Кримські татари в Автономній Республіці Крим: проблеми мови та історичної топоніміки
Аналізуються особливості національно-культурного життя кримських татар в останнє двадцятиліття. Акцентовано увагу на проблемі історичних топонімів, які були втрачені за радянської доби. Анализируются особенности национально-культурной жизни крымских татар последнего двадцатилетия. Акцентировано вним...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121835 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Кримські татари в Автономній Республіці Крим: проблеми мови та історичної топоніміки / М. Ярмоленко // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 58-62. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-121835 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ярмоленко, М. 2017-06-18T12:03:58Z 2017-06-18T12:03:58Z 2012 Кримські татари в Автономній Республіці Крим: проблеми мови та історичної топоніміки / М. Ярмоленко // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 58-62. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121835 94 (477.75:=512.145) Аналізуються особливості національно-культурного життя кримських татар в останнє двадцятиліття. Акцентовано увагу на проблемі історичних топонімів, які були втрачені за радянської доби. Анализируются особенности национально-культурной жизни крымских татар последнего двадцатилетия. Акцентировано внимание на проблеме исторических топонимов, утраченных в советский период. In article were analyzed the features of the national cultural life of the Crimean Tatars in the last two decades. Attention was focused on the problem of historical toponyms that were lost in the Soviet era. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Кримознавство в системі української історичної науки Кримські татари в Автономній Республіці Крим: проблеми мови та історичної топоніміки Крымские татары в Автономной Республике Крым: проблемы языка и исторической топонимики Crimean tatars in the Autonomous Republic of Crimea: problems of the languages and historical toponyms Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Кримські татари в Автономній Республіці Крим: проблеми мови та історичної топоніміки |
| spellingShingle |
Кримські татари в Автономній Республіці Крим: проблеми мови та історичної топоніміки Ярмоленко, М. Кримознавство в системі української історичної науки |
| title_short |
Кримські татари в Автономній Республіці Крим: проблеми мови та історичної топоніміки |
| title_full |
Кримські татари в Автономній Республіці Крим: проблеми мови та історичної топоніміки |
| title_fullStr |
Кримські татари в Автономній Республіці Крим: проблеми мови та історичної топоніміки |
| title_full_unstemmed |
Кримські татари в Автономній Республіці Крим: проблеми мови та історичної топоніміки |
| title_sort |
кримські татари в автономній республіці крим: проблеми мови та історичної топоніміки |
| author |
Ярмоленко, М. |
| author_facet |
Ярмоленко, М. |
| topic |
Кримознавство в системі української історичної науки |
| topic_facet |
Кримознавство в системі української історичної науки |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Крымские татары в Автономной Республике Крым: проблемы языка и исторической топонимики Crimean tatars in the Autonomous Republic of Crimea: problems of the languages and historical toponyms |
| description |
Аналізуються особливості національно-культурного життя кримських татар в останнє двадцятиліття. Акцентовано увагу на проблемі історичних топонімів, які були втрачені за радянської доби.
Анализируются особенности национально-культурной жизни крымских татар последнего двадцатилетия. Акцентировано внимание на проблеме исторических топонимов, утраченных в советский период.
In article were analyzed the features of the national cultural life of the Crimean Tatars in the last two decades.
Attention was focused on the problem of historical toponyms that were lost in the Soviet era.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121835 |
| citation_txt |
Кримські татари в Автономній Республіці Крим: проблеми мови та історичної топоніміки / М. Ярмоленко // Краєзнавство. — 2012. — № 4. — С. 58-62. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ârmolenkom krimsʹkítatarivavtonomníirespublícíkrimproblemimovitaístoričnoítoponímíki AT ârmolenkom krymskietataryvavtonomnoirespublikekrymproblemyâzykaiistoričeskoitoponimiki AT ârmolenkom crimeantatarsintheautonomousrepublicofcrimeaproblemsofthelanguagesandhistoricaltoponyms |
| first_indexed |
2025-11-24T04:22:17Z |
| last_indexed |
2025-11-24T04:22:17Z |
| _version_ |
1850841439919931392 |
| fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2012
58
Непомнящий А. А., Калиновский В. В.
