Економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату

Система категорій сучасної науки як цілісного організму має більш-менш чітко визначену структуру. Найвищі її щаблі — це філософські та загальнонаукові категорії, дещо нижче розташовано шар регіональних категорій. А у фундаменті цієї піраміди лежить численна множина спеціальнонаукових категорій. Від...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Семенюк, Е.П., Котляревський, Я.В., Князєв, С.І., Мельников, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Назва видання:	Наука та інновації
Теми:	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123053
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату / Е.П. Семенюк, Я.В. Котляревський, С.І. Князєв, О.В. Мельников // Наука та інновації. — 2017. — Т. 13, № 3. — С. 5-21. — Бібліогр.: 59 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123053
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1230532025-02-09T21:34:07Z Економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату Экономика информационной сферы: формирование специальнонаучного категориального аппарата Information Economy: Formation of Special-Purpose Categoriсal Framework Семенюк, Е.П. Котляревський, Я.В. Князєв, С.І. Мельников, О.В. Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Система категорій сучасної науки як цілісного організму має більш-менш чітко визначену структуру. Найвищі її щаблі — це філософські та загальнонаукові категорії, дещо нижче розташовано шар регіональних категорій. А у фундаменті цієї піраміди лежить численна множина спеціальнонаукових категорій. Відповідно, доцільним є виокремлення основних категорій економіки інформаційної сфери та структурування відповідних характеристик. Водночас автори роблять спробу точніше визначити, що взагалі являють собою спеціальнонаукові категорії як особливий клас пізнавально-методологічних форм. З урахуванням важливості соціальних функцій економіки інформаційної сфери і перспектив її розвитку автори спробували дослідити її особливості, специфіку об’єкта, предмета, засобів, а також розгалуження її поняттєво-категоріального апарату. Система категорий современной науки как целостного организма имеет более или менее четко определенную структуру. Самые высокие ее ступени — это философские и общенаучные категории, несколько ниже расположены региональные категории. А в фундаменте этой пирамиды лежит множество специальнонаучных категорий. Соответственно, целесообразным является выделение основных категорий экономики информационной сферы и структурирование соответствующих характеристик. В то же время авторы делают попытку точно определить, что вообще представляют собой специальнонаучные категории как особый класс познавательно- методологических форм. С учетом важности социальных функций экономики информационной сферы и перспектив ее развития авторы попытались исследовать ее особенности, специфику объекта, предмета, средств, а также разветвление ее понятийно-категориального аппарата. The system of modern science categories as a whole has more or less clearly defined structure. The top-level general scientific and philosophical categories are supported by the regional ones, with a large set of special-purpose scientific categories being at the bottom of pyramid. Thus, it is appropriate to separate the main categories of information economy and to structure its relevant characteristics. At the same time, the authors have made an attempt to find clear definition of general features of special-purpose scientific categories as distinctive class of cognitive-methodological forms. Given the importance of social functions of information economy and prospects for its development the authors have contributed to study its features, peculiarities of object, subject, means, and branching of its conceptual and categorical framework. 2017 Article Економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату / Е.П. Семенюк, Я.В. Котляревський, С.І. Князєв, О.В. Мельников // Наука та інновації. — 2017. — Т. 13, № 3. — С. 5-21. — Бібліогр.: 59 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin13.03.005 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123053 uk Наука та інновації application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
spellingShingle	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Семенюк, Е.П. Котляревський, Я.В. Князєв, С.І. Мельников, О.В. Економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату Наука та інновації
description	Система категорій сучасної науки як цілісного організму має більш-менш чітко визначену структуру. Найвищі її щаблі — це філософські та загальнонаукові категорії, дещо нижче розташовано шар регіональних категорій. А у фундаменті цієї піраміди лежить численна множина спеціальнонаукових категорій. Відповідно, доцільним є виокремлення основних категорій економіки інформаційної сфери та структурування відповідних характеристик. Водночас автори роблять спробу точніше визначити, що взагалі являють собою спеціальнонаукові категорії як особливий клас пізнавально-методологічних форм. З урахуванням важливості соціальних функцій економіки інформаційної сфери і перспектив її розвитку автори спробували дослідити її особливості, специфіку об’єкта, предмета, засобів, а також розгалуження її поняттєво-категоріального апарату.
format	Article
author	Семенюк, Е.П. Котляревський, Я.В. Князєв, С.І. Мельников, О.В.
author_facet	Семенюк, Е.П. Котляревський, Я.В. Князєв, С.І. Мельников, О.В.
author_sort	Семенюк, Е.П.
title	Економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату
title_short	Економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату
title_full	Економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату
title_fullStr	Економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату
title_full_unstemmed	Економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату
title_sort	економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123053
citation_txt	Економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату / Е.П. Семенюк, Я.В. Котляревський, С.І. Князєв, О.В. Мельников // Наука та інновації. — 2017. — Т. 13, № 3. — С. 5-21. — Бібліогр.: 59 назв. — укр.
series	Наука та інновації
work_keys_str_mv	AT semenûkep ekonomíkaínformacíinoísferiformuvannâspecíalʹnonaukovogokategoríalʹnogoaparatu AT kotlârevsʹkiiâv ekonomíkaínformacíinoísferiformuvannâspecíalʹnonaukovogokategoríalʹnogoaparatu AT knâzêvsí ekonomíkaínformacíinoísferiformuvannâspecíalʹnonaukovogokategoríalʹnogoaparatu AT melʹnikovov ekonomíkaínformacíinoísferiformuvannâspecíalʹnonaukovogokategoríalʹnogoaparatu AT semenûkep ékonomikainformacionnoisferyformirovaniespecialʹnonaučnogokategorialʹnogoapparata AT kotlârevsʹkiiâv ékonomikainformacionnoisferyformirovaniespecialʹnonaučnogokategorialʹnogoapparata AT knâzêvsí ékonomikainformacionnoisferyformirovaniespecialʹnonaučnogokategorialʹnogoapparata AT melʹnikovov ékonomikainformacionnoisferyformirovaniespecialʹnonaučnogokategorialʹnogoapparata AT semenûkep informationeconomyformationofspecialpurposecategorisalframework AT kotlârevsʹkiiâv informationeconomyformationofspecialpurposecategorisalframework AT knâzêvsí informationeconomyformationofspecialpurposecategorisalframework AT melʹnikovov informationeconomyformationofspecialpurposecategorisalframework
first_indexed	2025-12-01T01:12:10Z
last_indexed	2025-12-01T01:12:10Z
_version_	1850266385893031936
fulltext	5 Е.П. Семенюк 1, Я.В. Котляревський 2, С.І. Князєв 3, О.В. Мельников 2 1 ДВНЗ «Національний лісотехнічний університет України», вул. Генерала Чупринки, 103, Львів, 79057, Україна, +380 32 239 2798, lisfilos@ukr.net 2 ДННУ «Академія фінансового управління», бульв. Дружби Народів, 38, Київ, 01014, Україна, +380 44 277 5115, e_research@ukr.net 3 Відділення економіки НАН України, вул. Володимирська, 54, Київ, 01030, Україна, +380 44 239 6646, ksi@nas.gov.ua ЕКОНОМІКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ: ФОРМУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОНАУКОВОГО КАТЕГОРІАЛЬНОГО АПАРАТУ © Е.П. СЕМЕНЮК, Я.В. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, С.І. КНЯЗЄВ, О.В. МЕЛЬНИКОВ, 2017 Система категорій сучасної науки як цілісного організму має більш-менш чітко визначену структуру. Найвищі її щаблі — це філософські та загальнонаукові категорії, дещо нижче розташовано шар регіональних категорій. А у фун- даменті цієї піраміди лежить численна множина спеціальнонаукових категорій. Відповідно, доцільним є виокрем- лення основних категорій економіки інформаційної сфери та структурування відповідних характеристик. Водночас автори роблять спробу точніше визначити, що взагалі являють собою спеціальнонаукові категорії як особливий клас пізнавально-методологічних форм. З урахуванням важливості соціальних функцій економіки інформаційної сфери і перспектив її розвитку автори спробували дослідити її особливості, специфіку об’єкта, предмета, засобів, а також розгалуження її поняттєво-категоріального апарату. К л ю ч о в і с л о в а: інформаційна сфера, інформаційна продукція, соціальні комунікації, інформаційна безпека. ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13(3): 5—21 doi: https://doi.org/10.15407/scin13.03.005 Нинішній етап розвитку світового соціуму одержав у науковій літературі різні назви — пост індустріальне суспільство [1—6], інфор- ма ційне суспільство [2, 7], третьої хвилі [8]. В усіх цих концепціях увага акцентується на зміні структури економіки та пріоритетів її розвитку. Дослідники сходяться у тому, що ін- формація і знання — це основний ресурс сус пі- льно-економічної форма ції, процеси ут во рен ня якої простежуються з другої поло вини XX ст. Якщо сировина була основним ресурсом доін- дустріального сус пі ль ст ва, а капітал — індуст- ріального, то пост ін ду стріа ль не суспільство має принципово но вий основний ресурс — інфор- мацію і знан ня. Якщо доіндуст ріальне суспіль- ство було засно ва но на ручній праці, а індуст- ріальне — на ма шин ній, то пост індустріальне суспільство фор мується під впли вом інтелек- туальних тех но логій. Якщо капітал і пра ця — це підґрунтя індустріального суспільства, то інформація і знання — постіндустріального. Дослідники на го ло шують, що продукти і това- ри, вироблені в постіндустріальному суспільст- ві, є втіленням наукового і технологічного по- тенціалу, засно ва ного на знаннях. Підтвердженням цього, на думку відомих еко номістів, соціологів і філософів, є те, що на межі XX—XXI ст. головним чинником еконо- мічного зростання більшості економічно роз- винутих країн була не матеріальна, а інтелек- туальна складова — інформація і знання людини, які в кінцевому підсумку спричинили зростання продуктивності праці і перетвори- лись на визначальний фактор економічного розвитку в сучасних умовах. У той же час по- силилася економічна нерівність як між різни- ми державами, так і між певними прошарками 6 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Е.П. Семенюк, Я.В. Котляревський, С.І. Князєв, О.В. Мельников населення окремих країн [9]. Ка те горії еконо- міка знань або економіка, зас но вана на знаннях (буквальний переклад анг лійського knowledge- based economy) одержали широке роз пов сю- д ження з кінця 1990-х рр. і значною мірою по- в’язані з утвердженням нових пріоритетів у еко номіці й політиці провідних західних кра їн. До економіки знань традиційно відносять три основні сфери: дослідження й розробки, ос віту і навчання, що сприяють формуванню людсь- кого капіталу, інформаційно-комуні ка ційні тех- нології. При цьому уявлення про зміст кате- го рії «економіка знань» розвивається на базі усві домлення необхідності формування соці- ально справедливого суспільства, значущості науково-технічного фактора в процесі еконо- мічного зрос тання, розкриття сутності інфор- мації і знань [10; 11, с. 41–86]. Усе це робить актуальним вивчення ринку інформації, інформаційної економіки. У вузь- кому значенні ринок інформації — це сфера форму ван ня попиту та пропозиції на інформа- цію з боку виробника, продавця та покупця та їх сукупна діяльність з організації відтворення інформації. У широкому ж значенні — це су- купність соціально-економічних, організацій- них і правових відно син, норм та інститутів, спрямованих на забез печення неперервного процесу відтворення та ефективного викорис- тання інформації, інфор маційних технологій, товарів і послуг [12; 13, с. 26]. Відповідно, фор муються властивості інфор маційної еконо- міки, зокрема, такі як мережевий характер еко- номіки та суспільства, глобальний характер розвитку світу, інформаційна асимет рія тощо, входять в обіг нові поняття для позначен ня ін- струментів взаємодії, які при цьому формую- ться (наприклад, електронні гроші, електронні біржі та ін.). Саме завдяки цьому виникли по- няття «ін формаційна економіка», «ринок ін- формації», «ме ре жева економіка». Тут варто нагадати слова А. Ейнштейна й Л. Інфельда: «Наука змушує нас створювати нові поняття, нові теорії. Їх завдан ня — зруйнувати стіну су- перечностей, яка часто заступає дорогу науко- вому прогресу. Всі іс тотні ідеї в науці народи- лися в драматичному конф лік ті між реальніс- тю і нашими спробами її зро зуміти» [14]. Слід особливо відзначити винятковість нау- кової і навіть загальносоціальної ролі вихід- ної, у даному випадку, категорії інформації. Вже дав но доведено, що вона впевнено уві- йшла до пер шої десятки основних категорій науки. Доба нау ково-технічної революції за- кономірно пере творила другорядне колись поняття (поряд з такими як система, струк- тура, функція, мо дель) у загальнонаукову ка- тегорію [15, 16]. Справді, категорія інформації та відповідний загаль нонауковий підхід до піз нання дійсності знайш ли своє незамінне місце у дослідженні найрізно ма нітніших явищ природи, суспільства, люди ни і її мислення, знання, врешті-решт, самої нау ки, а також у соціальній практиці. Природно, що на базі по- няття інформації (а також інших загальнонау- кових категорій) багато спеціаль но нау ко вих дисциплін генерували свої специфічні понят- тя, в тому числі й категоріальні. Економіка ін- формаційної сфери є одним із проявів цієї по мітної тенденції у поступі сучасної науки. Тобто, економіка інформаційної сфери — це сус - пільно-економічні відносини, що виникають з приводу взаємодії держави (уповноважених нею органів), суб’єктів господарювання та ок- ремих осіб щодо створення, поширення та спо- живання інфор ма ційної продукції, отриманої шляхом опрацювання структурованої та не- структурованої інформації як базового віднов- люваного ресурсу. Важливо, що інформація і знання дедалі більше сприймаються не лише як новітні ре- сурси розвитку людського суспільства, а й як складові певної сфери — інформаційної, що впливає на соціум та окремих осіб, змінюючи традиційні межі та принципи суспільних від- носин, а відтак вони потребують наукового аналізу для вироблення ефективних засобів управління й регулювання. Ця особливість пояснює необхідність теоретичного осмислен- ня принципів існування інформаційної сфери 7ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Eкономіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату та її категоріального апарату, адже ці феноме- ни виступають критеріальними ознаками по- зиціювання певної країни у міжнародному середовищі у контексті світових соціально- еко номічних відносин. Принципове значення має і той факт, що Ук раїна офіційно приєдналася до низки між- на родних рішень щодо сталого розвитку [17— 23]. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС [24] стало дієвим поштовхом до прийняття Стра- тегії сталого розвитку «Україна — 2020» [25]. Реалі зація Стратегії має привести до «забез- печен ня сталого розвитку держави, проведен- ня струк турних реформ та, як наслідок, підви- щення стан дар тів життя… Для цього, пере- дусім, необхідно відновити макроекономічну стабіль ність, забез пе чити стійке зростання еко номіки еко ло гічно невиснажливим спосо- бом, створити спри ятли ві умови для ведення господарської діяль ності…». Як один з най- більш важливих виокремлено вектор, деталі- зація якого перед ба чена шляхом реалізації Програми популяриза ції України у світі та просування інтересів Ук раїни у світовому ін- формаційному просторі [25], що природно має відбуватися саме через модерні зацію націо- наль ної інформаційної сфери на прин ципах сталого розвитку та з урахуванням впливу проце сів глобалізації в ході зазначених пере- творень. В сучасних умовах особливо важливим є встановлення балансу між можливостями на- се лення використовувати інформаційні ресур- си та, водночас, збереженням інформаційного суверені тету країни під впливом зовнішніх загроз. Дос лідженням інформаційної сфери займалися та займаються такі вітчизняні та за- кордонні вчені як І.В. Арістова, О.А. Баранов, А. Бріггз і П. Коблі, Ю.П. Бурило, Н. Гарнхем, В.М. Горовий, Дж. Дойл, М. Кастельс, В.К. Ко- нах, П.С. Лемещенко та О.В. Шумських, М. Мак- люен, Ф. Махлуп, А. Моль, В. Моско, Т.В. Оля- нишен, О.С. Онищенко, М.І. Сен ченко, А.Д. Ур- сул, Д. Хесмондхал, А.М. Штанг рет та ін. У більшості випадків зазначені вчені лише ок- рес лювали її фактичний стан, не завжди ко- ректно визначаючи, що саме належить до цієї сфери суспільних відносин і результатів від- повідної господарської діяльності, і це, в свою чергу, ускладнює процес формування механіз- мів управління галуззю та інструментів забез- печення її сталого розвитку. Економіка інформаційної сфери, як кожна спе ціальна наука, має власний поняттєвий апарат, що відповідає її змісту. Спеціальні по- няття науки завжди мають точно визначений зміст у межах певної дисципліни і в сукупнос- ті становлять її поняттєвий апарат. Саме він разом із предметом певної науки дозволяє від- межувати її від інших наук, визнати самостій- ною галуззю знання [26, с. 127]. Важливу час- тину поняттєвого апарату пізнання складають спеціальнонаукові категорії. Правомірність вжи вання терміна категорія сто совно понять спеціальних наук очевидна не для всіх учених і фахівців, вона визнається ними далеко не завжди. У деяких випадках застосування тер- міна категорія прямо або опосередковано об- межується лише сферою філософії. У цьому контексті доцільним є виокремлен- ня основних категорій економіки інформацій- ної сфери та структурування відповідних ха- рак те ристик. Водночас слід точніше визначити, що взагалі являють собою спеціальнонаукові категорії як особливий (і при цьому дуже важ- ливий!) клас пізнавально-методологічних форм. Змістовно-категоріальний каркас науки орга нічно пов’язаний з більш широкою проб- лемою рефлективного дослідження наукового пізнан ня — проблемою мови науки. Вона аж ніяк не тотожна національній мові будь-якого народу і давно вже має власну досить розгалу- жену систему. До її елементів належать спеціа- льне поняття, символ, формула, рівняння, ак- сіома, тео рема, модель, матриця, графік, схема, таблиця, діаграма, креслення, ескіз, рисунок, фотогра фіч не зображення, гіпотеза, опис, концептуально-теоретичне положення, кате- горія, формулювання за кону тощо. Звичайно, це дуже різні мовні ком поненти, і серед них, 8 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Е.П. Семенюк, Я.В. Котляревський, С.І. Князєв, О.