Екскурсії як метод підвищення культурно-професійного рівня учителів в Україні на початку ХХ століття
В статті розглядаються питання організації та проведення екскурсій в середовищі українського учительства на початку ХХ ст., їх роль у підвищенні професійного рівня вчителів і підготовці майбутніх керівників екскурсій. В статье рассматриваются вопросы организации и проведения экскурсий в среде украи...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121108 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Екскурсії як метод підвищення культурно-професійного рівня учителів в Україні на початку ХХ століття / С. Грибанова // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 103-106. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-121108 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Грибанова, С. 2017-06-13T15:04:13Z 2017-06-13T15:04:13Z 2012 Екскурсії як метод підвищення культурно-професійного рівня учителів в Україні на початку ХХ століття / С. Грибанова // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 103-106. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121108 37.091.12:005.963.3(477)«19» В статті розглядаються питання організації та проведення екскурсій в середовищі українського учительства на початку ХХ ст., їх роль у підвищенні професійного рівня вчителів і підготовці майбутніх керівників екскурсій. В статье рассматриваются вопросы организации и проведения экскурсий в среде украинского учительства в начале ХХ ст., их роль в повышении профессионального уровня учителей и подготовке будущих руководителей экскурсий. The article deals with the questions of arranging and performing excursions among Ukrainian Teachers’ communities at the beginning of the XXth Century. The role in rising professional level of teachers and the training of future excursion guides are under consideration. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Краєзнавство і туризм Екскурсії як метод підвищення культурно-професійного рівня учителів в Україні на початку ХХ століття Экскурсии как метод повышения культурно-профессионального уровня учительства в Украине в начале ХХ ст. Excursions as Method of Rising Cultural-Professional Level of Teachers in Ukraine at the Beginning of the XXth Century Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Екскурсії як метод підвищення культурно-професійного рівня учителів в Україні на початку ХХ століття |
| spellingShingle |
Екскурсії як метод підвищення культурно-професійного рівня учителів в Україні на початку ХХ століття Грибанова, С. Краєзнавство і туризм |
| title_short |
Екскурсії як метод підвищення культурно-професійного рівня учителів в Україні на початку ХХ століття |
| title_full |
Екскурсії як метод підвищення культурно-професійного рівня учителів в Україні на початку ХХ століття |
| title_fullStr |
Екскурсії як метод підвищення культурно-професійного рівня учителів в Україні на початку ХХ століття |
| title_full_unstemmed |
Екскурсії як метод підвищення культурно-професійного рівня учителів в Україні на початку ХХ століття |
| title_sort |
екскурсії як метод підвищення культурно-професійного рівня учителів в україні на початку хх століття |
| author |
Грибанова, С. |
| author_facet |
Грибанова, С. |
| topic |
Краєзнавство і туризм |
| topic_facet |
Краєзнавство і туризм |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Экскурсии как метод повышения культурно-профессионального уровня учительства в Украине в начале ХХ ст. Excursions as Method of Rising Cultural-Professional Level of Teachers in Ukraine at the Beginning of the XXth Century |
| description |
В статті розглядаються питання організації та проведення екскурсій в середовищі українського учительства на початку ХХ ст., їх роль у підвищенні професійного рівня вчителів і підготовці майбутніх
керівників екскурсій.
В статье рассматриваются вопросы организации и проведения экскурсий в среде украинского учительства в начале ХХ ст., их роль в повышении профессионального уровня учителей и подготовке будущих руководителей экскурсий.
