Чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на Чернігівщині
Стаття присвячена початковому етапу діяльності Чернігівського екскурсійного бюро (1920–1924 рр.). Автори аналізують структуру бюро, склад і обов’язки учасників. Як одна з головних особливостей діяльності ЧЕБ визначена наукова спрямованість його діяльності. Автори пропонують вважати ЧЕБ попередник...
Saved in:
| Date: | 2017 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2017
|
| Series: | Сiверянський лiтопис |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122925 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на Чернігівщині / В. Кириченко, В. Пилипенко // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 3. — С. 148-153. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-122925 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1229252025-02-10T01:11:18Z Чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на Чернігівщині Кириченко, В. Пилипенко, В. Розвідки Стаття присвячена початковому етапу діяльності Чернігівського екскурсійного бюро (1920–1924 рр.). Автори аналізують структуру бюро, склад і обов’язки учасників. Як одна з головних особливостей діяльності ЧЕБ визначена наукова спрямованість його діяльності. Автори пропонують вважати ЧЕБ попередником станцій юних туристів, адже у своїй діяльності бюро активно використовувало елементи туризму. Статья посвящена начальному этапу деятельности Черниговского экскурсионного бюро (1920–1924 гг.). Авторы анализируют структуру бюро, состав сотрудников и их обязанности. Одной из главных особенностей ЧЭБ определена научная деятельность бюро. Авторы предлагают рассматривать ЧЭБ как предтечу станций юных туристов, так как в своей деятельности бюро активно использовало туристические методы. The article is devoted to the initial phaseof the Bureau of Excursions in Chernihiw (1920- 1924). The structures of the bureau, staff are analyzed. One of the main features of the bureau was the scientific activity. The authorssuggest that the Bureau was the precursor of touristic clubs for youth in the USSR in the second half of the XX c. 2017 Article Чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на Чернігівщині / В. Кириченко, В. Пилипенко // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 3. — С. 148-153. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122925 94:338.48(477.51-52)«1920-1929»(045) uk Сiверянський лiтопис application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Кириченко, В. Пилипенко, В. Чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на Чернігівщині Сiверянський лiтопис |
| description |
Стаття присвячена початковому етапу діяльності Чернігівського екскурсійного
бюро (1920–1924 рр.). Автори аналізують структуру бюро, склад і обов’язки учасників.
Як одна з головних особливостей діяльності ЧЕБ визначена наукова спрямованість його
діяльності. Автори пропонують вважати ЧЕБ попередником станцій юних туристів,
адже у своїй діяльності бюро активно використовувало елементи туризму. |
| format |
Article |
| author |
Кириченко, В. Пилипенко, В. |
| author_facet |
Кириченко, В. Пилипенко, В. |
| author_sort |
Кириченко, В. |
| title |
Чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на Чернігівщині |
| title_short |
Чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на Чернігівщині |
| title_full |
Чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на Чернігівщині |
| title_fullStr |
Чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на Чернігівщині |
| title_full_unstemmed |
Чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на Чернігівщині |
| title_sort |
чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на чернігівщині |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122925 |
| citation_txt |
Чернігівське екскурсійне бюро (1919–1924 рр.) та початок шкільного туризму на Чернігівщині / В. Кириченко, В. Пилипенко // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 3. — С. 148-153. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT kiričenkov černígívsʹkeekskursíinebûro19191924rrtapočatokškílʹnogoturizmunačernígívŝiní AT pilipenkov černígívsʹkeekskursíinebûro19191924rrtapočatokškílʹnogoturizmunačernígívŝiní |
| first_indexed |
2025-12-02T09:46:42Z |
| last_indexed |
2025-12-02T09:46:42Z |
| _version_ |
1850389354686447616 |
| fulltext |
148 Сіверянський літопис
© Пилипенко Володимир Миколайович – кандидат історичних наук, доцент
(Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка).
© Кириченко Владислав Віталійович – методист Центру туристично-оздоровчої
та виховної роботи з дітьми та молоддю (м.Чернігів).
УДК 94:338.48(477.51-52)«1920-1929»(045)
Владислав Кириченко, Володимир Пилипенко .
