Технічні рішення процесу переробки лляної сировини

Охарактеризовано теорію та практику технічного переобладнання підприємств з переробки лляної сировини, модернізацію виробництва, використання сучасних технологій і устаткування. У статті проаналізовано результати моделювання процесу очищення лляних волокон від неволокнистих домішок, які виконували...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
1. Verfasser:	Березовський, Ю.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Schriftenreihe:	Наука та інновації
Schlagworte:	Наукові основи інноваційної діяльності
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123054
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Технічні рішення процесу переробки лляної сировини / Ю.В. Березовський // Наука та інновації. — 2017. — Т. 13, № 3. — С. 25-37. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123054
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1230542025-02-09T13:49:00Z Технічні рішення процесу переробки лляної сировини Технические решения процесса переработки льняного сырья Technical Solution for Processing of Flax Raw Materials Березовський, Ю.В. Наукові основи інноваційної діяльності Охарактеризовано теорію та практику технічного переобладнання підприємств з переробки лляної сировини, модернізацію виробництва, використання сучасних технологій і устаткування. У статті проаналізовано результати моделювання процесу очищення лляних волокон від неволокнистих домішок, які виконували для різних параметрів та конфігурацій обладнання. Доведено можливість і доцільність застосування нововведень для підвищення фізико- механічних показників якості лляної сировини. Вказано підстави розвитку переробної промисловості України та отримання позитивних результатів з обробки стеблового матеріалу льону через використання інноваційних технологій переробки, прогресивних технічних рішень та оригінальних прийомів обробки новими пристроями. Охарактеризовано теорию и практику технического переоснащения предприятий по переработке льняного сырья, модернизацию производства, применения современных технологий и оборудования. В статье проанализированы результаты моделирования процесса очистки льняных волокон от неволокнистых примесей. Представлено воспроизведение процесса очистки для различных параметров и конфигураций оборудования. На основе проведенных исследований доказана возможность и целесообразность применения нововведений для повышения физико-механических показателей качества льняного сырья. Выяснено основания развития перерабатывающей промышленности Украины для достижения положительных результатов по обработке стеблевого материала льна через использование инновационных технологий переработки, прогрессивных технических решений и оригинальных приемов обработки новыми устройствами. Theory and practice of technical upgrade of factories processing flax raw material, modernization of production, the application of advanced technologies and equipment have been discussed. The results of simulation of cleaning of flax fibers from non-fibrous impurities have been analyzed for various options and configurations of equip ment. The possibility and expedience of appli ca tion of innovative solutions for improving phy sical and mechanical properties and quality of flax raw material have been proved. The conditions for development of the processing industry in Ukraine and achieving of positive results from processing of stem flax material using innovative processing technologies, advanced technical solu tions, and original methods of processing by new equipment have been described. 2017 Article Технічні рішення процесу переробки лляної сировини / Ю.В. Березовський // Наука та інновації. — 2017. — Т. 13, № 3. — С. 25-37. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin13.03.025 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123054 uk Наука та інновації application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові основи інноваційної діяльності Наукові основи інноваційної діяльності
spellingShingle	Наукові основи інноваційної діяльності Наукові основи інноваційної діяльності Березовський, Ю.В. Технічні рішення процесу переробки лляної сировини Наука та інновації
description	Охарактеризовано теорію та практику технічного переобладнання підприємств з переробки лляної сировини, модернізацію виробництва, використання сучасних технологій і устаткування. У статті проаналізовано результати моделювання процесу очищення лляних волокон від неволокнистих домішок, які виконували для різних параметрів та конфігурацій обладнання. Доведено можливість і доцільність застосування нововведень для підвищення фізико- механічних показників якості лляної сировини. Вказано підстави розвитку переробної промисловості України та отримання позитивних результатів з обробки стеблового матеріалу льону через використання інноваційних технологій переробки, прогресивних технічних рішень та оригінальних прийомів обробки новими пристроями.
format	Article
author	Березовський, Ю.В.
author_facet	Березовський, Ю.В.
author_sort	Березовський, Ю.В.
title	Технічні рішення процесу переробки лляної сировини
title_short	Технічні рішення процесу переробки лляної сировини
title_full	Технічні рішення процесу переробки лляної сировини
title_fullStr	Технічні рішення процесу переробки лляної сировини
title_full_unstemmed	Технічні рішення процесу переробки лляної сировини
title_sort	технічні рішення процесу переробки лляної сировини
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Наукові основи інноваційної діяльності
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123054
citation_txt	Технічні рішення процесу переробки лляної сировини / Ю.В. Березовський // Наука та інновації. — 2017. — Т. 13, № 3. — С. 25-37. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Наука та інновації
work_keys_str_mv	AT berezovsʹkijûv tehníčníríšennâprocesupererobkillânoísirovini AT berezovsʹkijûv tehničeskierešeniâprocessapererabotkilʹnânogosyrʹâ AT berezovsʹkijûv technicalsolutionforprocessingofflaxrawmaterials
first_indexed	2025-11-26T11:45:21Z
last_indexed	2025-11-26T11:45:21Z
_version_	1849853239875338240
