Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) України – виклик XXI століття

Розглядаються проблеми інформаційного забезпечення управління рухомими об'єктами, структура Комплексної програми створення Державної інтегрованої інформаційної системи та основні напрями її реалізації, проблеми та шляхи вирішення навігаційного забезпечення транспорту. Рассматриваются проблемы и...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2007
Main Authors:	Корнієнко, В.В., Бондаренко, М.Ф., Гандабура, В.Т., Яцків, Я.С.
Format:	Article
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2007
Subjects:	Телекомунікація, зв’язок і навігація
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) України - виклик XXI століття / В.В. Корнієнко, М.Ф. Бондаренко, В.Т. Гандабура, Я.С. Яцків // Наука та інновації. — 2007. — Т. 3, № 1. — С. 4-32. — Бібліогр.: 35 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859952123583660032
author	Корнієнко, В.В. Бондаренко, М.Ф. Гандабура, В.Т. Яцків, Я.С.
author_facet	Корнієнко, В.В. Бондаренко, М.Ф. Гандабура, В.Т. Яцків, Я.С.
citation_txt	Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) України - виклик XXI століття / В.В. Корнієнко, М.Ф. Бондаренко, В.Т. Гандабура, Я.С. Яцків // Наука та інновації. — 2007. — Т. 3, № 1. — С. 4-32. — Бібліогр.: 35 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Розглядаються проблеми інформаційного забезпечення управління рухомими об'єктами, структура Комплексної програми створення Державної інтегрованої інформаційної системи та основні напрями її реалізації, проблеми та шляхи вирішення навігаційного забезпечення транспорту. Рассматриваются проблемы информационного обеспечения управления подвижными объектами, структура Комплексной программы создания Государственной интегрированной информационной системы (ГИИС) и основные направления ее реализации, проблемы и пути решения задач навигационного обеспечения транспорта The problems of transportation control/management service, the structure of Integrated program of creation of the State Integrated Information System and general directions of its realization, the problems and ways of solution of transport navigation service tasks are discussed.
first_indexed	2025-12-07T16:17:13Z
format	Article
fulltext	Телекомунікація, зв’язок і навігація 1. ВСТУП В умовах глобалізації значно зростає роль транспортної інфраструктури у забезпеченні розвитку торгово�економічних відносин між країнами, їх культурних та спортивних зв'язків, а також міжнародних транзитних перевезень. Так, обсяг міжнародних перевезень по зовніш� ньоторговельному показнику за останні 25 ро� ків подвоївся і досяг 50 % сукупного вантажо� обігу (ввіз, вивіз і транзит) практично у кожній країні з розвиненою ринковою економікою. Виходячи з тих економічних вигод, що дає обслуговування міжнародного транзиту, ба� гато країн змагаються за те, щоб міжнародні транспортні коридори (МТК) проходили по їх територіях, виконують заходи по створенню відповідної інфраструктури та дотримуються єдиних міжнародних стандартів при усіх видах обслуговування МТК. При цьому слід урахо� вувати, що транзит як вид експорту транспорт� них послуг є одним з найбільш ефективних, а інвестиції у цю сферу транспортної діяльно� сті дають швидку віддачу за тих обставин, як� що держава забезпечить сприятливі умови для транзитних перевезень в нормативно�право� вому, організаційному та техніко�інформацій� ному відношенні. 4 © В. В. Корнієнко, М. Ф. Бондаренко, В. Т. Гандабура, Я. С. Яцків. 2007 Наука та інновації.2007.Т 3.№ 1.С. 4–32. В. В. Корнієнко1, М. Ф. Бондаренко2, В. Т. Гандабура1, Я. С. Яцків3 1Міністерство транспорту та зв'язку України, Київ 2Харківський Національний університет радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України, Харків 3Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Київ СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНТЕГРОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ РУХОМИМИ ОБ'ЄКТАМИ (ЗВ'ЯЗОК, НАВІГАЦІЯ, СПОСТЕРЕЖЕННЯ) УКРАЇНИ – ВИКЛИК XXI СТОЛІТТЯ Анотація: Розглядаються проблеми інформаційного забезпечення управління рухомими об'єктами, структура Комплексної програми створення Державної інтегрованої інформаційної системи та основні напрями її реалізації, проблеми та шляхи вирішення навігаційного забезпечення транспорту. Ключові слова: ДІІС, управління рухомими об'єктами, радіолокація, супутникова навігація, моніто� ринг, GPS/EGNOS, ГЛОНАСС, GALІLEO, зв'язок. 5НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація Географічне положення України на основ� них транспортних магістралях між Європою і Азією, наявність розгалуженої системи заліз� ничних, автомобільних, річкових і авіаційних шляхів та незамерзаючих морських портів Чорноморсько�Азовського басейну створюють вигідні передумови для участі України в сві� товій транспортній кооперації та перетворення її у велику транзитну державу світу. Як відмі� чається у "Комплексній програмі утвердження України як транзитної держави у 2002–2010 ро� ках", у зв'язку з майбутнім приєднанням Ук� раїни до Світової Організації Торгівлі забез� печення вільного транзиту вантажів сприя� тиме підвищенню ефективності зовнішньої торгівлі, рівноправному входженню України до системи міжнародного поділу праці, ство� ренню стабільного джерела валютних надхо� джень до бюджету. На сучасному етапі збіль� шення обсягів міжнародного транзиту тери� торією України може стати важливим факто� ром стабілізації та структурної перебудови її економіки. Участь України в міжнародних інтеграцій� них процесах у сфері транспортних перевезень безальтернативна, але вона повинна супрово� джуватися створенням сучасної інфраструк� тури, сумісної з інфраструктурою країн, з яки� ми Україна взаємодіє, з одночасним забезпе� ченням захисту національних інтересів шля� хом надійного контролю повітряного, водного (надводного, підводного), сухопутного просто� рів, морської економічної зони; спостережен� ням за рухом транспортних та інших рухомих засобів; забезпеченням безпеки руху (особ� ливо усунення загроз терористичних актів з використанням транспортних засобів) та ефек� тивного управління рухомими об'єктами усіх видів. Вирішення цих задач неможливе без ефек� тивних систем інформаційного забезпечення, які інтегрують процеси спостереження, наві� гації, зв'язку в інтересах управління рухоми� ми об'єктами як в цивільній, так і в оборон� ній сферах діяльності держави. У розвинених країнах світу інформаційні технології на транспорті в сукупності з системами навігації і спостереження дають можливість відслідко� вувати й аналізувати транспортні потоки на автодорогах та внутрішніх водних шляхах, рухомий склад на залізницях; проводити на� копичення й аналіз отриманої інформації в інтелектуальних транспортних мережах; ви� користовувати оброблену інформацію для прийняття управлінських рішень і функціо� нування транспортно�логістичних центрів. У країнах ЄС та в Сполучених Штатах Америки нікого вже не цікавить організація простих каналів зв'язку з транспортними засобами: мова сьогодні йде про розвиток могутніх інте� лектуальних систем і комплексів, основаних на інтегруванні систем навігації, зв'язку та нагляду у сукупності з інформаційними тех� нологіями, що націлені на безумовне вико� нання базових вимог, таких, як забезпечення безпеки і виконання графіку руху транспорт� них та інших засобів. У цьому аспекті дуже важливою є координація дій у галузі упра� вління рухомими об'єктами між цивільними установами та військовими уповноваженими органами. Особливо це стосується управлін� ня повітряним рухом, що відзначається у ре� комендаціях одинадцятої аеронавігаційної конференції ICAO, яка відбулася у 2003 р. у Монреалі, зокрема у докладі комітету А щодо "представлення та оцінки глобальної експлуа� таційної концепції організації повітряного руху". Рівень сучасних технологій в галузі наві� гації, зв'язку та нагляду, колосальний прогрес в інформатизації дають можливість створю� вати інтегровані системи, в однакової мірі за� стосовні в системах управління усіма видами рухомих об'єктів як у цивільній, так і у військо� вій сферах. Зокрема, в більшості країн НАТО, у тому числі США, Франції, Польщі та ін., ефективно функціонують об'єднані цивільно� військові системи управління повітряним рухом. 6 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Інтелектуальні транспортні системи роз� робляються також у рамках таких Європейсь� ких проектів, як ARTS (Advanced Road Tele� matics in the Southwest), CENTRICO (Central European Region Transport Telematics Imple� mentation), CORVETTE (Coordination and Va� lidation of the Deployment of Advanced Transport Telematics in the Alpine Area), SERTI (South� ern European Road Telematics Implementa� tion), TEN�T (Trans European Network for Transport), ACTIF (Framework Architecture for Intelligent Transport in France), MARTA (Mo� torway Applications for Road Traffic Advisor) та ін. Сьогодні в транспортній галузі України розвивається ряд галузевих інформаційних систем і мереж зв'язку, що працюють автоном� но і не взаємопов'язані одна з однією. В авто� номному режимі працюють інформаційні й інформаційно�керуюючі системи на залізнич� ному транспорті, паралельно йде робота зі створення корпоративної інформаційної сис� теми Укравтодору, свої системи розвивають Украерорух, Укрморрічфлот, реалізуються нові технології на міському пасажирському транс� порті. При цьому у випадку виникнення над� звичайних, аварійних або просто нестандарт� них ситуацій проведення оперативної скоор� динованої роботи є складною справою, а у ба� гатьох випадках – і зовсім неможливою. На� слідками такої інформаційної роз'єднаності є і періодичні затори на підходах до портів, і автомобільні затори, і проблемність побудо� ви складних транспортно�логістичних схем, і відсутність єдиного провізного документа на всьому шляху проходження вантажів. Також пасажири не можуть сьогодні купити наскріз� ний, стикований за часом квиток на літак, на потяг, на автобус. Задачі вдосконалення відомчих інформа� ційних систем, їх міжвідомчої організаційної та інформаційної інтеграції на найближчу перспективу визначаються державними і ві� домчими програмами і планами, такими, як "Комплексна програма утвердження України як транзитної держави у 2002–2010 рр.", "Дер� жавна програма вдосконалення функціону� вання державної системи забезпечення без� пеки судноплавства на 2002–2006 рр.", "По� станова Кабінету Міністрів України № 1281 від 19.07.1999 "Про створення об'єднаної ци� вільно�військової системи організації повітря� ного руху України"", "Програма розвитку на� ціональної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006–2010 рр.", "Націо� нальна програма інформатизації", "Загально� державна (Національна) космічна програма України" тощо. Вказані програми реалізуються відповід� ними міністерствами. Проте відсутність узго� джених підходів у вирішенні споріднених за� вдань, обмеженість або відсутність інформа� ційної взаємодії, інтеграції на організаційно� му та інформаційному рівнях призводять до дублювання робіт і нераціонального викори� стання засобів. У той же час велика кількість актуальних питань залишається поза увагою окремих відомчих програм. Більшість загальних проблем полягає у тому, що: – має місце низький рівень інформаційного забезпечення процесів контролю та упра� вління рухомими об'єктами у галузях транспортного комплексу та їх низька економічна віддача; – відсутні організаційні та функціональні структури, які б об'єднували інформацію про рухомі об'єкти різних відомств; – відсутні інформаційно�телекомунікаційні системи автоматизованого збору та розпо� ділу інформації про рухомі об'єкти; – недосконала система інформування органів державного управління про рухомі об'єк� ти; – високий рівень витрат та низька еконо� мічна віддача існуючих систем інформа� ційного забезпечення управління рухо� мими об'єктами; 7НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація – відсутній державний регламент формуван� ня і раціонального використання інфор� маційних ресурсів для забезпечення уп� равління рухомими об'єктами; – не