ЧЕРНІГІВСЬКЕ ЕКСКУРСІЙНЕ БЮРО
(1919–1924 рр.) ТА ПОЧАТОК ШКІЛЬНОГО
ТУРИЗМУ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ
Стаття присвячена початковому етапу діяльності Чернігівського екскурсійного
бюро (1920–1924 рр.). Автори аналізують структуру бюро, склад і обов’язки учасників.
Як одна з головних особливостей діяльності ЧЕБ визначена наукова спрямованість його
діяльності. Автори пропонують вважати ЧЕБ попередником станцій юних туристів,
адже у своїй діяльності бюро активно використовувало елементи туризму.
Ключові слова: Чернігівське екскурсійне бюро, туризм, екскурсії.
Протягом майже усього радянського періоду існування української школи важ-
ливу роль у вихованні учня та становленню його особистості надавали шкільному
туризму. Звідси виникає актуальність дослідження останнього, умов становлення та
особливостей його розвитку.
Розвідка присвячена діяльності Чернігівського екскурсійного бюро. Хронологічні
межі дослідження обіймають період із 1919 по 1924 рр. і обумовлені існуванням ЧЕБ
як окремої установи. Згодом, у 1925 р. бюро було переведено до складу історичного
музею Чернігова і перетворюється на структурний його підрозділ.
Діяльність Чернігівського екскурсійного бюро не є tabularasa, проте й узагальню-
ючого дослідження теж немає. Початок зацікавленості у історії вітчизняної туристич-
но-екскурсійної справи пов’язаний зі здобуттям Україною незалежності. Саме тоді
з’являються перші дослідження, автори яких звертали увагу на національні особли-
вості формування системи освіти в УСРР. Природно, що одними із перших до історії
ЧЕБ звернулися чернігівські дослідники: О. Коваленко, Т. Демченко, В. Онищенко,
В. Ткаченко. Опосередковано до історії ЧЕБ зверталися М. Грибанова, В. Федорченко,
С. Матвієнко, Т. Корнієнко. та О. Костюкова. Можна виділити два підходи до історії
ЧЕБ: у контексті розвитку краєзнавчого руху та становлення екскурсійної справи
у 1920 рр. Закономірним наслідком таких підходів є й термінологічна плутанина. У
різних дослідженнях зустрічаємо «краєзнавчо-екскурсійну», «краєзнавчо-туристич-
ну» та «екскурсійно-туристичну» діяльність. Але жоден із дослідників не пропонує
розглядати діяльність ЧЕБ як праобраз станцій юних туристів або ж центрів дитя-
чо-юнацького туризму. Ми ж вважаємо, що у Чернігові початок шкільного туризму
слід відраховувати не від створення Чернігівської дитячої екскурсійно-туристичної
станції 1948 р., а від заснування Чернігівського екскурсійного бюро 1920 р.
Закладання основ туристично-екскурсійної діяльності в Україні відбувалося у
10 рр. ХХ ст. Екскурсії широко застосовувалися у навчальному процесі нової трудової
школи, у позашкільній освіті. Слід відмітити, що вже наприкінці ХІХ – на початку
ХХ ст. педагоги звернули увагу на екскурсію та почали активно її використовувати
у навчальному процесі. На жаль, бурхливі події української революції 1917–1919 рр.
не дали можливості повною мірою реалізувати педагогічний потенціал туризму та
Сіверянський літопис 149
екскурсій. Можна стверджувати, що туристично-екскурсійна діяльність у радянських
школах початку 1920-х рр. не виникла на порожньому місці. Так, ще 1915 р. в Києві
були вперше організовані курси екскурсоводів. Наступного року Кримсько-Кав-
казький клуб у Одесі започаткував курси для ознайомлення із місцевою природою.
1918 р. Ботанічний гурток Українського народного університету організував у Києві
курси з природознавства. Зрештою 1919 р. Наркомосвіти у Києві запровадив курси з
екскурсійної справи1. Екскурсії використовувалися не лише для освіти, а і як форма
організації дозвілля школярів. Т. Корнієнко виділяє такі педагогічні завдання, що
ставилися перед екскурсією, як формою організації дозвілля наприкінці ХІХ – по-
чатку ХХ ст.: вони значно розширювали світогляд дитини, збагачували її власний
життєвий досвід і уможливлювали отримання нових корисних знань; створювали
умови для спілкування з різними людьми, що забезпечувало формування необхідних
соціальних правил і норм поведінки; якнайкраще сприяли зміцненню фізичного та
психічного здоров’я дитини2.
