Використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави

Досліджено доцільність використання системного підходу до аналізу економічної безпеки, виявлено складові структури економічної безпеки України, проведено структурний аналіз економічної безпеки держави за системним підходом. Исследована целесообразность использования системного подхода к анализу экон...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Author:	Озаріна, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Subjects:	Україна та її регіони в умовах світової глобалізованої системи
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12242
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави / О.В. Озаріна // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 26-31. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12242
record_format	dspace
spelling	Озаріна, О.В. 2010-10-01T10:50:49Z 2010-10-01T10:50:49Z 2008 Використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави / О.В. Озаріна // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 26-31. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1814-8913 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12242 338.24 Досліджено доцільність використання системного підходу до аналізу економічної безпеки, виявлено складові структури економічної безпеки України, проведено структурний аналіз економічної безпеки держави за системним підходом. Исследована целесообразность использования системного подхода к анализу экономической безопасности, выявлены составные структуры экономической безопасности Украины, проведен структурный анализ экономической безопасности государства по системному подходу. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Україна та її регіони в умовах світової глобалізованої системи Використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави Использование системного подхода при анализе составляющих экономической безопасности государства Taking approach of systems at analysis of constituents of the state economic security Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави
spellingShingle	Використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави Озаріна, О.В. Україна та її регіони в умовах світової глобалізованої системи
title_short	Використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави
title_full	Використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави
title_fullStr	Використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави
title_full_unstemmed	Використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави
title_sort	використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави
author	Озаріна, О.В.
author_facet	Озаріна, О.В.
topic	Україна та її регіони в умовах світової глобалізованої системи
topic_facet	Україна та її регіони в умовах світової глобалізованої системи
publishDate	2008
language	Ukrainian
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
format	Article
title_alt	Использование системного подхода при анализе составляющих экономической безопасности государства Taking approach of systems at analysis of constituents of the state economic security
description	Досліджено доцільність використання системного підходу до аналізу економічної безпеки, виявлено складові структури економічної безпеки України, проведено структурний аналіз економічної безпеки держави за системним підходом. Исследована целесообразность использования системного подхода к анализу экономической безопасности, выявлены составные структуры экономической безопасности Украины, проведен структурный анализ экономической безопасности государства по системному подходу.
issn	1814-8913
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12242
citation_txt	Використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави / О.В. Озаріна // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 26-31. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT ozarínaov vikoristannâsistemnogopídhoduprianalízískladovihekonomíčnoíbezpekideržavi AT ozarínaov ispolʹzovaniesistemnogopodhodaprianalizesostavlâûŝihékonomičeskoibezopasnostigosudarstva AT ozarínaov takingapproachofsystemsatanalysisofconstituentsofthestateeconomicsecurity
first_indexed	2025-11-26T03:02:42Z
last_indexed	2025-11-26T03:02:42Z
_version_	1850609699312893952