The article deals with the questions of arranging and performing excursions among Ukrainian Teachers’
communities at the beginning of the XXth Century. The role in rising professional level of teachers and the
training of future excursion guides are under consideration.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121108 |
| citation_txt |
Екскурсії як метод підвищення культурно-професійного рівня учителів в Україні на початку ХХ століття / С. Грибанова // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 103-106. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gribanovas ekskursííâkmetodpídviŝennâkulʹturnoprofesíinogorívnâučitelívvukraínínapočatkuhhstolíttâ AT gribanovas ékskursiikakmetodpovyšeniâkulʹturnoprofessionalʹnogourovnâučitelʹstvavukrainevnačalehhst AT gribanovas excursionsasmethodofrisingculturalprofessionallevelofteachersinukraineatthebeginningofthexxthcentury |
| first_indexed |
2025-11-26T20:20:41Z |
| last_indexed |
2025-11-26T20:20:41Z |
| _version_ |
1850773160328167424 |
| fulltext |
ISSN 2222-5250
103
УДК 37.091.12:005.963.3(477)«19»
Світлана Грибанова (м. Київ)
ЕКСКУРСІЇ ЯК МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ
КУЛЬТУРНО-ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ УЧИТЕЛЬСТВА
В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
В статті розглядаються питання організації та проведення екскурсій в середовищі українського учи-
тельства на початку ХХ ст., їх роль у підвищенні професійного рівня вчителів і підготовці майбутніх
керівників екскурсій.
Ключові слова: екскурсія, вчителі, керівники екскурсій.
На початку ХХ ст. актуальності набуває питан-
ня підвищення культурно-освітнього рівня насе-
лення. Основна роль в цьому процесі відводилася
учительству, на якого покладались завдання забез-
печити певний рівень знань і виховання молоді.
В цих умовах в науково-педагогічних колах царської
Росії, а також в тій частині України, що входила
тоді до складу імперії, розроблялись різні методи
зростання культурно-професійного рівня вчителів.
Одним з ефективних методів підготовки вчителів
стало застосування екскурсій. В історії екскурсій-
ної справи надзвичайно важливо вивчити питан-
ня про те, як саме екскурсії сприяли підвищенню
культурно-професійного рівня вчителів, підготов-
ці майбутніх керівників екскурсій.
Окремі питання організації та проведен-
ня екскурсій для вчителів розглядались в пра-
цях російських та українських педагогів ім-
перської доби А. Бєлгородського, Н. Арепьєва,
А. Акимова, С. Русової; в роботах сучас-
них російських та українських дослідників
Г. Довженка, Л. Березовської, А. Розсохи. Але
загалом ця проблема вивчена ще недостатньо.
Джерельною базою даного дослідження стали
архівні документи, що зберігаються в Державному
архіві Київської області, Державному архіві
м. Києва та опубліковані архівні документи у різ-
них тематичних збірниках. Це дає автору змогу
більш детально дослідити вказану проблему.
Метою дослідження є розкриття ролі екскур-
сій в підвищенні культурно-професійного рівня
учительства в Україні на початку ХХ століття.
Науково-педагогічні товариства, що діяли в
Україні в кінці XIX - на початку XX ст.: Педагогічне
товариство взаємодопомоги, Фребелевське педа-
гогічне товариство, Товариство народних дитя-
чих садків, Київське обласне педагогічне товари-
ство та ін. ставили собі за мету підтримувати про-
фесійний та культурний рівень педагогів, намага-
лися поєднати теорію з практикою. З метою підви-
щення загальнопедагогічного та культурного рів-
ня учительства ці товариства використовували різ-
ні форми науково-просвітницької діяльності.
Піклуючись про підвищення культурно-
професійного рівня учительства, українська де-
мократична інтелігенція порушила питання орга-
нізації екскурсій й для самих вчителів. Так, дирек-
тор Сумського реального училища А. С. Грицай
звертав увагу педагогічної громадськості на той
факт, що багато провінційних вчителів за браком
коштів нікуди не їздили, «серед них є такі, які не
бачили великої річки, ...гори, будь-якої історичної
пам'ятки, цікавих представників флори і фауни»
[4; с. 148]. На думку С. Ф. Русової, екскурсії ма-
ли бути обов'язковими не лише для учнів, а й для
учителів. Вона твердила, що екскурсії підніма-
ють настрій учителя і дають йому силу таких ці-
кавих й корисних вражень і відомостей [8; с. 67].
Звертав увагу на важливість екскурсій для викла-
дачів і директор 6-ої київської чоловічої гімназії
Д. П. Яновський [2, арк. 5].
