Державне стимулювання інноваційної діяльності в Україні: тенденції та особливості
В статті висвітлюються особливості механізму державного стимулювання інноваційної діяльності в Україні. Досліджуються основні тенденції бюджетного фінансування розвитку національної інноваційної системи. Запропоновані шляхи стимулювання в умовах кризових явищ у світі. В статье освещены особенности м...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12249 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Державне стимулювання інноваційної діяльності в Україні: тенденції та особливості / К.Ю. Мамченко, К.В. Євланова // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 55-58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859983453480550400 |
|---|---|
| author | Мамченко, К.Ю. Євланова, К.В. |
| author_facet | Мамченко, К.Ю. Євланова, К.В. |
| citation_txt | Державне стимулювання інноваційної діяльності в Україні: тенденції та особливості / К.Ю. Мамченко, К.В. Євланова // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 55-58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | В статті висвітлюються особливості механізму державного стимулювання інноваційної діяльності в Україні. Досліджуються основні тенденції бюджетного фінансування розвитку національної інноваційної системи. Запропоновані шляхи стимулювання в умовах кризових явищ у світі.
В статье освещены особенности механизма государственного стимулирования инновационной деятельности в Украине. Исследуются основные тенденции бюджетного финансирования развития национальной инновационной системы. Предложены пути стимулирования в условиях кризисных явлений в мире.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:27:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
55ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
УДК 330.341.1 К.Ю. Мамченко*
К.В. Євланова**
ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ
В статті висвітлюються особливості механізму державного стимулювання інноваційної діяльності в
Україні. Досліджуються основні тенденції бюджетного фінансування розвитку національної інноваційної
системи. Запропоновані шляхи стимулювання в умовах кризових явищ у світі.
В статье освещены особенности механизма государственного стимулирования инновационной деятель-
ности в Украине. Исследуются основные тенденции бюджетного финансирования развития национальной
инновационной системы. Предложены пути стимулирования в условиях кризисных явлений в мире.
Постановка проблеми. З великою вірогід-
ністю сьогодні можна стверджувати, що в рин-
кових умовах одним з ключових чинників ста-
лих темпів розвитку національної економіки
є підтримка та стимулювання інноваційної
діяльності. Не дивлячись на свою відносно
низьку рентабельність та ризикованість, вона є
невичерпним джерелом економічного зростан-
ня та конкурентних переваг країни.
В Україні інноваційна діяльність регу-
люється достатньою кількістю законодавчих
та нормативних актів, які отримали позитивну
оцінку Всесвітньої організації інтелектуальної
власності, проте механізм державної підтримки
та стимулювання інноваційних процесів все
ж має багато невирішених проблем, адже, як
показує практика, заходи щодо активізації
інноваційної діяльності в нашій країні зали-
шаються малоефективними. Все це зумовлює
актуальність обраної теми та передбачає
необхідність її розробки.
Аналіз останніх досліджень та публікацій
показав, що теоретичним і практичним аспек-
там питання стимулювання інноваційних
процесів прямими та непрямими методами,
впливу держави на інноваційну активність
підприємств, порівнянню державної підтримки
інноваційного розвитку в Україні та за кордоном
присвячено чимало наукових робіт. Зокрема,
серед вітчизняних науковців та фахівців з кра-
їн СНД ці проблеми досліджують Ю. Кара-
кай [1], Я. Костенок [2], Є. Литвиненко [5],
О. Кузьменко [6], Д. Чеберкус [7] та ін. Разом із
тим питання формування ефективного
механізму стимулювання інноваційної діяль-
ності в державі потребує подальшого погли-
блення та уточнення з урахуванням специфіки
впливу світової економічної кризи на економіку
України.
Метою даної статті є розробка адекватних
шляхів стимулювання інноваційної сфери в
Україні, що відповідатимуть сучасним явищам
в економіці. З огляду на це, важливим завдан-
ням видається аналіз механізму державного сти-
мулювання інноваційної діяльності в Україні.