Церковное крымоведение: новые грани актуальной темы
В статье на основе новых архивных материалов раскрываются малоизвестные страницы участия
православного духовенства в охране культурного наследия Крыма. Указаны факторы, которые влияли на
участие духовных лиц в исследовании памятников. Выявленные аспекты восстановления средневековых
монастырей по инициативе архиепископа Иннокентия (Борисова). Представлены сведения о раскопках
Херсонеса, проводившихся монахами. Охарактеризованы события, которые способствовали археологи-
ческим исследованиям в Крыму.
Ключевые слова: охрана культурного наследия, духовенство, Херсонес, Крым, церковная археология.
Andre Nepomnyaschy, Vladimir Kalinovskyi
Church research Crimea: new aspects of the actual theme
On the basis of new archival material reveals little-known pages of the Orthodox clergy participation in the
protection of the cultural heritage of the Crimea. Where indicated factors, which affected the participation of
clergy in the study sites. Were identifi ed aspects of reconstruction of medieval monasteries on the initiative of
Archbishop Innocent (Borysov). Presented excavations by Chersonese, which held by monks. Described the
events that contributed to the archaeological research in the Crimea.
Key words: protection of cultural heritage, clergy, Chersonesos, Crimea, church archeology.
УДК 94 (477.75:=512.145)
Марія Ярмоленко (м.Ізмаїл)
КРИМСЬКІ ТАТАРИ В АВТОНОМНІЙ
РЕСПУБЛІЦІ КРИМ: ПРОБЛЕМИ МОВИ
ТА ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІКИ
Аналізуються особливості національно-культурного життя кримських татар в останнє двадцяти-
ліття. Акцентовано увагу на проблемі історичних топонімів, які були втрачені за радянської доби.
Ключові слова: кримські татари, Україна, мова, історичні топоніми.
Крим – чи не найпривабливіший туристич-
ний регіон України, який славиться пам’ятками
античної доби, архітектурними палацами ХІХ –
початку ХХ ст., величними печерними монасти-
рями і містами, оригінальними музичними і те-
атральними фестивалями, міжнародними авто
перегонами[1]. Втім, у цьому регіоні є й чимало
соціально-культурних проблем, зокрема у крим-
ських татар, які в останні десятиліття почали по-
вертатися на свою малу Батьківщину.
Як відомо, в 1954 р. Кримська область ввійшла
до складу УРСР. 26 квітня 1954 р. був прийнятий
Закон «Про передачу Кримської області зі скла-
ду РРФСР до складу УРСР». У 1959 р. співвідно-
шення основної частини населення Криму скла-
дали росіяни (71,4 %), українці (22,3 %), кримські
татари (2,0 %) [2]. У 1970 р. чисельність росіян
у структурі населення Криму дещо зменшилася
(67,3 %), а українців збільшилася (26, 5 %), незна-
чною була частка білорусів (2,2 %) та євреїв (1,4 %).
У 1977 р. чисельність населення Кримської облас-
ті зросла до 2 млн. 95 тис. (порівняно з 1940 р. –
збільшилася на 1 млн. 169 тис. осіб). Основне
населення складали росіяни [3].
Згідно із Всесоюзним переписом населення
1989 р. в Криму проживало 2 млн. 500 тис. осіб –
представники 120 національностей, з яких 1 млн.
69 тис. росіян, 719 тис. українців, 44 тис. 200
кримських татар (1,7 %) [4]. Порівняно з 1959 р.
динаміка основного населення Криму виявила-
ся незначною: росіяни склали 67,0 %; українці –
25,8 %; кримські татари – 1,3[5].
Особливе місце у структурі та етносоціокуль-
турних процесах Криму займають кримські та-
тари – етнічне населення Кримського півост-
рова. У результаті депортації (понад 180 тис.
