Вступ
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука України у світовому інформаційному просторі |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123023 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вступ / Я.С. Яцків, М.Г. Железняк // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 12. — К.: Академперіодика, 2015. — С. 5-8. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123023 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Яцків, Я.С. Железняк, М.Г. 2017-08-21T09:30:07Z 2017-08-21T09:30:07Z 2015 Вступ / Я.С. Яцків, М.Г. Железняк // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 12. — К.: Академперіодика, 2015. — С. 5-8. — укр. XXXX-0077 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123023 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука України у світовому інформаційному просторі Вступ Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вступ |
| spellingShingle |
Вступ Яцків, Я.С. Железняк, М.Г. |
| title_short |
Вступ |
| title_full |
Вступ |
| title_fullStr |
Вступ |
| title_full_unstemmed |
Вступ |
| title_sort |
вступ |
| author |
Яцків, Я.С. Железняк, М.Г. |
| author_facet |
Яцків, Я.С. Железняк, М.Г. |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука України у світовому інформаційному просторі |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0077 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123023 |
| citation_txt |
Вступ / Я.С. Яцків, М.Г. Железняк // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 12. — К.: Академперіодика, 2015. — С. 5-8. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT âckívâs vstup AT železnâkmg vstup |
| first_indexed |
2025-11-25T22:20:38Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:20:38Z |
| _version_ |
1850563159819026432 |
| fulltext |
5
ВСТУП
Сьогодні як ніколи суспільство потребує швидкого й зручного
забезпечення важливою, науково достовірною та компактною
для сприйняття інформацією. У зв’язку з цим актуалізуються
проблеми, пов’язані з підготовкою й укладанням довідкових ви-
дань, зокрема енциклопедій. Енциклопедії належать до затребу-
ваних не лише суспільством, а й державою книг. Оскільки саме
вони є засобом узагальнення й примноження культурних над-
бань країни, осмислення здобутків нації, а також концентрацією
різноманітної соціальної та наукової інформації. Неабияке зна-
чення для утвердження державності народу має розвиток націо-
нальної енциклопедистики, насамперед створення енциклопе-
дій національного масштабу — особливих книг про історію та
сьогодення тієї чи іншої країни.
Така енциклопедія — це візитівка держави, це сума знань про
її історію, економіку, політику, культуру, побут, про найвизначні-
ших представників народу, власне, про все значиме на її землі.
Це та книга, в якій зібрано реєстр національних надбань і ба-
гатств країни; це свідчення її історичних піднесень і падінь; це та
скарбниця, в яку нинішнє покоління кладе все неперехідне й іс-
тотне, все те, що хоче залишити своїм нащадкам. Національна
енциклопедія — це синтез, згусток усього відомого, найкращого
на певний момент у певній країні, тому творити таку енциклопе-
дію означає вибудовувати найвищу піраміду знання.
Складна історія України, поділ її території між різними
державами, відмінні ідеологічні пріоритети, що панували на
цих землях, зумовили наявність кількох енциклопедичних ви-
дань національного характеру, зокрема «Енциклопедії украї-
нознавства» та «Української радянської енциклопедії». Що-
правда, на сьогодні жодна з них не може бути візитною карт-
6
Вступ
кою сучасної України, оскільки вони не виконують повною мірою репре-
зентативної функції — представлення нашої держави у правдивому та
всебічному висвітлені як для українського, так і зарубіжного читача. У
цьому великі сподівання покладено на «Енциклопедію сучасної Украї-
ни», робота над укладанням якої триває, але опубліковані томи вже отри-
мали схвалення серед читачів.
Важливо, що від цього року «Енциклопедія сучасної України» представ-
лена у мережі Інтернет в онлайн-версії. Це не лише популяризує саме ви-
дання, а й є важливим чинником у створенні позитивного іміджу україн-
ської науки і культури у світі.
Українська національна енциклопедистика покликана сформувати
об’єктивне, неупереджене уявлення про нашу державу. Зокрема, про її дав-
ню історію, традиції і звичаї, культуру, мову, літературу, тобто про все те, чим
українці як політична нація різняться від інших народів світу. На сторінках
українських енциклопедичних видань мають бути висвітлені всі ті наукові,
культурні, політичні, технічні, економічні, спортивні досягнення і здобутки
нашої держави, якими ми, українці, можемо пишатися.
Як відомо, слово «енциклопедія» вживалося у стародавній Греції на по-
значення обсягу знань, що мав засвоїти кожний освічений громадянин.
Ни ні енциклопедіями називають найавторитетніші видання, що містять
стислий виклад найважливіших відомостей з усіх галузей людського зна-
ння. Маючи розвинену власну енциклопедичну справу, ми, українці, змо-
жемо нарешті усвідомити, наскільки багата і красива наша країна, наскіль-
ки багатогранний і талановитий наш народ. Зрештою, зрозуміти і правиль-
но інтерпретувати, хто ми на цій Землі. Багато націй і держав пишаються
своїми енциклопедіями. Кому не відомі такі з них, як «Британіка», «Ла-
рус», «Эн циклопедический словарь» Брокгауза і Єфрона. Україна також
має значні здобутки в енциклопедичній справі. Саме висвітленню їх і при-
свячено цей випуск.