fulltext	26 УКРАЇНА ТА ЇЇ РЕГІОНИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ГЛОБАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ країнах, що розвиваються. По-друге, у майбутньому індикатори ста- лого розвитку для глобальних цілей повинні бути погоджені на міжнародному рівні і опи- ратися на міжнародні стандарти. Для рішення національних та регіональних завдань ста- лого розвитку можливі розробки власних си- стем індикаторів, але обов’язково узгоджених з національними стандартами і нормами. По-третє, у збірнику доповідей Наукової ради з проблем навколишнього середовища (SCOPE), присвяченого проблемі індикаторів стало- го розвитку, вказується на те, що: «Індикатори завжди засновані на компромісі. Їхня роз- робка потребує оптимізації релевантності користувачеві, наукової обґрунтованості і можливості вимірювання» [7]. В цілому, по- годжуючись з цією точкою зору, підкреслимо, що найважливішою властивістю індикаторів сталого розвитку повинна бути їх наукова обґрунтованість. Література 1. United Nation. Agenda XXI: Programme of action for sustainable development. UN Puplication, 1992. 2. Indicators of sustainable Development, UN Puplication, 1996. 3. OECD Policies to Enhance Sustainable Development. OECD. Paris, 2000. 4. New Economic Foundation. New indication resource pack. London, UK, 1996. 5. Rigby, Howlett and Woodhouse, Sustainability Indicators for Natural Resourse Manadgment Policy. A Review of Indicators of Agricultural and Rural Livelihood Sustainability. IDPM Manchester. U.K. 2000. 6. International Institute for Sustainable Development. Canada, 2002. 7. Sustainability Indicators, UN Puplication, 1997. Поступила до редакції 20.11.08 © О.О. Зайченко, 2008 УДК 338.24 О.В. Озаріна* ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ПРИ АНАЛІЗІ СКЛАДОВИХ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ Досліджено доцільність використання системного підходу до аналізу економічної безпеки, виявлено складові структури економічної безпеки України, проведено структурний аналіз економічної безпеки дер- жави за системним підходом. Исследована целесообразность использования системного подхода к анализу экономической безопасно- сти, выявлены составные структуры экономической безопасности Украины, проведен структурный анализ экономической безопасности государства по системному подходу. Актуальність дослідження. Перехід України (і інших трансформаційних держав) у фазу відкритого суспільства (внутрішньо й зовнішньо), яке має риси відкритої си- стеми (нестабільність, неврівноваженість, незворотність), з наявністю багатоваріантних траєкторій розвитку, що робить її мобільнішою й маневренішою за ситуацій нових випробу- вань, вимагає перебудови системи державно- го управління та проектування нового змісту економічної безпеки країни на основі досягнень теорії складних систем та синергетики. Теоретичною основою дослідження економічної безпеки держави обрано систем- ний підхід обґрунтування рішення, що є одним із методів дослідження теорії економічних си- стем. В якості інструмента системного підходу застосовано структурний аналіз, що діє в умо- вах складної системи та дозволяє на будь-якому етапі прийняття рішень визначити ланцюги зворотних зв’язків у соціально-економічній системі, що є надскладною багаторівневою си- стемою. Аналіз публікацій. Тему можливості вико- * Озаріна О.В. – доцент кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, канд. екон. наук, доцент, м. Донецьк. 27ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) ристання системного підходу до дослідження сутності економічної безпеки (ЕБ) держа- ви досліджено різними авторами, а саме Баженовою О.В., Блаубергом І.В., Бусленко Н.П, Юдіним В.Г. Ромащенко Т. досліджує харак- теристики ЕБ за типологічним і матричним аналізом. Парахонський Б.