До питання про реформування податкової системи України

У статті досліджено об’єктивні передумови та причини необхідності реформування податкової системи України на основі системного підходу; здійснено наукове обґрунтування факторів, що визначають напрямки податкової реформи, її мету, стратегічні цілі та завдання, а також визначені загальні засади ефекти...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Вісник економічної науки України
Дата:2013
Автори: Дулік, Т.О., Александрюк, Т.Ю.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123183
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:До питання про реформування податкової системи України / Т.О. Дулік, Т.Ю. Александрюк // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 1 (23). — С. 40–46. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859950287434809344
author Дулік, Т.О.
Александрюк, Т.Ю.
author_facet Дулік, Т.О.
Александрюк, Т.Ю.
citation_txt До питання про реформування податкової системи України / Т.О. Дулік, Т.Ю. Александрюк // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 1 (23). — С. 40–46. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Вісник економічної науки України
description У статті досліджено об’єктивні передумови та причини необхідності реформування податкової системи України на основі системного підходу; здійснено наукове обґрунтування факторів, що визначають напрямки податкової реформи, її мету, стратегічні цілі та завдання, а також визначені загальні засади ефективного реформування податкової системи України. В статье исследованы объективные условия и причини необходимости реформирования налоговой системы Украины с использованием системного подхода; осуществлено научное обоснование факторов, которые определяют направления налоговой реформы, ее цель, стратегические цели и задачи, а также определены общие положения эффективного реформирования налоговой системы Украины. The article examines the objective conditions and reasons to reform the tax system in Ukraine based on a systematic approach, made a scientific study of factors that determine the direction of tax reform, its objectives, strategic goals and objectives, as well as certain general principles of effective reform of the tax system of Ukraine.
first_indexed 2025-12-07T16:16:29Z
format Article
fulltext 40 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 11. ДСТУ 1.0:2003. Національна стандартизації. Основні положення, п. 9.7. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://http://document.ua. 12. Управление проектами / [И. И. Мазур, В. Д. Шапиро и др.] Справочное пособие / под редакци- ей И. И. Мазура и В. Д. Шапиро.— М. : Высшая школа, 2001. — 875 с. 13. Руководство к Своду знаний по управлению проектами. — 4-е изд. (Руководство PMBOK). — Project Management Institute, Inc., 2010. — 496 с. 14. Осік О. О. Життєвий цикл проектів розвитку вищого навчального закладу [Електронний ресурс] / О. О. Осік. — Режим доступу : http://dspace.snu.edu.ua. 15. Микитенко Н. В. Упровадження стандартів об- слуговування як фактор формування соціальної відпові- дальності підприємства торгівлі [Електронний ресурс] / Н. В. Микитенко // Науковий вісник Волинського наці- онального університету імені Лесі Українки. — Режим доступу : http://www.pdffactory.com. 16. Віткін Л. Система качества вуза: использова- ние инструментов управлення проектами / Віткін Л., Лаптєв С., Польшаков В., Хімічева Г. //Cтандартизація. Сертифікація. Якість № 5 2003 — С. 57–62 17. ДСТУ150 9001–2001. Системи управління якіс- тю. Вимоги. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://wood-info.org. Постановка проблеми. Динамічні процеси сучасного суперечливого світу та національної економіки ставлять на порядок дня нові проблемні питання, які слід негайно вирішувати. Серед таких проблем чи не найважливішою для України є розробка науково-обґрунтованої концепції оподаткування і побудова на цій основі оптимальної, іма- нентної сучасним економічним умовам розвитку націо- нальної економіки, податкової системи, оскільки вона здійснює суттєвий вплив на економіку, соціальну сферу, життєвий рівень громадян. Тому в сучасних умовах роз- витку економіки України особливої актуальності набуває питання теоретичної концептуалізації реформування національної податкової системи і на цій основі її удо- сконалення з урахуванням об’єктивних передумов щодо реалізації державної податкової політики, що в свою чер- гу свідчить про гостру потребу здійснення подальших на- укових досліджень цієї важливої проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Детальне