До 1920 р. функціонувало кілька установ, які мали опікуватися екскурсійною
справою. Але після чергової реформи екскурсійна діяльність була переведена у
підпорядкування Екскурсійно-виставочно-музейного відділу(ЕВМ) Народного
комісаріату освіти. Це дало можливість створити єдиний центр екскурсійної робо-
ти в Україні. У залежності від місця розташування та об’єму виконуваної роботи
вони поділялися на екскурсійні пункти, екскурсійні бази, екскурсійні бюро, екс-
курсійні комуни. Завершувала всю структуру Всеукраїнська екскурсійна база та
Всеукраїнська екскурсійна комуна. Як стверджує В. Савчук, на початку 1920-х рр.
«туристично-екскурсійна робота стала одним із найбільш пріоритетних напрямів
діяльності регіональних органів освіти»3. Суголосно із загальнодержавними змінами
у туристично-екскурсійній справі відбуваються зміни і на Чернігівщині. Проте вони
мають свої особливості.
Ще до початку функціонування екскурсійно-туристичних установ у Чернігові у
місті існувала традиція організації екскурсій для школярів, особливо у літній час.
Так, у протоколах засідань Чернігівської гімназії Н. Н. Заостровської відзначалося,
що учениці гімназії для задоволення художньо-естетичних потреб відвідують духовні
святині міста: Троїцький та Єлецький монастирі, а також для них була організована
подорож на пароплаві до Домницького монастиря4.
Формування та початковий етап розвитку туристично-екскурсійного руху на
Чернігівщині було ускладнено тим, що не існувало єдиного методичного центру,
який би координував цю діяльність. Так, у доповідній записці від Бюро з організа-
ції екскурсій до губнаросвіти відзначено, що «уже весной 1919 г. занятия в школах
прекращены раньше, чем обычно и Губнаробразом было предложено остающееся до
летних каникул время употребить на устройство экскурсий»5. Союз робітників освіти
організував екскурсійну комісію, керувати якою було доручено С. Г. Баран-Бутовичу.
Ця комісія повинна була організувати екскурсії для учнів чернігівських шкіл і «дати
уявлення про історичне минуле м. Чернігова, про природу околиць Чернігова, про
економічне життя, про здобутки культури в рамках місцевого життя»6. Незважаючи
на дуже непрості часи, комісія повела більше 300 екскурсій7.
Централізація екскурсійної роботи, структурування відповідних закладів для
організації роботи на місцях призвели до того, що на весні 1920 р. у Чернігові було
створено Чернігівське екскурсійне бюро. Ініціаторами створення була Чернігівська
Губнаросвіта. До складу екскурсійного бюро увійшли: Ю. С. Виноградський (на-
чальник), С. Г. Баран-Бутович (інструктор), І. А. Шугаєвський (консультант з історії
та археології), М. І. Жук (консультант з мистецтва), М. К. Шматько (консультант з
промисловості та торгівлі), В. Є. Зубок (консультант з етнографії та літератури),
А. А. Шумковський (консультант з географії та природознавства), А. С. Писаревський
(діловод)8.
На думку деяких дослідників історії туризму, діяльність Чернігівського екскурс-
бюро є «переконливим доказом активізації краєзнавчого руху» у 20-х рр.9
Однією із особливостей ЧЕБ була наукова спрямованість його діяльності:
150 Сіверянський літопис
«Экскурсионное бюро по каждому отделу достаточно детальный план деятельности
на ближайшее время, маршруты экскурсий, с объяснительными к ним записями.
Приступило и ведет энергичную подготовку экскурсий, а также надлежащего кадра
руководителей»10. Опосередкованим підтвердженням цього твердження є кадровий
склад Бюро з чітко розподіленими обов’язками учасників. Ю. С. Вигорадський був
відомим краєзнавцем, В. А. Шугаєвський – директором Чернігівського музею, деякий
час він працював інструктором з екскурсійної справи екскурсійно-музейно-виста-
вочної частини Губполітосвіти, С. Г. Баран-Бутович – відомий краєзнавець.