В. Мельников цілком очевидно, є як широко поширені, за- гальнонаукового масштабу, так і вузькоспеци- фічні, властиві лише певним типам галузей, знання. Починати аналіз цієї сис теми доціль- но зі спеціального поняття. Проте перед цим варто згадати, що однією з основних форм логічного пізнання людини за- галом, по суті, вихідною його формою є понят- тя як таке — розумовий образ явища (предме- ту, процесу, властивості тощо) або класу явищ в їх найзагальніших, необхідних, найсуттєві- ших ознаках. Мовною оболонкою поняття завж ди виступає слово (як знакове утворення будь-якої природної мови). Головне, що кожне слово має певний зміст — розумовий образ об’єкта відображення. Проблематика конкрет- ного, адекватного визначення змісту понять має історичну природу: рівень досягнутих сус- пільством знань завжди залежить від конкрет- ного періоду історії людства, від стану та особ- ливостей соціальної практики, а, отже, і від зрілості самої людини. У різних мовах слова відмінні, поняття ж є спільними для різних соціу- мів, вони мають світовий логічний характер. На відміну від загальнолюдських понять, спе ціальні поняття науки мають, як правило, вужчий і більш конкретний зміст, що визнача- ється специфікою саме наукового пізнання сві- ту та характером певної галузі науки. Мовною оболонкою цієї форми мислення є науковий термін як слово специфічне, що несе на собі відбиток суто наукового походження та відпо- відної семантики. Вище було наведено досить розгалужену систему компонентів мо ви науки найрізноманітнішого характеру. Тож зрозумі- ло, що роль її фундаменту, без перебільшення, виконує саме мережа спеціальних понять від- повідних галузей науки, відображенням якої в суто лінгвістичній площині виступає терміно- лексика. Спеціальні поняття науки — це той базис, на який за необхідності опирається реш- та мовних її елементів та склад ніших форм. Варто ще раз наголосити: логіко-гносео ло- гічну роль у науці відіграє зміст її понять, а не їх лінгвістична оболонка. Термінолексична пло- щина, в якій реалізується суто мовна (а не се- мантична) форма цих компонентів, має підпо- рядковане значення. У зв’язку із цим необхід- но особливо відзначити міжнародний, світовий (тобто інтернаціональний) характер науки як досить важливого соціального інституту, основ- ною функцією якого є змістовне збагачення скарбниці людського знання про світ для ви- користання людством. Інтернаціональність нау ки та змісту всіх компонентів наукового знання — понять, ідей, концепцій, теорій, прин- ципів, законів — у різні часи спеціально наго- лошували, наприклад, В.І. Вернадський та дру- гий президент Римського клубу Олександр Кінг, однодумець і соратник Ауреліо Печчеї. Отже, зміст наукових понять є міжнародним, тоді як термінологічна лексика залежить від особливостей конкретних мов. Це не виключає, щоправда, існування інтернаціональної термі- нолексики, в основі якої лежить використання слів давньогрецької та латинської мов. Слід зазначити, що далеко не всі елементи множини наукових понять є рівноцінними у змістовно-семантичному плані, серед них, звичайно, є більш і менш важливі, та шкала їх науково-евристичної цінності в різних галузях знання може бути відмінною. Особливе, навіть унікальне місце серед усіх понять науки посідають категорії — засадничі поняття, найширші за обсягом і найважливіші за значенням для розвитку теорії і практики, необхідні для формулювання змісту основних принципів і законів науки. Категорії — найза- гальніші, фундаментальні поняття, що відобра- жають найсуттєвіші, закономірні зв’язки та від ношення реальної дійсності та її пізнання. Вони відтворюють буття та пізнання у всеза- гальній і найбільш концентрованій формі. На нашу думку, критерієм категоріальності наукових понять виступає детермінована по- требами суспільної практики необхідність їх використання для розвитку та ефективного виконання функцій наукового знання, фунда- ментальність їх логіко-гносеологічної і мето- дологічної ролі в пізнанні, пов’язана з досить 9ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Eкономіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату високим рівнем узагальнення в них явищ дійс- ності, їх властивостей і відносин. На жаль, ці властивості наукових понять поки ще носять чисто якісний характер. Вони не мають точної кількісної оцінки, хоча, виходячи з діалектич- ного взаємозв’язку якісних і кількісних харак- теристик, постановка питання про таку оцінку є цілком правомірною. Отже, недостатній сту- пінь розробленості цієї проблеми є однією з причин розбіжностей між ученими при вирі- шенні питання про категоріальність того чи іншого конкретного поняття. Однак у свій час практика наукової діяльності дозволить виро- бити оцінку статусу кожного окремого понят- тя в науці, яка стала б загальноприйнятою в силу своєї адекватності об’єктивному стану речей. Певною спробою внести в цю проблему момент наукової формалізації є запропонова- ний у сучасній інформатиці апарат комп’ю тер- них онтологій (це останнє поняття, певна річ, утворене під впливом філософської теорії). Історично, як відомо, категорії зародилися у сфері філософського знання і довго вважали- ся його особливістю. Проте ми погоджуємось з дослідниками, які вважають, що вже давно основні поняття спеціальних наук логічно на- зивати спеціальнонауковими категоріями, тим самим у функціональному аспекті виділяючи їх з набагато більшої маси понять спеціальних наук. Подібне співвідношення нині існує і в фі- лософії, де, поряд із порівняно невеликим чис- лом категорій, нараховують досить велике чис- ло філософських понять, що позначають менш важливі явища та мають в силу цього обмеже- не значення [27, с. 88—89]. Тому потрібно ви- ходити з відмінності філософських і спеціаль- нонаукових (конкретнонаукових, спеціаль них) категорій, так само як і відповідних понять. Отже, властивість категоріальності може бути притаманна поняттям не тільки філосо- фії, а й будь-якої взагалі наукової дисципліни. Вона не є приналежністю винятково філософ- ського знання і жодним чином не характери- зує його логіко-методологічну специфіку. На- справді з безлічі понять спеціальних наук не- минуче виділяються, як і в філософії, поняття фундаментальні, найбільш широкі за обсягом і найважливіші за значенням — їх категорії. Ціл- ком очевидно, що різні спеціальнонаукові по- няття аж ніяк не є рівноцінними за своїми влас- тивостями і евристичними можливостями у пізнанні, за своїм логіко-гносеологічним і ме- тодологічним значенням та потенціалом. Ста- тусу категоріальності досягають тільки ті по- няття спеціальних наук, які стають необхідни- ми для розвитку відповідних галузей знання в цілому як особливих наукових дисциплін. Будучи важливішими, фундаментальними поняттями в межах своєї галузі досліджень, спеціальнонаукові категорії все ж залишають- ся обмеженими за пізнавальною роллю та значенням у масштабах всієї науки. Предмет кожної спеціальної дисципліни виокремлює з усього нескінченного різноманіття проявів ре- альності коло досліджуваних нею об’єктів (або певний аспект їх буття), і цим зумовлює спе- цифіку використовуваних спеціальними нау- ками форм і засобів пізнання, неминучу обме- женість їх логіко-методологічної ролі. Саме зазначені особливості досить явно відображе- ні самою назвою категорій цього типу — спе- ціальнонаукові. Категорії нефілософських наук виникають і розвиваються разом з відповідною для роз- в’язання її проблем галуззю знання. Звичайно, поняттєво-категоріальний апарат спеціальних наук докорінно змінився за багато століть іс- нування науки [28, с. 220—242; 29, с. 71—166], і його розвиток в XX—XXI ст. відзначається особливим динамізмом. Які ж саме характерні процеси відбувалися в цій сфері впродовж останніх десятиліть в умовах ускладнення та інтенсифікації соціаль- но-економічних відносин і прискорення впро- вадження інновацій на базі динамічного по- ступу науково-технічного прогресу? На наш погляд, основу підходу до вивчення цього пи- тання дає розуміння взаємодії диференціації та інтеграції в науковому пізнанні світу, усві- домлення не тільки одночасності й спільності 10 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Е.П. Семенюк, Я.В. Котляревський, С.І. Князєв, О.В. Мельников дії цих двох полярно протилежних тенденцій, але і їх діалектичного взаємопроникнення, коли одна сторона є специфічним продовжен- ням і розвитком іншої, здавалося б, прямо про- тилежної. Нерозривність внутрішнього зв’язку змісту і форми в науковому знанні означає, що відповідні суперечливі тенденції з необхідніс- тю виникають і в сфері мови науки, зокрема в розвитку її поняттєвого апарату, і це має без- посереднє відношення до характеру зміни всієї системи категорій спеціальних наук. Справді, з одного боку, на сьогодні відбува- ється розширення горизонтів науки, швидке зростання числа наукових дисциплін (нині наукознавці нараховують їх уже більше двох тисяч). Триває розгалуження існуючих наук, конституювання в них принципово нових проб- лем, виділення все нових розділів і напрямів дослідження, які часто поступово перероста- ють у самостійні галузі науки. Іншими слова- ми, йде невпинне поглиблення спеціалізації наукового пізнання. Причому цей процес є багатогранним і різноманітним, він охоплює прак тично всі сторони розвитку науки не тіль- ки в об’єктивному плані, а й в суб’єктивному, оскільки своєрідно заломлюється в психології наукової творчості і помітно впливає на ево- люцію наукових інтересів і пошуків як окре- мих учених, так і цілих колективів (лаборато- рій, відділів, інститутів тощо). З іншого ж боку, за останнє століття поміт- но посилилася інтеграція науки. Академік В.І. Вернадський свого часу наголошував: «Справа в тому, що зростання наукового зна- ння XX ст. швидко стирає межі між окремими науками. Ми дедалі більше спеціалізуємося не за науками, а за проблемами. Це дозволяє, з од- нієї сторони, надзвичайно заглиблюватися в явище, що вивчається, а з іншої, — розширяти охоплювання його зі всіх точок зору» [30, с. 54]. Однією з таких дуже широких проблем, і без сумніву, загальнонауковою, вже давно є проб- ле ма інформації. З нею безпосередньо пов’я за- не вчення В.