Організаційно-економічні аспекти оптимізації валютного ризику
Сформовано основні підходи до визначення валютних відносин та їх особливостей в умовах перехідного періоду. Проаналізовано сучасний стан та обґрунтовано практичні рекомендації щодо вдосконалення діяльності у сфері валютних відносин. Внесено пропозиції щодо напрямів оптимізації валютного ризику. Сфор...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12292 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Організаційно-економічні аспекти оптимізації валютного ризику / В.З. Бугай, А.С. Барсегян // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 285-291. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12292 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бугай, В.З. Барсегян, А.С. 2010-10-01T16:48:37Z 2010-10-01T16:48:37Z 2008 Організаційно-економічні аспекти оптимізації валютного ризику / В.З. Бугай, А.С. Барсегян // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 285-291. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1814-8913 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12292 657.422 Сформовано основні підходи до визначення валютних відносин та їх особливостей в умовах перехідного періоду. Проаналізовано сучасний стан та обґрунтовано практичні рекомендації щодо вдосконалення діяльності у сфері валютних відносин. Внесено пропозиції щодо напрямів оптимізації валютного ризику. Сформированы основные подходы к определению валютных отношений и их особенностей в условиях переходного периода. Проанализировано современное состояние и обоснованы практические рекомендации относительно совершенствования деятельности в сфере валютных отношений. Внесены предложения относительно направлений оптимизации валютного риска. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Фінанси, грошовий обіг і кредит Організаційно-економічні аспекти оптимізації валютного ризику Организационно-экономические аспекты оптимизации валютного риска Organizational and economic aspects of optimization of currency risk Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Організаційно-економічні аспекти оптимізації валютного ризику |
| spellingShingle |
Організаційно-економічні аспекти оптимізації валютного ризику Бугай, В.З. Барсегян, А.С. Фінанси, грошовий обіг і кредит |
| title_short |
Організаційно-економічні аспекти оптимізації валютного ризику |
| title_full |
Організаційно-економічні аспекти оптимізації валютного ризику |
| title_fullStr |
Організаційно-економічні аспекти оптимізації валютного ризику |
| title_full_unstemmed |
Організаційно-економічні аспекти оптимізації валютного ризику |
| title_sort |
організаційно-економічні аспекти оптимізації валютного ризику |
| author |
Бугай, В.З. Барсегян, А.С. |
| author_facet |
Бугай, В.З. Барсегян, А.С. |
| topic |
Фінанси, грошовий обіг і кредит |
| topic_facet |
Фінанси, грошовий обіг і кредит |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Организационно-экономические аспекты оптимизации валютного риска Organizational and economic aspects of optimization of currency risk |
| description |
Сформовано основні підходи до визначення валютних відносин та їх особливостей в умовах перехідного періоду. Проаналізовано сучасний стан та обґрунтовано практичні рекомендації щодо вдосконалення діяльності у сфері валютних відносин. Внесено пропозиції щодо напрямів оптимізації валютного ризику.
Сформированы основные подходы к определению валютных отношений и их особенностей в условиях переходного периода. Проанализировано современное состояние и обоснованы практические рекомендации относительно совершенствования деятельности в сфере валютных отношений. Внесены предложения относительно направлений оптимизации валютного риска.
|
| issn |
1814-8913 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12292 |
| citation_txt |
Організаційно-економічні аспекти оптимізації валютного ризику / В.З. Бугай, А.С. Барсегян // Прометей. — 2008. — Вип. 3(27). — С. 285-291. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bugaivz organízacíinoekonomíčníaspektioptimízacíívalûtnogoriziku AT barsegânas organízacíinoekonomíčníaspektioptimízacíívalûtnogoriziku AT bugaivz organizacionnoékonomičeskieaspektyoptimizaciivalûtnogoriska AT barsegânas organizacionnoékonomičeskieaspektyoptimizaciivalûtnogoriska AT bugaivz organizationalandeconomicaspectsofoptimizationofcurrencyrisk AT barsegânas organizationalandeconomicaspectsofoptimizationofcurrencyrisk |
| first_indexed |
2025-11-25T15:48:05Z |
| last_indexed |
2025-11-25T15:48:05Z |
| _version_ |
1850517149511057408 |
| fulltext |
285ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
УДК 657.422 В.З. Бугай*
А.С. Барсегян**
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВАЛЮТНОГО РИЗИКУ
Сформовано основні підходи до визначення валютних відносин та їх особливостей в умовах перехідного
періоду. Проаналізовано сучасний стан та обґрунтовано практичні рекомендації щодо вдосконалення
діяльності у сфері валютних відносин. Внесено пропозиції щодо напрямів оптимізації валютного ризику.
