Географічно-краєзнавчі дослідження в роки Другої світової війни
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2004
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12142 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Географічно-краєзнавчі дослідження в роки Другої світової війни / М.Ю. Костриця // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2004. — Вип. 26. — С. 134-141. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860071571735969792 |
|---|---|
| author | Костриця, М.Ю. |
| author_facet | Костриця, М.Ю. |
| citation_txt | Географічно-краєзнавчі дослідження в роки Другої світової війни / М.Ю. Костриця // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2004. — Вип. 26. — С. 134-141. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T17:11:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
134
Êîñòðèöÿ Ì.Þ.
Ãåîãðàô³÷íî-êðàºçíàâ÷³ äîñë³äæåííÿ
â ðîêè Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè
Історія розвитку географічно-краєзнавчих в період Другої
світової війни належить до малодосліджених тем. Джерельна
база з цієї проблеми лише в роки здобуття Україною державної
незалежності поволі позбавляється грифів “Для службового
користування” і стає надбанням дослідників.
Незважаючи, що у 30-і роки вище партійно-державне
керівництво СРСР розгромило краєзнавчий рух в Україні,
Й. Сталін на початку війни неодноразово звертався з відозвами
до народу успадковувати героїчні традиції вітчизняної історії,
закликаючи співвітчизників пам’ятати про подвиги Невського,
Мініна і Пожарського, Нахімова, Ушакова, Суворова,
Хмельницького та інших харизматичних постатей нашого
історичного минулого. Іменами видатних діячів минулого було
названо воєнні відзнаки, партизанські загони, військові
з’єднання, що відзначилися на полях битв. На допомогу у
боротьбі з загарбниками Й. Сталін активно залучав і церкву.
Було реанімовано і краєзнавство, а домінуюче місце в його
тематиці посідало патріотичне виховання.
Метою статті є висвітлення практичного застосування
географічно-краєзнавчих досліджень в період Другої світової
війни.
В перші роки війни ще було далеко до переможних
фанфар, але ідеологічно спрямована державна машина чітко
дотримувалася сталінських вказівок і робила все можливе для
піднесення бойового духу військ та населення. Цій благород-
ній справі мало служити й краєзнавство. Улітку 1942 року
Народний комісаріат України рекомендував науковим та
культурно-освітнім установам “посилити збирання матеріалу
з історії краю й про участь місцевого населення у Великій
Вітчизняній війні”1.
Географічно-краєзнавчі дослід. в роки Другої світ. війни 135
Знаходячись в евакуації, українські вчені зверталися до
вікової історії народу, шукали в ній джерела героїзму воїнів в
роки смертельного двобою. Патріотична тематика була
провідною і у діячів культури.
Після визволення України РНК УРСР і ЦК КП(б)У в
постанові від 1 квітня 1944 р., надаючи виняткового значення
увічненню пам’яті воїнів і партизанів, які загинули в боях за
визволення країни від німецько-фашистських окупантів,
зобов’язали місцеві радянські і партійні органи взяти на облік
всі військові кладовища, занести їх у книгу пам’яті, привести
в упорядкований вигляд, встановити пам’ятники на великих
братських могилах2 .
Наприкінці серпня 1944 року Раднарком України прийняв
Постанову “Про заходи по створенню документальної бази
по історії України та історії Вітчизняної війни і впорядку-
ванню архівного господарства УРСР”. Ставилося завдання
протягом 1944 року провести ремонт архівних приміщень і
розпочати впорядкування матеріалів. Документи окупаційних
властей згідно розпорядження передавалися до архівів НКВС.
Зазначимо, що лише частину з них в роки незалежності
передано до архівів загального користування. З метою
підготовки кадрів для архівної справи планувалося відкрити
аспірантуру при Центральному державному історичному
архіві3 .
Та повернемося до початкового періоду війни, коли
неоцінений досвід вчених, в тому числі і географів, став конче
потрібний для організації опору загарбникам.
Як і багато інших сторінок вітчизняної історії роль
географічної науки у розгромі фашистсько-німецьких
загарбників в роки Другої світової війни протягом тривалого
часу свідомо замовчувалася офіційною владою і лише
останнім часом з’явилися перші публікації, присвячені цій
малодослідженій темі. Насамперед, слід відзначити праці
доктор географічних наук, професора Чернівецького
університету Я. І. Жупанського4 . Автор чи не вперше,
136 Костриця М. Ю.
