Фінанси українських міст: методологічні питання історико-краєзнавчого дослідження
У статті розглядаються питання дослідження історії фінансової сфери українських міст, через призму якої можна здійснити більш глибоке вивчення функціонування власне міста як єдиного організму і його галузей зокрема, а також розглянути діяльність окремих історичних особистостей та їх роль у системі р...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121827 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Фінанси українських міст: методологічні питання історико-краєзнавчого дослідження / В. Студінський // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 23-27. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-121827 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Студінський, В. 2017-06-18T11:10:16Z 2017-06-18T11:10:16Z 2012 Фінанси українських міст: методологічні питання історико-краєзнавчого дослідження / В. Студінський // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 23-27. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121827 336:94 (477) У статті розглядаються питання дослідження історії фінансової сфери українських міст, через призму якої можна здійснити більш глибоке вивчення функціонування власне міста як єдиного організму і його галузей зокрема, а також розглянути діяльність окремих історичних особистостей та їх роль у системі розвитку міської інфраструктури. В статье рассматриваются вопросы исследования истории финансовой сферы украинских городов, через призму которой можно осуществить более глубокое изучение функционирования собственно города как единого организма и его отраслей в частности, а также рассмотреть деятельность отдельных исторических личностей и их роль в системе развития городской структуры. The article examines the history of the study of the fi nancial sphere of the Ukrainian cities through the lens which can perform more in-depth study of the city proper functioning as a single organism and its industries in particular, and also to review the activities of some historical personalities and their role in the development of the urban fabric. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Фінанси українських міст: методологічні питання історико-краєзнавчого дослідження Финансы украинских городов: методологические вопросы историко-краеведческих исследований Finance Ukrainian cities: methodological issues local history research Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Фінанси українських міст: методологічні питання історико-краєзнавчого дослідження |
| spellingShingle |
Фінанси українських міст: методологічні питання історико-краєзнавчого дослідження Студінський, В. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| title_short |
Фінанси українських міст: методологічні питання історико-краєзнавчого дослідження |
| title_full |
Фінанси українських міст: методологічні питання історико-краєзнавчого дослідження |
| title_fullStr |
Фінанси українських міст: методологічні питання історико-краєзнавчого дослідження |
| title_full_unstemmed |
Фінанси українських міст: методологічні питання історико-краєзнавчого дослідження |
| title_sort |
фінанси українських міст: методологічні питання історико-краєзнавчого дослідження |
| author |
Студінський, В. |
| author_facet |
Студінський, В. |
| topic |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| topic_facet |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Финансы украинских городов: методологические вопросы историко-краеведческих исследований Finance Ukrainian cities: methodological issues local history research |
| description |
У статті розглядаються питання дослідження історії фінансової сфери українських міст, через призму якої можна здійснити більш глибоке вивчення функціонування власне міста як єдиного організму і його галузей зокрема, а також розглянути діяльність окремих історичних особистостей та їх роль у системі розвитку міської інфраструктури.
В статье рассматриваются вопросы исследования истории финансовой сферы украинских городов,
через призму которой можно осуществить более глубокое изучение функционирования собственно города как единого организма и его отраслей в частности, а также рассмотреть деятельность отдельных
исторических личностей и их роль в системе развития городской структуры.