Сформированы основные подходы к определению валютных отношений и их особенностей в условиях
переходного периода. Проанализировано современное состояние и обоснованы практические рекомендации
относительно совершенствования деятельности в сфере валютных отношений. Внесены предложения от-
носительно направлений оптимизации валютного риска.
Постановка проблеми. Дослідження
вітчизняної практики у галузі мінімізації
ризиків засвідчило, що у процесі формування
ефективної стратегії ризик-менеджменту та при
підборі інструментів хеджування валютного
ризику і обов’язково врнеобхідно враховувати
специфіку та тенденції вітчизняного валютного
ринку як біржового, так і позабіржового. Через
недостатній розвиток фінансово-кредитної і
банківської систем, недосконалості вітчизняного
законодавства, для українських підприємців і
банкірів спектр методів страхування валютного
ризику поки ще обмежений, і головними серед
них є: правильний вибір валюти платежу, регу-
лювання валютної позиції, валютні застережен-
ня, конверсійні й арбітражні операції.
Мета статті – проаналізувати сучасний
стан та обґрунтувати практичні рекомендації
щодо вдосконалення взаємодії суб’єктів валют-
ного ринку. Внести пропозиції щодо напрямів
оптимізації валютного ризику.
Виклад основного матеріалу. Якщо в умо-
вах інтернаціоналізації економічних відносин
зростає взаємозалежність національних госпо-
дарств, то у сфері валютних відносин на протязі
останніх десятиліть з’явились нові особливості
та тенденції, серед яких виділимо наступні:
- посилення міжнародних функцій окремих
національних валют;
- відсутність єдиної грошової основи у
валютній сфері – світових грошей у вигляді зо-
лота;
- в умовах вільної конвертованості валют
і переливу капіталу між країнами розмива-
ються межі між внутрішнім грошовим обігом і
міжнародним платіжним оборотом;
- тенденція до зрощування національних
та міжнародного ринків позичкових капіталів
прокладає дорогу в умовах специфіки та осо-
бливостей національних ринків позичкових
капіталів, які певним чином зберігаються.
Наведені обставини і зумовлюють
необхідність існування валютного ринку, в ме-
жах якого і здійснюється організація валютних
відносин. Проте на валютному ринку купують
і продають валюту не тільки для здійснення
платежів, а й для інших цілей: для спекулятив-
них операцій, операцій хеджування валютного
ризику тощо. До того ж, ці операції набувають усе
ширшого розмаху, що виводить валютний ри-
нок за межі простого придатка до міжнародних
розрахунково-платіжних відносин і надає йому
статусу відносно самостійної економічної струк-
тури.
Валютний ринок слід розглядати як си-
стему економічних відносин, пов’язаних з
операціями купівлі-продажу іноземної ва-
люти та інших валютних цінностей. Досить
цікаве та оригінальне трактування наводять
такі автори, як А.І. Шмирьова, В.І. Колєсніков,
А.Ю. Клімов, які розглядають валютний ри-
нок як механізм, з допомогою якого можливі:
перенесення купівельної спроможності з однієї
країни в іншу; надання чи отримання кредитів
для міжнародних торгівельних операцій;
мінімізація схильності до ризику у зв’язку з ко-
ливаннями курсу обміну [3].
В економічній літературі усіх учасників
валютного ринку поділяють на дві великі
групи [1]:
- пасивні учасники (“market users” – маркет-
юзери, користувачі ринку), тобто ті, у кого час від
часу виникає необхідність у проведенні валют-
них операцій. Потрібно зазначити, що, окрім
* Бугай В.З. – доцент кафедри фінансів та кредиту, канд. екон. наук, доцент.
** Барсегян А.С. – магістрант.
Запорізький національний університет, м. Запоріжжя.
286 ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ
приватних осіб та господарюючих суб’єктів, у
цю групу входить і певна частина комерційних
банків, що в силу певних обставин не прояв-
ляють значного інтересу до валютного ринку
та які поодинці не в змозі суттєво вплинути на
кон’юнктуру валютного ринку;
- активні учасники і так звані “market
makers” – маркет-мейкери, “творці ринку”.
