Документи фондів станового самоврядування, волосних та сільських адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень
Аналізується склад та інформаційна складова документів фондів органів станового самоврядування як джерельної бази з вивчення родоводів селянського та міщанського станів за період з другої половини ХІХ ст. до 20-х років ХХ ст. Анализируется состав и информационная составляющая документов фондов орган...
Saved in:
| Published in: | Архіви України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121994 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Документи фондів станового самоврядування, волосних та сільських адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень / О.А. Трибуцька // Архіви України. — 2012. — № 3. — С. 45-55. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859918008463392768 |
|---|---|
| author | Трибуцька, О.А. |
| author_facet | Трибуцька, О.А. |
| citation_txt | Документи фондів станового самоврядування, волосних та сільських адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень / О.А. Трибуцька // Архіви України. — 2012. — № 3. — С. 45-55. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | Аналізується склад та інформаційна складова документів фондів органів станового самоврядування як джерельної бази з вивчення родоводів селянського та міщанського станів за період з другої половини ХІХ ст. до 20-х років ХХ ст.
Анализируется состав и информационная составляющая документов фондов органов сословного самоуправления как источника по изучению родословных сельского и мещанского сословий в период со второй половины ХІХ в. до 20-х годов ХХ в.
The article analyzes the composition and the informational component of the documents of the bodies of the states self-government as the sources of studying of genealogies of peasant and bourgeois states during the second half of 19 century till 20-ies of 20 century.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:06:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси 45
УДК [930.253+929.5](477.65)"18/19"
О. А. ТрибУцьКА*
ДОКУменТи фОнДів сТАнОвОгО
сАмОвряДУвАння, вОлОсних ТА сільсьКих
АДмінісТрАТивних УсТАнОв яК ДжерелО
генеАлОгічних ДОсліДжень
аналізується склад та інформаційна складова документів фондів органів
станового самоврядування як джерельної бази з вивчення родоводів селян-
ського та міщанського станів за період з другої половини ХіХ ст. до 20-х ро-
ків ХХ ст.
Ключові слова: міщанські управи; волосні управління; сільські управлін-
ня; сільський схід; генеалогічна інформація.
Продовжуючи роботу з комплексного дослідження найбільш ін-
формативних джерел генеалогічної інформації у державному архіві
кіровоградської області, ми звернулися до фондів органів станового
самоврядування. Ці джерела містять генеалогічні відомості щодо пред-
ставників міщанського та селянського станів низки населених пунк-
тів сучасної кіровоградщини за період з другої половини ХіХ ст. до
20-х рр. ХХ ст.
Зміст наявних в матеріалах цих фондів відомостей обумовлений
специфікою функцій згаданих установ з огляду на глибокі зміни в сус-
пільному житті російської імперії у пореформений період.
Встановлена “жалованной грамотой городам” – законодавчим ак-
том, виданим катериною іі у 1785 р. – організація міщанського само-
врядування, яка дозволяла його представникам об’єднуватися у міщан-
ські товариства і обирати старосту, отримала свій подальший розвиток
після міської реформи 1870 р. міщанські товариства та інші станові
органи у відповідності до положень реформи стають окремими соці-
альними інститутами. створюються міщанські управи як колегіальні
виконавчі органи станового самоуправління, що складалися із старости
та, як мінімум, двох його помічників.
управи виконували адміністративно-господарські завдання і на-
справді ставали посередниками між міщанським товариством і держа-
вою. специфічні функції міщанських товариств полягали саме в на-
гляді за моральністю міщан, в запобіганні злочинів, тому до обов’язків
членів управи входив збір відомостей для поліції щодо проживання
* Трибуцька Олена Анатоліївна – начальник відділу інформації та вико-
ристання документів державного архіву кіровоградської області.
© о. а. трибуцька, 2012
огляди джерел та документальні нариси46
міщан в інших містах, відповіді на запити мВс, міністерства юстиції
та інших державних органів. управи займались веденням посімейних
списків, збором податків та звільненням від них малоімущих і непо-
внолітніх міщан, видачею тимчасових паспортів і відпускних білетів,
свідоцтв про бідність, влаштуванням у богадільні тих, хто цього по-
требував та ін.
для фінансування діяльності управ з членів міщанських товариств
збирались “общественные сборы”. Частина цих коштів направлялась на
утримання приміщень, оплату лікування міщан у місцевих та іногород-
ніх медичних закладах, благодійні потреби1.
