Еволюція концепцій контролінгу: історичний нарис

У статті висвітлюється еволюція концепцій контролінгу, обґрунтовано необхідність впорядкування їх класифікацій за актуалізованими ознаками. В статье освещается эволюция концепций контроллинга, обоснована необходимость упорядочивания их классификаций по актуализированным признакам....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Main Author: Кушнір, І.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12112
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Еволюція концепцій контролінгу: історичний нарис / І.М. Кушнір // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 173-177. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859804906713513984
author Кушнір, І.М.
author_facet Кушнір, І.М.
citation_txt Еволюція концепцій контролінгу: історичний нарис / І.М. Кушнір // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 173-177. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
collection DSpace DC
description У статті висвітлюється еволюція концепцій контролінгу, обґрунтовано необхідність впорядкування їх класифікацій за актуалізованими ознаками. В статье освещается эволюция концепций контроллинга, обоснована необходимость упорядочивания их классификаций по актуализированным признакам.
first_indexed 2025-12-07T15:15:53Z
format Article
fulltext 173ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26) УДК 338.24:316.423.2(091) І.М. Кушнір* ЕВОЛЮцІЯ КОНцЕПцІЙ КОНТРОЛІНГУ: ІСТОРИчНИЙ НАРИС У статті висвітлюється еволюція концепцій контролінгу, обґрунтовано необхідність впорядкування їх класифікацій за актуалізованими ознаками. В статье освещается эволюция концепций контроллинга, обоснована необходимость упорядочивания их классификаций по актуализированным признакам. Постановка проблеми. Розробка і реа- лізація макроекономічної політики в період трансформації економіки України тісно пов'язані з проблемою створення механізмів обґрунтування державних рішень. Істотний збиток національній економіці здатні нанести погрішності, що до- пускаються при ухваленні макроекономічних рішень, тому формування механізмів забез- печення аналітичного супроводу рішень, що приймаються органами виконавчої влади, є найважливішою умовою переходу до високих темпів розвитку економіки. Перед економічною наукою мають бути поставлені завдання всебічного дослідження про- блем теорії, методології, організації управління; формування концептуальних основ ефектив- ного державного регулювання національної економіки. З причини відсутності на Україні досить ефективного механізму інформаційно- аналітичного забезпечення рішень, що прийма- ються органами виконавчої влади, особливої актуальності набуває завдання економічної нау- ки, що полягає в розробці методології обгрунту- вання державних макроекономічних рішень. Адміністративна реформа, що активно про- водиться в даний час, безпосередньо піднімає питання вибору методів державного регулювання економіки. Однією з передумов оптимальності вибору цих методів є їх адаптація до умов рин- ку і використання у сфері державного управління ефективних методів, вживаних, зазвичай, в управлінні бізнес-процесами. Контролінг є од- ним з методів, що підтвердив свою ефективність в бізнесі. Використання контролінгу в державно- му управлінні може здійснюватися в обмежених масштабах з коректуванням методів, апробованих в управлінні підприємствами. Світовий досвід свідчить, що підвищенню ефективності управління підприємством сприяє створення служб контролінгу на основі принципів системного підходу. Таким чином, наукова думка впритул підійшла до визнання перспективності звернення до концепції контролінгу у сфері дер- жавного регулювання економіки. Аналіз останніх досліджень. Розробці тео- ретичних основ і методів організації контролінгу присвячені наукові публікації зарубіжних авторів: А. Дайле, Е. Майєра, Р. Манна, Г. Ортмана, В. Піча, Т. Скоуна, Д. Хана, П. Хорвата, Х. Хунгенберга, Е. Шерма, Х. Штаймана, а та- кож російських вчених: Е. Ананьїна, Ю. Аніскіна, І. Бородушко, Н. Данилочкіної, В. Івашкевича, А. Кармінського, А. Павлової, М. Слуцкіна, Е. Уткіна, С. Фалька та ін. Дослідження цих вче- них носять теоретичний характер і можуть бути корисні вітчизняним підприємцям з пізнавальних позицій і можливості здійснення процесів трансформації національної облікової системи. Серед досліджень, присвячених пробле- мам адаптації міжнародного досвіду управління і формування вітчизняної школи менеджменту, слід відмітити роботи: С. Голова, В. Гриньової, Л. Балабанової, С. Петренко, М. Пушкаря, І. Стефанюка, Л. Сухарєвої та інших. Вітчизняні та