І. Вернадського про ноосферу — сферу розуму, яке в наш час стало важливою складовою стратегії світової концепції сталого розвитку. Досить очевидним проявом синтетично-ін- тегративних тенденцій у сфері поняттєвого апарату науки є не лише формування загаль- нонаукових категорій (про які йшлося рані- ше), а й утворення категорій дещо меншого ступеня загальності — регіональних, катего- ріальний потенціал яких обмежується певним регіоном науки, наприклад, поліграфічною або ж економічною галузями знання [27, с. 212— 223; 31, с. 63–64]. Цей рівень є проміжним між окремими спеціальними науками (відповід- них комплексів дисциплін) та загальнонауко- вим рівнем дослідження. Формування регіо- нальних та загальнонаукових категорій (а та- кож інших форм і засобів пізнання світу) стало досить важливим методологічним феноменом науки доби НТР [32]. Слід наголосити, що і на спеціальнонауко- вому рівні вивчення найрізноманітніших явищ дійсності інтеграція постійно діє поряд із ди- ференціацією: вони ж є діалектичними проти- лежностями, які не існують одна без одної. І якщо ми подекуди більшу увагу приділяємо саме тенденції диференціації, то це зумовлено лише логічним акцентом на спеціалізації (якіс- ній відмінності) понятійно-катего ріаль ного апа- рату економіки інформаційної сфери. Інтегра- тивний же зміст і сенс закладено вже в самому соціально-економічному концепті. До того ж необхідно відзначити два основ- них напрямки диференціації в науці [33, 34]. Якщо в одному випадку особливим об’єктом пізнання стають якісно нові явища, які раніше не вивчалися наукою, то в іншому — ними є нові, об’єктивно більш глибокі рівні структур- ності, інші властивості і відносини у відомих уже і досліджуваних феноменах. Обидва ці на- прями диференціації пізнання можуть слугу- вати імпульсом для формування нових розді- лів у традиційних галузях науки і навіть ви- никнення особливих наукових дисциплін, їх теоре тико-методологічного та змістовно-кате- го ріаль ного апарату. 11ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Eкономіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату Явно виражена тенденція диференціації нау- кового знання, поглиблення його спеціалізації обумовлює необхідність також і більш спеціа- лізованої мови науки — удосконаленого науко- во-термінологічного апарату. Специфічні проб- леми, що виникають в результаті наукового дослідження, можуть усвідомлюватися, кон- ституюватися й ефективно вивчатися тільки у відповідних їм формах мислення і мови, до яких, у першу чергу, належать категорії та інші наукові поняття. Таким чином, ця тенденція розвитку науки об’єктивно викликає невпин- не розростання, екстенсіональне збагачення, розширення її поняттєвого апарату на основі зростання диференціації і спеціалізації понять. Вона означає також постійне збільшення ін- формаційної ємності наукових понять, поглиб- лення їх змісту і, відповідно до відомого логіч- ного закону зворотного співвідношення між обсягом і змістом поняття, водночас звуження їх обсягу. Процес поглиблюваної диференціації і спе- ціалізації поняттєвого апарату (безперечно, в органічній взаємодії з особливостями тепе- рішнього етапу інтеграції науки) останнім ча- сом чітко простежується, зокрема, в науках про суспільство та соціальні явища. Так, лише в результаті поширення інформаційного під- ходу [35—37] у багатьох спеціальних науках виникла низка специфічних понять. Розвиток структуралістського напряму досліджень в лінгвістиці спричинив появу таких нових по- нять, як реалема, синтагматика і парадигмати- ка, семантичний множник тощо. Природно, що особливо швидко розгалу- ження і спеціалізація поняттєвого апарату від- буваються в нових галузях знання, які зараз лише оформлюються в самостійні наукові дис- ципліни. Процес становлення кожної такої дисципліни є одночасно і створенням її понят- тєвого апарату. Він охоплює й виникнення но- вих понять, для яких раніше існували лише передумови, і докорінне переосмислення ста- рих понять, надання їм нового змісту. При цьо- му відбувається швидке розгортання поняттє- вого апарату шляхом розщеплення загальних понять на низку більш вузьких і спеціальних. Формування інформатики — спочатку як тео- рії наукової інформації, а потім і ширше, як нау- ки про інформацію загалом [38], було пов’я- зано з появою багатьох понять, що означають різноманітні види інформації: первинна і вто- ринна, фактографічна і бібліографічна, рет ро- спективна, оперативна і прогностична, доку- ментальна, сигнальна, дискретна, економічна, соціологічна, екологічна та багато інших. Вод- ночас на базі поняття інформації виникла низ- ка інших похідних понять: носій інформації, інформаційний потік, інформаційний аналіз і с интез, інформаційно-пошукова система тощо. Вже у середині минулого століття, тобто на початку розгортання сучасної науково-техніч- ної революції, суспільство добре усвідомлюва- ло цінність не тільки природничо-наукової або технічної інформації, а й соціально-гумані- тарної. Більше того, достатньою мірою було оцінено вже й інформаційно-евристичне зна- чення інтеграції різних галузей наукового зна- ння, в процесі чого посилюється їх взаємо вплив і взаємне проникнення ідеями, отриманою ін- формацією, засобами нагромадження інфор- маційного потенціалу. Поряд з науковою ін- формацією розширювалося вивчення й інших видів єдиної системи соціальної інформації, що характеризує вельми складний суспільний організм у всій багатогранності його проявів та функцій [39]. Усе це сприяло поглибленню розуміння ролі інформації як цілком необхід- ного ресурсу розвитку суспільства. З метою запобігання плутанині у подальшому необхід- но відзначити, що під інформацією дуже часто розуміють не тільки ресурс, але й результат діяльності — інформаційну продукцію. Осмислюючи значення інформації як ре- сур су, слід особливо відмітити два моменти. В пер шу чергу, роль інформації в загальній сис- темі ресурсів розвитку зазнавала історичних змін. Спочатку вона була практично непоміт- ною порівняно з суто матеріальними (речовин- но-енергетичними) природними ресурсами. 12 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Е.П. Семенюк, Я.В. Котляревський, С.І. Князєв, О.В. Мельников В науці, до речі, добре відомі слова Н. Вінера про те, що інформація є інформація, а не матерія і не енергія. Тепер інформація найчастіше розу- міється дослідниками як складний, внутріш- ньо суперечливий сплав матеріальних та ідеаль- них, об’єктивних і суб’єктивних чинників, і з урахуванням цього зрозуміло, що лише в міру підвищення ролі свідомої діяльності людини та духовного начала в суспільстві соціальна інформація виділялася в особливий і дедалі більш значущий ресурс розвитку людства. Другим найважливішим моментом є те, що інформація вигідно відрізняється від усіх ін- ших ресурсів, які неминуче скорочуються в ході використання: вона, навпаки, здатна навіть зростати при цьому. «В умовах, коли практич- но всі речовинно-енергетичні (матеріальні) ре- сурси є обмеженими і швидко скорочуються, інформація виступає чинником в принципі необмеженим, який не виявляє тенденцію до спаду... Інформація, ймовірно, є єдиний ресурс, який... виявляє тенденцію до зростання ефек- тивності використання в економічному та со- ціальному аспектах» [40, с. 86—87]. Логічним є виникнення питання: чи є інфор- мація товаром? Нагадаємо: інформація — це будь-які відомості та (або) дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або від- ображені в електронному вигляді [41]. Отже, незважаючи на поширену думку, власне інфор- мація не є товаром у повному розумінні цього слова, адже товар — це матеріальні об’єкти, на які є попит та щодо яких можна встановити права власності. Товари придатні для тран- спортування, їх залучають до обміну, тобто вони є предметом купівлі та продажу. Це може бути продукція серійного виробництва, уні- кальні витвори або матеріальні засоби для на- дання послуг [42]. Тобто мова повинна йти не про абстрактну інформацію, а про інформацію матеріалізовану — інформаційну продукцію1. Саме це і є прихованим моментом інтеграції 1 Продукція — це результат економічної діяльності. Це загальний термін, який використовують для позначен- ня як товарів, так і послуг. двох семантичних площин концепта — власне інформаційної та економічної. Інформаційна продукція — це матеріалізова- ний результат інформаційної діяльності, при- значений для задоволення потреб суб’єктів ін- формаційних відносин. Тобто, споживча вар- тість інформаційної продукції не проявляється у зовнішній формі, а сама форма переноситься як засіб для повідомлення та передачі первин- ної споживчої вартості. Справжня функція і цінність інформаційної продукції полягає в її змісті, виявляється в ході її перегляду, прослу- ховування чи читання, тобто в результаті усві- домлення та дешифрування (декодування) її змісту споживачем (реципієнтом). Іншими ха- рактерними рисами її як товару є культурна цінність та можливість необмеженого фізич- ного використання. Основну характеристику інформаційної продукції становить її нетовар- на цінність, що надає їй значення культурного блага, тобто особливого виду товару. Усвідомлення особливостей інформаційної продукції є необхідним для успішного її вклю- чення у процеси економічного обміну. При ви- значенні характерних рис цього товару, окрім вивчення його суспільного впливу та профілю організацій, що здійснюють інформаційно- аналітичну діяльність, можливо проводити дослідження обігу цього виду продукції та його впливу на розвиток інформаційної сфери методами внутрішнього та зовнішнього аналі- зу [43, с. 40—42]. Отже, поняття «інформаційна продукція» — наочний прояв збагачення поняттєвого апара- ту сучасної науки (у даному випадку — еконо- міки) на основі