Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства

Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з використанням при...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Main Authors: Лазарєва, Є.В., Карпінська, Г.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12098
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства / Є.В. Лазарєва, Г.В. Карпінська // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 114-119. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12098
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-120982025-02-23T19:52:48Z Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства Кластер как перспективная форма реструктуризации предприятий виноделия Cluster as a perspective form of restructuring wine-making enterprises Лазарєва, Є.В. Карпінська, Г.В. Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з використанням при його обґрунтуванні кластерного аналізу та оцінки синергетичного ефекту. Рассмотрена необходимость реализации кластерной экономики как пути ускоренной экономической и технологической модернизации национального хозяйства, и как разновидность внешней реструктуризации предприятий. Предложен пилотный проект создания кластера виноделов в Одесском регионе с использованием при его обосновании кластерного анализа и оценки синергетического эффекта. 2008 Article Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства / Є.В. Лазарєва, Г.В. Карпінська // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 114-119. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1814-8913 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12098 (663.3+519.237) 330.341 uk application/pdf Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
spellingShingle Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
Лазарєва, Є.В.
Карпінська, Г.В.
Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
description Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з використанням при його обґрунтуванні кластерного аналізу та оцінки синергетичного ефекту.
format Article
author Лазарєва, Є.В.
Карпінська, Г.В.
author_facet Лазарєва, Є.В.
Карпінська, Г.В.
author_sort Лазарєва, Є.В.
title Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
title_short Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
title_full Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
title_fullStr Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
title_full_unstemmed Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
title_sort кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства
publisher Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate 2008
topic_facet Стратегії розвитку підприємства в умовах ринкової економіки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12098
citation_txt Кластер як перспективна форма реструктуризації підприємств виноробства / Є.В. Лазарєва, Г.В. Карпінська // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 114-119. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT lazarêvaêv klasterâkperspektivnaformarestrukturizacíípídpriêmstvvinorobstva
AT karpínsʹkagv klasterâkperspektivnaformarestrukturizacíípídpriêmstvvinorobstva
AT lazarêvaêv klasterkakperspektivnaâformarestrukturizaciipredpriâtijvinodeliâ
AT karpínsʹkagv klasterkakperspektivnaâformarestrukturizaciipredpriâtijvinodeliâ
AT lazarêvaêv clusterasaperspectiveformofrestructuringwinemakingenterprises
AT karpínsʹkagv clusterasaperspectiveformofrestructuringwinemakingenterprises
first_indexed 2025-11-24T18:43:22Z
last_indexed 2025-11-24T18:43:22Z
_version_ 1849698342669385728
fulltext 114 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ інструменти та заходів, які в змозі значно сприя- ти покращенню діяльності машинобудівного підприємства, він вимагає ретельних досліджень. Слід звернути увагу на те, що маркетингова діяльність усіх підприємств безперечно має спільні базові основи, але кожному з них притаманні окремі особливості, які визначаються товаром, що виготовляються, галуззю промисловості, мас- штабом виробництва, а це впливає на специфіку їх маркетингової діяльності. Тому при формуванні теоретичних основ та розробці практичних рекомендацій з цього питання обов’язковою умо- вою є дослідження та визначення особливостей маркетингової діяльності саме машинобудівних підприємств. Література 1. Чайковська В.П. Промислові підприємства України: проблеми і перспективи розвитку // Актуальні проблеми еконо- міки. – 2007. – № 1(67). – С. 97-103. 2. Воронкова А.