зарубіжні вчені здійснили суттєвий внесок у теоретичні основи контролінгу, проте щодо упорядкування класифікації його концепцій за ознаками досліджувана проблема до теперішнього часу не розглядалася. Метою цієї статті є дослідження еволюції концепцій контролінгу в історичному аспекті. Нами, на відміну від інших авторів, передбачається обгрунтувати необхідність впо- рядкування класифікацій концепцій контролінгу за ознаками. Виклад основного матеріалу. Дефініція «контролінг» як наукова категорія виникла в західній економічній науці, з'явилася в 90-і роки в Росії та в кінці XX – початку XXI ст. в Україні у зв'язку з пошуком механізмів, які здатні забез- печити ефективне функціонування суб'єктів національної економіки в умовах ринку. Розвиток теорії і практики контролінгу здійснювався поступово, проходячи ряд етапів. * Кушнір І.М. – ст. викладач кафедри економіки та підприємництва Донецького інституту МАУП, м. Донецьк. 174 ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ Дитгер Хан указував: «…витоки контролінгу ле- жать у області державного управління й уходять своїм корінням в Середні століття. Вже в XVст. при дворі англійського короля існувала посада з назвою “Сountrollour”, в задачі которого входили документування і контроль грошових і товарних потоків. У сучасному значенні слово «контролінг» як характеристика області задач на підприємстві стало використовуватися в США з кінця XV ст. Проте широкий розвиток контролінгу почався тільки з 20-х років XX ст. До Великої депресії сло- во «контроллер» на підприємствах залишалося невідомим. Основною причиною появи поняття контролінгу в економічній літературі називають, перш за все, промислове зростання в США в кінці XIX – початку XX ст., яке викликало ускладнен- ня процесів планування і появу нових підходів до планування на підприємстві. Безпрецедентне зро- стання розмірів окремих підприємств і складності виробництва спричинили за собою власне необхідність поліпшення методів управління» [1, с. 108]. У зарубіжній практиці контролінг як концепція управління послужила відповіддю на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування організацій. Однією з головних причин виник- нення і впровадження концепції контролінгу стала необхідність в системній інтеграції різних аспектів управління бізнес-процесами в організаційній системі. На думку Д.Хана, якщо під концепцією в загальному значенні розуміти чітко окресле- не принципове уявлення про даний об'єкт, то концепцію контролінгу можна визначити як сукупність цілей, задач, інструментів, суб'єктів і організаційних структур [1, с. 108]. В рамках німецької теорії контролінгу існують різні школи і підходи. А.Шмідт виділяє три гру- пи концепцій контролінгу, які пов'язані з його функціональним обґрунтуванням і інституційним уявленням: концепції, орієнтовані на бухгал- терський облік, інформацію і координацію [2]. Ці концепції з'явилися у різний час: перши- ми виникли концепції, орієнтовані на систему обліку (у 1930-і роки). Концепції, орієнтовані на управлінську інформаційну систему, стали популярні в 1970-1980-х роках, що співпадає за часом з бурхливим розвитком комп'ютерних технологій і комунікацій. Концепції, орієнтовані на систему управління, безпосередньо пов'язані з розвитком проектного менеджменту, появою но- вих організаційних структур. Про концепції з орієнтацією на облік мож- на говорити в тих випадках, коли переслідуються інформаційні цілі, які можуть бути реалізовані в першу чергу за допомогою даних бухгалтерського обліку. Увага при цьому концентрується на показ- никах успіху в грошовому виразі. Йдеться, перш за все, про забезпечення прибутку всієї організації, не дивлячись на відмінності в цілях господарсь- ких областей і окремих співробітників. Цей підхід може бути охарактеризований як орієнтований на прибуток або обмежено орієнтований на інформацію, оскільки грунтується на даних бух- галтерського обліку. Контролінг, який базується на обліку, охоплює релевантні стану справ дані в грошово- му виразі. Ця кількісність задається переважно в оперативних зв'язках. Тому контролінг з даної точки зору відноситься, перш за все, до оператив- ного рівня і лише частково – до стратегічного, коли мова заходить про потенціал успіху. На думку Д. Шнайдера, задачі контролінгу по координації в значенні загальної координації управління повинні бути обмежені. З одного боку, функція контролінгу повинна зводити- ся до розробки і координації окремих планів організації і зведення їх в єдиний план, а з іншого – до внутрішнього виробничого обліку, який служить для контролю за реалізацією планів і поставляє початкову