Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з використанням при...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12098 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства / Є.В. Лазарєва, Г.В. Карпінська // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 114-119. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12098 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-120982025-02-23T19:52:48Z Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства Кластер как перспективная форма реструктуризации предприятий виноделия Cluster as a perspective form of restructuring wine-making enterprises Лазарєва, Є.В. Карпінська, Г.В. Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з використанням при його обґрунтуванні кластерного аналізу та оцінки синергетичного ефекту. Рассмотрена необходимость реализации кластерной экономики как пути ускоренной экономической и технологической модернизации национального хозяйства, и как разновидность внешней реструктуризации предприятий. Предложен пилотный проект создания кластера виноделов в Одесском регионе с использованием при его обосновании кластерного анализа и оценки синергетического эффекта. 2008 Article Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства / Є.В. Лазарєва, Г.В. Карпінська // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 114-119. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1814-8913 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12098 (663.3+519.237) 330.341 uk application/pdf Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки |
| spellingShingle |
Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Лазарєва, Є.В. Карпінська, Г.В. Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства |
| description |
Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з використанням при його обґрунтуванні кластерного аналізу та оцінки синергетичного ефекту. |
| format |
Article |
| author |
Лазарєва, Є.В. Карпінська, Г.В. |
| author_facet |
Лазарєва, Є.В. Карпінська, Г.В. |
| author_sort |
Лазарєва, Є.В. |
| title |
Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства |
| title_short |
Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства |
| title_full |
Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства |
| title_fullStr |
Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства |
| title_full_unstemmed |
Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства |
| title_sort |
кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства |
| publisher |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12098 |
| citation_txt |
Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства / Є.В. Лазарєва, Г.В. Карпінська // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 114-119. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lazarêvaêv klasterâkperspektivnaformarestrukturizacíípídpriêmstvvinorobstva AT karpínsʹkagv klasterâkperspektivnaformarestrukturizacíípídpriêmstvvinorobstva AT lazarêvaêv klasterkakperspektivnaâformarestrukturizaciipredpriâtijvinodeliâ AT karpínsʹkagv klasterkakperspektivnaâformarestrukturizaciipredpriâtijvinodeliâ AT lazarêvaêv clusterasaperspectiveformofrestructuringwinemakingenterprises AT karpínsʹkagv clusterasaperspectiveformofrestructuringwinemakingenterprises |
| first_indexed |
2025-11-24T18:43:22Z |
| last_indexed |
2025-11-24T18:43:22Z |
| _version_ |
1849698342669385728 |
| fulltext |
114 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
інструменти та заходів, які в змозі значно сприя-
ти покращенню діяльності машинобудівного
підприємства, він вимагає ретельних досліджень.
Слід звернути увагу на те, що маркетингова
діяльність усіх підприємств безперечно має спільні
базові основи, але кожному з них притаманні
окремі особливості, які визначаються товаром,
що виготовляються, галуззю промисловості, мас-
штабом виробництва, а це впливає на специфіку
їх маркетингової діяльності. Тому при формуванні
теоретичних основ та розробці практичних
рекомендацій з цього питання обов’язковою умо-
вою є дослідження та визначення особливостей
маркетингової діяльності саме машинобудівних
підприємств.
Література
1. Чайковська В.П. Промислові підприємства
України: проблеми і перспективи
розвитку // Актуальні проблеми еконо-
міки. – 2007. – № 1(67). – С. 97-103.
2. Воронкова А.Э. Стратегическое управ-
ление конкурентоспособным потенциа-
лом предприятия: диагностика и органи-
зация. Монография. – Луганск: Изд-во
Восточноукраинского национального уни-
верситета, 2000. – 315 с.
3. Клинов В. Современные тенденции разви-
тия машиностроения // Вопросы экономи-
ки. – 2006. – № 9. – С. 31-47.
4. Брес С.В. Роль інновацій у забезпеченні
конкурентоспроможності машинобудівного
комплексу України // Актуальні проблеми
економіки. – 2006. – № 1. – С. 162-169.