осіб) у травні 1944 р. кримські татари позбули-
ся державних і суспільних інститутів, які визна-
чали розвиток національної культури та осві-
ти. Ліквідація національної системи освіти зву-
ISSN 2222-5250
59
зила сфери вживання кримськотатарської мо-
ви. І лише 1956 р. започатковано повернення не-
значної частини кримських татар на батьківщи-
ну. Однак партійне керівництво республіки та
Кримської області виступили проти їхнього по-
селення на попередніх місцях проживання, а та-
кож в Одеській, Запорізькій, Миколаївській та
Кримській областях. Тому до вересня 1967 р. в
Кримській області офіційно проживало лише 27
кримських татар [6]. Аналогічна доля спіткала й
депортованих кримських німців і греків.
У 1967 р. було видано Указ «Про громадян та-
тарської національності, які мешкали в Криму»,
який став певним досягненням національно-
го руху [7]. 1978 р. кількість кримських татар в
Криму досягала 9 896 осіб. Наступного року у
Кримській області мешкало 10 220 осіб крим-
ськотатарської національності, з яких 3 299 не
були прописані [8]. Частина кримських татар за-
мешкали анклавами у Херсонській, Запорізькій,
Донецькій областях [9]. Однак лише з другої по-
ловини 1980-х рр. розпочалося масове повернен-
ня кримськотатарського народу на батьківщину
та відновленням його етнічної консолідації[10].
Якщо на 1 січня 1992 р. на території Криму про-
живало 165,7 тис. кримських татар, то на 1 січня
1999 р. в АР Крим вже мешкало 253,1 тис. [11].
Масове повернення кримських татар на бать-
ківщину у 1980–1990-і рр. загострює питання їх-
ньої політико-правової адаптації та етнокультур-
ного відродження. Ще 1989 р. було організовано
радіо– і телемовлення кримськотатарською мо-
вою, започатковано періодичну пресу. При ДТРК
«Крим» створюється «Головна редакція пере-
дач кримськотатарською мовою». Відроджується
професійний національний театр, з’являються
нові творчі колективи. Вагому роль у відроджен-
ні національної культури і мови відіграла бібліо-
тека ім. І. Гаспаринського.
Нині у масштабі України кримські татари (270
тис. осіб) займають 5 місце після українців, росіян,
білорусів та євреїв. Сьогодні в АР Крим проживає
98,1 % усіх кримських татар, 0,8 % зосереджено в
Херсонській області та в інших регіонах України.
З часу проголошення незалежності України
1991 р., відновлення автономного статусу те-
риторії Криму, тобто проголошення у 1992 р.
Автономної Республіки Крим (АРК) як невід’єм-
ної складової частини України, упродовж 1991–
1996 рр. кількість кримських татар зросла з 4,4 %
до 8,6 % від загальної кількості населення Криму.
Більшість із них осіли в сільській місцевості (60 %).
Станом на 1 березня 1996 р. в Криму прожива-
ло 22 7618 кримських татар. Упродовж 1995–1998
рр. у Крим переїхало ще 26 тис. татар. Більшість
із них поселилося у сільській місцевості – 82,7 %,
а в містах лише – 17,3 % (у Ялті – 1,0 % та
Судаку – 16,0 %). Найбільша кількість прожива-
ла у Бєлогорському районі (33,5 %), дещо мен-
ше у Совєтському (29,3 %), Кіровському (28,3 %),
Первомайському (24,7 %), Бахчисарайському
(22,2 %), Сімферопольському (20,7 %), Джанкойсь-
кому (20,1 %) районах. Більш ніж половина крим-
ських татар, які переселилися в Крим за часів не-
залежності України, проживають у степовій зоні
(59,0 %), у пригірській і гірській частині – 33,0 %,
на південному березі Криму – 8,0 %[12].
Результати Всеукраїнського перепису населен-
ня 2001 р. дають змогу оцінити динаміку кількіс-
ного складу кримськотатарського народу, ареали
розселення, рівень освіти та процес репатріації.
Якщо на початку 1990-их рр. у системі дошкіль-
них закладів існувало 35 груп, в яких рідною
кримськотатарською мовою виховувалося 758 ді-
тей, то у наступні роки кількість таких груп не-
рівномірно зростала: у 1994 р. було 50 груп, а в
2003 р. всього 21 група. Найбільших успіхів було
досягнуто у шкільній освіті. У 1988 р. кримсько-
татарську мову та літературу ввели в загально-
освітні навчальні заклади АР Крим. Поступово,
починаючи з 1990 р., було відкрито перші класи
з кримськотатарською мовою навчання. 1991 р.