Серед останніх особливо виділяється вузьке
коло великих банків, що мають розгалужену
мережу відділень і величезний штат дилерів.
Ці банки здатні здійснювати операції на дуже
значні суми.
Розглядаючи організаційні основи, прин-
ципи функціонування та роль валютного ринку,
можна прийти до висновку, що існує низка базо-
вих функцій, які й надають йому особливого та
надзвичайно важливого значення:
- забезпечення можливості своєчасного
здійснення міжнародних розрахунків;
- надання можливості страхування валют-
ного ризику;
- забезпечення змоги диверсифікувати
валютні резерви банків, підприємств, держави;
- визначення і формування попиту і
пропозиції на іноземні валюти;
- регулювання валютних курсів (ринкове та
державне);
- забезпечення умов та механізмів для
реалізації валютної політики держави.
Потрібно підкреслити, що на сьогодні
світові валютні ринки займають перше місце
за оборотами і суттєво впливають як на всю
світову економіку, так і на економіку окре-
мих країн. Завдяки функціонуванню таких
потужних блоків як ринок Forex, євроринки
тощо, світові валютні ринки обслугову-
ють рух грошових потоків, опосередковуючи
міждержавний рух товарів, послуг, перерозподіл
капіталів. Важливим є те, що висока ліквідність
міжнародних валютних ринків забезпечується
крупними транснаціональними банками,
сумарні міжнародні активи котрих можна
порівняти лише з бюджетами декількох вели-
ких держав. Міжнародні валютні ринки вільні
від будь-якого адміністративного регулювання
і обмежень. Головним і, мабуть, єдиним обме-
женням тут виступають власна обережність та
передбачливість в оцінці ризиків, що виника-
ють.
Валютному ринку, як і будь-яким іншим
ринкам, притаманні такі невід’ємні атрибути як
попит, пропозиція та ціна, яка представлена у
вигляді валютного курсу.
Серед науковців не існує суттєвих
розбіжностей щодо трактування валют-
ного (обмінного) курсу. Основними та
найпоширенішими підходами є розгляд валют-
ного курсу як співвідношення, за яким одна ва-
люта обмінюється на іншу, або як ціни грошової
одиниці, вираженої в грошовій одиниці іншої
країни .
Новим у формуванні валютних курсів в
умовах порівняно низької інфляції в розвину-
тих країнах і сповільнення темпів зростання
цін у країнах, що розвиваються, стало те, що
поточні курсові співвідношення формують-
ся багато в чому під впливом руху фінансових
потоків, а зміни курсів національних валют за-
лежать від порівняльної доходності фінансових
інструментів. У розвинутих країнах це
проявляється у вигляді значних коливань кур-
сових співвідношень провідних валют, у країнах
з економікою, що розвивається – нерідко у формі
валютних криз.
Варто підкреслити, що правильне визна-
чення валютних курсів має важливе практич-
не значення, оскільки валютний курс безпо-
середньо впливає на ціну імпорту, виражену в
національній валюті, та на ціну експорту, що
конвертується в іноземну валюту. Тому його
динаміка тісно пов’язана з темпами інфляції
та з врахуванням інших даних, таких як за-
трати й ціни на внутрішньому та зовнішньому
ринках, може бути індикатором зовнішньої
конкурентоспроможності, а внаслідок цього –
можливих змін у платіжному балансі країни.
Найбільш типовими валютними операціями
є конверсійні операції, різноманітність яких на
сьогоднішній день є дуже широкою. На наш по-
гляд, ці операції найбільш зручно класифікувати
за критеріями, зображеними на рисунку 1.
Основною класифікаційною ознакою при
поділі цих операцій є термін здійснення плате-
жу з купівлі-продажу валюти. У даному випадку
конверсійні операції поділяються на дві групи:
- поточні (касові) конверсійні операції, або
операції типу спот;
- строкові конверсійні операції.
Різниця між цими двома групами
конверсійних операцій полягає у даті валюту-
вання. У міжнародній практиці прийнято, що
поточні конверсійні операції здійснюються на
умовах спот, тобто з датою валютування на дру-
гий робочий день після дня укладання угоди.
Міжнародний ринок поточних конверсійних
операцій часто називають спот-ринком (spot
market).