у державному архіві кіровоградської області зберігаються шість
фондів міщанських управ і один фонд міщанського старости за пері-
од з 1874 по 1919 рр. Це фонди: Єлисаветградської міщанської упра-
ви, м. Єлисаветград Єлисаветградського повіту Херсонської губернії
(Ф. 17, 4 од. зберігання, 1886–1914 рр.), Златопільської міщанської
управи, м. Златопіль Чигиринського повіту київської губернії (Ф. 718,
20 од. зберігання, 1908–1915рр.), новомиргородської міщанської упра-
ви, м. новомиргород Єлисаветградського повіту Херсонської губернії
(Ф. 24, 7 од. зберігання, 1874–1919 рр.), олександрівської міщанської
управи, містечко олександрівка Чигиринського повіту київської гу-
бернії (Ф. 719, 23 од. зберігання, 1908–1914 рр.), торговицької міщан-
ської управи, містечко торговиця уманського повіту київської губернії
(Ф. 711, 8 од. зберігання, 1904–1915 рр.), Покотилівської міщанської
управи, містечко Покотилове уманського повіту київської губернії
(Ф. 710, 18 од. зберігання, 1902–1913 рр.), Бобринецького міщанського
старости, м. Бобринець Єлисаветградського повіту Херсонської губер-
нії (Ф. 362, 5 од. зберігання, 1874 –1878 рр.).
джерелами генеалогічної інформації є такі матеріали фондів: по-
сімейні списки; книги видачі паспортів, відпускних білетів; окладні
книги і податкові зошити; довідки, метричні виписи про народження і
смерть; свідоцтва, довідки про відсутність перешкод до вступу у шлюб.
Посімейні списки відклалися у справах фондів Єлисаветградської
міщанської управи за 1914 рік2 та новомиргородської міщанської упра-
ви за 1874 і 1889 рр.3 документи сформовані за принципом віроспові-
дання особи – окремо на християн та євреїв, мають усталену форму, що
складається з 11 граф і містить детальні відомості про наявних членів
родини та тих, хто з різних причин вибув.
Вагому генеалогічну інформацію подано у книзі видачі тимчасових
паспортів та відпускних білетів міщанам християнського віросповіда-
ння м. Єлисаветграда за 1885 р., що відклалася у фонді Єлисаветград-
ської міщанської управи (законодавством визначалося, що міщанин не
мав права відходити з місця постійного проживання за межі повіту або
далі чим на 50 верст на більш ніж піврічний термін, без документа,
огляди джерел та документальні нариси 47
що засвідчував особу). оригінали паспортів і білетів у вищезазначеній
справі не збереглися, але записи у книзі подають детальну інформацію
про отримувачів документів.
Форма книги складається з 4-х граф: порядковий номер, дата ви-
дачі документа, прізвище, ім’я, по батькові того, на чиє ім’я документ
виписаний, та коротке описання зовнішності, зокрема особливі прикме-
ти, номер, за яким значиться у посімейному списку, підпис отримувача
документа і адреса проживання. Відомостей про те, куди особа виїжд-
жала, немає4.
Цікава інформація, що значно доповнює та урізноманітнює генало-
гічне досьє, міститься в окладних книгах обліку податків з нерухомо-
сті, якою володіли міщани, та у податкових зошитах, де фіксувались ві-
домості про виплату міщанами “общественных сборов.” Ці документи
відклалися у фондах Златопільської (1908, 1910, 1913–1915 рр.), торго-
вицької (1904, 1909, 1910, 1915 рр.), Покотилівської (1902, 1908–1909,
1912–1913 рр.), олександрівської (1908, 1909, 1911, 1912, 1914 рр.) мі-
щанських управ.
книги обліку податків з нерухомості містять 8 граф: номер відо-
мості по розкладочній комісії, номер поліцейський або міський, назва
майна, прізвище, ім’я, по батькові власника, сума необхідного внеску,
сума фактичного надходження, графа про звільнення від податку та
причини звільнення, яка сума залишилась в недоїмці. Звільнення від
податку траплялось рідко, як правило, “по бедности” або у зв’язку з
втратою цінності майна5.