The article examines the history of the study of the fi nancial sphere of the Ukrainian cities through the lens which
can perform more in-depth study of the city proper functioning as a single organism and its industries in particular, and
also to review the activities of some historical personalities and their role in the development of the urban fabric.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121827 |
| citation_txt |
Фінанси українських міст: методологічні питання історико-краєзнавчого дослідження / В. Студінський // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 23-27. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT studínsʹkiiv fínansiukraínsʹkihmístmetodologíčnípitannâístorikokraêznavčogodoslídžennâ AT studínsʹkiiv finansyukrainskihgorodovmetodologičeskievoprosyistorikokraevedčeskihissledovanii AT studínsʹkiiv financeukrainiancitiesmethodologicalissueslocalhistoryresearch |
| first_indexed |
2025-11-26T09:54:20Z |
| last_indexed |
2025-11-26T09:54:20Z |
| _version_ |
1850619917215203328 |
| fulltext |
ISSN 2222-5250
23
УДК 336:94 (477)
Володимир Студінський (м. Київ)
ФІНАНСИ УКРАЇНСЬКИХ МІСТ:
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ ІСТОРИКО-
КРАЄЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
У статті розглядаються питання дослідження історії фінансової сфери українських міст, через при-
зму якої можна здійснити більш глибоке вивчення функціонування власне міста як єдиного організму і йо-
го галузей зокрема, а також розглянути діяльність окремих історичних особистостей та їх роль у сис-
темі розвитку міської інфраструктури.
Ключові слова: фінанси, місто, бюджет, грошові засоби, джерела фінансування, вигода.
З отриманням Україною політичної незалеж-
ності та статусу країни з ринковою економікою ак-
туальним постало питання дослідження економіч-
ної складової історії нашої держави. Фінансова
сфера у цьому аспекті не стала винятком, адже
протягом всієї своєї історії держава як соціальний
інститут використовує фінанси як дієвий регуля-
тор усіх сфер економічного життя суспільства.
Практично всі інструменти господарювання (ціно-
утворення, оплата праці, бюджет, комерційні роз-
рахунки, діяльність банків, інвестування, креди-
тування, бухгалтерський облік, банківська справа
тощо) пов’язані з фінансами. Тому головною ме-
тодологічною засадою історико-краєзнавчого до-
слідження даного аспекту є чітке усвідомлення і
розуміння категорії фінансів.
У загальному розумінні фінанси є відобра-
женням суспільних відносин, що виникають між
суб’єктами з приводу отримання, передавання
грошових коштів, взаємних платежів, боргових
та інших зобов’язань. Справедливо вважається,
що фінанси є не лише економічною, але й істо-
ричною категорією, оскільки вони виникають од-
ночасно з державою.
Як правило, фінанси охоплюють дві сфери:
– економічні грошові відносини, що пов’я-
зані із формуванням та використанням централі-
зованих грошових фондів держави, що акумулю-
ються у державній бюджетній системі та урядо-
вих фондах;
– економічні грошові відносини, що пов’я-
зані із децентралізованими грошовими фонда-
ми різних суб’єктів (підприємств, фірм, окремих
громадян).
Фінанси часто ототожнюють з такою категорією ,
як гроші. Наприклад, в одному із університетських
оксфордських тлумачних словників фінанси визна-
чені як практика поводження з грошима та управ-
ління ними [1]. Частково це так, оскільки фінанси
являють собою насамперед економічні відносини,
що пов’язані з формуванням, розподілом та вико-
ристанням централізованих та децентралізованих
фондів грошових засобів з метою виконання функ-
цій та завдань держави й інших суб’єктів.
Разом з тим фінанси відрізняються від грошей як
за змістом, так і за функціями. Гроші – це не що інше,
як загальний еквівалент, за допомогою якого на-
самперед вимірюються витрати праці. По-суті,
гроші є товаром, але особливим і специфічним.
Фінанси ж у свою чергу є економічним інстру-
ментом розподілу та перерозподілу, а також зна-
ряддям контролю за утворенням та використан-
ням грошових засобів [2]. До цього лише додамо,
що в окремі історичні періоди гроші (у традицій-
ному розумінні) були відсутні взагалі або частко-
во і їх функції виконували інші речі (товари), але
суспільні фінансові відносини зберігались.
