Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності

Досліджені складних юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності. Надані в статті роз’яснення щодо застосування юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності мають за мету допомогти систематизувати та узагальнити критерії встановлення юридичних фактів стосовно...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Разбейко, Н.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут регіональних досліджень НАН України 2008
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12314
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності / Н.В. Разбейко // Соц.-екон. пробл. сучас. періоду України. — 2008. — Вип. 6. — С. 168-179. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12314
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123142025-02-23T19:44:14Z Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності Роль юридических фактов в правовом регулировании транспортной деятельности Role of Jural Facts in Legal Regulation of Transport Activity Разбейко, Н.В. Досліджені складних юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності. Надані в статті роз’яснення щодо застосування юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності мають за мету допомогти систематизувати та узагальнити критерії встановлення юридичних фактів стосовно досліджуваного виду діяльності, надати методичну допомогу господарському суду та юристам у застосуванні законодавства. Исследуются сложных юридических фактов в правовом регулировании транспортной деятельности. Предоставленные в статье разъяснения по поводу применения юридических фактов в правовом регулировании транспортной деятельности имеют целью помочь систематизировать и обобщить критерии установления юридических фактов по исследуемому виду деятельности, предоставить методичную помощь хозяйственному суду и юристам в применении законодательства. Probed difficult legal facts in the legal adjusting of a transport activity. Clarifications of the jural facts application in legal regulation of transport activity presented here are aimed at systematization and generalization of criteria necessary for establishing the facts related to given activity and at providing economic court and lawyers with methodical assistance in law-enforcement. 2008 Article Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності / Н.В. Разбейко // Соц.-екон. пробл. сучас. періоду України. — 2008. — Вип. 6. — С. 168-179. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. XXXX-0014 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12314 346.7:629 uk application/pdf Інститут регіональних досліджень НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Досліджені складних юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності. Надані в статті роз’яснення щодо застосування юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності мають за мету допомогти систематизувати та узагальнити критерії встановлення юридичних фактів стосовно досліджуваного виду діяльності, надати методичну допомогу господарському суду та юристам у застосуванні законодавства.
format Article
author Разбейко, Н.В.
spellingShingle Разбейко, Н.В.
Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності
author_facet Разбейко, Н.В.
author_sort Разбейко, Н.В.
title Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності
title_short Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності
title_full Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності
title_fullStr Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності
title_full_unstemmed Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності
title_sort роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності
publisher Інститут регіональних досліджень НАН України
publishDate 2008
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12314
citation_txt Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності / Н.В. Разбейко // Соц.-екон. пробл. сучас. періоду України. — 2008. — Вип. 6. — С. 168-179. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT razbejkonv rolʹûridičnihfaktívvpravovomuregulûvannítransportnoídíâlʹností
AT razbejkonv rolʹûridičeskihfaktovvpravovomregulirovaniitransportnojdeâtelʹnosti
AT razbejkonv roleofjuralfactsinlegalregulationoftransportactivity
first_indexed 2025-11-24T16:34:37Z
last_indexed 2025-11-24T16:34:37Z
_version_ 1849690242578120704
fulltext 168 Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) УДК 346.7:629 Н.В. Разбейко Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності Досліджені складних юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності. Надані в статті роз’яснення щодо застосування юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності мають за мету допомогти систематизувати та узагальнити критерії встановлення юридичних фактів стосовно досліджуваного виду діяльності, надати методичну допомогу господарському суду та юристам у застосуванні законодавства. Ключові слова: запобіжні заходи, регулювання, суб’єкти господарювання. 1 Проблема, якій присвячено дане дослідження, – це особливості динамічної функції юридичних фактів у механізмі правового регу- лювання господарських відносин в транспортної діяльності, тобто з’ясування юридичної природи юридичних фактів з урахуванням їх функціонального призначення, з вивченням їх конкретного прикладно го аспекту в правовому регулюванні транспортної діяльності. Дослідженню юридичних фактів у правовій науці присвячені самостійні роботи та окремі розділи у різних роботах із загальної теорії права та теорії цивільного права (наприклад, роботи М. М. Агар- кова, С. С. Алексєєва, Н.