У цей час ЧЕБ проводить екскурсії до історико-археологічного відділення музею,
екскурсії з історичної топографії на Валу, організовує курси для слухачів з інших
міст11. Лекції з організації екскурсій для дітей, для слухачів курсів читав сам Баран-
Бутович12. У рамках курсів були проведені екскурсії на «язичницьке кладовище»
(Болдині гори) та до старих і нових печер. Проводилися спеціальні екскурсії зі
шкільними працівниками, щоб їх підготувати «в экскурсионном отношении к пред-
стоящей осени»13.
Плани екскурсій розроблялися відповідно до вимог нової трудової школи, у якій
був передбачений зв’язок з місцевим краєзнавчим матеріалом, з виробничою практи-
кою, трудовим життям країни, рідного краю. Найдієвішою формою ознайомлення з
усіма важливими галузями виробництва, суспільного життя, історичного минулого
визначалася екскурсія. План роботи ЧЕБ складався з п’яти розділів:
1. Ботаніка:
Міський сад для ознайомлення з багаточисельними порадами дерев та кущів;
луки та болота біля Десни; ліс у Подусівці. Відповідальним за розробку екскурсій
призначався О. І. Товстоліс.
2. Фізико-географічні та геологічні екскурсії:
Відкладення льодовикового періоду за Троїцьким монастирем; яри; течія Стрижня.
Відповідальний – В. А. Адаменко.
3. Промислово-технічні екскурсії:
Електрична станція (передбачалося, що екскурсії будуть проводитися зранку та
ввечері); водокачка та водонапірна вежа; цегельні заводи «Губсовнархоза – бывший
городской, Гинзбурга и Туровского, руководит экскурсиями студент Коган»14; клін-
керний завод; чавунно-ливарний завод при ремісничому училищі; свічний завод;
салотопний завод та миловарня у Чернігові та Подусівці; борошномельний млин,
крупорушка, маслобійки; друкарня. Відповідальний – М. К. Шматько.
4. Історично-археологічні екскурсії:
До І Радянського музею; до ІІ Радянського музею; до ІІІ Радянського музею; з
історичної топографії; до язичницького кладовища (біля Троїцького монастиря); до
Троїцького монастиря, в старі та нові печери, на могилу князя Чорного; Чернігівські
собори: Катерининська церква, Єлецький монастир, П’ятницька церква; городище в
Ялівщині, язичницьке кладовище у Берізках. Відповідальний – В. А. Шугаєвський.
5. Літературні та етнографічні екскурсії:
Літературна екскурсія Черніговом; до ІІ Радянського музею з метою ознайомлення
з діяльністю Шевченка, Куліша, Коцюбинського та інших; до І Радянського музею у
етнографічний відділ; Черніговом – етнографічна; до найближчих сіл – етнографічна.
Відповідальний – В. Є. Зубок.
У цей час цікаві процеси відбувалися у етнографічному та літературному від-
ділах: В. Є. Зубок почав створювати окремий етнографічний музей. Етнографічні
колекції, що зберігалися у приміщенні колишньої Земської управи, були тимчасово
переведені до Педагогічного музею, при цьому складені описи експонатів15. На жаль,
подальша робота з облаштування етнографічного музею була припинена. Причина
була простою – брак коштів.
ЧЕБ запросило відомого чернігівського фотографа В. Гольдфайна «для произ-
водства фотографических снимков с памятников архитектуры, живописи и пр., так
как предполагается составление экскурсионных альбомов и диапозитивов»16, що
Сіверянський літопис 151
свідчить про серйозні наміри співробітників Бюро та про перспективне планування
власної діяльності.
Таким чином, на початковому етапі діяльності ЧЕБ робота концентрувалася на
розробці маршрутів екскурсій, підготовці кадрів, навчанні шкільних працівників,
науковій обробці матеріалів для екскурсій. У цей час ЧЕБ запропонувало створити
екскурсбюро в Острі, Козельці, Новгороді-Сіверському, Любечі17.
Визначаючи велику роль екскурсій у навчанні, губернський відділ освіти роз-
робив анкету для вчителів, яких приймали на роботу, з метою віднайти потенційних
екскурсоводів.
Починаючи із 1920 р., після реорганізації позашкільного відділу Губкомосвіти,
екскурсійною справою став опікуватися Головний Політосвітній комітет республіки.
Комітет передусім спрямував свою діяльність на організацію єдиної мережі політ-
установ УСРР. Значно мірою діяльність Комітету сприяла створенню єдиної системи
екскурсійних закладів.
