Необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами
Здійснено аналіз ситуацій фінансової неспроможності суб'єктів національного господарства, що обумовлені державною економічною політикою. Обгрунтована необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами та розглянуто інститут банкрутства як інструмент державн...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12270 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами / В.Г. Лежепьокова // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 154-157. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859867164452847616 |
|---|---|
| author | Лежепьокова, В.Г. |
| author_facet | Лежепьокова, В.Г. |
| citation_txt | Необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами / В.Г. Лежепьокова // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 154-157. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Здійснено аналіз ситуацій фінансової неспроможності суб'єктів національного господарства, що обумовлені державною економічною політикою. Обгрунтована необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами та розглянуто інститут банкрутства як інструмент державного антикризового регулювання.
В статье анализируются ситуации финансовой несостоятельности субъектов национального хозяйства, обусловленные государственной экономической политикой. Обоснована необходимость государственного антикризисного регулирования финансово-несостоятельными предприятиями и рассмотрен институт банкротства как инструмент государственного антикризисного регулирования.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:49:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
154 КОРПОРАТИВНЕ Й АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ, МЕНЕДЖМЕНТ, УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ
УДК 336.279 В.Г. Лежепьокова*
НЕОБХІДНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО АНТИКРИЗОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ФІНАНСОВО-НЕСПРОМОЖНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
Здійснено аналіз ситуацій фінансової неспроможності суб'єктів національного господарства, що
обумовлені державною економічною політикою. Обгрунтована необхідність державного антикризово-
го регулювання фінансово-неспроможними підприємствами та розглянуто інститут банкрутства як
інструмент державного антикризового регулювання.
В статье анализируются ситуации финансовой несостоятельности субъектов национального хозяй-
ства, обусловленные государственной экономической политикой. Обоснована необходимость государствен-
ного антикризисного регулирования финансово-несостоятельными предприятиями и рассмотрен институт
банкротства как инструмент государственного антикризисного регулирования.
* Лежепьокова В.Г. – доцент кафедри менеджменту ЗЕД Східноукраїнського національного університету
ім. В. Даля, канд. екон. наук, м. Луганськ.
Постановка проблеми. Стійкий розви-
ток національних підприємств та економіки
в цілому є однією з найбільш актуальних
проблем сучасної української економіки та
політики. Актуальність проблеми посилюється
процесами глобалізації, вступом України до
Світової організації торгівлі, а особливо су-
часним кризовим станом світової економіки.
Кризовий стан багатьох суб'єктів національного
господарства потребує діючої, реалістичної,
взваженої державної політики предполагающей
активізациі державного антикризового регули-
ровання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Вагомий внесок у вивчення питань державно-
го антикризового регулювання внесли наукові
праці О.І. Амоші, Л.І. Дідківської, Л.О. Лігоненко
та інших науковців [1; 2; 3]. Саме неоднозначність
сили втручання держави у розвиток економіки
та підприємництва зумовлюють актуальність
даної проблеми протягом тривалого часу.
Ціль дослідження – проаналізувати
ситуації фінансової неспроможності суб'єктів
національного господарства, що обумовлені дер-
жавною економічною політикою. Обгрунтувати
необхідність державного антикризового регу-
лювання фінансово-неспроможними підпри-
ємствами та розглянути інститут банкрутства
як інструмент державного антикризового регу-
лювання.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Як свідчить світова практика, можливість кри-
зи – неминуче явище будь-якого сучасного рин-
ку, у якому банкрутство є ринковим інструментом
перерозподілу капіталу й відображає об'єктивні
процеси структурної перебудови економіки.
Отже, кризи або загроза криз – постійне явище,
яке варто розглядати як загальну закономірність,
властиву ринковій економіці. Економічна
теорія стверджує, що кризовий стан можливий
для будь-якої організації у процесі її еволюції й
свідчить про нагромадження певної критичної
маси стримуючих чинників, які в остаточному
підсумку відбиваються на економіці суб'єкта го-
сподарювання [3, с. 9].
Існує багато чинників, що можуть призве-
сти до неплатоспроможності суб'єктів господа-
рювання. Для кожного підприємства і кожної
галузі ці чинники різноманітні. Але узагальню-
ючими серед них є: нестабільність економіки у
державі в цілому; накопичення колишніх боргів
та бартерні взаєморозрахунки; знос основних
фондів підприємства, як у моральному, так і
матеріальному аспектах, зумовлений невне-
сенням тривалий час коштів на інноваційний
розвиток підприємств; неефективний менед-
жмент; недостатність оборотних коштів для по-
точних розрахунків з бюджетом та кредитора-
ми; заборгованість з оплати праці працівникам
підприємства, що позначається на мотивації
праці працівників, їх зацікавленості.
