Історія повторюється … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Наука України у світовому інформаційному просторі
Date:2014
Main Author: Яцків, Я.С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122976
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Історія повторюється … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами / Я.С. Яцків // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 9. — К.: Академперіодика, 2014. — С. 5-9. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859720429527105536
author Яцків, Я.С.
author_facet Яцків, Я.С.
citation_txt Історія повторюється … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами / Я.С. Яцків // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 9. — К.: Академперіодика, 2014. — С. 5-9. — укр.
collection DSpace DC
container_title Наука України у світовому інформаційному просторі
first_indexed 2025-12-01T09:25:43Z
format Article
fulltext 5 Я.С. Яцків, академік НАН України Голова Науково-видавничої ради НАН України ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами Для підтвердження цієї тези подаю тут текст свого виступу на Загальних зборах НАН України 1 грудня 1998 року. Шановна Президіє! Шановні колеги! Перш за все, дозвольте мені висловити декілька загальних думок стосовно нашого суспільства та ролі науки в його подальшому розвитку. Врешті-решт ми зрозуміли, що єдність суспільства ба- зується на його різноманітності, а стабільність залежить від ви- бору магістрального шляху його еволюційного розвитку. Цікаво, що ці твердження можна було б проілюструвати на прикладах будови і еволюції небесних систем – від нашої Галактики до Со- нячної системи. Наприклад, стабільність орбітального руху Землі значною мірою обумовлена наявністю у нашої планети супутни- ка – Місяця. Я розумію, що порівняння не є цілком коректним, але воно спало мені на думку, коли я сьогодні слухав виступ ака- деміка НАН України В.М. Гейця. Вибір магістрального шляху розвитку нашого суспільства по- винен базуватися на досягненнях сучасної науки. Аксіома 1. Реальну незалежність і безпеку мають ті країни, які здатні створювати та ефективно використовувати нові знання. Національні інтереси України вимагають ефективного роз- витку та використання науково-технологічного потенціалу, пере- ходу виробництва на інноваційний шлях розвитку, забезпечення наукових засад державотворення, духовного розвитку громадян. Україна мала (і частково зберегла) значний науково-тех но- логічний потенціал. Але ступінь структурної повноти цього по- тенціалу є недостатньою для повномасштабного вирішення про- блем сьогодення. Можливі різні сценарії розвитку наукової та науково-тех ніч- ної галузі України. Але всі вони повинні базуватися на такому принципі. Аксіома 2. Без державної та громадської підтримки наука за- гине, а без науки держава не матиме майбутнього. 6 Я.С. ЯЦКІВ Необхідно запровадити на рівні держави і на всіх інших рівнях диферен- ційовану систему підтримки наукової та науково-технологічної діяльності. Якщо держава претендує на звання великої чи хоча б такої, котра віді- грає помітну роль у розвитку цивілізації, то вона повинна розвивати фунда- ментальну науку. Є держави, для яких підтримка науки є більш прагматич- ною – підвищувати якість продукції, конкурентоздатність тощо. Очевидно, що у нашої держави немає можливості широкомасштабної підтримки науки. Тому є єдиний вихід – запровадити диференційовану сис- тему такої підтримки. Я вже неодноразово обґрунтовував необхідність саме диференційова- ного підходу до реформування та державної підтримки наукової та науково- технічної галузі. Його зміст полягає у підтримці державою всесвітньо відо- мих наукових шкіл у сфері математики та природничих наук, розробки основ державотворення з боку соціогуманітарних наук та науково-технічного за- безпечення замкненого циклу високотехнологічних конкурентоспромож- них виробництв. Реформування науково-технічної галузі в Україні, і не тільки в Україні, наштовхується на серйозні труднощі. Що робити в цій ситуації? Чому так повільно просувається реформу- вання науково-технічної галузі в Україні? Тут ми, науковці, забуваючи про свої обов’язки перед суспільством, любимо посилатися на недоліки роботи вищих урядових кіл (вони є, і досить великі). Я вважаю, що однією з найважливіших умов реформування науки в Україні є підвищення ролі громадських інституцій, тобто наукових спілок, товариств, асоціацій, в управлінні наукою. Цей фактор я ставлю на перше місце у переліку можливих заходів реформування науки. Тепер кілька слів про стан та перспективи розвитку астрономічної на- уки в Україні, а також про роботу громадської організації – Української астрономічної асоціації. Так історично склалося, що Україна є однією з провідних астрономіч- них держав світу. За кількісними показниками