Безпосередньо на Чернігівщині процес реорганізації розпочався у лютому 1921 р.:
увесь апарат позашкільного відділу реорганізували у Політпросвіт. До його складу
входило чотири підвідділи. Екскурсійною діяльністю займався пропагандистський
підвідділ у складі курсів та партійних шкіл, бібліотечно-бібліографічного, виставково-
екскурсійного, лекційного бюро та відділу ліквідації безграмотності18.
У цей час відбуваються зміни у складі ЧЕБ: Ю.С. Виноградський від’їжджає
на постійне місце проживання до Сосниці, і активність роботи Бюро зменшується.
Проте завдяки енергії та умінню С. Г. Баран-Бутовича 1923 р. було організовано 144
екскурсії до музеїв для 14 шкіл, у яких брало участь 2160 учнів чернігівських шкіл,
та 10 екскурсій до музеїв та історичних місць для вчителів та учнів Седнева19.
Але вже із 1924 р. робота, як було відмічено у звіті Бюро, пожвавлюється, і
«экскурсионное дело быстро стало улучшаться»20.
Ймовірно з цього часу посаду завідувача Чернігівським екскурсійним бюро займає
С. Г. Баран-Бутович. Згодом Баран-Бутович керуватиме екскурсійним бюро музею і
працюватиме там до 1935 р., коли його змусять написати заяву на звільнення за ста-
ном здоров’я та як не фахівця у музейній справі21. Характерною рисою цього періоду
стає те, що екскурсійна справа була розрахована не лише на працівників освіти та
школярів Чернігова, а більшою мірою на мешканців та гостей міста22. Цікаво, що до
переліку екскурсій додали екскурсії до броварень, спиртозаводів та хімічних підпри-
ємств. Для цього були запрошені нові спеціалісти: Зенкевич та Фролов23.
Чернігівське екскурсійне бюро займалося й науковою діяльністю. Так, були орга-
нізовані та проведені 8 експедицій для дослідження неолітичних стоянок і поселень
києворуського періоду в околицях Чернігова. Окрім суто наукових цілей, розгля-
далася можливість створення екскурсійних пунктів на базі археологічних об’єктів.
Була продовжена робота з організації шкільних екскурсій. Спільно з Правлінням
Союзу робітників освіти був складений план екскурсій для робітників освіти, дета-
лізувалися теми екскурсій, проводилося наукове забезпечення екскурсій. За цей час
(1924 р.) ЧЕБ провело 307 екскурсій для 7058 екскурсантів24.
Висвітлити подальшу діяльність Чернігівського екскурсійного бюро на сьогодні
складно через украй слабку джерельну базу. У наступні роки екскурсійна справа по-
чала розвиватися у руслі піонерського руху в СРСР. Саме ж ЧЕБ перейшло спочатку
у підпорядкування Чернігівського історичного музею, а потім повністю розчинилося
у ньому25. Головполітосвіта продовжувала ретельно контролювати екскурсійну справу
у всьому СРСР, сама ж екскурсійна справа стала обов’язковою частино підготовки
політосвітпрацівників. У навчальному плані Харківського інституту народної освіти
на неї відводилося до 37% учбового часу26.
Отже, початок активної екскурсійної діяльності на Чернігівщині слід пов’язувати
із 1919 роком, коли, не маючи чіткої програми та відповідних організацій, губнаросвіти
рекомендував школам проводити екскурсії. Ключовою подією стало створення 27
березня 1920 р. з ініціативи Чернігівського Губкомосвіти Чернігівського екскурсійно-
го бюро. Цю дату можна вважати початком систематичної екскурсійно-туристичної
152 Сіверянський літопис
діяльності на Чернігівщині. Особливістю цього періоду є те, що Бюро організовувало
екскурсії з широкого кола питань історії, культури, економіки, промисловості. Окрім
того, Бюро займалося науковими дослідженнями археологічних пам’яток Чернігова
та околиць. Головною проблемою у діяльності було не достатнє фінансування. Що-
правда, це більше впливало на науково-експедиційну роботу27, аніж на екскурсійну.
Починаючи із 1924 р., рівень фінансування зростав.
ЧЕБ від самого початку використовувало елементи туризму у своїй діяльності.
Так, активно організовувалися одноденні туристичні походи (відповідно «Правил
проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України»,
такі походи класифікуються як ступеневі походи).
