Сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки

Проаналізовано наукові доробки вчених щодо дефініції категорії «соціальний капітал», виокремлено основні підходи до її визначення, які акцентують увагу на певних елементах її структури. Обґрунтовано, що сутність даної категорії проявляється через функції, які охарактеризовано, визначено форми та осо...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Економічний вісник Донбасу
Дата:	2017
Автор:	Карпенко, Ю.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2017
Теми:	Менеджмент персоналу
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123130
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки / Ю.В. Карпенко // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 1 (47). — С. 110–118. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123130
record_format	dspace
spelling	Карпенко, Ю.В. 2017-08-29T13:06:07Z 2017-08-29T13:06:07Z 2017 Сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки / Ю.В. Карпенко // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 1 (47). — С. 110–118. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123130 316.3: 338.48 Проаналізовано наукові доробки вчених щодо дефініції категорії «соціальний капітал», виокремлено основні підходи до її визначення, які акцентують увагу на певних елементах її структури. Обґрунтовано, що сутність даної категорії проявляється через функції, які охарактеризовано, визначено форми та особливості їх прояву в сфері туризму. Запропоновано авторське визначення економічної категорії «соціальний капітал сфери туризму». Проанализированы научные труды ученых по дефиниции категории «социальный капитал», выделены основные подходы к её определению, которые акцентируют внимание на определенных элементах её структуры. Обосновано, что сущность данной категории проявляется через функции, которые охарактеризованы, определены формы и особенности их проявления в сфере туризма. Предложено авторское определение экономической категории «социальный капитал сферы туризма». There was analyzed scientific definition regarding the category of «social capital», singled out the basic approach to its definition, which the focuses on certain elements of its structure. It was proved that the essence of this category is seen due to the described features. There were defined the form and features of their revealing in the field of tourism. The author gives his own definition for the economic category «social capital of tourism sector». uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент персоналу Сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки Сущность и структура социального капитала сферы туризма в условиях модернизации экономики The essence and structure of social capital in tourism sector under the conditions of economy modernization Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки
spellingShingle	Сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки Карпенко, Ю.В. Менеджмент персоналу
title_short	Сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки
title_full	Сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки
title_fullStr	Сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки
title_full_unstemmed	Сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки
title_sort	сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки
author	Карпенко, Ю.В.
author_facet	Карпенко, Ю.В.
topic	Менеджмент персоналу
topic_facet	Менеджмент персоналу
publishDate	2017
language	Ukrainian
container_title	Економічний вісник Донбасу
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Сущность и структура социального капитала сферы туризма в условиях модернизации экономики The essence and structure of social capital in tourism sector under the conditions of economy modernization
description	Проаналізовано наукові доробки вчених щодо дефініції категорії «соціальний капітал», виокремлено основні підходи до її визначення, які акцентують увагу на певних елементах її структури. Обґрунтовано, що сутність даної категорії проявляється через функції, які охарактеризовано, визначено форми та особливості їх прояву в сфері туризму. Запропоновано авторське визначення економічної категорії «соціальний капітал сфери туризму». Проанализированы научные труды ученых по дефиниции категории «социальный капитал», выделены основные подходы к её определению, которые акцентируют внимание на определенных элементах её структуры. Обосновано, что сущность данной категории проявляется через функции, которые охарактеризованы, определены формы и особенности их проявления в сфере туризма. Предложено авторское определение экономической категории «социальный капитал сферы туризма». There was analyzed scientific definition regarding the category of «social capital», singled out the basic approach to its definition, which the focuses on certain elements of its structure. It was proved that the essence of this category is seen due to the described features. There were defined the form and features of their revealing in the field of tourism. The author gives his own definition for the economic category «social capital of tourism sector».
issn	1817-3772
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123130
citation_txt	Сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки / Ю.В. Карпенко // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 1 (47). — С. 110–118. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT karpenkoûv sutnístʹístrukturasocíalʹnogokapítalusferiturizmuvumovahmodernízacííekonomíki AT karpenkoûv suŝnostʹistrukturasocialʹnogokapitalasferyturizmavusloviâhmodernizaciiékonomiki AT karpenkoûv theessenceandstructureofsocialcapitalintourismsectorundertheconditionsofeconomymodernization
first_indexed	2025-11-24T04:23:14Z
last_indexed	2025-11-24T04:23:14Z
_version_	1850841447151960064