Податкові зошити містять 4 графи: порядковий номер, прізвище,
ім’я, по батькові господаря та членів його родини чоловічої статі, які
досягли 18-річного віку і підлягають оподаткуванню, необхідна до
сплати сума та недоїмки минулих років, і остання графа – дата внесен-
ня грошей, в тому числі в рахунок недоїмок6.
Зазначені документи обов’язково завірялись печаткою міщанської
управи, підписами голови та членів управи.
у фонді Бобринецького міщанського старости збереглися досить
цікаві та інформативні документи: свідоцтва, довідки про відсутність
перешкод до вступу у шлюб за 1874–1878 рр. Зазвичай свідоцтва ви-
давались міщанським старостою і містили дані про прізвище, ім’я, вік,
віросповідання, місце проживання особи7. іноді в нижній частині до-
кумента зазначалось про її нареченого чи наречену: ім’я, прізвище,
станова належність, віросповідання, вік8. у деяких випадках дозволи
на шлюб надавались священиками своїм прихожанам, з місця служби9.
окрім зазначених вище документів у фонді відклалися видані свя-
щениками метричні свідоцтва, метричні виписи про народження тих,
хто збирається до шлюбу та свідоцтва про смерть колишнього чоловіка
чи дружини (у випадках повторного шлюбу) за різні роки10.
огляди джерел та документальні нариси48
Вагомий пласт генеалогічної інформації містять фонди сільських
управлінь, які висвітлюють діяльність сільських товариств (сільської
общини). сільські товариства як офіційно визнані і регульовані закона-
ми інституції виникли в ході звільнення селян від кріпосної залежності.
Вони складались із селян одного поміщика, які проживали в одному
або декількох селах, керувались сільськими сходами, на яких обира-
лись сільські старости.
Функції сільських товариств були досить різнобічними і охоплюва-
ли практично всі сторони сільського життя. ключовою функцією, зви-
чайно, був розподіл землі, який здійснювався за ревізькими чи наявни-
ми душами, за кількістю робочих рук в господарстві або за кількістю
їдоків. Важливим завданням сільської общини був збір податків, які, за
необхідності, зменшували або скасовували малоімущим, аби врятувати
сім’ю від злиднів.
складовою частиною діяльності товариств був соціальний захист
своїх членів, адже засади селянського життя грунтувались на христи-
янській моралі. одним із проявів християнського милосердя була опі-
ка над сиротами. опікунство над дітьми встановлювалось у випадках
смерті батька чи матері або обох батьків, їх психічної хвороби, невідо-
мої відсутності батьків понад три роки, ув’язнення11.
Певною мірою частина функцій сільської общини висвітлена у
матеріалах пятнадцяти фондів сільських управлінь: аджамського,
с. аджамка олександрійського повіту кременчуцької губернії (Ф. 46,
3 од. зберігання, 1913–1920 рр.), глодоського, с. глодоси Єлисавет-
градського повіту Херсонської губернії (Ф. 45, 2 од. зберігання, 1910–
1915 рр.), донино-кам’янського, с. донино-кам’янка олександрійсько-
го повіту Херсонської губернії (Ф. 463, 1 од. зберігання, 1864–866 рр.),
костянтинівського, с. костянтинівка олександрійського повіту кре-
менчуцької губернії (Ф. 50, 20 од. зберігання, 1861–1921 рр.), мало-
висківського, с. мала Виска Єлисаветградського повіту Херсонської
губернії (Ф. 39, 3 од. зберігання, 1913–1917 рр.), назарівського, с. на-
зарівка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (Ф. 77, 7 од.
зберігання, 1914–1920 рр.), новоандріївського, с. новоандріївка олек-
сандрійського повіту (Ф. 41, 2 од. зберігання, 1898–1919 рр.), ново-
красненського, с. новокрасне Єлисаветградського повіту Херсонської
губернії (Ф. 38, 2 од. зберігання, 1902–1918 рр.), новомихайлівсько-
го, с. новомихайлівка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії
(Ф. 37, 2 од. зберігання, 1909–1920 рр.), олександрівського, с. олексан-
дрівка Чигиринського повіту київської губернії (Ф. 516, 18 од. зберіган-
ня, 1862–1916 рр.), Паліївського, с. Паліївка Єлисаветградського повіту
Херсонської губернії (Ф. 363, 2 од. зберігання, 1913–1918 рр.), Пан-
чівського, с. Панчеве Єлисаветградського повіту Херсонської губернії
(Ф. 461, 1 од. зберігання, 1910–1911 рр.), савицьківського, с. савицьке
огляди джерел та документальні нариси 49
олександрійського повіту кременчуцької губернії (Ф. 42, 1 од. збері-
гання, 1913–1920 рр.), ставидлівського, c. ставидла Чигиринського по-
віту кременчуцької губернії (Ф. 524, 1 од. зберігання, 1894–1921 рр.),
Червоноярського, (Ф. 51, 1 од. зберігання, 1910 р.).