наша держава займає 14-те місце поміж сотні держав-членів Міжнародного астрономічного союзу. Ми випереджаємо центральноєвропейські країни – Бельгію, Швецію, Данію та інші. Сьогодні в Україні є три великі широко профільні астрономічні уста- нови: Кримська астрофізична обсерваторія, Радіоастрономічний інститут НАН України в Харкові та Головна астрономічна обсерваторія НАН Украї- ни в Києві, а також більше десяти університетських обсерваторій та кафедр, що, як правило, спеціалізуються за окремими напрямками астрономічних досліджень. Крім того, у горах Приельбрусся Україною створена сучасна Високогірна спостережна база "Терскол", яка зараз входить до складу Між- народного центру астрономічних та медико-екологічних досліджень, що діє під егідою нашої Академії та РАН. Усі ці установи об’єднані в Українську астрономічну асоціацію – гро- мадську інституцію, яка відіграє важливу роль в житті астрономів України, 7 Історія повторюється... зокрема, представляє їх в Міжнародному астрономічному союзі, влаштовує Всеукраїнські з’їзди астрономів, присуджує премії за видатні досягнення та премії молодим астрономам. Міжнародне визнання української астрономічної науки забезпечила са- мовіддана праця кількох поколінь учених-астрономів. Серед них всесвітньо відомі школи: Орлова–Федорова (з астрономії та планетарної геодинамі- ки); Барабашова–Всехсвятського (з фізики тіл Сонячної системи); Сєвєр- ного–Гуртовенка (з фізики Сонця); Брауде та його учнів (з декаметрової радіо астрономії) та інших. Вивчаючи глобальні проблеми будови та еволюції Всесвіту, астрономія не є наукою, відірваною від практичного життя. Результати фундаменталь- них і прикладних досліджень названих шкіл використовували і використо- вують під час створення систем космічної навігації, служби часу і частоти, підготовки та проведення космічних експериментів "ВЕГА", "ФОБОС", "КО- РОНАС" та інших, а також для створення систем спеціального радіозв’язку. В астрономії, як і в інших галузях науки, зараз виникає питання, чи спроможні ми за сучасних умов зберегти і розвинути той науковий рівень, якого досягли протягом останніх десятиріч. Загальновідомо, що ці "сучасні умови" не відповідають ніяким стандартам. Досить зазначити, що ні Мініс- терство науки, ні НАН України не виділяє грошей на підтримку матеріаль- но-технічної бази та інфраструктури науки. Наприклад, за останні роки ми не ввели в експлуатацію жодного спостережного комплексу (а астроно- мія – наука спостережна!). Тому необхідно шукати інших шляхів виходу з ситуації, що склалася в нашій державі. Це перш за все виконання разом із закордонними партнера- ми спільних програм досліджень. Ці партнери забезпечують нас дорогоцін- ною апаратурою або допускають до своїх унікальних спостережних комп- лексів. Як правило, тут діє ланцюжок: "Наша ідея – їхня техніка, спільні спостереження, обробка та публікація результатів". Зрозуміло, що це не є стратегічним виходом із ситуації. Поступаючи таким чином, ми через декілька років втратимо всі ті доробки, які маємо, і нас не будуть запрошувати до співпраці. Тому за рішенням з’їзду Україн- ської астрономічної асоціації ми створили Ініціативний комітет з визначен- ня стратегії розвитку астрономічної науки в Україні. Його завдання – ви- значення стану та перспектив розвитку в Україні того чи іншого напрямку астрономії, підготовка пропозицій щодо створення відповідної інфраструк- тури тощо. Якщо в сфері фундаментальних астрономічних досліджень нам все більш-менш зрозуміло – маємо підтримувати тих науковців, які працюють на міжнародному рівні, то з прикладними дослідженнями, яких насправді потребує наша держава, справи значно гірші. Наші пропозиції ще не сприймають належним чином на верхніх щаблях державного управління наукою. Розроблена нами програма створення Дер- жавної служби єдиного часу і еталонних частот (без такої служби не може 8 Я.С. ЯЦКІВ обійтися жодна високотехнологічна держава) не фінансується в необхідно- му обсязі, а підготовлена програма "Служба Сонця в Україні" вже другий рік блукає коридорами Кабінету Міністрів та профільних міністерств. На черзі розробка програми кометно-астероїдної небезпеки – україн- ської частини відповідної міжнародної програми. Я думаю, що в цій аудиторії немає потреби говорити про важливість і доцільність розробки та виконання таких програм в Україні. Вони мають міжгалузевий характер та широкомасштабне застосування в різних сферах діяльності людства. Я розумію, що у держави можуть бути більш нагальні проблеми і про- грами. Тоді потрібно чітко визначитися, які це програми, бо найбільшим злом в управлінні наукою є стан невизначеності. Сьогодні дуже багато на- уковців змирилися з тим, що вони не потрібні збіднілій державі. Необхідно знайти ті важелі – і на рівні держави, і на інших рівнях, які б відновили у науковців віру, що