поглиблення проблематики інформаційного підходу до пізнання дійсності. Як бачимо з наведеного вище, тенденція ди- ференціації, спеціалізації поняттєвого апарату має загальнонауковий характер. Вона служить важливим засобом підвищення адекватності відображення в наукових поняттях специфіч- них явищ, сторін і взаємозв’язків дійсності. Які ж із спеціальних понять (новопосталих або тих, що існували раніше) набувають статусу катего- 13ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Eкономіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату ріальноcті? Ми вже відзначали, що в кожному конкретному випадку це питання розв’язується неоднозначно, проте в загальному можна ви- словити певні міркування з цього приводу. Перш за все з поглибленням диференціації наукового знання помітно збільшується за- гальна кількість спеціальнонаукових катего- рій. Один з найпоширеніших напрямів розвит- ку цього процесу полягає в тому, що поняття, яке не було категоріальним у межах достатньо широкої галузі знань (навіть якщо воно існу- вало раніше), при виділенні вузької галузі в окрему дисципліну може стати категорією цієї нової спеціальної науки. Формування економіки інформаційної сфе- ри, наприклад, привело до того, що множина категорій економічних наук поповнилася по- няттям інформаційна сфера, яке раніше віді- гравало досить скромну роль у розвитку еко- номічного знання. Інформаційну сферу слід розглядати як економічну систему, до складу якої мають бути включені такі елементи (від- повідно до життєвого циклу інформаційної продукції): авторське середовище, інфор ма- цій но-аналітична діяльність, інформаційні по- слуги, соціальні комунікації та споживачі інформаційної продукції [12; 43, с. 51–52; 44, с. 44–58; 45; 46]. Сукупність цих елементів, об’єднаних однією програмою та єдиною метою, і утворює один з господарських комплексів. Наявні елементи (або підсистеми) інфор мацій- ної сфери забезпечують відносно-замкнений характер системи і зумовлюють її ефектив- ність (здатність діяти адекватно), тобто ство- рюють передумову успішного вирішення тих завдань, які перед нею стоять та постійно ви- никають з плином часу. Не важко помітити, що у процесі становлен- ня нової наукової дисципліни виникає чимало категоріальних понять. Вивчення найважли- віших властивостей принципово нових об’єк- тів пізнання, відкриття законів, специфічних для відповідних сфер дійсності, вимагає вве- дення певного числа понять, здатних слугува- ти своєрідними реперними точками, опорними пунктами в пізнанні невідомого. Спроби уза- гальнити та науково пояснити соціальні явища бурхливого та суперечливого реального життя неминуче страждають на історичну обмеже- ність, що певною мірою пов’язано із конкрет- ним рівнем розвитку суспільної свідомості. Найбільш досконалі з цих спроб, наближаючи людство до пізнання істини, слугують тільки етапом та опорою для наступних спроб, збага- чених новими явищами в об’єктивній дійснос- ті та розвинутих відповідно до нового рівня наукових знань. Але логічне мислення не може досить вичерпно й адекватно охопити ледь по- мітних паростків нових явищ, доки вони не досягнуть певної зрілості, не стануть явними, такими, що їх можна відрізнити від інших та виділити для аналізу і синтезу. Тому категоріями стають не тільки зовсім нові, такі, що не існували раніше, поняття (хоча і цей шлях, звичайно, не виключений), а й такі поняття, які вже пройшли певний шлях у науці, але знаходилися до цього, так би мо- вити, на периферії наукового прогресу, а не на магістральних його напрямках. Наприклад, власне розвиток інформаційної сфери пов’яз а- ний з висхідною динамікою комунікаційних процесів у соціумі та необхідністю формулю- вання логічно більш чіткого визначення по- няття комунікації: відоме в науці досить давно, воно поступово переростає в категорію в міру того, як все глибше усвідомлюється його необ- хідність для теоретичного аналізу центральних проблем соціологічних дисциплін, наукознав- ства та інформатики [47–50]. Зокрема, коли говоримо про поширення інформаційної про- дукції, іншими словами про соціальні комуні- кації, маємо на увазі опублікування інформа- ції у пресі, передачах по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інфор- мації, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині [43, с. 60—62]. Засоби поширення інформаційної продук- ції є різними. Тому релевантні цій проблемі комунікативні процеси можна класифікувати за різними ознаками. Суть цього виду соціаль- 14 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Е.П. Семенюк, Я.В. Котляревський, С.І. Князєв, О.В. Мельников них комунікацій полягає в доцільно ор га ні- зованому систематичному поширенні ін фор- маційної продукції серед розосереджених ау- диторій із застосуванням технічних засобів. Такими технічними засобами, що опосередко- вують зв’язок комунікатора та його аудиторії, є радіо, телебачення, кіно, друковані засоби, Інтернет. Загалом технічні засоби можна по- значити як засоби масової комунікації, що різ- няться за часом, необхідним для отримання інформаційної продукції (отримання та до- ставка), та величиною аудиторії (рис. 1) [51, с. 104; 52, с. 197]. Преса, наприклад, вимагає від споживача, передусім, вільного часу, але при цьому термі- ни читання не фіксовані жорстко впродовж доби. Звертання до радіо, а в певній мірі й до телебачення, не виключає інших паралельних занять: можна, приміром, виконувати домаш- ню роботу та сприймати на слух текст і музи- ку. З іншого боку, слід розрізняти книгу, що читається з будь-яким ступенем регулярності у зручний час, і засоби масової комунікації, які функціонують за чітким розкладом (у бага- тьох випадках — у певний час, що визначаєть- ся як початок або кінець дня чи тижня, тобто ніби задає постійні рамки повсякденній діяль- ності). Звертання до засобів масової комуніка- ції — постійний та регулярний вид діяльності, що характеризується заданим соціальним рит- мом, тоді як читання книг — процес більш ви- бірковий, індивідуалізований [53, с. 42]. З розвитком науки деякі поняття, які й до цього можна було вважати категоріальними, іноді наповнюються новим змістом, у резуль- таті чого їх значення в процесі пізнання зрос- тає, сфера застосування істотно розширюєть- ся, і це певним чином трансформує їх статус. Так, поняття сталого розвитку інформаційної сфери, інформаційної безпеки, набули зовсім нового змісту в процесі формування економі- ки інформаційної сфери. Існує думка, що розвиток стає нестійким, коли через загострення внутрішніх протиріч виникає кризовий стан системи, пов’язаний із можливістю її руйнування чи переходу у новий, суттєво гірший якісний стан [54]. Відоме виз- на чення сталого розвитку Міжнародною комі- Рис. 1. Засоби соціальних комунікацій залежно від актуальності інформації (інфор- маційної продукції) та потенційної кількості споживачів Кількість користувачів Ч ас м іж в ир об ни цт во м і до ст ав ко ю ФАКС 3 місяці 1 місяць 1 тиждень 24 години 12 годин 6 годин 1 година РАДІО ТБ КНИГИ ГАЗЕТИ ПОШТА КУР’ЄР ЕЛЕКТРОННА ПОШТА SD, DVD, Blue-Ray РЕКЛАМА ПОШТОЮ РЕКЛАМА ЕЛЕКТРОННОЮ ПОШТОЮ БІЛБОРДИ ЖУРНАЛИСПЕЦ. ФАХ. ЖУРНАЛИ ІНТЕРНЕТ: ВЕБ-САЙТИ, ЗМІ 1 3—4 10 100 1000 104 105 РОЗМОВА ІНТЕРНЕТ: СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ 15ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Eкономіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату сією з довкілля та розвитку (МКОСР) [55] поєд нує в собі дві основні складові: потреби (задоволення яких є об’єктивно необхідним для існування найбідніших груп населення, які мають бути пріоритетними) та обмеження (обу- мовлені станом технології та організації сус- пільства), що, у свою чергу, накладаються на здатність навколишнього середовища задово ль- няти теперішні та майбутні потреби населен ня. Тобто, сталий розвиток стосується всіх ресур- сів, забезпечуючи покращену якість життя для сьогоднішнього та прийдешніх поколінь, та спря- мований на ліквідацію бідності й надає прі о- ритет потребам найбідніших прошарків насе- лення [56]. Аналізуючи доповідь МКОСР «Наше спільне майбутнє» (1987), дослідники звертають ува- гу на те, що збереження світового соціуму по- требує зростання можливостей задовольняти потреби як сьогодні, так і у майбутньому, а змі- нитися мають інтенсивність експлуатації ресур- сів, технологічна досконалість, напрями інвес- тування, якість управління та регулювання тощо. Стійкість системи у техніці визначається як її властивість зберігати значення конструк- тивних і режимних параметрів у визначених межах, незважаючи на всі можливі впливи на систему. Зворотні зв’язки, притаманні інфор- маційній сфері як економічній системі, при- зводять до появи нерівномірності, нестійкості її розвитку, що полягає у сповільненні чи не- припустимому пришвидшенні темпів її розвит- ку, закладаючи підвалини інформаційної аси- метрії як інституціональної проблеми макро- та мікрорівня [43, с. 71—72]. Зниження темпів зростання зазвичай призводить до стагнації соціально-економічної системи, проте вони не завжди є ознакою її нестійкості. Іноді погір- шення окремого показника упродовж певного проміжку часу пов’язане з необхідністю нако- пичення ресурсів для майбутнього її виперед- жуючого розвитку. Сталий розвиток передба- чає підтримання рівноваги між взаємо пов’я- заними елементами системи. Тобто, під сталим розвитком потрібно розуміти здатність будь- якої системи відновлювати рівноважний стан після закінчення дії на неї певних зовнішніх і внутрішніх чинників збурення [57]. Розвиваються, безперечно, всі системні ут- во рення, однак та чи інша економічна система може володіти чи не володіти здатністю до ста- лого розвитку. Така здатність інформаційної сфе- ри визначається притаманним їй економіч ним та науково-технічним потенціалами, зв’язком із зовнішнім середовищем (рис. 2). Тобто, сталий розвиток інформаційної сфери полягає у ство- ренні відповідних умов для стійкого зростан- ня виробництва інформаційної продукції, що здатне забезпечити інтереси теперішнього та прийдешнього поколінь за умови стану інфор- маційної безпеки [58]. Говорячи про сталий розвиток інформаційної сфери, необ хідно розуміти, що він полягає у сприянні досягнен- ню заданих параметрів розвитку на макрорівні. Під інформаційною безпекою розуміємо за- безпечення доступу людини у будь-який час до інформаційної продукції, необхідної для її всебічного розвитку (за умов дотримання прин- ципів повноти, своєчасності та доступності ін- формації) [43, с. 65; 59]. Рис. 2. Складові сталого розвитку інформаційної сфери Економічний розвиток Інформаційна безпека Соціальний прогрес Сталий розвиток інформаційної сфери Якість інформаційної продукції Виробництво інформаційної продукції Зростання обсягів вироб- ництва 16 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Е.