Тому фінанси можуть виступати як загально-
економічні відносини або система у державному,
регіональному, континентальному та планетарно-
му вимірах, а з іншого боку, вони можуть бути за-
собом прийомів. Цікаву думку в цьому плані ви-
словили Е.Нікбахт та А.Гроппеллі: «Фінанси – це
застосування різноманітних економічних прийо-
мів для досягнення максимального прибутку фір-
ми або загальної вартості капіталу, вкладену у
справу» [3]. Фінанси міст є теж таким же важе-
лем, оскільки саме за допомогою його здійсню-
ється ефективне управління фінансовими пото-
ками з метою максимального отримання вигод
власне для міста.
Безперечно, що основою фінансів є сфера ви-
робництва, яка з одного боку є джерелом, що жи-
вить фінанси, а з іншого – основним напрямком їх
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2012
24
витрат. Тобто сфера виробництва замкнена в систе-
мі фінансів. Виходить, що сукупність процесів, які
є результатом виробничої діяльності, як матеріаль-
ної, так і духовної, обумовлюються функціонуван-
ням системи фінансів. І навпаки, фінанси визнача-
ють залежність виробничого процесу від його еко-
номічних результатів [4]. Інакше кажучи, фінанси
є кровоносною системою складного економічно-
го організму, функціонування якого без самих фі-
нансів («крові») унеможливлює життєздатність як
всього організму, так і його окремих органів.
Одним із таких важливих органів є бюджет,
який являє собою систему грошових відносин, що
виникають між державою, з одного боку, і підпри-
ємствами, фірмами, організаціями та населенням –
з іншого, з метою формування та використання
централізованого фонду грошових ресурсів для
задоволення суспільних потреб. Тобто бюджет є
щорічним балансом надходжень та видатків, який
розробляють державні або муніципальні органи
для активного впливу на економічний процес та
підвищення його ефективності [5]. Бюджет є своє-
рідним відображенням потенційних можливостей
міста не лише в поточний момент, а й в окремі іс-
торичні періоди. Зведення ж бюджетних показни-
ків у розгорнуті фінансово-хронологічні таблиці
дає можливість досліднику бачити не лише дина-
міку фінансового стану міста і його окремих га-
лузей, а й розуміння, в який період надавалась та
чи інша перевага розв’язанню міських проблем і
отриманню від цього безпосередніх вигод.
Для формування бюджету та його ефективного
функціонування є визначення фінансової політи-
ки держави чи міста. Власне фінансова політика
являє собою принципи та цілі, що визначають фі-
нансове управління в органах місцевого самовря-
дування, а також безпосередньо впливає на при-
йняття фінансових рішень. Тому фінансова полі-
тика грає роль безпосереднього стимулятора ви-
роблення заходів, реалізація яких дає можливість
досягти поставленої мети.
Так, у системі фінансів міста багато залежить
від фінансового планування, зміст якого полягає
у розробці, координації та реалізації відповідних
програм з метою досягнення фінансових цілей та
виконання фінансових програм органів місцевого
самоврядування [6]. У широкому плані до місь-
ких фінансів можна відносити всі фінансові ре-
сурси, що мають обіг в його межах і безпосеред-
ньо чи опосередковано впливають на розвиток
самого міста. Головним регулятором фінансових
потоків є, звичайно, бюджет.
Тут можна погодитись з думкою вітчизняних
вчених-економістів, що в цьому плані важли-
вим фактором є бюджетна самостійність адміні-
стративної одиниці, зокрема міста. У свою чер-
гу обсяг бюджетних прав територій визначаєть-
ся правом місцевих органів влади встановлюва-
ти місцеві податки і збори, що повністю зарахо-
вуються до місцевих бюджетів. Тому бюджетне
регулювання є однією з ключових функцій дер-
жави. Характер та принципи бюджетного регу-
лювання повною мірою відображають стосунки
між державним бюджетом та бюджетом міста.