уже в 159 школах почали вивчати кримськотатар-
ську мову як предмет, а в 165 школах було орга-
нізовано факультативи. 1993 р. була відкрита пер-
ша загальноосвітня школа з кримськотатарсько-
ю мовою навчання, а до 1999 р. в Криму було від-
крито 6 шкіл із рідною мовою навчання, 4 шко-
ли з поглибленим вивченням кримськотатарсько-
ї мови та 5 шкіл із двома мовами навчання. 3830
дітей (9,0 %) навчалося рідною мовою.
З метою оптимізації навчального процесу в АР
Крим було прийнято спеціальні програми та пла-
ни, які регулювали процеси формування і розвит-
ку мережі загальноосвітніх шкіл і класів з україн-
ською та кримськотатарською мовою навчання,
шкіл і класів з двома мовами навчання, а також ре-
гіональні програми, що діяли до 2010 р., зокрема.
У результаті клопіткої роботи громадськості та ор-
ганів влади у Криму за 10 років (1999–2009 рр.)
було відкрито 10 шкіл з кримськотатарською мовою
навчання; у 38 школах діяло 98 класів (1557 учнів) з
рідною мовою навчання. Таким чином, 11,0 % учнів
навчалося рідною мовою, а 78 % вивчали крим-
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2012
60
ськотатарську мову як предмет. Згідно з офіційни-
ми даними 90 % кримськотатарських дітей отрима-
ло можливість вивчати у школі рідну мову [13].
У 2010–2011 н. р. у Криму 5399 учнів отриму-
вали освіту кримськотатарською мовою у 15 за-
гальноосвітніх закладах, у 29 – кримськотатар-
ських, в одній українсько-кримськотатарській та
35 українсько-російсько-кримськотатарських на-
вчальних закладах. Як предмет кримськотатар-
ську мову вивчало 14642 учні, факультативно або
в гуртках – 5097 учнів. У вечірніх школах крим-
ськотатарською мовою навчалася 91 особа [14].
На думку голови кримського меджлісу Мустафи
Джемілєва, нині у 15 школах з кримськотатар-
ською мовою викладання «лише трохи поглибле-
ніше вивчають рідну мову, більшість предметів –
російською. Якщо цьому не протидіяти, мові за-
грожує зникнення» [15]. Для задоволення потреб
виховання дітей дошкільного віку кримськотатар-
ською мовою в АР Крим сьогодні функціонує ли-
ше один дошкільний заклад. Загалом кримськота-
тарською мовою виховується 519 дітей [16].
Система освіти кримських татар ґрунтува-
лася на основі «Концепції розвитку освіти в
Автономній Республіці Крим на період до 2012 р.»,
яка була схвалена Верховною Радою АРК у жов-
тні 2006 р. На жаль, ця концепція законодавчо за-
кріпила на території Криму освіту насамперед ро-
сійською мовою. Тому у грудні того ж року п’ята
сесія ІV Курултаю кримськотатарського народу
схвалила Концепцію освіти кримськотатарською
мовою, в якій обґрунтовано «створення життє-
дайної сукупності закладів освіти по всій верти-
калі: дошкільна освіта – середня – вища з навчан-
ням і вихованням кримськотатарською мовою для
відтворення і розвитку національного типу осо-
бистості з характеристиками національного мен-
талітету і світогляду, який відповідає сучасним
соціальним вимогам» [17].
У Криму є лише дві газети, жіночий журнал, які
виходять кримськотатарською мовою. Існує радіо,
мовлення на якому ведуть переважно кримськота-
тарською мовою, та творче об’єднання кримсько-
татарських передач республіканського радіо, що
має у своєму розпорядженні 6–7 годин ефіру на
тиждень. Кримськотатарською мовою друкують
переважно художні твори сучасних кримськота-
тарських письменників, спогади учасників наці-
онального руху кримських татар. Бракує дитячої
літератури кримськотатарською мовою, навчаль-
них підручників з окремих предметів (біології, хі-
мії, математики) [18].