П. Семенюк, Я.В. Котляревський, С.І. Князєв, О.В. Мельников Отже, інтереси громадянина в інформацій- ній сфері полягають у реалізації його консти- туційних прав на вільний доступ і викорис- тання інформаційної продукції для незаборо- неної законом діяльності, власного фізичного та інтелектуального розвитку. Відповідно, ін- тереси суспільства в інформаційній сфері охоп- люють забезпечення інтересів людини і грома- дянина у цій сфері, продовження демократич- ного розвитку, досягнення та підтримання суспільної згоди, а інтереси держави — поля- гають у створенні умов для сталого розвитку інформаційної інфраструктури, забезпеченні конституційних прав і свобод громадян на дос- туп та використання ними інформаційної про- дукції з метою підтримання непорушності конс титуційного ладу, суверенітету та терито- ріальної цілісності України, політичної, еконо- мічної та соціальної стабільності в державі. Характерною рисою останніх десятиліть є неухильне підвищення інтересу науки до до- слідження людини, її особистості та духовного світу, соціальної орієнтації тощо. Своєрідний сплеск гуманізації науки проявляється як у тому, що дисципліни природничо-наукового і тех- нічного профілю дедалі більшою мірою врахо- вують людський чинник, так і у виокремленні нових дисциплін гуманітарного і соціаль ного характеру, що спрямовано вивчають ті ас пекти людського життя і діяльності, які раніше зали- шалися в тіні або були другорядними і не фор- мували об’єкт глибокого наукового досліджен- ня. Цей фактор значно прискорює розвиток поняттєвого апарату суспільних і гуманітарних наук, у тому числі й утворення їх нових катего- рій. Розвиток та ускладнення соціально-еко но- мічних відносин, прогрес соціології та соціаль- ної психології, наукової організації праці тощо багато в чому сприяють поступовому визрі- ван ню нових категорій у галузі наук про лю- дину та суспільство, зокрема таких, що через ін формаційну сферу та інформаційну продукцію ста новлять підґрунтя для подальшого удоско- налення організаційного та теоретико-методо- логічного забезпечення пізнання як рушійної сили науково-технічного прогресу та іннова- ційної модернізації соціаль но-економічної сфе- ри національного господарства. Таким чином, в результаті поглиблюваної диференціації і водночас прискореної інтегра- ції наукового знання відбувається неухильне розростання, розгалуження категоріального апа- рату науки, посилюється спеціалізація окре- мих його елементів. Економіка інформаційної сфери є однією з тих нових, нетрадиційних і досить важливих для суспільства ділянок сучас- ної науки і соціальної практики, де ці процеси (і разом з тим сутнісні тенденції розвит ку) пе- реплелись досить своєрідно, що неминуче при- водить до неоднозначних, у чомусь внут ріш- ньосуперечливих наслідків. Виокремлення нової галузі чи напряму, роз- ділу наукового знання завжди є типовим про- явом диференціації в єдиному організмі піз- нання світу (іманентну єдність і світу як тако- го, самого по собі, і, відповідно, його пізнання колись наголошували, наприклад, такі різні за характером свого внеску у скарбницю науки мислителі, як І.Я. Франко, М. Планк, В.І. Вер- надський). Проте, коли цей новий, нетради- ційний структурний підрозділ науки (як ре- зультат новітнього етапу її диференціації) наочно є синтетично-інтегративним за своєю природою та змістом розв’язуваних завдань, — неминуче доводиться говорити про ефект ін- теграції. Саме в цьому, зокрема, і полягає спе- цифіка економіки інформаційної сфери. В методологічному плані її основну супереч- ність можна бачити в органічному поєднанні двох змістовно-семантичних площин — еконо- мічної та інформаційної. До цього як істотний момент додається той важливий факт, що економіка інформаційної сфери формується в період, коли світова спіль- нота поставила перед собою масштабне зав- дання поступового переходу до сталого роз- витку. Іманентна єдність у ньому трьох основ- них аспектів — економічного, екологічного та соціального (що було спеціально підтвердже- но у підсумковому документі всесвітнього фо- 17ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Eкономіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату руму «Ріо +20») — значно посилює сукупний ефект інтеграції. Необхідно враховувати, що ноосферна стратегія сталого розвитку перед- бачає евристичний синтез досягнень найріз- номанітніших галузей науки — природничих, суспільно-гуманітарних, технічних, математич- них, медичних тощо. Мета цієї величезної пра- ці аж ніяк не обмежується суто когнітивною, лише науковою площиною інтеграції гігант- ського масиву соціальної інформації, одержа- ної вченими різних профілів, основний її сенс полягає у практичному втіленні здобутих ре- зультатів у життя світової спільноти. Безумов- но, все це матиме безпосереднє відношення до функціонування та подальшого розвитку еко- номіки інформаційної сфери. Спеціальнонаукові за своїм характером категорії цього нетрадиційного напряму до- сліджень (інформаційна продукція, інформа- ційна сфера, економіка інформаційної сфери, соціаль ні комунікації, сталий розвиток інфор- маційної сфери, інформаційна безпека) своє- рідно поєднують інформаційну проблематику з сутнісною специфікою конкретних соціально- еконо мічних дисциплін. Своєю появою всі такі поняття, будучи найважливішими, основопо- ложними у цьому новітньому розділі науки, завдячують, насамперед, загальнонауковій проб- лемі інформації та відповідній категорії. Саме вони детермінували розвиток інформаційного підходу до пізнання дійсності як загальнонау- кового феномену. Винятково висока методо- логічна роль цих конструктів наукової теорії і соціальної практики в добу НТР є причиною швидкого збагачення поняттєво-катего ріа ль- ного апарату багатьох галузей вивчення світу саме на інформаційній основі. Система категорій сучасної науки як цілісно- го організму має більш-менш чітко визначену структуру. Найвищі її щаблі — це філософсь кі та загальнонаукові категорії, дещо нижче роз- ташований шар регіональних категорій. А у фун- даменті цієї піраміди лежить численна множи- на спеціальнонаукових категорій. Значення всіх засобів конкретних наук не примен шується від того, що їх використання у пізнанні визнача- ється саме таким їх місцем і роллю у науці. З урахуванням важливості соціальних функ- цій економіки інформаційної сфери і перспек- тив її розвитку можна певно стверджувати: до- слідження її особливостей, специфіки об’єкта, предмета, засобів, а також розгалуження її по- няттєво-категоріального апарату має, без сум- ніву, продовжуватися та поглиблюватися. ЛІТЕРАТУРА 1. Aron R. Dix-huit leçons sur la société industrielle. Paris: Gallimard, 1962. 375 p. 2. Bell D. The Coming Post-Industrial Society. A Venture in Social Forecasting. NY.: Basic Books, 1976. 508 p. 3. Crook S., Pakulski J., Waters M.. Postmodernization: Chan ge in Advanced Society. London: SAGE Publications, 1992. 238 p. 4. Galbraith J.K. The New Industrial State. Princeton: Prin- ceton University Press, 2007. 576 p. 5. Lash S. Sociology of Postmodernism. London: Routledge, 1990. 300 p. 6. Rostow W.W. The Stages of Economic Growth: A Non- Communist. NY.: Cambridge University Press, 1960. 180 p. 7. Machlup F. The Production and Distribution of Knowledge in the United States. NJ.: Princeton, 1962. 283 p. 8. Toffler A. The Third Wave. NY.: Bantam, 1984. 560 p. 9. Derviş K. Convergence, Interdependence, and Diver gen - ce. Finance & Development. 2012. Vol. 49, no. 3: 10–14. 10. Чухно А. Постиндустриальная экономика: теория, прак- тика и их значение для Украины. Экономика Украины. 2005. № 11: 42–49. 11. Штангрет А.М. Формування економіки знань в Украї- ні: Характеристика, оцінка та моделювання. Львів: Укр. акад. друкарства, 2011. 246 с. 12. Бурило Ю.П. Інформаційна сфера як сфера господа- рювання: Теоретично-правовий аспект. Правова ін- форматика. 2012. № 4 (36): 18–28. 13. Лемещенко П.С., Шумских Е.В. Информационная эко- номика Республики Белорусь в контексте мировых тен - денций развития. Минск: Мисанта, 2013. 96 с. 14. Einstein A., Infeld L. The Evolution of Physics. N. Y.: Touch stone, 1967. 320 p. 15. Урсул А.Д. Проблема информации в современной нау- ке. Философские очерки. М.: Наука, 1978. 175 с. 16. Семенюк Э.П. Общенаучные категории и подходы к познанию (Философский анализ). Львов: Изд-во при Львов. гос. ун-те. ИО «Выща шк.», 1978. 176 с. 17. Agenda 21 / UN (1992). URL: https://sustainabledeve- lopment.un.org/content/documents/Agenda21.pdf (дата звернення 08.12.2016). 18 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Е.П. Семенюк, Я.В. Котляревський, С.І. Князєв, О.В. Мельников 18. Rio Declaration on Environment and Development / UN (1992). URL: http://www.un.org/documents/ga/ conf151/aconf15126-1annex1.htm (дата звернення 08.12.2016). 