fulltext	25 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13(3): 25—37 doi: https://doi.org/10.15407/scin13.03.025 Ю.В. Березовський Херсонський національний технічний університет, Бериславське шосе, 24, Херсон-8, 73008, Україна, тел. +380 552 326 981 ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ ПРОЦЕСУ ПЕРЕРОБКИ ЛЛЯНОЇ СИРОВИНИ © Ю.В. БЕРЕЗОВСЬКИЙ, 2017 Охарактеризовано теорію та практику технічного переобладнання підприємств з переробки лляної сировини, модернізацію виробництва, використання сучасних технологій і устаткування. У статті проаналізовано результати моделювання процесу очищення лляних волокон від неволокнистих домішок, які виконували для різних параметрів та конфігурацій обладнання. Доведено можливість і доцільність застосування нововведень для підвищення фізико- механічних показників якості лляної сировини. Вказано підстави розвитку переробної промисловості України та от- римання позитивних результатів з обробки стеблового матеріалу льону через використання інноваційних технологій переробки, прогресивних технічних рішень та оригінальних прийомів обробки новими пристроями. К л ю ч о в і с л о в а: волокно, льон, сировина, якість, очищення, переробка, обладнання, виробництво. Льон є найпоширенішою технічною культу- рою світу, яка дає продукцію трьох видів: насін- ня, волокно і кострицю, що є натуральною пе- реробною сировиною для багатьох галузей промисловості. В Україні льон вирощують в різних регіонах, переважно в Північно-Захід- ному. Отримані з льону-довгунцю, льону-куд- ряшу та інших його сортів лляні волокна вико- ристовують в текстильному виробництві для виготовлення інтер’єрних, одягових, взуттєвих і технічних текстильних матеріалів і виробів, лляного котоніну, паперу та картону, шнурів і канатів, а також композитних матеріалів різно- го цільового призначення. Так, отриману під час переробки льону кострицю використовують як термоізоляційний будівельний матеріал, із непрядивних відходів лляного виробництва — виготовляють тепло- та звукоізоляційні мате- ріали для будівництва, обтиральні та інші тех- нічні матеріали. Олія, отримана з насіння льону, багата на омега-3-ліноленову кислоту, яка ши- роко використовується як цінна добавка. Незважаючи на достатню рентабельність лубоволокнистих рослин в Україні, обсяги їх культивування з кожним роком скорочують- ся. Відповідно, виробництво волокна також зменшується, але при цьому розміри сировин- них ресурсів, що відправляються за кордон, лише збільшуються. Через постійний тиск на вітчизняний ринок сировини лляний та конопляний бізнес в країні занепадає, що призводить до напруже- ної ситуації навколо виготовлення виробів з луб’яної сировини. Показники початку XXI ст. свідчать про зменшення виробництва волокна в 4 рази, виготовлення лляних тканин — в 6 разів, що зумовлено зменшенням посівних площ, зниженням якості сировини, значним збільшенням обсягів використання штучних та синтетичних матеріалів, кризовими явища- ми та зниженням доходів населення [1]. Крім цього, на виробничий процес суттєво впливає і старіння техніко-технологічного обладнання, значний амортизаційний знос існуючого ус- таткування, використання застарілих техно- логій, відсутність дієвих схем переобладнання 26 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Ю.В. Березовський виробництва для збільшення якості та асорти- ментного складу продукції. Хоча кризові явища є достатньо суттєвими, їх можна подолати шляхом стимулювання по- питу споживачів на екологічно чисту продук- цію, що базується на застосуванні луб’яної си- ровини, адже вона використовується майже в усіх галузях народного господарства та побуті. Для надання якості товарам з рослинної сиро- вини необхідно використовувати сучасні пе- редові технології, складні технічні та техноло- гічні розробки. Зростання конкурентного середовища на віт чизняному ринку товарів вказує на необ хід- ність розв’язання питань, що пов’язані із за- стосуванням неефективних застарілих техно- логій переробки стеблового матеріалу, технічно застарілого обладнання, дбайливим ціле спря- мованим використанням природних ресурсів для розширення можливих переваг рослинно- го поновлювального ресурсу на основі льону та конопель. Тому нинішній стан виробництва продукції в Україні вимагає пошуку і розроб- ки інноваційно-привабливих техніко-техноло- гічних розробок, що сприятимуть покращен- ню якості товарів, їх екологічної безпечності, економічній незалежності країни від сторон- нього постачання цієї сировини та розширен- ню асортиментного складу продукції. Теорія та практика технічного переоблад- нання підприємств, модернізація їх виробницт- ва, використання передових технологій та ус- таткування з переробки лляної сировини, що охарактеризовані в наукових джерелах [2—9], дають підставу стверджувати, що на нинішньо- му етапі розвитку промисловості України до- сягнення суттєвих результатів з обробки стеб- лового матеріалу льону, насамперед тих, що є мало використовувані, можливе через вико- ристання на виробництві інноваційних техно- логій переробки з врахуванням фізико-ме- ханічних і анатомічних особливостей стебел рослин, сучасних тенденцій споживчого рин- ку, прогресивних технічних рішень та оригі- нальних прийомів обробки новими засобами. Проведені дослідження показали недоціль- ність застосування звичайної технології оброб- ки льону з розділенням на довге і коротке во- локно для переробки лляних стебел, а також невисоку ефективність використання наявного технологічного обладнання. Оцінка техноло- гічних можливостей, охарактеризованих в дже- релах [7, 8], вказує на те, що для одержання однотипної волокнистої маси, в основному, зі сланцевої трести, необхідним є викорис- тання різного, достатньо габаритного устат- кування. В Україні над вирішенням питань ефектив- ності первинної переробки луб’яних культур плідно працює Інститут луб’яних культур НААН України. У межах цільової комплекс- ної програми УААН «Луб’яні культури» за 2006—2010 роки розроблено інноваційну тех- нологію отримання довгого волокна льону на основі використання глибокодиференційова- них механічних дій на стебла, що дозволяє збільшити питому вагу довгого волокна, а та- кож запропоновано технології одержання од- нотипного волокна льону та лубу конопель із заданими якісними характеристиками. У про- веденій роботі основну увагу приділяли рі- шенню питань ефективності тіпальної части- ни комплексу машин з переробки луб’яної сировини, при цьому не достатньо звернувши увагу на процеси м’яття, де також закладено значний потенціал підвищення ефективності обладнання. Нині формуються наукові основи зі ство- рення нових технологій переробки та обробки стеблового лляного матеріалу, проектування прогресивного сучасного устаткування або його вузлових складових, які внаслідок їх впровадження можуть суттєво покращити якіс ні та кількісні показники кінцевої продук- ції. Проте, сьогодні недостатньо вирішено ці проблеми з позицій розробки та застосування вузлових з’єднань м’яльної та тіпальної ма- шин, які можуть поліпшити процес очищення лляної сировини за рахунок ряду техніко-тех- нологічних рішень. 27ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Технічні рішення процесу переробки лляної сировини Останнім часом у світі помітною є тенден- ція розвитку та широкого застосування в сус- пільному житті екологізаційних процесів, тому досить актуальними стали процеси фор- мування методичних основ з пошуку напрям- ків екологізації суспільства шляхом вироб- ництва напівфабрикатів, готової продукції, що містять в собі низький відсоток штучних та синтетичних матеріалів, вирізняються якістю та безпечністю для навколишнього середови- ща, здоров’я та майна споживачів. На жаль, дотепер недостатнім є вирішення питання застосування продуктів переробки лубоволокнистих культур, не досягнуто уні- версальних способів отримання волокнистого матеріалу, а устаткування, що застосовується на виробництві, має значну кількість складо- вих, що впливає на метало- і енергоємність пристроїв, знижуючи продуктивність машин та їх економічну ефективність. Метою роботи було вирішення питання по- шуку та створення конструктивних перетво- рень устаткування з переробки лляної сирови- ни, які, за рахунок нестандартних рішень, є перспективними для покращення кількісних і якісних показників оброблювального стебло- вого лляного матеріалу. У статті запропонова- но нові напрямки розвитку легкої промисло- вості, особливості технологічного процесу переробки луб’яної сировини, а також шляхи підвищення технічного рівня технологічного устаткування. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Волокно лубоволокнистих культур часто використовують для виготовлення виробів технічного спрямування, що є незамінними для харчової, оборонної, автомобільної та ряду інших галузей промисловості. Різноманітний асортимент не тільки кручених виробів з льо- ну та конопель (пряжа, канати, шпагати), але й інших волокнистих нетканих матеріалів, серед яких медична вата й перев’язні матеріали, які не поступаються за своїми характеристиками таким самим виробам з бавовни. Льоноволок- но використовується для виготовлення най- тонших хірургічних ниток, що відрізняються підвищеною сумісністю із живими тканинами організму людини. Кліматичні умови України є несприятливи- ми для культивування бавовнику, тому для за- безпечення економічної самостійності країни важливо мати власну вітчизняну целюлозно- волокнисту сировину, щоб виробляти сукно для армії, неткані матеріали, порох, вату, нит- ки для медицини і вибухову речовину із лля- ної нітроцелюлози. Попит на волокнисту лляну продукцію є до- статньо суттєвим, хоча при цьому спостерігає- ться зменшення посівних площ рослин. Дещо іншу статистику має насіннєва частина луб’я- них рослин. Так, за повідомленнями «УкрАгро- Консалт», у вересні 2016 року Україна експор- тувала 4,3 тис. тонн насіння льону-кудряшу порівняно з 2,5 тис. тонн у серпні 2016 року і 4,6 тис. тонн у вересні 2015 року [10]. Тенденція до скорочення експортних показ- ників є помітною вже третій сезон поспіль від- носно першого місяця року, при цьому в кінці сезону, навпаки, спостерігається тенденція росту експорту, навіть до рекордних показни- ків. Загалом, за сезон 2015—16 рр. на зовнішні ринки було відправлено близько 40 тис. тонн насіння льону олійного. Впродовж першого півріччя 2015—16 мар- кетингового року Україна експортувала 25,13 тис. тонн насіння льону, що на 52 % (8,6 тис. тонн) перевищує показник аналогіч- ного періоду минулого року [11]. У вересні 2016 року льон-кудряш було продано до 27 країн, серед яких перші позиції займають краї- ни Європейського Союзу (53 % всього експор- ту), потіснивши лідера сезону 2015—16 рр. В’єтнам (33 %). Саме такі обсяги експорту ук- раїнського льону демонструють позитивну динаміку останніх років (рис. 1) [10]. Значно зросли поставки української про- дукції до Туреччини — за 6 місяців 2016 року експорт досяг $ 932,4 тис. (2,8 тис. тонн), що в 9,7 разів більше, ніж за аналогічний період 28 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Ю.В. Березовський 28ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) минулого року. При цьому також зростають обсяги імпорту льону в Україну. Основними країнами-постачальниками продукції в Украї- ну залишаються країни Євросоюзу, зокрема Франція, Німеччина і Бельгія, а також Росій- ська Федерація [12]. На думку спеціалістів «УкрАгроКонсалту», це пояснюється підвищеною за останні роки зацікавленістю аграріїв до відповідної луб’яної олійної культури, що, відповідно, відобра- жується на зростанні експортного потенціалу України у цьому сегменті ринку. Світове виробництво льону 2015/16 польо- вого сезону продовжує розвиватися в підви- щувальному тренді і може досягти найвищого рівня за останні 10 років — 2,65 млн. тонн. Зрос- танню світового валового збору льону сприяє розширення посівних площ під льон олійний в ряді ключових країн-виробників. В Україні посівні площі льону в поточному сезоні також досягли абсолютного рекорду — 62 тис. га. Проте, зі зростанням експортних перспек- тив реалізації насіння льону олійного, виникає питання переробки значних обсягів стеблово- го матеріалу цієї культури. Разом з цим необ- хідно переробляти коноплі, що також дають відповідні затребувані об’єми олії. Для пере- робки такої значної кількості матеріалу еле- ментарно не вистачає вітчизняних потужнос- тей через вкрай занедбаний стан обробного устаткування. Лише незначна кількість вироб- ників використовують придатне обладнання. Питання використання належного рівня об- ладнання продиктовано не тільки значним зносом, а і відсутністю його виробництва в Ук- раїні, відсутності допомоги держави, певними фізико-механічними і анатомічними власти- востями стебел, особливостями переробки та- кого стеблового матеріалу. Донедавна промислові потужності вітчиз- няних підприємств, в основному, були зорієн- товані на переробку трести льону-довгунця, з метою одержання значного відсотку довгого волокна. На сьогодні пріоритети змінилися в бік переробки однотипного лляного стебло- вого матеріалу з метою виходу волокна, яке можна було б використовувати для отримання змішаних сумішей, застосовуючи при цьому процес котонізації. Лляна сировина, що поступає для перероб- ки на м’яльну машину, неоднорідна за своїми фізичними властивостями. Вітчизняні луб’яні культури суттєво різняться між собою за тов- щиною і довжиною стебла, за вмістом волокна, розміщенням і довжиною елементарних воло- кон. Луб’яні пучки у льону-довгунця склада- ються з довших клітин, ніж у льону олійного. Це обумовлює їх високу питому міцність. Ознаки якісного волокна безпосередньо залежать від анатомічної будови і зовнішніх особливостей стебла. Тонина волокна, наприк- лад, пов’язана з діаметром елементарних воло- кон. Довші елементарні волокна з меншим діа- метром зумовлюють отримання більш тонкого, а отже, і більш цінного волокна. Чим довшими є елементарні волокна, чим меншою є порож- нина в них, чим більш вони багатогранні в по- перечному перерізі, а також чим більше їх міс- титься в пучку, тим кращим, міцнішим і вищим за якістю буде технічне волокно. У стеблі льону-довгунця волокна зібрані в широкі цілісні пучки правильної форми. По- перечний зріз окремих волокон має форму ба- гатогранників, клітини щільно прилягають одна до одної. У стеблах сортів льону олійного пучки волокон нещільні, з неправильними зуб частими краями на поперечному перерізі, Рис. 1. Динаміка експорту насіння льону за період 2009/10—2015/16 рр. (тис. тонн) 40 30 20 10 2009/10 Роки Т ис . т он н 2010/11 2011/12 2012/13 2013/14 2014/15 2015/16 (ж овте нь) 0 29ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Технічні рішення процесу переробки лляної сировини волоконця менш тісно прилягають одне до од- ного. Середня площа луб’яної клітини льону- довгунця дещо менша середньої площини луб’яної клітини льону олійного. Для первинної обробки матеріалу важливе значення має анатомічна будова волокнистих пучків та кількісне співвідношення різних тка- нин у