Через слабке фінансування гостро постала
проблема матеріально-технічного, методично-
го забезпечення шкіл з кримськотатарською мо-
вою навчання. Підручники для школи публіку-
вали здебільшого за кошти міжнародного фон-
ду «Відродження» та фонду Сороса. Виділених
у 2003 р. 80 тис. гривень для перевидання
шкільних підручників виявилося недостат-
ньо. Сьогодні навчальними підручниками пов-
ною мірою забезпечено лише початкові класи.
Створено підручники кримськотатарської мови
для учнів 1–11 класів загальноосвітніх шкіл.
На жаль, нині ще існує проблема кадрово-
го забезпечення – бракує вчителів фізики, хі-
мії, біології, математики, без яких неможливе
повноцінне відродження цілісної системи на-
вчання. Передбачене постановою «Про ство-
рення Кримського державного індустріально-
педагогічного інституту» (15 червня 1993 р.) від-
криття вищого навчального закладу, в якому мо-
гли готувати вчителів відповідної кваліфікації,
не дало бажаних результатів. Керівництво ви-
шу поставило під сумнів доцільність проведен-
ня навчального процесу кримськотатарською
мовою. Достатньо школи забезпечено лише вчи-
телями кримськотатарської мови та літерату-
ри. Систему їхньої підготовки та перепідготов-
ки здійснює Таврійський національний універси-
тет імені В. Вернадського, Кримський інженерно-
педагогічний університет, Кримський республікан-
ський інститут післядипломної підготовки кадрів
освіти. Однак жоден із вищих навчальних закладів
не готує вчительських кадрів з інших навчальних
дисциплін. Частину дітей регулярно запрошують
на навчання до університетів Туреччини тамтешні
громадські організації кримських татар.
Науковці переконані, що саме кримськотатар-
ська школа має стати центром відродження наці-
ональної культури, культурно-історичних тради-
цій, ментальності народу. Система освіти, на їх-
ню думку, відіграє вирішальну роль у збережен-
ні кримських татар як народу в умовах глобалі-
зації та забезпечить етносоціокультурну консо-
лідацію в перспективі [19].
Надзвичайно важливою подією для крим-
ськотатарського народу було реформування
кримськотатарського алфавіту. Відповідно до
постанови Курултаю кримськотатарського наро-
ду «Про перехід на латинську графіку» (1991 р.)
кримськотатарська писемність мала відновити
латинську графіку, яка точніше передає фоне-
тичні особливості кримськотатарської мови.
ISSN 2222-5250
61
Представники кримськотатарського народу ви-
словлюють занепокоєння сучасним станом роз-
витку кримськотатарської мови. На їхню думку,
кримські татари в Криму втратили стабільне мов-
не середовище. Перебуваючи в депортації, вони
переважно жили серед тюркомовного населен-
ня, що сприяло збереженню мови. Нерідко луна-
ють думки, що для збереження кримськотатар-
ської мови їй необхідно надати статусу державної.
Рідна мова кримських татар може зникнути, якщо
менш ніж 20 % населення буде володіти нею[20].
Серед проявів мовних проблем в АР Крим опи-
нилася національно-історична топонімія. У повоєн-
ний період понад 1200 міст і сіл було перейменова-
но переважно з кримськотатарської мови, а також ні-
мецької, вірменської, болгарської та інших мов на
російську. У такий спосіб радянський режим сти-
рав пам’ять про депортовані народи. Наприклад,
замість Партеніта з’явилося Фрунзенське, замість
Коктебеля – Планерське. Навіть Ялту деякий час
називали Красноармійськом. Представники крим-
ськотатарського народу відповідно до своїх прав і
колишнього становища в Криму природно дома-
гаються від місцевої влади повернення історичної
національної топонімії.
З вимогою відновити історичну топонімію ви-
ступають також росіяни, українці, представники
інших народностей, які проживали і зараз про-
живають у Криму. Українці домагаються, щоб у
назвах було увіковічено вченого-садовода і меце-
ната Лева Симиренка, який тривалий час жив і
працював у Сімферополі.