Протягом останніх 10-15 років широкого
розвитку набув строковий сегмент валютного
ринку, представлений форвардними угодами,
ф’ючерсами, свопами, валютними опціонами та
287ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
їх різновидами і комбінаціями. Спільною рисою
для них усіх є те, що термін поставки валюти
(якщо така відбувається взагалі) перевищує два
робочих дні, а характерною їх особливістю є те,
що вони оформляються стандартизованими до-
кументами (контрактами), які мають юридичну
силу протягом певного періоду (від укладання до
оплати) і самі стають об’єктами купівлі-продажу
на валютних ринках. Ці документи називають-
ся валютними деривативами. До них належать
передусім форвардні та ф’ючерсні контракти,
опціони.
Основними суб’єктами валютного ринку
виступають комерційні банки, які відіграють
роль інститутів цього ринку. Це в першу чер-
гу пов’язано з тим, що саме в них відкривають і
утримують валютні рахунки інші учасники рин-
ку з метою здійснення необхідних конверсійних
та депозитно-кредитних операцій у валюті..
На наш погляд, ключова роль комерційних
банків на валютному ринку пов’язана з тим, що
саме вони є головними учасниками грошового-
кредитного ринку в цілому, акумулюючи при
цьому потреби економічних агентів у наданні
різного роду фінансових послуг. Враховуючи
направленість професійної діяльності банків,
можна стверджувати, що операції на валют-
ному ринку потрібно розглядати лише як
невід’ємну складову останньої, оскільки без
них комерційний банк суттєво позбувся б
конкурентоспроможності та комплексності в
обслуговуванні клієнтів, а також втратив би
значну частину своїх прибутків.
Аналіз валютних операцій комерційних
банків в умовах інтеграції внутрішнього ва-
лютного ринку у світовий засвідчує, що на су-
часному етапі розвитку особливої актуальності
в банківському менеджменті набувають про-
блеми комплексного управління ризиками
й оптимізації їх рівня. Вітчизняні банкіри
усвідомили, що у ході своєї діяльності банк по-
винен вирішувати завдання оцінки, контролю,
прийняття чи неприйняття ризиків, які виника-
ють під час роботи, а основним принципом про-
ведення банківських операцій повинно бути ро-
зумне співвідношення «ризик-прибутковість».
Валютний ризик – один з найдослідженіших
з фінансових ризиків. Йому завжди приділялась
дуже велика увага в літературі з міжнародної
економіки. Валютний ризик можна визначи-
ти як небезпеку змін грошового потоку при
операціях з іноземною валютою, що пов'язана з
невизначеністю руху курсів валют. Він виникає
при формуванні активів і залученні коштів з ви-
користанням іноземних валют. Тому валютний
ризик присутній у всіх балансових і забалансо-
вих операціях з іноземною валютою (рис. 2).
Базовим методом управління ринковими ри-
зиками повинен бути моніторинг – розрахунок
ризику, вивчення його динаміки, аналіз причин
його зміни та лімітування. Банк зобов’язаний
регулярно проводити оцінку потенційних
збитків, які можуть виникнути внаслідок нега-
тивних змін у ринкових умовах та здійснювати
встановлення і дотримання відповідних лімітів
з метою обмеження збитків.
В цілому система управління валютним ри-
зиком банку повинна складатись із регламент-
Рис. 1. Критерії класифікації конверсійних валютних операцій
,
, –
.
,
. ,
,
1.
. 1.
- .
:
-
’
-
288 ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ
них документів – політик, положень, процедур,
процесів тощо, які затверджуються відповідно
до обраної форми корпоративного управління
з урахуванням розміру банку та складності його
операцій. Безпосередньо система управління
валютним ризиком повинна, на нашу думку,
включати:
- політику та положення щодо управління
валютним ризиком, які мають бути розглянуті
та затверджені відповідно до обраної банком
форми корпоративного управління. До того ж,
ця політика та положення повинні періодично
переглядатися;
- механізм управління валютною позицією
банку відповідно до затверджених політик та
положень з валютних операцій та управління
валютним ризиком;
- форми звітності для спостережної ради,
правління або профільних колегіальних органів
банку щодо валютної позиції у розрізі валют на
індивідуальній та сукупній основі.