О. визначив сутність структурного аналізу. Сутнісну та структурну ха- рактеристику поняття ЕБ країни досліджувала Ілюткіна Т. Метою статті є дослідження доцільності використання системного підходу до аналізу ЕБ, проведення структурного аналізу ЕБ дер- жави за системним підходом згідно сучасної синергетичної методології управлінських технологій. Виклад основного матеріалу. Системний підхід являє собою методологію прийняття рішень, що базується на синтезі загальної теорії систем, системному підході обґрунтування рішень і системних методах прийняття рішень [1]. ЕБ держави має складну системну сутність, бо з одного боку, за вертикальною структурою підпорядкування вона є також підсистемою національної, міжнародної та глобальної ЕБ, а з іншого боку, вона є системою до складу якої вхо- дять підсистеми різних напрямів ЕБ держави (ре- сурсна, енергетична, фінансова, боргова та ін.) (горизонтальний зріз), що також входять до скла- ду вертикалі. Використання системного підходу при аналізі системи ЕБ держави передбачає дослідження її сутності, структури й місця в системі національної безпеки та формалізації її стану, прогнозування й оптимізації моделі роз- витку з урахуванням впливу різних елементів системи та факторів середи. Для проведення аналізу системи ЕБ вико- ристано структурний аналіз, що ґрунтується на принципах континуального підходу, згідно якого сфера соціально-економічних відносин розглядається як системна інтегрована цілісність, внутрішньо структурована й динамічна, складена з елементів, кожен з яких має певну самостійність, та є елементом певної цілісності вищого рівня (міжнародного, глобаль- ного). Стан та розвиток зв’язків складових пере- важно залежить від динаміки розвитку цілого, на що мають бути спрямовані і стратегії окре- мих суб’єктів з урахуванням багатосторонніх зв’язків, спільних інтересів, неподільності без- пеки тощо. Виявлення структури, під якою розуміють спосіб упорядкування між собою різних частин цілого з внутрішніми залеж- ностями, дає можливість розпізнавати істотні властивості певного об’єкта або внутрішній план його конструювання. Структурні дослідження системи ЕБ держави з врахуванням всіх її складових елементів (теорія систем) [1] та властивостей її функціонування (теорія синергетики) проведе- но за наведеними етапами. 1 етап. Аналіз предметної області ЕБ дер- жави. Ціль ЕБ – забезпечення незалежності національної економіки, її розвитку та постійного самовдосконалення. Об’єкт ЕБ – економічна система країни, зони та сфери економічних інтересів. Фізичні об’єкти – особа, підприємства, держава. Суб’єкти ЕБ – Міністерство економіки і європейської інтеграції, функціональні і галузеві міністерства і відомства, податкові та митні служби, банки, біржі, фонди, страхові компанії, виробники та продавці продукції тощо. Предмет ЕБ – формування економічної політики і інституційних перетворень, що усу- вають небезпечний вплив загроз в рамках про- грами економічної трансформації, визначення і моніторинг факторів, що підривають стійкість соціально-економічної системи і держави в довгостроковій перспективі. Національні економічні інтереси Украї- ни – суспільно визнані, усвідомлювані на рівні вищих органів державної влади, потре- би народу України у збереженні та розвитку національних економічних цінностей і законо- давчо оформлені потреби людини, суспільства, держави, реалізація яких забезпечує всім суб’єктам ефективне функціонування, прогре- сивний економічний розвиток у державі. Основними принципами забезпечення ЕБ мають бути: дотримання законності на всіх ета- пах забезпечення ЕБ; визначення і затвердження на державному рівні національних економічних інтересів; відповідність пріоритетів стану економіки, принцип балансу інтересів люди- ни, суспільства та держави, що визначає спосіб та ступень узгодженості індивідуальних, гру- пових та національних економічних інтересів; своєчасність і адекватність заходів, пов’язаних з відверненням загроз і захистом національних економічних інтересів; структурне формування, правове оформлення, визначення і чітке вико- нання функцій системи ЕБ; надання пріоритету мирним заходам у вирішенні внутрішніх і зовнішніх конфліктів економічного характеру; інтеграція національної ЕБ з міжнародною з пріоритетом національних інтересів. Загроза розглядається як сукупність потенційно та реально небезпечних явищ, дій, умов і факторів, які створюють небезпеку економічним інтересам держави та унеможлив- 28 УКРАЇНА ТА ЇЇ РЕГІОНИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ГЛОБАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ люють їх реалізацію. Система забезпечення ЕБ України – це організована державою сукупність суб’єктів, які об’єднані цілями та завданнями щодо за- хисту національних економічних інтересів і здійснюють свою діяльність у цій сфері відповідно до визначених у законодавстві України функцій, механізмів їх виконання. 