стеблі. При цьому слід зазначити, що за анатомічною будовою стебла рослин льону олій- ного та льону-довгунця суттєво різняться між собою. У рослин льону-довгунця кутикула тон- ка й ніжна, а паренхіма вузька, а у рослин групи льону олійного кутикула грубіша, а паренхіма ширша й товстіша. Вміст епідермісу в стеблі льо- ну олійного більший, ніж у стеблі льону-дов- гунця. Така особливість найбільше спостері- гається у середній і верхівковій частині стебла. Елементарні волокна сортів льону олійного коротші порівняно з волокнами льону-довгун- ця через особливості морфологічної будови цієї групи льону, тому міцність технічного во- локна з льону олійного є дещо нижчою. Еле- ментарні волокна льону олійного розпушені, мають бобоподібну форму, у середній частині стебла знаходиться найбільша кількість луб’я- них волокон. У стеблі міститься максимальна кількість волокон, яка більш, ніж у 4 рази пе- ревищує кількість волокон у прикореневій частині [13]. В умовах відсутності високоефективного переробного вітчизняного устаткування і про- стих технологій, доступних для сільськогос- подарських виробників і малого бізнесу, необ- хідності обробки значних об’ємів стеблового матеріалу льону олійного, різниці в анатоміч- них і фізико-механічних властивостей луб’я- них культур та збільшення вимог сучасності, необхідно проектувати вузлові елементи та обладнання з переробки лляного матеріалу, які мають більш універсальні функціональні можливості з переробки сировини, зокрема, здатні проводити обробку стеблового матеріа- лу, що має широкий діапазон характеристик. Процеси м’яття і тіпання вважають основ- ними у технологічній переробці луб’яних ку- ль тур, оскільки саме такі процеси, у першу чергу, впливають на показники якості отрима- ного волокна. Однак, при цьому не слід нехту- вати іншими супутніми процесами переробки, оскільки підготовчі процеси — формування ша ру стебел, прочісування, вирівнювання та паралелізація стебел в шарі, структурування й потоншення шару трести — також мають вагоме значення у підсумковому результаті обробки. Волокно є головним кінцевим продуктом виконання технологічних операцій первинної обробки стеблової луб’яної сировини, що обо- в’язково вимагає використання особливих ма- шин. Це, в першу чергу, пов’язано зі специфі- кою механічної обробки сировини рослин ного походження — трести, що має певні особ ливос- ті будови стебел. Завдання механічної обробки стеблового лляного матеріалу полягає у руйну- ванні конструкції стебла, при якому виникає можливість виділити із стебла максималь ну кількість неушкодженого довгого волокна. Вплив механічних сил при торцевому стис- ненні стебел льону може бути неоднаковим по периметру його перерізу. Передусім, при дії робочих органів м’яльної машини виникає си- ловий вплив як на одиничне стебло, так і на групу стебел шару трести за відсутності обме- жень з боків і за присутності подібних обме- жень при дії стискаючих сил у взаємоперпен- дикулярних та інших напрямках [14, 15]. На сьогодні для переробки лляної сирови- ни в процесі м’яття достатньо широко застосо- вують торцеве стиснення стебел валками в од- ній площині взаємно направлених сил їх дії. У такій системі дій відбувається силовий вплив на стебловий матеріал валками циліндричної форми. Торцеве стиснення стебел легко може бути здійснено в технологічних процесах плю- щення та м’яття. При стисненні стебел між вал- ками спостерігається порушення зв’язку де ре- вини зі стеблом з обох контактуючих сторін. Виявлено, що у всіх випадках поперечного стис нення стебел порушення зв’язку тим біль- ше, чим більший тиск на стебло і менший ра ді- ус кривизни, що контактує з поверхнею стеб ла. 30 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Ю.В. Березовський У практиці механічної обробки луб’яних куль- тур поперечне стиснення застосовується при пропусканні стебел крізь гладкі вальці і при обтисканні стебел у вузлах м’яття. При торцевому стисненні стебло розко лю- ється на окремі сегменти. При невеликих навантаженнях і малих діаметрах спосте ріга- ється розколювання стебла на чотири сегменти. Зі збільшенням діаметру, розмірів внутрішньої порожнини і навантаження кількість секторів збільшується. Руйнування стебла при торце- вому стисненні має декілька стадій. Спочатку відбувається пружне стиснення цілого стебла, при цьому поперечний переріз стебла дещо деформується і набуває форми еліпса. Далі проходить розколювання стебла на окремі сегменти, як правило, стебла спочатку розколюються на чотири сегменти. У тонко стін- них стеблах при подальшому стисненні кожен сегмент може додатково роз колюватися ще на два, а у товстостінних стеб лах і малою внут ріш- ньою порожниною цього не спостерігається. В кінці процесу відбу ва ється стиснення самого матеріалу стебла. При торцевому стисненні опір стебла при по вздов жньому розколюванні на початку та в середині процесу є незначним порівняно з без посе ред нім стисненням мате- ріа лу стебла в кінці про цесу [16—18]. Для покращення процесу виділення волокна зі стебла необхідно якнайкраще провести по чат- кову стадію обробки сировини — плющення, м’яття, щоб надати ефективного поштовху на- ступним стадіям обробки стеблового мате ріа- лу. Для цього необхідно створити мож ли вість виникнення максимальної кількості осе редків руйнування деревини за рахунок об’ єм ного на вантаження у замкненому про сторі. За результатами аналізу інформаційного ма- теріалу, експериментальних і теоретичних дос- ліджень на базі Херсонського національного технічного університету було спроектовано два види вузла очищення сирцю з лляної трес- ти м’яльно-тіпального агрегату [19–20]. Вузол призначений для промину стебел лляної трес- ти з метою підготовки до тіпання. Вузол м’яль ної машини є складовою частиною м’яльно-ті- паль ного агрегату, що містить 13 пар рифлених м’яльних валків — гладких, планчастих, гост- рограних, круторифлених прямолінійного та гвинтового профілів, одні з яких мають малий радіус контуру профілю і відносно малу висоту рифлів порівняно з їх кроком, а інші мають малий радіус закруглення кромки рифлів і відносно велику висоту рифлів порівняно з їх кроком, знаходяться попарно в зачепленні і виконують функцію плющення і руйнування деревини стебел льону. В основу створення пристроїв було по кла- дено завдання покращення стадії очищення сирцю з лляної трести, в якому за рахунок кон- с т руктивних особливостей можливо було б за- без печити ефективні умови порушення або по- с лаблення зв’язку між волокнистою части ною стебла і деревиною, забезпечити па ралелі за цію стебел шару лляної трести, під вищити ефек- тив ність промину, очищення сировини та, від- повідно, роботу всього агрегату. Означене завдання вирішується тим, що ву- зол очищення сирцю з лляної трести м’я льно- тіпального агрегату містить м’яльні глад кі, план часті, гострогранні та круторифлені вал- ки пря молінійного й гвинтового профілів, що змон товані з можливістю обертання їх на ста- нині м’яльної машини: за першим способом реалізації питання, ву- зол містить щонайменше пару плю щи ль них валків, що