fulltext	Ю. В. Карпенко 110 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 УДК 316.3: 338.48 Ю. В. Карпенко, кандидат економічних наук, ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ СФЕРИ ТУРИЗМУ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ Постановка проблеми. Модернізація – процес становлення суспільства, перехід його до нових форм розвитку або рух до його сучасних типів, що характеризується змінами, які відповідають новій системі інтересів, цінностей і пріоритетів. Даний процес відбувається в різних сферах життєдіяльно- сті суспільства, але саме в соціокультурній сфері можлива саме та модернізація, яка забезпечує незво- ротність усіх інших трансформацій: економічних, технологічних, інституційно-політичних та ін. Генеральна асамблея ООН ухвалила прого- лосити 2017 рік Міжнародним роком сталого ту- ризму в інтересах розвитку. У резолюції, прийнятій 4 грудня 2016 р., визнається «важливість міжнарод- ного туризму для поліпшення взаєморозуміння між народами в усьому світі, поширення знань про ба- гату спадщину різних цивілізацій і забезпечення дбайливого ставлення до цінностей різних культур і зміцнення тим самим миру в усьому світі». Як зазна- чив Генеральний секретар ЮНВТО Т. Ріфаї: «Це на- дає унікальну можливість для розширення вкладу сектора туризму в рамках трьох компонентів стійко- сті – економічної, соціальної та екологічної, при од- ночасному підвищенні інформованості про справ- жні масштаби сектора, який часто недооціню- ється» [1]. Тому, актуальним є приділення уваги со- ціальній компоненті стійкого розвитку, що орієнто- вана на людину і спрямована на збереження стабіль- ності соціальних і культурних систем – соціальному капіталу, що дозволяє виявити причини, що лежать в основі ефективного функціонування суспільства. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фундаментальні основи дослідження соціального капіталу закладені у роботах західних дослідників: Л. Ханіфана, П. Бурд’є, Дж. Коулмана, Р. Патнема. Подальший розвиток концепції соціального капі- талу знайшов у дослідженнях Ф. Фукуями, Р. Бар- та, Н. Ліна, В. Бейкера, А. Портеса, Дж. Вулкока, М. Шиффа, П. Франкоіса, Дж. Якобса та ін. Сьо- годні феномен соціального капіталу отримав гли- боку концептуалізацію, і більшість дослідників сконцентрувалося на аналізі даного феномену на мікро-, мезо- і макрорівнях. Дослідження проблема- тики сутності, виявлення структури, функцій, вза- ємозв’язку з іншими формами капіталу та аналізу його впливу на економічне зростання знайшли своє відображення у роботах вітчизняних науковців та дослідників інших пострадянських країн: Б. Бур- кінського, Ф. Власенко, Н. Гавкалової, О. Грішно- вої, А. Длугопольського, В. Єлагіна, Г. Жалдак, Н. Корж, І. Мачерінскене, А. Рублевського, М. Ря- бінчука, С. Сисоєва, Г. Скляра, Т. Соболь, Л. Стре- льнікової, М. Хайкіна, Ж. Черновалої, Т. Шаповало- вої, О. Шпикуляк, В. Щербіної та ін. Незважаючи на весь спектр фундаментальних досліджень є відкритими для подальших розробок або потребують подальшого обґрунтування питання щодо сутності, структури та методологічних особ- ливостей дослідження соціального капіталу в різних сферах матеріального виробництва та послуг, зок- рема в сфері туризму, що і визначає актуальність да- ної статті. Метою статті є уточнення сутності та змісту соціального капіталу, а також дослідження струк- турно-функціональних особливостей його форму- вання у сфері туризму крізь призму інституційної теорії. Виклад основного матеріалу дослідження. У 1916 р. одним з перших термін «соціальний капітал» в роботі «Сільська школа – центр общини»» засто- сував Л. Ханіфан щодо доброзичливості, спілку- вання, взаємної симпатії, та соціального спілкуван- ня серед групи людей та родин [2]. Однак, розвитку дана дефініція набула лише в 80-х роках ХХ ст. коли в роботі «Форми капіталу» П. Бурд’є використав по- няття «капітал соціальний» для позначення соціаль- них зв’язків, які можуть виступати ресурсом отри- мання вигод; досліджував його як сукупність потен- ційних і наявних ресурсів, які пов’язані з міцними мережами та інституційними відносинами взаєм- ного визнання [3]. Р. Патнем, обґрунтовуючи кон- цепцію «соціального капіталу», в роботі «Щоб де- мократія спрацювала. Громадянські традиції в су- часній Італії» зробив спробу пояснити різницю між регіонами Італії через різну ступінь соціального ка- піталу та визначив його основні складові елементи: моральні принципи і норми, соціальні цінності та мережу соціальної інфраструктури [4]. Концепту- альне опрацювання категорії знайшло своє відобра- ження в роботі Дж. Коулмана «Капітал соціальний і людський», який займаючись соціологічним аналі- зом освіти і колективної дії, запропонував своє ро- зуміння соціального капіталу на емпіричній традиції в американській соціології і теорії людського капі- Менеджмент персоналу Ю. В. Карпенко 111 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 талу [5]. Ф. Фукуяма в роботі «Довіра: соціальні че- сноти і шлях до процвітання» розвиває попередню концепцію і пропонує розглядати соціальний капі- тал як фактор ефективності економічної діяльності на рівні громад, окремих етнічних і соціальних груп, ототожнює його з нормами, очікуваннями та з дові- рою [6]. У наукових дослідженнях існує широкий спектр різноманітних підходів учених щодо розу- міння феномену «соціального капіталу»: етнологіч- ний (соціально-антропологічний) – розглядається зв’язок форм соціального життя і культурного до- свіду людини з урахуванням його біологічної при- роди, як основи соціального капіталу; соціологічний – ґрунтується на нормах, мережах та праві, які явля- ють собою порядок суспільних відносин в діях і по- ведінці людей за сприяння яких вони можуть отри- мати користь; політологічний – заснований на об’єктивній потребі в підвищенні керованості суспі- льства, коли значна увага в соціальному капіталі приділяється ролі інститутів, норм у формуванні людської поведінки; економіко-інституційний – до- слідження даного феномену, як економічної катего- рії, доповнюється аналізом інститутів та врахову- ються неекономічні чинники його накопичення та використання. Дана категорія розглядається як ре- зультат і ресурси соціальних відносин, що характе- ризують задоволення потреб інтересів і максимізу- ють індивідуальну користь. Теоретико-методологічні підходи щодо визна- чення категорії соціального капіталу, які знайшли своє відображення в роботах сучасних науковців, мають принципові розбіжності (табл. 1). Критичний аналіз різних підходів щодо визна- чення поняття «соціальний капітал» та його складо- вих дозволив дійти висновку, що серед науковців не існує єдиного підходу