Створення судових органів на окупованій території України в роки Другої світової війни
Gespeichert in:
| Datum: | 2004 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2004
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12151 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Створення судових органів на окупованій території України в роки Другої світової війни / Ю.В. Олійник // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2004. — Вип. 26. — С. 245-252. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859712807128268800 |
|---|---|
| author | Олійник, Ю.В. |
| author_facet | Олійник, Ю.В. |
| citation_txt | Створення судових органів на окупованій території України в роки Другої світової війни / Ю.В. Олійник // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2004. — Вип. 26. — С. 245-252. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-01T06:35:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
Створення судових органів на окупованій території ... 245
12 Там само. – Спр.241. – Арк. 91.
13 Там само. – Ф.Р-2418, оп.1, спр.32. – Арк. 22.
14 Там само. – Ф.Р-2469, оп.1, спр. 301. – Арк. 1.
15 Там само. – Спр. 300. – Арк. 17; спр. 289. – Арк. 1; спр. 251. –
Арк. 38.
16 Там само. – Ф.Р-2814, спр.89. – Арк.133, 523, 552.
17 Там само. – Арк.. 554.
18 История городов и сел Украинской ССР: Николаевская
область. – С. 50.
19 ДАМО. – Ф.Р-1067, оп.1, спр.1. – Арк. 4–5.
20 Там само. – Арк.1–12; Ф.Р-1002, оп.3, спр.16. – Арк.8.
21 История городов и сел Украинской ССР: Николаевская
область. – С. 53.
22 ДАМО. – Ф.П-2874, оп.3, спр.1 . – Арк.17–19.
Îë³éíèê Þ.Â.
Ñòâîðåííÿ ñóäîâèõ îðãàí³â
íà îêóïîâàí³é òåðèòî𳿠Óêðà¿íè
â ðîêè Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè
При наявності вітчизняної розлогої історіографії Другої
світової війни, проблеми становлення та функціонування
німецько-фашистської окупаційної адміністрації не стали
предметом всебічного дослідження. Виходячи з ідеологічних
настанов, науковці висвітлювали лише злочини німецько-
фашистських загарбників — масові розстріли, факти
пограбування та знущання над місцевим населенням,
знищення пам’яток історії та культури народів України.
Актуальність дослідження не лише визначається комплек-
сом святкових заходів до 60-річчя визволення України.
Виявилось, що за шість десятиліть було створено чимало
міфів про перебіг Другої світової війни, у тому числі, про дії
окупаційної адміністрації. При реконструкції історичних
246 Олійник Ю. В.
подій, ми не маємо уявлення про повсякденне життя українсь-
кого населення — їх взаємовідносини з окупаційною владою,
харчування, особисте життя тощо.
Метою даної статті є дослідження створення та функціо-
нування судових органів, типи судів та межі їх компетенції
при розгляді кримінальних і цивільних справ у період окупації
України.
Проблема функціонування судових інстанцій окупаційної
влади істориками розглядалося вже в перші роки після
звільнення території України від ворога. Так, у дослідженні
Л. Н. Воробйова “Система гноблення українського народу
німецько-румунськими окупантами (1941–1944 рр.)” зроблено
спроби описати на архівних матеріалах структуру судових
інстанцій, службові обов’язки суддів тощо1.
В багатотомному виданні “Історія Української РСР”
проблема створення окупаційною владою судових органів та
причетність їх до знищення населення розглядалося в
комплексі функціонування окупаційного режиму2.
В збірнику документів “Преступные цели — преступные
средства: документы об оккупационной политике фашистской
Германии на территории СССР” опубліковано розпорядження
Розенберга, яке використовувалося суддями для покарання
жителів окупованих територій3 .
Діяльність судових інстанцій як органів для покарання
місцевого населення розглядалося у збірнику документів
“Поділля в роки Великої Вітчизняної війни”. Упорядниками
оприлюднено їх структуру, ряд документів, що показали
громадськості краю справжні наміри мирових суддів щодо
цивільного населення4 .
На Рівненщини науковці діяльність мирових суддів
висвітлили у збірнику документів “Радянська Рівненщина
1939–1959”5 .
8 серпня 1941 року рейхсміністр окупованих східних
територій А. Розенберг на окупованій території СРСР ввів
відмінні від радянських органів судочинства судові органи
Створення судових органів на окупованій території ... 247
та законодавчі кодекси. Було також змінено географічне
розташування судових інстанцій та їх підпорядкування6 .