Крім того, для ефективнішого управління
валютним ризиком можна запропонувати
здійснювати періодичний аналіз відкритої
валютної позиції банку за допомогою
ризик-моделі “вартість/надходження” для
вимірювання чутливості до змін валютних
курсів, а також застосовувати для зменшення
величини валютного ризику методи хеджуван-
ня.
Разом з тим, з метою більш ефективного
управління ринковим компонентом валютно-
го ризику комерційні банки, на нашу думку,
повинні здійснювати підготовку достовірних да-
них і ефективних методик, таких як розрахунок
ризикової вартості (VаR), стрес-тестування для
оцінки характеру і вартості ринкових позицій
банку і для оцінки рівня ринкового ризику, на
який банк наражається або наражатиметься.
Доцільно також застосовувати бек-тестування
для порівняння з фактичними результатами
оцінок і припущень, зроблених з використан-
ням даних і методик, зазначених вище.
Вважаємо, що кожен сучасний комерційний
банк, який бачить себе активним учасником ва-
лютного ринку, при побудові власної системи
ризик-менеджменту, повинен окремо зупини-
тись на перспективах застосування методології
VаR. Зазначена методологія покликана дати
відповідь на питання, з якою ймовірністю збит-
ки від валютних операцій будуть більшими пев-
ного, заздалегідь заданого значення? Інколи
відповідь базується на різних математичних
підходах, але, зрештою, здійснюється в рамках
однієї схеми.
На першому етапі виділяються фак-
тори ризику, які обумовлюють ступінь
невизначеності дохідності портфеля. Після цьо-
го встановлюється зв’язок дохідності портфе-
ля зі значенням факторів ризику. При чому цей
зв’язок може бути вираженим в різному вигляді,
наприклад, у вигляді функціональної залежності
або системи диференціальних рівнянь. Далі
визначається модель, за якою еволюціонують
фактори ризику. Вона може базуватися на
вивченні статистичних даних, що стосують-
ся факторів ризику; на постулюванні того чи
іншого виду функції розподілу флуктуацій цих
факторів або, в рідкісних випадках, на виведенні
стохастичних диференціальних рівнянь, які
визначають часову еволюцію флуктуацій
змінних. На завершення моделюється майбутня
поведінка дохідності портфеля з обчисленням
функції розподілу майбутніх значень дохідності.
Вказана послідовність кроків, фактично, і є ба-
зою для оцінки VаR.
Загалом, в основі розрахунку VаR лежить
визначення щоденної мінливості (волатильності)
валютних курсів. При цьому найчастіше за міру
одноденної мінливості беруть середньоквадра-
тичне відхилення у відсотках, яке можна роз-
рахувати на основі історичних даних. Для ча-
сових горизонтів, які перевищують один день,
припускають, що мінливість валютних курсів
Рис. 2. Види валютних ризиків [2]
,
.
-
, -
-
.
, -
, , ,
, -
"-".
– . -
-
. -
, ' -
.
. -
(. 2).
. 2. [2]
-
-
-
-
-
-
-
289ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
пропорційна тривалості часового горизонту
прогнозування. Це дає змогу отримати оцінку
валютного ризику на необхідну перспективу
шляхом масштабування одноденної величини
VаR. VаR із часовим горизонтом Т днів і довірчим
інтервалом х%, за припущення відсутності хаосу
можна розрахувати за законом дисперсії фрак-
тального броунівського руху:
TkVAR x ⋅⋅= σ , (1)
де kx – поправковий коефіцієнт (квантиль), що
визначає положення значення випадкової вели-
чини (симетрично в обох “хвостах” розподілу)
відносно середнього, вираженого в кількості се-
редньоквадратичних відхилень;
σ – середньоквадратичне відхилення (од-
ноденна волатильність) валютного курсу у від-
сотках.
Разом з тим, необхідно зауважити, що
оцінка VаR за наведеною формулою є прийнят-
ною лише для порівняно невеликих часових
інтервалів, при цьому її точність знижується із
збільшенням часового горизонту.