Викладення основного матеріалу. В сучас-
них умовах розвиток інноваційної діяльності в
державі набуває особливого значення, оскільки,
по-перше, наявність науково-технологічної
бази в країні дає можливість інтегруватися у
світові інноваційні процеси; по-друге, роз-
виток інноваційних процесів забезпечує
науково-технологічну безпеку, потужний
науково-інноваційний потенціал, укріплення
обороноздатності країни; по-третє, інновації да-
ють можливість гармонізувати відношення між
людиною та природою; по-четверте, такі проце-
си дозволяють вирішити проблеми зайнятості
населення через створення нових високоопла-
чуваних робочих місць, а отже підвищують
рівень життя населення [1, с. 15-16].
Специфіка інноваційної діяльності
(вигідність для інвестора, ризикованість,
важливість у її підтримці, стимулюванні,
фінансуванні та ін.) визначає необхідність
пильної уваги до неї з боку держави. На зако-
нодавчому рівні українська економіка задекла-
рувала свою інноваційну спрямованість ще у
1991 році, коли був прийнятий Закон України
«Про основи державної політики у сфері нау-
ки і науково-технічної діяльності», який тепер
замінений Законом України «Про наукову і
науково-технічну діяльність». Законодавче за-
безпечення інноваційної діяльності в Україні
* Мамченко К.Ю. – викладач, аспірантка кафедри фінансів.
** Євланова К.В. – студентка IV курсу обліково-фінансового факультету.
Донецький держаний університет управління, м. Донецьк.
56 МАКРО- ТА МІКРОЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
також регламентується й іншими законодав-
чими та нормативними актами, що забезпечу-
ють різноманітні важелі державної підтримки
цього процесу та формують основні напрямки
державної інноваційної політики [2, с. 162].
Державна інноваційна політика –
сукупність заходів (науково-технічних, вироб-
ничих, фінансових, управлінських та ін.), які
пов’язані з просуванням інноваційної продукції
на ринок; стимулювання економічної та
соціальної ефективності інноваційних процесів,
через вплив держави на економіку; комплекс
заходів, що створюють сприятливі умови для
виникнення та функціонування інноваційної
інфраструктури [1, с. 16-17].
Сучасна державна інноваційна політика
має безпосередній зв'язок з іншими складо-
вими державного регулювання соціально-
економічних процесів в Україні. Це спричине-
но тим, що інноваційні процеси в країні мають
відношення до різних аспектів економічного
життя суспільства. Найбільш важливі такі
зв’язки можна зобразити у вигляді схеми
(рис. 1).
1991 , « -
- », -
« - ». -
-
,
[2, . 162].
– (-
, , , .), ’
;
, -
; ,
[1, . 16-17].
' -
-
. , -
.
’ (. 1).
. 1. ’
-
-
Аналізуючи схему можна зробити висновок,
що інноваційна політика має комплексний вплив
на соціальні та економічні процеси в країні, які
в свою чергу сприяють формуванню необхідних
умов для ініціації інноваційних процесів та не-
прямо регулюють їх. Погодженість інноваційної
політики з економічною, структурною, науко-
вою та науково-технічною, інвестиційною,
промисловою та соціальною політикою дер-
жави виявляється у використанні єдиних
економічних інструментів державного впливу,
що відповідають обраному економічному курсу.
Законом України «Про інноваційну
діяльність» вказано, що державне регулювання
інноваційної діяльності здійснюється наступ-
ним шляхом [3]:
визначення та підтримка пріоритетних
її напрямів на державному, галузевому,
регіональному та місцевому рівнях, формуван-
ня відповідно інноваційних програм;
створення нормативно-правової бази та
вжиття економічних заходів із підтримки та
стимулювання інноваційної діяльності, захист
прав та інтересів її суб’єктів;
запровадження пільгового оподаткуван-
ня суб’єктів інноваційної діяльності, а також
об’єктів інноваційної діяльності комерційних
банків та інших фінансово-кредитних установ,
які кредитують це виконання;
підтримка функціонування та розвитку
інноваційної інфраструктури;
фінансова підтримка виконання
інноваційних проектів.
Одним з основних важелів впливу на роз-
виток наукової та науково-технічної діяльності
відповідно до діючої законодавчої бази є бюд-
жетне фінансування. Розглянемо, наскільки
дієво працює цей важіль.