Із перенесенням адміністративного центру рейхскомі-
саріату України з Києва у Рівне, відповідно змінюється оку-
пантами і адреса вищої судової інстанції. У штаб-квартирі
рейхскомісара України (м. Рівне) окупаційною владою
створено німецький верховний суд (обергеріхт), юридична
компетенція якого поширювалися на всю територію рейхс-
комісаріату.
Судочинство у верховному суді здійснювало троє осіб
німецької національності. Вони розглядали кримінальні спра-
ви та апеляційні скарги нижчих судових інстанцій (дойч-
геріхтів).
У новостворених адміністративних одиницях–генерал–
комісаріатах судові справи розглядали “дойчгеріхти”
(німецькі суди).Судочинство в судах цього типу проводив
одноосібно суддя німецької національності. В їх юрисдикції
перебували кримінальні справи, а також цивільні, в яких одна
із сторін була або фольскдойче, або особа німецької
національності. З березня 1942 року компетенція суддів цього
типу була поширена і на цивільні справи місцевого населення.
З серпня 1942 року через велику завантаженість німець-
кого суду у Рівному та затягуванням розгляду справ, було
створено додатково судовий відділ у Луцьку. Із його
створенням пройшов процес підпорядкування адміністра-
тивних округ новоствореним судовим відділам. Луцькому
судовому відділу згідно нового плану підпорядковувались
Брест-Литовська округа (місто та округа), Дубненська,
Горохівська, Камінь-Каширська, Кобринська, Ковельська,
Крем’янецька, Любомльська, Луцька, Пінська, Столинська та
Володимир-Волинська.
Рівненському німецькому суду підпорядковувалися
Рівненська округа (місто та округа), Антонінська, Барська,
Дунаєвецька, Ярмолинецька, Кам’янець-Подільська, Косто-
248 Олійник Ю. В.
пільська, Летичівська, Проскурівська, Сарненська, Заслав-
ська, Шепетівська, Здолбунівська та Старокостянтинівська7 .
Для розслідування особливо важливих справ, які несли
загрозу для окупаційного режиму, окупанти створили
“зондергеріхти” (суди особливого призначення) у судах цього
типу судочинство провадив суддя та два засідателя німці.
Для розгляду всіх інших цивільних справ, що виникали
на окупованій території було утворено спеціальні третейські
(мирові суди) на чолі із шліхтерами (мировими суддями)8 .
Вони згідно наказу Розенберга входили до місцевих органів
управління, але підпорядковувалися безпосередньо гебітс-
комісару. Нагляд над судочинством, що провадили мирові
судді, здійснював генеральний комісар через контролюючі
органи своєї адміністрації. При розгляді справ мирові судді
керувалися введеним у дію німецьким законодавством та
приписами. В судовий розгляд мировим судам надходили
справи, вироки по яким обмежувалися дворічним тюремним
ув’язненням та накладанням грошового штрафу розміром до
10 тис. карбованців9 . У відання мирових суддів починаючи з
лютого 1943 року надходили також справи про спадок. Справи
цього характеру розглядалися із дозволу гебітскомісара або
крайсляндвірта.
Згідно приписів розгляд цивільних справ про відшкоду-
вання майнових позовів розпочинався мировим суддею тоді,
коли сума збитків перевищувала 1000 крб., але перед їх
розглядом позивачі повинні були обов’язково сплатити судове
мито, сплату якого мировий суддя міг на власний розсуд
відстрочити, або дозволити сплачувати частинами. Так, за
місяць роботи Славутського мирового суду, суддею стягнуто
судового мита за розгляд справ у розмірі 1270 крб., з цієї суми
у касу фінвідділу надійшло 928 крб.
На розгляд до мирового судді надходили також справи,
злочини по яких були вчинені на території районної управи,
де проживав підозрюваний або був заарештований. У
сумнівних випадках рішення про направлення справи на
Створення судових органів на окупованій території ... 249
розгляд суддям приймала окупаційна влада. Всі кримінальні
справи, які надходили на розгляд судді обов’язково реєстру-
валися у річному реєстрі із записом прізвища обвинуваченого,
його професії, місця проживання, виду злочину, а після
розгляду справи у суді в реєстр вносився також день суду та
судовий вирок.