узагальнивши напрацювання фахівців з різних напрямів
географії, розкриває прикладний характер географічної науки
для забезпечення потреб діючої армії, оборонної промис-
ловості тощо5 .
Через тимчасову окупацію території України практично
всі науково-дослідні заклади і вузи було евакуйовано на схід,
науково-дослідні роботи майже припинились, ішов процес
прискорення підготовки вчителів, працівників гідрометео-
служби і топографо-картографічної служби, які з перших днів
війни було повністю воєнізовані і працювали для потреб
діючої армії.
Розвиток географічно-краєзнавчих досліджень здійсню-
вався за такими пріоритетними напрямами: збір метеорологіч-
ної інформації, гідрометеорологічне забезпечення при
форсуванні водних об’єктів, підготовка топографо-геодезич-
них карт. Зупинимося докладніше на кожному з них.
З початком воєнних дій, Головне управління гідрометео-
служби було реорганізоване на Головне управління гідроме-
теослужби Червоної Армії. На місцях діяли територіальні
гідрометеослужби, підпорядковані штабам відповідних
військових округів. При штабах армій і фронтів функціо-
нували гідрометеовідділення з мережею метеопостів. Згодом,
при штабах фронтів були організовані і фронтові гідроме-
теостанції, що виконували великий обсяг спостережень, у
тому числі й актинометричні6 . Перед Гідрометеослужбою
було поставлено такі завдання: збір і передача гідрометеоро-
логічних даних прифронтової зони; забезпечення військових
частин метеорологічними і гідрологічними прогнозами,
інформацією про режим річок, льодову обстановку, стан
переправ; складання погодних характеристик районів
аеродромів; анемометричні зйомки міст; відбудова мережі
станцій і постів та ін.
Діяльність гідрометеорологічної служби в роки війни
відбувалася у виключно складних умовах. Справа в тім, що
на величезній території Європи, від лінії фронту і до
Географічно-краєзнавчі дослід. в роки Другої світ. війни 137
Британських островів не функціонувала жодна метеостанція,
дані якої можна було б використати для прогнозування. Учас-
ники війни з обох сторін з метою засекречування інформації
припинили відкриті передачі в ефір метеозведень. Відомості
про погоду набули стратегічного значення. Для практичних
потреб було налагоджено отримання і використання при
синоптичному аналізі спостережень екіпажів літаків як радян-
ських, так і союзників, які виконували бойові операції над
територією, зайнятою противником. В особливо відповідаль-
них випадках виконувались спеціальні польоти бойовими
літаками для розвідок погоди, а в 1943 році було організовано
спеціальний авіаполк для систематичної розвідки погоди над
зайнятою противником територією7 .
Метеоспостереження велись партизанськими загонами і
спеціальними розвідувальними групами. На особливу увагу
заслуговує подвиг метеорологів і гідрологів, які виконували
гідрометеоспостереження на тимчасово окупованих терито-
ріях. Вже в 1941 році на цих територіях діяло 70 підпільних
метеопостів, в 1942 році — 97, а в 1943 — 1348 .
Вкрай необхідною було метеорологічна інформація для
авіації. Адже жодний літак не може бути випущеним у політ
без зведення про стан погоди на трасі польоту, а також — про
прогноз погоди на зворотному шляху. Метеорологічні
підрозділи Військово-Повітряних сил забезпечували
оперативну інформацію про стан атмосфери, про зміни
погоди, про місцеві її особливості, що мало велике значення
за умов неодноразових передислокацій з’єднань.
Велика увага зверталася на метеорологічні прогнози у
період наступальних операцій (довгострокові, середньо-
строкові і короткострокові прогнози). Загальновідомо, що
обложні дощі, низька хмарність виключають діяльність
авіації, прицільну стрільбу артилерії, а рясні дощі розмивають
ґрунтові дороги, польові аеродроми, під’їзди до переправ, що
унеможливлювало застосування важкої техніки, зокрема
бронетанкових військ9 .
138 Костриця М. Ю.
Під час військових дій важливим напрямом географічних
досліджень було гідрометеорологічне забезпечення при
форсуванні річок, зокрема повноводних — Десни, Дніпра,
Дністра, Прип’яті, Пруту та ін. З цією метою складалися карти
передбачуваної гідрологічної ситуації на період форсування.