2 етап. Визначення типу системи ЕБ держави. Типологія передбачає виявлення домінуючих, визначальних факторів, критеріїв класифікації [3]. Типологічний аналіз з вико- ристанням багатомірної системи типології ЕБ дозволяє системно й докладно визначити харак- теристики системи ЕБ України за основними ознаками. Використаємо найбільш поширені підходи до видової класифікації ЕБ за основни- ми характеристиками (первісним критерієм): 1) за рівневим підходом дослідженню підлягає національна ЕБ держави України (макрорівень), що включає в себе і враховує інтереси нижчих рівнів: мікрорівня, тобто лю- дини, підприємства й мезорівня – регіонів, та вищого наднаціонального рівня (мегарівень – міжнародна, глобальна ЕБ); 2) за функціональним підходом відокремлено економічну сферу безпеки України, що включає в себе виробничу, фінансову, зовнішньоекономічну, боргову, технологічну, енергетичну, науково-інтелектуальну тощо; 3) матричний за відповідністю інституційних структур існуючим економічним відносинам визначає напрям змін. Типологію здійснено за типами соціально-економічних систем: ЕБ ринкової економіки, ЕБ неринкової економіки (командно-адміністративної) та трансформаційної економіки, при цьому ха- рактеристики оцінюються за трьома сфе- рами – загальноекономічна, політична, інституційна. Чим вище ступінь відповідності між переліченими елементами, тим вище рівень ЕБ країни. В Україні не спостерігається абсолютної відповідності між економікою, політикою і інституційною сферою, кожна з них еволюціонує, але в різному ступені з різною швидкістю, що знижує рівень стійкості систе- ми; 4) за динамічним підходом згідно рівня динаміки відрізняють абсолютну, статич- ну й динамічну ЕБ [3]. Абсолютна ЕБ є аб- страктною, нереальною, бо вона передбачає повну нерухливість елементів та ізоляцію від зовнішнього впливу. Статична ЕБ характеризується сталістю структур (соціально- економічної, інституційної), відносин, повільним темпом розвитку, закритістю до зовнішніх і внутрішніх змін, надстійкістю, а значить небезпечним потенціалом. Цей тип ЕБ притаманний адміністративно-командній економіці. Динамічна ЕБ базується на механізмі онов- лення як стабілізуючому факторі, що забезпечує необхідний ступінь стійкості, самозбережен- ня, адаптаційності, що не є перешкодою до самовідтворення, трансформації, удоскона- лення економічних відносин в суспільстві. Динамічний тип вироблено відкритими де- мократичними суспільствами з ринковою економікою. Адміністративно-командна економіка республіки Україна в складі СРСР, максимально захищаючи себе від загроз, прирікає себе до неминучої трансформації та переходу до демократичного відкритого суспільства в рамках суверенної України, економіка якої трансформується та має бути за- снованою на ринкових началах, що забезпечу- ються динамічною системою ЕБ. 3 етап. Виділення функцій системи ЕБ дер- жави. Основною системоутворюючою функцією системи ЕБ країни є своєчасне виявлення та протидія виникаючим або передбачуваним за- грозам дестабілізації суспільства, що визначає інші функції системи ЕБ, а саме: створення та підтримка в готовності сил та засобів за- безпечення системи ЕБ у належному стані; управління діяльністю системи забезпечен- ня ЕБ; здійснення перспективної, планової та оперативної діяльності щодо забезпечення ЕБ країни; забезпечення зворотного зв’язку з системами ЕБ іншого рівня (національною, міжнародною). 4 етап. Визначення вхідних елементів си- стеми ЕБ держави. Безпека – це атрибут систе- ми, що характеризує її стан та має бути пред- ставленою за критеріальною оцінкою. Суть ЕБ розкривається в системі критеріїв і показників. Критерій – це кількісна або якісна озна- ка, на основі якої виконується оцінка стану, порівняння альтернатив, класифікація об’єктів, явищ. Критерії ЕБ виражаються показниками (індикаторами), а саме числовою характеристи- кою певної властивості економічного об’єкта, процесу або рішення. Критеріальна ознака ЕБ може бути ви- ражена, як оцінка стану економіки щодо найважливіших процесів, що відображають суть ЕБ щодо реалізації національних економічних інтересів. Єдиного підходу до формування си- стеми критеріальної оцінки ЕБ України не існує, в проаналізованих дослідженнях рекоменду- ються наступні підходи до формування системи показників: 29ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) за рівнем об’єкта відокремлюють показ-- ники світової економіки, економіки окремої держави, певного регіону, галузі, підприємства, сім’ї й особи; за сферами дії. Так, Баженова О. пропонує - оцінювати цілісність економічного про- стору; конкурентоспроможність економіки; економічну незалежність та можливість про- тистояння загрозам; соціальну стабільність і потенціал розвитку; ступінь використання потенціалу, його відповідність рівню передо- вих країн та рівню, коли загрози зводяться до мінімуму. Жаліло Я. формулюючи критерії стану ЕБ, враховує дотримання відтворювальних пропорцій у матеріально-сировинній сфері, у сфері господарського механізму, в сфері взаємодії із світовою економікою за пороговими значеннями, але оцінка не носить комплексного характеру. Оцінюють такі групи показників ЕБ країни: рівень виробництва продукції, сільське госпо- дарство і продовольство, енергетика, переробна промисловість, заробітна платня, структура і об- сяг імпорта/експорта, зовнішній борг і кредиту- вання, міждержавний і внутрішньодержавний рух капіталу [2]. Але як відмічають Горбулін В., Качинський А., характеризуючи стан ЕБ кож- ного з елементів системи, вони не відповідають на питання про ступінь захищеності економіки країни загалом, тому доцільним є інтегральна оцінка системи ЕБ. – за ступенем значимості Ілюткіна Т. класифікує показники ЕБ як загально- економічні, специфічні, що відображають економічну ситуацію в країні на певному етапі (інфляція) та в окремій сфері (приватний зовнішній борг) [1]. – за напрямом впливу виділяють внутрішні фактори ЕБ, що характеризують стан економіки (внутрішній борг) та зовнішні щодо зв'язків економіки з зовнішньою середою (заборгованість перед МФО) [2]; – з урахуванням умов, а саме: в умовах конкуренції, трансформації, кризи (антикри- зова безпека), в умовах жорсткого політичного протистояння з іншими державами, в умовах конфлікту тощо [1]. Більшість дослідників вказують тільки критеріальні групи показників, при цьому відсутні вказівки щодо сфери або умов ви- користання. Аналіз дозволяє стверджува- ти, що кінцевий вибір системи показників ЕБ здійснюється в залежності від об’єкта дослідження, умов та цілей, що поставлені. 5 етап. Дослідження зв’язків системи ЕБ держави передбачає виявлення зовнішніх зв’язків з оточуючим середовищем, внутрішніх зв’язків між елементами системи, зворотних зв’язків, що вказують на вплив (негативний, по- зитивний) на компоненти системи. Так, складовими елементами ЕБ виступа- ють макроекономічна, виробнича, фінансова, зовнішньоекономічна, боргова, технологічна, енергетична, науково-інтелектуальна, які підпорядковуються підсистемам національної, міжнародної та глобальної ЕБ. 6 етап. Формалізація статичної моделі системи ЕБ з виділенням заданих обмежень на критичні стани системи. Модель систе- ми ЕБ України повинна описувати нормальні моментальні стани системи та зовнішнього середовища в певний момент часу, вихід за які неприйнятний, що визначається поточними обмеженнями, які дозволяють визначити по- казники критичного стану системи, притаманні певній країні з урахуванням особливостей її трансформації та факторів й умов розвитку. 7 етап. Формування бази оцінки (система граничних значень індикаторів) та визначення комплексу методів і інструментів для оцінки та прогнозування стану системи ЕБ України з ура- хуванням її специфіки. В наукових дослідженнях системи ЕБ зустрічаються різноманітні методи її оцінки, як якісні, так і кількісні, але найбільший ефект мають останні та їх сполучення, напри- клад, до найбільш використовуваних належать: порівняння з пороговими значеннями; метод експертної оцінки (метод порівняльного аналізу); теорія катастроф, концепція управління ри- зиком, теорія потенційних конфліктів, метод сценаріїв; багатомірний статистичний аналіз (метод дискримінантного аналізу, таксономе- тричний метод, кластерний аналіз [2]. Таким чином, аналіз методів дослідження ЕБ, дозволяє зробити висновок, що: більшість із них оцінюють сукупний рівень ЕБ і окремі її сфери, або загрози, при цьому не врахо- вуються кількісні взаємозв’язки між ними; більшість методів присвячена дослідженню ретроспективної й поточної оцінки в ущерб моделюванню прогнозної оцінки рівня ЕБ; більшість методів не враховує комплексний характер ЕБ, тому