являють собою пус тот і лий ци- ліндр, вздовж всієї довжини якого по колу з постійним кроком виконані одно сто ронні впадини заданого профілю, бічні сторони якого мають опуклу дос татньо круту по- верхню із забез печен ням рівномірного міні- мально можливого зазо ру між профілями плющильних валків, які розташовані після пари м’яльних глад ких валків перед парою рифлених м’яль них валків; за другим способом реалізації питання, ву- зол містить щонайменше пару плющи льних валків, що являють собою пусто ті лий ци- ліндр, вздовж всієї довжини якого по колу з 31ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Технічні рішення процесу переробки лляної сировини постійним кроком виконані односторонні впадини заданого профілю, бічні сторони якого мають хвилястий опуклий профіль, при чому хвиля однієї бічної сторони зна- ходиться між хвилями другої бічної сто ро- ни, із забезпеченням рівномірного міні- мально можливого зазо ру між профілями плющильних валків, які розташовані після пари м’яльних глад ких валків перед парою рифлених м’яль них валків. Суттєвою відмінністю між ними є те, що вве- дена пара плющильних валків вузла очи щення сирцю з лляної трести м’яльно-тіпа ль ного аг- регату за другим способом реалізації постав- леного питання має вздовж всієї дов жини вал- ка по колу з постійним кроком од носторонні впа дини заданого профілю, бічні сторони якого мають хвилястий опуклий виг ляд, при цьому хвиля однієї бічної сторони знаходитися між хвилями другої бічної сто рони, із забезпе чен- ням рівномірного міні маль но можливого зазо- ру між профілями плю щильних валків. За першим способом введення до складу м’яльної машини вузла очищення сирцю пари наведених плющильних валків дозволяє забез- печити підвищення ефективності умов пору- шення і послаблення зв’язку між волокнистою частиною стебла і деревиною за рахунок про- ходження процесів поперечного здавлю вання деревини стебел тих його частин, що не під- давались дії поперечного здавлювання при проходженні через пару гладких плющильних валків та забезпечення паралелізації стебел лляної трести між собою в середині втягнутого шару за рахунок проходження стебел через досить вузькі односторонні впадини заданого профілю, бічні сторони якого мають опуклу, достатньо круту поверхню, а також подавання необхідного навантаження на матеріал через більшу площу контакту порівняно з гладкими валками. Це створює умови для виникнення великої кількості осередків зусилля здвигу або дотичного напруження, що в цілому надалі підвищує ефективність проминання і очи щен- ня на рифлених валках м’яльної машини. За другим способом введення до складу м’яльної машини вузла очищення сирцю пари наведених плющильних валків дозволяє за без- печити підвищення ефективності умов пору- шення і послаблення зв’язку між волок нистою частиною стебла і деревиною за ра хунок про- ходження процесів поперечного здавлювання деревини стебел у тих його частинах, що не піддавались дії поперечного здавлювання при проходженні через пару гладких плющильних валків, згину-зламу та значному напруженню у волокні, що виникає при затисненні шару оброблюваного матеріалу у впадинах між ви- с тупами хвиль, забезпечення паралелізації сте- бел лляної трести між собою, які знаходяться всередині шару, що втягується, за рахунок про- ходження стебел через досить вузькі одно сто- ронні впадини заданого про фі лю, бічні сторони якого мають хвилястий опук лий вигляд, а також передавання необ хідного на ван таження на матеріал через біль шу площу контакту по - рів няно з гладкими вал ками, що створює умо- ви для виникнення великої кіль кості осе редків зусиль зсуву, нор мального та дотичного нап- ру ження, що в по дальшому під вищує ефек тив- ність промину і очищення на рифлених вал ках м’яльної машини. На рис. 2 схематично зображено вузол очи- щення сирцю з лляної трести м’яльно-ті паль- ного агрегату, а на рис. 3 схематично показано плющильний валок вузла очищення сирцю з лляної трести м’яльно-тіпального агрегату. Вузол очищення сирцю з лляної трести м’я- льно-тіпального агрегату складається з двох м’яльних гладких валків (1), пари риф лених Рис. 2. Вузол очищення сирцю з лляної трести м’яльно- тіпального агрегату 1 3 4 2 32 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Ю.В. Березовський 32ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) м’яльних валків крутого рифлення (2), які ма- ють малий радіус закруглення кромки риф лів і відносно велику висоту рифлів порівняно з їх кроком, та розміщених між ними двох плю- щильних валків (3), що являють собою пус то- ті лий циліндр, вздовж всієї довжини яко го по колу з постійним кроком розташовані односто- ронні впадини заданого профілю, бічні сторони якого мають опуклу, достатньо круту поверхню із забезпеченням рівномірного міні мально мож- ли вого проміжку між плющи ль ними валками. Далі розташовані — два риф лен их м’яльних вал- ки пологого рифлення (4) з більшим радіу сом заокруглення кромки риф лів віднос но радіуса заокруглення кромки риф лів рифлених м’яль- них валків крутого рифлення (2) із забез пе- ченням рівномірного проміжку між профілями кромки рифлів та впадин двох рифлених м’яль- них валків поло гого рифлення (4). Пристрій працює наступним чином. Шар стебел лляної трести, підготовлений у шаро- формуючій машині, подають у м’яльну частину м’яльно-тіпального агрегату, де його піддають плющенню у парі м’яльних гладких валках (1) і подають у пару плющильних валків (3). Продавлені стебла лляної трести після про- ходження 1 заходять в односторонні впади ни ділянки 3, які мають кругове розташування з постійним кроком вздовж всієї їх довжини. Профіль впадин є заданим, бічні сторони його мають опуклу, достатньо круту поверхню, за рахунок чого відбувається поперечне здав лю- вання деревини стебел в тих його частинах, що не піддавались дії поперечного здавлюван ня при проходженні через ділянку 1. При цьому забезпечується об’ємне навантаження у замк- неному просторі, відбувається паралелізація стебел лляної трести між собою в середині втя г- нутого шару за рахунок проходження стебел через досить вузькі односторонні впа дини ді- лянки 3, валки якої виконані по колу з по стій- ним кроком вздовж всієї їх довжини, мають заданий профіль, бічні сторони якого анало- гічні до попередньої ділянки. Також від бува- ється передача необхідного наван та жен ня на матеріал через збільшення площі контакту по- рівняно з парою м’яльних гладких валків (1). Піс ля проходження пари плющильних валків (3) шар стебел лляної трести з постійною швид кістю подається у пару рифлених м’яль- них валків пологого рифлення (4). Рифлі верхнього рифленого м’яльного валка пологого рифлення (4) вдавлюють стебла лля- ної трести між рифлями нижнього риф леного м’яльного валка пологого рифлення (4), ство- рюючи об’ємне навантаження у замкненому про сторі. При цьому луб’яні волокна завдяки своїй природній гнучкості легко огинають кон- тури рифлів рифлених м’яльних валків поло- гого рифлення (4) і залишаються цілісними на всій довжині стебел. Деревна частина стебел є жорсткою