наявний у цих фондах генеалогічний матеріал відклався у таких
документах: книги ухвал сільських сходів; опікунські книги обліку си-
рітського майна та грошових виплат сиротам; посімейні списки селян;
подвірні переписи селян; списки учнів сільської школи.
книги ухвал сільських сходів зберігаються у більшості фондів сіль-
ських управлінь (крім Ф. 39, Ф. 46, Ф. 51, Ф. 461, Ф. 524). Хронологіч-
но документи охоплюють період з 1862 по 1920 рр. у цих матеріалах
зафіксовані рішення сходів з різних питань: вибори сільського старости
та інших посадових осіб, виключення з общини та прийом нових чле-
нів, встановлення й розподіл між селянами сум державних, земських
та на користь самої общини зборів, розподіл земельних ділянок між
членами общини (так званих “отрубных участков”), встановлення опі-
ки над сиротами, формування й використання общинних продовольчих
капіталів та хлібних запасів тощо. до вироків сільських сходів з пи-
тань формування хлібних запасів додавалися списки жителів усіх сіл,
які входили до обшини, “подлежащих сбору на формирование хлебных
запасов.” у списку вказувалось ім’я та прізвище господаря дому, кіль-
кість дорослих членів родини та дітей, кількість осіб жіночої та чолові-
чої статі. у примітках додатково вказувалось: “вдова”, “сирота” тощо12.
до винесених сходом рішень про “отрубку” земельних наділів чле-
нам общини додавались списки власників земельних ділянок, де вка-
зувалось: номер ділянки за проектним планом, складеним землеміром,
прізвище, ім’я, по батькові власника та кількість виділеної землі – по-
льової, левадної, тощо13.
на особливу увагу в контексті нашої теми заслуговують матеріали,
що висвітлюють діяльність сільських общин стосовно опіки над сиро-
тами. В ухвал сходів сільських общин вказувалось прізвище, ім’я сиро-
ти, прізвища та імена померлих батьків (чи глави сімейства), прізвище
та ім’я призначеного сходом опікуна14.
Більш детальна інформація з цього питання міститься в опікун-
ських книгах обліку сирітського майна та оплат сиротам, які відклали-
ся у фонді аджамського сільського управління за 1913–1920 рр.
книги обліку сирітського майна містять 9 граф: порядковий номер,
прізвище, ім’я, по батькові померлих батьків або померлого глави ро-
дини і його спадкоємців, їх вік; прізвища, імена, по батькові опікунів
та позначка про зміни у їх складі; дата смерті батьків (батька), дата
призначення опіки; склад рухомого і нерухомого майна і його місцез-
находження, вартість майна у грошовому еквіваленті; відомості щодо
продажу майна, хто давав дозвіл на продаж, яке саме майно було про-
огляди джерел та документальні нариси50
дано та його грошова вартість; стаття прибутків; стаття видатків; дата
припинення опіки15. інші фонди сільських управлінь, на жаль, не мають
таких цінних в генеалогічному відношенні документів.
Певна генеалогічна інформація подана у подвірних переписах се-
лян. копії таких переписів по селам олександрівці, стримівці, голико-
вому за 1862–1914 рр. відклалися у фонді олександрівського сільсько-
го управління.
Переписи слугували додатками до уставних грамот – документів,
що фіксували земельні відносини поміщика з селянами після опубліку-
вання “Положения о крестьянах, вышедших из крепостной зависимос-
ти.” у переписах зазначалися прізвища та імена господарів, розмір на-
ділу, викупна сума за садибу, розмір оплати за користування садибами
та польовими наділами16.