інформацію для плану- вання [3]. Рекомендоване Д. Шнайдером об- меження функцій контролінгу, коли на перше місце ставиться комплекс задач по плануванню з інтегрованою системою планово-контрольних розрахунків на базі інформації внутрішнього ви- робничого обліку, обмежень чисто грошовими показниками представляється нам дуже вузьким підходом. Ширшу перспективу відкривають концепції з орієнтацією на інформацію. Вони виходять за рамки підходу, орієнтованого на бухгалтерсь- кий облік, і охоплюють всю цільову систему організації, включаючи не тільки грошові вели- чини. Це розширює релевантну базу контролінгу. Разом з бухгалтерською використовується кількісна і якісна інформація, причому її дже- релом є безпосередньо господарські області організації. Головна задача контролінгу тут ба- читься в координації отримання і підготовки інформації з потребами в ній. Т. Райхманн указує на важливість підтримки управління і вважає основною за- дачею контролінгу забезпечення керівництва організації інформацією для прийняття рішень. Т. Райхманн також надає особливу увагу орієнтації контролінгу на результат (з урахуван- ням забезпечення ліквідності) і бачить основну задачу контролінгу в зборі і обробці інформації в процесі розробки, координації і контролю за ви- конанням планів організації [4]. Д. Хан, Х. Хунгенберг визначають головну 175ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26) задачу контролінгу як «інформаційне забезпе- чення орієнтованих на результат процесів пла- нування, регулювання і контролю (моніторингу) на підприємстві, виконання функцій інтеграції, системної організації і координації» [5, с. 219]. На думку О. Попченко, дана група концепцій має недолік – якщо вся область інформаційного господарства стає функцією контролінгу, то її включення в загальнофірмове поле дії набуває невизначеного, розмитого характеру, оскільки інформаційні потреби вищестоящих інстанцій дуже багатоаспектні і слабо специфіковані [6, с. 10]. Концепції з орієнтацією на координацію ба- зуються на відмінностях між системою управління і системою виконання. Первинна координація виконання управлінських рішень є задачею самої системи управління. Вторинна координація усередині управлінської системи, розбиваної на ряд підсистем, відноситься до контролінгу. Відносно об'єму його координаційної задачі розрізняються дві групи концепцій – з орієнтацією на плануван- ня і контроль і орієнтацією на управлінську си- стему в цілому. Концепції, орієнтовані на планування і кон- троль, націлені на координацію планування, контролю і інформаційного забезпечення, але ха- рактеризуються більш широким спектром задач, ніж підходи з інформаційною орієнтацією. Основоположник і головний представник цього напряму П.Хорват звертає увагу, що «часто абсолютно помилково контролінг ототожнюється з контролем. Проте контролінг – це набага- то більше, це – комплексна міжфункціональна концепція управління, метою якої є координація систем планування, контролю і інформаційного забезпечення. З погляду системи управління контролінг є центральною задачею менеджменту» [7, с. 17]. Під системоутвореною координацією П. Хорват розуміє створення системних і про- цесних структур, які сприяють узгодженню за- дач. Системозв’язуючу координацію він трактує як координаційну діяльність, здійснювану в рам- ках заданої системної структури для вирішення проблем і полягаючу в збереженні і адаптації інформаційних зв'язків між підсистемами. П. Хорват ставить основною задачею мету до- сягнення фінансового результату організації і інтерпретує контролінг як орієнтовану на ре- зультат функцію підтримки керівництва. За П. Хорватом, контролінг виконує функції інтеграції і координування процесу планування в організації, а також інформаційного забезпечен- ня цього процесу [8, с. 102]. Необхідність розширення меж коор- динаційної задачі контролінгу обумовлена тим, що виникнення координаційних проблем можли- ве як усередині всіх, так і між всіма підсистемами управлінської системи, що спричинило появу концепції, орієнтованої на загальноуправлінську систему. Представник цієї концепції Х. Кюппер визначає функцію контролінгу як «координацію системи менеджменту в цілому з метою забез- печення дій, направлених на цільове управлін- ня» [9]. На думку Х. Кюппера, функція контро- лінгу полягає в координації всієї управлінської системи для забезпечення цілеспрямованого керівництва організацією. Контролінг, виконую- чи координуючу функцію, сприяє досягненню системи цілей організації. Х. Кюппер відзначає, що при такій широкій інтерпретації контролінгу існує небезпека того, що його задачі стають всеосяжними і не