щодо розгляду даної проб- леми. Однак їх переважна більшість вважає, що ос- новними складовими елементами соціального капі- талу є сукупність норм, правил поведінки, довіри, мережа зв’язків, а дослідження даної проблеми ма- ють такі вектори: − система соціально-економічних відносин заснована на принципах довіри, взаємодопомоги, цінностях, які спрямовані на досягнення суспіль- ного і індивідуального блага; − інституційне середовище, яке забезпечує ефективну взаємодію індивідів в суспільстві; − сукупність капіталів, ресурсів необхідних для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства; − продукт об’єктивізації соціально-економіч- них відносин; − інтегрований показник результату користу- вання окремих індивідів соціальними мережами. Також, слід зазначити, що більшість наведених визначень сформовані відповідно мереж-носіїв та відповідних рівнів накопичення соціального капі- талу, який має розгалужену структуру. Фахівці Світового Банку запропонували узага- льнену структуру соціального капіталу на основі двох ключових аспектів: сфер його застосування (мікро-, мезо- і макро-) та його форм (когнітивна – формується владою на основі довіри, цінностей, внутрішніх норм; структурна – формується держав- ними інститутами, законами за участю внутрішніх інститутів та соціальних мереж) [26, с. 20]. Розподіл рівнів проте не означає автоматичну субстантивацію різних форм капіталу, а радше є по- глядом на один і той самий феномен з різних ракур- сів. Мікропідхід зосереджується на соціальній реа- льності як просторовій взаємодій між індивідами. Такі взаємодії відбуваються у рамках повсякденно- сті в сім’ї, сусідській спільноті, робочому колективі, добровільних організаціях і т. д. Мезорівень – рівень колективів та спільнот, груп, що є детерміновані водночас мережево та з боку ширшого суспільства. В таких групах виникає обмежена солідарність та довіра. Макропідхід натомість зосереджений на ін- ституціональному вимірі соціальної реальності, до- кладаючись до виявлення стійких взаємовпливів по- між рівнями і формами інституалізації та взаємоді- ями на основі довіри [27, с. 62]. На наш погляд, не слід обмежуватися трьома рівнями при розгляді сфер застосування соціального капіталу, доцільно звернути увагу на метарівень соціально-економічної системи суспільства, де найважливішими механіз- мами накопичення соціального капіталу є угоди між державою і бізнесом у формі державно-приватного партнерства, що реалізують сутність понять «взає- модопомога», «цінності», «довіра». Сутність соціального капіталу ефективно про- являється через його функції. Найбільш повний пе- релік з дев’яти функцій, які є загальновизнаними та часто виділяються, навів у своїй роботі М. Хайкін, а саме: соціалізації, інформаційна, інституційна, еко- номічна, обліку та контролю, суспільно-політична, синергетична, інтелектуалізації та інноваційного розвитку, відтворення людського капіталу [28, с. 89–90]. Форми та особливості прояву вказаних вище функцій у сфері туризму нами розглянуто далі. Так, базовою функцією соціального капіталу, яка визначає передумови для сталого розвитку суспіль- ства на основі довіри, становлення особистості, са- моствердження впевненості, є функція соціалізації. Найважливішим інститутом соціалізації особи- стості є об’єднання, яке стимулює соціальну актив- ність і створює додаткові умови для формування життєвої позиції. Самодіяльна спільнота надає дода- тковий життєвий простір для соціального самостве- рдження, оцінки та визнання результатів своєї дія- льності, і в силу цього має величезний виховний по- тенціал. Соціалізації особистості в самодіяльному об’єднанні сприяють сприятливі умови для міжосо- Ю . В . К ар пе нк о 11 2 Е ко но м іч ни й ві сн ик Д он ба су № 1 (4 7) , 2 01 7 Т аб ли ця 1 Д еф ін іц ії к ат ег ор ії «с оц іа л ьн и й к ап іт ал » у л іт ер ат ур н и х дж ер ел ах 1 А вт ор и В из на че нн я, о зн ак и, т ве рд ж ен ня Е ле м ен ти норми, правила цінності довіра мережі, зв'язки інститути рента санкції відповідальність інформаційні канали ресурси 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Г рі ш но ва О ., П ол ив ’я на Н . [7 , с . 2 2] С ук уп ні ст ь но рм , т ра ди ці й, ц ін но ст ей і д ов ір и, щ о че ре з си ст ем у сп ец иф і- чн их с тр ук ту рн их ф ор м т а ін ст ит уц ій в из на ча є ха ра кт ер с ус пі ль но ї в за єм о- ді ї + + + + М ач ер ін ск ен е І. та ін . [8 , с . 3 6] С ві до м е ко ри ст ув ан ня су б’ єк та -і нд ив ід а, ор га ні за ці ї, со ці ал ьн ої гр уп и, вс ьо го с ус пі ль ст ва с оц іа ль ни м и м ер еж ам и, я кі , за вд як и до ві рі , но рм ам і пр ав ил ам , с та ю ть з ас об ом д ос яг не нн я м ет и + + + Г еє ць В . [9 , с . 7 –1 9] Ін ст ит ут д ов ір и є ва ж ли ви м р уш іє м с оц іа ль но -е ко но м іч но го р оз ви тк у + + К ор ж Н ., Б іл ан Ю . [1 0, с . 2 66 ] С ук уп ні ст ь ст ру кт ур ов ан их с оц іа ль но -е ко но м іч ни х ві дн ос ин , за сн ов ан их на в за єм но в из на ни х не ф ор м ал ьн их і нс ти ту та х, д от ри м ан ня я ки х пр ин о- си ть в иг од у су б’ єк та м ц их в ід но си н у ви гл яд і с оц іа ль но ї р ен ти + + + + + + + + Ш ап ов ал ов а Т . [1 1, с . 1 69 , 1 71 ] Н ем ат ер іа ль ни й ф ак то р, я ки й сп ри яє о тр им ан ню а ге нт ам и ек он ом іч но ї в и- го ди і пр иб ут ку т а вп ли ва є пе вн ою м ір ою н а ек он ом іч не з ро ст ан ня + + + Б он да рь Є . [1 2, с . 1 9] П ев ні с ус пі ль ні в ід но си ни , щ о пр ед ст ав ля ю ть с об ою п от ен ці ал в за єм но ї д о- ві ри і в за єм од оп ом ог и, я ки й ви ни ка є і пі дт ри м ує ть ся в м іж ос об ис ті сн их ві дн ос ин ах п ев но ї с ис те м и + + + + + + Щ ер бі на В . [1 3, с . 1 16 ] Ін ст ит ут и, в ід но си ни і н ор м и, я кі ф ор м ую ть , як іс но і к іл ьк іс но , со ці ал ьн і вз ає м од ії в су сп іл ьс тв і + + + Д ем ’я нч ук О . [1 4, с . 2 7] С пі ль ні з на нн я, і нф ор м ац ія , м од ел і вз ає м од ії, щ о їх г ру па г ро м ад ян з ас то - со ву є у пр оц ес і я ко ї- не бу дь п ро ду кт ив но ї д ія ль но ст і + + + Р уб ле вс ьк ий А . [1 5, с . 4 0] В за єм од ія е ле м ен ті в со ці ал ьн ог о ка пі та лу , я кі в из на ча ю ть й ог о ф ун кц іо ну - ва нн я, с пр ям ов ан е на д ос яг не нн я су сп іл ьн ог о та ін ди ві ду ал ьн ог о бл аг а + + + + + Ш пи ку ля к О . [1 6, с . 