такий цінний генеалогічний матеріал, як посімейні списки, збере-
жені у фондах Червоноярського сільського управління за 1910 р.17 та
маловисківського сільського управління за 1913–1917 р.18
деякі відомості генеалогічного характеру знаходимо також у фонді
костянтинівського сільського управління, який містить списки учнів
сільської школи за 1878 рік. у списках вказано прізвище, ім’я батька
та дитини, вік дитини, кількість коштів, внесених за навчання. у графі
“Примітки” зазначено відомості про відмову від навчання і причину
відмови: “нет средств”, “по случаю болезни” і т. п.19
Вагомий масив генеалогічної інформації, що відклався у фондах
волосних правлінь, висвітлює їх повноваження і функції.
структура волосних правлінь згідно з “Положением о крестьянах,
вышедших из крепостной зависимости” складалась із волосного схо-
ду, волосного правління і волосного старшини, волосного селянського
суду.
у компетенції волосних правлінь були питання виборів волосних
посадових осіб, усі господарські справи волості, справи опіки, пере-
вірка і облік справ з військової повинності, затвердження вироків сіль-
ських сходів, виконання паспортних правил і судових вироків тощо.
Ці установи поєднували у своїй діяльності елементи адміністративного
правління та станового самоуправління20.
у державному архіві кіровоградської області зберігаються вісім
фондів волосних правлінь: аджамського, с. аджамка олександрійсько-
го повіту Херсонської губернії (Ф. 33, 7 од. зберігання, 1870–1919 рр.),
компаніївського, с. компаніївка Єлисаветградського повіту Херсон-
ської губернії (Ф. 31, 6 од. зберігання, 1857–1918 рр.), красносіль-
ського, с. красносілля олександрійського повіту Херсонської губернії
(Ф. 34, 3 од. зберігання, 1894–1913 рр.), Покровського, с. Покровське
Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (Ф. 29, 2 од. зберіган-
ня, 1911–1920 рр.), Павлівського, с. Павлівка Єлисаветградського по-
огляди джерел та документальні нариси 51
віту Херсонської губернії (Ф. 364, 3 од. зберігання, 1912–1919 рр.) (у
фонді містяться також документи іншої установи за 1920–1925 рр.),
Федворського, с. Федвор олександрійського повіту Херсонської губер-
нії (Ф. 365, 1 од. зберігання, 1915 р.), рівнянського, с. рівне Єлиса-
ветградського повіту Херсонської губернії (Ф. 366, 4 од. зберігання,
1905, 1915–1917 рр.), Цвітнянського, с. Цвітне Чигиринського повіту
київської губернії (Ф. 514, 7 од. зберігання, 1862–1878, 1909–1915 рр.).
генеалогічна інформація міститься у таких матеріалах фондів: виро-
ки сільських сходів; копії ревізьких казок; посімейні списки; подвірні
списки селян; книги опіки над майном померлих селян; призовні спис-
ки; метричні свідоцтва, виписи з метричних книг; документи (листу-
вання, довідки, повідомлення, списки), що подають відомості про учас-
ників Першої світової війни та їх родини.
ухвали сільських сходів сіл компаніївської волості щодо форму-
вання громадських хлібозапасних магазинів за 1901 р. відклались у
фонді компаніївського волосного правління і містять списки селян, які
підлягали збору “на образование хлебных запасов”21. (зміст таких спис-
ків описаний вище).
у цьому ж фонді зберігаються копії ревізьких казок 10-ї ревізії
1858 р.22 та посімейні списки за 1911 р. жителів п’ятнадцяти сіл ком-
паніївської волості23. Посімейні списки містять також фонди аджам-
ського волосного управління за 1910 р.24, красносільського волосного
управління за 1894, 1912–1913 рр.25 та Цвітненського волосного управ-
ління за 1909-1915 рр.26 у цих фондах відклалися посімейні списки сіл
аджамка, красносілля, та с. тарнавки Цвітненської волості.
у фонді Цвітненського волосного правління зберігаються також
подвірні списки селян сіл омельгород, нижні Верещаки, сосновка,
Фарпост Цвітненської волості (як додатки до копій уставних грамот)
за 1862–1878 рр.27.
Цікавими та цінними в генеалогічному відношенні документами є
книги опіки над майном та малолітніми спадкоємцями померлих селян,
що відклались у фонді Павлівського волосного правління за 1911, 1913,
1915–1919 роки. книги містять ухвали сільських сходів с. Павлівка про
призначення опіки над майном та сиротами, прізвища, імена та по бать-
кові опікунів, детальний опис майна (назва, кількість, вартість у гро-
шовому еквіваленті), який здійснювався сільським старостою, про що
свідчать його підписи та печатка. В описі майна вказувались прізвища
та імена спадкоємців, їх вік. у книгах містяться річні звіти опікунів про
дії щодо сирітського майна (прибутки та витрати)28.