5. Державна програма розвитку вітчизняних
машинобудування на 2006 – 2011 роки: за-
тверджено постановою КМУ 18.04.2006
№516 // Офіційний вісник України. –
2006. – № 16. – С. 136-145.
Поступила до редакції 30.10.08 © А.О. Співак, О.М. Співак, 2008
УДК (663.3+519.237) 330.341 Є.В. Лазарєва*
Г.В. Карпінська**
КЛАСТЕР ЯК ПЕРСПЕКТИВНА ФОРМА РЕСТРУКТУРИЗАцІЇ
ПІДПРИЄМСТВ ВИНОРОБСТВА
Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й
технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації
підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з вико-
ристанням при його обґрунтуванні кластерного аналізу та оцінки синер-гетичного ефекту.
Рассмотрена необходимость реализации кластерной экономики как пути ускоренной экономической и
технологической модернизации национального хозяйства, и как разновидность внешней реструктуризации
предприятий. Предложен пилотный проект создания кластера виноделов в Одесском регионе с использо-
ванием при его обосновании кластерного анализа и оценки синергетического эффекта.
Постанова проблеми. Радикальні зміни, що
відбулися і відбуваються в України: перехід до
ринкової економіки, проведення інтеграційної
політики держави до ВТО та ЄС орієнтовані
на економічне зростання й підвищення
конкурентоспроможності вітчизняних суб’єктів
господарювання. В глобальному середовищі рин-
ки стандартних товарів вже насичені, споживачів
все більше приваблюють товари високої якості
та вузької спеціалізації. Для пристосування до
змін і вимог ринку підприємства і компанії про-
понують нові форми організації й управління
* Лазарєва Є.В. – старший науковий співробітник, канд. екон. наук, с.н.с., доцент.
** Карпінська Г.В. – молодший науковий співробітник.
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.
115ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26)
діяльності, які передбачають розподіл вироб-
ництва у відповідності з диверсифікованими
міжвиробничими зв’язками з постачальниками
товарів, робіт, послуг, підрядниками і кінцевими
споживачами. Такі технології організації
співробітництва засновані на створені кластерів,
які формують із підприємств і організацій
(компаній), виконуючих різні функції та
об’єднаних єдиними технологічними процесами,
результатом яких є кінцевий конкурентоспро-
можний продукт. Важливість кластерів стає в їх
здібності інтегрувати ресурсний потенціал окремої
галузі, території, регіону в добровільне партнерсь-
ке об’єднання з метою отримання сукупної ви-
годи на основі задоволення як споживачів, так і
виробників.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Термін «кластер» був введений для використання
у 60-ті роки ХХ ст. при розробці нового науково-
го напряму – кластерний аналіз [1]. Такий аналіз
– це назва множини обчислювальних процедур,
які використовують при створенні класифікації.
В результаті дій цих процедур утворюють «кла-
стери» або групи східних об’єктів. Тобто кла-
стер, поперед усього, був пов’язаним з поняттям
класифікація множини об’єктів.
В економічних дослідженнях вперше на
феномен кластеру звернув увагу Альфред Маршал
[2], який більше ста років тому відзначив тенденцію
до концентрації спеціалізованих компаній в
«промислових регіонах». Наприкінці 70-х років
ХХ ст. дослідження по кластерній економіці
були розглянути у працях М. Портера [3], де
він ураховував, що конкурентоспроможність
країни слід розглядати через призму міжнародної
конкурентоспроможності не окремих фірм,
а кластерів – об’єднань фірм різних галузей,
при цьому, принципове значення має здібність
цих кластерів ефективно використовувати
внутрішні ресурси. В своїх дослідженнях він
визначив, що найбільше конкурентоспроможні
транснаціональні компанії звичайно не
розташовані безсистемно у різних країнах, а ма-
ють тенденцію концентруватися в одній країні,
а, в деяких випадках, в одному регіоні країни. Це
зумовлено тим, що одна або декілька фірм, кон-
курентоспроможних на світових ринках, розпов-
сюджують свій позитивний вплив на близьке ото-
чення: постачальників споживачів, конкурентів.