Дані Держкомстату Україні свідчать про те,
що у 2007 році, в порівнянні з 2006 роком витра-
ти на виконання наукових та науково-технічних
робіт зросли на 83,98% і склали 6149,2 млн. грн.
В той же час, у 2007 році серед зазначених витрат
питома вага витрат за рахунок держбюджету
знизилась на 6,72% в порівнянні з 2006 роком.
Отже, такі дані підтверджують той факт, що в
Україні відсутні механізм та умови реалізації да-
них правових норм [4].
Питома вага науково-технічної сфери у ВВП
станом на 2007 рік складає трохи більше 1%, в
той час, як за критерієм ЄС цей показник не має
бути нижчим ніж 2,5%, що в свою чергу нега-
тивно впливає на розвиток науки. Крім того, за
таких умов економічне відставання України від
промислово розвинених країн тільки зростати-
ме.
Дані, що представлені у вигляді графіку
на рис. 2 свідчать про зростання в динаміці
фінансування підприємствами технологічних
робіт.
Важливо зазначити позитивне зростання
витрат на фінансування у 2007 році, який склав
Рис. 1. Взаємозв’язок інноваційної політики з іншими складовими
державного регулювання соціально-економічних процесів
57ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
10850,9 млн. грн., що перевищує витрати попе-
реднього року на 176,14%. Тепер зробимо більш
детальний аналіз у розрізі джерел витрат на
технологічні інновації, скориставшись наступ-
ною діаграмою (рис. 3).
Дані свідчать, що найбільшу питому вагу
мають власні кошти підприємства (станом на
2007 р. – 84,6%), а найнижчу – кошти бюджет-
ного фінансування (причому, основна частина
з яких витрачається на підтримку інноваційної
Рис. 2. Динаміка витрат на фінансування технологічних інновацій
1,86 2,86
10,68
2,97
21,98
84,60
1,33
73,72
0,00
10,00
20,00
30,00
40,00
50,00
60,00
70,00
80,00
90,00
2006
2007
. 3.
, %
, -
( 2007 . – 84,6%), – -
(, -
,
). 10,88%
2007 2006 . -
, -
-
, [5,
. 43].
-
. «technology push»
,
, -
.
діяльності підприємств, що мають стратегічне
значення для економіки та безпеки держа-
ви). Власні кошти підприємства також зни-
зилися на 10,88% у 2007 році в порівнянні з
2006 роком. Таке скорочення можна пояс-
нити відсутністю довгострокової мотивації
інноваційної діяльності підприємств, а також
не розвиненістю практики надання кредитів зі
знижкою кредитної ставки підприємствам, що
мають позитивну динаміку розвитку інновацій
[5, с. 43].
В сучасних умовах стримуючим чинни-
ком інноваційної активності підприємств є
відсутність платоспроможного попиту на наукові
дослідження та розробки. В країні досі пошире-
ною залишається модель «technology push» про-
сування інноваційної продукції, що є причиною
недостатніх темпів ринку інноваційної продукції
в Україні, неспроможності вітчизняних
товаровиробників бути рівноправними пар-
тнерами на міжнародному ринку інноваційних
товарів та послуг.
Для того, щоб цієї проблеми запобігти,
доцільно використовувати непрямі методи сти-
мулювання в державній інноваційній політиці.
Використання таких методів також сприятиме
адаптуванню українського механізму стимулю-
вання інновацій до норм і вимог СОТ і ЄС.
Євросоюз використовує такі основні на-
прямки інноваційної політики, що засновані на
світових принципах та практиці [6, с. 8]:
вироблення антимонопольного законодав-
ства;
використання системи прискореної
амортизації;
пряме фінансування підприємств для
активізації їх у розробці та застосуванні
наукомісткої продукції;
пільгове оподаткування;
заохочення розвитку інноваційного
потенціалу малого та середнього бізнесу;
стимулювання співробітництва
університетської науки та організації –
виробників новітньої технології.
Рис. 3. Питома вага джерел фінансування технологічних інновацій
в загальній сумі витрат, у %
- 2007 -
1%, ,
2,5%, .