З метою підвищення кваліфікації керівників
екскурсій з числа вчителів на початку XX ст. по-
чинають проводитися і педагогічні екскурсії. Так,
Кримсько-Кавказький гірський клуб у 1902 р. ор-
ганізував першу навчальну екскурсію до Криму
для педагогів Одеського навчального округу.
В подальшому клуб неодноразово організовував
екскурсії для вчителів.
Педагогічні екскурсії Клубу стали однією з
дієвих форм пропаганди екскурсій та туризму в
Російській імперії. У наступні роки учасники тих
екскурсій прямували до Криму вже з десятка-
ми своїх учнів, виконуючи тим самим завдання
Клубу «спрямовувати російських туристів могут-
нім потоком у цей благодатний край» [7; с. 21].
З метою підвищення культурного рівня вчета-
лів педагогічні товариства для своїх членів орга-
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012
104
нізовували різноманітні екскурсії. Так, у 1903 р.
до Київського педагогічного товариства взаєм-
ної допомоги з проханням організовувати екс-
курсії по Дніпру звернулося Вітебське учи-
тельське товариство взаємодопомоги. У 1904 р.
Правління Київського педагогічного товари-
ства взаємної допомоги безкоштовно розмісти-
ло екскурсантів-педагогів з Харківської губернії
в гімназії П. Новицької, а секретар товариства
В. Костецький організував кілька екскурсійних
маршрутів по Києву та до його околиць [6; с. 133].
Цікаві відгуки про свої враження від пере-
бування в Києві, Одесі, Катеринославі залиши-
ла група російських вчителів, які подорожува-
ли Україною у 1910 р. за маршрутом № 11 від
Московського відділення Російського товариства
туристів, зокрема про одеського керівника екс-
курсій – вчителя одного із міських училищ: «Этот
добродушный малорос высказал столько такта и
товарищеского единения, что положительно за-
владел нашими симпатиями» [9; с. 99].
Екскурсії організовували також і для народних
вчителів, до яких з підозрою ставились царські
чиновники, вбачаючи в них потенційних «агіта-
торів» проти самодержавної влади. Таємне листу-
вання між департаментом поліції, губернськими і
обласними жандармськими управліннями та охо-
ронними відділеннями свідчить про постійний
контроль за народними вчителями. Поліція втру-
чалась під час проведення екскурсій на могилу Т.
Шевченка [6; с. 101]. Особливий нагляд здійсню-
вався за екскурсіями членів Товариства народних
університетів Петербурга і Товариства технічних
знань Москви, іншими громадськими організаці-
ями, які влаштовували екскурсійні поїздки по різ-
них містах імперії, в тому числі й в Україну.
Так, у циркулярі департаменту поліції від 29
червня 1911 р. начальники губернських жан-
дармських управлінь і охоронних відділень
зобов’язувались доводити до відома департаменту
поліції про всі такі екскурсії і вжиті до них заходи.
Спроби проводити екскурсії українською мо-
вою теж викликали підозри у поліції. Так, вліт-
ку 1906 р. під час проведення екскурсії для слу-
хачів курсів українознавства, що були влаштовані
Всеукраїнською спілкою вчителів і діячів народної
освіти по Царському саду, коли керівник екскурсії по-
яснював історію земної пори, екскурсанти раптом бу-
ли оточені жандармами. Лише коректні пояснення
професора заспокоїли охоронців порядку [6; с. 101].
З метою підвищення культурного рівня учитель-
ства, починаючи з 1903 року, земства сприяли ор-
ганізації та проведенню загальноосвітніх учитель-
ських екскурсій [12; с. 59]. Такі екскурсії мали на
меті розширювати краєзнавчі знання вчителів.
Земства виділяли кошти на організацію про-
ведення вчительських загальноосвітніх курсів,
планом роботи яких передбачалося проведен-
ня екскурсії для курсистів. Так, з 603 слухачів
вчительських курсів, що відбувалися у 1912 р.
в Харкові, 369 осіб користувалися коштами гу-
бернських земств, 298 осіб – Харківського зем-
ства, 48 осіб – повітових земств [10; с. 11]. На
початку ХХ ст. це питання набуває певних орга-
нізаційних форм, проте залишається здебільшо-
го винятково у формі приватної ініціативи та за
власний кошт вчителів.