Безпосередня оцінка валютного ризи-
ку із застосуванням VаR-технології повин-
на здійснюватись у кілька кроків. Перший
крок – визначення розміру відкритої позиції,
що піддається ризику за кожною іноземною
валютою. До того ж, такі позиції мають
бути перераховані у національну валюту за
офіційними валютними курсами на момент
оцінки ризику (цей процес називають mark-
to-market, або розрахунок ринкової вартості
позиції). Другий – визначення мінливості
(волатильності) валютних курсів. Третій –
розрахунок VаR кожної з відкритих позицій,
виражених у національній валюті і, фактич-
но, дорівнює добутку ринкової ціни позиції на
мінливість валютного курсу. Четвертий крок
– визначення валютного ризику банку (який
не дорівнює сумі VаR кожної з відкритих валют-
них позицій, оскільки коефіцієнт кореляції між
змінами курсів валют, як правило, не дорівнює
1 або -1).
Незважаючи на наведені позитивні сторо-
ни методики VаR, необхідно відзначити, що цей
метод в жодному разі не повинен сприйматись
як бездоганний. Суттєво слабкими сторонами
VаR-оцінок є припущення про довірчий рівень і
даний нормальний стан ринку, що приймають-
ся при складанні моделі. Однак практично кож-
не наступне ускладнення моделі, у порівнянні з
“базовою комплектацією”, неминуче накладає
нові обмеження на розповсюдження отрима-
них висновків. Окрім того, індивідуальний ха-
рактер оцінки, що визначає гнучкість і повноту
підходу VаR, дозволяючи врахувати специфіку
ринків, інструментів, стратегій і цілей аналізу,
також може створювати й певні проблеми.
Зокрема, при широкому розповсюдженні се-
ред професійних учасників ринку власних
внутрішніх моделей, одержувана за їх допомо-
гою оцінка, яка залежить від встановлених при
моделюванні параметрів, може набувати занад-
то суб’єктивного характеру.
Отже, вищеназвані аргументи свідчать
про досить високі перспективи та доцільність
активізації застосування вітчизняними бан-
ками підходів до оцінки валютного ризику, що
ґрунтуються на використанні VаR-методик.
Разом з тим, на наш погляд, значення останніх
не потрібно абсолютизувати, аби уникнути
можливої однобокості у побудові ефективних
систем управління валютним ризиком. Слід
звертати увагу й на інші сучасні прийоми та ме-
тоди, що постійно розробляються провідними
учасниками валютних ринків та на практиці до-
водять свою ефективність.
Досліджуючи найбільш новітні підходи до
систем ризик-менеджменту, зазначимо, що до-
сить привабливим видається напрямок, який
враховує при побудові прогнозів майбутніх ва-
лютних курсів не тільки інформацію динамічної
природи (історичні ряди цін, індексів,
індикаторів, макроекономічних змінних тощо),
але й новинну інформацію. Вона носить прин-
ципово інший характер, маючи дискретну при-
роду (заснована на подіях). Її отримання, аналіз
і вбудовування в динамічний прогноз потребує
уже цілком інших математичних інструментів
(текстовий процесинг).
Розглядаючи побудову системи управління
і страхування валютного ризику, на наш по-
гляд, у її складі можна виділити чотири чільні
структурні блоки, що повинні забезпечи-
ти комплексність підходу до цього напрямку
діяльності комерційного банку. Наведені вище
блоки можна зобразити схемою (рис. 3).
Блок заходів з прогнозування валютних
курсів, залежно від масштабів і перспектив
діяльності установи, яка здійснює валютні
операції, повинен містити розроблення корот-
ко-, середньо- та довгострокових прогнозів.
Зауважимо, що теорією і практикою
опрацьовано методики побудови валютних
прогнозів, й усі вони, як правило, базуються на
аналізі динамік курсоутворювальних факторів
тієї чи іншої країни, серед яких ключовими є:
динаміка цін, платіжний баланс, визначальні
тенденції структурної політики, резервні
позиції, політична стабільність та ряд інших.
290 ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ
Вважаємо, що у цій системі потрібно зосереди-
ти увагу на використанні елементів економіко-
математичного моделювання.
Другий блок управління валютним ризи-
ком, на наш погляд, повинен бути пов’язаний
з аналізом ризику, здійсненням економічної
оцінки його масштабів і можливих у зв’язку з
цим фінансових витрат, а звідси – визначенням
відповідних функціональних заходів, планів
і програм як тактичного, так і стратегічного
змісту. Крім цього, на даному етапі повинні фор-
муватись сценарії можливого розвитку неспри-
ятливих ситуацій, і за групами ризику можуть
бути побудовані функції розподілу імовірності
збитку (залежно від його розміру).