у книгах також знаходяться документи відділу соціального забез-
печення новоукраїнського волосного революційного комітету та ви-
конкому новоукраїнської районної ради за 1920–1925 роки щодо опі-
ки над майном та сиротами померлих селян: опис майна (за вказаною
огляди джерел та документальні нариси52
вище формою) та клопотання різних осіб про призначення опікунства.
опис майна в даному випадку здійснювали представники відділу соц-
забезпечення у присутності понятих із місцевих мешканців29.
Значну генеалогічну інформацію надають призовні списки на осіб,
які народилися у 1896 р. та підлягали достроковому призову на вій-
ськову службу відповідно до імператорського Височайшого указу від
10 липня 1915 р. такі списки відклалися у фондах аджамського (за
1915–1919 рр.) та Федворського (за 1915 р.) волосних правлінь. списки
новобранців аджамського волосного правління значаться як “чорнові”,
їх формуляр має 9 граф: порядковий номер; номер за посімейним спис-
ком; прізвище, ім’я, по батькові новобранця; вік, соціальний стан; міс-
це проживання; сімейний стан віросповідання, якою є його рідна мова,
освіта, професія; позначки про перебування під слідством та судом, про
право на пільги, про прийом на службу, відстрочку або неявку. у гра-
фі “сімейний стан” зазначалися: імена та вік батька і матері, усіх бра-
тів новобранця ( рідних, єдинокровних, єдиноутробних та зведених).
у передостанній графі про прийом на службу, відстрочку або неявку
значаться записи простим олівцем: “прин.”, “отстрочка 6 мес.” тощо.
списки не завірені підписами посадових осіб та печаткою волосного
правління30.
список призовників Федворського волосного правління є офіцій-
ним, завірений підписом волосного старшини та печаткою волосного
правління, формуляр аналогічний з указаним вище. у передостанній
графі проставлено штампи олександрійського повітового воїнського
присутствія, де є інформація про місце служби новобранця: “Принят
на воинскую службу и отправлен в 42 запасный пехотный батальон
по списку воин. нач. № 3057”. осіб, визнаних непридатними для вій-
ськової служби, відправляли до ополчення, про що також робилися
відповідні записи: “По переосвидетельствованию в александрийском
уездном воинском присутствии 9 августа 1915 года признан к военной
службе негодным по 45 статье росп. бол. лит. а с зачислением в опол-
чение второго разряда”. Записи завірені підписом голови повітового
воїнського присутствія31.
Призовні списки містять багато цінних для генеалогічного пошу-
ку деталей: приміром, вказувалося, мав призовник рідного батька чи
вітчима, матір чи мачуху. іноді зазначалися подробиці щодо фізично-
го стану батьків: “родной отец ефим к труду не способен”. В таких
та деяких інших випадках зазначалося, що новобранець має “право на
льготу первого разряда по семейному положению”32.
у графі “місце проживання” є відомості про те, що на момент при-
зову особа тимчасово мешкала в інших губерніях (з указанням повної
адреси), зазначалась також інформація про зникнення потенціального
новобранця в невідомому напрямку33.
огляди джерел та документальні нариси 53
у фонді аджамського волосного правління із призовними списка-
ми сусідять метричні виписи, метричні свідоцтва, надані священиками
сіл аджамки, клинців, Червоного яру, митрофанівки, Високих Бай-
раків олександрійського повіту аджамської волості про народження
у 1896 р. осіб чоловічої статі у цих населених пунктах. Виписи на-
давалися на вимогу волосного правління для формування призовних
списків. Ці документи суттєво заповнюють прогалини метричних книг
у зазначених селах34.
документи щодо учасників Першої світової війни та їх родин, але
іншого інформаційного наповнення, відклалися у фонді рівнянського
волосного правління. матеріали фонду різнопланові, охоплюють пері-
од з 1915 по 1918 рік, містять метричні виписи, довідки, повідомлення
різних установ та відомств про смерть, поранення або факт зникнення
безвісти на фронтах Першої світової солдатів, жителів рівнянської во-
лості, списки убитих і зниклих безвісти та членів їх родин, клопотан-
ня членів родин воїнів, подані до різних установ та відомств, з метою
отримання інформації про долю призваних на війну родичів35.