А успіхи оточення, у свою чергу, впливають на
подальший ріст конкурентоспроможності певної
компанії.
Хоча концепція кластерів існує досить до-
вго, вона має різні значення в різних куточках
Європи. Кластери варіюють від малих мереж в об-
межених географічних зонах до «мега-кластерів»
у Німеччині, Данії, Фінляндії, що представля-
ють величезну частину економіки. Концепцію
«кластеру» використовують в різноманітних
бізнес-структурах: національних, регіональних,
міжрегіональних, промислових або виробни-
чих системах та інноваційних системах. Кластер
також використовують у різноманітних цілях:
підвищення конкурентоспроможності малих і
середніх підприємств, проведення допоміжних
колективних досліджень, структурних змін у
промисловості, впровадженні системи управління
навколишнім середовищем. Хоча існує бага-
то визначень, більшість із них поділяють ідею
мережі та спеціалізації. Так, Мальберг вважає,
що регіональні кластери є „обмеженими
географічними зонами з досить великим числом
фірм і працівників у малому колі спільних промис-
лових секторів” [4, с. 15]. Розенфельд підкреслює,
що кластери повинні мати активні канали для
бізнес-транзакцій, діалогу й комунікації. «Без ак-
тивних каналів, навіть критична маса відповідних
фірм не є місцевим виробництвом або соціальною
системою і не функціонує як кластер» [5, с. 24].
В сучасних економічних дослідженнях понят-
тя кластер і кластерний аналіз використовують
в цілому для пояснювання економіко-технічних
і виробничо-технологічних процедур з випуску
одного або декількох видів готової продукції за
допомогою багатоступінчастих або багатоетапних
виробничих процесів.
З точки зору С.І. Соколенко – президента
МФСР, «кластери створюють унікальну підставу
для розвитку інноваційної діяльності, підвищення
продуктивності та рентабельності сектору малих і
середніх підприємств. Кластери – істинне дитя
глобалізації, підвищення ролі регіонів, створю-
ють основу для притоку іноземних інвестицій,
навчання широкого кола підприємців и міцного
розвитку малого и середнього підприємництва,
підвищення гнучкості та мобільності компаній,
створення широкого спектру мережевих струк-
тур. Кластери одночасно виступають і як форум,
в рамках якого ведеться діалог між діловими, уря-
довими, науковими колами про шляхи розвитку
конкурентних переваг в межах міста, провінції,
штату, країни й навіть на наднаціональному рівні»
[6, с. 21].
Найбільш поширене визначення кластера
належить Майклу Портеру: «Кластер, або про-
мислова група, – це група географічно близьких,
взаємозв’язаних компаній і пов'язаних з ними
організацій, які діють у певній сфері, характери-
зуються спільністю діяльності й взаємно допо-
внюють один одного»[3, с. 258].
Таким чином, більшість дослідників і
експертів визначають кластер як географічну
116 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
концентрацію подібних, спільних або додаткових
підприємств із активними каналами для бізнес-
трансакцій, комунікацій і діалогу, які розділяють
спеціалізовану інфраструктуру, робочі ринки й
послуги й мають спільні можливості або погрози.
Виділення невирішених раніше частин
загальної проблеми. В розвинених країнах
здійснюється державна і регіональна підтримка
кластерних ініціатив. Наприклад, у різних шта-
тах США існують комісії з ініціювання створення
кластерів, причому всю аналітичну роботу ведуть
наукові центри і університети. Комісії розділяють
частки учасників кластерів, проявляють турбо-
ту про зміцнення їхніх організаційних структур,
допомагають переборювати різного роду пере-
шкоди. Первісний капітал виділяється штатом,
потім залучають кошти приватних компаній.
