Новітні напрями у матеріалознавстві

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Вісник НАН України
Datum:2017
1. Verfasser: Фірстов, С.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122441
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Новітні напрями у матеріалознавстві / С.О. Фірстов // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 5. — С. 18-21. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-122441
record_format dspace
spelling Фірстов, С.О.
2017-07-05T13:31:16Z
2017-07-05T13:31:16Z
2017
Новітні напрями у матеріалознавстві / С.О. Фірстов // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 5. — С. 18-21. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122441
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Загальні збори НАН України
Новітні напрями у матеріалознавстві
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Новітні напрями у матеріалознавстві
spellingShingle Новітні напрями у матеріалознавстві
Фірстов, С.О.
Загальні збори НАН України
title_short Новітні напрями у матеріалознавстві
title_full Новітні напрями у матеріалознавстві
title_fullStr Новітні напрями у матеріалознавстві
title_full_unstemmed Новітні напрями у матеріалознавстві
title_sort новітні напрями у матеріалознавстві
author Фірстов, С.О.
author_facet Фірстов, С.О.
topic Загальні збори НАН України
topic_facet Загальні збори НАН України
publishDate 2017
language Ukrainian
container_title Вісник НАН України
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122441
citation_txt Новітні напрями у матеріалознавстві / С.О. Фірстов // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 5. — С. 18-21. — укр.
work_keys_str_mv AT fírstovso novítnínaprâmiumateríaloznavství
first_indexed 2025-11-25T18:30:43Z
last_indexed 2025-11-25T18:30:43Z
_version_ 1850519619480059904
fulltext 18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (5) НОВІТНІ НАПРЯМИ У МАТЕРІАЛОЗНАВСТВІ Шановні учасники Загальних зборів! Матеріалознавство є дуже важливим і одним із найпотужні- ших напрямів сучасної науки, на частку якого в усіх розвине- них країнах світу, в тому числі й в Україні, припадає до 1/7 всіх видатків на наукову сферу. Це пов’язано з тим, що досягнен- ня матеріалознавства значною мірою впливають на розвиток таких важливих галузей сучасної економіки, як інформатика, енергетика, транспорт, медицина, виробництво; нові матеріа- ли постійно знаходять нові перспективні застосування. Саме тому, наприклад, у Німеччині матеріалознавство було визнано базовою основою розвитку ключових технологій ХХІ ст. Звісно, я хотів би, хоча б дуже коротко, розповісти вам про різні новітні напрями та здобутки в матеріалознавстві, але за браком часу дозвольте мені зупинитися лише на двох з них — це створення високоентропійних сплавів і новітніх матеріалів біомедичного призначення. Сьогодні ми з вами є учасниками нової епохи — епохи атомно- молекулярного інжинірингу, яка розпочалася приблизно 2004 року, коли науковці зрозуміли, що можна створити абсолютно новий клас матеріалів, які згодом назвали високоентропійними сплавами. Це дуже складні багатокомпонентні системи, які ма- ють високий ентропійний фактор і складаються щонайменше з п’яти елементів (а зазвичай їх кількість становить близько десяти), концентрація жодного з яких не перевищує 35 ат. %. На відміну від традиційних сплавів, у яких є один чи два осно- вні компоненти, а всі інші відіграють роль легуючих домішок, у високоентропійних сплавах немає «елемента-хазяїна», тобто не можна сказати, що це сплав на основі якогось конкретного елемента. Типовим прикладом високоентропійного матеріалу може бути сплав складу Ti15Zr15V15Cr15Ni10Cu10Fe10Sn5Si5 або такий — Cr20Mo20V20Ta10Ti10Ni10Nb8Si2. Причому кількість можливих складів таких матеріалів майже незліченна. Людство так довго йшло до цього класу матеріалів, оскільки з точки зору класичної металургійної теорії така велика кіль- ВИСТУПИ ФІРСТОВ Сергій Олексійович — академік НАН України, перший заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 5 19 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ кість елементів у сплаві мала б призводити при твердінні до утворення багатьох склад- них впорядкованих фаз, що значно погіршує експлуатаційні властивості матеріалу. Про- те виявилося, що висока ентропія суміші, на- впаки, спричинює реальне суттєве зменшення кількості фаз, і в кристалічній ґратці твердого розчину виникає значне спотворення внаслі- док наявності атомів різнорідних елементів з різною електронною будовою, різними розмі- рами і термодинамічними властивостями, що сприяє стабільності фазового складу і стійкос- ті твердого розчину при подальшій термічній обробці. Отже, матеріали з високоентропійних спла- вів характеризуються напрочуд високою тер- мостабільністю