерують активи (середньої норми рентабельності активів класте- ра). Розраховують за формулою 1: Гп = (А х НПс) – ЧП, (1) де Гп – сума гудвілла на основі оцінки по фактичній сумі прибутку кластера; ЧП – середньорічна сума чистого прибут- ку (прибуток після оподаткування) підприємств кластера; А – середньорічна вартість активів підпри- ємств кластера; НПс – середня норма рентабельності активів (в десятковій дробі). 2. Оцінка гудвілла на основі чистого доходу від реалізації продукції. У цьому випадку, осно- вою оцінки є «мультиплікатор прибутку/обсяг продажу». Цей показник характеризує питому вагу суми чистого прибутку в обсязі реалізації продукції. Розраховують за формулою 2: Гчд = (ЧД х Мп/п) – ЧП, (2) де Гчд – сума гудвілла на основі оцінки чи- стого доходу від реалізації продукції; ЧД – середньорічний обсяг чистого доходу від реалізації продукції підприємствами кластера; МП/п – мультиплікатор прибутку/обсяг про- дажу, в десятковій дробі. Результати розрахунків наведені у табл. 3. Висновки. За результатами розрахунків табл. 3 видно, що найбільш ефективним є формуван- ня регіонального виноробного кластеру із залу- ченням підприємств кластерів №1, №2, №3. При створенні кластеру №1 синергетичний ефект може бути отриманим за рахунок об`єднання активів підприємств у розмірі 107,48 тис. грн., за рахунок Таблиця 2 Основні показники діяльності підприємств груп кластерів, тис. грн.  2 – ,  3 – ,  4 – ,  5 – .  1          `     1 3   2 15   3 1   4 2   5 3   2      , . . `              -     -    -  32206,09 1338214,32 785705,74   1 1572,61 57648,9957 60129,61  2 34422,52 780545,99 465140,2  3    4 74,18 81235,75 61665,67  5 -1836,75 102172,68 129818,5       -           .     -    : 1.           (  ).         (),          ,    (    ).    1:  = (  ) – , (1)   –          ;  –     (  - )  ;  –  3       , . . `   ( ) ,        ( )    -       10056,76 20409,71   1 107,48 -173,63  2 2580,37 17731,49  3    4 56,74 -101,08  5 974,53 -3485,94  1, 2 1189,37 15188,42  1, 2, 3 13442,21 20170,13  1, 2, 3, 4 11965,09 13241 .    . 3 ,          -    1, 2, 3.    1 -        `  -    107,48 . .,            173,63 . . Таблиця 3 Оцінка синергетичного ефекту кластера виновиробників Одеської області, тис. грн. 119ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26) чистого доходу від реалізації продукції прибуток кластеру зменшиться на 173,63 тис. грн. При створенні кластеру №2 синергетич- ний ефект досягає 2580,37 тис. грн., за раху- нок активів підприємств кластеру, за раху- нок чистого доходу від реалізації продукції 17731,49 тис. грн. За результатами проведено- го кластерного аналізу до кластеру №3 ввійшло 1 підприємство, тому ефект синергії в дано- му варіанті відсутній. Об`єднання підприємств кластерів №1, №2, №3 значно збільшує ефект синергії за першим методом до 13442,21 тис. грн., за другим – до 20170,13 тис. грн.. Для підприємств на етапі скорочення і занепаду (кластери №4, №5) доцільно про- ведення спочатку відповідних перетворень (адаптаційної, фінансово-оздоровчої, санаційної реструктуризації) для переходу їх на більш висо- кий етап життєвого циклу, і в подальшому вклю- чити в кластер. Інші групування підприємств у кластери або об`єднання окремих кластерів ма- ють менший ефект синергії з використанням двох ключових економічних показників. Перспективи подальших досліджень у дано- му напрямку. Розробка стратегії конкурентного розвитку країни, національної та регіональних інноваційних систем, містить комплекс заходів макро-, мезо- і макрорівнів. На кожному з цих рівнів стратегія кластерізації займає пріоритетну позицію. У подальших дослідженнях планується фор- мування стратегії кластерізації підприємств виноробства Одеського регіону. Література 1. Мигранян А.А. «Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кла- стеров». – Интернет-ресурс: http://www. krsu.edu.kg/ vestnik/v3/a15.html. 2. Marshal A. Mechanical and bilogical analogies in economics. – 1898. – 375 p. 3. Портер М. Конкуренция: Пер. с англ. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2005. – 608 с. 4. Мальберг А., Зандер І. Територіальний кластеринг, місцева концентрація знань та конкурентоздатності фірми: Посібник з кластерного розвитку .– К., 2006. – С. 15. 5. Розенфельд С.А. Введення бізнес-кластерів в основний напрямок економічного розвит- ку: Посібник з кластерного розвитку. – К., 2006. – С. 24 6. Соколенко С.И. О кластеризации в стра- нах ОЧЭС // Деловой вестник. – 2007. – № 12(163). – С. 21. 7. Бруншпак Г.К. Государственная поддерж- ка кластерных инициатив: вертикально- интегрированные структуры в АПК // Экономика АПК. – 2007. – № 4. – С. 40-48. 8. Оскольський В. О перспективах станов- ления конкурентоспособной региональ- ной экономики // Экономика Украины. – 2007. – № 12. – С. 4-11. Поступила до редакції 01.09.08 © Є.В. Лазарєва, Г.В. Карпінська, 2008