можуть бути безпроблемно визначені від задач інших підсистем управління. Ю. Вебер, як і Х. Кюппер, звертає увагу на те, що контролінг не пов'язаний з процесом по- становки цілей і дає таке трактування дефініції контролінгу: «Це певна функція усередині си- стеми управління такого підприємства, яке координує систему виконання переважно за допо- могою планів. Виконувана контролінгом функція – координація. Вона охоплює структури всіх управлінських підсистем, всі процеси узгодження між ними, а також координацію усередині самих підсистем» [10]. На думку Ю. Вебера, контролінг є елементом управління соціальною системою, виконуючи свою головну функцію підтримки керівництва в процесі рішення ним загальної задачі координації системи управління з наголо- сом, перш за все на задачі планування, контролю і інформування. У наукових працях учених на пострадянсь- кому просторі в теорії контролінгу відсутнє чітке розмежування його концепцій в окремих хронологічних періодах та в окремих школах. Прийнято порівнювати американську і німецьку школи контролінгу. У Німеччині переважає наукове обґрунтування принципів і методів контролінгу, а в США і деяких європейських країнах більша увага надається його інструментам і їх практичному застосуванню в різних ситуаціях. Насправді основні відмінності американської і німецької моделей криються в рівні ухвалення рішень. Німецька модель концентрується на зада- чах внутрішнього обліку, а американська охоплює також задачі управління фінансами і інформаційні технології. Проте відсутній порівняльний аналіз особливостей української і зарубіжних моделей контролінгу, не розглядається стан контролінгу в інших країнах, крім США та Німеччини. Виключенням є підхід до класифікації 176 ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ Л. Малишевою, яка з 1980 г. і до теперішнього часу виділила шість етапів розвитку контролінгу, кож- ний з яких відрізняється переважанням певної концепції контролінгу: управлінський облік (80-і роки); управлінська інформаційна система (кінець 80-х років); планування і контроль (початок 90-х років); координація (90-і роки); управління управлінням (кінець 90-х років); координація процесу ухвалення рішень (2000-і роки) [11, с. 12]. Запропонований Малишевою принцип класифікації представляє науковий і прак- тичний інтерес, хоча питання про точність хронологічних меж і особливості кожного етапу є дискусійними. Виконані рядом авторів аналітичні огляди концепцій контролінгу дають в цілому достат- ньо повну картину основних напрямів наукової думки з цього питання, але, на нашу думку, найбільш послідовна і завершена система тео- ретичних положень про контролінг міститься в працях І. Бородушко, С. Петренко, М. Слуцкіна. Найбільш послідовний виклад авторської моделі концепції контролінгу на промисловому підприємстві міститься в монографії М. Слуцкіна [12, с. 191-201]. Розробка концепції контролінгу для різних сфер його застосування – для різних організаційно-правових форм підприємств, у сфері державного управління – могла б з'явитися плідним напрямком розвитку теорії контролінгу. У своїй роботі М. Мордовченков пропонує упро- вадити методи контролінгу в систему державного управління [13]. Особливості поглядів авторів з інших питань теорії контролінгу залежать від трактування його дефініції і віднесення до певної концепції. Які ж цілі і задачі контролінгу? Найхарактернішими є наступні вислови : мета контролінгу витікає з мети організації; контролінг направлений на підтримку ухва- лення управлінських рішень; контролінг вирішує задачу попередження виникнення кризових ситуацій, усунення «вузь- ких місць» в роботі; контролінг вирішує три основні задачі: пла- нування, контроль, регулювання за допомогою планування і ін. Ці думки дозволяють зробити висновок про те, що уявлення про призначення контролінгу на підприємстві є достатньо різноспрямованими. У методології контролінгу існують різні підходи до визначення його функцій [5, с. 19]. Ми розширили та упорядкували їх (табл. 1). Таблиця 1 Змістовне визначення функцій контролінгу  1           1 2 3 , -   -       -       , '       .  .  , -      -     -  .  .  .  . . .  .  .  , -   -       -    ,    -        '   .  .  .  .  .  , -   -      -       -  ( )     .  .  .  .  .  .  .  .    