рівень ЕБ доцільно розрахо- вувати за інтегральною оцінкою з використан- ням багатомірних статистичних методів, або комплексної оцінки з експертними методами. Деякі автори використовують в якості уза- гальнюючого окремі показники ЕБ, наприклад, приріст суспільної продуктивності праці або національний дохід на душу населення, але така 30 УКРАЇНА ТА ЇЇ РЕГІОНИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ГЛОБАЛІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ оцінка не враховує комплексний характер ЕБ. При цьому необхідно відмітити, що існують окремі комплексні методики, які враховують ці недоліки, наприклад, комплекс механізмів, розроблений Пономаренко В., Клебановим Т., Черновою Н. «з урахуванням особливо- стей управління ЕБ систем різного призна- чення й рівня ієрархії», дозволяє за допомогою створеної «системи трьох моделей залежності рівня ЕБ від рівня загроз, прогнозу рівня ЕБ та взаємозв’язку показників ЕБ систем різного рівня ієрархії» формувати множину альтерна- тивних рішень з управління ЕБ на основі набора методів багатомірного статистичного аналізу, з «розпізнаванням поточного стану регіону, його динамічної оцінки, прогнозуванням стану, гру- пуванням регіонів за рівнем загроз» [2]. 8 етап. Здійснення моніторингу показників ЕБ, оцінка відповідності граничним значен- ням. Основною ціллю моніторингу як системи спостереження за динамікою змін індикаторів ЕБ є визначення їх значень й порівняння їх з граничними значеннями, тобто визначення ступеня відхилення. 9 етап. Виявлення загроз ЕБ країни та ваги їх наслідків, тобто оцінка вихідних даних системи. Аналіз і моніторинг показників ЕБ дозволяє оцінити стан ЕБ країни, протиріччя економічним інтересам держави та виявити можливі загрози ЕБ держави, здійснювати про- гнозування наслідків процесів, що відбуваються в економіці (позитивних та негативних). Так, загрозами ЕБ України в борговій сфері є надмірна відкритість економіки України, невиважена лібералізація ЗЕД, нездатність відстоювати національні економічні інтереси в міжнародних відносинах, недосконалість економічних зв’язків, висока ступінь уразливості щодо зовнішніх криз, відсутність ефективної системи попередження криз та протидії їх трансферу, відсутність ефективної системи управління борговою залежністю в умовах трансформації, втручання в економіку України МФО, іноземних консультантів, неефективне використання іноземних кредитів, фінансова залежність від інших країн та МФО, велика бор- гова залежність держави, критичні обсяги дер- жавних боргів, нанесення збитків від санкцій міжнародних організацій. 10 етап. Визначення інтегрального по- казника системи ЕБ держави щодо елементів за системними критеріями ефективності й оптимальності, виходячи з рівней та вагомості підсистем у їхньому співвідношенні між собою і з системою. 11 етап. Моделювання динамічної моделі досліджуваної системи ЕБ у формалізованому вигляді, що відображає основні властивості, зв’язки та розв’язки (вихідні елементи, а саме прогнозовані стани з урахуванням впливу різних елементів) системи ЕБ. Моделювання доцільно здійснювати за прогностичними сценаріями з врахуванням стратегічних ризиків та досвіду антикризового управління, що накопичили країни ринкової економіки. 12 етап. Виявлення основних законо- мірностей та тенденцій розвитку системи ЕБ з урахуванням оцінки динамічної моделі. 13 етап. Розробка та корегування концепцій, стратегій, програм, заходів забезпечення си- стеми ЕБ з урахуванням управлінських рішень щодо стратегічного, тактичного планування з ціллю попередження та протидії загрозам. Концепція ЕБ України повинна забез- печити перехід від забезпечення безпеки функціонування до забезпечення безпеки розвитку держави. Реалізація концепції ЕБ України потребує комплексного рішення пи- тань організаційного, нормативно-правового, наукового, методологічного, аналітичного й інформаційного забезпечення діяльності в цій сфері. Державна стратегія ЕБ України потрібна бути орієнтована на: підтримку достатнього рівня життя населення, забезпечення соціальної згоди суспільства, формування системи національних інтересів і цінностей. Для мобілізації і реалізації економічного потенціалу українського суспільства з ціллю завершення трансформації держави доцільно формування мобілізаційної моделі розвитку української економіки. Висновки. Для України актуальний перехід від забезпечення безпеки функціонування до забезпечення безпеки розвитку держави. Сучасні світові тенденції й українські реалії зу- мовлюють необхідність розробки методології та удосконаленої моделі системи ЕБ на новій методологічній основі, яка б дозволяла врахо- вувати, прогнозувати, передбачати, реагувати та впливати на динаміку наявних і потенційних внутрішніх й зовнішніх загроз в сучасних умо- вах невизначеності політичних, економічних та соціальних процесів. Література 1. Илюткина Т.