Намагання навести лад у назвах вулиць і пе-
рекласти їх державною українською мовою
представники російської громади оціни-
ли як факт «мовної дискримінації», яка згід-
но з Конституцією України неприпустима [21].
Звичайно, переклад російських чи кримсько-
татарських власних назв українською мовою –
справа фахівців, які обізнані з основними зако-
номірностями топонімії. Тоді можна було б уник-
нути прикрих мовних помилок, що викликають
незадоволення багатьох мешканців Криму, на-
самперед старшого покоління. Плутанина у на-
звах викликає нерозуміння у місцевих жителів та
численних гостей, які відвідують півострів. Так,
часто старі і нові назви існують паралельно, на-
приклад: Акмесджіт замість Сімферополь, Ак-
Яр замість Севастополь. До речі, усі кримськота-
тарські газети, а також кримсько-турецька інфор-
маційна агенція «ОНА», виходячи з потреб своєї
аудиторії (кримських татар у Криму, Туреччині,
Румунії, Німеччині, США), вживають лише істо-
ричні назви, наприклад, Кефе замість Феодосія,
Гезлєв замість Євпаторія та ін. Плутанину до
назв вулиць вносить кримська багатомовність.
Наприклад, у Сімферополі є вулиця Зелена, але
є і вулиця Ешиль-ада, що означає те саме, але ву-
лиці різні. Науково обґрунтувати переклад укра-
їнською мовою назв проспектів, вулиць, май-
данів тощо м. Севастополя у 2009 р. допомогли
науковці-філологи Таврійського національного
університету ім. В.І. Вернадського на замовлення
Севастопольської філії Центру державного земель-
ного кадастру при державному комітеті України.
Втім, їхні пропозиції ще не всі враховані.
Проблема кримської топоніміки, відновлен-
ня у назвах історичної пам’яті народу, прагнення
позбутися радянських назв сіл, вулиць, провулків
(Леніно, Кірово, Ульянова, Жовтневе, Лагерна,
провулок Цепной та ін.) є надзвичайно актуальною.
Вона стали предметом обговорення під час зу-
стрічі Президента України В. Януковича з крим-
ськими татарами у Сімферополі (серпень 2010 р.),
а також у ході парламентських виборів 2012 р.
Сподіваємося, що обрана 2012 р. Верховна Рада
України ухвалить нові мовні законопроекти, які
врахують зауваження і пропозиції кримськотатар-
ського населення Автономної Республіки Крим у
національно-культурній сфері.
Джерела та література
1. Крым: Что?. Где?.Когда? Путеводитель-
справочник. – Симферополь, 1998. – 384 с.;
География Крыма: Учебное пособие для учащих-
ся общеобразовательных учебных заведений. –
Киев, 2001. – 304 с.; Морисенков Р. Знакомтесь –
Крым. – Симферополь, 2004. – 163 с.
2. Хаяли Р. Очерки истории общественно-
политической и культурной жизни крымских
татар в ХХ веке: монография / Р. Хаяли. –
Симферополь: Доля, 2008. – С. 340.
3. Крымская область. Население // Большая со-
ветская энциклопедия. – 3-е изд. – Москва, 1973. –
Т. 13. – С. 514.
4. Калакура О. Етнополітичні проблеми
Автономної Республіки Крим / О. Калакура,
О. Рафальський // Исторический опыт межна-
ционального и межконфессионального согла-
сия в Крыму: сб. научных трудов по материа-
лам конф. (Симферополь, 4–5 октября 1999 р.). –
Симферополь, 1999. – С. 83.
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2012
62
5. Хаяли Р.И. Очерки истории общественно-
политической и культурной жизни крымских та-
тар в ХХ веке. – С. 340.
6. Кримські татари: 1944–1994 рр. Статті.
Документи. Свідчення очевидців / [уклад. О. Ба-
жан, Ю. Данилюк]. – Київ: Рідний край, 1995. –
С. 80–81.