і крихкою, що зумовлює виникнення великої кількості осередків руйнування де рев- ної частини стебел та полегшує процеси зги- нан ня-зламування та відокремлення волокна від деревини за рахунок виникнення зламу на довжині менше критичної у наступних парах рифлених м’яльних валків крутого рифлення заданого профілю (2). Рис. 3. Плющильний валок 3 Рис. 4. Вузол очищення сирцю з лляної трести м’яльно- тіпального агрегату 1 3 4 2 33ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Технічні рішення процесу переробки лляної сировини 33 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Глибина заходження рифлів рифлених м’яль- них валків пологого рифлення (4) регулюється так, щоб створювалося необхідне наванта жен- ня на сирець, без зміни швидкості його просу- ван ня. Після рифлених м’яльних валків поло- гого рифлення (4) шар сирцю просувається з по стійною швидкістю — вперед до наступної пари рифлених м’яльних валків крутого риф- лення (2). Форма рифлів пари рифлених м’яльних вал- ків крутого рифлення (2) характеризується ма- лим радіусом заокруглення кромки рифлів і відносно великою висотою рифлів порівняно з їх кроком. Ця ділянка (2) виконує технологіч- ні операції згинання-зламування, ковзного зги- ну та відокремлення волокна від деревини, при цьому обробці піддається вже пром’ятий си- рець з послабленим зв’язком костри і волокна. Представлений вузол очищення сирцю з лляної трести м’яльно-тіпального агрегату забезпечує паралелізацію стебел шару лляної трести, сприяє підвищенню ефективності про- мину, очищення сирцю та відокремлення во- локна від деревини, що обумовлює мож ли вість його подальшого промислового вико рис тання. На рис. 4 схематично представлено вузол очищення сирцю з лляної трести м’яльно-ті- пального агрегату. На рис. 5 схематично пока- зано плющильний валок вузла очищення сирцю з лляної трести м’яльно-тіпального аг- ре гату. На рис. 6 зображено плющильний ва- лок вузла очищення сирцю з лляної трести м’яльно-тіпального агрегату у вигляді А—А. На рис. 7 у збільшеній проекції представле- но конструктивне виконання односторонніх впа дин плющильного валка, бічні сторони яких мають хвилястий опуклий профіль право- го виконання, а на рис. 8 — конструктивне ви- конання односторонніх впадин плющи ль ного валка, бічні сторони яких мають хвилястий опуклий профіль лівого виконання. Вузол очищення сирцю з лляної трести м’я- льно-тіпального агрегату другого вико нан ня (рис. 4) має подібну будову до вузла пер шого виконання (рис. 2), з тією лише різницею, що пустотілий циліндр вздовж всієї довжини по колу має односторонні впадини, профілем яких є бічні, що мають хвилястий опуклий вигляд, при чому хвиля однієї бічної сторони знахо- диться між хвилями другої бічної сторони. Бічні хвилястого опуклого профілю зу- мовлюють проходження значних процесів по- пе речного здавлювання деревини стебел у тих його частинах, що не піддавались дії попе реч- ного здавлювання при проходженні через пару Рис. 5. Плющильний валок В 3 АА Рис. 6. Плющильний валок у вигляді А—А С А — А Рис. 8. Впадини плющильного валка з хвилястим опуклим про- філем бічної лівого виконання В Збільшено С Збільшено Рис. 7. Впадини плющильного валка з хвилястим опуклим про- філем бічної правого виконання 34 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Ю.В. Березовський м’яльних гладких валків. Більш інтенсивні процеси зтиснення забезпечують хвилястий профіль та об’ємне навантаження на лубово- лок нистий матеріал у замкненому просторі. При цьому відбувається паралелізація стебел лляної трести між собою всередині шару, що втягується, за рахунок проходження стебел через досить вузькі односторонні впадини хви - лястого опуклого профілю. Хвилясті бічні сторони з розміщенням хвиль однієї сторони між хвилями другої біч ної сто- рони зумовлюють виникнення про цесів згину- зламу, ковзного згину та зсуву костри відносно волокна, а також передачу необхідного наван- таження на матеріал через більшу площу кон- такту. Це створює умови для одночасного по- перечного здавлювання, згинання-зла му ван ня деревини стебел, виникнення додаткової вели- кої кількості осередків зусилля зсуву, нор ма- льного та дотичного напруження, під ви щен ня ефективності умов порушення і по слаблення зв’язку між волокнистою частиною стебла і де - ревиною, що загалом сприяє під ви щенню ефек- тивності промину, очищення сир цю та ві док рем- лення волокна від деревної час тини в м’яль ній частині агрегату з переробки лубо во локнистої сировини. Залежно від типу і фізико-механічних по- казників якості лляної сировини у складі м’я- ль но-тіпального агрегату може бути вста нов- лено одну або декілька пар наведених вал ків для ефективного проминання і очищення сир- цю з лляної трести. Зазначені вузлові елементи можуть легко ввійти в комплекс машин первинної обробки луб’яних культур, які розроблені Інститутом луб’яних культур НААН України за цільовою комплексною програмою УААН «Луб’яні куль- тури». Вдале поєднання і впровадження висо- коефективних технологій первинної об робки луб’яних культур може вирішити важ ливу народногосподарську проблему — відно в лен ня ритмічної роботи льоно- і коно плезаводів та організацію вторинної й пог либ леної пере роб- ки продукції, одержаної з цих технічних культур. У кожній із запропонованих моделей пос- тавлені завдання вирішували за допомогою ви конання відповідних конструктивних змін, що сприяли покращенню впливу механічної дії ділянок оброблювальних машин на сиро- винний луб’яний матеріал. Наведені технічні рішення дозволяють під час подальшої ме- ханічної обробки покращити ефективність ви- далення костриці та неволокнистих домішок. Висновки ґрунтуються на результатах до- с лідження на Старосамбірському льонокомбі- наті, які показали, що чим ефективнішою є об- робка стеблового матеріалу лляної трести на стадії м’яття, тим вищою є ефективність очи- щення волокна від деревини та інших неволок- нистих домішок в подальших операціях ме ха- нічної обробки. Кінцевим результатом такої обробки є більша кількість волокна вищої якості. Таким чином, удосконалення конструктив- них особливостей елементів обробних машин забезпечує розширення перспектив переробки всіх видів вітчизняної луб’яної сировини, під- вищує універсальність і ефективність її пере- робки в цілому. Наведені конструкційні зміни сприяють поліпшенню якості і кількості отри- маного волокна, дозволяють розширити асор- тимент виробів на його основі та, відповідно, використання його в різних галузях промис- ловості. «Зелена» індустрія та збільшення попиту населення на «біологічну» продукцію вимагає більш широкого використання природного лля- ного волокна, збільшення кількості і якості якого потребує використання сучасної техні- ки, нових підходів в обробці луб’яної сирови- ни. Впровадження запропонованих проектних рішень на вітчизняних підприємствах легкої промисловості дозволяє розвивати відповідні напрямки інноваційної продукції. Отримане льоноволокно можна використовувати при проектуванні нового асортименту виробів на основі льонмістких матеріалів, що