Характерним для американських кластерів є те,
що вони беруть участь у глобальній конкуренції.
Пріоритетами вважаються інноваційні підходи, а
проведена робота ґрунтується на принципах пар-
тнерства [7, с. 45].
У країнах ЄС кластерні стратегії є або ча-
стиною національної стратегії для підвищення
конкурентоспроможності, або частиною
регіональної програми для стабілізації
регіонального розвитку. В нових країнах-членах і
країнах-кандидатах кластерний підхід, в основно-
му, використовують для прискорення змін і сти-
мулювання бізнесу до інновацій. Більшість країн,
які готуються до вступу, перебувають на ранній
стаді розробки стратегій кластерізації.
Впровадження кластерної стратегії
в європейських країнах здійснюється на
національному, регіональному й місцевому рівнях.
Зростаючою тенденцією є співробітництво між
національними міністерствами (агентствами),
які надають підтримку кластерним стратегіям, у
той час, як регіональні агентства здійснюють їхнє
впровадження.
У своєму Зверненні до Ради 13 вересня
2006р. Європейська комісія підкреслила, що
бути частиною кластера є важливою конку-
рентною перевагою бізнесу. Кластери допо-
магають заповнити порожнечу між бізнесом,
дослідженнями й ресурсами, таким чином,
швидше видаючи знання на ринок. Успішні кла-
стери пропогандують інтенсивну конкуренцію
одночасно зі співробітництвом. Вони збільшують
продуктивність, залучають інвестиції, пропо-
гандують дослідження, підсилюють промислову
базу, розробляють спеціальні продукти і послуги
та стають основою для розвитку навичок. Нове
покоління програм Європейської регіональної
політики на 2007-2013рр. пропогандує підхід, що
базується на регіональних інноваційних класте-
рах, не тільки в розвинених міських центрах, а та-
кож у найбідніших сільських регіонах .
Україні , як одній європейських держав, у про-
грамах розвитку потрібно враховувати той факт,
що всі країни Європи вже мають і здійснюють
свої національні програми кластеризації.
Президент Союзу економістів України В.
Оскольський так визначає ряд заходів по створен-
ню в регіонах сіткових (мережевих) інноваційних
структур на основі кластерного підходу: «...у
Стратегію розвитку України до 2015 р. включити
заходи щодо підтримки розвитку пріоритетних
національних і регіональних кластерів, залучити
наукові та освітні центри до вивчення світового
досвіду розвитку кластерів і до підготовки
спеціалістів для роботи в умовах кластерізації
економіки, ін.» [8, с. 10].
Метою статті є обґрунтування створення
кластеру як одного з перспективних напрямків
інституціональних перетворень вітчизняного
АПК в ситуації обмеженості коштів на підтримку
і, насамперед, виноробної промисловості – однієї
з конкурентоспроможних галузей національного
господарства, особливо в умовах жорсткої
конкуренції при вступі України до ВТО і ЄС.
Виклад основного матеріалу дослідження. В
Україні вже функціонують близько 20 кластерів
(всі вони створені без підтримки держави),
такі об'єднання – організаційно-управлінська
та економічна інновація. Специфікою кла-
стерного розвитку регіонів України є те, що в
них сформовані, в основному, низько – або
середньотехнологічні кластери – з виробницт-
ва текстилю, одягу, взуття, харчової і будівельної
продукції, туризму, у том числі традиційного, ек-
стремального та екологічного. При цьому класте-
ри Поділля, Прикарпаття, Полісся, Севастополя
розподілені по території в залежності від наявних
переробляємих ресурсів.
Перспективним видом економічної діяль-
ності національного господарства України,
особливо в південних регіонах, грала і відіграє
виноградарсько-виноробна промисловість, сиро-
вина і готова продукція якої користується значним
попитом на внутрішньому і зовнішньому ринках.