Тому варто розглядати фінанси окремих населе-
них пунктів України в залежності від їх «ієрар-
хічного» статусу. Для міст державного (респуб-
ліканського) значення – в системі загальнодер-
жавних фінансів. Це може стосуватися й україн-
ських мегаполісів: Донецька, Харкова, Одеси,
Дніпропетровська та Львова. Міста обласного
значення можуть вивчатись через призму фор-
мування і функціонування обласного (регіональ-
ного) бюджету; бюджети міст районного значен-
ня, селищ міського типу та сільських громад роз-
глядаються в системі функціонування районних
бюджетів. Якщо ж мова йде про бюджети райо-
нів у містах, то їх необхідно розглянути в сис-
темі міських фінансів, оскільки, з одного боку,
райони є самостійними адміністративними оди-
ницями, а, з іншого – невід’ємною і органічною
частиною власне міської структури, зокрема –
фінансової. При цьому варто зазначити, що го-
ловною метою бюджетного регулювання є зба-
лансування бюджетної системи на всіх рівнях по
доходах та витратах [7].
Розглядаючи фінанси українських міст у істо-
ричній динаміці, стає зрозумілим, що такий ба-
ланс не завжди дотримувався. Вирішувати ж пи-
тання із розв’язання нагальних проблем міста
доводилось при залученні додаткових фінансо-
вих засобів, як-то благодійної діяльності чи до-
льової участі суб’єктів господарювання у спору-
дженні капітальних об’єктів. Тут варто відзначи-
ти, що українські міста таким чином значно роз-
ширювали і поліпшували свою інфраструктуру
в різні історичні періоди. Необхідно лише було
отримувати максимальну ефективність в части-
ні залучення та використання міських фінансів.
Тому важливим аспектом даної теми є джерель-
на база, яка доволі широко представлена в цен-
тральних архівах нашої держави: Центральному
державному історичному архіві України у місті
Києві (ЦДІАК), Центральному державному істо-
ISSN 2222-5250
25
ричному архіві України у місті Львові (ЦДІАЛ),
Центральному державному архіві громадських
об’єднань та організацій України (ЦДАГО),
Центральному державного архіві вищих ор-
ганів влади України (ЦДАВО), Центральному
державному кінофотофоноархіві України імені
Г.С.Пшеничного (ЦДКФФА).
Також чимало документів, де висвітлюються
питання функціонування місцевих фінансових
органів та проблеми формування міських бюдже-
тів і залучення додаткових коштів для розв’язання
соціально-економічних завдань розвитку насе-
лених пунктів, представлено у обласних архівах
та Державному архіві міста Києва. Наприклад, в
останньому великий інтерес для краєзнавців мо-
жуть викликати наступні фонди: Київський місь-
кий магістрат (Ф. 5), Київська міська дума (Ф. 17),
Тимчасовий комітет з облаштування міста Києва
при губернському управлінні (Ф. 19), Київське
міське кредитне товариство (Ф.100), Київська
спілка установ дрібного кредиту (Ф. 161),
Київська міська управа (Ф.163), Київська місь-
ка комісія з управління прибутками та видат-
ками (Ф. 165), Фінансова комісія із заснування
Київського політехнічного інституту та інші.
Також варто звернути увагу на фонди
Державного архіву Житомирської області, де на
зберіганні знаходиться 20 фондів волосних прав-
лінь: Бистрицьке, Білилівське, Білогородське,
Бровківське, Брусилівське Ворсівське, Кам’ян-
ське, Коростишівське, Малинське, Мартинівське,
Огієвське, Пинязевицьке, Потіївське, Пузирецьке,
Стремигородське, Чуднівське, Шершнівське,
Ширмівське, Янівське. З них 18 – фонди волостей
колишньої Київської губернії, Радомисльського,
Сквирського та Бердичівського повітів. За
об’ємом, ступенем збереженості та комплек-
сністю матеріалів чільне місце займає фонд
Малинського волосного правління (№552). Цей
фонд налічує 2440 одиниць зберігання та охоплює
період з 1861 по 1918 рр. [8]. При цьому також
зазначимо, що серед фондів волосних правлінь
в архівах України фонд Малинського волосного
правління займає другу позицію за кількістю збе-
режених справ, після фонду Шаповалівського во-
лосного правління, що зберігається у Державному
архіві Чернігівської області [9].
