Форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві
Аналізується форм відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві. Зокрема, стверджується, що усунення недоліків (дефектів), допущених з вини субпідрядника, у виконаних субпідрядних роботах протягом гарантійного строку не може розглядатися як міра відповідальності...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут регіональних досліджень НАН України
2008
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12313 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві / С.В. Сеник // Соц.-екон. пробл. сучас. періоду України. — 2008. — Вип. 6. — С. 159-167. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860253278484299776 |
|---|---|
| author | Сеник, С.В. |
| author_facet | Сеник, С.В. |
| citation_txt | Форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві / С.В. Сеник // Соц.-екон. пробл. сучас. періоду України. — 2008. — Вип. 6. — С. 159-167. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Аналізується форм відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві. Зокрема, стверджується, що усунення недоліків (дефектів), допущених з вини субпідрядника, у виконаних субпідрядних роботах протягом гарантійного строку не може розглядатися як міра відповідальності, оскільки у цьому випадку матиме місце примусове здійснення добровільно невиконаного обов’язку, який існував ще до порушення зобов’язання. Проведено порівняльний аналіз положень Закону України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів», ГК України та ЦК України щодо правового регулювання застосування неустойки у сфері капітального будівництва.
Анализируются формы ответственности сторон за нарушение договора субподряда в капитальном строительстве. Утверждается, что устранение дефектов, которые допущены с вины субподрядчика, в исполненных субподрядных работах на протяжении гарантийного срока не может рассматриваться как мера ответственности, поскольку в этом случаи имеет место принудительное совершение добровольно неисполненной обязанности, которое существовало еще до нарушения обязательства. Проведено сравнительный анализ положений Закона Украины «Про имущественной ответственности за нарушение условий договора подряда (контракта) об исполнении работ на строительстве объєктов», ХК Украины и ГК Украины относительно правового регулирования применения неустойки в сфере капитального строительства.
The forms of responsibility of sides are analysed for the breach of contract contract in capital building. It becomes firmly established that removal of defects which are assumed from guilt contractor, in carried out by contract works during a guarantee term can not be examined as a measure of responsibility, as herein has cases place the forced accomplishing is voluntary a neispolnennoy duty, which existed yet to violation of obligation.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:45:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) 159
УДК 347.454.3
С. В. Сеник
Форми відповідальності сторін за порушення
договору субпідряду у капітальному будівництві
Аналізується форм відповідальності сторін за порушення договору субпідряду
у капітальному будівництві. Зокрема, стверджується, що усунення недоліків
(дефектів), допущених з вини субпідрядника, у виконаних субпідрядних роботах
протягом гарантійного строку не може розглядатися як міра відповідальності,
оскільки у цьому випадку матиме місце примусове здійснення добровільно
невиконаного обов’язку, який існував ще до порушення зобов’язання. Проведено
порівняльний аналіз положень Закону України «Про майнову відповідальність
за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на
будівництві об’єктів», ГК України та ЦК України щодо правового регулювання
застосування неустойки у сфері капітального будівництва.
Ключові слова: капітальне будівництво, відповідальність, порушення
договору.
1 Оновлення національного законодавства та кардинальні зміни
економічного розвитку нашої держави вимагають і глибокого пе-
реосмислення питань, що пов’язані із відповідальністю учасників
договірних відносин. Дослідження цих питань проводилось такими
вченими як А. М. Савицька, В. В. Луць, Н. С. Кузнєцова, В. М. Коссак,
О. О. Отраднова.
Питання про притягнення сторони до цивільної відповідальності
можна ставити у тому випадку, якщо у діях чи бездіяльності
генпідрядника або субпідрядника є наявними умови, за наявності яких
настає цивільна відповідальність.
За змістом глави 51 ЦК відповідальність виражається у різних засо-
бах фінансового впливу. Стосовно договору субпідряду у капітальному
будівництві, то для порушення питання щодо відповідальності
необхідним є невиконання або неналежне виконання договору.
Ці наслідки мають певно визначені ознаки, за якими їх і можна
класифікувати.