2 9] С ук уп ні ст ь рі зн их к ап іт ал ів , як і м аю ть в ід но ш ен ня д о лю ди ни й р еа лі зу - ю ть ся з м ет ою з ад ов ол ен ня ін ди ві ду ал ьн их і су сп іл ьн их п от ре б + + + + Є ла гі н В . [1 7, с . 5 4] С кл ад ов а на ці он ал ьн ог о ка пі та лу с ус пі ль ст ва , ін те гр ов ан ий п ок аз ни к ре - зу ль та ту к ол ек ти вн ої д ії ок ре м их л ю де й і со ці ал ьн их г ру п, я кі в на сл ід ок си не рг ет ич но го е ф ек ту в за єм од ії ск ла дн их б іо со ці ал ьн их с ис те м о тр им у- ю ть п ев ні с оц іа ль но -е ко но м іч ні р ез ул ьт ат и + + + 112 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 Ю. В. Карпенко Ю . В . К ар пе нк о 11 3 Е ко но м іч ни й ві сн ик Д он ба су № 1 (4 7) , 2 01 7 За кі нч ен ня т аб л. 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 С кл яр Г ., М ок єр ов а Н . [1 8, с . 2 0] С ис те м а вн ут рі ш ні х і зо вн іш ні х го сп од ар сь ки х ві дн ос ин і з в’ яз кі в, щ о за - сн ов ан а на к оо пе ра ти вн их п ри нц ип ах і ц ін но ст ях , р еа лі зу ю ть с ут ні ст ь по - ня ть в за єм од оп ом ог и і до ві ри н а за са да х со ці ал ьн ог о па рт не рс тв а в со ці а- ль ні й і в ир об ни чі й м ер еж ах + + + Г ав ка ло ва Н ., Г рі ш ин а В . [1 9, с . 6 0] С ук уп ні ст ь ст ру кт ур ов ан их с оц іа ль но -е ко но м іч ни х ві дн ос ин , за сн ов ан их на і нс ти ту та х, д от ри м ан ня я ки х да є ви го ду е ко но м іч ни м с уб ’є кт ам ц их ві дн ос ин у в иг ля ді д ос ту пн ос ті + + + Б ур кі нс ьк ий Б ., Г ор яч ук В . [2 0, с . 6 9] С оц іа ль ни й ка пі та л як і нс ти ту ці йн е се ре до ви щ е – су ку пн іс ть д ію чи х ф ор - м ал ьн их т а не ф ор м ал ьн их н ор м ( пр ав ил ) і ор га ні за ці й, щ о до зв ол яю ть с о- ці ал ьн им г ру па м і су сп іл ьс тв у в ці ло м у ор га ні зу ва ти с во їх ч ле ні в дл я ви рі - ш ен ня с пі ль ни х ек он ом іч ни х і со ці ал ьн их з ав да нь + + + + Ж ал да к Г . [2 1, с . 2 57 ] Н ем ат ер іа ль не е ко но м іч не б ла го , щ о є м ер еж ею п от ен ці йн их т а іс ну ю чи х со ці ал ьн о- ек он ом іч ни х ст ос ун кі в, ґ ру нт ов ан их н а не ф ор м ал ьн ій , до ці ль - ні й, с ві до м ій , д ов ір чі й вз ає м од ії су б’ єк ті в ек он ом іч но ї ді ял ьн ос ті , як а ві д- кр ив ає д ос ту п до р ес ур сі в і з ак рі пл ю є за га ль ні п ра ви ла п ов ед ін ки в за єм од і- ю чи х ст ор ін + + + С ис оє в С . [2 2, с . 3 7] С ус пі ль ні в ід но си ни , в за єм оз в’ яз ки і ві дп ов ід ні с тр ук ту ри , а т ак ож п ра ви ла і но рм и, с ф ор м ов ан і на о сн ов і до ві ри і в за єм од оп ом ог и, я кі з аб ез пе чу ю ть ро зш ир ен е ві дт во ре нн я го сп од ар сь ко ї с ис те м и + + + Д лу го по ль ск ий А . [2 3, с . 2 8] О сн ов у со ці ал ьн ог о ка пі та лу ф ор м ує м ер еж а со ці ал ьн их з в’ яз кі в, щ о ви ко - ри ст ов ує ть ся д ля т ра нс ля ці ї ін ф ор м ац ії, е ко но м ії ре су рс ів , по си ле нн я до - ві ри м іж п ар тн ер ам и, ф ор м ув ан ня ін ди ві ду ал ьн ої р еп ут ац ії і п ер ет во ре нн я її в на дб ан ня с пі ль но ти , м об іл із ац ії ре су рс ів д ля р еа лі за ці ї гр ом ад сь ки х пр ое кт ів , по ш ир ен ня д ос то ві рн ої і нф ор м ац ії м іж е ко но м іч ни м и аг ен та м и, вз ає м но го н ав ча нн я пр ав ил ам п ов ед ін ки + + + Г уг ні н Є ., Ч еп ак В . [2 4, с . 5 2, 5 6] П ро ду кт о б’ єк ти ві за ці ї с оц іа ль ни х ві дн ос ин , щ о до зв ол яє а ге нт ам в п ро це сі їх в за єм од ії вс ту па ти в п ро ти бо рс тв о аб о сп ів пр ац ю ва ти з м ет ою з ав ою - ва нн я до м ін ую чо ї п оз иц ії в со ці ал ьн ом у по лі ( пр ос то рі ) + + + + Ч ер но ва ло ва Ж . [2 5, с . 1 21 ] С та но вл ен ня з до ро во го г ро м ад ян сь ко го с ус пі ль ст ва ш ля хо м з ни ж ен ня с о- ці ал ьн ої н ап ру ж ен ос ті і вс та но вл ен ня в ід но си н до ві ри , д ж ер ел о до да тк ов их до хо ді в вн ас лі до к зн иж ен ня т ра нс ак ці йн их в ит ра т + + 1 С кл ад ен о ав то ро м . 113 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 Ю. В. Карпенко Ю. В. Карпенко 114 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 бистісних комунікацій. Туристський простір – це зона спілкування, сфера розкриття здібностей і реа- лізації потреби в самовираженні і визнання. У само- діяльній спільноті особистість вчиться дивитися на світ очима іншого, програючи безліч ролей, глибше пізнає себе, співвідносить свої недоліки з ціннос- тями іншого і коригує свою поведінку. Соціалізація в туристичному просторі є засвоєння соціальних ро- лей і культурних норм. Ключовими у даному ви- падку поняттями є: соціалізація, навчання нормам, освоєння ролей. У туризмі цей процес, як не в якій іншій сфері людського життя, має широкий діапа- зон. Адже туризмом займаються з раннього дитин- ства до глибокої старості. Тому і весь цей процес ідей нерозривно пов’язаний із запропонованою вище схемою: навчання освоєнню ролей і міжро- льові відносини. Причому все це відбувається під соціальним контролем [29, с. 48–49]. Тобто, це дво- сторонній процес: засвоєння індивідом соціального досвіду того суспільства, до якого він належить, і відтворення ним систем соціальних зв’язків і відно- син, в яких він розвивається. В туризмі це можли- вість учасників подорожі спілкуватися один з одним у неформальній обстановці без виробничої суборди- нації, врахування соціального становища, віку, наці- ональності, громадянства та інших ознак, що розрі- зняють людей. Науково-технічний прогрес, який охопив всі сторони життєдіяльності суспільства забезпечив не- обхідні передумови для розвитку масового туризму (транспортні засоби для масових пасажирських пе- ревезень, засоби розміщення та інші винаходи). За- вдяки збільшенню ролі інформації і знань в житті суспільства, зростанню його інформатизації, ство- рення глобального інформаційного простору, соціа- лізація в туристичному просторі перейшла на новий рівень формування світогляду, світосприйняття, що веде до зміни особистісних цінностей та ідентично- сті людини. Сучасні інформаційні технології і комп’ютерна техніка змінили процес подорожей та особистого ознайомлення з природою, культурою та життям людей інших