встановлені права та обов'язки суб'єк� тів управління рухомими об'єктами щодо формування необхідних інформаційних потоків; – відсутня державна система інформацій� но�аналітичних логістичних центрів, що координують перевезення вантажів та пасажирів різними видами транспорту; – не вирішені проблеми захисту інформа� ції від несанкціонованого доступу; – відсутні державні стандарти на цифрові та електронні карти, а також на вітчизняні геопросторові дані; – рівень підготовки персоналу для роботи в умовах експлуатації інтегрованих інфор� маційних систем та застосування сучасних інформаційних технологій недостатній. Для вирішення цих, по суті міжгалузевих, проблем необхідна інтеграція зусиль усіх ві� домств у межах єдиної комплексної програми, яка б сприяла створенню державної інтегроA ваної інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами. Тому розробка та реалізація відповідно до прийнятої у 2003 р. Кабміном України концеп� ції Комплексної програми створення і роз� витку державної інтегрованої інформаційної системи (ДІІС) забезпечення управління ру� хомими об'єктами (зв'язок, навігація, спосте� реження) (далі – Комплексної програми) є над� звичайно актуальною проблемою, розв'язання якої суттєво розширює можливості інформа� ційного середовища держави, що створюєть� ся в межах Національної програми інформа� тизації. На сьогодні проект Комплексної про� грами вже розроблений Харківським Націо� нальним університетом радіоелектроніки в кооперації з більш ніж 40 провідними науково� дослідними організаціями та вищими учбо� вими закладами і з кінця 2005 р. знаходиться на розгляді в Кабінеті Міністрів України. По суті ця Програма спрямована на об'єд� нання не пов'язаних де�юре між собою про� грам та заповнення лакун, що утворилися, тобто на вирішення задач, які мають загальний характер та важливі для багатьох галузей. Вона не відкидає діючі відомчі програми, а забез� печує координацію їх виконання та викорис� тання результатів у інтересах багатьох відомств, у першу чергу – Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства економіки, Міністерства освіти і науки, Міністерства про� мислової політики, Національного космічно� го агентства України, Міністерства надзви� чайних ситуацій, Служби безпеки України, Прикордонної служби тощо. Створення у ході реалізації Комплексної програми ДІІС спрямоване на досягнення та� ких цілей: – підвищення рівня державної безпеки; за� хисту суверенітету держави та її еконо� мічних інтересів; запобігання тероризму; – своєчасне забезпечення органів державної влади і суб'єктів господарювання повною і достовірною інформацією, необхідною для управління рухомими об'єктами, у то� му числі в кризових ситуаціях; – приведення рівня інформаційного забез� печення процесів контролю і управління рухомими об'єктами у відповідність з су� часними світовими вимогами до безпеки транспортного обслуговування; – підвищення ефективності транспортної системи України; забезпечення функціо� нування національних ділянок міжнарод� них транспортних коридорів; дотримання міжнародних стандартів в частині технічно� го забезпечення транзитних перевезень; забезпечення перевізникам можливості використовувати уніфіковане навігаційно� телекомунікаційне обладнання на усьому протязі МТК. 8 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 2. СТРУКТУРА ТА ОСНОВНІ ЗАХОДИ ПРОГРАМИ ПО СТВОРЕННЮ ДЕРЖАВНОЇ ІНТЕГРОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ РУХОМИМИ ОБ'ЄКТАМИ 2.1. Проект Комплексної програми містить три основні розділи (зв'язок, навігація і спос� тереження), які втілюють основні цільові за� дачі ДІІС по забезпеченню управління рухо� мими об'єктами. Однак забезпечення міжві� домчої інтеграції з метою контролю та упра� вління рухомими об'єктами, а також необхід� ність підготовки кадрів для експлуатації сис� теми робить необхідним вирішення ряду ор� ганізаційних питань. Тому Програма викону� ється по п'яти основних напрямах: 1) інформаційне забезпечення – створення і розвиток організаційно�функціональної та інформаційної структури державної інтегрованої інформаційної системи; 2) зв'язок – удосконалення та розвиток за� собів зв'язку і створення системи зв'язку для забезпечення задач управління рухо� мими об'єктами; 3) спостереження – створення та розвиток інтегрованої радіолокаційної системи кон� тролю повітряного простору України, ство� рення та розвиток єдиної системи контро� лю за обстановкою в Азово�Чорноморсько� му басейні, забезпечення функцій згідно з вимогами Генерального штабу Збройних Сил України до умов особливого періоду; 4) навігація – створення та розвиток інтег� рованих систем та засобів навігації, коор� динатно�часова підтримка транспортних засобів та відповідної інфраструктури; 5) освіта – розроблення стандартів освіти і системи підготовки та перепідготовки наукових кадрів і фахівців в інтересах розроблення та забезпечення експлуата� ції систем та засобів ДІІС. Орієнтовне співвідношення обсягів робіт у межах Комплексної програми за напряма� ми наведено на рис. 1. 2.2. У рамках виконання робіт по створен� ню організаційноAінформаційної та інфорA маційної структури ДІІС передбачається ви� конання ряду науково�дослідних (НДР) і про� ектно�конструкторських (ПКР) робіт, призна� чених для створення нормативно�правової та організаційної бази функціонування ДІІС. Зо� крема, планується виконання таких робіт: – розробка і розвиток нормативно�правової бази створення та функціонування ДІІС; – створення організаційно�функціональної структури ДІІС; – створення інформаційно�логічної струк� тури обміну директивними (обов'язкови� ми) потоками інформації в ДІІС; – аналіз необхідності та обґрунтування ство� рення Головного інформаційного центру ДІІС і системи регіональних (міжвідомчих) інформаційно�аналітичних центрів кори� стувачів ДІІС; – розробка і впровадження в ДІІС єдиної інформаційної технології збору, об'єднання та представлення даних про рухомі об'єк� ти від різних джерел спостереження та навігації; – розробка і впровадження в ДІІС єдиного стандарту протоколів та форматів обміну даними про рухомі об'єкти, єдиної систе� Рис. 1. Співвідношення обсягів робіт у рамках Комплексної програми за напрямами 9НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація ми класифікації, індексації та нумерації рухомих об'єктів; – створення та впровадження в ДІІС інте� лектуальних систем підтримки прийнят� тя рішень щодо забезпечення управління рухомими об'єктами; – створення єдиної інформаційно�телеко� мунікаційної мережі ДІІС з використан� ням геоінформаційних технологій; – розробка комплексної системи захисту інформаційних ресурсів ДІІС; – удосконалення існуючої нормативно�пра� вової бази щодо контролю повітряного простору держави та функціонування ци� вільно�військової системи організації по� вітряного руху України, створення пра� вового поля щодо побудови та функціо� нування інтегрованої радіолокаційної си� стеми України (ІРЛСУ); – визначення функцій ДІІС згідно з вимо� гами до умов особливого періоду. 2.3. На сьогоднішній день існуюча система зв'язку складається із відомчих розділених систем технологічного, зонового та магістраль� ного зв'язку, реалізованого здебільше на ана� логових морально і фізично застарілих при� строях. Перехід технологічного транспортного зв'язку на цифрові технології здійснюється дуже повільно. На авіаційному транспорті модернізація зв'язку проводиться з урахуван� ням рекомендацій ІСАО, на морському тран� спорті – з урахуванням рекомендацій ІМО з орієнтацією на використання супутникового зв'язку. На автотранспорті переважно діє лише зв'язок диспетчерів автобусів. Міжвидової уніфікації радіозасобів немає. Покриття тери� торії України надійним зв'язком з рухомими об'єктами різних класів відсутнє. Радіочастот� ний спектр у сучасних системах транспорт� ного зв'язку використовується недостатньо ефективно. Внаслідок зазначених причин телекому� нікаційні системи забезпечення управління рухомими об'єктами не відповідають сучасним вимогам, що є серйозною перешкодою для розвитку транспортної галузі України в цілому та її інтеграції в європейські транспортні сис� теми. В той же час сучасні телекомунікаційні технології дають можливість створювати якісно нову наземну мережну систему зв'язку для забезпечення ефективності управління всіма видами транспорту України. Зокрема, в якості фізичної основи наземної мережі зв'яз� ку може бути використана інфраструктура залізничного транспорту та інші мережі за� гальнодержавного рівня. З урахуванням вищесказаного у рамках робіт щодо вдосконалення та розвитку засобів зв'язку і створення системи зв'язку для забез� печення задач управління рухомими об'єкта� ми планується виконання такого комплексу робіт: – створення організаційно�функціональної та інформаційної структури міжвідомчих інтегрованих систем зв'язку; – розроблення уніфікованої цифрової апа� ратури зв'язку ДІІС; – розроблення системи оперативної оцінки електромагнітної обстановки та забезпе� чення електромагнітної сумісності скла� дових ДІІС; – розроблення нових національних стандар� тів у сфері технологічного зв'язку в ДІІС, гармонізованих з міжнародними стан� дартами; – розроблення технічних засобів передачі дискретних повідомлень, захищеної від завад; – створення спільної автоматизованої мере� жі обміну радіолокаційними та іншими да� ними в Азово�Чорноморському басейні; – розбудова берегового фрагмента системи глобальної морської системи зв'язку в екстремальних ситуаціях та з метою за� безпечення безпеки судноплавства гло� бальної системи на морському узбережжі України. 10 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Частина цих робіт виконується за вже за� твердженими програмами (наприклад, робота по створенню спільної автоматизованої мере� жі обміну радіолокаційними даними надвод� ного спостереження в Азово�Чорноморському басейні). 2.4. Основними засобами спостереження рухомих об'єктів є радіолокаційні (РЛ) засоби військового і цивільного призначення (рис. 2). Вони є елементами систем контролю повітря� ного простору та обслуговування повітряного руху. Кожна з цих систем вирішує свої задачі Рис. 2. Зразки радіолокаційних засобів військового і цивільного призначення, які використовуються в Україні 11НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація роздільно, використовуючи свої власні угру� пування РЛС, підсистеми збору та обробки радіолокаційної інформації. Так, у Збройних Силах України знаходять� ся на озброєнні понад 800 радіолокаційних за� собів. Половина з них зосереджена в радіотех� нічних військах (РТВ) Повітряних Сил Укра� їни, які повинні забезпечувати постійно діюче чергове радіолокаційне поле над усією терито� рією держави. Проте, починаючи від 1991 р., радіолокаційна техніка, а також засоби авто� матизованої обробки, відображення та переда� чі радіолокаційної інформації практично не оновлювалися. Діючі на сьогодні РЛС контро� лю повітряного простору морально і фізично застаріли. Понад 70 % із них відпрацювали свій ресурс. Тому, незважаючи на велику кількість, радіолокаційні пости РТВ не забезпечують су� цільного радіолокаційного поля над усією тери� торією України. Ряд важливих напрямків по� вітряного простору ними не контролюється. Щодо системи управління повітряного ру� ху, то там використовується мінімальна кіль� кість безперервно працюючих стаціонарних трасових РЛС, які потенційно перекривають повітряний простір над територією України на середніх і великих висотах (від 3 до 20 км). Але ці РЛС також морально і фізично заста� ріли, потрібна їх модернізація або заміна на більш сучасні. У відповідності з угодою між Міністерст� вом транспорту та зв'язку і Міністерством обо� рони на командних пунктах протиповітряної оборони (рівень бригади і вище) встановлені термінали (резервні диспетчерські автомати� зовані робочі місця), на яких відображається радіолокаційна інформація від районних дис� петчерських центрів Украероруху. Це перший, обмежений, крок у напрямку міжвідомчого обміну інформацією про повітряні об'єкти. Але цього недостатньо, бо простий обмін інформацією не вирішує задачі взаємодопов� нення при організації контролю