В. Вороніної, З. Д. Іванової, О. С. Йоффе, В. Б. Ісакова, С. Ф. Кечек’яна, О. А. Красавчикова, А. В. Міцкевича, С. І. Реутова, К. А. Стальгевича, Ю. К. Толстого, Р. О. Халфіної, Л. С. Явича та ін.). Доцільність наукової розробки проблем юридичних фактів в сфері господарських правових відносин сучасного суспільства визначається тим, що юридичні факти займають провідне місце в механізмі право- вого регулювання. Їх головне значення у процесі правового регулю- вання – юридично забезпечити (обумовити конкретними життєвими обставинами) виникнення, зміну або припинення правових відносин. Адже саме юридичні факти забезпечують перехід від загальної © Н. В. Разбейко, 2008. Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) 169 Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності моделі поведінки, закріпленої в юридичній нормі, до конкретних правових відносин. Від того, наскільки юридичні факти точно описані, структуровані та диференційовані, наскільки спираються на об’єктивну реальність залежить глибина проникнення господарського права у життя суспільства. Це потребує нових підходів до визначення як теоретико-ме то- дологічних основ юридичних фактів так і дослідження прикладних аспектів юридичних фактів в сучасній теорії господарського права. В умовах глобалізації світового господарства, уніфікації національ- них економік світу, Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, затверджену Указом Президента України від 11.06.1998 р., якою передбачено адаптацію законодавства України відповідно до законодавства країн ЄС, з врахуванням прийняття Господарського кодексу України, актуальність вивчення юридичних фактів для госпо- дарського права навряд чи можна заперечувати. З огляду на потенційну взаємовигідність співпраці між державами у пошуку спільних мо- делей при вирішенні спільних проблем, дане дослідження може бути перспективним, оскільки метою статті є дослідження наукових поглядів, відібрання та узагальнення ідей, які відповідають сучас- ним вимогам, про роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності; здійснення конкретизації ролі юридичних фактів та змісту процесу встановлення юридичних фактів залежно від галузевої приналежності та виду діяльності, який досліджується (в даному випадку – транспортна діяльність). Окрім цього, одним із завдань господарсько-правової науки на сучасному етапі розвитку є творче переосмислення вчення про юридичні факти, однак відмова в цілому від певних слів, термінів і т. п. не повинна супроводжуватися втратою смислу, оскільки старі теорії… є важливим утворюючим зміст контекстом нової теорії, спрямованої на вирішення певної проблеми [1, с. 183]. З огляду на те, що прикладні аспекти теорії юридичних фактів в господарському праві особо необхідні у правозастосуванні, розробка 170 Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) Н.В. Разбейко і дослідження питань теорії господарського права, зокрема проблем теорії юридичних фактів галузі в правовому регулюванні транспортної діяльності, є дуже актуальним завданням науки господарського права. Об’єкт дослідження – юридичні факти як засіб підвищення ефективності правового регулювання господарських відносин. Предмет дослідження – особливості юридичних фактів господарсь- кого права в правовому регулюванні транспортної діяльності, теоретико- правові основи та прикладні аспекти аналізу та систематизації юри- дичних фактів в сучасній теорії господарського права при регулюванні транспортної діяльності. Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких почато розв’язання даної проблеми, дозволяє зазначити, що до цього часу єдиної чіткої теорії юридичних фактів господарського права не створено, хоча вив- чаються окремі питання, які мають безпосереднє практичне значення. Роль юридичних фактів у забезпеченні мобільного та ефективного впливу права на господарські відносини при регулюванні транспортної діяльності – це раніш не вирішена частина, яка виділена з вказаної вище загальної проблеми теорії господарського права, якої і присвя- чена дана стаття. Питання ролі юридичних фактів у динаміці правовідносин є традиційним для теорії юридичних фактів і розкриває один з аспектів більш складного зв’язку юридичних фактів з правовідносинами. Як правило, це питання вивчається у межах розгляду юридичних фактів як окремого засобу правового регулювання [2, с. 45-66], або при розгляді фактів у більш вузькому контексті – як елемента механізму правового регулювання суспільних відносин [3; 4]. Дослідження динаміки господарських правовідносин при регу- люванні транспортної діяльності дає можливість запропонувати таку класифікацію юридичних фактів в правовому регулюванні транспорт- ної діяльності: загальні юридичні факти у сфері правового регулювання − транспортної діяльності; Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) 171 Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності юридичні факти при застосуванні законодавства про від-− повідальність за втрату, недостачу, псування вантажу в сфері правового регулювання транспортної діяльності; юридичні факти у вирішенні спорів залізниці з портами, митними − органами, вантажовідправниками, та вантажоодержувачами