Мовою судочинства була українська, але як виняток
розгляд справи дозволялося вести і на тій мові, якою володів
суддя. Судове розслідування проводилося із допитом свідків
та заарештованого. В окремих випадках судове розслідування
проводилося у спрощеному варіанті без допиту свідків.
Мировий суддя вирок суду в письмовій формі із перекладом
на німецьку мову пересилав через гебітскомісара в управління
генерал-комісара (м. Рівне). Гебітскомісар своїм рішенням
скасовував вирок судді або навпаки направляв справу на
дослідування у німецький суд з метою зміни вироку в сторону
збільшення термінів ув’язнення.
Апеляційним органом для скасування вироків мирових
суддів було рішення гебітскомісарів. Згідно чинного
законодавства засуджене місцеве населення не мало права
подати апеляцію. Апеляційними привілеями користувалися
лише особи визнані фольксдойче. Засуджені за кримінальні
злочини відбували покарання у виправних закладах німець-
кого карно-виправного управління, а засуджені до сплати
грошових штрафів, сплачували їх на користь місцевої управи,
по місцю знаходження суду.
Створені та укомплектовані штатом мирові суди з 1942
року зайнялися розглядом цивільних та кримінальних справ.
Славутським мировим суддею за дорученням гебітскомісара
було виявлено у місті та районі 187 сиріт над якими
призначено опікунів10 .
У жовтні 1942 році мировим суддею Славути розглянуто
таку кількість справ:
250 Олійник Ю. В.
У листопаді 1942 року на розгляд до мирового судді
надійшло 100 справ цивільного характеру. З цієї кількості
справ ним протягом місяця розглянуто 85 справ, в тому числі
35 про призначення опікунства, 9 про виселення з будинків,
23 про призначення аліментів та інші11 .
Поряд із цивільними справами мировий суддя в грудні
1942 році розглянув 11 кримінальних справ. По розглянутих
справах суддею призначено наступні міри покарання: за
нанесення побоїв жителів міста Г. Заводську, Ф. Попеля,
А. Бобровнікова засуджено до сплати штрафу у розмірі від
500 до 1500 крб.; Н. Припуту, А. Каленика, Н. Листопад-
ську — до шести місяців тюремного ув’язнення12 .
Таким чином, судові органи, структура і функції були
обумовлені розпорядженням Розенберга. Діяльність судів
№
п
/п
Зм
іс
т
сп
ра
ви
За
л
и
ш
ок
с
п
ра
в
Н
ад
ій
ш
л
о
сп
ра
в
за
ж
ов
те
н
ь
Р
аз
ом
Р
оз
гл
ян
ут
о
сп
ра
в
За
л
и
ш
ок
с
п
ра
в
н
а
к
ін
ец
ь
м
іс
яц
я
П
р
и
м
іт
к
а
1 Про аліменти 19 25 44 36 8 –
2
Про виселення з
будинку
11 18 29 25 4 –
3 Про розподіл майна 2 17 19 15 4 –
4 Про грошові борги 3 7 10 9 1 –
5 Про посів городини 3 1 4 3 1 –
6
Про нанесення
збитків населенню
– 2 2 1 1 –
7 Про розподіл сіна 1 – 1 – 1 –
8
Про повернення
лісоматеріалів
– 1 1 – 1 –
9
Про частини до
велосипеда
– 1 1 1 – –
РАЗОМ 39 72 111 90 21
Створення судових органів на окупованій території ... 251
базувалася на німецькому законодавству пристосованому до
окупованих територій та інструкцій, які надходили до них.
Судові органи чинили суд виключно з інтересів окупаційної
влади. Прерогативи у розгляді цивільних справ надавалися
фольскдойче та особам німецької національності.
До кримінальної відповідальності притягувалося лише
місцеве населення. Створені для розгляду судових справ
місцевого населення мирові суди, працювали виключно із
дозволу окупаційної влади під особистим наглядом гебітс-
комісарів, які своїм розпорядженням скасовували рішення
суду.
В перспективі дослідження про функціонування судових
інстанцій на окупованій території України можна використати
як базу для поглибленого вивчення проблематики історії
діяльності судових органів.