19. United Nations Millennium Declaration / UN (2000). URL: http://www.un.org/millennium/declaration/ares552e.htm (дата звернення 08.12.2016). 20. Johannesburg Declaration on Sustainable Development / UN (2002). URL: https://documents-dds-ny.un.org/ doc/UNDOC/LTD/N02/578/83/pdf/N0257883. pdf?OpenElement (дата звернення 20.03.2017). 21. Plan of Implementation of the World Summit on Sustai- nable Development / UN (2002). URL: http://www.un- docu ments.net/jburgpln.htm (дата звернення 08.12.2016). 22. The Future We Want / UN (2012). URL: https://docu- ments-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/LTD/N12/436/ 88/pdf/N1243688.pdf?OpenElement (дата звернення 20.03.2017). 23. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development / UN (2015). — URL: https://documents- dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N15/285/73/pdf/ N1528573.pdf?OpenElement (дата звернення 20.03.2017). 24. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/984_011 (дата звернення 20.03.2017). 25. Указ Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна — 2020» від 12.01.2015 р. № 5/2015. Урядовий кур’єр. 2015. № 6 (15 січ.). 26. Миколенко О.І. Понятійний апарат та термінологія науки адміністративного процедурного права. Право і суспільство. 2010. № 6: 127—131. 27. Готт В.С., Семенюк Э.П., Урсул А.Д. Категории со- временной науки (Становление и развитие). Москва: Мысль, 1984. 270 с. 28. Готт В.С., Землянский Ф.М. Диалектика развития понятийных форм мышления: Анализ становления различных понятийных форм. Москва: Высшая шк., 1981. 318 с. 29. Мельник В.П. Філософія. Наука. Техніка: методолого- світоглядний аналіз. Львів: Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2010. 592 с. 30. Вернадский В.И. Размышления натуралиста: В 2-х кн. Кн. 2. Москва: Наука, 1977. 192 с. 31. Семенюк Е.П., Мельник В.П. Філософія сучасної науки і техніки. Львів: Львів. нац. ун-т ім. Івана Фран- ка, 2012. 306 с. 32. Семенюк Э.П. Региональные и общенаучные направ- ления исследований как форма интеграции в науке. Философские проблемы современного естествозна- ния. 1982. Вып. 52. С. 7—13. 33. Семенюк Э.П. Информатика в контексте дифферен- циации и интеграции науки. Научно-техническая ин- формация. Сер. 1. Организация и методика информа- ционной работы. 2016. № 1: 9—20. 34. Semenyuk E.P. Informatics in the context of the diffe- ren tiation and integration of science. Scientific and Tech- nical Information Processing. 2016. Vol. 43, No. 1: 8—19. 35. Мельников А.В. Исследование развития полиграфии на основе информационного подхода. ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. з проблем вид.-полігр. галузі, бер. 2010 р., Київ, 2010. С. 18—20. 36. Мельников А.В., Семенюк Э.П., Котляревский Я.В. Применение информационного подхода к анализу раз вития полиграфии. Вісті Акад. інженерних наук. 2010. 1 (40): 40—48. 37. Семенюк Э.П. Информационный подход к познанию действительности. Київ: Наук. думка, 1988. 240 с. 38. Каныгин Ю.М., Калитич Г.И. Основы теоретической информатики. Киев: Наук. думка, 1990. 230 с. 39. Цырдя Ф.Н. Социальная информация. Философский очерк. Кишинев: Штиинца, 1978. 144 с. 40. Урсул А.Д. Путь в ноосферу (Концепция выживания и устойчивого развития цивилизации). Москва: Луч, 1993. 276 с. 41. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-XII (ост. зміни 25.06.2016 р.). URL: http:// za kon5.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 (дата звернен- ня 08.12.2016). 42. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/ vb457609-10 (дата звернення 08.12.2016). 43. Котляревський Я.В., Мельников О.В., Штангрет А.М., Семенюк Е.П., Воробйов В.І. Концептуальні засади забезпечення сталого розвитку інформаційної сфе- ри України. Київ: Центр учбової літератури, 2016. 148 с. 44. Арістова І.В. Еволюційний розвиток поняття «ін- формаційна сфера». Вісник Національного універси- тету внутрішніх справ. 2005. Вип. 31: 239—245. 45. Баранов О.А. Правове забезпечення інформаційної сфе ри: Теорія, методологія і практика. Київ: Едель- вейс, 2014. 434 с. 46. Мельников О.В. Сутність та ключові параметри фор- мування інформаційної сфери України. Формування ринкових відносин в Україні. 2016. 10(185): 36—40. 47. Михайлов А.И., Черный А.И., Гиляревский Р.С. Науч- ные коммуникации и информатика. Москва: Наука, 1976. 436 с. 48. Cover J.A., Curd M., Pincock C. Philosophy of Science: The Central Issues. N. Y.: W.W. Norton & Company, 2012. 1424 p. 49. Okasha S. Philosophy of Science : Very Short Introduction. Oxford (UK): Oxford University Press, 2016. 160 p. 50. Philosophy of Science: Contemporary Readings. Edited by Y. Balashov, A. Rosenberg. London: Routledge, 2001. 544 p. 19ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Eкономіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату 51. Розум О.Ф., Величко О.М., Мельников О.В. Таємниці друкарства: Минуле. Сучасне. Майбутнє. 2-е вид., пе- рероб і доп. Львів: Укр. акад. друкарства, 2012. 278 с. 52. Котляревський Я.В., Штангрет А.М., Мельников О.В. Організаційно-економічний механізм розвитку видав- ничо-поліграфічної галузі в процесі гарантування ін- формаційної безпеки України. Львів: Укр. акад. дру- карства, 2012. 214 с. 53. Сеньківський В.М., Олянишен Т.В., Штангрет А.М., Мельников О.В. Читання як проблема вільного часу: За результатами соціолого-статистичних досліджень. Львів: Укр. акад. друкарства, 2009. 160 с. 54. Prigogine I., Stengers I. Order Out of Chaos: Man’s New Dialogue with Nature. London: Heinemann, 1984. 349 p. 55. Report of the World Commission on Environment and Development : Our Common Future) / UN (1987). URL: http://www.un-documents.net/wced-ocf.htm (дата звер- нення 08.12.2016). 56. IWA 9:2011. Framework for managing sustainable deve- lopment in business districts (IDT). — Retrieved from: http://www.sis.se/en/sociology-services-compa ny- organization-and-management-administration- transport/company-organization-and-management/ general/iwa-92011 (дата звернення 08.12.2016). 57. Мельников О.В. Державне стимулювання стійкого розвитку інформаційної сфери. Причорноморські еко- номічні студії. 2016. Вип. 9, ч. 2. С. 32—36. 58. Мельников О.В. Конкретизація поняття сталого роз- витку інформаційної сфери. Міжнар. наук.-практ. конф. «Можливості та перспективи забезпечення ста- лого розвитку економіки України», 21—22 жовт. 2016 р., Ужгород: тези доп. Ужгород, 2016: 38—40. 59. Штангрет А.М., Назарук М.М., Мельников О.В. Під- приємства видавничо-поліграфічної галузі як суб’єкт інформаційної безпеки: Регіональний розріз. Ак- туальні проблеми соціально-економічного розвитку держави, регіону, галузі та підприємства. Львів: Укр. акад. друкарства, 2013. С. 219—235. Стаття надійшла до редакції 10.01.17 REFERENCES 1. Aron R. Dix-huit leçons sur la société industrielle. Paris: Gallimard, 1962. 2. Bell D. The Coming Post-Industrial Society. A Venture in Social Forecasting. New York: Basic Books, 1976. 3. Crook S., Pakulski J., Waters M. Postmodernization: Chan- ge in Advanced Society. London: SAGE Publications, 1992. 4. Galbraith J.K. The New Industrial State. Princeton: Prin- ceton University Press, 2007. 5. Lash S. Sociology of Postmodernism. London: Routledge, 1990. 6. Rostow W.W. The Stages of Economic Growth : A Non- Communist Manifesto. New York: Cambridge University Press, 1960. 7. Machlup F. The Production and Distribution of Knowledge in the United States. New Jersey: Princeton, 1962. 8. Toffler A. The Third Wave. New York: Bantam, 1984. 9. Derviş K. Convergence, Interdependence, and Diver gen- ce. Finance & Development. 2012. Vol. 49, no. 3: 10–14. 10. Chukhno A. Post-industrial economy: theory, practice and significance for Ukraine. Economy of Ukraine. 2005, Vol. 11: 42–49 [in Russian]. 11. Shtangret A.M. The formation of knowledge-based eco- nomy in Ukraine: the characteristics, assessment and model- ling. Lviv: Ukrainian Printing Academy, 2011 [in Uk- rainian]. 12. Burylo Yu.P. Informational sphere as national economy subject: theoretical and law aspect. Law informatics. 2012, 4 (36): 18–28 [in Ukrainian]. 13. Lemeschenko P.S., Shumskikh Ye.V. Informational eco- no my of the Republic of Belarus in the context of interna- tional development trends. Minsk: Misanta, 2013 [in Russian]. 14. Einstein A., Infeld L. The Evolution of Physics. 18th Ed. New York: Touchstone, 1967. 15. Ursul A.D. The problem of information in modern science. Philosophy essays. Moscow: Nauka, 1978 [in Russian]. 16. Semenyuk E.P. General Scientific Categories and App- roaches to Cognition (Philosophical Analysis). Lviv: Lviv University Publishing, 1978 [in Russian]. 17. Agenda 21 / UN (1992). URL: https://sustainab lede ve- lo pment.un.org/content/documents/Agenda21.pdf (Last accessed: 08.12.2016). 18. Rio Declaration on Environment and Development / UN (1992). URL: http://www.un.org/documents/ga/conf151/ aconf15126-1annex1.htm. (Last accessed: 08.12.2016). 19. United Nations Millennium Declaration / UN (2000). URL: http://www.un.org/millennium/declaration/ ares552e.htm. (Last accessed: 08.12.2016). 20. Johannesburg Declaration on Sustainable Development / UN (2002). URL: https://documents-dds-ny.un.org/doc/ UNDOC/LTD/N02/578/83/pdf/N0257883.pdf?- OpenElement. (Last accessed: 20.03.2017). 21. Plan of Implementation of the World Summit on Sus tai- nable Development / UN (2002). URL: http://www.un-do- cu ments.net/jburgpln.htm. (Last accessed: 08.12.2016). 22. The Future We Want / UN (2012). URL: https://docu- ments-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/LTD/N12/ 436/ 88/ pdf/N1243688.pdf?OpenElement. (Last accessed: 20.03.2017). 23. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development / UN (2015). — URL: https://documents- dds- ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N15/285/73/pdf/ N1528573.pdf?OpenElement. (Last accessed: 20.03.2017). 