повітряного простору та управління повітряним рухом. В інтересах ефективнішого використан� ня національних ресурсів потрібна більш ви� сока ступінь інформаційної взаємодії на ос� нові технічної та функціональної сумісності військових та цивільних радіолокаційних за� собів та систем. Саме такою є практика побу� дови радіолокаційних систем спостереження повітряних об'єктів в країнах НАТО. Зразко� вою в багатьох відношеннях є система єдино� го радіолокаційного поля США – USА JSS (The Joint Surveillance System – Об'єднана сис тема нагляду), на яку варто орієнтуватися. Згідно з європейською програмою "Регіо� нальна повітряна ініціатива" в країнах Цент� ральної та Східної Європи від 1998 р. розпо� чато розгортання мережі Національних центрів повітряного контролю, взаємосумісних як по відношенню до цивільних органів управлін� ня повітряним рухом, так і по відношенню до військових органів повітряного контролю, у тому числі на міждержавному рівні. В Російській Федерації також прийнята концепція створення єдиної автоматизованої радіолокаційної системи, яка передбачає пе� редачу інформації про повітряні об'єкти від будь�якого джерела, незалежно від його відом� чої приналежності. Ця інформація може бути отримана всіма органами управління, в зоні відповідальності яких знаходиться дане дже� рело інформації. Створення єдиної цивільно�військової системи контролю повітряного простору і ор� ганізації повітряного руху, яка повинна бути взаємосумісною з аналогічними системами європейських країн, може стати об'єктивно важливим фактором та однією з умов ство� рення єдиного інформаційного поля України та країн Євросоюзу. За рахунок об'єднання інформації цивіль� ної та військової систем і узгодження режиму їх функціонування може бути значно змен� шена (майже в два рази) кількість радіолока� ційних постів (РЛП) і РЛС огляду повітряного простору. При цьому буде досягнуто як на� 12 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 дійний контроль повітряного простору, так і необхідна якість управління повітряним рухом та безпека польотів літальних апаратів. Одно� часно буде забезпечено одну з головних цілей інтеграції – мінімізацію сумарних витрат дер� жави. Тільки за рахунок скорочення чисель� ності РЛП економія бюджетних коштів може становити сотні мільйонів гривень за рік. При інтеграції систем спостереження пе� редбачаються такі дії: – узгодження єдиної технічної та техноло� гічної політики щодо удосконалення та розвитку джерел інформації, засобів ав� томатизованого збору, обробки та пере� дачі інформації; – забезпечення раціонального поєднання взаємодоповнюючих методів спостережен� ня: а) незалежне спостереження за даними первинних оглядових РЛС; б) залежне спостереження за даними вторинних оглядових РЛС і автома� тичного позиціювання з використан� ням сигналів глобальної навігаційної супутникової системи; – узгодження кількості та територіального розміщення радіолокаційних постів кон� тролю повітряного простору; – отримання інформації всіма зацікавлени� ми органами управління як безпосередньо від первинних джерел (наприклад, РЛС), так і від відповідних відомчих інформа� ційно�аналітичних центрів (пунктів); – узгодження режимів функціонування си� стем спостереження та порядку обміну да� ними, у тому числі в особливий період. Для забезпечення ефективної інтеграції РЛ систем спостереження передбачається та� кож здійснити: – функціональну уніфікацію РЛС (РЛ�ком� плексів) щодо складу, якості та інших ха� рактеристик радіолокаційної інформації; – технічну уніфікацію, яка забезпечить міні� мальні складність, типаж і вартість, висо� ку надійність та інформативність РЛ�тех� ніки (всі РЛС повинні видавати інформа� цію згідно з узгодженими стандартами); – організаційні заходи, які на директивному рівні визначають: хто, кому, якої якості інформацію передає. Означені вище дії загального (організацій� но�технічного) характеру супроводжуються конкретними заходами щодо посилення кон� тролю повітряного та надводного просторів України включно з Азово�Чорноморським ба� сейном. Зокрема, планується виконання таких робіт: – створення постійно діючого над терито� рією України радіолокаційного поля шля� хом інтеграції інформаційних ресурсів Військово�Повітряних Сил Збройних Сил України та Державного підприємства об� слуговування повітряного руху України (Украероруху); – підсилення радіолокаційного поля в зонах техногенно�небезпечних об'єктів, а також вздовж усього державного кордону України; – модернізація існуючих і створення уніфі� кованих первинно�вторинних оглядових РЛС подвійного призначення для ІРЛСУ; – вдосконалення засобів спостереження на малих висотах і засобів контролю зон ци� вільних та військових аеродромів, аквато� рій морських портів і територіальних вод; – розвиток метеорадіолокації, розробка ме� теоканалів в радіолокаційних засобах ог� ляду повітряного та надводного простору для оцінки метеообстановки; – створення та розвиток єдиної системи ви� світлення обстановки в Азово�Чорноморсь� кому басейні як окремої складової ДІІС. Частина робіт виконується за вже затвер� дженими програмами або за рахунок коштів, які щорічно виділяються на утримання існую� чих систем, комплексів і засобів, наприклад: 13НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація – розробка та впровадження апаратно�про� грамних комплексів автоматизованої си� стеми збирання та обробки інформації про повітряну обстановку на пунктах управлін� ня та аеродромах Військово�Повітряних Сил Збройних Сил, уніфікованих з ана� логічними засобами державного підприєм� ства "Украерорух"; – обладнання аеродромів Військово�Пові� тряних Сил Збройних Сил автоматизо� ваними станціями метеорологічного спо� стереження та аеродромними допплерівсь� кими метеорологічними радіолокаторами. 2.5. На даний час навігаційне забезпечен� ня рухомих об'єктів в Україні здійснюється наземними радіомаяками, навігаційними зна� ками та навігаційними орієнтирами, які роз� ташовані на узбережжі Азово�Чорноморсь� кого басейну, радіонавігаційними системами ближньої та дальньої навігації, а також косміч� ними навігаційними системами минулого по� коління "Цикада" та "Цикада�М". Крім того, в Україні функціонує апаратура (кілька пунк� тів) наземної системи "Чайка" (аналог амери� канської системи Loran�C). Головними кори� стувачами цих систем є авіаційний і морський транспорт, інші морські та повітряні рухомі об'єкти. Наземні транспортні засоби (залізнич� ні, автомобільні) не мають навігаційної під� тримки. Перелічені системи фізично та морально застаріли, мають низьку захищеність від пе� решкод. Точність та оперативність визначення координат рухомих об'єктів за їх допомогою не відповідає сучасним вимогам. Дотепер Ка� бінетом Міністрів України не прийнятий один із основних нормативних документів в області радіонавігаційного забезпечення – ра� діонавігаційний план України, проект якого розроблений у Центральному науково�до� слідному інституті навігації і управління. Щодо використання сучасних глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) – GPS (США), ГЛОНАСС (РФ) (та в май� бутньому – європейська система GALILEO), – то потрібно відмітити, що автономне місце� визначення за сигналами цих систем в бага� тьох випадках не задовольняє сучасним ви� могам ряду споживачів по точності, цілісно� сті, доступності та безперервності навігацій� ного забезпечення. Необхідні характеристи� ки якості навігаційного забезпечення за сиг� налами ГНСС можуть бути досягнуті лише за умов створення в Україні (з використанням досвіду інших держав) відповідних диферен� ціальних систем, функціонально доповнюю� чих ГНСС. На початку грудня 2005 р. була підписана Угода між Україною та Європейським співто� вариством і його державами�членами про спів� робітництво щодо Цивільної ГНСС. Цим до� кументом відкриваються реальні можливості використання новітніх супутникових навіга� ційних технологій в інтересах створення в Ук� раїні сучасної навігаційно�телекомунікаційної та інформаційної інфраструктури. Зокрема, в ст. 11 Угоди мова йде про введення в Україні навігаційних послуг з використанням сигналів системи EGNOS – диференціального функціо� нального доповнення систем GPS, ГЛОНАСС, Galileo. Цією статтею Угоди в першу чергу передбачається поширення EGNOS на регіон України через наземну інфраструктуру з ви� користанням українських станцій моніто� рингу. Введення в експлуатацію супутникових доповнень до навігаційних систем, таких, як WAAS у США та EGNOS у Європі, докорін� но змінило підходи до забезпечення надійної навігації сучасного рівня. Розгорнута Євро� пейським Союзом система EGNOS, яка почала своє функціонуванням у 2005 р., створювалася для забезпечення вирішення задач навігації з більшою в 5–7 разів точністю та суттєво під� вищеною надійністю. Це призвело до того, що в світі практично всі фірми�розробники та постачальники супутникового навігаційно� 14 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 го обладнання перейшли на технологію суміс� ного використання сигналів GPS і ГЛОНАСС, а також сигналів супутникових функціональ� них доповнень WAAS, EGNOS та ін. В межах Національної космічної програ� ми Науково�дослідним інститутом радіови� мірювань (м. Харків) в Україні розробляється також система космічного навігаційно�часо� вого забезпечення, яка будується за принци� пами EGNOS. Але поки що ця система на те� риторії України не функціонує. Завдяки зу� силлям департаменту "Укрморрічфлот" Мін� трансзв'язку та ДП "Орізон�Навігація" на уз� бережжі Азово�Чорноморського басейну роз� горнуті та функціонують для забезпечення руху морських судів три диференціальні кон� трольно�корегуючі станції (ККС) GPS/ГЛО� НАСС (поблизу м. Керч, м. Одеси та на ост� рові Зміїний). Подібних ККС для забезпе� чення навігації авіаційного, автомобільного та залізничного транспорту на території Украї� ни поки що немає. В цілому зараз в Україні відсутнє навіга� ційне забезпечення на сучасному рівні якості. Роботи виконуються різними організаціями та відомствами, немає єдиного плану, що при� зводить до дублювання робіт, збільшення їх� ньої вартості, а також створення несертифі� кованої продукції, яка не гарантує відповід� ної якості та не задовольняє зрослі вимоги користувачів до навігаційного забезпечення з урахуванням технічної політики та стандар� тів у галузі радіонавігації міжнародних орга� нізацій ICAO, IMO та ін. Практично ще не розпочаті роботи по реалізації технології CNS/ATM, прийнятої ICAO. Саме ця техно� логія передбачає інтеграцію засобів та систем навігації, зв'язку та спостереження з викори� станням ГНСС та супутникових систем зв'яз� ку. В результаті в Україні ще не створено єди� ного навігаційно�геоінформаційного простору. Для виправлення ситуації, що склалася, в навігаційному блоці Комплексної програми ДІІС передбачається проведення таких робіт: – створення системи та мереж контрольно� корегуючих станцій для їх спільного ви� користання з космічними (GPS/ГЛО� НАСС/EGNOS/Galileo) і наземними ра� діонавігаційними системами; – створення системи безперервного моніто� рингу навігаційного поля ГНСС з тери� торії України; – створення уніфікованого ряду апаратури користувачів, розширення функціональних можливостей і сервісних послуг, в тому числі з використанням геоінформаційних технологій; – комплексування засобів космічних систем радіонавігації з засобами на інших фізич� них принципах; – забезпечення захисту від завад радіона� вігаційних систем і засобів визначення їх місця розташування, а також захисту їх інформаційних ресурсів від впливу нена� вмисних і навмисних радіоперешкод; – створення технічних і програмних засо� бів, що забезпечують взаємодію та обмін інформацією підсистем навігації ДІІС з підсистемами спостереження і зв'язку; – створення системи обробки, накопичення, архівації і збереження навігаційних даних ДІІС; – розвиток і підтримка базового координат� но�часового геодезичного і метрологічного забезпечення ДІІС як основи вирішення задач управління рухомими об'єктами на території України. Значна кількість робіт в області коорди� натно�часової і навігаційної підтримки задач управління транспортом виконується відповід� но до затверджених урядом України програм. Наприклад: – створення державної мережі моніторингу глобальних навігаційних супутникових си� стем (згідно з постановою Кабінету Міні� стрів України № 470 від 14 квітня 2004 р.); – створення національної наземної дифе� 15НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація ренціальної підсистеми глобальної наві� гаційної супутникової системи для висо� коточного позиціювання та навігації (згід� но із Загальнодержавною (Національною) космічною програмою України на 2003– 2007 рр. та Указом Президента України № 933/2005 від 10 червня 2005 р.); – створення елементів системи інформацій� ного забезпечення на автомобільних до� рогах загального користування (згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 586 від 27 квітня 2002 р. ). 