© С. В. Сеник, 2008.
160 Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74)
С. В. Сеник
Так, частина з них є мірами оперативного впливу, які пород-
жують юридичні наслідки. Зокрема, ч. 2 ст. 849 ЦК зобов’язує
субпідрядника вчасно розпочати роботу та закінчити її виконання у
строки, передбачені договором субпідряду у капітальному будівництві.
Цьому обов’язку кореспондується відповідне право генпідрядника.
Зокрема, якщо субпідрядник вчасно не розпочав роботу або виконує
настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим,
генпідрядник має право відмовитися від договору субпідряду та вима-
гати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не
буде виконана належним чином, генпідрядник має право призначити
субпідрядникові строк для усунення недоліків, а у разі невиконання
субпідрядником цієї вимоги – відмовитися від договору субпідряду
та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи
іншій особі за рахунок субпідрядника (ч. 3 ст. 849 ЦК).
Положення ч. 4 ст. 849 ЦК надає можливість генпідрядникові у будь-
який час до закінчення роботи відмовитися від договору субпідряду,
виплативши субпідрядникові плату за виконану частину роботи та
відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
У свою чергу субпідрядник має право відмовитися від прийняття
матеріалів, які надаються генпідрядником, якщо при прийнятті будуть
виявлені недоліки (ч. 3 ст. 840 ЦК), генпідрядник має право відмовитись
від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають
можливість використання об’єкта для вказаної у договорі мети та не
можуть бути усунені субпідрядником, генпідрядником або третьою осо-
бою (ч. 6 ст. 882 ЦК); субпідрядник має право відмовитись від договору
у разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій)
або устаткування, наданого генпідрядником, без погіршення якості
виконуваних робіт (ч. 3 ст. 879 ЦК).
За загальним правилом, забороняється відступ субпідрядника від
проектно-технічної документації без згоди генпідрядника. Якщо все ж
таки субпідрядник відступив від встановлених умов виконання робіт, то,
вбачається, по-перше, він повинен довести, що відступи є незначними,
і, по-друге, що вони не впливають на якість виконаних робіт. Проте,
Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) 161
Форми відповідальності сторін за порушення
договору субпідряду у капітальному будівництві
якщо субпідрядник відступив від встановлених умов виконання робіт,
що погіршило роботу, чи робота виконана з недоліками, які роблять
її непридатною для використання відповідно до договору або для
звичайного використання роботи такого характеру, то відповідно до
ч. 1 ст. 858 ЦК генпідрядник має право вимагати від субпідрядника за
своїм вибором: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розум-
ний строк; 2) пропорційного зменшення ціни; 3) відшкодування своїх
витрат на усунення недоліків, якщо право генпідрядника усувати їх
встановлено договором.
У випадку виявлення недоліків «субпідрядник має право замість
усунення недоліків роботи,…безоплатно виконати роботу заново з
відшкодуванням генпідрядникові збитків, завданих простроченням
виконання. У цьому разі генпідрядник зобов’язаний повернути раніше
передану йому роботу субпідрядникові, якщо за характером роботи
таке повернення можливе» (ч. 2 ст. 858 ЦК).
Проте таке положення, слушне для підряду взагалі, не завжди може
застосовуватись до підрядних договорів у капітальному будівництві. З
цього приводу Б. Д. Завідов зазначає, що «…за якість робіт підрядник
несе безумовну і невідворотну відповідальність» [1, с. 209]. Це слуш-
но не тільки для договору будівельного підряду, але й для договору
субпідряду у капітальному будівництві.
У силу диспозитивності ч. 4 ст. 858 ЦК сторони можуть передба-
чити у договорі, що субпідрядник звільняється від відповідальності за
певні недоліки роботи. Проте, якщо ці недоліки виникли в результаті
умисних дій або бездіяльності субпідрядника, то відповідальність за
це з нього не знімається. У цьому випадку обов’язок доказування вини
субпідрядника лежить на генпідрядникові.