,
.
, . 2 -
.
10850,9
61605751,6
4534,6
3059,8
3013,8
1971,4
1757,1
0
2000
4000
6000
8000
10000
12000
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
.
.
. 2.
2007
, 10850,9 . .,
176,14%.
, (. 3).
58 МАКРО- ТА МІКРОЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Застосування таких методів стимулюван-
ня мають позитивно впливати на довгострокові
темпи розвитку інноваційної сфери в Україні.
Важливо також щоб підприємства, яким
буде надана така підтримка, усвідомлювали
необхідність свого інноваційного розвитку,
оскільки тільки взаємна зацікавленість принесе
успіх в партнерстві держави та бізнесу [7, с. 6].
Позитивною тенденцією є підвищення
числа згаданих вище підприємств. У 2006 році
питома вага підприємств, що були інноваційно
активними складала 11,2% (щорічне поступове
зменшення цього показника з відмітки 18% по-
чалося ще у 2002 році), а вже у 2007 році цей по-
казник досяг рівня 14,2%, при цьому 11,5% про-
мислових підприємств у тому ж році впроваджу-
вали інновації.
Україна має великий науковий потенціал
та висококваліфіковані кадри. Проте впро-
довж 2007 року простежується тенденція до
зниження приросту чисельності докторів
наук (на 25% в порівнянні з 2006 роком)
та кандидатів наук (на 36% в порівнянні з
2006 роком) в економіці України. В загалі
зниження чисельності науковців досягло
рівня 96820 осіб (для порівняння у 2006 р. –
100245 осіб, а у 2000 р. – 120773 осіб) [4].
Таким чином, Україна поступово стає не
тільки постачальником виробничої сировини, а
й поставником наукомістких технологій у сферу
інновацій інших країн. Близько половини всіх
науково-інтелектуальних та технічних розро-
бок країни не мають платоспроможного попи-
ту на внутрішньому ринку, а отже відбувається
відтік вітчизняних інноваційних технологій та
висококваліфікованих кадрів в країни, де такий
попит існує [7, с. 5].
Висновки та перспективи подальших роз-
робок. Державний механізм стимулювання
інноваційного розвитку в Україні повинен роз-
виватися шляхом розробки та реалізації методів
непрямої підтримки, серед який принципо-
вими мають стати: надання податкових пільг
підприємствам та науковим організаціям; при-
скорена амортизація фондів; створення центрів
обслуговування та консультацій; надання допо-
моги в підготовці та перепідготовці персоналу та
ін.
Використання непрямих методів стимулю-
вання та перехід від моделі «technology push» до
моделі «technology pull» - моделі, зорієнтованої на
ринковий попит на наукові знання забезпечить
підвищення конкурентноздатності українського
товаровиробника на міжнародному ринку.
Проте, співвідношення прямих та непрямих
заходів стимулювання інноваційної діяльності
визначається економічною ситуацією в країні та
політикою державного регулювання. Саме тому,
в умовах кризи інноваційна сфера не зможе
ефективно розвиватися лише тільки на принци-
пах саморегулювання, отже існує необхідність
впровадження державних механізмів стимулю-
вання. Тільки державне регулювання інновацій
здатне відновити потужність металургійної,
хімічної, машинобудівної промисловості та
підвищити потенціал аграрних підприємств в
країні, адже вони вже відчули на собі негатив-
ний вплив кризових явищ у світі.
Подальші дослідження мають бути
спрямовані на визначені конкретних форм і
методів стимулювання роботи підприємств
(податкове стимулювання, кредитне стимулю-
вання та ін.) як складових механізму державної
підтримки та стимулювання інноваційної
сфери економіки. Перспективним напрямком
досліджень також може стати розробка засобів
підвищення адекватної віддачі та економічної
ефективності бюджетного фінансування
інновацій.
Література
1. Каракай Ю. Роль государства в стимули-
ровании инновационной деятельности
// Экономика Украины. – 2007. – № 3. –
С. 14-21.