2.6. Останній (п'ятий) напрям виконання Комплексної програми створення ДІІС – каA дрове забезпечення. Для більшої частини спеціальностей в Україні вже склалася досить якісна система підготовки кадрів. Однак на сьогоднішній день відчувається недостаток фахівців для роботи у сфері супутникових навігаційних техноло� гій, а також у сфері загального контролю та управління рухомими об'єктами різного при� значення. Щодо супутникових навігаційних технологій, то в даний час в Україні цільова підготовка таких спеціалістів майже не про� водиться. Як виняток є учбові курси, що про� понують студентам Національний авіаційний університет (підготовка авіадиспетчерів), Донецький Національний технічний універ� ситет і Львівський Національний політех� нічний університет (підготовка студентів за спеціальностями геодезія, картографія, ГІС) та ін. Фахівців, яких готують вузи України, явно недостатньо. Водночас підприємства та� ких міністерств та відомств, як Міністерство промислової політики, НКАУ, що працюють у галузі розробки апаратури та наземних до� повнень ГНСС, потребують фахівців, які во� лодіють навиками роботи в галузі супутнико� вих технологій. Практично не проводиться підготовка фа� хівців для роботи в автоматизованих інфор� маційних диспетчерських центрах управлін� ня транспортними засобами. Для вирішення галузевих та загальних за� дач забезпечення управління рухомими об'єк� тами потрібні фахівці зі знанням основ декіль� кох наук, а саме: радіотехніки, електроніки, комп'ютерних технологій, автоматизації і уп� равління, радіолокації, інформатики, навігації, зв'язку, геоінформаційних технологій і т. ін. З метою якісного та своєчасного кадрового за� безпечення ДІІС доцільно доповнити "Пере� лік напрямків та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих на� вчальних закладах за відповідними освітньо� кваліфікаційними рівнями" спеціальністю "Ін� тегровані інформаційні системи (зв'язок, наві� гація, спостереження)", програма бакалаврату якої повинна врахувати принципову особли� вість підготовки фахівців широкого профілю. У межах вищесказаного необхідно протя� гом кількох років розробити державні та га� лузеві стандарти вищої освіти, а також розпо� чати підготовку спеціалістів усіх кваліфіка� ційних рівнів, які спроможні професійно ви� конувати роботи зі створення, розвитку та подальшого застосування ДІІС. 2.7. На рис. 3. наведено варіант побудови організаційно�функціональної структури ДІІС. До складу ДІІС повинні входити такі ві� домчі та міжвідомчі інформаційні системи: – інформаційні системи забезпечення упра� вління рухомими об'єктами в повітряно� му просторі; – інформаційні системи забезпечення уп� равління рухомими об'єктами в водному (надводному та підводному) просторі; – інформаційні системи забезпечення упра� вління рухомими об'єктами наземного транспорту (автомобільного і залізнич� ного). У всіх перелічених системах передбача� ється наявність таких функціональних підси� стем ДІІС: 16 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 – інтегровані системи і засоби спостере� ження; – інтегровані системи і засоби навігації; – системи і засоби зв'язку; – інформаційні центри ДІІС і її інформа� ційний ресурс. Усі складові ДІІС об'єднані телекомуні� каційною мережею, що забезпечує обмін інформацією. Інформаційні центри ДІІС за� безпечують збір, обробку, зберігання та розпо� діл різнорідної інформації про рухомі об'єкти, координацію функціонування відомчих та Рис. 3. ОрганізаційноAфункціональна структура ДІІС Примітка: ІАЦ – інформаційно�аналітичний центр 17НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація міжвідомчих систем, а також проводять ана� ліз інформації та викриття небезпечних ситу� ацій, що можуть статися з рухомими об'єкта� ми. На рис. 4 наведено варіант побудови пер� спективної об'єднаної цивільно�військової системи контролю повітряного простору та організації руху об'єктів в повітряному про� сторі Україні. Ця система повинна стати складовою ДІІС в частині інформаційного забезпечення контролю та управління рухо� мими об'єктами у повітряному просторі. На рис. 5 наведено варіант побудови перспектив� ної системи моніторингу та інформаційного управління рухом суден та кораблів в Украї� ні, що повинна стати складовою ДІІС в час� тині інформаційного забезпечення контролю та управління рухомими об'єктами у морсь� кому та річному просторі. На рис. 6 – варіант побудови перспективної інтегрованої системи моніторингу та забезпечення управління ру� хом автомобільного транспорту в Україні, що повинна стати, разом з інформаційною систе� мою забезпечення контролю та управління залізничним транспортом, складовою ДІІС в частині інформаційного забезпечення контро� лю та управління наземними рухомими об'єк� тами. Рис. 4. Структура об'єднаної цивільноAвійськової системи контролю повітряного простору та організації повіA тряного руху України (перспектива) Примітка: ГКЦ – головний командний центр; ГШ ЗСУ – Генеральний штаб Збройних Сил України; ЦОРКС – центр оператив� ного реагування на кризові ситуації; НЦПК – національний центр повітряного контролю; КПП і ОПР – контроль повітряного простору і організації повітряного руху; РДЦ – районний диспетчерський центр; ПС ЗСУ – Повітряні Сили Збройних Сил Ук� раїни; РЛП – радіолокаційний пост; ЦПО – центр повітряних операцій; ЦУО – центр управління і оповіщення; КП ртб – команд� ний пункт радіотехнічного батальйону; орлр – окрема радіолокаційна рота. 18 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Створення ДІІС передбачає такі види ін� теграції: – інформаційна інтеграція, яка забезпечить створення єдиного інформаційного просто� ру в сфері управління рухомими об'єктами; – функціональна інтеграція, яка передбачає використання засобів спостереження, на� вігації, зв'язку та засобів автоматизації об� робки інформації міжвідомчого призна� чення; – технічна (технологічна) інтеграція, яка передбачає уніфікацію засобів спостере� ження, навігації, зв'язку та засобів авто� матизації. Нижче нами в межах Комплексної програ� ми відносно докладно представлені шляхи ви� рішення проблем навігаційного забезпечення транспортного комплексу України. 3. НАВІГАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСПОРТНОГО КОМПЛЕКСУ 3.1. Основу навігаційного блоку Комплексної Рис. 5. Структура об'єднаної цивільноAвійськової системи моніторингу та управління рухом суден та кораблів Примітка: СП ССОС – система приймання сигналів від суднових систем охоронного сповіщення; ССМС – супутникова система моніторингу суден; ДМРКЦ – Державний головний морський рятувально�координаційний центр; ГКЦ – головний командний центр; СРРС – служба регулювання руху суден; ЦОРКС – центр оперативного реагування на кризові ситуації; БІП – береговий інформаційний пост; ВМБ – військово�морська база; ВМС – військово�морські сили; ГШ ЗСУ – Генеральний штаб Збройних Сил України; ІАЦ – інформаційно�аналітичний центр. 19НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація програми складають системи та засоби супут� никової навігації. Технології, що в ній викори� стовуються, відрізняються високою точністю порівняно з іншими технологіями. Ця обста� вина спонукала швидке зростання попиту на засоби супутникової навігації. Дослідження ринку навігаційних послуг, які були представ� лені на конференції ION GPS 2002, показали: очікується, що до 2020 р. приблизно 50 % усіх комерційних транспортних засобів, обладна� них ГНСС�приймачами, складе близько 150 млн одиниць (рис. 7, див. стор. 33). Для GALІLEO/GPS зростання складе від 33 млн одиниць у 2010 р. до 140 млн у 2020 р. При цьому доходи від продажу устаткування виро� стуть від 7 млрд євро в 2010 р. до 12 млрд євро в 2015 р. Загальна щорічна валова виручка на цьому ринку досягне 46 млрд євро до 2020 р. Наведені пропорції зростання ринку по� слуг супутникових навігаційно�телекомуніка� ційних технологій значною мірою справедли� ві і для України. Основна різниця полягає в тому, що темпи кількісного зростання навіга� ційного устаткування і пов'язаних з ним по� слуг в Україні значно перевершать відносно насичений ринок Європи. Варто очікувати, що в Україні ринок послуг ГНСС до 2020 р. може скласти приблизно 1–2 млрд євро. 3.2. Як зазначалося вище, найважливішим напрямком модернізації транспортного ком� плексу є перехід до новітніх технологій і за� собів навігаційно�телекомунікаційного забез� печення для створення умов найбільшої ефек� тивності функціонування транспортної сис� теми. Ефективність прямо залежить від інфор� маційної забезпеченості і вірогідності джерел Рис. 6. Структура інтегрованої системи моніторингу та забезпечення управління рухом автомобільного трансA порту Примітка: АТ – автомобільний транспорт; МО – Міністерство оборони; ДАІ – Державна автомобільна інспекція; ІАЦ – інформаційно�аналітичний центр; МВС – Міністерство внутрішніх справ; МНС – Міністерство з питань надзвичайних ситуацій. 20 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 і методів одержання інформації про рухомі об'єкти. Нові інформаційні технології з вико� ристанням ГНСС дають можливість по�но� вому підійти до задач управління і забезпе� чення безпеки руху автотранспорту. Розвиток супутникової навігації в Україні забезпечить найбільш ефективне використання можли� востей транспорту, як це вже спостерігається у передових країнах світу. Впровадження на транспорті сучасних навігаційно�телекомунікаційних технологій дасть змогу вирішити ряд актуальних задач, таких, як: – підвищення безпеки функціонування тран� спорту, у першу чергу пасажирського, здій� снення моніторингу транспортного процесу; – реалізація єдиної технології управління і забезпечення безпечного функціонування автотранспорту, особливо при перевезен� нях пасажирів і небезпечних вантажів; – забезпечення своєчасного виявлення місць ДТП і НС; – забезпечення ефективної взаємодії муніци� пальних оперативних служб при ліквіда� ції наслідків ДТП і НС. 3.3. Виконання заходів Комплексної про� грами в частині навігації забезпечує вирішен� ня таких питань упровадження супутникових навігаційних технологій у транспортний ком� плекс України: – реалізація і забезпечення безперервного моніторингу (нагляду) характеристик точ� ності і надійності супутникового навіга� ційного забезпечення по сигналах GPS/ EGNOS, а надалі і ГЛОНАСС/Galileo/ EGNOS на території України за підтрим� кою базового координатно�часового за� безпечення; реалізація заходів щодо інте� грації в систему EGNOS (розширення зони дії системи EGNOS на територію України відповідно до угоди між Україною і ЄС, підписаною 1 грудня 2005 року в Київі); – створення єдиної електронної картогра� фічної бази для забезпечення вирішення задач навігації по сигналах ГНСС за під� тримкою базового координатно�часового забезпечення України; – оснащення транспортних засобів супут� никовим навігаційним устаткуванням, сертифікованим в Україні, та інтегрованим навігаційно�телекомунікаційним устат� куванням диспетчерських систем залеж� ного спостереження і управління транс� портними засобами; – застосування інтегрованих навігаційних систем (супутникові + інерціальні та ін. системи) для транспорту в умовах підви� щених вимог до захищеності від перешкод і надійності навігації мобільних об'єктів; – стандартизація супутникових навігаційних послуг, розвиток і гармонізація норматив� но�правової бази по впровадженню і ви� користанню ГНСС�технологій з норма� тивно�правовою базою країн Європейсь� кого Союзу. Слід особливо згадати і про такий напрям, як створення і впровадження в Україні (у рам� ках реалізації 2�ї Загальнонаціональної Кос� мічної програми) системи СКНОУ – вітчиз� няного диференціального навігаційно�геоде� зичного функціонального доповнення (типу EGNOS) глобальних систем GPS/ГЛОНАСС/ Galileo. Дамо короткі пояснення до перерахова� них напрямів і заходів. 