Передова педагогічна громадськість намагала-
ся поставити екскурсії та батьківщинознавство на
службу патріотичних і демократичних традицій
виховання населення, в тому числі й учительства.
У 1912 р. Київський навчальний округ органі-
зував екскурсії для 600 народних вчителів, кожна
група вчителів оглядала святі та інші пам'ятні міс-
ця м. Києва протягом 7 днів. Керівниками екскурсій
були: педагог-методист, директор народних учи-
лищ Т. Г. Лубенець, зав. училищем ім. Терещенка
Г. Н. Якубовський і викладач історії другої київської
чоловічої гімназії М. В. Пахаревський. Миколу
Пахаревського досить часто запрошували для про-
ведення екскурсій по давньому Києву як для учнів,
так і для вчителів [1; арк. 3-4 зв.].
Він особисто розробив екскурсійну програму
для вчителів, розраховану на 7 днів. Програма
мала відповісти на запити морально-релігійного,
розумового та естетичного характеру, ознайоми-
ти екскурсантів не тільки із славним минулим,
а й сьогоденням Києва. М. В. Пахаревський мав
досвід в екскурсійній справі, екскурсії з народ-
ними вчителями проводив він й у попередні ро-
ки. У 1913 р. для вихованців учительських семі-
нарій було влаштовано 8 екскурсій по Києву під
керівництвом М. В. Пахаревського.
Величезний інтерес у вчителів викликала
Всеросійська виставка 1913 у Києві. Із загаль-
ного числа екскурсантів Виставки 56% склада-
ли учні та вчителі. Серед них була й група вчите-
лів Каменецького земства Подільської губернії,
що прибула до Києва і оглядала Всеросійську
виставку. Екскурсії для вчителів проводилася й
в Одесі. У 1913 р. правління Педагогічного то-
вариства взаємодопомоги влаштувало низку екс-
курсій для вчителів, а у 1914 р. для вчителів були
організовані екскурсії у Вилкове, Кілію, Ізмаїл.
Інтерес вчителів до природних об'єктів спонукав
їх взяти участь в екскурсіях й на гранітні камено-
ISSN 2222-5250
105
ломні в с. Олександрівському Єлизаветградського
повіту Херсонської губернії, в Ґрунтовий музей
Новоросійського університету.
Проводились екскурсії для вчителів у Криму.
У травні 1913 р. севастопольські вчителі під ке-
рівництвом П. Д. Гальцева здійснили зоологічну
екскурсію в Інкерман, метою якої було ознайом-
лення екскурсантів з узбережною морською та
весняною прісноводною фауною.
Понад 90 вчителів земських шкіл Таврійської
губернії на чолі з директором народних училищ
Таврійської губернії С. С. Маргаритовим і го-
ловою архівної комісії археологом Маркевичем
оглядали з екскурсійною метою Севастополь та
його околиці. У 1916 р. в екскурсіях, організова-
них Кримсько-Кавказьким гірським клубом, взя-
ли участь 210 осіб з числа вчителів, що склало
33% від загального числа обслугованих екскур-
сантів (підраховано автором).
Окрім проведення екскурсій для вчителів
науково-педагогічні товариства відкривали педа-
гогічні курси, під час проведення яких в години,
вільні від занять, організовувались для курсистів
екскурсії, що мали піднімати культурний рівень
вчителів й готувати їх для відповідної роботи –
керівників екскурсій для учнів.
На перших курсах для народних вчителів в м.
Києві, що відбулися у 1907 р., влаштовувались екс-
курсії з метою ознайомлення з пам'ятками міста та
його околиць. В курсах брали участь 200 слухачів,
а також 54 вільні слухачі [11; с. 31]. У червні-липні
1911 р. в Полтаві під час проведення загально-
просвітницьких учительських курсів відбували-
ся екскурсії курсистів в місцеві музеї, друкарні,
земський кустарний склад, на водогін, електрич-
ну станцію, земську черепичню тощо. Всюди по-
яснення надавали знавці своєї справи. Це свідчить
про інтерес слухачів не тільки до пам'яток культу-
ри, а й до виробництва, технічних новинок.