Якщо ж субпідрядник у ході виконання робіт виявив не враховані
проектною документацією роботи і виникла у зв’язку з цим необхідність
проведення додаткових робіт та збільшення кошторису, то він
зобов’язаний повідомити про це генпідрядника. Якщо від генпідрядни-
ка у розумний строк не надійде відповідь на одержане повідомлення,
то субпідрядник, згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 877 ЦК, зобов’язаний зупинити
відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на
162 Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74)
С. В. Сеник
генпідрядника. Проте генпідрядник звільняється від відшкодування
цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт не було
необхідності. Невиконання субпідрядником вищезазначеного обов’язку
позбавляє його права вимагати від генпідрядника плату за виконані
додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків.
Таке право виникає у нього, якщо він доведе, що його негайні дії
були необхідними в інтересах генпідрядника, зокрема у зв’язку з тим,
що зупинення робіт могло призвести до знищення або пошкодження
об’єкта будівництва (ч. 4 ст. 877 ЦК).
Вбачається, такі положення не мають ніякого відношення до
майнової відповідальності. Тут, скоріше, йдеться про виконання
добровільно невиконаного обов’язку. Слушною з цього питання є і
думка А. М. Савицької. Вона вказувала на необхідності розмежуван-
ня примусового здійснення добровільно невиконаного обов’язку і
відповідальності [2, с. 3-15].
Якщо виходити з того, що відповідальність повинна виражатися або
в заміні невиконаного обов’язку новим обов’язком, або в приєднанні до
порушеного обов’язку нового, додаткового обов’язку, чи в позбавленні
права, з якого виникав порушений обов’язок [3, с. 14], то усунення
недоліків (дефектів), допущених з вини субпідрядника, у виконаних
субпідрядних роботах протягом гарантійного строку не може розгля-
датися як міра відповідальності. У цьому випадку матиме місце при-
мусове здійснення добровільно невиконаного обов’язку, який існував
ще до порушення зобов’язання.
Частина засобів має компенсаційний характер, наприклад,
субпідрядник повинен відшкодувати генпідрядникові понесені витрати
на усунення недоліків, якщо право генпідрядника усувати їх встанов-
лено договором (п. 3 ч. 1 ст. 858 ЦК).
Традиційні засоби, як форми відповідальності, найчастіше виража-
ються у пред’явленні до правопорушника вимог про відшкодування ним
збитків і сплату неустойки (штрафу, пені). Щоб стягнути збитки, яких
зазнала та чи інша сторона, потерпіла особа має довести їх наявність і
розмір. Частина 2 ст. 623 ЦК обов’язок по доказуванню розміру збитків
Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) 163
Форми відповідальності сторін за порушення
договору субпідряду у капітальному будівництві
покладає на кредитора. Крім цього, ч. 3 цієї ж статті визначено спосіб
та порядок обчислення розміру збитків.
За співвідношенням неустойки і збитків згідно зі ст. 550 ЦК
виділяється такий вид як штрафна неустойка, коли стягненню
підлягають у повному обсязі і неустойка, і збитки. Такий висновок
випливає із положення ч. 1 ст. 550 ЦК, за якою передбачено виникнення
права на неустойку незалежно від наявності у кредитора збитків, за-
вданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.
Проте, оскільки сфера дії договору субпідряду у капітальному
будівництві залежить від того, за рахунок яких коштів ведеться
капітальне будівництво, окремого аналізу потребують норми щодо не-
устойки, передбачені Законом України «Про майнову відповідальність
за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт
на будівництві об’єктів» та ГК. Як було уже зазначено, положення ви-
щевказаного закону поширюються на правовідносини, які виникають
з приводу будівельних робіт, що здійснюються за рахунок державних
та комунальних коштів.
Підхід законодавця у цьому нормативному акті до правового регу-
лювання майнової відповідальності є досить спірним. По-перше, ч. 2
ст. 3 передбачено, що майнова відповідальність є істотною умовою
договору підряду. З таким положенням важко погодитись, адже навіть
якщо сторони і не визначать у договорі субпідряду у капітальному
будівництві умови та форми відповідальності, то це не означає, що
сторона у разі порушення умов договору не буде нести відповідальності.