В її склад входять приблизно 600 господарств, що
займаються вирощуванням винограду, близько
500 суб'єктів підприємницької діяльності, що
мають ліцензію на право робити виноробну
продукцію і 15 виноградних розплідників. За да-
ними державного департаменту продовольства
Міністерства аграрної політики динамічний
розвиток винного ринку спостерігається про-
тягом декількох років, ємність ринку тихих вин
оцінюють у 21-22 млн. дол. Ураховуючи важливість
розвитку виноробства в країні, вирішувати питан-
117ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26)
ня її ефективності можливо тільки в комплексній
збалансованості розвитку всіх секторів рин-
ку вина, а саме: виноградарства, виноробства,
виноторгівлі з використанням механізмів регу-
лювання експортних та імпортних товаропотоків
і балансу економічних інтересів держави і всіх
суб`єктів ринку.
Для задоволення потреб різних сегментів
споживачів у якісній та конкурентній винній
продукції і посилення позицій підприємств вино-
робства регіону при його інтеграції в сучасне се-
редовище пропонується створення виноробного
кластера в Одеській області. Економічні зв'язки,
які перебувають в основі створення виноробного
кластера, базуються на довгострокових контрак-
тах і здійснюються на базі вертикальних і горизон-
тальних взаємодій між різними бізнес-суб'єктами
та їхньою взаємозалежністю, що підсилює ефект
синергії.
Даний ефект виникає завдяки:
1. Економії, зумовленої масштабами
діяльності. Одне із джерел такої економії є
розподіл постійних витрат на більшу кількість
одиниць продукції. Економії можна досягнути
на всіх етапах створення вартості, а саме: наукові
дослідження і розробки, постачання, виробницт-
во, зниження вартості трансакційних витрат, ре-
клама, збут і післяпродажне обслуговування.
2. Одержанню взаємодоповнюючих ресурсів.
Постачальницька складова кластера має ресур-
си, необхідні для виробничої складової кластера і
одержує ці ресурси дешевше, ніж, як би довелося
їх створювати самостійно.
3. Зниженню конкуренції. Створення вино-
робного кластера в Одеській області дає можливість
підсилити конкурентні позиції підприємств, які
входять у кластер на ринку виробників України
і за її межами, й знизити цінову конкуренцію
усередині кластера.
4. Підвищенню якості управління. Деякі
підприємства виноробства страждають від не-
компетентного і неефективного керівництва, в
результаті одержують значно менший прибу-
ток, на який розраховували. Хоча підприємства
можуть самі змінити свій апарат управління, на
практиці власники (акціонери) не завжди ма-
ють можливість безпосередньо впливати на
рішення питань про те, хто і як повинен управля-
ти підприємством, а менеджери не мають інтересу
до власного зниження у посаді або звільненні у
випадках помилкового керівництва.
У пропонуємому кластері функції підготовки
і підвищення кваліфікації менеджерів і персо-
налу беруть на себе науково-дослідні устано-
ви, зокрема, Одеський аграрний університет
(ОДАУ) і Одеська національна академія харчо-
вих технологій (ОНАХТ). Функцію контролю
результатів діяльності управлінських підсистем
підприємств покладено на Раду кластера, яку фор-
мують із представників власників підприємств
кластера.
5. Інформаційному ефекту. Забезпечення
інформацією про нові технології, доступ до мар-
кетингових досліджень, які будуть проводиться
єдиним спеціалізованим маркетинговим центром,
а також наявність постійних особистих контактів
і суспільних зв'язків полегшують управління по-
токами інформації й знижують її вартість для
учасників кластера.
6. Інноваційному ефекту. Удосконалення і
розробка нових технологій вирощування й куль-
тивування винограду, розробка пропозицій щодо
поліпшення структури сортового складу насад-
жень, якості та освоєння нових видів продукції,
технологічних удосконалень та інновацій у
виробничий процес підприємств винороб-
ства. Комерціалізація об`єктів інтелектуальної
власності (власних і на продаж). Всі ці функції
виконують у кластері науково-дослідні устано-
ви, Вузи, а саме: Інститут виноградарства і вино-
робства ім. В.Е. Таїрова, ОДАУ, ОНАХТ, відділ
трансферу технологій.