3.4. Функціонуючі глобальні навігаційні супутникові системи GPS та ГЛОНАСС (си� стема ГЛОНАСС поки що є з неповним орбі� тальним угрупуванням) широко використо� вуються для вирішення задач навігації, однак вони мають ряд істотних недоліків: – недостатня точність, що залежить від міс� ця і часу, у деяких випадках вона обме� жується кількома десятками і навіть сот� нями метрів; – недостатня надійність – сигнали від су� 21НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація путників найчастіше недоступні в місцях зі складним рельєфом (висотні будинки у великих містах, гориста місцевість і т. ін.); – переважний військовий статус цих сис� тем супроводжується для мирних корис� тувачів постійною небезпекою раптового, несподіваного збою в роботі навігаційно� го устаткування в критичних ситуаціях. Так, випадки навмисного вимикання сис� теми GPS для окремих регіонів уже мали місце. Широко відомі такі, обмежуючі точність і надійність навігації, спеціальні режими роботи GPS (наприклад, режим SA ("селективний доступ") і AS (вклю� чення закритого Y�коду замість P�коду), що можуть бути активовані в будь�який момент за рішенням Президента або Мін� оборони США без попередження. Диференціальні функціональні допов� нення (такі, як EGNOS) вирішують задачі підвищення точності і надійності навігації по сигналах GPS, однак тільки в межах зони об� слуговування диференціальної системи. В міру віддалення користувача від цієї зони точність і надійність навігаційних визначень знижу� ється, причому дійсна залежність їх знижен� ня від віддаленості не визначена. В даний час Україна не входить до зони обслуговування EGNOS, але граничить з нею і може скорис� татися послугами, наданими цією системою. Однак якісні і кількісні характеристики наві� гаційних послуг EGNOS на території Украї� ни поки що залишаються невідомими. Тому першою задачею при впровадженні супутникових технологій у навігацію транс� порту в Україні є вирішення задачі забезпе� чення незалежного моніторингу навігаційA них характеристик GPS/EGNOS на всій те� риторії держави. Дана задача є одним з еле� ментів прийнятої ЄС технології розширення зони покриття EGNOS. У 2005 р. роботи зі створення відповідної системи моніторингу вже почалися. Актуальність цієї задачі стане ще більшою, після того як НКАУ завершить розробку Си� стеми космічного навігаційного забезпечення України (СКНЗУ). Для цієї системи буде по� трібно проведення сертифікації з залученням експерта, у якості якого повинен виступати основний споживач послуг – Міністерство транспорту і зв'язку. 3.5. Одним із факторів, що стримують розвиток навігації в Україні, є відсутність еле� ктронної картографічної бази для забезпечен� ня вирішення задач навігації по сигналах ГНСС. У зв'язку з розвитком світового ринку наві� гації і посиленням ролі держави у формуван� ні вітчизняного ринку супутникових навіга� ційних технологій створюються сприятливі умови для якісної зміни ситуації. Загальний підйом ринку формує попит на карти як серед фірм і організацій різної форми власності, так і серед приватних осіб. Якісна навігацій� на картографічна основа стимулює розвиток вітчизняної навігаційної апаратури і вітчиз� няних систем навігації. У рамках створення єдиної електронної картографічної бази вирішується і така за� гальнонаціональна задача, як формування та підтримка базового координатно�часового забезпечення України та геодезичних мереж України найвищої точності. Ці роботи здій� снюються в Україні Головною астрономічною обсерваторією НАН України та НДІ геодезії і картографії (м. Київ) з використанням пер� манентних референцних GPS�станцій, які вхо� дять до складу мереж міжнародного сервісу IGS/EPN. Активний розвиток навігаційних систем дасть можливість не тільки постачати водіїв інформацією як проїхати, але також і опера� тивною інформацією про пробки, затори, ре� монтні роботи і т. ін, що приведе до істотного розвантаження вулиць великих міст. Особливо це актуально з урахуванням того, що обсяг міжнародних перевезень за зовніш� ньоторговельним показником за останні 25 ро� 22 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 ків подвоївся і досяг 50 % сукупного вантажо� обігу (ввіз, вивіз і транзит) практично в кож� ній країні з розвиненою ринковою економікою. Зокрема, в Україні міжнародні перевезення здійснюють більше 20 тис. одиниць транс� портних засобів, які в першу чергу повинні бути оснащені супутниковим навігаційним устаткуванням. Безпосередньо з цим пов'язана проблема, що дісталася Україні від СРСР і яка дотепер ще не вирішена – це обмеження точності ко� ординатних визначень рівнем ± 20 метрів. Координати, визначені з більш високою точ� ністю, вважаються секретними, а особа, що їх визначила, підпадає під дію відповідних зако� нів. Персональні навігатори можна придбати зовсім вільно, а от їхнє використання фор� мально недопустиме. Наявність такого обме� ження де�факто не дозволяє зробити супут� никову навігацію масово доступною, тому що точність координатних визначень при її ви� користанні приблизно на порядок (чи більше) вище дозволеної. Проблема забезпечення секретності для отриманих координатних визначень існує і в Росії. Але до кінця 2006 р. вона повинна бути вирішена: відповідні рішення були прийняті й оголошені у засобах масової інформації. В Україні необхідно активізувати діяль� ність у цьому напрямку. Без вирішення пробле� ми точності координатних визначень (зняття її обмеження) не можна розраховувати на збільшення обсягу транзитних транспортних перевезень через територію України. 3.6. Широке використання супутникових навігаційних технологій на транспорті пов'я� зано з розвитком ринку навігаційно�телеко� мунікаційного устаткування. Очевидно, через слабкий розвиток вітчизняної бази цей ринок в основному буде заповнюватися імпортним устаткуванням. Серед вітчизняних виробни� ків можна виділити тільки НПО "Орізон�На� вігація", що випускає навігаційне устатку� вання, і ряд підприємств та організацій, що орієнтуються на вирішення задач інтеграції в рамках диспетчерських систем для наземного транспорту – AVL. Непідготовлений українсь� кий ринок у таких умовах виявляється мало захищеним від неякісної продукції. Ця обста� вина робить дуже важливим проведення ре� тельного аналізу ринку супутникового наві� гаційного устаткування, його сертифікації і вироблення відповідних рекомендацій кори� стувачам. 3.7. Дуже важливим питанням, яке вирі� шується у навігаційному блоці Комплексної програми, є підвищення надійності і захище� ності від перешкод навігаційного забезпечен� ня по сигналах ГНСС. Щодо послуг EGNOS, то треба відзначити таке. Максимальна кутова висота над горизон� том, на якій спостерігаються супутники з те� риторії України, дорівнює приблизно 28,5 гра� дусів, що обмежує зону прийому сигналів EGNOS через рельєф місцевості (рис. 8). У цих умовах дуже важливим є виробництво ("про� вайдінг") послуг EGNOS з використанням альтернативних засобів доставки інформації, зокрема спеціально розробленої в країнах ЄС технології SISNet (передача EGNOS�корек� цій по каналах Internet). У рамках цієї техно� логії інформація, яка сформована у центрі обробки інформації (МСС), доставляється по каналах Інтернет і поширюється з викори� станням GSM/GPRS. Рис. 8. Обмеження зони прийому сигналів EGNOS через рельєф місцевості 23НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація Винятково важливим і радикальним за� собом підвищення надійності навігації є інте� грація приймачів навігаційних сигналів з інерціальними системами, що стала дуже по� пулярною в останні роки в розвинених краї� нах світу. Використання інтегрованих систем дає можливість зберегти високу точність і на� дійність координатних визначень навіть за умов періодичної втрати сигналів супутників (наприклад, в умовах руху по складній пере� січеній місцевості – тунелі, висотні будівлі, гірський рельєф і т. ін.). Приклад ефектив� ності використання інтегрованих систем на� ведений на рис. 9 (див. стор. 33). На даному рисунку чітко видно, що інтеграція GPS�при� ймача та інерціальної системи (червона лі� нія) компенсує похибки навігаційних визна� чень й надає достовірні значення координат на відміну від того випадку, коли інерціальна система не використовується (чорна лінія). 3.8. Впровадження супутникових техно� логій у транспортну галузь України дасть можливість вирішити не тільки вищезазначе� ні (п. 3.3) питання, а й реалізувати кілька нових для України функцій, які матимуть позитивні економічні наслідки. Для цього в рамках Комплексної програми створення ДІІС пе� редбачаються, наприклад, такі роботи: – розробка технічного проекту створення і впровадження на всіх видах автомобіль� ного транспорту систем автоматизованого обліку пройденого шляху; – розробка системи автоматизованого аналі� зу ДТП з використанням бортового супут� никового обладнання автотранспортних засобів; – створення системи моніторингу дорожньо� го покриття з використанням супутнико� вих навігаційних технологій та розробки проектів його ремонту. Розглянемо ці роботи трохи детальніше. Системи (європейського типу) автомати� зованого обліку пройденого шляху рухомим об'єктом використовуються з метою його об� числення. В Україні подібні системи доціль� но використовувати в першу чергу для виз� начення і стягнення дорожнього мита на ав� томобільних дорогах вищої категорії, які бу� дуються в Україні в рамках створення транс� портних коридорів. Також вони можуть бути використані для контролю диспетчерськими пунктами автопідприємств маршрутів руху підпорядкованого автотранспорту. Система автоматизованого аналізу ДТП вимагає підвищення ефективності праці ор� ганів Державтоінспекції, особливо в умовах різкого зростання транспортних потоків і по� в'язаного з цим зростання кількості ДТП. Впровадження даної системи дасть змогу ана� лізувати причини ДТП, а також оперативно і з великою достовірністю установлювати вин� них без довгострокового блокування автодо� ріг, як це робиться нині. З часом вона повинна бути розвинена для вирішення інших питань, пов'язаних з контролем дотримання правил дорожнього руху (у даний час, наприклад, у Великій Британії подібна система впроваджу� ється для контролю дотримання правил пар� кування автомобілів). Щодо створення системи моніторингу стану доріг, то мова йде про формування ав� томатизованої системи збору й обробки ін� формації про топологію дорожнього покриття. В рамках створення цієї системи передбача� ється організація парку вітчизняних автомо� більних лабораторій, що дасть можливість у високому темпі (при швидкості руху лабора� торії до 40–50 км за год.) отримувати інфор� мацію про топологію доріг. Точність отриман� ня геометричних характеристик дорожнього покриття у системі координат, пов'язаної з корпоративною геодезичною мережею, стано� витиме приблизно 1 см, що є актуальним для проведення робіт з паспортизації автомобіль� них доріг і розробки проектів їх ремонту. Про доцільність цієї роботи свідчить ось що. Автомобільні дороги загального користу� 24 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 вання, більша частина яких запроектована і побудована під осьове навантаження в 6 тонн і менше, сьогодні приймають великовантажні автомобілі з навантаженнями до 12–15 тонн на вісь, що значно знижує термін їхньої служ� би. На окремих коридорах доріг III і IV техніч� них категорій, розрахованих на інтенсивність руху до 3 000 автомобілів на добу, транспорт� ний потік сягає до 5 000–6 000 автомобілів на добу, у якому зазвичай близько 30–40 % ван� тажних автомобілів з підвищеними осьовими навантаженнями. Це призводить до інтенсив� ного зносу дорожнього покриття через його технічну невідповідність таким осьовим на� вантаженням. Поганий технічний стан дорожнього по� криття призводить до зниження експлуатацій� них швидкостей, підвищення транспортних експлуатаційних витрат, збільшення риску аварійності. За оцінками експертів, при русі автотранспортних об'єктів по дорогах без удо� сконаленого покриття витрата палива зростає в середньому на 30 %; відповідно збільшуєть� ся обсяг шкідливих викидів у атмосферу. Крім прямої шкоди здоров'ю людей це спричиняє загальне забруднення автотранспортом нав� колишнього середовища і прискорює проце� си утворення парникових газів та глобально� го потеплення клімату. 