Для слухачів київських загальноосвітніх учи-
тельських курсів влаштовувались екскурсії та подо-
рожі по Дніпру. Учителі побували у Видубицькому
монастирі, де поклали вінок на могилу відомого
російського педагога К. Ушинського.
Відбувалися такі курси не лише в Києві.
В Одесі у липні 1912 р. слухачі педкурсів для вчи-
телів єврейських народних училищ при Товаристві
просвіти між євреями в числі 200 осіб побували на
екскурсії в Інкермані. Земські педкурси, що були
влаштовані в Одесі в березні 1913 p., також орга-
нізовували екскурсії для своїх слухачів.
З метою ознайомлення вчителів з історією ар-
хеології та сакральними пам’ятками Криму для
слухачів учительських курсів при Таврійській ди-
рекції в липні 1913 p. були влаштовані екскурсії
в Інкерман, Херсонес, Георгіївський монастир.
У цей же рік слухачі харківських педкурсів також
здійснювали цікаві екскурсії та подорожі. А слу-
хачі учительських курсів у Гадячі по їх закінченні
здійснили екскурсію до Києва, де ознайомились
з місцевими пам’ятками. 31 травня 1915 р. кур-
систки та керівники педкурсів при Вінницькому
учительському інституті здійснили екскурсію на
могилу М. І. Пирогова в село Вишня.
У 1916 р. слухачі та слухачки педкурсів, ор-
ганізованих у Сімферополі дирекцією народних
училищ, здійснили науково-освітні екскурсії в
Бахчисарай та його околиці, відвідали природно-
історичний музей губернського земства, де пояс-
нення про експонати музею їм надавав викладач
географії та природознавства В. Смирнов.
Знайомство з пам’ятками історії, культу-
ри, природи, відвідування музеїв і виробничих
об’єктів під час таких екскурсій відкривали про-
стір для краєзнавчої роботи вчителів.
На початку XX ст. започатковується функціо-
нування перших спеціалізованих курсів з підго-
товки керівників екскурсій (екскурсоводів). Вони
організовувались в різних містах Російської імпе-
рії, зокрема й в Україні, і викликали великий ін-
терес серед вчительського середовища.
Розуміючи, що для подальшого розвитку екскур-
сійної справи необхідно відповідне число підготов-
лених керівників екскурсій, правління Кримського
гірського клубу з 1902 р. почало підготовку керівни-
ків екскурсій з числа шкільних учителів.
Широкий резонанс в суспільстві мала організа-
ція і проведення перших у Києві 20-денних курсів з
підготовки керівників екскурсій для дітей у приро-
ду в квітні-травні 1915 року. Організатором цих кур-
сів був видатний український зоолог, зоогеограф,
популяризатор біологічних знань, громадський ді-
яч Володимир Михайлович Артоболевський.
У 1916 р. такі ж самі курси працювали й у
Одесі, де ними опікувалися одеські вчені та пе-
дагоги. Передові вчені вважали, що для підняття
значення екскурсій як навчального засобу важли-
во налагодити певним чином справу підготовки
вчителів-керівників екскурсій. На думку В. В. Аки-
мова, подібна підготовка вчителів мала відбувати-
ся в тих навчальних закладах, звідки виходили май-
бутні вчителі, але на початку XX ст. ця робота ще
не була налагоджена відповідним чином, тому мова
йшла про відповідну курсову підготовку [3; с. 24].
Цю думку поділяли педагоги-керівники екс-
курсій, зокрема, викладач петроградської 1-ої гім-
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012
106
назії А. Бєлгородський зазначав, що «від керівни-
ка вимагається наукова або теоретична підготов-
ка, практичні навички у веденні екскурсій, особис-
те, безпосереднє знайомство з місцевістю, куди він
планує здійснити поїздку з учнями» [5; с. 38].
На початку XX ст. питання підготовки екскур-
сійних кадрів стали все на часі, їм починають на-
давати більше уваги. Це було продиктовано тим,
що екскурсії в системі середньошкільної освіти
набувають широкого застосування і виникає по-
треба в залученні до екскурсійної роботи кваліфі-
кованих кадрів викладачів-екскурсоводів.