Ці та інші чинники призводять до
ускладнень подальшої господарської та
підприємницької діяльності підприємства, до
фінансової неспроможності підприємства.
Часто економічна політика держави сама
провокує кризу суб'єктів господарювання.
Як правомірно відзначають експерти Центру
Разумкова, держава не є ефективним власни-
ком [4]. Одним з головних чинників цього є
недоліки процесу приватизації, у результаті якої
не була досягнута головна мета роздержавлен-
155ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
ня власності – відокремлення влади, політики
і підприємництва. Внаслідок цього відносини
власності в країні є значною мірою деформова-
ними, непрозорими, такими, що регулюються
не ринковими механізмами та нормами закону, а
неформальними домовленостями та вибірковим
застосуванням чинного законодавства.
Недоліки процесу приватизації в
Україні органічно пов'язані з недоліками
функціонування системи державного
управління. Набула усталених форм практика
використання державної власності в інтересах
окремих осіб. Це досягається за рахунок вста-
новлення, за сприяння держави, прямого чи
опосередкованого контролю над фінансовими
потоками, що утворюються внаслідок викори-
стання державної власності. Тим часом, держава
фактично не має прибутку від своєї власності.
Дані статистики свідчать, що більшість дер-
жавних підприємств або підприємств зі знач-
ною часткою державної власності є збиткови-
ми [5]. У господарському комплексі є галузі, які
підтримують свою життєздатність виключно за
рахунок заходів державного фінансового регу-
лювання, а саме надання субвенцій, дотацій і
субсидій з боку держави. Це не лише призводить
до втрат державного бюджету, але й спотворює
конкурентні відносини та слугує потуж-
ним чинником впливу держави на підприєм-
ництво [4].
Найбільш злісні неплатники податків -
підприємства, у яких держава володіє контроль-
ним пакетом акцій. Так, наприклад, Нафтогаз
України й Укртелеком не сплачують ні подат-
ки, ні дивіденди. При діючій системі корпо-
ративного управління не можна говорити про
доходи держави від корпоративних прав, про
вирішальний вплив держави.
Внаслідок нестабільності економічної
політики держави (часта зміна умов оподатку-
вання, недосконала законодавча база, вплив
політичного фактору та ін.) значно знизи-
лась інвестиційна привабливість суб'єктів
національного господарства та погіршився
інвестиційний клімат. По даним РНБОУ у
2005 році зафіксовано спад зовнішніх
інвестицій на 14 %, внутрішніх – на 17,5 % [5].
Зниження зовнішніх та внутрішніх інвестицій
також значною мірою впливають на фінансову
спроможність суб'єктів національного госпо-
дарства та призводять до їх банкрутства.
Недоліки системи державного фінан-
сування, недосконалість ринкових механізмів
через надмірне адміністративне втручання обу-
мовили значну кількість фінансово неспромож-
них підприємств та фінансову кризу в галузях
національного господарства.
Аналізуючи підходи до визначення
фінансової неспроможності підприємства мож-
на виділити слова-синоніми: неплатоспро-
можне підприємство, нерентабельне, збитко-
ве, боржник, підприємство-банкрут. Однак
доцільніше використовувати термін «фінансово
неспроможне підприємство», під яким
розуміється підприємство, яке перебуває у стані
тривалої кризи та характеризується стійкою
неплатоспроможністю, що обумовлює стратегію
його поведінки, спрямовану на подолання за-
грози банкрутства, реалізувати яку можливо за
допомогою антикризових заходів [6].
Фінансово неспроможне підприємство
характеризується дією чинників, які зумо-
вили кризу й мають різні прояви та наслідки.
Проблеми розгортання кризи на рівні окре-
мого підприємства не є локальними. Окреме
підприємство є частиною національної,
територіальної і галузевої господарської систе-
ми. Кризові явища в його діяльності, загроза виз-
нання підприємства банкрутом мають негативні
наслідки не тільки для його кредиторів, а й
для усіх суб'єктів макроекономічної систе-
ми. Діяльність фінансово неспроможних
підприємств істотно впливає на розвиток
економіки країни в цілому:
фінансово неспроможні підприємства
генерують серйозні фінансові ризики для
підприємств-партнерів, завдаючи їм відчутних
економічних збитків, що знижує загальний
потенціал економічного розвитку країни;
подібні суб'єкти господарювання усклад-
нюють формування дохідної частини державно-
го бюджету і позабюджетних фондів;
неефективно використовуючи надані кре-
дитні ресурси у товарній та грошовій формі,
фінансово неспроможні підприємства вплива-
ють на зниження загальної норми прибутку на
капітал;
вимушено скорочуючи обсяги своєї госпо-
дарської діяльності, такі підприємства генеру-
ють скорочення чисельності робочих місць і
кількість зайнятих у суспільному виробництві,
посилюючи тим самим соціальну напруженість
у країні.