Щодо теми, котра розглядається у представле-
ній статті, зауважимо, що фонд Малинського во-
лосного правління дає змогу комплексно просте-
жити і ретельно дослідити економічний аспект,
фінансову систему управління містечком, а та-
кож соціальний стан та культурно-освітній розви-
ток Малина протягом майже півстоліття.
У сфері економіки найцікавішими є докумен-
ти, які висвітлюють процес формування бюджетів
сільських громад зокрема та волості взагалі. Так,
наприклад, у 1862 році для спорудження будин-
ку волосного управління з однієї особи збирався
податок 15 копійок. Таким чином, сільське насе-
лення Малина повинно було зібрати – 47,40 крб.,
с. Селище – 18, 90 крб., с. Головки – 25,20 крб.,
с. Пиріжки (Пиружки) – 39,15 крб., с. Городище –
26,70 коп. Разом з 1049 осіб необхідно було отри-
мати 157 крб. 35 коп. сріблом. На утримання соць-
кого і десятника селяни волості повинні були вне-
сти платіж 7 копійок [10].
За даними подвірного збору платежів можна
простежити кількість населення різних станів.
Так, на початку 1860-х рр. у Малині – 300 дорослих
осіб селянського стану та 200 євреїв (130 дворів),
у с. Селище – 126 селян (39 дворів), х.Гамарня –
8 міщан (4 двори), с. Щербатівці – 16 вільних лю-
дей (8 дворів), с. Городище – 187 селян доросло-
го віку (56 дворів) та ін. [11]. Також існують зве-
дені статистичні дані кількості населення за ста-
нами. Як видно з Таблиці 1, у Малинській волос-
ті в 1877 році мешкали дворяни, селяни, міщани,
колоністи загальною кількістю 10041 особа.
Таблиця 1
Населення Малинської волості
за становими показниками у 1877 р. (осіб)
Документи про торговельну діяльність свід-
чать про те, які дозволи брали торговці. Зокрема,
у Малині в 1875 році функціонували крамниці,
які торгували м’ясом, борошном, шкірою та шкі-
ряними виробами, сіллю, рибою, мануфактурою,
різними дрібницями [12]. При аналізі подібного
роду документів зазначеного фонду можна кон-
Стан Чоловічої
статі
Обох
статей
Дворяни 37 65
Духовенство православне 27 44
Духовенство католицьке 2 -
Купці 22 40
Почесні громадяни 2 3
Міщани-християни 670 1337
Міщани-євреї 984 1987
Відставні солдати 116 382
Селяни-власники та
колишні кріпаки 3048 6185
Колоністи 1 3
Разом 4907 10041
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2012
26
статувати, що загальний товарообіг був доволі
значним. Так, у 1887 році загальний товарообіг
складав 37460 крб. Найменший товарообіг однієї
торговельної точки становив 30 крб. на рік, най-
більший – 3000 крб. [13].
Не менш цікавими є документи, які свідчать
про здачу в оренду волосної пошти. Причому,
щоб отримати право на користування поштою і
здійснювати поштові послуги, відбувався конкурс
(тендер). Також фінанси містечка активно залуча-
лися й до функціонування інших галузей населе-
ного пункту. Відомо, що державою для функціо-
нування однокласного училища виділялось 156
крб. [14]. Коли училище стало двокласним, то знач-
но збільшились і витрати, які у 1906 році вже ста-
новили 1959,35 крб. Частина з них покривалась
за рахунок держави. Важливий внесок станови-
ли платежі місцевих сільських громад – Малина,
Городищ та Селища [15]. За рахунок місцевих пла-
тежів і зборів утримувались місцеві органи управ-
ління – сільське та волосне управління, а також по-
жежна команда та волосна лікарня.