Э. Стратегическое управ- ление конкурентоспособным потенциа- лом предприятия: диагностика и органи- зация. Монография. – Луганск: Изд-во Восточноукраинского национального уни- верситета, 2000. – 315 с. 3. Клинов В. Современные тенденции разви- тия машиностроения // Вопросы экономи- ки. – 2006. – № 9. – С. 31-47. 4. Брес С.В. Роль інновацій у забезпеченні конкурентоспроможності машинобудівного комплексу України // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 1. – С. 162-169. 5. Державна програма розвитку вітчизняних машинобудування на 2006 – 2011 роки: за- тверджено постановою КМУ 18.04.2006 №516 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 16. – С. 136-145. Поступила до редакції 30.10.08 © А.О. Співак, О.М. Співак, 2008 УДК (663.3+519.237) 330.341 Є.В. Лазарєва* Г.В. Карпінська** КЛАСТЕР ЯК ПЕРСПЕКТИВНА ФОРМА РЕСТРУКТУРИЗАцІЇ ПІДПРИЄМСТВ ВИНОРОБСТВА Розглянуто необхідність реалізації кластерної економіки як шляху прискореної економічної й технологічної модернізації національного господарства, й як різновид зовнішньої реструктуризації підприємств. Запропонований пілотний проект створення кластеру виноробів в Одеському регіоні з вико- ристанням при його обґрунтуванні кластерного аналізу та оцінки синер-гетичного ефекту. Рассмотрена необходимость реализации кластерной экономики как пути ускоренной экономической и технологической модернизации национального хозяйства, и как разновидность внешней реструктуризации предприятий. Предложен пилотный проект создания кластера виноделов в Одесском регионе с использо- ванием при его обосновании кластерного анализа и оценки синергетического эффекта. Постанова проблеми. Радикальні зміни, що відбулися і відбуваються в України: перехід до ринкової економіки, проведення інтеграційної політики держави до ВТО та ЄС орієнтовані на економічне зростання й підвищення конкурентоспроможності вітчизняних суб’єктів господарювання. В глобальному середовищі рин- ки стандартних товарів вже насичені, споживачів все більше приваблюють товари високої якості та вузької спеціалізації. Для пристосування до змін і вимог ринку підприємства і компанії про- понують нові форми організації й управління * Лазарєва Є.В. – старший науковий співробітник, канд. екон. наук, с.н.с., доцент. ** Карпінська Г.В. – молодший науковий співробітник. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. 115ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26) діяльності, які передбачають розподіл вироб- ництва у відповідності з диверсифікованими міжвиробничими зв’язками з постачальниками товарів, робіт, послуг, підрядниками і кінцевими споживачами. Такі технології організації співробітництва засновані на створені кластерів, які формують із підприємств і організацій (компаній), виконуючих різні функції та об’єднаних єдиними технологічними процесами, результатом яких є кінцевий конкурентоспро- можний продукт. Важливість кластерів стає в їх здібності інтегрувати ресурсний потенціал окремої галузі, території, регіону в добровільне партнерсь- ке об’єднання з метою отримання сукупної ви- годи на основі задоволення як споживачів, так і виробників. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Термін «кластер» був введений для використання у 60-ті роки ХХ ст. при розробці нового науково- го напряму – кластерний аналіз [1]. Такий аналіз – це назва множини обчислювальних процедур, які використовують при створенні класифікації. В результаті дій цих процедур утворюють «кла- стери» або групи східних об’єктів. Тобто кла- стер, поперед усього, був пов’язаним з поняттям класифікація множини об’єктів. В економічних дослідженнях вперше на феномен кластеру звернув увагу Альфред Маршал [2], який більше ста років тому відзначив тенденцію до концентрації спеціалізованих компаній в «промислових регіонах». Наприкінці 70-х років ХХ ст. дослідження по кластерній економіці були розглянути у працях М. Портера [3], де він ураховував, що конкурентоспроможність країни слід розглядати через призму міжнародної конкурентоспроможності не окремих фірм, а кластерів – об’єднань фірм різних галузей, при цьому, принципове значення має здібність цих кластерів ефективно використовувати внутрішні ресурси. В своїх дослідженнях він визначив, що найбільше конкурентоспроможні транснаціональні компанії звичайно не розташовані безсистемно у різних країнах, а ма- ють тенденцію концентруватися в одній країні, а, в деяких випадках, в одному регіоні країни. Це зумовлено тим, що одна або декілька фірм, кон- курентоспроможних на світових ринках, розпов- сюджують свій позитивний вплив