3.9. Як показує світовий досвід, застосу� вання інформаційних навігаційно�телекому� нікаційних технологій в транспортному ком� плексі дасть можливість : а) в авіації: – забезпечити більш точне проходження за� даного маршруту польоту; – скоротити тривалість польотів за марш� рутом, таким чином скоротивши витрати на проведення регламентних робіт; – забезпечити високу точність параметрів руху літака, що передаються диспетчерсь� ким службам; – підвищити безпеку польотів і посадки; – знизити на один–два порядки вартість ае� родромних і бортових комплексів забез� печення заходу на посадку і посадки літа� ків, у тому числі і систем сліпої посадки в умовах поганої видимості; – забезпечити економію палива в десятки млн грн. за рік на кожен літак; – підвищити у цілому економічну ефектив� ність експлуатації повітряних судів (між� народний досвід свідчить, що витрати на авіаперельоти скорочуються в середньо� му на 20–30 %); б) на залізничному транспорті: – забезпечити високоточний контроль міс� ця розташування і швидкості потягів на високошвидкісних залізницях, дотриму� ватися оптимального швидкісного режи� му руху потягів; – підвищити ефективність супроводу ванта� жів за рахунок моніторингу місцеположення окремих вагонів та безпеку залізничних спо� лучень, особливо при розчепленні вагонів; – забезпечувати оперативне проведення ря� тувальних робіт при виникненні аварій� них ситуацій; – забезпечувати ефективне управління ве� ликовантажними складами, особливо при використанні розподіленої тяги; – підвищити ефективну економічну експлу� атацію залізничного транспорту (міжна� родний досвід показує підвищення ефек� тивності в середньому на 10–15 %); в) для автомобільного транспорту: – оптимізувати маршрути руху, синхронізу� вати роботу всіх транспортних засобів, скоротити час простою; – оптимізувати планування руху, виходячи з точного знання місця знаходження транспортного засобу; – надати можливість диспетчерові одержува� ти інформацію про місце знаходження транспортного засобу у реальному часі, тим самим зекономити телефонні розмови, пов'язані з визначенням місця розташуван� ня автомобіля, що складає до 50 % трафіку; 25НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація – скоротити час оберту рейсу, збільшити обо� ротність на 20–30 %; – збільшити прибуток транспортних компа� ній за рахунок збільшення оберту транс� портних засобів; – забезпечити безпеку перевезень, у тому числі за рахунок контролю роботи водія, контролю дотримання заданого маршруту, унеможливлення водієві нецільового ви� користання автомобіля, введення в оману про своє місце знаходження по телефону, простоювання без поважної причини, а потім надолуження упущеного часу, що може привести до аварійної ситуації; – забезпечити зниження страхових внесків від 15 до 50 %, у залежності від виду стра� хування і страхової компанії; – забезпечити економію пального і моторе� сурсів у середньому на 10–20 %, скороти� ти витрати на проведення ремонтних ро� біт, збільшити термін служби автомобіля; г) для морського і річкового транспорту: – забезпечити високу точність проходження по заданому маршруту; – забезпечити економію палива в середньо� му на 10 %; – забезпечити високу точність прив'язки ре� зультатів проведення гідрологічних робіт; – скоротити тривалість проходження судів за маршрутом; – підвищити безпеку навігації в умовах шельфу, у вузькостях і в портах, особливо в умовах поганої видимості; – забезпечити оперативне проведення ря� тувальних робіт при виникненні аварійних ситуацій; – скоротити час вантажно�розвантажуваль� них робіт у порту за умов оснащення авто� навантажувачів приймачами GPS і введен� ня бази даних про розміщення контейнерів; – підвищити у цілому економічну ефектив� ність експлуатації морського і річкового транспорту в середньому на 15–20 %. Ефективність впровадження інформацій� них, навігаційно�телекомунікаційних техноло� гій у транспортному комплексі не обмежуєть� ся тільки сферою навігації. Не менш важливим є зниження собівартості робіт, що забезпечу� ють безперебійне функціонування транспорт� ного комплексу взагалі. До них відносяться: – будівництво і ремонт автомобільних доріг і залізниць, мостів, транспортних розв'я� зок (насамперед у рамках проектів ство� рення Міжнародних транспортних кори� дорів (МТК) і Євро�Азійського транс� портного коридору (TRACECA)); – будівництво і ремонт аеродромних ком� плексів, злітно�посадочних смуг; – будівництво і ремонт портових споруджень; – створення електронних карт та ін. Наведемо приклад. У рамках виконання будівельних і ремонт� них робіт вартість топографо�геодезичних робіт складає близько 1–2 %, що тільки на прикла� ді будівництва ділянки "Вінниця–Київ" Пів� денної Трансєвропейської магістралі (МТК № 3 і № 5) довжиною 146 км і загальною вартістю 2 330 млн грн., пропонованого до виконання на концесійних умовах, становить 25–45 млн грн. Зазначена вартість робіт визначається, насамперед, технологіями, заснованими на використанні геодезичними підприємствами традиційного устаткування. Практика прове� дення геодезичних робіт в Україні показала, що використання супутникових технологій робить більшість геодезичних робіт на поря� док дешевшими, ніж при використанні тради� ційних технологій. Таким чином, при виконан� ні робіт може бути забезпечена значна еконо� мія коштів. При цьому не враховується ско� рочення термінів проведення геодезичних робіт і будівництва в цілому. На сьогодні в Україні знаходиться в ек� сплуатації приблизно 165 тис. км автодоріг. При цьому показник цілісності автомобіль� них доріг в Україні складає 0,28 км/кв. км, що в 4–5 разів нижче, ніж в інших країнах Європи. 26 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Економічний розвиток України, її політика зближення з європейськими країнами дикту� ють необхідність будівництва нових доріг і транспортних магістралей. Їхня довжина по� винна вирости в кілька разів. У цих умовах вартість тільки геодезичних робіт складе при� близно 50 млрд грн. У випадку застосування супутникових технологій ця сума значно скоротиться. Як показує практика розвинених країн Заходу, на 1 долар США, вкладений у створен� ня нових ефективних супутникових навігацій� но�телекомунікаційних технологій, прихо� диться 100–150 доларів США прибутку. Для України на сучасному етапі розвитку варто очі� кувати повернення вкладених коштів на рівні не менш 10:1 з терміном окупності від 3�х до 5�и років. 4. ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ Реалізація Комплексної програми створення ДІІС передбачається в два етапи до 2015 року. На першому етапі (2005–2009 рр.) перед� бачається виконання завдань за такими на� прямами: – проведення необхідних наукових дослід� жень, технічне проектування складових частин та елементів інтегрованої терито� ріально розподіленої системи інформацій� ного забезпечення управління рухомими об'єктами (з орієнтацією на вітчизняних виробників), в тому числі із застосуван� ням технологій подвійного призначення, а також проектування інформаційних центрів користувачів ДІІС; – розробка нормативної бази створення та функціонування ДІІС; – гармонізація законодавства України з між� народним законодавством в області інфор� маційного забезпечення управління ру� хомими об'єктами з врахуванням вимог міжнародних організацій; – розробка методології пред'явлення вимог до існуючих та створюваних елементів ДІІС і контролю за їх виконанням; – формування вимог до технічних елемен� тів ДІІС; – науково�технічне та техніко�економічне обґрунтування напрямків модернізації і створення нових засобів та систем наві� гації, спостереження, зв'язку подвійного призначення; – розвиток критичних технологій створення технічних та інформаційних засобів для ДІІС; – розробка стандартів і протоколів інфор� маційного обміну; – визначення, узгодження і стандартизація технологій доступу, збору, зберігання і пе� редачі потоків інформації ДІІС; – запуск у виробництво технічних засобів спостереження, навігації, зв'язку; – розробка та затвердження планів інтегра� ції відомчих інформаційних систем та їх технічного переоснащення; – організація навчального процесу для за� безпечення підготовки кадрів для ДІІС. На жаль, через різні обставини першо� чергові роботи у межах Комплексної програ� ми розпочаті лише частково, причому за ок� ремими напрямами, що може призвести до зриву строків виконання першого етапу й сут� тєво вплинути на реалізацію другого. На другому етапі (2010–2015 рр.) перед� бачається виконання таких робіт: – створення інтегрованої радіолокаційної системи України; – створення єдиного радіонавігаційного по� ля України; – створення Єдиної системи висвітлення об� становки в Азово�Чорноморському басейні; – створення корпоративної телекомунікацій� ної мережі передачі директивної і міжві� домчої інформації для забезпечення уп� равління рухомими об'єктами; 27НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація – створення інтегрованої територіально розподіленої системи інформаційно�ана� літичної підтримки процесів управління рухомими об'єктами, в тому числі інфор� маційних центрів користувачів ДІІС; – завершення процесу створення державної інтегрованої інформаційної системи за� безпечення управління рухомими об'єкта� ми (спостереження, навігація, зв'язок) та переоснащення відомчих систем зв'язку, спостереження та навігації. 5. ОЧІКУВАНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ Реалізація Комплексної програми в цілому дасть змогу вирішити такі питання: – забезпечити нові додаткові можливості ві� домчих інформаційних систем за рахунок взаємного використання даних про рухо� мі об'єкти; – підвищити рівень безпеки руху об'єктів згідно з вимогами, встановленими між� народними організаціями, у всіх середо� вищах (у повітряному, наземному і над� водному просторах); – підвищити рівень національної безпеки та обороноздатності України; забезпечу� вати попередження можливих терорис� тичних погроз, об'єктивний контроль за об'єктами у повітряному, наземному, над� водному та підводному просторах, недо� торканість кордонів держави; – ввести систему автоматизованого контро� лю транспортних потоків України з необ� хідною якістю в реальному часі; – ліквідувати дублюючі функції і засоби у компонентах ДІІС, впровадити передові ресурсозберігаючі технології, оптимізува� ти маршрути рухомих об'єктів у повітря� ному, наземному, морському та річково� му просторах; – створити нові технології в галузі зв'язку, навігації, локації, та в інформаційній сфері; – підвищити експортний потенціал держави у сфері наукомісткої продукції; – впровадити передові інформаційні та те� лекомунікаційні технології у транспортній галузі, чим посприяти входженню Украї� ни у світовий інформаційний простір; – забезпечити підвищення ефективності пошуково�рятувальних робіт при техно� генних і природних катастрофах у межах території держави і прилеглих акваторіях; – підвищити рентабельність транспортного комплексу і ефективність його викорис� тання; – гармонізувати нормативно�правову базу держави згідно з міжнародними зобов'я� заннями України в сфері управління ру� хомими об'єктами; – отримати значний економічний ефект за рахунок: – оптимізації маршрутів руху, підви� щення швидкості та економічності перевезень усіма видами транспорту на 8–12 %; – економії бюджетних коштів вдвічі в результаті інтеграції військової та ци� вільної радіолокаційних систем, знач� не скорочення кількості радіолокацій� них постів військового призначення та використання засобів подвійного призначення; – відмови від дорогих імпортних зразків радіолокаційної, навігаційної та теле� комунікаційної техніки та підтримки і розвитку вітчизняних виробництв, створення нових робочих місць (сотні тисяч) для зайнятості висококваліфіко� ваних фахівців (сотні мільйонів грн.); – виключення дублювання науково�до� слідних та проектно�конструкторських робіт на міжвідомчому рівні в порів� нянні з існуючим станом (15–20 %); – технічної (технологічної) та функціо� нальної уніфікації засобів спостере� ження та навігації (сотні млн грн.); 28 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 – впровадження нових високотехноло� гічних економічних технологій контро� лю та моніторингу радіолокаційного та навігаційного полів над територією України (10–15 %); – запобігання надзвичайних ситуацій та аварій на транспорті до 10 % в порів� нянні із сучасним станом; – створення та розвитку внутрішнього рин� ку сучасних інформаційно�телекомуні� каційних технологій на транспорті – но� вітнього обладнання, програмних засо� бів та інформаційних послуг (8 млрд грн. протягом 5–7 років) та інших джерел. 