У цьому випадку для притягнення винної сторони до відповідальності
будуть застосовуватись положення законодавства.
По-друге, у цій же частині передбачено стягнення неустойки
(пені), а також відшкодування збитків у частині, не покритій неустой-
кою (пенею). Слід вказати на колізію норм у законодавстві, зокрема,
невідповідність положень ГК і ЦК, які регулюють це питання. Так,
згідно із ст. 886 ЦК у разі невиконання або неналежного виконання
генпідрядником обов’язків за договором субпідряду у капітальному
будівництві він сплачує субпідрядникові неустойку, встановлену до-
говором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо
164 Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74)
С. В. Сеник
не доведе, що порушення договору сталося не з його вини. На відміну
від ЦК, підхід ГК у правовому регулюванні відповідальності за
підрядними договорами у капітальному будівництві є суттєво іншим.
Так, у ч. 1 ст. 322 ГК передбачено, що за невиконання або неналежне
виконання зобов’язань за договором підряду (а, отже, і субпідряду)
на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а
також відшкодовує другій стороні збитки в сумі, не покритій штраф-
ними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом. Тобто
домінуючим є такий вид неустойки, як залікова. За заліковою неустой-
кою стягненню підлягає неустойка, а збитки відшкодовуються вин-
ною стороною не в повному обсязі, а лише у частині, яка не покрита
неустойкою [4, с. 214]. Проте ч. 1 ст. 322 ГК та норми вищевказаного
закону надають можливість на законодавчому рівні встановити інший
порядок визначення та стягнення неустойки.
Зокрема, згідно п. 110 Загальних умов порушення зобов’язання за
договором підряду у капітальному будівництві є підставою для засто-
сування господарських санкцій, передбачених ГК, іншими законами
або підрядним договором у капітальному будівництві. Вбачається, що у
цьому випадку Загальні умови слід розглядати як «інший» спеціальний
нормативний акт, у п. 113 якого зазначено, якщо договором підряду
на капітальне будівництво за невиконання зобов’язань встановлено
розмір неустойки, вона підлягає стягненню у повному розмірі неза-
лежно від відшкодування збитків. Таким чином, законодавець хоча
і вказує на застосування в першу чергу норм ГК, проте все ж таки у
вищезазначеному пункті закладає принцип повного відшкодування
шкоди, який передбачається ЦК. Отже, можемо констатувати, що сто-
совно визначення співвідношення збитків і неустойки у субпідрядних
відносинах у капітальному будівництві потрібно застосовувати поло-
ження п. 113 Загальних умов.
Слід зазначити, що питання про об’єм відповідальності у
капітальному будівництві є спірним і у науці цивільного права. Поряд
із прибічниками принципу повного відшкодування збитків у літературі
висловлювалась думка про обмеження об’єму відповідальності. Проте,
вважаємо, що позиція останніх не є виправданою. Як слушно зауважує з
Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) 165
Форми відповідальності сторін за порушення
договору субпідряду у капітальному будівництві
цього приводу Н. С. Кузнєцова, відповідно до ринкових відносин усяке
обмеження можливості кредитора повною мірою компенсувати майнові
втрати за рахунок недобросовісного боржника, який порушив свої
договірні зобов’язання, буде фактично мати серйозні руйнівні впливи,
а у ряді випадків вести до найбільш катастрофічних у підприємницькій
діяльності наслідків – банкрутству кредитора [5, с. 128]. Стосовно
субпідрядних відносин у капітальному будівництві така ситуація може
виникати найбільш часто, оскільки, наприклад, зрив строків введення
об’єкта в експлуатацію нерозривно пов’язаний з виникненням значних
матеріальних збитків, який не завжди може бути покритий за рахунок
страхування або компенсований власними чи позиченими фінансовими
ресурсами. Тому, на нашу думку, більш закономірним та логічним є
вирішення цього питання у ЦК України та Загальних умовах.