Третій блок управління валютним ризи-
ком повинен бути пов’язаний із визначенням
методів і механізмів запобігання його наслідків.
Зазначимо, що набір таких методів, напрацьо-
ваний світовою практикою, є досить широким.
Найбільш ефективними та перспективними у
вітчизняній банківській практиці, на наш по-
гляд, є наступні.
1. Метод, який поєднує в собі систе-
му суто статистичних заходів, що знаходять
відображення в діловодстві банків, їхньому бух-
галтерському обліку. Мова йде про здійснення
взаємного зарахування ризику за пасивами й
активами, ведення рахунків безпосередньо в
іноземній валюті, у якій здійснюються операції,
запровадження системи централізованого захи-
сту від валютного ризику, коли відповідні доходи
чи втрати переносяться з конкретних підрозділів
банку на його материнську структуру.
2. Поширеним у зарубіжній практиці, але
обмеженим у застосуванні на вітчизняному
валютному ринку є метод страхування від ва-
лютного ризику, що базується на укладенні
угод форвардного типу. Як відомо, основними
перевагами у даному випадку є фіксація в угоді
валютного курсу, що додає прогнозованості
майбутній операційній діяльності банку.
3. Ефективним методом валютного страху-
вання може стати надання спеціальних валют-
них позичок, що використовуються як гарантії
майбутніх валютних надходжень.
4. Доцільним, на нашу думку, було б упро-
вадження у вітчизняну практику використання
валютних опціонів, основною привабливістю
яких є надання права вибору альтернативних ва-
лютних умов контракту. Йдеться про можливість
купівлі чи продажу однієї валют взамін на іншу
за наперед визначеним курсом у будь-який час
до попередньо встановленої дати.
5. Досить перспективним відносно хед-
жування ризиків, на наш погляд, є розвиток
операцій типу “своп”, які є одним з найбільш
ефективних з існуючих на сьогоднішній день
методом мінімізації валютного ризику. Увагу
слід звернути як на “свопи” з фіксованими став-
ками (currency swap), так і на “свопи” з плаваю-
чими процентними ставками.
Зазначимо, що на даній стадії важливу роль
відіграє оцінка порівняльної ефективності на-
явних методів мінімізації ризику з метою вибору
найкращого з них. Вибір оптимального способу
впливу на валютні ризики допомагає сформува-
ти загальну стратегію управління всім комплек-
сом ризиків комерційного банку.
Четвертий, завершальний блок пов’язаний
з контролем та коригуванням результатів
реалізації стратегії управління валютним ри-
Рис. 3. Загальна схема управління валютним ризиком в банку
.
(. 3).
. 3.
,
, , -
-, - .
,
, , , -
, :
, , ,
, . , -
-
.
, ,
’ , -
291ПРОМЕТЕЙ 2008 №3(27)
зиком з урахуванням нової інформації. На
даному етапі повинна здійснюватись оцінка
ефективності обраних методів та інструментів
мінімізації ризиків, виявлятись існуючі
недоліки, які обов’язково повинні враховува-
тись у подальшій діяльності шляхом коригуван-
ня самого процесу управління ризиками.
Висновки. Отже, враховуючи вищевикла-
дене, можна підсумувати, що вдосконален-
ня процесу управління валютним ризиком є
одним із першочергових завдань. При цьому,
до вирішення цієї проблеми обов’язково слід
підходити комплексно, враховуючи усі аспек-
ти фінансової діяльності. Наведені пропозиції
дозволять суттєво покращити концептуальну
та організаційну основу роботи суб’єктів ва-
лютних відносин, щодо управління валют-
ним ризиком, що дозволить активізувати їх
діяльність на валютному ринку.
Література
1. Карманов Є.В. Банківські договори.
Договори в іноземній валюті: Навчальний
посібник для студентів юридичних
спеціальностей вищих навчальних
закладів. – Х.: Право, 2004. – 312 с.
2. Корнієнко Т. Управління ризиками як
складова управління активами і пасивами
// Вісник Національного банку України. –
2003. – № 6. – С. 28-31.
3. Шмырева А.И. Колесников В.И., Климов
А.Ю. Международные валютно-кредитные
отношения. – СПб.: Питер, 2002. – 272 с.
Поступила до редакції 20.12.08 © В.З. Бугай, А.С. Барсегян, 2008
|