на близьке ото- чення: постачальників споживачів, конкурентів. А успіхи оточення, у свою чергу, впливають на подальший ріст конкурентоспроможності певної компанії. Хоча концепція кластерів існує досить до- вго, вона має різні значення в різних куточках Європи. Кластери варіюють від малих мереж в об- межених географічних зонах до «мега-кластерів» у Німеччині, Данії, Фінляндії, що представля- ють величезну частину економіки. Концепцію «кластеру» використовують в різноманітних бізнес-структурах: національних, регіональних, міжрегіональних, промислових або виробни- чих системах та інноваційних системах. Кластер також використовують у різноманітних цілях: підвищення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств, проведення допоміжних колективних досліджень, структурних змін у промисловості, впровадженні системи управління навколишнім середовищем. Хоча існує бага- то визначень, більшість із них поділяють ідею мережі та спеціалізації. Так, Мальберг вважає, що регіональні кластери є „обмеженими географічними зонами з досить великим числом фірм і працівників у малому колі спільних промис- лових секторів” [4, с. 15]. Розенфельд підкреслює, що кластери повинні мати активні канали для бізнес-транзакцій, діалогу й комунікації. «Без ак- тивних каналів, навіть критична маса відповідних фірм не є місцевим виробництвом або соціальною системою і не функціонує як кластер» [5, с. 24]. В сучасних економічних дослідженнях понят- тя кластер і кластерний аналіз використовують в цілому для пояснювання економіко-технічних і виробничо-технологічних процедур з випуску одного або декількох видів готової продукції за допомогою багатоступінчастих або багатоетапних виробничих процесів. З точки зору С.І. Соколенко – президента МФСР, «кластери створюють унікальну підставу для розвитку інноваційної діяльності, підвищення продуктивності та рентабельності сектору малих і середніх підприємств. Кластери – істинне дитя глобалізації, підвищення ролі регіонів, створю- ють основу для притоку іноземних інвестицій, навчання широкого кола підприємців и міцного розвитку малого и середнього підприємництва, підвищення гнучкості та мобільності компаній, створення широкого спектру мережевих струк- тур. Кластери одночасно виступають і як форум, в рамках якого ведеться діалог між діловими, уря- довими, науковими колами про шляхи розвитку конкурентних переваг в межах міста, провінції, штату, країни й навіть на наднаціональному рівні» [6, с. 21]. Найбільш поширене визначення кластера належить Майклу Портеру: «Кластер, або про- мислова група, – це група географічно близьких, взаємозв’язаних компаній і пов'язаних з ними організацій, які діють у певній сфері, характери- зуються спільністю діяльності й взаємно допо- внюють один одного»[3, с. 258]. Таким чином, більшість дослідників і експертів визначають кластер як географічну 116 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ концентрацію подібних, спільних або додаткових підприємств із активними каналами для бізнес- трансакцій, комунікацій і діалогу, які розділяють спеціалізовану інфраструктуру, робочі ринки й послуги й мають спільні можливості або погрози. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В розвинених країнах здійснюється державна і регіональна підтримка кластерних ініціатив. Наприклад, у різних шта- тах США існують комісії з ініціювання створення кластерів, причому всю аналітичну роботу ведуть наукові центри і університети. Комісії розділяють частки учасників кластерів, проявляють турбо- ту про зміцнення їхніх організаційних структур, допомагають переборювати різного роду пере- шкоди. Первісний капітал виділяється штатом, потім залучають кошти приватних компаній. Характерним для американських кластерів є те, що вони беруть участь у глобальній конкуренції. Пріоритетами вважаються інноваційні підходи, а проведена робота ґрунтується на принципах пар- тнерства [7, с. 45]. У країнах ЄС кластерні стратегії є або ча- стиною національної стратегії для підвищення конкурентоспроможності, або частиною регіональної програми для стабілізації регіонального розвитку. В нових країнах-членах і країнах-кандидатах кластерний підхід, в основно- му, використовують для прискорення змін і сти- мулювання бізнесу до інновацій. Більшість країн, які готуються до вступу, перебувають на ранній стаді розробки стратегій кластерізації. Впровадження кластерної стратегії в європейських країнах здійснюється на національному, регіональному й місцевому рівнях. Зростаючою тенденцією є співробітництво між національними