6. Диверсифікованість ризиків. Диверси-
фікованість (з урахуванням видів діяльності: ви-
робництво виноробної продукції, обладнання,
інвестування тощо), дозволить стабілізувати потік
доходів підприємств учасників кластеру і знизити
ризики.
Для обґрунтування доцільності і ефективності
створення виноробного кластеру в Одеській
області було проведено групування винороб-
них підприємств, ураховуючи етапи їх життєвого
циклу, з використанням кластерного аналізу за
основними показниками діяльності підприємств:
чистого доходу, суми активів, власного капіталу,
чистого прибутку, див. табл. 1, 2. Проведений
аналіз дозволив визначити п’ять груп (кластерів):
кластер №1 – ріст, кластер №2 – стабілізація,
кластер №3 – стагнація, кластер №4 – скорочен-
ня, кластер №5 – занепад.
Таблиця 1
Результати кластерного аналізу підприємств
виноробства Одеської області
З метою виділення найбільш привабливих
групувань підприємств-учасників кластеру та їх
варіантів проведений розрахунок синергетичного
2 – , 3 – , 4 – ,
5 – .
1
`
1 3
2 15
3 1
4 2
5 3
2
, . .
`
-
-
-
32206,09 1338214,32 785705,74
1 1572,61 57648,9957 60129,61
2 34422,52 780545,99 465140,2
3
4 74,18 81235,75 61665,67
5 -1836,75 102172,68 129818,5
-
. -
:
1.
( ).
(),
,
118 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
ефекту відповідних кластерів. Для оцінки синер-
гетичного ефекту використано два методи :
1. Оцінка синергетичного ефекту на основі
середньої суми прибутку підприємств класте-
ра (управління сумісними активами). У цьому
випадку ефект характеризується як надпри-
буток підприємств (гудвілл), виражений су-
мою синергетичних ефектів по відношенню до
середньої норми прибутку, яку генерують активи
(середньої норми рентабельності активів класте-
ра). Розраховують за формулою 1:
Гп = (А х НПс) – ЧП, (1)
де Гп – сума гудвілла на основі оцінки по
фактичній сумі прибутку кластера;
ЧП – середньорічна сума чистого прибут-
ку (прибуток після оподаткування) підприємств
кластера;
А – середньорічна вартість активів підпри-
ємств кластера;
НПс – середня норма рентабельності активів
(в десятковій дробі).
2. Оцінка гудвілла на основі чистого доходу
від реалізації продукції. У цьому випадку, осно-
вою оцінки є «мультиплікатор прибутку/обсяг
продажу». Цей показник характеризує питому
вагу суми чистого прибутку в обсязі реалізації
продукції. Розраховують за формулою 2:
Гчд = (ЧД х Мп/п) – ЧП, (2)
де Гчд – сума гудвілла на основі оцінки чи-
стого доходу від реалізації продукції;
ЧД – середньорічний обсяг чистого доходу
від реалізації продукції підприємствами кластера;
МП/п – мультиплікатор прибутку/обсяг про-
дажу, в десятковій дробі.
Результати розрахунків наведені у табл. 3.
Висновки. За результатами розрахунків табл.
3 видно, що найбільш ефективним є формуван-
ня регіонального виноробного кластеру із залу-
ченням підприємств кластерів №1, №2, №3. При
створенні кластеру №1 синергетичний ефект може
бути отриманим за рахунок об`єднання активів
підприємств у розмірі 107,48 тис. грн., за рахунок
Таблиця 2
Основні показники діяльності підприємств груп кластерів, тис. грн.
2 – , 3 – , 4 – ,
5 – .
1
`
1 3
2 15
3 1
4 2
5 3
2
, . .