1   ,     -    ,      - . . ,     ,  -         :   –    ;   –  ; 177ПРОМЕТЕЙ 2008 №2(26) Дані таблиці 1 указують на те, що змістовне визначення функцій контролінгу залежить від того, якої концепції дотримується автор даного визначення. Висновки. Нами, на відміну від інших авторів, пропонується систематизувати класифікацію концепцій контролінгу та виділити такі класифікаційні ознаки: перша ознака – за масштабом функціонування економіки; друга ознака – за хронологією; третя ознака – за орієнтацією. На нашу думку, за першою класифікаційною ознакою треба виділяти макро– та мікрорівні економіки. До другої класифікаційної ознаки слід віднести поетапну класифікацію концепцій контролінгу, запропоновану Малишевою, з виділенням в ній 6-ти етапів. До третьої озна- ки вищенаведеної класифікації віднести всі концепції, які мають певну орієнтацію, тоб- то концепції, орієнтовані на: бухгалтерський облік; інформацію; планування та контроль; координацію з акцентом на управлінську систему в цілому. Література 1. Хан Д. Планирование и контроль: концеп- ция контроллинга: Пер. с нем / Под ред. и с предисл. А.А. Турчака, Л.Г. Головача, М.Л. Лукашевича. – М.: Финансы и стати- стика, 1997. – 800 с. 2. Schmidt A. Das Controlling als Instrument zur Koordination der Unternehmungstührung. – Frankfurt, 1986. 3. Schneider D. Kontrolle, Controlling und Unternehmungsführung. –Wiesbaden, 1992. 4. Reichmann Th. Controlling mit Kennzahlen. – Muenchen, 1990. 5. Хан Д., Хунгенберг Х. ПиК. Стоимостно- ориентированные концепции контрол- линга: Пер. с нем. / Под ред. Л.Г. Головача, М.Л. Лукашевича и др. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 928 с. 6. Попченко Е.Л., Ермасова Н.Б. Бизнес- контроллинг. – М.: Альфа-Пресс, 2006. – 288 с. 7. Концепция контроллинга: Управленческий учет. Система отчетности. Бюджетирование / Horváth & Partners; пер. с нем. – 2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 269 с. – (Серия «Модели менеджмента веду- щих корпораций»). 8. Пич Г., Шерм Э. Уточнение содержания контроллинга как функции управления и его поддержки // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – № 3. – С. 102-105. 9. Kupper H.-U., Weber J., Zund A. Zum Verstandnis und Selbstverstandnis des Controlling. Thesen zur Konsensbildung. – Muenchen, 1990. 10. Weber J. Einführung in das Controlling. – Stuttgart, 1992. 11. Малышева Л.А. Какой контроллинг нужен предприятиям? // Директор ИС. – 2002. – № 7-8. 12. Слуцкин М.Л. Контроллинг как система повышения эффективности управления промышленным предприятием. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2004. – 259 с. 13. Мордовченков Н.В. Методология исследо- вания комплексных проблем региональной инфраструктуры в условиях глобализации экономики и финансов (теория, концеп- ция, парадигма). – Н. Новгород, 2003. – 359 с. Поступила до редакції 01.09.08 © І.М. Кушнір, 2008
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12112
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1814-8913
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:15:53Z
publishDate 2008
publisher Інститут економіко-правових досліджень НАН України
record_format dspace
spelling Кушнір, І.М.
2010-09-24T08:10:41Z
2010-09-24T08:10:41Z
2008
Еволюція концепцій контролінгу: історичний нарис / І.М. Кушнір // Прометей. — 2008. — № 2(26). — С. 173-177. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
1814-8913
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12112
338.24:316.423.2(091)
У статті висвітлюється еволюція концепцій контролінгу, обґрунтовано необхідність впорядкування їх класифікацій за актуалізованими ознаками.
В статье освещается эволюция концепций контроллинга, обоснована необходимость упорядочивания их классификаций по актуализированным признакам.
uk
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
Фінанси, грошовий обіг і кредит
Еволюція концепцій контролінгу: історичний нарис
Эволюция концепций контроллинга: исторический очерк
Evolution of controlling concepts: historical essay
Article
published earlier
spellingShingle Еволюція концепцій контролінгу: історичний нарис
Кушнір, І.М.
Фінанси, грошовий обіг і кредит
title Еволюція концепцій контролінгу: історичний нарис
title_alt Эволюция концепций контроллинга: исторический очерк
Evolution of controlling concepts: historical essay
title_full Еволюція концепцій контролінгу: історичний нарис
title_fullStr Еволюція концепцій контролінгу: історичний нарис
title_full_unstemmed Еволюція концепцій контролінгу: історичний нарис
title_short Еволюція концепцій контролінгу: історичний нарис
title_sort еволюція концепцій контролінгу: історичний нарис
topic Фінанси, грошовий обіг і кредит
topic_facet Фінанси, грошовий обіг і кредит
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12112
work_keys_str_mv AT kušnírím evolûcíâkoncepcíikontrolínguístoričniinaris
AT kušnírím évolûciâkoncepciikontrollingaistoričeskiiočerk
AT kušnírím evolutionofcontrollingconceptshistoricalessay