6. ВИСНОВКИ Для економіки провідних держав світу наразі характерні інтеграційні процеси. Це з ураху� ванням тенденції зближення України з євро� пейськими країнами впливає на напрями розвитку економіки нашої країни, в тому чи� слі і на інформатизацію основних сфер діяль� ності, в першу чергу – транспортної галузі. Комплексна програма створення ДІІС, що на даний час підготовлена до розгляду Кабінетом Міністрів України, відображає прагнення України до впровадження в еко� номіку передових високих технологій. У результаті реалізації Комплексної про� грами буде створена міжгалузева інформацій� на база даних щодо поточного стану транс� портних засобів та відповідної транспортної інфраструктури, а також засоби контролю та управління транспортом. Це забезпечить: у політичній сфері: сприяння входженню України до спільноти розвинених держав, по� глиблення авторитету України як держави, що розвиває сучасні високі технології у важ� ливій технічній галузі, покращення міжнарод� них стосунків з державами світу; в економічній сфері: покращення еконо� мічної ефективності транспорту України (пові� тряного, водного, наземного) за рахунок під� вищення пропускної здатності транспортних коридорів, економічності та регулярності руху, підвищення рівня безпеки руху, покращення економічних показників господарства Украї� ни як наслідок підвищення ефективності транспортного обслуговування; у технологічній сфері: розробку сучасних імпортзамінних технологій в галузі навігації та управління рухомими об'єктами як пере� думови досягнення технологічної незалежності України, виробництво та поставку вітчизняних засобів, збереження наукомістких технологій; у науковій сфері: розробку науково�ме� тодичних основ побудови систем навігації і управління рухомими об'єктами, відстеження розвитку цих систем; у соціальній сфері: забезпечення надій� ності пасажирських та транспортних переве� зень, створення нових робочих місць, збережен� ня в Україні науково�технічних колективів; у військовій сфері: підвищення оборо� ноздатності України за рахунок використання сучасних ефективних систем спостереження, навігації і управління вітчизняного вироб� ництва для авіаційних, морських та наземних об'єктів військового призначення, створення та поставку у війська високоточної зброї. Після прийняття Кабінетом Міністрів від� повідної постанови для створення і подаль� шого застосування ДІІС треба здійснити такі першочергові організаційні заходи: – призначити керівника робіт по реалізації Комплексної програми; – створити при керівникові Координаційну раду; – створити апарат керівника робіт для уп� равління реалізацією Програми; – визначити організацію, яка буде здійсню� вати науковий супровід виконання Про� грами і координування наукових дослід� жень у цій галузі; – визначити щорічний бюджет апарата ке� рівника робіт і організації наукового супро� воду виконання Програми; 29НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація – визначити обсяг фінансування першо� чергових напрямків робіт. Прийняття Комплексної програми ство� рення ДІІС і її реалізація відповідають вимогам сучасності і це зробить Україну привабливою для інвестицій у транспортну галузь та по� ширить використання її території для тран� зитних перевезень. ПОДЯКИ У розробці Концепції створення ДІІС та про� екту Комплексної програми приймала участь велика кількість провідних науковців та фахівців академічних та галузевих науково� дослідних установ та підприємств, провідних вищих навчальних закладів України, а також співробітників Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства промислової політики, Національного космічного агентства України, Міністерства оборони, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, Міністерства освіти і науки, СБУ, Мінекономіки та ін. Автори стат� ті висловлюють вдячність усім розробникам Концепції та проекту Комплексної програми створення ДІІС, керівництву та науковцям Харківського національного університету ра� діоелектроніки – головному розробнику цих документів, – а також керівництву та співро� бітникам нижче перелічених установ та під� приємств, зокрема: – ДП "Центральний науково�дослідний ін� ститут навігації і управління" Мінпром� політики та Мінтрансзв'язку, м. Київ; – ВАТ "АТ НДІРВ", м. Харків; – ДП "Морком" Мінтрансзв'язку, м. Одеса; – Національного науково�дослідного центру оборонних технологій і воєнної безпеки України Міністерства оборони України, м. Київ; – Харківського університету Повітряних Сил, м. Харків; – Об'єднаного науково�дослідного інститу� ту Збройних Сил України Міністерства оборони України, м. Харків; – Головної астрономічної обсерваторії НАН України, м. Київ; – Української державної академії залізнично� го транспорту Мінтрансзв'язку, м. Харків; – Наукового Центру ВМС ЗСУ, м. Севас� тополь; – Національного авіаційного університету Міносвіти і науки, м. Київ; – Державного науково�дослідного центру заліз� ничного транспорту Мінтрансзв'язку, м. Київ; – ЗАТ "Софтлайн", Київ; – Наукового центру Академії наук приклад� ної радіоелектроніки, м. Харків; – Державного підприємства "Орізон�наві� гація", м. Сміла; – Національного аерокосмічного університе� ту ім. М. Є. Жуковського "ХАІ", м. Харків; – НДІ "Квант" Мінпромполітики, м. Київ; – Казенного підприємства "Науково�вироб� ничий комплекс "Іскра", м. Запоріжжя; – НДІ "Квант�радіолокація" Мінпромполі� тики, м. Київ; – Українського науково�дослідного інсти� туту зв'язку, м. Київ; – Інституту радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України, м. Харків; – Національного наукового центру "Інсти� тут метрології", м. Харків; – Державного підприємства "Конструкторсь� ке бюро радіозв'язку", м. Севастополь; – АТ "Інститут інформаційних технологій", м. Харків; – Корпорації "Маст�Іпра" ВАТ "Хартеп", м. Харків; – ЗАТ "Інститут автоматизованих систем", м. Харків; – Центру аеронавігаційного забезпечення авіації Збройних Сил України (ЦАНЗ), м. Вінниця; – ДП Науково�дослідний і проектний ін� ститут "Союз", м. Харків; – ДП НДІ "Оріон", м. Київ. 30 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 ЛІТЕРАТУРА 1. Комплексна програма утвердження України як транзитної держави у 2002–10 рр. Затверджена За� коном України від 7 лютого 2002 року N 3022�III. 2. Угода про співробітництво щодо цивільної Глобаль� ної Навігаційної Супутникової Системи (ГНСС) між європейським співтовариством, його держава� ми�членами та Україною. Київ, 1 грудня 2005 року. 3. Концепція створення Державної інтегрованої ін� формаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостере� ження). Схвалена Розпорядженням КМУ від 17 ли� пня 2003 р. № 410�р. 4. Проект Комплексної програми створення Держав� ної інтегрованої інформаційної системи забезпе� чення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження), ХНУРЕ, 2005. 5. Додаткові дослідження принципів побудови та функціонування Державної інтегрованої інформа� ційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) по авіа� ційному транспорту. Звіт про НДР. – Харків, ХНУРЕ, с. 2003.–229 с. 6. Корниенко В. В. Актуальные вопросы создания го� сударственной интегрированной информационной системы обеспечения управления подвижными объектами и пути их решения. // Прикладная ра� диоэлектроника. – 2004. – Т. 3, № 4.–С. ХХ–ХХ. 7. Петров Э. Г., Дохов А. И., Грачев В. М. Цели и методологические принципы создания ДІІС. // Прикладная радиоэлектроника. – 2004. – Т. 3, № 4.–С. ХХ–ХХ. 8. Сницаренко П. Н. Основные составляющие госу� дарственной интегрированной информационной системы обеспечения управления подвижными объектами, пути и перспективы их создания. // Прикладная радиоэлектроника. – 2004. – Т. 3, № 4.–С. ХХ–ХХ. 9. Радіонавігаційний план України (проект). Посіб� ник / Баранов Г. Л., Кошовий А. А., Падалко В. Г., Скорик Є. Т., Хавіло В. І. Під загальною редакцією д.т.н. Кошового А. А. – Київ: видавництво "КВІЦ", 2002. – 77 с. 10. Поповский В. В., Блинов В. С. Пути создания и раз� вития системы государственной интегрированной системы управления подвижными объектами. // Прикладная радиоэлектроника. – 2004. – Т. 3, № 4.–С. ХХ–ХХ. 11. Концепція створення системи моніторингу навіга� ційних характеристик GPS/EGNOS (та у перспек� тиві – GALILEO) на території України, затвердже� на наказом Мінтрансзв'язку України від 26.12.2005 р. № 937. 12. НДР "Дослідження та визначення задач, способів і засобів технічної та метрологічної підтримки роз� гортання та експлуатації української частини на� земного сегменту систем EGNOS і GALILEO", (шифр "EGNOS�ХНУРЕ/2005"), Етап 1 – "Методи� ка контролю якості (точності та надійності) наві� гаційного забезпечення по сигналах GPS/EGNOS на території України" – Пояснювальна записка (на 43 арк.), Харків, ХНУРЕ МОН України, НДЦ КПКП ХНУРЕ, червень 2005 р. 13. НДР "Дослідження та визначення задач, способів і засобів технічної та метрологічної підтримки роз� гортання та експлуатації української частини назем� ного сегменту систем EGNOS і GALILEO", (шифр "EGNOS�ХНУРЕ/2005"), Етап 1 – "Розробка мето� дів та методики контролю якості (точності та на� дійності) навігаційного забезпечення по сигналах GPS/EGNOS на території України" – Поясню� вальна записка (на 44 арк.), Харків, ХНУРЕ МОН України, НДЦ ІІРЕСТ ХНУРЕ, червень 2005 р. 14. НДР "Дослідження та визначення задач, способів і засобів технічної та метрологічної підтримки роз� гортання та експлуатації української частини на� земного сегменту систем EGNOS і GALILEO", (шифр "EGNOS�ХНУРЕ/2005"), Етап 2 – "Визна� чення задач, способів і засобів технічної та метро� логічної підтримки розгортання та експлуатації української частини наземного сегменту систем EGNOS і GALILEO. Розробка переліку організа� ційно�технічних заходів щодо створення системи оцінки та моніторингу навігаційних характеристик GPS/EGNOS (у перспективі – GALILEO) на терито� рії України" – Пояснювальна записка (на 44 арк.), Харків, ХНУРЕ МОН України, НДЦ ІІРЕСТ ХНУРЕ, вересень 2005 р. 15. "Доклад комитета А конференции по пункту 1 пове� стки дня". // Одиннадцатая аэронавигационная кон� ференция, Монреаль, 22 сентября–3 октября, 2003. 16. Концепція створення та експлуатації системи на� вігаційно�часового забезпечення України за період 2000–2005 рр. – Національне космічне агентство України, 2000. – 29 с. 17. Система космического навигационного обеспечения Украины.// Пояснительная записка эскизного про� екта // АФКЕ.461513.010. – Харьков: АО НИИРИ, 2000. – 264 с. 18. Українська мережа станцій космічної геодезії та геодинаміки. – ГАО НАНУ, Київ. – 2005. – 60 с. 19. Яцкив Я. С., Жалило А. А., Суберляк В. Р., СоA сонкин М. Г., Дячук В. А., Шаврина А. В., СадаA нова Н. В., Флерко С. Н., Лукьянов А. М., Вольвач А. Е., Кокурин Ю. Л., Штирберг Л. С. Региональная система геодинамического и эколо� 31НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація гического мониторинга Крыма с использованием GNSS. Междисциплинарная проблемно�ориенти� рованная Программа. // Інноваційні технології (науково�практичний журнал). – 2003. – № 4–5. – С. 21–88. 