серед документів фонду є також метричні виписи, довідки про
народження дітей убитих на війні солдатів, шлюбні свідоцтва, що за-
свідчували факт шлюбу між вдовою та загиблим главою сімейства, на-
дані приходськими священиками на вимогу волосного правління. такі
документи були необхідні для отримання продовольчої допомоги, яка
надавалась державою цим родинам36.
Частина повідомлень про смерть солдатів надавалась волосному
правлінню та родичам загиблих Єлисаветградським повітовим по вій-
ськовій повинності присутствієм “для отметки в посемейном списке.”
такі повідомлення були лаконічними, в них повідомлялось місце про-
живання до призову, прізвище, ім’я, по батькові загиблого, дата і при-
чина смерті. місце загибелі та поховання не вказувалось37.
нерідко повідомлення, посвідчення про те, що член родини заги-
нув або зник безвісти надавались командирами полку, де він служив,
часто разом з повідомленням про смерть надсилалися і бойові відзнаки.
В таких документах іноді подавались відомості про місце загибелі та
поховання38.
Звістки про поранення, смерть солдатів надходили також з лаза-
ретів і шпиталів; у цих документах вказувалось місце поховання за-
гиблого39.
Цінну генеалогічну інформацію містять списки загиблих та їх ро-
дин, що складалися волосним правлінням для обліку і надання продо-
вольчої допомоги цим сім’ям. у списках вказувалось: місце проживан-
ня родини, прізвище, ім’я, по батькові загиблого, дата смерті та назва
військової частини, де він служив, імена та вік дітей-сиріт та інфор-
мація про те, з ким вони мешкають, майновий стан родини (наявність
житла, земельних наділів, худоби тощо)40.
огляди джерел та документальні нариси54
Використання описаних джерел інформації при виконанні ге-
неалогічних запитів вагомо вплине на інформативність, повноту і
об’єктивність отриманого результату. Забезпечення комплексного під-
ходу до здійснення генеалогічних пошуків шляхом використання мало
досліджуваних раніше джерел залишається одним із пріоритетних на-
прямів нашої роботи.
1 Одинцова Л. А. мещанское самоуправление в россии второй полови-
ны XIX – начала XX в. // известия Волгоградского государственного педа-
гогического университета: научный журнал. – Волгоград, 2010. – № 3. –
с. 100–104.
2 державний архів кіровоградської області (далі – держархів кірово-
градської обл.), ф. 17, оп. 1, спр. 3, 4.
3 там само, ф.24, оп. 1, спр. 1, 2, 3.
4 там само, ф. 17, оп. 1, спр. 1, арк. 1, 2.
5 там само, ф. 710, оп. 1, спр. 2, арк. 1 зв., 2.
6 там само, спр.4, арк. 1 зв., 2.
7 там само, ф. 362, оп. 1, спр. 2, арк. 15.
8 там само, спр. 1, арк. 5, 6.
9 там само, спр. 2, арк. 2, 29.
10 там само, спр. 2, арк. 2, 8, 10.
11 Волчков В. руководство для крестьян. сборник действующих узаконений,
касающихся обществ, их управления и обязанностей сельских и волостных
должностных лиц и нижних чинов. – м.: тип. м. н. лаврова, 1880. – 256 с.
12 держархів кіровоградської обл., ф. 31, оп. 1, спр. 3, арк. 1, 2, 24.
13 там само, ф. 45, оп. 1, спр.1, арк. 2.
14 там само, ф. 516, оп. 1, спр. 11, арк. 6.
15 там само, ф. 46, оп. 1, спр. 3, арк. 3 зв., 4.
16 там само, ф. 516, оп. 1, спр. 15, арк. 1, 1 зв., 2.
17 там само, ф. 51, оп. 1, спр. 1.
18 там само, ф. 39, оп. 1, спр. 1, 2, 3.
19 там само, ф. 50, оп. 1, спр. 7, арк. 32–33.
20 самоуправление крестьянского сельского и волостного общества. – м.:
тип. т-ва и. д. сытина, 1905. – 143 с.
21 держархів кіровоградської обл., ф. 31, оп. 1, спр. 3, арк. 1, 1 зв., 2.
22 там само, ф. 31, оп. 1, спр. 4.