дає мож- ливість зростання обсягів виробництва та реа- лізації «біологічної» продукції. Проте, ще існує необхідність оцінювання можливих на- 35ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Технічні рішення процесу переробки лляної сировини прямків подальшої оптимізації технології за- стосування і використання на її засадах про- дукції різного призначення, де, передусім, важ ливою є висока якість товарів на основі матеріалів із сучасними властивостями і за- требуваної комплекції виробів, впровадження яких базується на прогресивних технічних рі- шеннях. Отже, нині це є найбільш перспектив- ним напрямом розвитку промислового вироб- ництва. Нові матеріали і конструкції на основі льону дозволять розробити прогресивні тех- нології, які забезпечать зростання ефектив- ності виробництва і достатньо високу якість «біологічної» продукції. Поєднання екологічно чистих властивостей льону з властивостями інших складових мате- ріалів у проектованих видах продукції сприяє безпеці їх споживання, а також знижує рівень потенційного забруднення навколишнього се- редовища внаслідок утилізації виробів, що є стимулом для виробництва при проектуванні нового можливого асортиментного складу су- часних видів продукції. Запропоновані конструкційні рішення ме- ханічної обробки стеблового матеріалу луб’я- них культур допомагають впроваджувати по- глиблену переробку льону, що забезпечує легку промисловість постійно поновлювальною на- туральною сировиною. З іншого боку, розши- рення сфери застосування виробів з природної сировини є передумовою створення економіч- но вигідних умов у сільському господарстві для вирощування льону та його первинної пе- реробки, дозволяє домогтися збереження та розширеного відтворення льону як провідної технічної культури, гарантованої зайнятості висококваліфікованих працівників на селі, зменшення залежності від закордонних поста- вок бавовни та шерсті, навіть і за наявності ва- лютних асигнувань на такі статті витрат. В умовах постійного зростання цін на вугле- водні та ускладнення екологічного стану в Ук- раїні, державі бажано розвивати напрямок роз- роблення інноваційної льонмісткої продукції екологічно безпечних груп текстильних ма- теріалів і виробів різних способів виробництва та цільового призначення, закласти основи і забезпечити функціонування вітчизняного еко- логічного ринку з спрямуванням на співпрацю з відповідними інститутами міжнародного рів- ня. Це сприятиме підвищенню кон куренто спро- можності вітчизняних това рів. Запропоновані технічні рішення, зокрема перспектива модер- нізації підприємств з переробки лляної сиро- вини, крім позитивного ефек ту розвитку лег- кої промисловості та вітчизняного екоринку, є можливістю створити нові робочі місця для працездатного населення сільської місцевості завдяки розвитку цієї переробної галузі. ВИСНОВКИ Беручи до уваги фізичне старіння вітчизня- ного технологічного обладнання, зростання сві- тового валового збору льону, розширення по- сівних площ під льон олійний як у світі, так і в Україні, можна стверджувати, що з’явилася необхідність у розробці нового технологічного устаткування з технічної обробки лляної си- ровини або модернізації існуючого обладнан- ня, результатом роботи якого є одержання більш якісного лляного волокна та універсаль- ність його застосування. Тому, нині проводи- ть ся пошук способів удосконалення обладнання з переробки луб’яної сировини та покращення фізико-механічних характеристик отриманої продукції. Найбільшу зацікавленість вироб- ники виявляють до інноваційної продукції, що є конкурентоспроможною на національному та міжнародному ринках товарів, та до техно- логії її одержання. Наведені конструктивні виконання м’яль- них вузлів очищення сирцю м’яльно-тіпаль- ного агрегату є перспективними у вирішенні питання покращення промислової переробки лляної сировини і в разі їх широкого застосу- вання на виробництві можуть сприяти отри- манню волокна з поліпшеними фізико-ме- ханічними властивостями, що, у свою чергу, безпосередньо впливає на економічний стан переробних підприємств та ефективність 36 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Ю.В. Березовський залучення трудових ресурсів в слабкорозви- нених районах. Тому державі слід створювати всі необхідні умови для впровадження подіб- них розробок, що сприяють розширенню ви- робництва інноваційної продукції. Надалі необхідно провести ґрунтовні до- слідження процесу зміни фізико-механічних властивостей волокна під час переробки стеб- лових льономатеріалів та вплив на них кон- струкційних змін з представленням відпо- відної моделі з прогнозування параметрів кінцевих виробів, що дасть підґрунтя для роз- робки пропозицій з впровадження у промисло- ве виробництво. ЛІТЕРАТУРА 1. Березовський Ю.В. Вплив лляної сировини та техно- логій її переробки на формування якості та безпеч- ності товарів. Інновації в управлінні асортиментом, якістю та безпекою товарів і послуг: Матеріали IV-ї міжнародної науково-практичної конференції (24 листопада 2016 р., м. Львів). Львів, 2016. С. 77—79. 2. Евдокимова Ж.В., Вотчиникова С.Н. Волшебник си- ний лен. URL: http://www.rea-centre.narod.ru/analis/ lien-st-02.htm (дата звернення: 7.12.2001). 3. Макаренко П.М. Ринкова трансформація аграрного сектора: теорія і практика. Запоріжжя, 2006. 373 с. 4. Поважный А.С., Батченко Л.О., Дятлова Ю.В. Госу- дарственная поддержка развития аграрного сектора экономики: опыт и современные тенденции. Зб. наук. праць Донецького державного університету управлін- ня «Державне управління економічного розвитку ре- гіону та підприємств». 2004. Т. V, вип. 38. Донецьк, 2004. С. 40—46. 5. Федосова Н.М. Исследование свойств льна-межеум- ка и обоснование метода прогнозирования его техно- логической ценности: дис… канд. техн. наук. Костро- ма, 2002. 188 с. 6. Березовський Ю.В. Оцінка передумов розвитку рин- ку товарів з льону в Україні. Товарознавчий вісник: зб. наук. праць. Вип. 7. Луцьк, 2014. С. 19—27. 7. Пашин Е.Л., Федосова Н.М. Технологическое качест- во и переработка льна-межеумка. Кострома, 2003. 88 с. 8. Федосова Н.М., Пешкова А.С. Анатомическое строе- ние масличного льна. Достижения науки и техники АПК. 2005. № 10. С. 17—18. 9. Смирнова В.А., Федосова Н.М., Рысаков Д.С. Иссле- дование декортикационной способности соломы масличного льна. Научные труды молодых ученых КГТУ. В 2 ч. Кострома, 2007. С. 54—58. 10. Тиравский В. В евросоюзе огромный спрос на укра- инский лен. URL: http://ubr.ua/market/agricultural- market/v-evrosouze-ogromnyi-spros-na-ukrainskii-len- 443421 (дата звернення: 26.10.2016). 11. Малык И. Украина увеличила экспорт льна. URL: http://ubr.ua/market/agricultural-market/ukraina- uvelichila-eksport-lna-400381 (дата звернення: 12.05.2016). 12. Обзор рынка льна Украины в 2016 году. URL: http:// marketing.rbc.ua/news/21.09. 2016/8445 (дата звер- нення: 21.09.2016). 13. Живетин В.В., Гинзбург Л.Н. Масличный лен и его комплексное развитие. Москва, 2000. 389 с. 14. Гілязетдінов Р.Н. Розвиток наукових основ створен- ня інноваційних технологій первинної переробки луб’яних культур: дис. ... д-ра техн. наук. Глухів, 2009. 