регіонів, підготовки до подо- рожей, який все більше стає «віртуальним». Саме тому, засвоєння досвіду і цінностей інших націй та їх порівняння з власними може бути необ’єктивним, особливо коли інформація фрагментарна, швидко змінюється, і мати стримуючий вплив на розвиток сфери туризму. З іншого боку, існує протидія сто- ронньому впливу, пов’язана з бажанням зберегти національну культуру, мову за умов стрімкого роз- витку контактів і зв’язків між людьми та розширен- ням інформаційного простору. Незважаючи на це, нещодавно з’явилося безліч комерційно успішних Інтернет-проектів, які існу- ють за рахунок обороту «недовикористаних акти- вів» в основі яких: довіра громадян до суспільства, спільні цінності, соціальні зв’язки і відносини, тобто соціальний капітал. Онлайн-сервіси з розміщення, пошуку та оренди житла по всьому світу: Booking, Airbnb, TravelPony, HostelWorld, HomeAway тощо, що взагалі не володіють нерухомістю і працюють за парадигмою економіки спільної участі. Дані сервіси дозволяють не тільки готелям та іншим подібним об’єктам розміщення, але простим власникам неру- хомості поліпшити своє фінансове становище, зда- ючи помешкання туристам. Гостьова мережа CouchSurfing, яка об’єднує спільноту з понад 7 млн учасників зі всього світу, пропонує безкоштовно по- гостювати у себе вдома іншим членам цієї спіль- ноти. Екологічний ефект від сервісів, наприклад, та- ких як BlaBlaCar, Подорожники через які водії зна- ходять попутників, обчислюється сотнями тисяч тонн не викинутих в атмосферу шкідливих речовин. Таким чином, у соціальному капіталі сфери ту- ризму проявляється інформаційна функція, оскільки в туризмі ми сприяємо як пізнанню інших, так і пі- знанню своєї соціальної сторони особистості та ідентичності. Завдяки підвищенню інформованості суспільства про об’єкти, явища, процеси форму- ється об’єктивна чи суб’єктивна картина для прий- няття відповідних рішень, що сприяє взаєморозу- мінню народів, розвитку мирних, дружніх відносин у суспільстві. Сучасний етап розвитку суспільства обумовле- ний трансформацією світової економічної системи в контексті її інтелектуалізації, одним з проявів якої є стимулювання інновацій. При цьому провідна роль відводиться соціальному капіталу сфери туризму, що забезпечується виконанням функції інтелекту- алізації та інноваційного розвитку. Дана функція проявляється у тому, що завдяки розвитку подоро- жей інновації отримували найширшого розповсю- дження, які сьогодні сприймаються як саме собою зрозуміле, повністю змінили наші уявлення про світ. Туризм – це продукт інноваційного розвитку, соціо- культурний феномен який є одним із засобів виник- нення і розповсюдження інновацій в життя суспіль- ства, інструментом трансформації економічних ін- ститутів. Результати дослідження свідчать, що суспі- льно-політична функція соціального капіталу сфери туризму має свій прояв у таких взаємнопротилеж- них аспектах: − сучасний світ неможливий без міжнародних контактів і туристичних обмінів, які складають важ- ливу частину економіки, міжнародних відносин та глобальної політики; − незважаючи на те, що громадянське суспіль- ство є результатом тривалого історичного розвитку, досвід політичних подій останніх років в Україні (мова насамперед йде про «Угоду про асоціацію Ук- раїни з ЄС») показує, що туризм у широкому сенсі цього слова, може стати одним із факторів, який прискорює розвиток громадянської самодіяльності і Ю. В. Карпенко 115 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 політичної активності, реальної участі громадян в політиці створення умов для дотримання прав і сво- бод. Разом з тим, він є фактором, що його стримує, оскільки для розвитку сфери туризму особливо важ- ливими є політична стабільність, позитивний імідж держави, сприятливий візовий та митний режими, суспільна безпека, які може забезпечити тільки дер- жава; − туристична сфера перетворюється на ринок тільки тоді, коли середній клас стає вагомим соціа- льним фактором, створюючи прошарок людей, які мають вільні кошти і вільний час. Інституційну функцію соціального капіталу сфери туризму ми розглядаємо крізь призму твер- дження, що туризм є соціально-економічним інсти- тутом. Туризм, зближуючи не тільки культурну та рекреаційну сфери, але й багато інших сфер життя суспільства, діяльності людей, забезпечує форму- вання ефективних економічних відносин, координа- цію господарської діяльності, досягнення суспі- льно-політичних цілей розвитку держави. Однак ін- ституціоналізація сфери туризму має певну особли- вість, а саме на відміну від інших сфер економічної діяльності, які формуються за принципом єдності продукту і технологій, дану сферу вирізняє попит, що задовольняється поза середовищем проживання споживачів – це ускладнює упорядкування та фор- малізацію соціальних зв’язків і відносин, основ со- ціального капіталу. Доповнює попередню функцію економічна функція, яка має два аспекти. З одного боку, соці- альний капітал обумовлений соціально-економіч- ним, науково-технічним розвитком суспільства і ку- льтури, а з іншого – перетворився на потужний ін- струмент суспільного розвитку, процвітання і благо- получчя. Дана функція полягає у тому, що за раху- нок підвищення довіри громадян до суспільства со- ціальний капітал зменшує витрати на координацію спільної діяльності, замінюючи формальні правила і процедури неформальними нормами, які є традицій- ними для певної країни, тобто є джерелом додатко- вих доходів. Однак, окрім позитивного економіч- ного впливу на платіжний баланс, ВВП, рівень роз- витку слабких в економічному відношенні регіонів і рівень зайнятості населення, він може чинити нега- тивний вплив на інші сфери життя, наприклад, на культурну, навколишнє середовище тощо. Взаємозв’язок туризму з іншими сферами еко- номічної діяльності обумовлює зростання уваги до оцінки його результатів господарської діяльності, а також до комплексного аналізу його взаємозв’язків з іншими соціально-економічними процесами на ос- нові певних концепцій, рамок, відповідних баз да- них і методів. Для цього система національних ра- хунків у більшості країн доповнена функціональ- ними допоміжними рахунками, які засновані на зборі та аналізі статистичних даних, які раніше не бралися до уваги при оцінці туризму