Ïðèì³òêè:
1 Центральний державний архів вищих органів влади та
управління України (далі — ЦДАВО України) – Ф. 4620, оп. 3,
спр. 239. – Арк. 3.
2 История Украинской ССР в 10 томах: том 8 Украинская ССР в
Великой Отечественной войне Советского Союза (1941–1945) /
В. И. Клоков (отв. редактор), П. А. Жилин, В. С. Коваль (зам. отв.
редактора). – К, 1984. – С. 92.
3 Преступные цели–преступные средства: Документы об
оккупационной политике фашисткой Германии на территории СССР
(1941–1944 гг.) /под общей редакцией Е. Болтина. – М., 1968. – С. 63.
4 Поділля у Великій Вітчизняній війні (1941–1945 рр.): Збірник
документів і матеріалів /упор.: В. Г. Абрамов, Г. В. Вітряна та ін. –
Львів, 1960. – С. 45.
5 Радянська Рівненщина 1939–1959:Документи й матеріали / Ред.
кол.: В. І. Вишнякова (відп. ред. М. О. Гарматюк, Д.А. Лущан. –
Львів, 1962. – С. 84.
6 Державний архів Хмельницької області (далі — ДАХмО). –
Ф.Р-420, оп.1, спр. 5. – Арк. 50
252 Мельниченко В. М.
Ìåëüíè÷åíêî Â.Ì.
²íôîðìàö³éíî-âèäàâíè÷å çàáåçïå÷åííÿ
ôóíêö³îíóâàííÿ îêóïàö³éíî¿ âëàäè
íà ×åðêàùèí³ ó 1941–1944 ðð.
Характерною особливістю сучасних досліджень історії
Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. є приведення у
відповідність з історичною правдою багатьох аспектів
минулої війни, в тому числі пов’язаних з окупаційним
режимом. Це надає актуальності такій малодослідженій
проблемі воєнного часу як інформаційно-видавниче забезпе-
чення функціонування окупаційної влади.
Розкриття цієї теми дає змогу скласти більш повне
уявлення про організацію та функціонування пропагандист-
ського апарату на окупованих німецько-фашистськими
загарбниками територіях, здійснення ідеологічного впливу на
місцеве населення.
З’ясувати деякі особливості інформаційно-видавничої
справи в центральних регіонах України можна на прикладі
Черкащини (в адміністративно-територіальних межах
сучасної Черкаської області).
Об’єкт даного дослідження — видавнича справа та
україномовні часописи, що видавалися на території Черка-
щини в період окупації, а предмет — сукупність організа-
ційних форм у інформаційно-видавничій сфері і зміст
7 Голос Сарненщини. – 1942. – 26 липня. – С. 2.
8 ДАХмО. – Ф.Р-420, оп.1, спр. 5. – Арк. 45
9 Там само. – Арк.89.
10 ДАХмО. – Ф.Р.-420, оп.1, спр. 49. – Арк. 30.
11 Там само. – Арк. 60.
12 Там само. – Арк. 57.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12151 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0012 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T06:35:32Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Олійник, Ю.В. 2010-09-27T17:47:25Z 2010-09-27T17:47:25Z 2004 Створення судових органів на окупованій території України в роки Другої світової війни / Ю.В. Олійник // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2004. — Вип. 26. — С. 245-252. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0012 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12151 uk Інститут історії України НАН України Окупаційний режим на території України Створення судових органів на окупованій території України в роки Другої світової війни Article published earlier |
| spellingShingle | Створення судових органів на окупованій території України в роки Другої світової війни Олійник, Ю.В. Окупаційний режим на території України |
| title | Створення судових органів на окупованій території України в роки Другої світової війни |
| title_full | Створення судових органів на окупованій території України в роки Другої світової війни |
| title_fullStr | Створення судових органів на окупованій території України в роки Другої світової війни |
| title_full_unstemmed | Створення судових органів на окупованій території України в роки Другої світової війни |
| title_short | Створення судових органів на окупованій території України в роки Другої світової війни |
| title_sort | створення судових органів на окупованій території україни в роки другої світової війни |
| topic | Окупаційний режим на території України |
| topic_facet | Окупаційний режим на території України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12151 |
| work_keys_str_mv | AT olíinikûv stvorennâsudovihorganívnaokupovaníiteritorííukraínivrokidrugoísvítovoívíini |