По-третє, досить суперечливими є умови та порядок стягнення
неустойки. Так, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про майнову відповідальність
за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт
на будівництві об’єктів» передбачає, що сторони зобов’язані стягувати
у встановленому порядку неустойку (пеню) та вимагати відшкодування
збитків. У разі недотримання цього зобов’язання сума неустойки (пені),
що не була стягнена в установленому порядку з винної особи за по-
рушення умов договору, стягується за рішенням арбітражного суду
(на даний час це уже господарський суд) до державного бюджету як
із сторони, яка не заявила ці вимоги, так і з сторони, що не виконала
договірних зобов’язань. Таке положення суперечить загальним за-
садам регулювання приватних відносин. Проте, оскільки йдеться про
ефективність використання бюджетних коштів, такий механізм міг би
бути апробований. У цьому випадку, оскільки контроль за дотриман-
ням сторонами договірних зобов’язань та вимог, передбачених цим
законом, покладається на спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади з питань будівництва, архітектури та житлової
політики, а також відповідні структурні підрозділи місцевих державних
адміністрацій, які йому підзвітні та підконтрольні, то, вбачається, що ці
органи і повинні би звертатися до господарського суду з відповідною
позовною заявою.
166 Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74)
С. В. Сеник
У договорі субпідряду у капітальному будівництві може бути
передбачено стягнення неустойки за порушення строків виконання
окремих робіт. Проте у разі закінчення усіх робіт до встановленого
договором граничного терміну сплачені суми неустойки повертаються
субпідрядникові (ч. 3 ст. 883 ЦК).
Виправданою як з теоретичної, так і з практичної точок зору є
позиція О. О. Отраднової, що встановлення неустойки сприяє нормаль-
ному здійсненню цивільного обігу, належному виконанню сторонами
обов’язків, попередження правопорушень та усунення їх негативних
наслідків [6, с. 7]. Додам, що неустойка у разі порушення умов договору
субпідряду у капітальному будівництві слугує для спонукання винної
сторони до належного виконання подальших дій.
Можна констатувати, що використання у субпідрядних догово-
рах у капітальному будівництві різноманітних майнових санкцій
підвищує правові гарантії належного виконання договірних зобов’язань
і підсилює дисциплінуюче значення субпідрядного договору у
капітальному будівництві. Разом з тим, норми чинних нормативних
актів у частині відповідальності – загалом диспозитивні. Таким чином,
регулювання питання щодо встановлення конкретних санкцій віддано
на розсуд сторін. Наприклад, у п. 56 Положення про субпідрядні дого-
вори зазначено, що при укладенні договору субпідряду у капітальному
будівництві сторонами можуть передбачатися санкції за невиконання
таких зобов’язань, за порушення яких чинним законодавством санкції
не встановлені. Якщо ж у договорі санкції за можливі порушення не
визначені, то у такому випадку слід керуватись ст. ст. 883, 886 ЦК та
положеннями Загальних умов.
Список використаних джерел
Завидов Б. Д. Договорное право России / Б. Д. Завидов. – М. : 1.
ИПК «Лига Разум», 1998. – 528 с.
Савицька А. М. Сутність цивільно-правової відповідальності / 2.
А. М. Савицька ; за ред. Н. І. Титової // Юридична відповідальність
(цивілістичні аспекти). – Львів, 1975.
Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) 167
Форми відповідальності сторін за порушення
договору субпідряду у капітальному будівництві
Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву 3.
/ О. С. Иоффе. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1955. – 310 с.
Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За 4.
ред. В. М. Коссака. – К. : Істина, 2004.
Кузнєцова Н. С. Подрядные договоры в инвестиционной деятель-5.
ности в строительстве / Н. С. Кузнєцова. – К. : Наукова думка,
1993. – 160 с.
Отраднова О.О. Неустойка в цивільному праві : автореф. на 6.
здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / О.О. Отраднова. – К.,
2002.
Сеник С. В. Формы ответственности сторон за нарушение договора субподряда в
капитальном строительстве.