вивчення літературних джерел свідчить про наявність фундаментальних досліджень, присвячених теорії та практики оподаткування в Україні, авторами яких є такі українські вчені, як В. Андрущенко [1; 2], В. Вишнев- ський [3; 4; 5], Ю. Іванов [6; 7], Л. Лисяк [8], В. Мельник [9], П. Мельник [10], А. Соколовська [11; 12; 13], В. Су- торміна [14], Л. Шаблиста [15] та інші. Наукові праці цих авторів дають повне уявлення про те, як відбувається формування й функціонування національної податкової системи, служать справі підготовки кваліфікованих фа- хівців — працівників органів державної податкової служ- би і вихованню податкової культури у платників податків. Водночас, з метою побудови цивілізованої, перевіреної часом та фіскальною практикою конструкції податкових правовідносин між державою та суб’єктами національної економіки й на цій основі оптимальної системи оподат- кування в Україні [12], уникнення ухилення від сплати податків [4], недопущення помилок у податковому зако- нодавстві та суб’єктивного впливу на його змістовне на- повнення, такі наукові дослідження, а також позитивний світовий досвід [2] «формування певної податкової мо- делі, що включає техніку оподаткування, види, форми, елементи податків та управління ними» [14, с. 4] повинні бути певним теоретичним підґрунтям, опорою, орієн- тиром для вітчизняної законотворчої діяльності в галузі оподаткування та проведення податкових реформ. «Інак- ше ми і надалі будемо йти шляхом проб і помилок там, де вже все досить ясно і мається певний світовий досвід, що заслуговує на увагу» [14, с. 4]. Проте «на сьогодні потенційні можливості подат- кової політики використовуються в Україні недостат- ньо» [8, с. 243] і водночас питання реформування сис- теми оподаткування України залишаються актуальними та потребують подальшого дослідження. Метою статті є дослідження об’єктивних пере- думов та причин реформування податкової системи України на основі системного підходу; наукове обґрун- тування факторів, що визначають напрямки податкової реформи, її мету, стратегічні цілі та завдання, а також визначення загальних засад ефективного реформування системи оподаткування України. Виклад основного матеріалу дослідження. З позиції організації фінансової діяльності в державі, важливою складовою соціально-економічних відносин є система податкових правовідносин, які виникають між держа- вою та юридичними і фізичними особами — платника- ми податків (зборів) з приводу розподілу і перерозподі- лу (мобілізації до бюджету держави) частини вартості створеного валового внутрішнього продукту (далі ВВП) з метою фінансового забезпечення виконання держа- вою своїх функцій і фінансової підтримки населення та суб’єктів господарювання. Спробою реалізувати цю мету було прийняття довгоочікуваного Податкового ко- дексу України [16]. Він мав забезпечити досягнення ба- лансу інтересів держави і платників податків та зборів. Тому, починаючи з 2011 року, прогноз доходів зведено- го та державного бюджетів на кожен рік було розробле- но не лише на підставі основних прогнозних макропо- казників економічного і соціального розвитку України на 2011–2013 роки, але й з урахуванням основних на- Т. О. Дулік канд. екон. наук, член-кореспондент АЕН України Т. Ю. Александрюк м. Дніпропетровська ДО ПИТАННЯ ПРО РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ДУЛІК Т. О., АЛЕКСАНДРЮК Т. Ю. 412013/№1 прямів проведення податкової реформи, визначених у Податковому кодексі України. При цьому були визначені пріоритетні завдання податкової політики на середньострокову перспективу, які спрямовані на забезпечення економічного зростан- ня та виконання зобов’язань держави перед населен- ням, а саме: — поступове зниження частки перерозподілу вало- вого внутрішнього продукту через дохідну частину зве- деного бюджету: у 2011 році — до 28,7 %, у 2012 році — до 26,12 %, у 2013 році — до 25,80 %. Це пояснюється голо- вним чином за рахунок зменшення частки податкових надходжень у ВВП внаслідок проведення податкових реформ та зменшення рівня податкового навантаження на суб’єктів господарювання; — реформування системи та удосконалення мето- дів адміністрування податків (особливо податку на до- дану вартість) і зборів (обов’язкових платежів); — зміщення акцентів з прямих податків на непря- мі, зокрема перенесення податкового навантаження з мобільних факторів виробництва — праці й капіталу — на споживання, ресурсні, рентні та екологічні платежі; — реформування системи сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхуван- ня шляхом запровадження єдиного