Давалися детальні описи водних рубежів, прогнозно-
розрахункові дані про можливі коливання рівнів і про
льодовий режим. До більшої достовірності виконувалося
метеорологічне аерознімання і спеціальне рекогносцирування
на місцевості розвідувальними групами. В ході самого
форсування біля переправ створювалися водомірні пости, для
командування складалися короткотермінові прогнози
гідрологічного режиму річок. Від глибин водної перешкоди,
характеру дна, ухилу берегів, швидкості течії, товщини
льодового покриву залежав вибір типів і кількості машин,
танків, артилерії та іншої техніки, групування військ. У
великій мірі від стану річок, боліт, штучних водоймищ
залежав успіх наступальних операцій.
Особливо відповідальні завдання довелося вирішувати
гідрометеослужбі у другій половині 1943 року. Поряд з
метеозабезпеченням бойових дій авіації, метеослужби
повітряних армій розв’язували також важливі завдання по
обслуговуванню великих десантних операцій, що виконува-
лись для захоплення плацдармів на правому березі Дніпра.
Форсування Дніпра у вересні–жовтні 1943 року у районі
м. Кременчука відбувалося вночі в тумані, коли авіація
противника не змогла діяти. У жовтні–листопаді на 69
переправах через Дніпро застосовувалось димомаскування10 .
У топографо-геодезичному забезпеченні бойових дій
військ у ході війни важлива роль належала воєнно-топографіч-
ній службі. Її головні зусилля були спрямовані насамперед на
всебічне і повне забезпечення військ топографічними картами
і вихідними геодезичними даними.
Топографічні карти використовувалися командирами і
штабами усіх ступенів при плануванні та організації операцій
Географічно-краєзнавчі дослід. в роки Другої світ. війни 139
і бою, при визначенні координат цілей, прив’язці бойових
порядків військ та орієнтуванні на місцевості.
Бланкові карти використовувались як топографічні основи
для виготовлення різних спеціальних карт і бойових графіч-
них документів, а також в штабах для наочного відображення
бойової обстановки.
На розвідувальних картах зображувались бойові порядки
й розміщення військ і техніки противника, його оборонні
споруди і вогневі точки, а також найхарактерніші орієнтири
та об’єкти місцевості.
Танкові карти мали додаткову інформацію про стан
шляхів, прохідність місцевості поза шляхами тощо.
Одним з головних завдань було забезпечення військ
вихідними геодезичними даними. Геодезичні, топографічні
моторизовані загони виконували спеціальні роботи по
згущенню і розвитку опорних геодезичних сіток в позиційних
районах артилерії, здійснювали топоприв’язку її бойових
порядків, визначали координати найважливіших цілей та
об’єктів противника, надавали практичну допомогу в
технічній підготовці особового складу артилерійської
топографічної служби11 .
При розв’язанні завдань топографо-геодезичного
забезпечення бойових дій військ широко використовувалися
матеріали повітряного фотографування. Вміле дешифрування
матеріалів аерофотознімання Дніпра і прилеглих районів
Правобережної України у вересні 1943 року дозволило
визначити в обороні противника ділянку з меншою кількістю
укріплень, що й було успішно використано військами 1-го
Українського фронту12 .
Поряд із забезпеченням військ картами та вихідними
геодезичними даними, складанням за аерознімками розвіду-
вальних карт та інших документів, військові топографи і
картографи в роки війни виконували й багато інших
спеціальних завдань — топографічні знімання і рекогносци-
ровки, пошуки і знімання польових аеродромів, злітних
140 Костриця М. Ю.
майданчиків для літаків, виготовляли рельєфні карти і карти
водних рубежів тощо.
Спецзагони військових топографів і картографів брали
участь в геологорозвідувальних експедиціях по пошуках
важливих для оборони корисних копалин, проводили
географічні дослідження на Уралі, в Середній Азії, Казахстані.
Військовий топограф, уродженець Житомирщини (від
1970 р. — підполковник запасу) В. Г. Василевський під час
війни у складі особливого загону брав участь у підготовці
воєнних карт території Ірану, гірських масивів Тянь-Шаню,
Паміру, найбільшого льодовика світу — Федченка, пустелі
Кара-Кум, плато Усть-Курт. За створення карт високогірних
районів удостоєний Державної (Сталінської) премії13 .
Здійснюючи важливі прикладні географічно-краєзнавчі
дослідження фахівці різних спеціальностей вносили
посильний вклад у велику справу Перемоги.
Ïðèì³òêè:
1 Історичне краєзнавство в Українській РСР. – К., 1989. – С. 18.
2 Культурне будівництво в Українській РСР. – К., 1961. – Т. 2. –
С. 32–33.
