Моделирование адсорбции простых газов на поверхности переходных металлов (Обзор)

• Опубліковано в: : Физика низких температур
• Дата: 2005
• Автори: Петрова, Н.В., Яковкин, И.Н., Птушинский, Ю.Г.
• Формат: Стаття
• Мова: Російська
• Опубліковано: Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України 2005
• Теми: Обзоp
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121750
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Моделирование адсорбции простых газов на поверхности переходных металлов (Обзор) / Н.В. Петрова, И.Н. Яковкин, Ю.Г. Птушинский // Физика низких температур. — 2005. — Т. 31, № 3-4. — С. 300-322. — Бібліогр.: 127 назв. — рос.

Представлены результаты по моделированию адсорбции газов на поверхности переходных
 металлов. Основное внимание уделяется адсорбции водорода на поверхности (110) W и Мо,
 структурам и кинетике адсорбции кислорода и СО на поверхности Pt(111) и каталитической
 реакции окисления СО. Выбор этих систем обусловлен не только практической важностью
 и фундаментальным интересом, но и тем, что для них, с помощью метода Монте-Карло, удалось
 достигнуть существенного прогресса в понимании процессов адсорбции и формирования
 структур пленок. Одним из главных условий при моделировании формирования структур адсорбированных
 пленок является адекватный учет латерального взаимодействия между адсорбированными
 молекулами, которое включает в себя как прямое взаимодействие (электростатическое
 и обменное), так и непрямое (через электроны подложки). Так, именно правильное
 описание латерального взаимодействия при моделировании позволило объяснить механизм
 формирования структур пленок СО на платине. В то же время сложность взаимодействия между
 адсорбированными атомами является причиной отсутствия, на сегодняшний день, непротиворечивой
 модели формирования структуры кислорода на поверхности платины. Можно надеяться,
 что в скором времени эта задача будет решена, что откроет перспективы и для
 усовершенствования модели каталитической реакции окисления СО. Представлено результати по моделюванню адсорбції газів на поверхні перехідних металів.
 Головну увагу приділено адсорбції водню на поверхні (110) W та Mo, структурам та кінетиці
 адсорбції кисню та СО на поверхні Pt(111) та каталітичній реакції окислення СО. Вибір цих
 систем обумовлено не тільки практичною важливістю та фундаментальним інтересом, але й
 тим, що для них, за допомогою методу Монте-Карло, вдалося досягти суттєвого прогресу в розум
 інні процесів адсорбції та формуванні структур плівок. Однією з головних умов при моделюванн
 і формування структур адсорбованих плівок є адекватне врахування опису латеральної
 взаємодії між адсорбованими молекулами, яке включає як пряму взаємодію (електростатичну
 та обмінну), так і непряму (через електрони підкладинки). Так, саме правильне врахування
 опису латеральної взаємодії при моделюванні дозволило пояснити механізм формування структур
 плiвок СО на платині. В той же час складність взаємодії між адсорбованими атомами є причиною
 відсутності, на сьогоднішній день, несуперечливої моделі формування структури кисню
 на поверхні платини. Можна сподіватись, що найближчим часом цю задачу буде вирішено, що
 відкриє перспективи й для удосконалення моделі каталітичної реакції окислення СО. The results of simulation of gas adsorption
 on transition metal surfaces are presented. The
 emphasis is on the hydrogen adsorption on the
 (110) W and Mo surfaces, the structures and adsorption
 kinetics of oxygen and CO on the
 Pt(111) surface and the catalytic CO oxidation.
 Such a choice is predetermined not only by practical
 importance and fundamental interest, but
 also by a significant gain in the understanding of
 adsorption processes and formation of the film
 structures achieved by means of the Monte Carlo
 simulation. One of the main aspects in the modeling
 is an adequate account of lateral interaction
 of adsorbed particles, which includes both
 direct (electrostatic and exchange) and indirect
 (through substrate electrons) interactions. In
 particular, the proper account of the lateral interaction
 has allowed for explanation of the
 mechanism of the CO structures on the Pt surface.
 At the same time, the complexity of the interaction
 between adsorbed atoms is responsible
 for the absence of any reasonable model of the
 forming of the oxygen structure on the platinum
 surface. It is hoped that in the short run this
 problem will be solved, thus opening the way
 for the creation of more sophisticated model of
 the catalytic reaction of CO oxidation.