Апо́строф чи апостро́ф?
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122961 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Апо́строф чи апостро́ф? / В. Винницький // Культура слова. — 2016. — Вип. 84. — С. 200-201. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-122961 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Винницький, В. 2017-08-20T11:16:38Z 2017-08-20T11:16:38Z 2016 Апо́строф чи апостро́ф? / В. Винницький // Культура слова. — 2016. — Вип. 84. — С. 200-201. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122961 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Наші консультації Апо́строф чи апостро́ф? Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Апо́строф чи апостро́ф? |
| spellingShingle |
Апо́строф чи апостро́ф? Винницький, В. Наші консультації |
| title_short |
Апо́строф чи апостро́ф? |
| title_full |
Апо́строф чи апостро́ф? |
| title_fullStr |
Апо́строф чи апостро́ф? |
| title_full_unstemmed |
Апо́строф чи апостро́ф? |
| title_sort |
апо́строф чи апостро́ф? |
| author |
Винницький, В. |
| author_facet |
Винницький, В. |
| topic |
Наші консультації |
| topic_facet |
Наші консультації |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура слова |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0201-419X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122961 |
| fulltext |
Культура слова №84’ 2016200
а між нею і цифрою ставлять дефіс, кому чи навіть тире, пор.:
будинок № 40-Б, будинок № 40-б, будинок № 40, Б, будинок
№ 40, б; будинок № 40 – Б. Іноді малу літеру піднімають вище в
рядку або ще й підкреслюють: будинок № 40, б, будинок № 40, б.
Цифру від попереднього іменникового слова відокремлюють
дефісом, комою чи тире: Київ-210, Київ, 210, Київ – 210. Щоб
уникнути цих розбіжностей, потрібно запам’ятати, що в усіх
названих позиціях потрібно ставити дефіс (див.: Український
правопис, § 25, п. 4, е), є).
Отже, правильно писати будинок № 40-А, будинок № 40-Б;
корпус № 3-А, корпус № 3-Б; 10-А клас, 10-Б клас; Київ-1,
Київ-205; Харків-10, Харків-184; БУ-1; БУ-2.
Катерина Городенська
АПОС́ТРОФ ЧИ АПОСТРОФ́?
Цікавим з акцентуаційного погляду є іменник апостроф.
Словник В. Даля реєструє апо́строфъ (як і Словник Академії
Російської 1789, 1806), що відповідає наголошуванню
грецької мови-джерела (гр. apòstrophos). В українську мову
він запозичений із грецької через посередництво, очевидно,
французької мови (фр. apostróphe), де наголошується
прикінцевий склад. У давніших словниках української
мови («Правописному словнику» Г. Голоскевича, «Новому
українському правописі із словничком» Б. Романенчука і
Я. Рудницького (1938), «Правописному словнику» О. Панейка
(1941) цей іменник засвідчено з наголосом на другому складі
кореня – апо́строф. Уперше двояке акцентування (апо́стро́ф)
подає «Український правопис» (1946), а потім повторює
«Український правопис» (1960). Згодом таку акцентуацію
послідовно (понад 50 років) рекомендують українські словники:
апо́стро́ф (однотомний «Російсько-український словник»
(1948); «Українсько-російський словник» у 6 т.; «Словник
української мови» в 11 т.; «Словник іншомовних слів» (1974);
«Словник лінгвістичних термінів» Д. Ганича та І. Олійника;
«Українська мова. Енциклопедія»; «Українська мова. Короткий
Наші консультації 201
тлумачний словник лінгвістичних термінів» С. Єрмоленко,
С. Бибик, О. Тодор; «Український орфографічний словник»
(2002); «Сучасний словник іншомовних слів» (2006); апо́строф
і апостро́ф («Словник наголосів» М. Погрібного; «Російсько-
український словник» у 3 т.; «Українська літературна вимова
і наголос»; «Складні випадки наголошення» С. Головащука;
«Словник наголосів» С. Головащука); апостро́ф і апо́строф
(«Орфоепічний словник» М. Погрібного).
Відрадно, що найновіші словники української мови
(«Великий тлумачний словник сучасної української мови»;
«Новий словник іншомовних слів» (2008); «Український
орфографічний словник» (2009)) цілком слушно подають
лише один наголос – апо́строф. Характерно, що свого часу
«Орфоепічний словник російської мови» за ред. Р. Аванесова
(1985), фіксуючи наголошування апостро́ф, наводить
ремарку: «не рекомендувати апо́строф». Значить, на той час
у російській мові в усному мовленні побутував такий наголос,
бо інакше автори Словника не подавали б такого застереження.
То російська мова не прийняла грецької акцентуації, тільки –
французьку, а в українській мові під впливом російського
наголошування роками функціонує і засвідчується у словниках
наголос апостро́ф (поряд із апо́строф). Тому й похвально,
що в останніх найновіших словниках рекомендовано лише
наголошування апо́строф.
Василь Винницький
АЛФАВ́ІТ ЧИ АЛФАВІТ́?
У мовознавстві існує низка граматичних термінів,
наголошування яких не завжди легко визначити, оскільки вони
мають або подвійне акцентування (а не в усіх словниках подано
рекомендований і прийнятний наголос), або простежується
розбіжність при наведенні наголосу в різних лексикографічних
працях, довідниках. До таких слів-термінів належить
іменник алфавіт, який пройшов цікавий акцентуаційний (та
й правописний) розвиток і вживається в українській мові з
ХVІІ ст.
|
| citation_txt |
Апо́строф чи апостро́ф? / В. Винницький // Культура слова. — 2016. — Вип. 84. — С. 200-201. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT vinnicʹkiiv apostrofčiapostrof |
| first_indexed |
2025-11-25T20:35:29Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:35:29Z |
| _version_ |
1850523729865474048 |