20. Позескі М. Т., Ман М. К. Архітектура системи уп� равління повітряним рухом США. // ТІІЕР. – 1989. – Т. 77, № 11. – С. 6–22. 21. Уніфікований доступ до аеронавігаційного інфор� маційного і метеорологічного обслуговування, зв'я� заного з передпольотним плануванням. // Довід� ник. Європейське бюро ІСАО (друге видання). – 2003. – С. 68. 22. 2001 Federal Radionavigation Plan. // DOT (U.S. De� partment of Transportation) and DOD (U.S. Depar� tment of Defence)., December, 2001. 23. Lavroff J. L. Most Promising markets for GNSS appli� cations. // Proceedings of the 2nd European Sympo� sium on Global Navigation Satellite Systems "GNSS�98". – Toulouse�Prance. 20–23 October 1998. – Tome 1. – IV�O�09. – Р. 1–5. 24. Beckert S. AVL and Telematics: A Market Outlook. // GPS WORLD. – April 1999. – Р. 42–44. 25. Dickman R. Management of GPS as a Dual Use System. // Report for Secretary of U.S. Air Force. – Washington, 2003. – 1–5 P. 26. Divis D. A. Galileo: Competition or Complement for GPS. // GPS WORLD. – April 1999. – Р. 14–19. 27. Супутникові мережні диференціальні GNSS�тех� нології: впровадження, використання і розвиток в Україні. // ААДБ.469000.001 Д1. – Харків: ЗАТ НПП "Інтертек", 2000. – 67 с. 28. Верещак А. П., Кот П. А., Козлов В. А., МахоA нин Е. И., Волох К. Ф. Система космического на� вигационно�временного обеспечения Украины: со� стояние и перспективы. // Космічна наука і техно� логія. – 2000. – Т. 7, № 4. – С. 5–11. 29. Сучасні телекомунікації. Технологія і економіка. / Під загальною редакцією С. А. Довгого. – М.: Еко� Трендз, 2003. – 320 с. 30. Доповідь заступника Міністра транспорту Російсь� кої Федерації А. Мишарина на 3�й Міжнародної науково�практичної конференції "ТелекомТранс� 2005", м. Сочі, http://www.logistics.ru/9/4/4/ i77_1418p6.htm#kl_0. 31. Styles J., Costa N., Jenkins B., Gabaglio V. Market and policy drivers for the development of navigation services in the GALILEO era. // ION GPS 2002, Portland, OR, 24–27 September 2002. – P. 258–265. 32. F. ToranAMarti, J. VenturaATraveset, R. Chen. The ESA SISNeT Technology: Real�Time Access to the EGNOS Services through Wireless Networks and the Internet // ION GPS 2002, Portland, OR, 24–27 Sep� tember 2002. – P. 863–873. 33. Cannon M. E., Skone S., Gao Y., Moon Y., Chen K., Crawford S., Lachapelle G. Performance evaluation of several Wide�Area GPS services // ION GPS 2002, Portland, OR, 24–27 September 2002. – Р. 1716–1726. 34. Ray Jones, Darren Price. GALILEO augmentation for a precise positioning applications // ION GPS/ GNSS 2003, Portland, OR, 9–12 September 2003. – P. 579–592. 35. Manual For The Validation Of GNSS In Terrestrial Transport [MUSSST (Multimodal Safety Satellite System for Transport) is a study funded by European Commission under the transport RTD programme of the 4th framework programme]. Application of the MUSSST methodology to terrestrial transport, Sep� tember 2000. – 116 p. АТ автомобільний транспорт БІП береговий інформаційний пост ВМБ військово�морська база ВМС військово�морські сили ГКЦ головний командний центр ГЛОНАСС Глобальна навігаційна супутникова система (Росія) ГНСС Глобальна навігаційна супутникова система ГШ ЗСУ Генеральний штаб Збройних Сил України ДАІ Державна автомобільна інспекція ДМРКЦ Державний головний морський рятувально�координаційний центр ДІІС Державна інтегрована інформаційна система ЄС Європейський Союз ДТП дорожньо�транспортна пригода ІАЦ інформаційно�аналітичний центр ІРЛСУ інтегрована радіолокаційна система України СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 32 Телекомунікація, зв’язок і навігація НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 КПП і ОПР контроль повітряного простору і організації повітряного руху КП ртб командний пункт радіотехнічного батальйону МВС Міністерство внутрішніх справ МНС Міністерство з питань надзвичайних ситуацій МО Міністерство оборони НДР науково�дослідна робота НЦПК національний центр повітряного контролю орлр окрема радіолокаційна рота ПКР проектно�конструкторська робота ПС ЗСУ Повітряні Сили Збройних Сил України РДЦ районний диспетчерський центр РЛП радіолокаційний пост РЛС радіолокаційна станція СП ССОС система приймання сигналів від суднових систем охоронного сповіщення СРРС служба регулювання руху суден ССМС супутникова система моніторингу суден ЦКП центральний командний пункт ЦОРКС центр оперативного реагування на кризові ситуації ЦПО центр повітряних операцій ЦУО центр управління і оповіщення РЛП радіолокаційний пост РЛС радіолокаційна станція РТВ Радіотехнічні війська EGNOS European Geostationary Navigation Overlay System GALILEO Satellite Constellation, Global Navigation Satellite System�2 GPS Global Positioning System ICAO International Civil Aviation Organization IMO International Maritime Organization Надійшла до редакції 03.07.06 В. В. Корниенко, М. Ф. Бондаренко, В. Т. Гандабура, Я. С. Яцкив. СОЗДАНИЕ ГОСУДАРA СТВЕННОЙ ИНТЕГРИРОВАННОЙ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ УПРАВЛЕНИЯ ПОДВИЖНЫМИ ОБЪЕКТАМИ (СВЯЗЬ, НАВИГАЦИЯ, НАБЛЮДЕНИЯ) УКРАИНЫ – ВЫЗОВ XXI СТОЛЕТИЯ. Аннотация: Рассматриваются проблемы информационного обеспечения управления подвижными объектами, структура Комплексной программы создания Государственной интегрированной инфор� мационной системы (ГИИС) и основные направления ее реализации, проблемы и пути решения задач навигационного обеспечения транспорта. Ключевые слова: ГИИС, управление подвижными объектами, радиолокация, спутниковая навигация, мониторинг, GPS/EGNOS, ГЛОНАСС, GALІLEO, связь. V. V. Kornienko, M. F. Bondarenko, V. T. Gandabura, YA. S. Yatskiv. CREATION OF STATE INTEA GRATED INFORMATION SYSTEM OF TRANSPORTATION CONTROL/MANAGEMENT SERA VICE (COMMUNICATION, NAVIGATION, SURVEILLANCE) IN UKRAINE – THE CHALLENGE OF XXI CENTURY. Abstract: The problems of transportation control/management service, the structure of Integrated program of creation of the State Integrated Information System and general directions of its realization, the problems and ways of solution of transport navigation service tasks are discussed. Keywords: SSIS, transportation, control/management, satellite navigation, monitoring, GPS/EGNOS, GLONASS, GALILEO, communication. 33НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ. № 1, 2007 Телекомунікація, зв’язок і навігація Рис. 7. Збільшення кількості транспортних засобів, обладнаних приймачами сигналів ГНСС, у період від 2000 до 2020 р. Рис. 9. Траєкторія руху автомобіля визначена, двома способами: з використанням інтегрованих систем – червоA на лінія; використанням тільки GPSAприймача – чорна лінія Рисунки до статті В. В. Корнієнка, М. Ф. Бондаренка, В. Т. Гандабури, Я. С. Яцківа – Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) України – виклик XXI століття
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
last_indexed	2025-12-07T16:17:13Z
publishDate	2007
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Корнієнко, В.В. Бондаренко, М.Ф. Гандабура, В.Т. Яцків, Я.С. 2008-01-23T16:56:57Z 2008-01-23T16:56:57Z 2007 Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) України - виклик XXI століття / В.В. Корнієнко, М.Ф. Бондаренко, В.Т. Гандабура, Я.С. Яцків // Наука та інновації. — 2007. — Т. 3, № 1. — С. 4-32. — Бібліогр.: 35 назв. — укp. DOI: doi.org/10.15407/scin3.01.004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123 Розглядаються проблеми інформаційного забезпечення управління рухомими об'єктами, структура Комплексної програми створення Державної інтегрованої інформаційної системи та основні напрями її реалізації, проблеми та шляхи вирішення навігаційного забезпечення транспорту. Рассматриваются проблемы информационного обеспечения управления подвижными объектами, структура Комплексной программы создания Государственной интегрированной информационной системы (ГИИС) и основные направления ее реализации, проблемы и пути решения задач навигационного обеспечения транспорта The problems of transportation control/management service, the structure of Integrated program of creation of the State Integrated Information System and general directions of its realization, the problems and ways of solution of transport navigation service tasks are discussed. Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Телекомунікація, зв’язок і навігація Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) України – виклик XXI століття Создание государственной интегрированной информационной системы обеспечения управления подвижными объектами (связь, навигация, наблюдения) Украины – вызов XXI столетия Creation of State Integrated Information System of Transportation Control/Management Service (Communication, Navigation, Surveillance) in Ukraine – the Challenge of XXI century Article
spellingShingle	Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) України – виклик XXI століття Корнієнко, В.В. Бондаренко, М.Ф. Гандабура, В.Т. Яцків, Я.С. Телекомунікація, зв’язок і навігація
title	Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) України – виклик XXI століття
title_alt	Создание государственной интегрированной информационной системы обеспечения управления подвижными объектами (связь, навигация, наблюдения) Украины – вызов XXI столетия Creation of State Integrated Information System of Transportation Control/Management Service (Communication, Navigation, Surveillance) in Ukraine – the Challenge of XXI century
title_full	Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) України – виклик XXI століття
title_fullStr	Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) України – виклик XXI століття
title_full_unstemmed	Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) України – виклик XXI століття
title_short	Створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) України – виклик XXI століття
title_sort	створення державної інтегрованої інформаційної системи забезпечення управління рухомими об'єктами (зв'язок, навігація, спостереження) україни – виклик xxi століття
topic	Телекомунікація, зв’язок і навігація
topic_facet	Телекомунікація, зв’язок і навігація
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123
work_keys_str_mv	AT korníênkovv stvorennâderžavnoííntegrovanoíínformacíinoísistemizabezpečennâupravlínnâruhomimiobêktamizvâzoknavígacíâsposterežennâukraíniviklikxxistolíttâ AT bondarenkomf stvorennâderžavnoííntegrovanoíínformacíinoísistemizabezpečennâupravlínnâruhomimiobêktamizvâzoknavígacíâsposterežennâukraíniviklikxxistolíttâ AT gandaburavt stvorennâderžavnoííntegrovanoíínformacíinoísistemizabezpečennâupravlínnâruhomimiobêktamizvâzoknavígacíâsposterežennâukraíniviklikxxistolíttâ AT âckívâs stvorennâderžavnoííntegrovanoíínformacíinoísistemizabezpečennâupravlínnâruhomimiobêktamizvâzoknavígacíâsposterežennâukraíniviklikxxistolíttâ AT korníênkovv sozdaniegosudarstvennoiintegrirovannoiinformacionnoisistemyobespečeniâupravleniâpodvižnymiobʺektamisvâzʹnavigaciânablûdeniâukrainyvyzovxxistoletiâ AT bondarenkomf sozdaniegosudarstvennoiintegrirovannoiinformacionnoisistemyobespečeniâupravleniâpodvižnymiobʺektamisvâzʹnavigaciânablûdeniâukrainyvyzovxxistoletiâ AT gandaburavt sozdaniegosudarstvennoiintegrirovannoiinformacionnoisistemyobespečeniâupravleniâpodvižnymiobʺektamisvâzʹnavigaciânablûdeniâukrainyvyzovxxistoletiâ AT âckívâs sozdaniegosudarstvennoiintegrirovannoiinformacionnoisistemyobespečeniâupravleniâpodvižnymiobʺektamisvâzʹnavigaciânablûdeniâukrainyvyzovxxistoletiâ AT korníênkovv creationofstateintegratedinformationsystemoftransportationcontrolmanagementservicecommunicationnavigationsurveillanceinukrainethechallengeofxxicentury AT bondarenkomf creationofstateintegratedinformationsystemoftransportationcontrolmanagementservicecommunicationnavigationsurveillanceinukrainethechallengeofxxicentury AT gandaburavt creationofstateintegratedinformationsystemoftransportationcontrolmanagementservicecommunicationnavigationsurveillanceinukrainethechallengeofxxicentury AT âckívâs creationofstateintegratedinformationsystemoftransportationcontrolmanagementservicecommunicationnavigationsurveillanceinukrainethechallengeofxxicentury

Institution

Similar Items