Таблиця 2.
Витрати цукропромисловців на благодійність
у 1904–1907 рр., у крб.
Не менш важливим і цікавим аспектом крає-
знавчих досліджень з теми історії фінансів україн-
ських міст є висвітлення особистостей, що так чи
інакше були дотичні до фінансової системи кон-
кретного населеного пункту. В даному разі мож-
на говорити про дві категорії особистостей: пер-
ша – ті, хто працював безпосередньо у міських
фінансових структурах, зокрема були їх керівни-
ками; друга – ті, хто взяв значну участь у поліп-
шенні фінансової системи міста та здійснив від-
чутні внески у розвиток інфраструктури міста,
зокрема йдеться про меценатів.
Так, серйозні фінансові ресурси у розвиток
соціальної сфери міста Києва у другій полови-
ні ХІХ – на початку ХХ ст. залучались від меце-
натів. Особливо великі внески здійснювала ро-
дина Терещенків. Як видно з Таблиці 2, лише за
три роки цукрозаводчиками на благодійність бу-
ло витрачено понад 185 тис. крб. [16]. Саме на ці
гроші у Києві та інших місцевостях України бу-
дувалось чимало шкіл, лікарень, притулків, му-
зеїв. Так, О.М.Терещенко на добродійні та про-
світницькі установи загалом пожертвував 5 млн.
крб., з яких у Києві було освоєно 2 млн. крб.
На кошти І.Н.Терещенка практично повністю
утримувалась художня школа українського ху-
дожника і педагога М.І.Мурашка [17].
Таким чином, дослідження історії фінансів
українських міст у краєзнавчих дослідженнях
дає можливість зрозуміти, як функціонувала сис-
тема забезпечення життєдіяльності міста у ши-
рокому аспекті. Саме через фінанси можна про-
стежити діяльність різних установ, їх економіч-
ний стан, процес нагромадження фінансових ре-
сурсів та ступінь ефективності їх використан-
ня з метою отримання вигод населеного пункту.
Разом з тим вивчення фінансової системи міста
в різні історичні періоди дає змогу дослідникам
розглянути і зрозуміти роль окремих осіб.
Рік Витрати на
благодійність
Фактичний
прибуток %
1904-05 109956 12562008 0,8
1905-06 24072 5225845 0,7
1906-07 51122 7119839 0,4
Джерела та література
1. Финансы: Оксфордский толковый сло-
варь. – М.: Весь мир, 1997. – С.154.
2. Финансы. Денежное обращение. Кредит /
Под ред. Л.Н.Бородиной. – М.: ЮНИТИ,
2000. – С.63.
3. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. – К.: Вік,
Глобус, 1992. – С.5.
4. Студінський В.А., Верба Д.В., Терещенко
О.В. Фінанси Києва: історія та сьогодення. –
К.: Фенікс, 2010. – С. 6.
5. www: tspu.edu.ua
6. Фінансове планування в органах місце-
вого самоврядування / За ред. І.Бураковського. –
К.: Нора-прінт, 2002. – С.7.
7. Кравченко В. Муніципальні фінанси і бю-
джетна система України // Самоврядування в Ки-
єві: історія та сучасність. – К., 2000. – С.63-64.
8. Студінський В.А, Кравчук Н.Г. До питання
вивчення фонду Малинського волосного управлін-
ня як джерельної бази дослідження історії Мали-
на // М.М. Миклухо-Маклай – вчений, мандрів-
ник, гуманіст. Матеріали Міжнародної науково-
краєзнавчої конференції, присвяченої 165-річчю
від дня народження вченого-енциклопедиста. –
Житомир: Волинь, 2011. – С. 179-183.
9. Державний архів Чернігівської області.
Путівник. Т.1. – Чернігів, 2001. – С.63.
10. ДАЖО, ф. 552, оп.2, спр.29, арк. 4-6.