В українській енциклопедистиці виділяють три історичні етапи її розви-
тку. Перший — початки українських енциклопедичних видань, другий —
енциклопедичні видання радянської України та української діаспори, тре-
тій етап — енциклопедичні видання періоду незалежності нашої держави.
Загальний масив енциклопедичних видань складають довідники різного
типу. Більшість сучасних енциклопедій одночасно призначені як для квалі-
фікованого читача і можуть використовуватись у його фаховій, науковій чи
виробничій діяльності, так і для масового читача, який має на меті лише
отримати коротку довідку з певного питання, що його зацікавило.
Однак існують й енциклопедії, які мають обмежене цільове призна-
чення та сферу використання, задовольняють запити лише масового чи-
тача, оскільки їх матеріал має яскраво виражений науково-популярний
характер. В цілому читацька адреса енциклопедій доволі широка, її мож-
на поділити на кілька категорій. Перша — дитячий читач, для якого ство-
рюють дитячі енциклопедії; окремі довідники для цієї категорії можуть
7
Вступ
бути призначені певним віковим групам дітей. Друга — це фаховий читач,
спеціаліст окремої чи кількох галузей знань, який звертається до енци-
клопедії за довідкою, необхідною у його професійній, практичній діяль-
ності. Третя — масовий читач, який користується переважно енциклопе-
діями, що подають довідкові матеріали з усіх без винятку галузей знань та
практичної діяльності або науково-популярними довідниками кон крет-
нішо го змісту.
Енциклопедії — це зручні в користуванні книги. Зручності читання їм
надають особливості структури (розташування матеріалу), залежно від якої
енциклопедії бувають алфавітними, тематичними і алфавітно-тематични-
ми. В алфавітних енциклопедіях всі статті розміщені за абеткою їхніх назв,
що забезпечує читачам зручність пошуку необхідної довідки. Тематичні ен-
циклопедії мають розташування матеріалу відповідно до системи, яка є за-
гальновизнаною в певній галузі знань чи практики, або за хронологією.
Алфавітно-тематичні енциклопедії мають складну побудову: великі за об-
сягом розділи, що висвітлюють наукові проблеми у тій чи іншій системі,
поєднані зі словниковою частиною, побудованою за алфавітом.
Крім цього, енциклопедії бувають різними залежно від характеру ін-
формації в них. Зокрема, виділяють універсальні (з усіх галузей знань), галу-
зеві (про окремі галузі знань), спеціалізовані (про окремі напрями в межах
тих чи інших галузей знань; окремий тип спеціалізованих видань — це пер-
сональні енциклопедії про окремих видатних осіб) та регіональні, або кра-
єзнавчі (про частину світу, країну, регіон, населений пункт) енциклопедії.
Енциклопедичні видання диференціюють також за розміром — великі, малі,
короткі; за формою — паперові і цифрові; у свою чергу, паперові поділяють
на настільні, портативні і кишенькові залежно від видавничих форматів.
Різними бувають і енциклопедичні статті залежно від характеру викладу ма-
теріалу — статті-огляди, статті-довідки, біографічні статті тощо. Та спільни-
ми в енциклопедично-довідкових виданнях є такі ознаки: 1) доступність
викладу матеріалу для якомога більшого кола читачів, 2) наукова чіткість та
послідовна логіка викладу матеріалу, 3) об’єктивність і неупередженість у
висвітленні фактів і явищ, оперування достовірними сентенціями.
Сьогодні домінують на українському книжковому ринку видання га-
лузевого типу, зокрема ті, що представляють сферу гуманітарних дисци-
плін. Переважну більшість українських енциклопедій побудовано на ал-
фавітній системі упорядкування матеріалу. Невелику частину енциклопе-
дій упорядковано за тематичним принципом, коли статті систематизовано
відповідно до об’єднавчого чинника — спільної тематики. Є й видання, в
яких поєднано алфавітну систему подання матеріалу з тематичною. Укра-
їнські енциклопедії бувають такими, що підготовлені колективом уклада-
чів, а є авторські енциклопедії, укладені однією особою. Енциклопедії,
написані одним автором, не позбавлені відтінку суб’єктивності. Прикмет-
но, що більшість вітчизняних енциклопедій написано українською мо-
вою; незначну частину з них — російською. Окрім того, серед українсько-
Вступ
мовних енциклопедій, зокрема й сучасних, є такі, що укладені відповідно
до старих (нині вже не чинних в Україні) правописних норм.
Загалом гама українських енциклопедичних видань широка і складна.
Та найважливіше, що сукупно всі вони охоплюють великий обсяг довід-
кової інформації та дозволяють оптимально задовольняти потреби читачів
різного рівня та різноманітних зацікавлень. Насамкінець, варто зауважи-
ти, що наявність в Україні значної кількості опублікованих фахових енци-
клопедій, зокрема й колективами науковців Національної академії наук
України, свідчить про те, що такі видання викликають зацікавленість та
посилену увагу науковців, видавців, читачів, а поява національних украї-
ноцентричних енциклопедій, підготовка яких посідає пріоритетне місце у
сфері інформаційного забезпечення держави, є ознакою того, що розви-
ток академічної енциклопедичної справи є актуальним і має велике зна-
чення для престижу країни.
Я.С. ЯЦКІВ, М.Г. ЖЕЛЕЗНЯК
|