Анализируются формы ответственности сторон за нарушение договора
субподряда в капитальном строительстве. Утверждается, что устранение
дефектов, которые допущены с вины субподрядчика, в исполненных
субподрядных работах на протяжении гарантийного срока не может
рассматриваться как мера ответственности, поскольку в этом случаи имеет
место принудительное совершение добровольно неисполненной обязанности,
которое существовало еще до нарушения обязательства. Проведено
сравнительный анализ положений Закона Украины «Про имущественной
ответственности за нарушение условий договора подряда (контракта) об
исполнении работ на строительстве объєктов», ХК Украины и ГК Украины
относительно правового регулирования применения неустойки в сфере
капитального строительства.
Ключевые слова: капитальное строительство, ответственность, нарушение
условий договора.
Senyk S. V. Formy to responsibility of sides for the breach of contract of subpodryada
in capital building.
The forms of responsibility of sides are analysed for the breach of contract contract
in capital building. It becomes firmly established that removal of defects which are
assumed from guilt contractor, in carried out by contract works during a guarantee
term can not be examined as a measure of responsibility, as herein has cases place
the forced accomplishing is voluntary a neispolnennoy duty, which existed yet to
violation of obligation.
Key words: capital building, responsibility, violation of conditions of the
agreement.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12313 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0014 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:45:59Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут регіональних досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сеник, С.В. 2010-10-04T15:38:42Z 2010-10-04T15:38:42Z 2008 Форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві / С.В. Сеник // Соц.-екон. пробл. сучас. періоду України. — 2008. — Вип. 6. — С. 159-167. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. XXXX-0014 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12313 347.454.3 Аналізується форм відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві. Зокрема, стверджується, що усунення недоліків (дефектів), допущених з вини субпідрядника, у виконаних субпідрядних роботах протягом гарантійного строку не може розглядатися як міра відповідальності, оскільки у цьому випадку матиме місце примусове здійснення добровільно невиконаного обов’язку, який існував ще до порушення зобов’язання. Проведено порівняльний аналіз положень Закону України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів», ГК України та ЦК України щодо правового регулювання застосування неустойки у сфері капітального будівництва. Анализируются формы ответственности сторон за нарушение договора субподряда в капитальном строительстве. Утверждается, что устранение дефектов, которые допущены с вины субподрядчика, в исполненных субподрядных работах на протяжении гарантийного срока не может рассматриваться как мера ответственности, поскольку в этом случаи имеет место принудительное совершение добровольно неисполненной обязанности, которое существовало еще до нарушения обязательства. Проведено сравнительный анализ положений Закона Украины «Про имущественной ответственности за нарушение условий договора подряда (контракта) об исполнении работ на строительстве объєктов», ХК Украины и ГК Украины относительно правового регулирования применения неустойки в сфере капитального строительства. The forms of responsibility of sides are analysed for the breach of contract contract in capital building. It becomes firmly established that removal of defects which are assumed from guilt contractor, in carried out by contract works during a guarantee term can not be examined as a measure of responsibility, as herein has cases place the forced accomplishing is voluntary a neispolnennoy duty, which existed yet to violation of obligation. uk Інститут регіональних досліджень НАН України Форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві Формы ответственности сторон за нарушение договора субподряда в капитальном строительстве Formy to responsibility of sides for the breach of contract of subpodryada in capital building Article published earlier |
| spellingShingle | Форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві Сеник, С.В. |
| title | Форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві |
| title_alt | Формы ответственности сторон за нарушение договора субподряда в капитальном строительстве Formy to responsibility of sides for the breach of contract of subpodryada in capital building |
| title_full | Форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві |
| title_fullStr | Форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві |
| title_full_unstemmed | Форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві |
| title_short | Форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві |
| title_sort | форми відповідальності сторін за порушення договору субпідряду у капітальному будівництві |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12313 |
| work_keys_str_mv | AT seniksv formivídpovídalʹnostístorínzaporušennâdogovorusubpídrâduukapítalʹnomubudívnictví AT seniksv formyotvetstvennostistoronzanarušeniedogovorasubpodrâdavkapitalʹnomstroitelʹstve AT seniksv formytoresponsibilityofsidesforthebreachofcontractofsubpodryadaincapitalbuilding |