11. ДАЖО, ф. 552, оп.2, спр.31, арк. 5.
12. ДАЖО, ф. 552, оп.2, спр.131, арк. 49-50.
ISSN 2222-5250
27
13. ДАЖО, ф. 552, оп.2, спр.539, арк. 167-183.
14. ДАЖО, ф. 552, оп.2, спр.158, арк. 14.
15. ДАЖО, ф. 552, оп.2, спр.1506, арк. 19-20.
16. Ткаченко О.В. Підприємницька та меце-
натська діяльність родини Терещенків в Україні
(1861-1917 рр.). – Дис… к.і.н. – К., 1998. – С.217.
17. Ковалинский В. Меценаты Киева. – К.: Кий,
1998. – С.193-194, 222.
Владимир Студинский
Финансы украинских городов: методологические вопросы
историко-краеведческих исследований
В статье рассматриваются вопросы исследования истории финансовой сферы украинских городов,
через призму которой можно осуществить более глубокое изучение функционирования собственно горо-
да как единого организма и его отраслей в частности, а также рассмотреть деятельность отдельных
исторических личностей и их роль в системе развития городской структуры.
Ключевые слова: финансы, город, бюджет, денежные средства, источники финансирования, выгода.
Vlfdimir Stoudinsky
Finance Ukrainian cities: methodological issues local history research
The article examines the history of the study of the fi nancial sphere of the Ukrainian cities through the lens which
can perform more in-depth study of the city proper functioning as a single organism and its industries in particular, and
also to review the activities of some historical personalities and their role in the development of the urban fabric.
Key words: fi nance, the city budget, funds, funding, benefi t.
УДК 025.5:94(477-25)
Інна Чеховська (м. Київ)
БАЗА ДАНИХ З ІСТОРІЇ МІСТ І СІЛ УКРАЇНИ:
ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА
У статті йдеться про історію створення «Картотеки матеріалів з історії міст і сіл України», яка
функціонує в Національній історичній бібліотеці України, її сучасне значення для історичних досліджень.
Висвітлюється процес формування електронної бази даних «Міста і села України» та можливості її ви-
користання для підготовки нового видання історії міст і сіл України.
Ключові слова: картотека, база даних міста і села, Національна історична бібліотека України, краєзнавство.
У травні цього року минуло 50 літ із дня під-
писання постанови про видання «Історії міст і сіл
Української РСР» [1] – першої енциклопедичної
праці про історію населених пунктів 26 облас-
тей країни і республіки Крим, яка стала важли-
вим етапом в історії українського краєзнавства
ХХ ст. Головою редколегії цієї праці був відомий
вчений-історик, академік НАН України, голова
Національної спілки краєзнавців України П.Т. Тронь-
ко. Назване видання унікальне тим, що в ньому зі-
брані історичні відомості про всі населені пункти
за період від першої згадки про них в історичних
джерелах і до середини 70-х років ХХ ст.
У 60-х рр. ХХ ст. саме Державна історична бі-
бліотека УРСР (нині – Національна історична бі-
бліотека України) як єдина в країні спеціалізова-
на бібліотека з питань історії, історичного крає-
знавства та суміжних історичних дисциплін
спільно з Інститутом історії України АН УРСР з
метою бібліотечно-бібліографічного забезпечен-
ня підготовки історії міст і сіл УРСР розробила
відповідні методичні рекомендації для обласних
книгозбірень, у фондах яких були сконцентровані
краєзнавчі джерела і які здійснювали їх первин-
ний опис. Результатом співпраці фахівців різних
науково-дослідних та бібліотечних установ стало
створення в Історичній бібліотеці «Зведеної кар-
тотеки матеріалів з історії міст і сіл УРСР» (далі –
Картотека), що містила бібліографічні описи дру-
кованих документів краєзнавчого змісту.
Слід зауважити, що інформаційну цінність та
наукове значення цієї джерельної бази для по-
|