вони потрібні своєму народові. Деколи не так важливий обсяг фінансування, як його стабільність. Ві- домо, що зменшення фінансування на декілька процентів сприймається на- шими заокеанськими колегами як велике лихо. А що говорити нам – протя- гом року доводиться по декілька разів переоформлювати контракти, плани, звіти у зв’язку з "корегуванням", тобто скороченням обсягів фінансування. Отже, ми граємося в роботу, а не працюємо. Деколи не так важливо для науковця підвищення його зарплати, як можливість виїхати у відрядження, щоб доповісти свої результати, поспіл- куватись з колегами тощо. Перелік таких "деколи" я міг би продовжувати, але наостанок додам лише одне: деколи нам, науковцям, необхідно бути рішучими у відстоюван- ні інтересів науки, а владі, за бідами сьогодення, не забувати другу з аксіом, яку я наводив на початку свого виступу: без науки у держави немає майбут- нього. Якщо говорити відверто, чого нам, науковцям і владі, зараз не виста- чає – справжнього патріотизму. Підкреслюю "справжнього", що означає відповідальність за свою державу, її історію та майбутнє. * * * 2 грудня 2013 року у Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України відбулася зустріч з директором Інституту історії природознавства та техніки (ІІПТ) ім. С.І. Вавілова РАН, чл.-кор. РАН Ю.М. Батуріним. Він виступив із доповіддю "Реформа Росій- ської науки: уроки для України". Раніше свої думки щодо реформування на- уки Ю.М. Батурин оприлюднював неодноразово. Одну з його останніх ста- тей на цю тему ми наводимо у цьому збірнику (История взаимоотношений власти и науки в России: от Петра І до наших дней. – С. 10–15). Після його виступу відбулася цікава дискусія про стан справ в РАН та розмова, які уроки з цього має зробити Україна. Я брав участь у цьому 9 Історія повторюється... зібранні, виступав, а нижче подаю свою інтерпретацію основних тез висту- пу чл.-кор. РАН Ю.М. Батуріна. Що є в Російській Федерації? 1. Криза у системі "наука – влада". 2. Держава вимагає швидкої віддачі від науки (а це не відповідає статусу фундаментальної науки). 3. Питання щодо власності, у т. ч. академічної, з боку олігархічних струк- тур РФ. 4. Кризовий стан у суспільстві і нерозуміння ролі науки. Чому так сталося? 1. Не наводили порядку в діяльності РАН, її інститутах та колективах учених і т. п. 2. Було ясно, що щось необхідно міняти в РАН, але крім розмов – нічо- го, ні плану, ні дій. 3. Не формувалася громадська думка щодо досягнень РАН (не було ін- формації в ЗМІ, мало науково-популярних видань тощо). 4. Не можна було допускати, щоб влада провела реформу "зверху", "тихо та швидко", без широкого обговорення. 5. Не можна було вірити обіцянкам, а вести відповідні стенограми та протоколи усіх зустрічей на високому рівні. 6. Необхідно було створити штаб реформ з осіб, які вміють думати та діяти. 7. Не можна залишати РАН без інститутів, адже тоді вона перетвориться на клуб. 8. Кожен НДІ повинен подумати про своє майбутнє. Науково-дослідних інститутів у РАН понад 300 (близько 60 було ліквідо- вано за останній час). Працівникам установ, що лишились, обіцяють удвічі збільшити зарплату, а це означає істотне скорочення штату цих установ.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-122976
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0077
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T09:25:43Z
publishDate 2014
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Яцків, Я.С.
2017-08-20T15:01:15Z
2017-08-20T15:01:15Z
2014
Історія повторюється … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами / Я.С. Яцків // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 9. — К.: Академперіодика, 2014. — С. 5-9. — укр.
XXXX-0077
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122976
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Наука України у світовому інформаційному просторі
Історія повторюється … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами
Article
published earlier
spellingShingle Історія повторюється … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами
Яцків, Я.С.
title Історія повторюється … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами
title_full Історія повторюється … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами
title_fullStr Історія повторюється … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами
title_full_unstemmed Історія повторюється … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами
title_short Історія повторюється … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами
title_sort історія повторюється … на новому етапі розвитку суспільної думки, але зі старими проблемами
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/122976
work_keys_str_mv AT âckívâs ístoríâpovtorûêtʹsânanovomuetapírozvitkususpílʹnoídumkialezístarimiproblemami