міністерствами (агентствами), які надають підтримку кластерним стратегіям, у той час, як регіональні агентства здійснюють їхнє впровадження. У своєму Зверненні до Ради 13 вересня 2006р. Європейська комісія підкреслила, що бути частиною кластера є важливою конку- рентною перевагою бізнесу. Кластери допо- магають заповнити порожнечу між бізнесом, дослідженнями й ресурсами, таким чином, швидше видаючи знання на ринок. Успішні кла- стери пропогандують інтенсивну конкуренцію одночасно зі співробітництвом. Вони збільшують продуктивність, залучають інвестиції, пропо- гандують дослідження, підсилюють промислову базу, розробляють спеціальні продукти і послуги та стають основою для розвитку навичок. Нове покоління програм Європейської регіональної політики на 2007-2013рр. пропогандує підхід, що базується на регіональних інноваційних класте- рах, не тільки в розвинених міських центрах, а та- кож у найбідніших сільських регіонах . Україні , як одній європейських держав, у про- грамах розвитку потрібно враховувати той факт, що всі країни Європи вже мають і здійснюють свої національні програми кластеризації. Президент Союзу економістів України В. Оскольський так визначає ряд заходів по створен- ню в регіонах сіткових (мережевих) інноваційних структур на основі кластерного підходу: «...у Стратегію розвитку України до 2015 р. включити заходи щодо підтримки розвитку пріоритетних національних і регіональних кластерів, залучити наукові та освітні центри до вивчення світового досвіду розвитку кластерів і до підготовки спеціалістів для роботи в умовах кластерізації економіки, ін.» [8, с. 10]. Метою статті є обґрунтування створення кластеру як одного з перспективних напрямків інституціональних перетворень вітчизняного АПК в ситуації обмеженості коштів на підтримку і, насамперед, виноробної промисловості – однієї з конкурентоспроможних галузей національного господарства, особливо в умовах жорсткої конкуренції при вступі України до ВТО і ЄС. Виклад основного матеріалу дослідження. В Україні вже функціонують близько 20 кластерів (всі вони створені без підтримки держави), такі об'єднання – організаційно-управлінська та економічна інновація. Специфікою кла- стерного розвитку регіонів України є те, що в них сформовані, в основному, низько – або середньотехнологічні кластери – з виробницт- ва текстилю, одягу, взуття, харчової і будівельної продукції, туризму, у том числі традиційного, ек- стремального та екологічного. При цьому класте- ри Поділля, Прикарпаття, Полісся, Севастополя розподілені по території в залежності від наявних переробляємих ресурсів. Перспективним видом економічної діяль- ності національного господарства України, особливо в південних регіонах, грала і відіграє виноградарсько-виноробна промисловість, сиро- вина і готова продукція якої користується значним попитом на внутрішньому і зовнішньому ринках. В її склад входять приблизно 600 господарств, що займаються вирощуванням винограду, близько 500 суб'єктів підприємницької діяльності, що мають ліцензію на право робити виноробну продукцію і 15 виноградних розплідників. За да- ними державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики динамічний розвиток винного ринку спостерігається про- тягом декількох років, ємність ринку тихих вин оцінюють у 21-22 млн. дол. Ураховуючи важливість розвитку виноробства в країні, вирішувати питан- 117ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26) ня її ефективності можливо тільки в комплексній збалансованості розвитку всіх секторів рин- ку вина, а саме: виноградарства, виноробства, виноторгівлі з використанням механізмів регу- лювання експортних та імпортних товаропотоків і балансу економічних інтересів держави і всіх суб`єктів ринку. Для задоволення потреб різних сегментів споживачів у якісній та конкурентній винній продукції і посилення позицій підприємств вино- робства регіону при його інтеграції в сучасне се- редовище пропонується створення виноробного кластера в Одеській області. Економічні зв'язки, які перебувають в основі створення виноробного кластера, базуються на довгострокових контрак- тах і здійснюються на базі вертикальних і горизон- тальних взаємодій між різними бізнес-суб'єктами та їхньою взаємозалежністю, що підсилює ефект синергії. Даний ефект виникає завдяки: 1. Економії, зумовленої масштабами діяльності. Одне із джерел такої економії є розподіл постійних витрат на більшу кількість одиниць продукції. Економії можна досягнути на всіх етапах створення вартості, а саме: наукові дослідження і розробки, постачання, виробницт- во, зниження вартості трансакційних витрат, ре- клама, збут і післяпродажне обслуговування. 