Таким чином, на початку ХХ ст. екскурсії для
вчителів відіграли важливу роль у підвищенні за-
гальнопедагогічного та культурного рівня учитель-
ства. Ці екскурсії були різноманітними за спряму-
ванням, вони охоплювали всі галузі життя, історію,
природу, промисловість, торкались різних регі-
онів України. Вчителі-екскурсанти знайомили-
ся з усіма сферами тогочасного життя суспіль-
ства. Це розширювало їх світогляд, вони ставали
більш освіченими, набували певних краєзнавчих
знань про історію, побут, культуру свого народу.
З іншого боку, вчителі набували й досвіду прове-
дення екскурсій, готувались до самостійної екс-
курсійної роботи з своїми учнями-вихованцями.
Організація та проведення екскурсій для сучас-
них педагогів залишається актуальною і в наш
час. Тому досвід, набутий попередніми поколін-
нями організаторів і керівників екскурсій для вчи-
телів, може стати в нагоді нинішнім працівникам
екскурсійної сфери в Україні.
1. Державний архів Київської області, ф. 347,
Оп. 1, спр. 2503.
2. Державний архів у м. Києві, ф. 182, оп. 1,
спр. 171: Об экскурсиях учеников гимназии 1911-
1913 гг. – 13 арк.
3. Акимов В. В. Постановка учебного де-
ла в земских школах / В. В. Акимов // ЖМНП. -
Петроград: Сенатская типография, 1916.
4. Арепьев Н. Организация общеобразова-
тельных экскурсий в средней школе / Н. Арепьев //
Вестник воспитания. – М.: Типография И. Н. Куш-
нерев и К°, 1901. – С. 134-148.
5. Белгородский А. Ученические экскурсии
(краткий исторический очерк, значение и ор-
ганизация) / А. Белгородский. – Петроград:
Издательство Н. П. Карбасникова, 1916. – 91 с.
6. Березовська Л. Д. Освітньо-виховна ді-
яльність київських просвітницьких товариств
(др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.) / Л. Д. Березовська. –
Джерела та література
К.: Молодь, 1999. – 191 с.
7. Долженко Г. П. Экскурсионное дело / Г. П. Дол-
женко. – Р/Д- Москва: ИКЦ «Март», 2001. – 304 с.
8. Русова С. Ф. Шкільні екскурсії та їх зна-
чення / С. Ф. Русова: Світло, квітень 1911.
9. Образовательные экскурсии по России:
Сборник-отчет за 1910 г. – М.: Типография Л. В. По-
жидаевой, 1911. – 128 с.
10. Харьковское губернское земство. Отчет по
организации учительских общеобразовательных
курсов в 1912 г. (29 мая – 1 июня). – Харьков:
Изд-во «Печатня С. П. Яковлева», 1912/. – 18 с.
11. Циркуляр по управлению народными
училищами. Приложение к «Циркуляру по
управлению Киевским учебным округом». –
К.: Тип. Н. Кушнерев и К°, 1907. - № 2.
12. Чарнолуский В. Земство и народное обра-
зование / В. Чарнолуский. – СПб: Тип. М.А. Алек-
сандрова, 1910. – 345 с.
Светлана Грибанова
Экскурсии как метод повышения культурно-профессионального уровня учительства
в Украине в начале ХХ ст.
В статье рассматриваются вопросы организации и проведения экскурсий в среде украинского учи-
тельства в начале ХХ ст., их роль в повышении профессионального уровня учителей и подготовке буду-
щих руководителей экскурсий.
Ключевые слова: экскурсия, учителя, руководители экскурсий.
Svetlana Grybanova
Excursions as Method of Rising Cultural-Professional Level of Teachers in Ukraine
at the Beginning of the XXth Century
The article deals with the questions of arranging and performing excursions among Ukrainian Teachers’
communities at the beginning of the XXth Century. The role in rising professional level of teachers and the
training of future excursion guides are under consideration.
Key words: excursion, teachers, excursion guides.
|