та й за іншими фізико-ме ха- нічними властивостями, такими як міцність, твердість, пластичність, жаро- та корозостій- кість, не поступаються традиційним сплавам спеціального призначення. Використовуючи так звану концепцію корисних домішок, мож- на створювати нові, небачені досі, жароміцні та жаростійкі сплави, покриття, матеріали для ядерної енергетики, новітні композити, ма- теріали для з’єднань, високоентропійні сталі та чавуни, високоентропійні карбіди, оксиди, нітриди тощо, абсолютно нові функціональні матеріали. Зараз у світі тривають справжні пе- регони зі створення нових матеріалів на основі високоентропійних сплавів, і дуже добре, що активну участь у них беруть установи НАН України (ІПМ, ХФТІ, ФТІНТ, ІМФ). Високоентропійні сплави поділяються на аморфні сплави, тверді розчини, інтермета- лідні фази, металеве «скло». В Інституті про- блем матеріалознавства ім. І.М. Францевича (ІПМ) НАН України проведено дослідження понад 300 високоентропійних сплавів різного складу та з’ясовано закономірності утворен- ня в них доволі незвичайних атомно-криста- ліч них структур залежно від розмірів атомів, електронної концентрації, теплоти змішуван- ня. Встановлено, що дисторсії кристалічної ґратки та специфічна нанокластерна структу- ра зумовлюють аномальні властивості таких матеріалів. Одним із найцікавіших результатів є вста- новлення аномально високого атермічного зміцнення, яке за досить високих температур (для деяких складів 1000—1050 °С) практично зберігається на сталому високому рівні, пере- важаючи за цими характеристиками відомі жароміцні сплави Інконель (Inconel) та Хей- нес (Haynes). Наші зусилля зосереджені зараз на розробленні двох груп таких сплавів — з питомою вагою 3,8–4 г/см3 та 6,2–7,8 г/см3. Сплави першої групи мають скласти конку- ренцію відомим матеріалам на основі гамма- алюмінідів титану, а сплави другої групи ма- ють конкурувати саме зі сплавами Інконель та Хейнес, питома вага яких перевищує 8 г/см3. У таких матеріалах зацікавлені конструктори газотурбінних двигунів. Так, запропоновано сплав (Nb–Cr–Al–Ti–Zr–Si) для механізму, що працює в гарячій зоні ракетоносія. Цей сплав внесено до документації на розробку КБ «Південне» для Китайської Народної Рес- публіки. Укладено договори з КБ «Івченко- Прогрес» на 2016–2017 рр. на створення жа- роміцних сплавів для робочих та соплових лопаток газотурбінного двигуна і корпусних виробів. В ІПМ нещодавно виконано контракт з КНР на постачання деталей для нанкінської корпорації з виробництва космічної техніки «Чень Гуан». На замовлення фірми Boeing створено сплав системи Ti–Si–Al–X, який за жароміцністю та жаростійкістю перевершує сплав Ti6242, що до останнього часу викорис- товувався в літаках. Загалом у розвитку зазначеного напряму зацікавлені наші українські партнери з КБ «Південне», ПАТ «Мотор Січ», КБ «Івченко- Прогрес», а також китайські (аерокосмічна га- лузь) та американські (Boeing, Air Force Lab). Зазначу, що керівництво ПАТ «Мотор Січ» та КБ «Івченко-Прогрес» нещодавно зверну- лося до Прем’єр-міністра України В. Гройс- мана з пропозицією щодо створення Центру авіаційних матеріалів, метою якого має бути розроблення нових матеріалів для галузі та їх сертифікація. ІПМ НАН України та інші інсти- тути Академії готові взяти участь у реалізації цього дійсно важливого для України завдання, 20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ інтерес до якого висловлює також Державне підприємство «Антонов». Друге питання, яке я хотів би висвітлити, це розробки в галузі біомедичного матеріало- знавства. Нещодавно Президія НАН України ухва- лила постанову щодо започаткування цільової програми наукових досліджень НАН України «Матеріали для медицини і медичної техніки та технології їх отримання і використання» на 2017—2021 рр. Прийняття цієї програми стало закономірним відображенням зусиль багатьох науковців з різних установ різних відділень Академії зі встановлення «горизонтальних», по суті, ініціативних, зв’язків з фахівцями ме- дичних наук та клініками. Започаткування програми дасть нам змогу діяти тепер у, так би мовити, «офіційному» полі і більш ефективно сконцентрувати наші зусилля на цьому дуже важливому для України напрямі. Загалом та- кий перехід від «машинобудування» до «лю- динобудування» не тільки має суспільно зро- зумілу морально-етичну складову, а й є дуже важливим з економічної точки зору. Світовий обсяг ринку медичних техноло- гій, зокрема техніки і матеріалів, становить 300 млрд доларів США на рік, темп зростан- ня — 10 % щороку. Прогнозований ринок ме- дичної техніки і матеріалів в Україні оцінюєть- ся в 1,6 млрд доларів. Реальний ринок медич- них товарів становить 750–850 млн доларів, у тому числі імпорт — 665,2 млн доларів. Найбільший сегмент ринку біоматеріалів — це кісткові