в сфері правового регулювання транспортної діяльності; юридичні факти у вирішенні спорів по розрахунках за додаткові − послуги та санкції за неналежне виконання перевезення в сфері правового регулювання транспортної діяльності та інші. При даному дослідженні юридичних фактів використовувався постулат, що виникнення юридичних наслідків можливе тільки при наявності «ланцюга», утвореного з наступних «ланок»: (1) закріплення в нормі права правової моделі обставини, з наступом якої пов’язуються певні наслідки; (2) наступом цієї конкретної життєвої обставини; (3) реалізація норми права, під дію якої підпадає ця обставина. Слід зазначити, що визначення суті юридичного факту не повинно ґрунтуватись на розумінні його тільки як правової моделі обставин, оскільки норма права не може закріпити у власній гіпотезі усіх кон- кретних життєвих обставин – вона передбачає тільки загальні для всіх випадків правила. Необхідно підкреслити декілька ознак щодо способу отримання, встановлення юридичних фактів: а) в якості юридичних фактів можуть виступати лише такі обставини, які можливо закріпити формально, наявність або відсутність яких можливо з достовірністю встановити (тобто юридичні факти за своєю природою не можуть існувати в неоформленому вигляді); б) ніяка обставина не може бути визнаною юридичним фактом, якщо за цією обставиною право не визнає якості встановлювати юридичні наслідки (тобто не будь-яку обставину, а тільки ту, за якою саме право визнає можливість викликати юридичні наслідки, може бути визнано юридичним фактом). Отже, орган правозастосування кожного разу для правильного вирішення справи повинен співвідносити конкретний випадок із за- гально правовим поняттям юридичного факту, що дозволить йому 172 Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) Н.В. Разбейко відрізнити юридичні факти від інших юридично значних явищ та зрозуміти роль факту у встановленні юридичних наслідків. Водночас, аналізуючи чинне законодавство в напрямку дослідження ролі юридичних фактів при регулюванні транспортної діяльності, слід зважити на те, що з початку 2004 року набули чинності нові Цивільний та Господарський кодекси України (що містять відповідно глави 64 «Перевезення» та 32 «Правове регулювання перевезення вантажів») та Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність». Проте, як засвідчила практика, самі ці зміни призвели до виникнення неузгодже- ностей у нормативно-правовій площині між загальним та спеціальним законодавством. Тому при дослідженні юридичних фактів слід врахо- вувати особливості правового регулювання транспортної діяльності. Так, відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу пошти здійснюється за договором переве- зення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно- правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Згідно ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів, визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 307 Господарського кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Отже, для встановлення будь–якого юридичного факту при регулюванні транспортної діяльності необхідно аналізувати правову модель обставини (правової абстракції), закріпленої в нормі права, передбаченої Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, транспортними кодексами, транспортними статутами та Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) 173 Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. У цьому полягає специфіка правового регулювання транспортної діяльності в цілому та специфіка встановлення юридич- ного факту в зв’язку з вищевикладеним. Необхідно підкреслити, що реалізація головної функції юридичних фактів в даному випадку – це забезпечення виникнення, зміни і припи- нення правових відносин в сфері правового регулювання транспортної діяльності. Вказана функція залежить, на мій погляд, від специфіки інших юридичних фактів відповідної галузі господарського права, що має враховуватися у правотворчій та діяльності правозастосування. У зв’язку з вищевикладеним, прикладом можна навести рішення господарського суду Донецької області від 10.10.07 р. по справі № 6/243 (http://www.reyestr.court.gov.ua), в якому розглядалось питання застосування строку позовної давності, а саме: встановлення початку перебігу строку позовної давності залежало від встановлення дати іншого юридичного факту – факту недостачі, який в свою чергу вста- новлювався складним комплексом дій по зважуванню ваги «брутто» та «нетто» вантажу, який надійшов, складанню актів у підтвердження недостачі. Суть справи – стягнення збитків у вигляді вартості втраченого майна – грошових коштів, сплачених за недопоставлений залізницею товар. Так, відповідно до умов укладеного договору, у серпні 2004 р. вантажовідправник здійснив перевезення товару за адресою ванта- жоодержувача. Вантаж прибув у вагонах, завантажених засобами відправника на відкритому рухомому складі, і був виданий органом транспорту у порядку ст. 52 Статуту залізниць України без перевірки кількості вантажу. Після переваження вагону на стаціонарних залізничних вагах було ви- явлено невідповідність фактичної ваги-брутто вантажу, який надійшов, вазі-брутто, вказаній у залізничних накладних, що стало підставою для складання актів відповідно до Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу 174 Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) Н.В. Разбейко від 15.06.1965 р. № П-6. Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд позовні вимоги задовольнив у повному обсязі та стягнув збитки від недостачі у сумі у сумі 9 581 грн. 08 коп., виходячи з наступного способу встановлення юридичного факту. На мій погляд, вирішуючи спір по суті господарський суд рухався у напрямку 1) аналізу правової моделі обставини (правової абстракції), закріпленої в нормі права, 2) узагальнення конкретних життєвих обставин з приводу недостачі, 3) відшукання «придатної» норми права, під яку підпадає ця конкретна життєва ситуація, 4) проблемам реалізації норм господарського права та процесуального права, оскільки відповідно до статті 34 Господарсько-процесуального кодексу України, встановлені певні обмеження щодо встановлення обставин справи, а саме: якщо вони повинні бути підтверджені певними засобами доказу- вання відповідно до вимог законодавства, то ці обставини не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Отже, по першому напрямку (аналізу правової моделі обставини) суд встановив, що відповідно до п. 14 Інструкції П-6, при неможливості переваги продукції без тари, визначення ваги нетто здійснюється шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання продукції та ваги тари після звільнення її з-під продукції. Результати перевірки оформ- ляються актами. По другому напрямку (узагальнення конкретних життєвих обста- вин з приводу недостачі) суд встановив, що приймання продукції було зупинено для розвантаження вагонів, переваги порожніх вагонів та складання актів про вагу тари відповідно з п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції П-6; а фактична тара вагонів, згідно актів про вагу тари не відповідала тарі, вказаній у залізничних накладних. По третьому напрямку (відшукання «придатної» норми права, під яку підпадає ця конкретна життєва ситуація) суд встановив п. 18«б» Інструкції П-6, згідно умов якого в якості представників громадськості приймання продукції по кількості здійснювали Л. М. Федченко (посвідчення №603 від 21.08.2004 р., №603а від 21.08.2004 р.) Ти- Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) 175 Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності щенко В.П. (посвідчення №523 від 10.08.2004 р.), В. В. Чеботаєв (посвідчення №593 від 18.08.2004 р.). По четвертому напрямку (згідно якого обставини не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування) суд встановив, що результати перевірки повинні оформлюватись актами, з дотриманням певних вимог щодо внесення в них даних. Оскільки по факту недостачі позивачем були складені необхідні акти приймання продукції по кількості, то загальна кількість недостачі склала 3,65 т. Суд відхилив доводи відповідача про те, що посвідчення на участь в прийманні продукції по кількості, акти про вагу тари та акти приймання продукції по кількості є недійсними, оскільки суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності відповідно зі ст. 43 ГПК України, та визнав вищевказані документи складеними відповідно до вимог Інструкції П-6 Тобто, суд, проаналізувавши всі вищевказані напрямки способу встановлення юридичного факту дійшов висновку про встановлення факту недостачі та перейшов до встановлення наступного факту – розміру недостачі. Відповідно до ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втра- ти вантажу під час перевезення. Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 176 Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) Н.В. Разбейко 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда мар- ганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 – 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокро солона; тютюн; м’ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м’ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м’ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів. В нашому прикладі суд достатньо, як на його думку, 1) проаналізував правову модель обставини (правової абстракції), закріпленої в нормі права, 2) узагальнив конкретні життєві обставини з приводу недостачі, 3) відшукав «придатну» норму права, під яку підпадає ця конкретна життєва ситуація, 4) встановив, що обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до вимог за- конодавства, підтверджені відповідними засобами доказування. Згідно доданого до матеріалів справи розрахунку відповідальна недостача (недостача, виявлена при прийомці, за вирахуванням норми природної втрати та норми точності зважування), склала 1,17 т товару на суму 9 581 грн. 08 коп. Встановлення розміру недостачі, таким чином, поставлено в залежність від підстав виникнення «первинного» факту – встанов- лення наявності недостачі. Цим досягається спрощення встановлення підстав виникнення «вторинних» правовідносин. Проте, помилкове встановлення першого факту тягне помилкове встановлення й на- ступного. Отже, спрощення підстав виникнення правовідносин, веде до ускладнення взаємозв’язків між ними. Юридичні факти опиня- ються в численних «перехресних» взаємозв’язках, що приводить до виникнення формально-юридичних колізій, оскільки «право починає породжувати право». В наведеному прикладі рахунки за продукцію сплачені позива- чем повністю. Наявність невиконаного зобов’язання щодо постав- Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) 177 Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності ки за договором. оплаченого товару – є порушенням статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Отже, відповідач