3 Там само. – Т. 2. – С. 63
4 Жупанський Я.І. Історія географії в Україні. – Львів: Світ,
1997. – С. 126–129.
5 Жупанський Я.І. Прикладний характер географії в роки Великої
Вітчизняної війни 1941–1945 рр. // Український географічний
журнал. – 1995. – № 1–2. – С. 3–6.
6 Там само. – С. 3.
7 Кравченко И.В. Метеорологическое обеспечение авиации в
Великую Отечественную войну // Метеорология и гидрология. –
1975. – № 5. – С. 14–19.
8 Богатырь Т.К., Шмаков В.М. Гидрометеорологическое
обеспечение боевых действий войск на Украине в годы Великой
Отечественной войны // Метеорология и гидрология. – 1975. – № 5. –
С. 20–24.
9 Джоган Я.Е. Гидрометеорологическое обеспечение наземных
войск Красной Армии // Метеорология и гидрология. – 1975. – № 5. –
С. 9–13.
Громадські організації та рухи України періоду ВВв ... 141
Ãîëîâêî Ì.Ë.
Ãðîìàäñüê³ îðãàí³çàö³¿ òà ðóõè Óêðà¿íè
ïåð³îäó Âåëèêî¿ Â³ò÷èçíÿíî¿ â³éíè
ó ñó÷àñí³é ³ñòîð³îãðàô³¿
Історія суспільно-політичних об’єднань і рухів України
завжди перебувала під увагою науковців. Евристичний
потенціал даної теми приваблював можливістю з’ясування
мотивацій та механізмів суспільної організації, творчої
самодіяльності, світоглядних орієнтирів різних груп і
категорій населення, політичних тенденцій, що виявлялися у
різних формах та обставинах.
Але особливо актуальною ця проблематика стала в
радянські часи. Творці принципово нової, соціалістичної
(насправді — більшовицької) моделі суспільства постійно
потребували науково подібної апологетики теорії і практики
державного будівництва за комуністичними ідеалами. Як
стрижнева лінія всієї агітаційно-пропагандистської роботи (а
їй надавалося, можливо навіть більше значення, ніж
економічним і соціокультурним перетворенням) обґрунту-
вання тез про найвищий рівень демократизму в Радянському
Союзі стало головним завданням історичної науки. В цьому
10 Федоров Е.К. Гидрометслужба СССР в Великой Отечествен-
ной войне // Метеорология и гидрология. – 1975. – № 5. – С. 3–8.
11 Жупанський Я.І. Прикладний характер географії в роки
Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. // Український географіч-
ний журнал. – 1995. – № 1–2. – С. 3–6.
12 Бызов Б.Е. Военные топографы в годы Великой Отечествен-
ной войны // Геодезия и картография. – 1975. – № 5. – С. 1–11.
13 Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. –
К.: УРЕ, 1973. – С. 599; Славный путь русских топографов //
Военные знания. – 1992. – № 2–3. – С. 9; Молодико В. І побував на
захмарних верховинах // Зоря Полісся (Радомишль). – 1994. – 21
груд.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12142 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0012 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:11:20Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Костриця, М.Ю. 2010-09-27T17:15:24Z 2010-09-27T17:15:24Z 2004 Географічно-краєзнавчі дослідження в роки Другої світової війни / М.Ю. Костриця // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2004. — Вип. 26. — С. 134-141. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0012 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12142 uk Інститут історії України НАН України Проблеми історіографії та джерелознавства історії Другої світової війни Географічно-краєзнавчі дослідження в роки Другої світової війни Article published earlier |
| spellingShingle | Географічно-краєзнавчі дослідження в роки Другої світової війни Костриця, М.Ю. Проблеми історіографії та джерелознавства історії Другої світової війни |
| title | Географічно-краєзнавчі дослідження в роки Другої світової війни |
| title_full | Географічно-краєзнавчі дослідження в роки Другої світової війни |
| title_fullStr | Географічно-краєзнавчі дослідження в роки Другої світової війни |
| title_full_unstemmed | Географічно-краєзнавчі дослідження в роки Другої світової війни |
| title_short | Географічно-краєзнавчі дослідження в роки Другої світової війни |
| title_sort | географічно-краєзнавчі дослідження в роки другої світової війни |
| topic | Проблеми історіографії та джерелознавства історії Другої світової війни |
| topic_facet | Проблеми історіографії та джерелознавства історії Другої світової війни |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12142 |
| work_keys_str_mv | AT kostricâmû geografíčnokraêznavčídoslídžennâvrokidrugoísvítovoívíini |