Співробітництво з НАН України — основа удосконалення системи підготовки матеріалознавців та металургів у НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського"
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122455 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Співробітництво з НАН України — основа удосконалення системи підготовки матеріалознавців та металургів у НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" / П.І. Лобода // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 5. — С. 70-72. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-122455 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лобода, П.І. 2017-07-05T13:34:14Z 2017-07-05T13:34:14Z 2017 Співробітництво з НАН України — основа удосконалення системи підготовки матеріалознавців та металургів у НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" / П.І. Лобода // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 5. — С. 70-72. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122455 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Співробітництво з НАН України — основа удосконалення системи підготовки матеріалознавців та металургів у НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Співробітництво з НАН України — основа удосконалення системи підготовки матеріалознавців та металургів у НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" |
| spellingShingle |
Співробітництво з НАН України — основа удосконалення системи підготовки матеріалознавців та металургів у НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" Лобода, П.І. Загальні збори НАН України |
| title_short |
Співробітництво з НАН України — основа удосконалення системи підготовки матеріалознавців та металургів у НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" |
| title_full |
Співробітництво з НАН України — основа удосконалення системи підготовки матеріалознавців та металургів у НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" |
| title_fullStr |
Співробітництво з НАН України — основа удосконалення системи підготовки матеріалознавців та металургів у НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" |
| title_full_unstemmed |
Співробітництво з НАН України — основа удосконалення системи підготовки матеріалознавців та металургів у НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" |
| title_sort |
співробітництво з нан україни — основа удосконалення системи підготовки матеріалознавців та металургів у нтуу "кпі імені ігоря сікорського" |
| author |
Лобода, П.І. |
| author_facet |
Лобода, П.І. |
| topic |
Загальні збори НАН України |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122455 |
| citation_txt |
Співробітництво з НАН України — основа удосконалення системи підготовки матеріалознавців та металургів у НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського" / П.І. Лобода // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 5. — С. 70-72. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lobodapí spívrobítnictvoznanukraíniosnovaudoskonalennâsistemipídgotovkimateríaloznavcívtametalurgívuntuukpíímeníígorâsíkorsʹkogo |
| first_indexed |
2025-11-26T08:19:00Z |
| last_indexed |
2025-11-26T08:19:00Z |
| _version_ |
1850618265468928000 |
| fulltext |
70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (5)
СПІВРОБІТНИЦТВО
З НАН УКРАЇНИ — ОСНОВА
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ
ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛОЗНАВЦІВ
ТА МЕТАЛУРГІВ У НТУУ «КПІ
імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
Вельмишановний Борисе Євгеновичу!
Вельмишановна Президіє! Вельмишановне зібрання!
Наука про матеріали була, є і буде основою розвитку всіх без
винятку галузей техніки, промисловості, економіки країни,
сфер життєдіяльності людини і суспільства в цілому. На ни-
нішньому етапі основним конструкційним матеріалом залиша-
ються сплави на основі заліза.
Україна — металургійна країна, виробляє близько 25 млн т
сталі на рік. Переважна кількість сталі виготовляється на екс-
порт. Незважаючи на втрати, пов’язані з війною, на душу насе-
лення в Україні виробляється стільки ж сталі, скільки і в кра-
їнах з розвиненою економікою (рис. 1а). Проте обсяги спожи-
вання сталі в перерахунку на одну людину в Україні в 5–6 разів
менші, ніж навіть у країнах з перехідною економікою (рис. 1б).
Цей факт свідчить про стагнацію промислового виробництва.
Важко уявити можливість виходу з такого стану без кваліфіко-
ваних інженерних кадрів, випуск яких за останні 3 роки скоро-
тився майже втричі і продовжує стрімко падати.
Металеві матеріали практично вичерпали свої потенційні
можливості щодо підвищення міцності, жаро- та зносо стійкості,
тому проривні напрями в розвитку техніки сьогодні пов’язують
зі створенням, виробництвом і застосуванням композиційних
матеріалів, у тому числі й з нанозернистою мікроструктурою.
За оцінками експертів, обсяг ринку нових композиційних ма-
теріалів, зокрема наноматеріалів, враховуючи порошки і гете-
роструктури, в 4 рази перевищує обсяг ринку сталі і сплавів на
основі заліза.
Перевагами виробництва нових матеріалів є те, що вартість
одного кілограма порошку з нового матеріалу не менша, а, як
ЛОБОДА
Петро Іванович —
член-кореспондент НАН
України, завідувач кафедри
високотемпературних матеріалів
та порошкової металургії
інженерно-фізичного
факультету НТУУ «КПІ імені
Ігоря Сікорського»
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 5 71
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
ім. В.М. Бакуля, Фізико-технологічний інсти-
тут металів та сплавів, Інститут електрозварю-
вання ім. Є.О. Патона, Інститут металофізики
ім. Г.В. Курдюмова, Інститут проблем матеріа-
лознавства ім. І.М. Францевича.
Досвід плідної, більш ніж 20-річної, співпра-
ці нашого факультету з установами ВФТПМ
НАН України свідчить про те, що об’єд нан-
ня зусиль дозволяє, крім надання студентам
глибоких ґрунтовних знань, забезпечити
практичну їх підготовку з можливістю робо-
ти на обладнанні в лабораторіях інститутів.
У результаті понад 20 % наших випускників
захищають кандидатські, а потім і докторські
дисертації.