23 там само, спр. 1, 2.
24 там само, ф. 33, оп. 1, спр. 1, 2.
25 там само, ф. 34, оп. 1, спр. 1, 2, 3.
26 там само, ф. 514, оп. 1, спр. 7.
27 там само, спр. 1, 2, 3, 4, 5.
28 там само, ф. 364, оп. 1, спр. 2, арк. 2, 3, 4.
29 там само, арк. 174, 175, 176.
30 там само, ф. 33, оп. 1, спр. 3, арк. 71–72; спр. 5, арк. 1, 2 зв., 3.
31 там само, ф. 365, оп. 1, спр. 1, арк. 1, 1зв., 2.
32 там само, арк. 3, 4.
33 там само, арк.27 зв.
34 там само, ф. 33, оп. 1, спр. 3, арк. 28, 30, 131, 144, 165, 166, 168, 178,
178 зв, 193.
огляди джерел та документальні нариси 55
35 там само, ф. 366, оп. 1, спр. 1, 2, 3, 4.
36 там само, спр. 2, 4.
37 там само, спр. 1, арк. 69.
38 там само, арк. 65, 66.
39 там само, спр. 1, арк. 68, 72, 75; спр. 4, арк. 48.
40 там само, спр. 4, арк. 25–30 зв., 73–91 зв., 221–224.
анализируется состав и информационная составляющая документов
фон дов органов сословного самоуправления как источника по изучению
родословных сельского и мещанского сословий в период со второй половины
ХіХ в. до 20-х годов ХХ в.
Ключевые слова: мещанские управы; волостные управы; сельские управ-
ления; сельский сход; генеалогическая информация.
The article analyzes the composition and the informational component of the
documents of the bodies of the states self-government as the sources of studying
of genealogies of peasant and bourgeois states during the second half of 19 century
till 20-ies of 20 century.
Keywords: the burgher council; the volost government; the rural government;
the rural east; the genealogical information.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-121994 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:06:24Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Трибуцька, О.А. 2017-06-24T06:05:39Z 2017-06-24T06:05:39Z 2012 Документи фондів станового самоврядування, волосних та сільських адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень / О.А. Трибуцька // Архіви України. — 2012. — № 3. — С. 45-55. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121994 [930.253+929.5](477.65)"18/19" Аналізується склад та інформаційна складова документів фондів органів станового самоврядування як джерельної бази з вивчення родоводів селянського та міщанського станів за період з другої половини ХІХ ст. до 20-х років ХХ ст. Анализируется состав и информационная составляющая документов фондов органов сословного самоуправления как источника по изучению родословных сельского и мещанского сословий в период со второй половины ХІХ в. до 20-х годов ХХ в. The article analyzes the composition and the informational component of the documents of the bodies of the states self-government as the sources of studying of genealogies of peasant and bourgeois states during the second half of 19 century till 20-ies of 20 century. uk Інститут історії України НАН України Архіви України Огляди джерел та документальні нариси Документи фондів станового самоврядування, волосних та сільських адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень Documents fund is self township and village administrative institutions as a source of genealogical research Article published earlier |
| spellingShingle | Документи фондів станового самоврядування, волосних та сільських адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень Трибуцька, О.А. Огляди джерел та документальні нариси |
| title | Документи фондів станового самоврядування, волосних та сільських адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень |
| title_alt | Documents fund is self township and village administrative institutions as a source of genealogical research |
| title_full | Документи фондів станового самоврядування, волосних та сільських адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень |
| title_fullStr | Документи фондів станового самоврядування, волосних та сільських адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень |
| title_full_unstemmed | Документи фондів станового самоврядування, волосних та сільських адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень |
| title_short | Документи фондів станового самоврядування, волосних та сільських адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень |
| title_sort | документи фондів станового самоврядування, волосних та сільських адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень |
| topic | Огляди джерел та документальні нариси |
| topic_facet | Огляди джерел та документальні нариси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121994 |
| work_keys_str_mv | AT tribucʹkaoa dokumentifondívstanovogosamovrâduvannâvolosnihtasílʹsʹkihadmínístrativnihustanovâkdžerelogenealogíčnihdoslídženʹ AT tribucʹkaoa documentsfundisselftownshipandvillageadministrativeinstitutionsasasourceofgenealogicalresearch |