20 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Е.П. Семенюк, Я.В. Котляревський, С.І. Князєв, О.В. Мельников 24. Association agreement between the European Union and its Member States, of the one part, and Ukraine of the other part. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ 984_011 [in Ukrainian]. (Last accessed: 20.03.2017). 25. The Decree of the President of Ukraine «About the Strategy for Sustainable Development «Ukraine — 2020» dated 12.01.2015 № 5/2015. Governmental Courier. 2015. Vol. 6 [in Ukrainian]. 26. Mykolenko O.I. The definitive apparatus and termi- nology of administrative procedure law science. Law and society. 2010, Vol. 6: 127–131 [in Ukrainian]. 27. Gott V.S., Semenyuk E.P., Ursul A.D. The categories of modern science (shaping and development). Moscow: Mysl’, 1984 [in Russian]. 28. Gott V.S., Zemlyanskiy F.M. The dialectics of National forms of thinking developments : the analyses of different National forms coming into being. Moscow: Vishcha shkola, 1981 [in Russian]. 29. Melnyk V.P. Philosophy. Science. Technics: Methodological and world outlook analyses. Lviv: Publishing House of the Ivan Franko National University of Lviv, 2010 [in Ukrainian]. 30. Vernadskii V.I. Naturalist Meditations. Book 2. Scientific Thought as Planetary Phenomenon. Moscow: Nauka, 1977 [in Russian]. 31. Semenyuk E.P., Melnyk V.P. The philosophy of modern science and technics. 2th Ed. Lviv: Publishing House of the Ivan Franko National University of Lviv, 2012 [in Ukrainian]. 32. Semenyuk E.P. Regional and general research directions as an integration form in science. The philosophical prob- lems of modern natural history. 1982, Vol. 52: 7—13 [in Russian]. 33. Semenyuk E.P. Informatics in the context of the diffe- rentiation and integration of science. Nauchn.-Tekhn. Inform., Ser. 1. Organ. Metod. Inf. Rab. 2016, Vol. 1: 9—20 [in Russian]. 34. Semenyuk E.P. Informatics in the context of the diffe- rentiation and integration of science. Scientific and Tech- nical Information Processing. 2016, Vol. 43, No. 1: 8–19. 35. Melnikov A.V. The investigation of polygraphy deve- lopment grounded on informational approach. In: ХІІІ International scientific and practice conference devoted to printing and publishing branch issues. March of 2010, Kyiv [in Russian]. 36. Melnikov A.V., Semenyuk E.P., Kotlyarevskyy Ya.V. The implementation of informational approach towards poly- g raphy development analyses. News of Academy of engi- neering sciences. 2010, Vol. 1 (40): 40—48 [in Russian]. 37. Semenyuk E.P. Information Approach to the Cognition of Reality, Kyiv: Nauk. dumka, 1988 [in Russian]. 38. Kanygyn Yu.M., Kalytych G.I. The basics of theoretical informatics. Kyiv: Nauk. dumka, 1990 [in Russian]. 39. Tirdea F.N. Social Information. Philosophical Essay. Kishinev: Shtiintsa, 1978 [in Russian]. 40. Ursul A.D. Way into Noosphere (Conception of Survival and Sustainable Development of Civilization). Moscow: Luch, 1993 [in Russian]. 41. The Law of Ukraine «About information» dated 02.10.1992 № 2657-XII (with amendments dated 25.06.2016 р.). URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2657-12. (Last accessed: 08.12.2016). 42. The classification of economic activities ДК 009:2010. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/vb457609- 10 [in Ukrainian]. (Last accessed: 08.12.2016). 43. Kotlyarevskyy Ya.V., Melnikov A.V., Shtangret A.M., Semenyuk E.P., Vorobyov V.І. Conceptual issues of gua- ran teeing sustainable development of informational sphere in Ukraine. Kyiv: Center for educational pub li- shing, 2016 [in Ukrainian]. 44. Aristova I.V. The evolution development of category «in formational sphere». Journal of National University of Internal Affairs. 2005, Vol. 31: 239–245 [in Ukrainian]. 45. Baranov O.A. The law provision of informational sphere : theory, methodology and practice. Kyiv: Edelweiss, 2014 [in Ukrainian]. 46. Melnikov A.V. The essence and key parameters of in- formational sphere formation in Ukraine. Formation of market relations in Ukraine. 2016, Vol. 10 (185): 36—40 [in Ukrainian]. 47. Mikhailov A.I., Chernyi A.I., Gilyarevskii R.S. Foun da- tions of Informatics. Moskwa: Nauka, 1976 [in Russian]. 48. Cover J.A., Curd M., Pincock C. Philosophy of Science: The Central Issues. 2nd Ed. New York: W. W. Norton & Company, 2012. 49. Okasha S. Philosophy of Science: Very Short Introduction. Oxford (UK): Oxford University Press, 2016. 50. Balashov Y., Rosenberg A. (ed.) Philosophy of Science: Contemporary Readings. London: Routledge, 2001. 51. Rozum O.F., Velichko O.M., Melnikov A.V., Mysteries of Printing. The Past. The Contemporary. The Future. 2th Ed. Lviv: Ukrainian Printing Academy, 2012 [in Ukrainian]. 52. Kotlyarevskyy Ya.V., Shtangret A.M., Melnikov A.V. Organizational and economic mechanism of printing and publishing branch development in measures of guaranteeing the informational security of Ukraine. Lviv: Ukrainian Printing Academy, 2012 [in Ukrainian]. 53. Senkivskyy V.M., Olyanyshen T.V., Shtangret A.M., Melnikov A.V. Reading as the Problem of Free Time: According to the Results of Sociologic and Statistical Surveys. Lviv: Ukrainian Printing Academy, 2009 [in Ukrainian]. 54. Prigogine I., Stengers I. Order Out of Chaos: Man’s New Dialogue with Nature. London: Heinemann, 1984. 55. Report of the World Commission on Environment and Development : Our Common Future) / UN (1987). URL: 21ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Eкономіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату http://www.un-documents.net/wced-ocf.htm. (Last ac- cessed: 08.12.2016). 56. IWA 9:2011. Framework for managing sustainable development in business districts (IDT). 57. Melnikov A.V. State stimulation of informational sphere sustainable development. Black Sea Economic Studies. 2016, Vol. 9, No. 2: 32–36 [in Ukrainian]. 58. Melnikov A.V. The concretization of informational sphe- re sustainable development definition. In: International scientific and practice conference «Opportunities and pro spects of securing economy of Ukraine sustainable development». October 21–22, 2016, Uzhgorod [in Uk- rainian]. 59. Shtangret A.M., Nazaruk M.M., Melnikov A.V. The entities of printing and publishing branch as informational security subjects: regional section. In book: Actual issues of socio-economic development of country, region and enterprise. Lviv: Ukrainian Printing Academy, 2013 [in Ukrainian]. Received 10.01.17 Semenyuk 1, E.P., Kotlyarevskyy 2, Ya.V., Kniaziev 3, S.I., and Melnikov, 2 A.V. 1National Forest Engineering University of Ukraine, 103, Generala Chuprinki St., Lviv, 79057, Ukraine, +380 32 239 2798, lisfilos@ukr.net 2Academy of Financial Management, 38, Druzhby Narodov Boulevard., Kyiv, 01014, Ukraine, +380 44 277 5115, e_research@ukr.net 3Department of Economics, the NAS of Ukraine, 54, Volodymyrska St., Kyiv, 01030, Ukraine, +380 44 239 6646, ksi@nas.gov.ua INFORMATION ECONOMY: FORMATION OF SPECIAL-PURPOSE CATEGORIСAL FRAMEWORK The system of modern science categories as a whole has more or less clearly defined structure. The top-level general scientific and philosophical categories are supported by the regional ones, with a large set of special-purpose scientific categories being at the bottom of pyramid. Thus, it is ap- propriate to separate the main categories of information economy and to structure its relevant characteristics. At the same time, the authors have made an attempt to find clear definition of general features of special-purpose scientific categories as distinctive class of cognitive-methodological forms. Given the importance of social functions of in for- mation economy and prospects for its development the authors have contributed to study its features, peculiarities of object, subject, means, and branching of its conceptual and categorical framework. Keywords : information sphere, informational products, social communication, and information security. Э.П. Семенюк 1, Я.В. Котляревский 2, С.И. Князев 3, А.В. Мельников 3 1ГВУЗ «Национальный лесотехничесний университет Украины», ул. Ген. Чупринки, 103, Львов, 79057, Украина, +380 32 239 2798, lisfilos@ukr.net 2ГУНУ «Академия финансового управления», бульв. Дружбы Народов, 38, Киев, 01014, Украина, +380 44 277 5115, e_research@ukr.net 3Отделение экономики НАН Украины, ул. Владимирская, 54, Киев, 01030, Украина, +380 44 239 6646, ksi@nas.gov.ua ЭКОНОМИКА ИНФОРМАЦИОННОЙ СФЕРЫ: ФОРМИРОВАНИЕ СПЕЦИАЛЬНОНАУЧНОГО КАТЕГОРИАЛЬНОГО АППАРАТА Система категорий современной науки как целостно- го организма имеет более или менее четко определенную структуру. Самые высокие ее ступени — это философ- ские и общенаучные категории, несколько ниже рас- положены региональные категории. А в фундаменте этой пирамиды лежит множество специальнонаучных катего- рий. Соответственно, целесообразным является выде- ление основных категорий экономики информационной сферы и структурирование соответствующих характе- ристик. В то же время авторы делают попытку точно определить, что вообще представляют собой спе циа ль- нонаучные категории как особый класс познавательно- методологических форм. С учетом важности социальных функций экономики информационной сферы и перспек- тив ее развития авторы попытались исследовать ее осо- бенности, специфику объекта, предмета, средств, а также разветвление ее понятийно-категориального аппарата. Ключевые слова : информационная сфера, информа- ционная продукция, социальные коммуникации, инфор- мационная безопасность.

Економіка інформаційної сфери: формування спеціальнонаукового категоріального апарату

Репозитарії

Схожі ресурси