7. Хаялі Р. Етносоціокультуна еволюція крим-
ськотатарського народу в ХХ ст.: автореф. дис. …
докт. істор. наук: спец. 07.00.01 “Історія України“;
07.00.02 “Всесвітня історія” / Р. Хаялі. – Львів,
2010. – С. 19.
8. Хаялі Р. Етносоціокультурна еволюція крим-
ськотатарського народу в ХХ ст.: автореф. дис. …
докт. істор. наук: спец. 07.00.01 “Історія України”;
07.00.02 “Всесвітня історія” / Р. Хаялі. – Львів,
2010. – С. 22.
9. Хаяли Р. Очерки истории общественно-
политической и культурной жизни крымских татар
в ХХ веке: монография / Р. Хаяли. – Симферополь:
Доля, 2008. – С. 329.
10.Байцар А.Л. Нариси історичної, природни-
чої і суспільної географії. – Львів, 2007. – С. 73.
11.Хаялі Р. Етносоціокультуна еволюція крим-
ськотатарського народу в ХХ ст. – С. 22.
12. Хаяли Р. Очерки истории общественно-
политической и культурной жизни крымских та-
тар в ХХ веке / Р. Хаяли. – Симферополь: Доля,
2008 – С. 388.
13. Нафеева Л. Национальное образование в
Крыму: проблемы и перспективы / Л. Нафеева //
Эстафета поколений: материалы научн.-практич.
конф., посвященной 130-летию со дня открытия
СТУШ. – Симферополь: Доля, 2003. – С. 74.
14. Здійснення мовної політики в освіті, на-
вчання мовами національних меншин України
та вивчення цих мов [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.
php?guery=newstmp/2011/19_01/1
15. Читайло О. Мустафа Джемілєв: Віктор
Янукович кликав мене в коаліцію в обмін на вирі-
шення проблем кримських татар / Ольга Читайло //
Високий замок. – 2011. – 20 липня. – С. 6.
16. Здійснення мовної політики в освіті, на-
вчання мовами національних меншин України
та вивчення цих мов [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.
php?guery=newstmp/2011/19_01/1
17. Мовна політика чи мовна ситуація в Україні.
Аналіз і рекомендації. – К., 2010. – С. 211.
18. Зьобро О. Кримськотатарська мова ки-
рилицю міняє на латинку / Оксана Зьобро //
Високий замок. – 2011. – 15–17 січня.
19. Хайруддінов М. Становлення і тенденції
розвитку етнопедагогіки кримськотатарського
народу в Криму: автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня докт. пед. наук : спец. 13.00.01 / М. А. Хай-
руддінов. – Київ, 2003. – С. 27.
20. Меметов А. О современном состоянии и
некоторых путях развития крымскотатарского ли-
тературного языка // Исмаил-бей Гаспринский – ве-
ликий сын крымскотатарского народа: материалы
междунар. научн.-практ. конф., посвященной 150-
летию со дня рождения Исмаила Гаспринского
(Симферополь, май 2001 г.). – Симферополь, 2002. –
С. 139–141.
21.Семена М. Кримська топоніміка: впра-
ви, зловживання, помилки... / Микола Семена //
День. – 2010. – 11 серпня.
Мария Ярмоленко
КРЫМСКИЕ ТАТАРЫ В АВТОНОМНОЙ РЕСПУБЛИКЕ КРЫМ:
ПРОБЛЕМЫ ЯЗЫКА И ИСТОРИЧЕСКОЙ ТОПОНИМИКИ
Анализируются особенности национально-культурной жизни крымских татар последнего двадцатиле-
тия. Акцентировано внимание на проблеме исторических топонимов, утраченных в советский период.
Ключевые слова: крымские татары, Украина, язык, исторические топонимы.
Mariya Yarmolenko
CRIMEAN TATARS IN THE AUTONOMOUS REPUBLIC OF CRIMEA:
PROBLEMS OF THE LANGUAGES AND HISTORICAL TOPONYMS
In article were analyzed the features of the national cultural life of the Crimean Tatars in the last two decades.
Attention was focused on the problem of historical toponyms that were lost in the Soviet era.
Key words: Crimean Tatars, Ukraine, language, historical toponyms.
|