соціального внеску; — поетапне зниження з 2011 року ставки податку на прибуток підприємств із 25 % до 23 %, 21 %, 19 % та 16 %; — впровадження принципів нарахування й відпо- відності доходів і видатків при оподаткуванні прибутку підприємств; — удосконалення порядку амортизації основних фондів і нематеріальних активів з метою стимулювання відновлення основних фондів; — скасування малоефективних загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів), зокрема серед загальнодержавних — податку на про- мисел, серед місцевих — податку з реклами, ринкового збору та комунального податку; — запровадження єдиного платежу — плати за ко- ристування надрами для видобування корисних копа- лин замість двох діючих платежів (платежі за користу- вання надрами для видобування корисних копалин та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за раху- нок коштів державного бюджету); — запровадження спеціального режиму оподатку- вання суб’єктів господарювання, які реалізують інвес- тиційні та інноваційні проекти; — зближення податкового й бухгалтерського обліку; — подальша гармонізація вітчизняного податково- го законодавства із законодавством ЄС. Необхідними кроками на шляху побудови цілісної, всеосяжної зако- нодавчої бази та гармонізації національного податково- го законодавства із законодавством Європейського Со- юзу є: подальша гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного і цивільного законодавства; зміна чинних договорів про запобігання подвійному оподаткуванню для мінімізації практики ухилення від оподатковування, а також стимулювання інвестицій в національну економіку; — зниження рівня податкового навантаження на бізнес і скорочення витрат часу платників на нарахуван- ня і сплату податків шляхом зниження ставок податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, а також удосконалення системи адміністрування податків; — удосконалення системи податкового контр- олю для концентрації уваги контролюючих органів на суб’єктах, які ухиляються від сплати податків, а також мінімізація втручання контролюючих органів у діяль- ність сумлінних платників податків; — своєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування, згідно з вимогами Податкового кодек- су України та недопущення виникнення заборгованості бюджету з відшкодування податку; — розвиток функцій державної податкової служби щодо завчасної оцінки ризику різних груп платників по- датків; — підвищення рівня інформаційного забезпечення і впровадження автоматизації в органах державної по- даткової служби з метою зниження витрат на адміні- стрування податків тощо [17, 18]. З метою детінізації економіки та збільшення до- хідної частини бюджету органами державної податкової служби та митними органами впроваджуватимуться за- ходи, спрямовані на: — обмеження звільнення від обкладення ПДВ та запобігання виникненню безпідставних заявок на від- шкодування такого податку; — боротьбу з підпільним виробництвом та неза- конною торгівлею алкогольними напоями та тютюно- вими виробами, виявлення каналів надходження контр- афактної продукції та удосконалення адміністрування акцизного податку; — здійснення перевірок спиртових заводів на пред- мет виробництва ними необлікованого спирту з викорис- танням непрямих методів контролю, зокрема аналізу спів- відношення обсягів виробництва спирту та алкогольних напоїв та обсягів використаної електроенергії та води; — активізація роботи митних органів щодо недо- пущення контрабандного ввезення спирту на територію України; — забезпечення ефективної діяльності правоохо- ронних органів щодо недопущення продажу продукції без наявності відповідної ліцензії; — забезпечення надання податкових пільг лише за умови цільового використання вивільнених коштів; — боротьбу з незаконним ввезенням товарів на митну територію України та посилення контролю за повнотою декларування бази оподаткування та сплатою митних платежів; — щорічну індексацію ставок податків, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів спо- живчих цін, індексів цін виробників промислової про- дукції тощо [18]. Слід зазначити, що на сьогодні ці пріоритетні за- вдання, вже частково реалізовані, зокрема: — забезпечено зниження ставки податку на при- буток підприємств: у 2011 році — із 25 % до 23 %, у 2012 році — до 21 %, у 2013 році — до 19 % (п. 10 підроз- ділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу); — запроваджено 0 % ставку з податку на прибуток підприємств для підприємств з оборотом до 3 млн. грн., а також для підприємств літако- та суднобудування, го- телів; ДУЛІК Т. О., АЛЕКСАНДРЮК