Отже, проблема кризи та банкрутства, його
прогнозування та запобігання, має не тільки
локальний (для окремого підприємства), а й
загальнодержавний характер. Держава покли-
кана відслідковувати взаємозв'язки між мас-
штабами й швидкістю перетворень і виникнен-
ням небезпечних тенденцій, що загрожують
соціальній, економічній стабільності й безпеці
країни. Динаміка виходу із кризи, а потім й
156 КОРПОРАТИВНЕ Й АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ, МЕНЕДЖМЕНТ, УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ
економічного росту визначається не силою й по-
вновладдям держави, а її здатністю заохочувати
розвиток інституціональних форм, адекватних
часу. Від держави очікують збільшення витрат
і більш активне втручання в економіку. Однак
багато економістів, не заперечуючи активної
ролі держави, вважають, що її масштаби повинні
бути мінімальними, а державне втручання в
економіку – гранично обмеженим [4]. Широка
сфера діяльності держави, при відсутності в її
функціях належних пріоритетів, є негативним
явищем, що зумовлює зниження ефективності
державного впливу на економічні процеси в
країні. Регуляторні заходи держави, в першу чер-
гу, повинні бути спрямовані на суб'єктів госпо-
дарювання, які мають стратегічне та економічне
значення для безпеки держави.
Стратегічною метою державного регу-
лювання економіки є створення макро- та
мікроекономічних умов для забезпечен-
ня повноцінного функціонування ринкових
регуляторів, ефективної діяльності суб'єктів
господарювання, становлення конкуренто-
спроможного національного виробництва, зба-
лансованого і стабільного економічного роз-
витку. Сучасний стан української економіки,
незбалансованість національного господарства,
значний зовнішній та внутрішній борг, вели-
ка питома вага державного сектору та низька
ефективність управління в ньому зумовлюють
саме антикризовий характер державного регу-
лювання.
Державне антикризове регулювання
має бути спрямоване на підтримку кон-
курентоспроможності основних галузей наці-
онального господарства; попередження й недо-
пущення криз в економічно- і соціально- значу-
щих сферах; зменшення негативних наслідків
банкрутства підприємства, максимально повне
задоволення інтересів його співробітників і
кредиторів.
Конкретні напрямки, заходи та масшта-
би державного антикризового регулювання
економіки визначаються характером і гостро-
тою економічних, соціальних, енергетичних
та інших проблем у будь-якій країні певного
періоду. Одним з головних заходів державного
регулювання, спрямованого на подолання кри-
зи, є інститут банкрутства, який розглядається
у вигляді концепції прискорення структурних
реформ як на макро-, так і мікрорівнях, що при-
зводить до оздоровлення економіки в цілому
шляхом відновлення платоспроможності кон-
кретних суб'єктів національного господарства.
До основних цілей інституту банкрут-
ства слід віднести: стимулювання розвитку
підприємництва і зростання ефективності
економіки; контролювання господарських
відносин між окремими суб'єктами рин-
ку, забезпечення рівності прав, обов'язків
і відповідальності; очищення ринку від
недієздатних учасників; справедливий розподіл
грошових коштів від продажу майна банкрута;
створення умов для відродження бізнесу у ви-
падку доцільності і бажання власників.
Отже, інститут банкрутства переслідує
двійну мету. З одного боку, з національного го-
сподарства виключаються неплатоспроможні
суб'єкти у разі їх ліквідації, з іншого – дає
можливість знайти напрямки підвищення
життєздатності суб'єктів та відновлення їх
економічної та фінансової стійкості.
Висновки. Розвиток кризових явищ у
діяльності окремого фінансово неспроможного
підприємства, неможливість підприємства роз-
рахуватися по своїх боргах не є його особистою
справою, а потребує застосування механізму
антикризового регулювання з боку держави.
Необхідність державного антикризового регу-
лювання зумовлена також і тим, що дуже часто
економічна політика держави сама провокує
кризу суб'єктів національного господарства.