і його внеску в економіку країни. Метою таких рахунків є зосере- дження уваги на певних аспектах економічної сфери, за їх допомогою статистика туризму отримує зв’язок з основним масивом макроекономічного аналізу, де основою обліково-контрольного меха- нізму з дослідження питань добробуту суспільства, рівня розвитку економіки, суспільного розвитку, функціонування інститутів виступає соціальний ка- пітал, який характеризує функція обліку та конт- ролю. Наступною функцією, яка характеризує соціа- льний капітал, є синергетична функція, що формує розуміння складних процесів, динамічних систем, їх самоорганізацію, закономірності еволюції сфери ту- ризму, де особливе місце займають складні людино- розмірні системи (біосфера, біогеоценози, соціальні об’єкти, логістичні системи, туристські комплекси тощо) в яких людина відіграє особливу роль. Виникнення синергетичного ефекту пов’язано з впливом потужних зовнішніх факторів природної або антропогенної природи, а також функціонуван- ням системи туризму або окремих її елементів в гра- ничних режимах, з переходом кількісних змін у якісні. Ефект синергії, як показує досвід, виникає стрибкоподібно, внаслідок емерджентності сис- теми. Синергетичний ефект проявляється в якісно нових властивостях і (або) елементах системи. Си- нергетичний ефект можна отримати в усіх сферах туризму: економічній, соціальній, екологічній тощо. Синергія в галузі управління обумовлена неліній- ними залежностями, вона проявляється в тому, що управлінське рішення, прийняте щодо однієї сфери туризму, може викликати несподівано сильні ефек- ти в інших сферах [30, с. 46–47]. Синергетичний ефект спостерігається в розши- рених логістичних системах, утворених на базі сер- вісного (в нашому випадку – туристського) компле- ксу, і мезологістичної системи. У першому випадку інтегруються підприємства, які надають різні види послуг (горизонтальна інтеграція). У другому випа- дку інтерналізуються також постачальники матеріа- льних ресурсів (вертикальна інтеграція). Відмінні- стю сфери послуг є те, що тут можна говорити не тільки про звичний синергетичний ефект виробниц- тва, а й про аналогічний ефект споживання. Зокрема, в сервісному комплексі, а тим більше в мезологісти- чній системі, ефект для споживача створюється при отриманні взаємопов’язаних послуг [31, с. 149]. Синергетичний ефект неформальної взаємо- дії між туристичними підприємствами особливо яскраво проявляється в тих випадках, коли вони сти- каються з непередбаченими ситуаціями і несподіва- ними перешкодами. Такі флуктуації з боку зовніш- нього середовища, як зміни конкурентом оточення, або непередбачувана динаміка цін і просування но- вих продуктів на ринках, призводять туристичне Ю. В. Карпенко 116 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 підприємство до ситуації біфуркації. У цій ситуації взаємодія між підприємствами, заснована на довірі, неформальна підтримка з боку стратегічного парт- нера, сприяють більш ефективній адаптації туристи- чного підприємства до ситуації, що склалася [32, с. 98]. Отже, ключові прояви синергетичного ефекту сталого розвитку туристичної сфери виступають як підсумки корисного результату використання фак- торів, задіяних для їх отримання внаслідок ефектив- ного поєднання. Туризм є важливою сферою економічної діяль- ності, яка забезпечує розвиток соціального капіталу. Основу соціального капіталу складає людській капі- тал, що є найбільш значущою економічною катего- рією в структурі продуктивних сил. Зазвичай «ме- тою стратегії розвитку людського капіталу підпри- ємства є створення цілісної й всеосяжної моделі розвитку людей, формування ініціативної, творчої, інноваційної поведінки, досягнення оптимальної професійно-вікової структури кадрів» [33, с. 4]. Економічні відносини є умовою, що забезпечує постійне відтворення людського капіталу. Вони ви- никають з приводу прискорення цього процесу і отримання від нього більш високого корисного ефекту у вигляді накопиченої якості даного капі- талу. У даному випадку можна говорити, що дані відносини характеризує функція відтворення людсь- кого капіталу, яка обумовлює підвищення продук- тивності праці та ефективності виробництва і, відпо- відно, зростання доходів його носія. «…Всі елеме- нти людського капіталу є динамічними. Вони нако- пичуються за рахунок інвестицій упродовж усього життя, тому що людина набуває поступово певних знань, навичок, здібностей та покращує своє здо- ров’я. Проте тільки від рішення людини залежить їх функціонування. Ступінь віддачі від їх застосування залежить від індивідуальних інтересів людини, від її переваг, матеріальної й моральної зацікавленості, світогляду, загального рівня її культури» [34, с. 36]. Розвиток сфери туризму в процесі надання по- слуг відпочинку і дозвілля через систему соціальної інфраструктури впливає на відтворення таких видів людського капіталу: капітал здоров’я (соціально- оздоровча підсистема), культурно-моральний капі- тал, інтелектуальний капітал (духовно-освітня під- система). Саме в сфері туризму капітал здоров’я складає базу відтворення, сприяє відновленню сил і працездатності людини і відповідно психофізіоло- гічних ресурсів суспільства та обумовлює різке під- вищення продуктивності праці та ефективності ви- робництва і, відповідно, зростання доходів носія со- ціального капіталу. Культурно-моральний та інтеле- ктуальний капітали є додатковими факторами забез- печення отримання конкурентних переваг, досяг- нення ринкового успіху індивіда або індивідів. Отже, аналіз різних концепцій і теорій соціаль- ного капіталу дозволяє згрупувати наступні ознаки та виділити форми його прояву в сфері туризму (табл. 2). Таблиця 2 Функції, ознаки та форми прояву соціального капіталу сфери туризму* Назва функції Ознаки Форми прояву в сфері туризму 1 2 3 Соціалізації Зростання довіри та впевненості; становлення особистості; формування життєвої позиції Розкриття здібностей і реалізації потреби в самовира- женні і визнання; засвоєння і відтворення соціальних ролей і культур- них норм; полегшення адаптації в середині групи Інформаційна Поширення та обмін інформацією, в результаті підви- щення інформованості суспільства про об’єкти, явища, процеси Формування нового рівня світогляду та світосприй- няття; засвоєння