Т. Ю. 42 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ — замінено об’єкт оподаткування страховиків з прибутку на доходи, встановлено також нові ставки оподаткування останніх (0, 3, 19 %) та новий порядок ведення окремого обліку доходів та витрат, пов’язаних із провадженням страхової діяльності та іншої діяльнос- ті, не пов’язаної із страховою; — впроваджено авансовий порядок сплати подат- ку на прибуток та подання податкової звітності тільки один раз за підсумками року; — встановлено терміном на 10 років нові пільги в оподаткуванні прибутку підприємств для таких платни- ків: суб’єктів індустрії програмної продукції, які сплачу- ють податок на прибуток за ставкою 5 % та звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програм- ної продукції; суб’єктів господарювання, які реалізують проекти в пріоритетних галузях економіки (отриманий ними прибуток оподатковується за такими ставками: з 01.01. 2013 р. по 31.12. 2017 р. — 0 %; з 01.01. 2018 р. по 31.12. 2022 р. — 8 %; з 01.01. 2023 р. — 16 %; — встановлено нові пільги для платників ПДВ щодо: оподаткування інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки; операцій при реалізації проектів (програм) за рахунок міжнародної технічної допомоги; — забезпечено наближення податкового та бухгал- терського обліку до європейських стандартів і встановле- но для платників податку на прибуток розрахунок подат- кових різниць, які виникають між оцінкою та критеріями визначення доходів, витрат, активів і зобов’язань за пра- вилами бухгалтерського та податкового обліку; — впроваджено новий порядок застосування зви- чайної ціни та методів її визначення, а також перелік випадків, коли її застосування є обов’язковим; — встановлено новий порядок укладення та виконан- ня договорів про ціноутворення для цілей оподаткування між великим платником податків та органами ДПС; — встановлено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання деяких товарних позицій зерно- вих та технічних культур, деревини; — запроваджено ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 17 % до доходів понад 10 мінімальних за- робітних плат: у 2011 році — 9 410 тис. грн., у 2012 році — 10 730 тис. грн., у 2013 році — 11 470 тис. грн.; — запроваджено єдину систему збору та обліку вне- сків на загальнообов’язкове державне соціальне стра- хування (єдиний соціальний внесок) та надано повно- важення Пенсійному фонду України на забезпечення збору та ведення обліку страхових коштів. Це дало змогу зосередити функції, пов’язані з формуванням страхових коштів, в одному органі та запровадити єдину для усіх фондів інформаційну базу, що в свою чергу забезпечить прозорість фінансових потоків, підвищить платіжну та звітну дисципліну платників страхових внесків та цільо- ве використання страхових коштів, а також зменшить навантаження на суб’єкти господарювання; — скасовано податок на транспортні засоби в час- тині, яка сплачується при проходженні техогляду, реє- страції та перереєстрації транспортних засобів; — скасовано малоефективні місцеві податки і збо- ри, податок на промисел та збір за проведення гастроль- них заходів. При цьому, згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, єдиний податок став джерелом д охо- дів бюджету розвитку місцевих бюджетів; — більшість податків та зборів прив’язується до мі- німальної заробітної плати, яка змінюється (як правило, зростає) згідно із законами України про державний бю- джет на поточний рік. Це забезпечило не тільки збіль- шення обсягів податкових надходжень, але й більш точ- не їх визначення як у короткостроковому періоді, так і прогнозування на більш віддалену перспективу тощо [16; 19; 20; 21; 22; 23; 24; 25]. Разом з тим, очевидним є і той факт, що консолі- дація податкового законодавства в Податковому кодек- сі надає можливість уникати безсистемного внесення змін до податкового законодавства, забезпечує його стабільність протягом бюджетного року, сприяє інвес- тиційно-інноваційному розвитку економіки, зниженню податкового навантаження на платників податків, сис- темності надання податкових пільг, збільшенню надхо- джень до бюджету за рахунок розширення бази оподат- кування та поліпшення адміністрування [17]. Так, за прогнозами науковців, реалізація раціо- нальної податкової політики, яка передбачатиме по- ступове зниження рівня податкового навантаження на економіку, збільшення обсягів надходжень інвестицій та підвищення ділової активності, сприятиме збільшен- ню прибутків підприємств із 260,9 млрд. грн. у 2012 році до 325,8 млрд. грн. у 2013 році [17]. Отже, Податковий