2. Одержанню взаємодоповнюючих ресурсів. Постачальницька складова кластера має ресур- си, необхідні для виробничої складової кластера і одержує ці ресурси дешевше, ніж, як би довелося їх створювати самостійно. 3. Зниженню конкуренції. Створення вино- робного кластера в Одеській області дає можливість підсилити конкурентні позиції підприємств, які входять у кластер на ринку виробників України і за її межами, й знизити цінову конкуренцію усередині кластера. 4. Підвищенню якості управління. Деякі підприємства виноробства страждають від не- компетентного і неефективного керівництва, в результаті одержують значно менший прибу- ток, на який розраховували. Хоча підприємства можуть самі змінити свій апарат управління, на практиці власники (акціонери) не завжди ма- ють можливість безпосередньо впливати на рішення питань про те, хто і як повинен управля- ти підприємством, а менеджери не мають інтересу до власного зниження у посаді або звільненні у випадках помилкового керівництва. У пропонуємому кластері функції підготовки і підвищення кваліфікації менеджерів і персо- налу беруть на себе науково-дослідні устано- ви, зокрема, Одеський аграрний університет (ОДАУ) і Одеська національна академія харчо- вих технологій (ОНАХТ). Функцію контролю результатів діяльності управлінських підсистем підприємств покладено на Раду кластера, яку фор- мують із представників власників підприємств кластера. 5. Інформаційному ефекту. Забезпечення інформацією про нові технології, доступ до мар- кетингових досліджень, які будуть проводиться єдиним спеціалізованим маркетинговим центром, а також наявність постійних особистих контактів і суспільних зв'язків полегшують управління по- токами інформації й знижують її вартість для учасників кластера. 6. Інноваційному ефекту. Удосконалення і розробка нових технологій вирощування й куль- тивування винограду, розробка пропозицій щодо поліпшення структури сортового складу насад- жень, якості та освоєння нових видів продукції, технологічних удосконалень та інновацій у виробничий процес підприємств винороб- ства. Комерціалізація об`єктів інтелектуальної власності (власних і на продаж). Всі ці функції виконують у кластері науково-дослідні устано- ви, Вузи, а саме: Інститут виноградарства і вино- робства ім. В.Е. Таїрова, ОДАУ, ОНАХТ, відділ трансферу технологій. 6. Диверсифікованість ризиків. Диверси- фікованість (з урахуванням видів діяльності: ви- робництво виноробної продукції, обладнання, інвестування тощо), дозволить стабілізувати потік доходів підприємств учасників кластеру і знизити ризики. Для обґрунтування доцільності і ефективності створення виноробного кластеру в Одеській області було проведено групування винороб- них підприємств, ураховуючи етапи їх життєвого циклу, з використанням кластерного аналізу за основними показниками діяльності підприємств: чистого доходу, суми активів, власного капіталу, чистого прибутку, див. табл. 1, 2. Проведений аналіз дозволив визначити п’ять груп (кластерів): кластер №1 – ріст, кластер №2 – стабілізація, кластер №3 – стагнація, кластер №4 – скорочен- ня, кластер №5 – занепад. Таблиця 1 Результати кластерного аналізу підприємств виноробства Одеської області З метою виділення найбільш привабливих групувань підприємств-учасників кластеру та їх варіантів проведений розрахунок синергетичного  2 – ,  3 – ,  4 – ,  5 – .  1          `     1 3   2 15   3 1   4 2   5 3   2      , . . `              -     -    -  32206,09 1338214,32 785705,74   1 1572,61 57648,9957 60129,61  2 34422,52 780545,99 465140,2  3    4 74,18 81235,75 61665,67  5 -1836,75 102172,68 129818,5       -           .     -    : 1.           (  ).         (),          , 118 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ ефекту відповідних кластерів. Для оцінки синер- гетичного ефекту використано два методи : 1. Оцінка синергетичного ефекту на основі середньої суми прибутку підприємств класте- ра (управління сумісними активами). У цьому випадку ефект характеризується як надпри- буток підприємств (гудвілл), виражений су- мою синергетичних ефектів по відношенню до середньої норми прибутку, яку генерують активи (середньої норми рентабельності активів класте- ра). Розраховують за формулою 1: Гп = (А х НПс) – ЧП, (1) де Гп – сума гудвілла на основі оцінки по фактичній сумі прибутку кластера; ЧП – середньорічна сума чистого прибут- ку (прибуток після оподаткування) підприємств кластера; А – середньорічна вартість активів підпри- ємств кластера; НПс – середня норма рентабельності активів (в десятковій дробі). 