свої зобов’язання за договором поставки виконав не в повному обсязі, тому продавець має відшкодувати збитки у вигляді вагової недостачі у сумі 9 581 грн. 08 коп., завдані ним неналежним виконанням договору, оскільки збитки виникли внаслідок недован- таження продукції. Причиною виникнення спору в даному випадку є протиправне по- рушення продавцем умов договору, а також порушення норм чинного законодавства. Згідно зі ст. 610 ЦК України у разі порушення зобов’язання насту- пають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. Також ст. 528 п. 2 ЦК України передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов’язків боржника іншою особою, це зобов’язання боржник повинен виконати сам. Таким чином, суд вирішив визнати доведеними юридичні факти недостачі вантажу, переданого для перевезення, заподіяння позивачу збитків, та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі. Отже, в даному випадку, як і в двох вищевикладених (встанов- лення факту недостачі та її розміру), суд також рухався у напрямку вищевказаного способу встановлення юридичного факту доведеності заподіяння позивачу збитків. Оскільки встановлення доведеності заподіяння позивачу збитків при недостачі є складним юридичним фактом, то його частини (встановлення факту недостачі та її розміру) не є окремими юридичними фактами. Таким чином, у господарському праві при регулюванні транспортної діяльності більшість наслідків встановлюється в результаті дії не окремих юридичних фактів, а юри- дичних складів. Отже, підсумовуючи результати проведеного дослідження, можна викласти їх у вигляді наступних висновків: 178 Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) Н.В. Разбейко 1. Способи оформлення юридичних фактів, передбачені господар- ським законодавством, при правовому регулюванні транспортної діяльності, мають чітко визначену форму: це комерційні акти, акти загальної форми. 2. Процедурний механізм способу встановлення юридичних фактів при правовому регулюванні транспортної діяльності слід уточнити на основі юридичної оцінки процесу інформаційного пізнання наявності «ланцюга», утвореного з наступних «ланок»: (1) закріплення в нормі права правової моделі обставини, з насту- пом якої пов’язуються певні наслідки; (2) наступ цієї конкретної життєвої обставини; (3) реалізація норми права, під дію якої підпадає ця обставина. Тільки на основі юридичної оцінки процес інформаційного пізнання розрізненої інформації про конкретні життєві обставини перетворюється у систематизоване уявлення, що дозволяє відрізнити юридичні факти від інших юридично значних явищ та зрозуміти роль факту у встановленні юридичних наслідків. 3. Механізм встановлення юридичного факту при аналізі стадії реалізації норм господарського права слід застосовувати з вра- хуванням особливості норм процесуального права, оскільки відповідно до статті 34 Господарсько-процесуального кодексу України, закріплені певні обмеження щодо встановлення обста- вин справи, а саме: якщо вони повинні бути підтверджені пев- ними засобами доказування відповідно до вимог законодавства, то ці обставини не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 4. У господарському праві при регулюванні транспортної діяльності більшість наслідків встановлюється в результаті дії не окремих юридичних фактів, а юридичних складів (приклад – встановлення доведеності заподіяння позивачу збитків при недостачі товару при перевезенні), подальше дослідження яких в сучасній теорії господарського права може бути дуже перспективним. Соц.-ек.проблеми сучас.періоду України, 2008, Вип. 6(74) 179 Роль юридичних фактів в правовому регулюванні транспортної діяльності Список використаних джерел Несесянц В.С. Логическое и историческое в познании государ-1. ства и права. Методологические проблемы советской историче- ской науки / В. С. Несесянц. – М. : Наука, 1980. – С. 189. Исаков В. Б. Юридические факты в советском праве / В. Б. Иса-2. ков. – М. : Юрид. лит., 1984. – С. 144. Реутов С. И. Юридические факты в советском семейном праве 3. / С. И. Реутов. – Свердловск : Изд-во Уральского ун-та, 1989. – 155 с. Реутов С. И. Юридические факты в семейном праве : автореф. 4. дис. на получение науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / С. И. Реутов ; Моск. гос. ун-т. – М., 1976. – 22 с. Разбейко Н. В. Роль юридических фактов в правовом регулировании транспортной деятельности. Исследуются сложных юридических фактов в правовом регулировании транспортной деятельности. Предоставленные в статье разъяснения по поводу применения юридических фактов в правовом регулировании транспортной деятельности имеют целью помочь систематизировать и обобщить критерии установления юридических фактов по исследуемому виду деятельности, предоставить методичную помощь хозяйственному суду и юристам в применении законодательства. Ключевые слова: меры пресечения, регуляции, субъекты ведения хозяйства. Razbeyko N. V. Role of Jural Facts in Legal Regulation of Transport Activity. Probed difficult legal facts in the legal adjusting of a transport activity. Clarifications of the jural facts application in legal regulation of transport activity presented here are aimed at systematization and generalization of criteria necessary for establishing the facts related to given activity and at providing economic court and lawyers with methodical assistance in law-enforcement. Key words: measures of suppression, adjustings, sub’ekti menages.