Державне антикризове регулювання
має бути спрямоване на підтримку
конкурентоспроможності основних галузей
національного господарства, попередження і
недопущення криз в економічно і соціально зна-
чущих сферах, зменшення негативних наслідків
банкрутства підприємства, максимально по-
вне задоволення інтересів його співробітників і
кредиторів.
Усі перелічені напрями державно-
го антикризового регулювання знаходять
відображення в рамках інституту банкрутства,
який розглядається у вигляді концепції при-
скорення структурних реформ як на макро-,
так і мікрорівнях, що приводить до оздоров-
лення економіки в цілому шляхом відновлення
платоспроможності конкретних суб'єктів
національного господарства.
Література
1. Амоша О.І. Регулювання регіо-
нального розвитку в Україні /
О.І. Амоша, В.П. Вишневський,
А.І. Землянкін, Л.М. Кузьменко,
Ю.В. Макогон, Л.Г. Червова, М.Г. Чума-
ченко // Економіка промисловості. –
2006. – № 1. – С. 45-59.
2. Лігоненко Л.О. Антикризове управління
підприємством: Підруч. – К.: Київ. нац.
торг.-екон. ун-т, 2005. – 824 с.
157ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
3. Балдин К.В. Антикризисное управление:
макро- и микроуровень: Учеб. пособ. /
О.Ф. Быстров, А.В. Рукосуев – М.:
Дашков и К, 2005. – 316 с.
4. Проблеми власності та легалізації
капіталів і доходів в Україні // Матеріали до
Фахової дискусії: Проблеми перерозподілу
власності та легалізації тіньових капіталів
в Україні. – К., 2004. – С. 3-13.
5. Моніторінг макроекономічних та галузе-
вих показників. М-во економіки України.
– К., 2006. – Вип. 2(70). – 108 с.
6. Лежепьокова В.Г. Фінансово-неспроможне
підприємство: теоретичні аспекти //
Прометей: Регіон. зб. наук. праць з
економіки. – Донецьк: ДЕГІ, ІЕПД,
2005. – № 2(17). – С. 194-196.
Поступила до редакції 10.12.08 © В.Г. Лежепьокова, 2008
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12270 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1814-8913 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:49:28Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лежепьокова, В.Г. 2010-10-01T16:02:57Z 2010-10-01T16:02:57Z 2008 Необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами / В.Г. Лежепьокова // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 154-157. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1814-8913 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12270 336.279 Здійснено аналіз ситуацій фінансової неспроможності суб'єктів національного господарства, що обумовлені державною економічною політикою. Обгрунтована необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами та розглянуто інститут банкрутства як інструмент державного антикризового регулювання. В статье анализируются ситуации финансовой несостоятельности субъектов национального хозяйства, обусловленные государственной экономической политикой. Обоснована необходимость государственного антикризисного регулирования финансово-несостоятельными предприятиями и рассмотрен институт банкротства как инструмент государственного антикризисного регулирования. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Корпоративне й антикризове управління, менеджмент, маркетинг, управління людськими ресурсами Необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами Необходимость государственного антикризисного регулирования финансово-несостоятельными предприятиями Necessity of government of anti-crisis control of financially helpless enterprises Article published earlier |
| spellingShingle | Необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами Лежепьокова, В.Г. Корпоративне й антикризове управління, менеджмент, маркетинг, управління людськими ресурсами |
| title | Необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами |
| title_alt | Необходимость государственного антикризисного регулирования финансово-несостоятельными предприятиями Necessity of government of anti-crisis control of financially helpless enterprises |
| title_full | Необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами |
| title_fullStr | Необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами |
| title_full_unstemmed | Необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами |
| title_short | Необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами |
| title_sort | необхідність державного антикризового регулювання фінансово-неспроможними підприємствами |
| topic | Корпоративне й антикризове управління, менеджмент, маркетинг, управління людськими ресурсами |
| topic_facet | Корпоративне й антикризове управління, менеджмент, маркетинг, управління людськими ресурсами |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12270 |
| work_keys_str_mv | AT ležepʹokovavg neobhídnístʹderžavnogoantikrizovogoregulûvannâfínansovonespromožnimipídpriêmstvami AT ležepʹokovavg neobhodimostʹgosudarstvennogoantikrizisnogoregulirovaniâfinansovonesostoâtelʹnymipredpriâtiâmi AT ležepʹokovavg necessityofgovernmentofanticrisiscontroloffinanciallyhelplessenterprises |