2. Оцінка гудвілла на основі чистого доходу від реалізації продукції. У цьому випадку, осно- вою оцінки є «мультиплікатор прибутку/обсяг продажу». Цей показник характеризує питому вагу суми чистого прибутку в обсязі реалізації продукції. Розраховують за формулою 2: Гчд = (ЧД х Мп/п) – ЧП, (2) де Гчд – сума гудвілла на основі оцінки чи- стого доходу від реалізації продукції; ЧД – середньорічний обсяг чистого доходу від реалізації продукції підприємствами кластера; МП/п – мультиплікатор прибутку/обсяг про- дажу, в десятковій дробі. Результати розрахунків наведені у табл. 3. Висновки. За результатами розрахунків табл. 3 видно, що найбільш ефективним є формуван- ня регіонального виноробного кластеру із залу- ченням підприємств кластерів №1, №2, №3. При створенні кластеру №1 синергетичний ефект може бути отриманим за рахунок об`єднання активів підприємств у розмірі 107,48 тис. грн., за рахунок Таблиця 2 Основні показники діяльності підприємств груп кластерів, тис. грн.  2 – ,  3 – ,  4 – ,  5 – .  1          `     1 3   2 15   3 1   4 2   5 3   2      , . . `              -     -    -  32206,09 1338214,32 785705,74   1 1572,61 57648,9957 60129,61  2 34422,52 780545,99 465140,2  3    4 74,18 81235,75 61665,67  5 -1836,75 102172,68 129818,5       -           .     -    : 1.           (  ).         (),          ,    (    ).    1:  = (  ) – , (1)   –          ;  –     (  - )  ;  –  3       , . . `   ( ) ,        ( )    -       10056,76 20409,71   1 107,48 -173,63  2 2580,37 17731,49  3    4 56,74 -101,08  5 974,53 -3485,94  1, 2 1189,37 15188,42  1, 2, 3 13442,21 20170,13  1, 2, 3, 4 11965,09 13241 .    . 3 ,          -    1, 2, 3.    1 -        `  -    107,48 . .,            173,63 . . Таблиця 3 Оцінка синергетичного ефекту кластера виновиробників Одеської області, тис. грн. 119ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26) чистого доходу від реалізації продукції прибуток кластеру зменшиться на 173,63 тис. грн. При створенні кластеру №2 синергетич- ний ефект досягає 2580,37 тис. грн., за раху- нок активів підприємств кластеру, за раху- нок чистого доходу від реалізації продукції 17731,49 тис. грн. За результатами проведено- го кластерного аналізу до кластеру №3 ввійшло 1 підприємство, тому ефект синергії в дано- му варіанті відсутній. Об`єднання підприємств кластерів №1, №2, №3 значно збільшує ефект синергії за першим методом до 13442,21 тис. грн., за другим – до 20170,13 тис. грн.. Для підприємств на етапі скорочення і занепаду (кластери №4, №5) доцільно про- ведення спочатку відповідних перетворень (адаптаційної, фінансово-оздоровчої, санаційної реструктуризації) для переходу їх на більш висо- кий етап життєвого циклу, і в подальшому вклю- чити в кластер. Інші групування підприємств у кластери або об`єднання окремих кластерів ма- ють менший ефект синергії з використанням двох ключових економічних показників. Перспективи подальших досліджень у дано- му напрямку. Розробка стратегії конкурентного розвитку країни, національної та регіональних інноваційних систем, містить комплекс заходів макро-, мезо- і макрорівнів. На кожному з цих рівнів стратегія кластерізації займає пріоритетну позицію. У подальших дослідженнях планується фор- мування стратегії кластерізації підприємств виноробства Одеського регіону. Література 1. Мигранян А.А. «Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кла- стеров». – Интернет-ресурс: http://www. krsu.edu.kg/ vestnik/v3/a15.html. 2. Marshal A. Mechanical and bilogical analogies in economics. – 1898. – 375 p. 3. Портер М. Конкуренция: Пер. с англ. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2005. – 608 с. 4. Мальберг А., Зандер І. Територіальний кластеринг, місцева концентрація знань та конкурентоздатності фірми: Посібник з кластерного розвитку .– К., 2006. – С. 15. 5. Розенфельд С.А. Введення бізнес-кластерів в основний напрямок економічного розвит- ку: Посібник з кластерного розвитку. – К., 2006. – С. 24 6. Соколенко С.И. О кластеризации в стра- нах ОЧЭС // Деловой вестник. – 2007. – № 12(163). – С. 21. 7. Бруншпак Г.К. Государственная поддерж- ка кластерных инициатив: вертикально- интегрированные структуры в АПК // Экономика АПК. – 2007. – № 4. – С. 40-48. 8. Оскольський В. О перспективах станов- ления конкурентоспособной региональ- ной экономики // Экономика Украины. – 2007. – № 12. – С. 4-11. Поступила до редакції 01.09.08 © Є.В. Лазарєва, Г.В. Карпінська, 2008