біоматеріали. В Україні щороку проводиться близько 5 тис. операцій хворим з патологіями опорно-рухового апарату, які потребують застосування кісткової пласти- ки, тоді як реальні потреби набагато вищі, оскільки оперують лише 10 % пацієнтів від за- гального числа тих, хто потребує такого роду хірургічних втручань. За даними компанії «Лікар-Інвест» (Україна), тільки за напрямом ендопротезування кульшових суглобів ринок України оцінюється не менш як у 100 млн євро на рік, і це при тому, що на сьогодні попит задо- вольняється не більш як на 15 % і майже 90 % з цих 15-ти — імпортована продукція. Приблизно такою самою є ситуація і з виро- бами інших медичних галузей. У середньому в рік ендопротезування потребують від 500 до 1000 хворих і травмованих на 1 млн населен- ня. В Україні, зокрема, щороку протезування мало б виконуватися 25–40 тис. хворих (зараз протезується близько 2 % від цієї кількості). Попит на ендопротези вітчизняного виробни- цтва зростає як через старіння населення, так і через велику кількість поранених у бойових діях. Головною метою Програми є створення біо- матеріалів нового покоління і виробів з них, а також технологій їх застосування, з поєднан- ням широкого спектра профільних досягнень інститутів НАН України з метою формування нового високотехнологічного сектору економі- ки України на основі виконання комплексних цільових фундаментальних та прикладних до- сліджень. Виконання Програми передбачено за таки- ми основними розділами: 1. Розроблення нових біосумісних матері- алів і технологій виготовлення імплантатів, ендо- та екзопротезів для хірургії і реабіліта- ційної медицини. 2. Розроблення матеріалів і технологій для зупинення кровотеч, лікування ран і травма- тичних уражень. 3. Створення спеціалізованої апаратури та біосумісного інструментарію для різних галу- зей медицини. 4. Розроблення медичних маркерів, біосу- місних носіїв та біоостеоіндукторів. При виконанні Програми розроблятимуться наукові підходи до створення новітніх біомате- ріалів, технологій їх створення та використан- ня, а також нормативні документи і науково- методологічні рекомендації щодо практичного застосування розробок. Це має сприяти: • налагодженню вітчизняного виробництва виробів біомедичного призначення насамперед за напрямами, найбільш готовими для впрова- дження; • втіленню розробок, створених у рамках виконання Програми, безпосередньо у клініч- ну практику; ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 5 21 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ • забезпеченню доступності якісного ме- дичного обслуговування для більшої кількості громадян України; • досягненню значного соціально-еко но міч- ного ефекту від імпортозаміщення та поліп- шенню економічного становища нашої держа- ви загалом; • створенню передумов для започаткуван- ня Програми вищого рівня, а саме, Держав- ної науково-технічної програми аналогічного спрямування, до участі у виконанні якої, крім учених НАН України і НАМН України та ін- ших профільних спеціалістів, слід залучати представників університетської науки, а також фахівців з медичних закладів як споживачів кінцевої продукції. На завершення виступу хочу привернути вашу увагу ще до одного питання. Більшість розробок біомедичного спрямування, очевид- но, доцільно передавати малому та середньому підприємництву, але як це зробити? Зрозуміло, що розробка, виконана за держав- ні кошти, без проблем може бути передана для впровадження на державному підприємстві. Проте в Україні взагалі не відпрацьована сис- тема передачі розробки малому чи середньому підприємству з приватною формою власності. А зазвичай вітчизняні малі та середні підпри- ємства реально не в змозі купувати ліцензії. Тому є необхідність у створенні системи вза- ємодії з малим та середнім підприємництвом. По суті, йдеться про організацію проведення спеціальних досліджень на замовлення в ін- тересах малого та середнього бізнесу. Однак, як свідчить більш ніж 50-річний до- свід наших німецьких колег, жодне мале чи середнє підприємство практично не може до- зволити собі замовити розроблення сучасної технології високого рівня. Тому в Німеччині виконання таких робіт для малих та середніх підприємств організовано в такий спосіб. На- приклад, у системі AiF усі підприємства роз- поділені приблизно на 50 груп за професійни- ми інтересами. Ці групи створюють спільний фонд, до якого приблизно таку ж саму суму додає держава. У межах можливостей такого фонду відповідні науково-технічні ради про- водять безперервний відбір проектів, резуль- тати яких після виконання можуть передава- тися для впровадження. Саме малі та середні підприємства створюють понад 60 % ВВП Ні- меччини. Тому цей досвід заслуговує на увагу з метою його опрацювання в умовах України. Дякую за увагу!