В. Сущностная и структурная характеристика понятия «экономическая безопасность» // Вестник ОГУ. – 2006. – № 8. – С. 10-15. 31ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27) 2. Пономаренко В.С., Клебанова Т.С., Чернова Н.Л. Экономическая безопасность региона: анализ, оценка, прогнозирова- ние: Монография. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2004. – 144 с. 3. Ромащенко Т. Типы и матрицы экономи- ческой безопасности // Управление ри- ском. – 2003. – № 2. – С. 3-9. Поступила до редакції 17.11.08 © О.В. Озаріна, 2008 УДК 35.075+334.012 Н.Л. Шлафман* ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ПОДАТКОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА У статті розглянуті проблеми впровадження закордонного досвіду вдосконалення системи оподатку- вання з метою стимулювання розвитку підприємницької діяльності. В статье рассмотрены проблемы внедрения зарубежного опыта совершенствования системы налогоо- бложения с целью стимулирования развития предпринимательской деятельности. Постановка проблеми. Здійснивши європейський вибір, наша держава має врахо- вувати і детально досліджувати всі тенденції, наявні в країнах ЄС, де накопичено величезний досвід використання податків у забезпеченні стабільності економічного розвитку. Тому необхідно постійно глибоко аналізувати усі явища і процеси в розвитку податкових систем, використовувати систему оподаткування як інструмент державного регулювання. Отже, вимагають наукового обґрунтування питання співвідношення прямих і непрямих податків, упорядкування і приведення у відповідність з пріоритетами соціально-економічного роз- витку України систем пільг щодо податків, за- безпечення справедливості оподаткування і рівномірності податкового навантаження. Актуальність цих питань посилюється ще й тим, що економіка будь-якої держави перебуває у постійному взаємозв'язку з економіками інших країн, де особливе місце відводиться си- стемам оподаткування, оскільки вони суттєво впливають на розвиток зовнішньоекономічної діяльності та участь держави в міжнародному поділі праці. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам податкового стимулювання роз- витку підприємницької діяльності присвячені досить багато праць як закордонних, так і вітчизняних учених-економістів. Але все ще існує певна недостатність розуміння механізмів, що впливають на розвиток підприємництва, особливо у виробничій сфері, на сучасному етапі трансформаційних перетворень вітчизняної економіки. Метою статті є аналіз проблем впровад- ження системи оподаткування з метою розвитку підприємницької діяльності. Виклад основного матеріалу дослідження. В останні роки більшість країн-членів ЄС про- вели реформи, спрямовані на зменшення рівня прямого оподатковування компаній. Основним елементом даних реформ стало зменшен- ня граничних ставок податку на прибуток. У період з 1990 по 2001 роки зниження податко- вих ставок було, зокрема, здійснене в Бельгії (з 43% у 1990р. до 39% у 2001 р.), Данії (з 40 до 30%), Франції (з 39,5 до 33,33%), Німеччини (з 43 до 25%), Великобританії (з 35 до 32,5%). Одночасно реформи прямого оподатковування в Австрії, Німеччині, Данії, Франції характеризувалися розширенням податкової бази, що виражається в зниженні рівня амортизації устаткування, жорсткості порядку переносу збитків у зменшення май- бутнього прибутку компанії. Крім того, у Бельгії, Фінляндії, Німеччині, Греції, Італії, Нідерландах, Іспанії, були проведені реформи соціальних податків [2]. В 2008 році удосконалення систем опо- * Шлафман Н.Л. – провідний науковий співробітник Інституту проблем ринку та економі-ко-екологічних досліджень НАН України, канд. екон. наук, с.н.с., м. Одеса.

Використання системного підходу при аналізі складових економічної безпеки держави

Institution

Similar Items