Особливістю Чернігівського екскурсійного бюро можна визначити те, що до
1924 р. воно діяло як самостійна структура. Сам же Чернігів протягом 1920-х рр.,
за оцінкою О. Костюково ї, перетворився на один із центрів екскурсійних потоків28.
1. Грибанова М. До питання про підготовку екскурсійних кадрів на початку ХХ
ст. // Туристично-краєзнавчі дослідження: Збірник наукових статей. – Випуск 1. –
Частина 2. – К., 1998. – С. 165, 168-169.
2. Корнієнко Т. Організація дозвілля школярів у вітчизняній педагогічній думці
(друга половина ХІХ – початок ХХ століття). : автореф. дис. на здобуття наук. сту-
пеня канд. пед. наук «кандидат педагогічних наук.» / Корнієнко Тетяна – Харків,
2011. – С. 11.
3. Савчук В. Туристсько-екскурсійна робота в контексті розвитку краєзнавства
у 20-х – першій половині 30-х рр. ХХ ст. // Туристично-краєзнавчі дослідження:
Збірник наукових статей. – Випуск 1. – Частина 2. – К., 1998. – С. 175.
4. Матвієнко С. Особливості організації дозвілля учнівської молоді Чернігівщини
(початок ХХ століття) // Вісник Інституту розвитку дитини: зб. наук. пр. – 2011. –
Серія: Філософія. Педагогіка. Психологія. – Вип. 19. – С. 92.
5. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 314. – Арк.3.
6. Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні. – К., 2002. – С. 57.
7. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 314. – Арк.3.
8. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 314. – Арк.4.
9. Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні. – К., 2002. – С. 63.
10. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 314. – Арк.4.
11. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 314. – Арк.4.
12. Баран-Бутович С. Чернігів як об’єкт історично-краєзнавчих екскурсій. – Чер-
нігів, 1931 р. – 55 с.
13. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 314. – Арк.4.
14. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 314. – Арк.14.
15. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 314. – Арк.4.
16. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 314. – Арк.4.
17. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 314. – Арк.4.
18. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 634. – Арк.4-5.
19. Грибанова С. Огляд документів про розвиток туристсько-екскурсійної справи
в Україні в 20-30 рр. ХХ ст. // Туристсько-краєзнавчі дослідження. – 2004. – Вип.
5. – С. 226.
20. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 1728. – Арк.97.
21. Арендар Г., Лихачова С. Чернігівський історичний музей у 20-90-ті роки //
Родові. Наукові записки до історії культури України. – 1996. – Число 2 (14). – С. 51.
22. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 1728. – Арк.98.
23. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 1728. – Арк.97.
24. ДАЧО. – Ф.Р-593, оп.1, спр. 1728. – Арк. 97.
25. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні – К., 2002. –С. 58.
26. Костюкова О.М. Краєзнавчо-екскурсійна справа в Україні в 20-х роках ХХ ст. :
суспільно-політичний, освітній і культурологічний аспект. – Черкаси, 2010. – С. 28.
Сіверянський літопис 153
27. Ткаченко В.В. Доля українського краєзнавства у 20-30-і роки ХХ сторіччя //
Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2007.
— Вип. 17. -С. 341.
28. Костюкова О.М. Краєзнавчо-екскурсійна справа в Україні в 20-х роках ХХ ст. :
суспільно-політичний, освітній і культурологічний аспект. – Черкаси, 2010. – С. 162.
Статья посвящена начальному этапу деятельности Черниговского экскурсионного
бюро (1920–1924 гг.). Авторы анализируют структуру бюро, состав сотрудников и их
обязанности. Одной из главных особенностей ЧЭБ определена научная деятельность
бюро. Авторы предлагают рассматривать ЧЭБ как предтечу станций юных турис-
тов, так как в своей деятельности бюро активно использовало туристические методы.
Ключевые слова: Черниговское экскурсионное бюро, экскурсия, туризм.
The article is devoted to the initial phaseof the Bureau of Excursions in Chernihiw (1920-
1924). The structures of the bureau, staff are analyzed. One of the main features of the
bureau was the scientific activity. The authorssuggest that the Bureau was the precursor of
touristic clubs for youth in the USSR in the second half of the XX c.
Key words: the Bureau of Excursions in Chernihiw, excursion, tourism.
|