329 с. 15. Валько П.М. Удосконалення технології одержання ті- паного лляного волокна з використанням очищуваль- них валків: дис. … канд. техн. наук. Херсон, 2011. 179 c. 16. Ипатов А.М. Теоретические основы механической об- работки лубяных культур. Москва, 1989. 144 с. 17. Валько М.І., Домбровська О.П., Коб’яков С.М. Ви- значення оптимальної кількості пар м’яльних валь- ців у лінії підготовки лляної сировини до котування. Проблеми легкої и текстильної промисловості Украї- ни. Херсон, 2004. № 1(8). С. 92—95. 18. Левитский И.Н. Совершенствование процессов обес- костривания лубяных волокон: автореф. дис. д-ра техн. наук. Кострома, 1983. 25 с. 19. Патент України № 97290. Вузол очищення сирцю з лляної трести м’яльно-тіпального агрегату. заяв. 15.08.2014; Бюл. № 5. опубл. 10.03.2015. 20. Патент України № 111417. Вузол очищення сирцю з лляної трести м’яльно-тіпального агрегату: заяв. 26.04.2016; Бюл. № 21. опубл. 10.11.2016. Стаття надійшла до редакції 18.12.16 REFERENCES Berezovs'kyj Yu.V. Vplyv llianoi syrovyny ta tekhnolohij 1. ii pererobky na formuvannia iakosti ta bezpechnosti tovariv. In: Innovatsii v upravlinni asortymentom, iakistiu ta bezpekoiu tovariv i posluh: Materialy IV-oi mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. November 24, 2016, Lviv [in Ukrainian]. Evdokymova Zh.V., Votchynykova S.N. Volshebnyk 2. syn yj len. Portal «Perspektyva». URL: http://www.rea- centre.narod.ru/analis/lien-st-02.htm. (Last accessed: 07.12.2001). Makarenko P. M. 3. The market transformation of the agri- cul tural sector: theory and practice. Zaporozhye, 2006 [in Ukrainian]. 37ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (3) Технічні рішення процесу переробки лляної сировини 4. Povazhnyj A.S., Batchenko L.O., Djatlova Ju.V. Sta te- ow- ned agricultural sector development support Econo my: Experience and its contemporary trends. Collection of scien- tific works of Donetsk State University of Mana gement: «State control of economic development of the region and enterprises». 2004. Т. V, Vyp. 38: 40—46 [in Russian]. Fedosova N.M. 5. Studying the properties of flax-inter me- diate and justification of the method of forecasting its technological value. Kostroma, 2002 [in Russian]. Berezovskyi Iu. V. Otsinka peredumov rozvytku rynku 6. tovariv z lonu v Ukraini. Tovaroznavchyi visnyk. 2014. 7: 19—27 [in Ukrainian]. Pashyn E.L., Fedosova N.M. 7. Technological quality and processing of flax-intermediate. Kostroma, 2003 [in Rus sian]. Fedosova N.M., Peshkova A.S. Anatomycheskoe stroe-8. nye maslychnogo l’na. Dostyzhenyja nauky y tehnyky APK. 2005. 10: 17—18 [in Russian]. Smyrnova V.A., Fedosova N.M., Rіsakov D.S. Yssle do va-9. nye dekortykacyonnoj sposobnosty solomi masly ch no go l’na. Nauchnije trudi molodikh uchenikh KGTU. 2007. 2 (1): 54—58 [in Russian]. Tiravskij V. V evrosojuze ogromnyj spros na ukrainskij 10. len. Portal «Ukrainskij Biznes Resurs». URL: http:// ubr.ua/market/agricultural-mar ket/v-evro souze-og- romnyi-spros-na-ukrainskii-len-443421. (Last acces sed: 26.10.2016) [in Russian]. Malyk I. Ukraina uvelichila jeksport l’na. Portal «Uk-11. rainskij Biznes Resurs». URL: http://ubr.ua/market/ agricultural-market/ukraina-uvelichila-eksport-lna- 400381. (Last accessed: 12.05.2016) [in Russian]. Obzor rynka l’na Ukrainy v 2016 godu. «RBK - Ukraina 12. «Issledovanija rynkov». URL: http://marketing.rbc.ua/ news/21.09. 2016/8445. (Last accessed: 21.09.2016). Zhyvetyn V.V., Gynzburg L.N. 13. Oilseed flax and its comp- lex development. Moskwa, 2000 [in Russian]. Hiliazetdinov R.N. 14. Development of scientific bases of crea ting innovative technology of primary processing of bast crops. Kherson, 2009 [in Ukrainian]. Valko P.M.15. Improving the technology of flax fiber tipanoho using cleaning rolls. Kherson, 2011 [in Ukrainian]. Ipatov A.M. 16. Theoretical basis of the machining stems fiber crops. Moskwa, 1989 [in Russian]. Val’ko M.I., Dombrovs’ka O.P., Kob’iakov S.M. Vyz na-17. chennia optymal’noi kil’kosti par m’ial’nykh val’tsiv u linii pidhotovky llianoi syrovyny do kotuvannia. Prob- lemy lehkoi y tekstyl’noi promyslovosti Ukrainy. Kherson, 2004. 1(8): 92-95 [in Ukrainian]. Levitskij I. N. 18. Perfection of a design and technological pa- rameters of machines for scutching flax. Kostroma, 1983 [in Russian]. 19. Patent of Ukraine No. 97290. Cleaning unit of flax raw material of crumple aggregate [in Ukrainian]. 20. Patent of Ukraine No.111417. Cleaning unit of flax raw material of crumple aggregate [in Ukrainian]. Received 18.12.16 Berezovsky, Yu.V. Kherson National Technical University, 24, Beryslavske Highway, Kherson, 73008, Ukraine, tel. +380 552 326 981 TECHNICAL SOLUTION FOR PROCESSING OF FLAX RAW MATERIALS Theory and practice of technical upgrade of factories processing flax raw material, moder ni zation of production, the application of advanced technologies and equipment have been discussed. The results of simulation of cleaning of flax fibers from non-fibrous impurities have been analyzed for various options and configurations of equip ment. The possibility and expedience of appli ca tion of innovative solutions for improving phy sical and mechanical properties and quality of flax raw material have been proved. The conditions for development of the processing industry in Ukraine and achieving of positive results from processing of stem flax material using innovative processing technologies, advanced technical solu tions, and original methods of pro- cessing by new equipment have been described. Keywords : fiber, flax, raw material, quality, clea ning, processing, equipment, and production. Ю.В. Березовский Херсонский национальный технический университет, Бериславское шоссе, 24, Херсон-8, 73008, Украина, тел. +380 552 326 981 ТЕХНИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ ПРОЦЕССА ПЕРЕРАБОТКИ ЛЬНЯНОГО СЫРЬЯ Охарактеризовано теорию и практику тех нического переоснащения предприятий по пе ре работке льняного сырья, модернизацию произ водства, применения сов ре- менных тех но логий и оборудования. В статье про ана ли- зированы результаты моделирования процесса очистки льняных волокон от неволокнистых примесей. Пред- став лено воспроизведение про цесса очист ки для раз лич- ных параметров и конфигураций оборудования. На ос- но ве про веденных иссле дований доказана воз мож ность и целесо об раз ность применения нововведе ний для повы- ше ния физико-механических показа телей качества льня - ного сырья. Выяс нено ос нования развития перера баты- вающей про мыш ленности Украи ны для достижения по ло жительных резуль татов по обработке стеб левого ма те риала льна через использование инновационных техно логий пе реработки, про грессивных технич еских ре ше ний и ориги на льных приемов обработки но выми уст рой ствами. Ключевые слова : волокно, лен, сырье, ка чест во, очист ка, переработка, оборудование, произ водство.

Технічні рішення процесу переробки лляної сировини

Institution

Ähnliche Einträge