2. Костенок Я. Проблеми законодавчого ха-
рактеру у сфері інноваційної діяльності //
Підприємництво, господарство і право. –
2006. – № 3. – С. 162-165.
3. Про інноваційну діяльність: Закон
України від 4.07.02, №40-IV // Офіційний
сайт Верховної Ради України. – Режим до-
ступу: http://www.rada.gov.ua.
4. Офіційний сайт Державного комітету ста-
тистики України. – Режим доступу: http://
www.ukrstat.gov.ua.
5. Литвиненко Є.О. Податкове стимулюван-
ня інвестиційно-інноваційної діяльності
підприємств // Проблеми науки. – 2007. –
№ 4. – С. 42-47.
6. Кузьменко О. Державне регулюван-
ня інноваційних процесів у розвинених
країнах // Схід. – 2006. – № 3. – С. 5-9.
7. Чеберкус Д. Системні підходи до держав-
ного регулювання інноваційного роз-
витку України в умовах глобалізації //
Економіст. – 2007. – № 9. – С. 4-6.
Поступила до редакції 18.12.08 © К.Ю. Мамченко, К.В. Євланова, 2008
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12249 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1814-8913 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:27:19Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мамченко, К.Ю. Євланова, К.В. 2010-10-01T11:12:42Z 2010-10-01T11:12:42Z 2008 Державне стимулювання інноваційної діяльності в Україні: тенденції та особливості / К.Ю. Мамченко, К.В. Євланова // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 55-58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1814-8913 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12249 330.341.1 В статті висвітлюються особливості механізму державного стимулювання інноваційної діяльності в Україні. Досліджуються основні тенденції бюджетного фінансування розвитку національної інноваційної системи. Запропоновані шляхи стимулювання в умовах кризових явищ у світі. В статье освещены особенности механизма государственного стимулирования инновационной деятельности в Украине. Исследуются основные тенденции бюджетного финансирования развития национальной инновационной системы. Предложены пути стимулирования в условиях кризисных явлений в мире. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Макро- та мікроекономічні аспекти інноваційної діяльності Державне стимулювання інноваційної діяльності в Україні: тенденції та особливості Государственное стимулирование инновационной деятельности в Украине: тенденции и особенности State stimulation of innovative activity in Ukraine: tendencies and features Article published earlier |
| spellingShingle | Державне стимулювання інноваційної діяльності в Україні: тенденції та особливості Мамченко, К.Ю. Євланова, К.В. Макро- та мікроекономічні аспекти інноваційної діяльності |
| title | Державне стимулювання інноваційної діяльності в Україні: тенденції та особливості |
| title_alt | Государственное стимулирование инновационной деятельности в Украине: тенденции и особенности State stimulation of innovative activity in Ukraine: tendencies and features |
| title_full | Державне стимулювання інноваційної діяльності в Україні: тенденції та особливості |
| title_fullStr | Державне стимулювання інноваційної діяльності в Україні: тенденції та особливості |
| title_full_unstemmed | Державне стимулювання інноваційної діяльності в Україні: тенденції та особливості |
| title_short | Державне стимулювання інноваційної діяльності в Україні: тенденції та особливості |
| title_sort | державне стимулювання інноваційної діяльності в україні: тенденції та особливості |
| topic | Макро- та мікроекономічні аспекти інноваційної діяльності |
| topic_facet | Макро- та мікроекономічні аспекти інноваційної діяльності |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12249 |
| work_keys_str_mv | AT mamčenkokû deržavnestimulûvannâínnovacíinoídíâlʹnostívukraínítendencíítaosoblivostí AT êvlanovakv deržavnestimulûvannâínnovacíinoídíâlʹnostívukraínítendencíítaosoblivostí AT mamčenkokû gosudarstvennoestimulirovanieinnovacionnoideâtelʹnostivukrainetendenciiiosobennosti AT êvlanovakv gosudarstvennoestimulirovanieinnovacionnoideâtelʹnostivukrainetendenciiiosobennosti AT mamčenkokû statestimulationofinnovativeactivityinukrainetendenciesandfeatures AT êvlanovakv statestimulationofinnovativeactivityinukrainetendenciesandfeatures |