та порівняння досвіду і цінностей інших націй; запобігання зовнішнім впливам та збереження специ- фіки національної культури й мови Інтелектуалізації та інноваційного роз- витку Формування, обґрунтування, пропозиції та впрова- дження інновації в результаті соціальних взаємозв’яз- ків у відповідному інтелектуальному середовищі Породження і транслювання інновацій в життя суспі- льства; інструмент трансформації інститутів Суспільно-політич- на Розвиток і зміцнення зв’язків в рамках функціонування соціально-економічних систем; становлення здорового громадянського суспільства Зміцнення суспільної безпеки; зниження соціальної напруженості і встановлення відносини довіри; розвиток громадянської самодіяльності і політичної активності Інституційна Поглиблення і прискорення трансформаційних проце- сів розвитку інституційного середовища; коригування існуючого і формування нового інститу- ційного простору силами громадських інститутів Зближення усіх сфер життя формування ефективних економічних відносин; формування нових соціальних стандартів якості життя; формування нових поглядів на різні області знань, сфери життя Економічна Забезпечення доступу суб’єктів господарювання до благ і цінностей, зростання обсягу доступних ресурсів; зростання ділової та інвестиційної активності та вало- вих макроекономічних показників Зниження рівня трансакційних витрат; зниження невизначеності та ризиків; підвищення ефективності використання специфічних активів Ю. В. Карпенко 117 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 Закінчення табл. 2 1 2 3 Обліку та контролю Забезпечення обліку та контролю над процесами гос- подарської діяльності Запровадження допоміжного рахунку туризму (метод оцінки впливу туризму як на економіку окремо взятої країни, так і на світову економіку в цілому) Синергетична Об’єднання і переплетення складної системи соціаль- них взаємозв’язків у рамках функціонування соціа- льно-економічних систем супроводжується появою си- нергетичного ефекту Синергетичний ефект можна отримати в усіх сферах туризму: економічній, соціальній, екологічній тощо Відтворення людсь- кого капіталу Підвищення продуктивності праці та ефективності ви- робництва і, відповідно, зростання доходів його носія Різке збільшення віддачі людського капіталу (капі- талу здоров’я, культурно-морального, інтелектуаль- ного капіталів) * Складено автором на основі джерела [14, с. 89–90]. Висновки з цього дослідження. Соціальний капітал підприємств сфери туризму має стратегічне значення не тільки для успішного функціонування, але і розвитку інших сфер економічної діяльності. Він є основою соціально-економічних відносин, що забезпечують координацію і співпрацю в досягненні взаєморозуміння та поваги в суспільстві; індивіду- альне і колективне удосконалення; сталий розвиток; використання культурної спадщини людства та її збагачення; економічне зростання та добробут сус- пільства. Соціальний капітал сфери туризму можна пред- ставити як систему зв’язків, відносин засновану на принципах довіри в суспільстві, спільності і стабіль- ності цінностей, обумовлену суспільно-політичним, соціально-економічним, науково-технічним розвит- ком та розширеним відтворенням людського капі- талу, яка змінює індивіда та позиціонує його по-но- вому в соціальному просторі. Подальші дослідження автора за цією пробле- матикою будуть зосереджені на питаннях форму- вання соціального ресурсу сфери туризму. Література 1. Организация Объединенных Наций провоз- глашает 2017 год Международным годом устойчи- вого туризма в интересах развития [Электронный ресурс]: Прес-реліз № 15094. – Режим доступа: http://media.unwto.org/ru/press-release/2015-12-15/or ganizatsiya-obedinennykh-natsii-provozglashaet-2017- god-mezhdunarodnym-go. – Заголовок с экрана. 2. Hanifan L. J. The Rural School Community Center [Електроний ресурс] / L. J. Hanifan // Annals of the American Academy of Political and Social Science. – 1916. – No. 67. – P. 130–138. – Режим доступу : http://www.jstor.org/stable/pdf/1013498.pdf. – Назва з екрана. 3. Bourdieu P. The forms of capital / P. Bour- dieu // Handbook of Theory and Research for the Soci- ology of Education / Ed. by J. G. Richardson. – New York: Greenwood, 1986. – P. 241–258. 4. Патнэм Р. Чтобы демократия сработала. Гражданские тради- ции в современной Италии / Р. Патнэм. – Москва: Ad Marginem, 1996. – 234 с. 5. Коулман Дж. Капи- тал социальный и человеческий / Дж. Коулман // Об- щественные науки и современность. – 2001. – № 3. – С. 121–139. 6. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию: Пер. с англ. / Ф. Фукуяма. – Москва: ООО «Издательство ACT»; ЗАО НПП «Ермак», 2004. – 730 с. 7. Грішнова О. Соціальний капітал: сутність, значення, взає- мозв’язок з іншими формами капіталу / О. Гріш- нова, Н. Полив’яна // Україна: аспекти праці. – 2009. – № 3. – С. 19–24. 8. Мачеринскене И. М. Социаль- ный капитал организации: методология исследова- ния / И. М. Мачеринскене, Р. В. Инкуте-Генриксон, Ж. Й. Симанавичене // Социологические исследова- ния. – 2006. – № 3. – С. 29–39. 9. Геєць В. М. Довіра як елемент соціального капіталу в економічному ро- звитку України / В. М. Геєць // Економічна теорія. – 2010. – № 3. – С. 7–19. 10. Корж Н. В. Передумови формування соціального капіталу / Н. В. Корж, Ю. В. Білан // Актуальні проблеми економіки. – 2015. – № 7 (169). – С. 263–270. 11. Шаповалова Т. В. Вплив соціального капіталу на економічне зро- стання / Т. В. Шаповалова // Економічний аналіз: зб. наук. праць. – 2013. – Том 14. – № 1. – С. 167–175. 12. Бондарь Е. А. Социальный капитал в западном социокультурном контексте / Е. А. Бондарь // Тео- рия и практика общественного развития. – 2012. – № 1. – С. 18–21. 13. Щербина В. К. Социальный ка- питал: сущность и проблемы развития / В. К. Щер- бина // Бізнес Інформ. – 2010. – № 4 (3). – С. 114– 116. 14. Дем’янчук О. І. Соціальний капітал як еле- мент сталого економічного розвитку суспільства / О. І. Дем’янчук // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2007. – № 12. – С. 25–27. 15. Рублевский А. В. Эле- менты социального капитала / А. В. Рублевский // Вестник полоцкого государственного университета. Серия D. – 2016. – № 5. – С. 36–41. 