`
-
-
-
32206,09 1338214,32 785705,74
1 1572,61 57648,9957 60129,61
2 34422,52 780545,99 465140,2
3
4 74,18 81235,75 61665,67
5 -1836,75 102172,68 129818,5
-
. -
:
1.
( ).
(),
,
( ).
1:
= ( ) – , (1)
– ;
– ( -
) ;
–
3
, . .
`
( )
,
( )
-
10056,76 20409,71
1 107,48 -173,63
2 2580,37 17731,49
3
4 56,74 -101,08
5 974,53 -3485,94
1, 2 1189,37 15188,42
1, 2,
3
13442,21 20170,13
1, 2,
3, 4
11965,09 13241
. . 3 ,
-
1, 2, 3. 1 -
` -
107,48 . .,
173,63 . .
Таблиця 3
Оцінка синергетичного ефекту кластера виновиробників
Одеської області, тис. грн.
119ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26)
чистого доходу від реалізації продукції прибуток
кластеру зменшиться на 173,63 тис. грн.
При створенні кластеру №2 синергетич-
ний ефект досягає 2580,37 тис. грн., за раху-
нок активів підприємств кластеру, за раху-
нок чистого доходу від реалізації продукції
17731,49 тис. грн. За результатами проведено-
го кластерного аналізу до кластеру №3 ввійшло
1 підприємство, тому ефект синергії в дано-
му варіанті відсутній. Об`єднання підприємств
кластерів №1, №2, №3 значно збільшує ефект
синергії за першим методом до 13442,21 тис. грн.,
за другим – до 20170,13 тис. грн..
Для підприємств на етапі скорочення і
занепаду (кластери №4, №5) доцільно про-
ведення спочатку відповідних перетворень
(адаптаційної, фінансово-оздоровчої, санаційної
реструктуризації) для переходу їх на більш висо-
кий етап життєвого циклу, і в подальшому вклю-
чити в кластер. Інші групування підприємств у
кластери або об`єднання окремих кластерів ма-
ють менший ефект синергії з використанням двох
ключових економічних показників.
Перспективи подальших досліджень у дано-
му напрямку. Розробка стратегії конкурентного
розвитку країни, національної та регіональних
інноваційних систем, містить комплекс заходів
макро-, мезо- і макрорівнів. На кожному з цих
рівнів стратегія кластерізації займає пріоритетну
позицію.
У подальших дослідженнях планується фор-
мування стратегії кластерізації підприємств
виноробства Одеського регіону.
Література
1. Мигранян А.А. «Теоретические аспекты
формирования конкурентоспособных кла-
стеров». – Интернет-ресурс: http://www.
krsu.edu.kg/ vestnik/v3/a15.html.
2. Marshal A. Mechanical and bilogical analogies
in economics. – 1898. – 375 p.
3. Портер М. Конкуренция: Пер. с англ. – М.:
Изд. дом «Вильямс», 2005. – 608 с.
4. Мальберг А., Зандер І. Територіальний
кластеринг, місцева концентрація знань
та конкурентоздатності фірми: Посібник з
кластерного розвитку .– К., 2006. – С. 15.
5. Розенфельд С.А. Введення бізнес-кластерів
в основний напрямок економічного розвит-
ку: Посібник з кластерного розвитку. – К.,
2006. – С. 24
6. Соколенко С.И. О кластеризации в стра-
нах ОЧЭС // Деловой вестник. – 2007. –
№ 12(163). – С. 21.
7. Бруншпак Г.К. Государственная поддерж-
ка кластерных инициатив: вертикально-
интегрированные структуры в АПК //
Экономика АПК. – 2007. – № 4. – С. 40-48.
8. Оскольський В. О перспективах станов-
ления конкурентоспособной региональ-
ной экономики // Экономика Украины. –
2007. – № 12. – С. 4-11.
Поступила до редакції 01.09.08 © Є.В. Лазарєва, Г.В. Карпінська, 2008
|