правило, значно (на порядок) більша за вар-
тість тонни сталі. При цьому для виробництва
тонни сталі потрібні великі капітальні затра-
ти, будівництво заводів, оснащення цехів, тоді
як кілограм порошкового чи композиційного
матеріалу можна виготовити в умовах лабо-
раторії або дільниці на промисловому підпри-
ємстві. Очевидно, що й енергетичні витрати на
виготовлення одного кілограма будуть в 1000
разів менші, ніж на виробництво тонни сталі.
Саме тому сьогодні у світі понад 70 % нових
матеріалів виготовляють малі підприємства.
Враховуючи те, що в Україні добре розвинуте
матеріалознавство, одним зі шляхів економіч-
ного розвитку може стати створення та вироб-
ництво композиційних порошкових матеріа-
лів, зокрема з нанодисперсних порошків.
Безумовно, ані проблеми відновлення об-
сягів споживання сталі промисловими підпри-
ємствами України, ані створення виробництва
нових матеріалів та виробів із них, ані питан-
ня забезпечення якості промислової продукції
на практиці не можуть бути вирішені без на-
явності висококваліфікованих кадрів. Навіть
закупити за кордоном необхідні, а тим більше,
перспективні матеріали чи технології немож-
ливо без кваліфікованих фахівців. Отже, од-
ним з найважливіших завдань є удосконален-
ня системи підготовки інженерних та наукових
кадрів з матеріалознавства і металургії.
Скоротити терміни підготовки та підвищи-
ти якість знань інженерів і молодих науковців
можна поєднавши освітній процес з науковим
пізнанням. Ефективним способом такого поєд-
нання є використання науково-педагогічного
потенціалу та лабораторної бази інститутів
Відділення фізико-технічних проблем мате-
ріалознавства (ВФТПМ) НАН України та
інженерно-фізичного факультету (ІФФ) На-
ціонального технічного університету Украї-
ни «Київський політехнічний інститут імені
Ігоря Сікорського». Для підвищення якості
підготовки магістрів ще наприкінці 90-х років
минулого століття було організовано науково-
освітнє об’єднання «Матеріалознавство і мета-
лургія», до якого увійшли ІФФ і такі академіч-
ні установи, як Інститут надтвердих матеріалів
Рис. 1. Питоме виробництво (а) і споживання (б) ста-
лі в перерахунку на душу населення в різних країнах
72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Сьогодні близько 40 % викладачів на ІФФ —
це провідні вчені НАН України, в інститутах
Академії створені і успішно працюють філії
кафедр, проводяться лабораторні практикуми
за найпрогресивнішими напрямами матеріало-
знавства і металургії. Розробляються навчальні
плани і програми дисциплін, освітні програми
триступеневої підготовки бакалавр–магістр–
доктор філософії. Проте зрозуміло, що якість
підготовки фахівців прямо залежить від вихід-
ного рівня підготовки абітурієнтів. Враховую-
чи те, що підготовка з фізики в системі серед-
ньої школи практично зруйнована, кількість
абітурієнтів, що здають ЗНО з фізики, з року в
рік зменшується (рис. 2). У такій ситуації дуже
корисною стає наша співпраця з Малою акаде-
мією наук, у якій є налагоджена система відбо-
ру обдарованих дітей. Отже, сьогодні, з огляду
на невелику кількість аспірантів і зниження
числа магістрів, на перший план виходить про-
блема організації навчального процесу в рам-
ках науково-освітнього об’єднання «Матеріа-
лознавство та металургія».
Доказом ефективності співпраці з підготов-
ки інженерних та наукових кадрів є результа-
ти, отримані в галузі створення принципово
нових класів композиційних керамічних і ме-
талокерамічних армованих матеріалів. Так,
у результаті спільних наукових досліджень
з широким залученням студентів створено
принципово новий клас армованих кераміч-
них матеріалів, здатних працювати в агресив-
ному окиснювальному середовищі в умовах
великих динамічних навантажень та високих
(до 2000 °С) температур, які за міцністю не
поступаються твердим сплавам за кімнатних
температур, а за твердістю перевищують їх у
3–4 рази і можуть використовуватися для ви-
готовлення композиційної броні (розроблено
технології виготовлення бронежилетів 6 класу
захисту, навісної броні для захисту техніки),
конструкційних деталей аерокосмічної техні-
ки, ущільнень гідросистем високого тиску.
Спільно з Інститутом електрозварювання
ім. Є.О. Патона та Інститутом металофізики
ім. Г.В. Курдюмова створено нові класи армо-
ваних металокерамічних матеріалів з матри-
цею із заліза, титану, кобальту та молібдену, які
вже працюють в авіаційних газотурбінних дви-
гунах, що дало змогу збільшити термін їх екс-
плуатації в 5 і більше разів. Металокерамічні
композити з титановою матрицею, армованою
волокнами з бориду титану, пройшли успішні
промислові випробування як ножі для розрі-
зання гофрованого картону. Завдяки ефекту
самозаточування ніж працює в 10 разів довше,
ніж традиційний з інструментальних сталей
типу 65Г. Зносостійкість таких матеріалів у
30–40 разів вища за інструментальні сталі.
Отже, враховуючи, що в найближчі роки си-
туація в середній школі з підготовкою з при-
родничих наук навряд чи зміниться на краще,
слід очікувати подальшого зменшення кількос-
ті студентів перших курсів з матеріалознавства
та металургії. А відтак, забезпечення вітчизня-
ної економіки висококваліфікованими кадрами
стає ще більш актуальною і гострою проблемою.
Успішне її вирішення ми вбачаємо тільки в тіс-
ній співпраці з інститутами НАН України.
Дякую за увагу!
Рис. 2. Кількість школярів, які бажають отримати сер-
тифікат ЗНО з фізики
|