16. Шпикуляк О. Г. Становлення соціального капіталу в аграрній сфері трансформаційної економіки / О. Г. Шпику- ляк // Роль соціального капіталу та локальних ініці- атив у забезпеченні сільського розвитку: міжнар. симпозіум, Україна, м. Житомир, 16-18 трав. 2007 р.: доповіді. – Житомир, 2007. – С. 28–34. 17. Єлагін В. П. Про сутність поняття «соціальний капітал» та його роль у процесі розбудови соціаль- ної держави / В. П. Єлагін // Актуальні проблеми державного управління. – 2011. – № 1. – С. 46–55. 18. Скляр Г. П. Методологічні особливості дослі- дження відносин соціального капіталу спілок спо- живчих товариств у сфері туризму / Г. П. Скляр, Н. В. Мокєрова // Науковий вісник Полтавського Ю. В. Карпенко 118 Економічний вісник Донбасу № 1(47), 2017 університету економіки і торгівлі. Серія економічна. – 2013.– № 1 (56). – С. 19–24. 19. Гавкалова Н. Л. Взаємозв’язок соціального капіталу та трансакцій- них витрат // Н. Л. Гавкалова, В. В. Гришина // Еко- номіка розвитку. – 2015. – № 3 (75). – С. 56–65. 20. Буркинский Б. В. Социальный капитал: сущ- ность, источники и структура, оценка / Б. В. Буркин- ский, В. Ф. Горячук // Экономика Украины. – 2013. – № 1 (606). – С. 67–81. 21. Жалдак Г. П. Економі- чна сутність соціального капіталу / Г. П. Жалдак // Міжвузівський збірник наукових праць Дрогоби- цього державного педагогічного університету імені Івана Франка. – 2013. – Випуск 6. – С. 251–258. 22. Сысоев С. А. Социальный капитал: эволюция, функции, институты / С. А. Сысоев // Веснік БДУ. Сер. 3. – 2014. – № 1. – С. 37–39. 23. Длугополь- ский А. В. Имеет ли доверие ценность, или как со- циальный капитал влияет на экономику / А. В. Длу- гопольский // Теоретическая экономика. – 2014. – № 4. – С. 24–38. 24. Гугнин Э. Феномен социаль- ного капитала / Э. Гугнин, В. Чепак // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2001. – № 1. – С. 49– 56. 25. Черновалова Ж. В. Основные направления повышения уровня социального капитала Респуб- лики Беларусь: рекомендации для экономической политики / Ж. В. Черновалова // Вестник Брестского университета. – 2016. – Серия 2. – № 1. – С. 117–124. 26. Grootaert C. Understanding and measuring social capital: a synthesis of findings and recommendations from the social capital initiative / Christiaan Grootaert, Thierry van Bastelaer // Social Capital Working Paper Series. – Washington: The World Bank Social Develop- ment Department, 2001. – No. 24. – 31 р. 27. Рябін- чук М. В. Соціальний капітал: структура та зміст / М. В. Рябінчук // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2012. – Вип. 2. – С. 59–64. 28. Хайкин М. М. Социальный капитал и социаль- ные сети / М. М. Хайкин, А. Б. Крутик // Вестник ЮУрГУ. Серия «Экономика и менеджмент». – 2014. – Т. 8. – № 1. – С. 85–92. 29. Степановский Е. П. Социализация в туристском пространстве / Е. П. Степановский // Научный вестник ЮИМ. – 2015. – № 4. – С. 48–52. 30. Боголюбов В. С. Само- организация в системе управления туризмом в реги- оне / В. С. Боголюбов, С. А. Севастьянова // Эконо- мическое возрождение России. – 2005. – № 4. – С. 44–53. 31. Скоробогатова Т. Образование синер- гетического эффекта в туризме как результат функ- ционирования логистических сервисных систем / Т. Скоробогатова // Вісник економічної науки Укра- їни. – 2012. – № 2. – С. 148–151. 32. Бочарни- ков С. А. Финансово-экономический анализ дея- тельности турфирмы / С. А. Бочарников. – Москва: Финансы и статистика, 2000. – 270 с. 33. Берсуць- кий А. Я. Людський капітал та його роль в системі стратегічного розвитку промислового підприємства / А. Я. Берсуцький, О. О. Каменська // Вісник еконо- мічної науки України. – 2014. – № 3. – С. 3–7. 34. Воронков Д. К. Взаємозалежність людського капіталу і професійних компетенцій працівників підприємства / Д. К. Воронков, А. М. Гриньов // Економічний вісник Донбасу. – 2009. – № 4. – С. 33– 39. Карпенко Ю. В. Сутність і структура соці- ального капіталу сфери туризму в умовах модер- нізації економіки Проаналізовано наукові доробки вчених щодо дефініції категорії «соціальний капітал», виокрем- лено основні підходи до її визначення, які акценту- ють увагу на певних елементах її структури. Об- ґрунтовано, що сутність даної категорії проявля- ється через функції, які охарактеризовано, визна- чено форми та особливості їх прояву в сфері ту- ризму. Запропоновано авторське визначення еконо- мічної категорії «соціальний капітал сфери туриз- му». Ключові слова: соціальний капітал, функції со- ціального капіталу, людський капітал, економічний інститут, соціалізація, довіра, туризм, сфера ту- ризму, модернізація. Карпенко Ю. В. Сущность и структура соци- ального капитала сферы туризма в условиях мо- дернизации экономики Проанализированы научные труды ученых по дефиниции категории «социальный капитал», выде- лены основные подходы к её определению, которые акцентируют внимание на определенных элементах её структуры. Обосновано, что сущность данной ка- тегории проявляется через функции, которые оха- рактеризованы, определены формы и особенности их проявления в сфере туризма. Предложено автор- ское определение экономической категории «соци- альный капитал сферы туризма». Ключевые слова: социальный капитал, функции социального капитала, человеческий капитал, эко- номический институт, социализация, доверие, ту- ризм, сфера туризма, модернизация. Karpenko Iu. The essence and structure of social capital in tourism sector under the conditions of economy modernization There was analyzed scientific definition regarding the category of «social capital», singled out the basic ap- proach to its definition, which the focuses on certain el- ements of its structure. It was proved that the essence of this category is seen due to the described features. There were defined the form and features of their revealing in the field of tourism. The author gives his own definition for the economic category «social capital of tourism sec- tor». Keywords: social capital, functions of social capi- tal, human capital, еconomic institution, socialization, confidence, tourism, tourism sector, modernization. Стаття надійшла до редакції 27.01.2017 Прийнято до друку 22.03.2017

Сутність і структура соціального капіталу сфери туризму в умовах модернізації економіки

Репозитарії

Схожі ресурси