кодекс України вніс значну кількість новацій, які формують прозорість податкової системи, спрощують адміністрування податків та збо- рів, зменшують податкові навантаження на їх платни- ків, гармонізують податкову складову в системі держав- них фінансів тощо. Однак, моніторинг сучасного стану оподаткування в Україні свідчить, що національна податкова система все ж поки-що досить далека від максимальної відповідності запитам життя, що обумовлено впливом різних чинників об’єктивно — суб’єктивного характеру, а особливо заго- стренням основного фіскального протиріччя між необхід- ністю і можливістю забезпечення достатніх податкових над- ходжень. А прийнятий Податковий кодекс України — це не сукупність готових податкових істин, які можна однознач- но трактувати та безкомпромісно застосовувати у податко- вій практиці, а лише одна із спроб побудувати оптимальну податкову систему. Тому у найближчій перспективі цей нормативний документ потребує певного доопрацювання у напрямку його уніфікації та ліквідації окремих невідпо- відностей. Це стосується, насамперед, уточнення загальних положень Кодексу та закріплення вичерпного переліку від- носин, на регулювання яких спрямований вплив приписів цього кодифікованого акта, а саме: 1) перегляду та скасування неефективних у фіскаль- ному значенні податків і зборів. Так, згідно з Податко- вим кодексом встановлені і є обов’язковими до сплати на усій території України 18 загальнодержавних податків та зборів (статті 8, 9). До місцевих належать 2 податки і 3 збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на терито- рії відповідних територіальних громад (статті 8, 10) [16]. Проте лише 4 з них — є бюджетоутворюючими, що віді- грають головну роль у формуванні доходів бюджетів, а саме: податок на додану вартість (ПДВ), акцизний по- ДУЛІК Т. О., АЛЕКСАНДРЮК Т. Ю. 432013/№1 даток, податок на прибуток підприємств, податок на до- ходи фізичних осіб. Питома вага цих податків у загальній сумі податкових надходжень Зведеного бюджету України протягом останніх двох років становила близько 85 %, а це є свідченням того, що саме вони відіграють суттєву роль у формуванні доходів бюджету та обслуговують пе- реважну більшість державних видатків [19, 20, 21]. Найбільші податкові надходження до Зведеного бюджету України забезпечував ПДВ, від сплати якого у 2011 році надійшло 130 094 млн. грн., у січні — вересні 2012 року — 100 992 млн. грн., а його частка у податко- вих надходженнях складала 38,87 % та 38,31 % відповід- но [19; 20; 21]. За результатами 2012–2013 років запла- новано отримати від сплати цього податку 128200,0 млн. грн. та 144381,0 млн. грн. відповідно [17]. Спад обсягів податкових надходжень до зведеного бюджету від ПДВ пов’язується із зниженням платоспроможного попиту у суб’єктів національної економіки, скороченням рівня споживання товарів (послуг) та змінами у його структу- рі, внаслідок надмірних інфляційних процесів. Акцизний податок з вироблених в Україні підакциз- них товарів (продукції) становив у 2011 році у податко- вих надходженнях зведеного бюджету — 7,8 % (або 26 097 млн. грн.), а у січні — вересні 2012 року — 8,27 % (або 21 793 млн. грн.) [19; 20; 21]. За прогнозами від сплати ак- цизного податку, в тому числі з вироблених в Україні під- акцизних товарів (продукції) та на товари (продукцію), що поставляються на територію країни, доходи зведено- го бюджету поповняться в таких обсягах: у 2012 році — 45477,0 млн. грн., у 2013 році — 49081,0 млн. грн. [17]. При цьому слід зазначити, що обсяги фактичних надхо- джень суттєво відрізняються від прогнозних показників. Податок на прибуток підприємств за обсягами по- даткових надходжень до Зведеного бюджету України за 2011 рік та січень — вересень 2012 року становив 55 097 млн. грн., 39 798 млн. грн. відповідно, а його частка у податкових надходженнях склала 16,46 %, 15,10 % від- повідно [19; 20; 21]. А прогнозні дані щодо надходжень від сплати цього податку є такими: у 2012 році — 53160,0 млн. грн., у 201 3 році — 61273,0 млн. грн. [17]. Коливання цього показника можна пояснити адекватною реакцією платників податку на прибуток підприємств на конструк- тивні зміни в його адмініструванні, про які йшлося вище. Згідно зі статтею 29 Бюджетного кодексу України ці податки у повному обсязі надходить до державного бюджету (крім податку на прибуток підприємств кому- нальної форми власності, який є джерелом наповнення місцевих бюджетів — стаття 69), завдяки чому повинно забезпечуватися фінансування таких видатків (стаття 87) як: державне управління та утримання державно- го апарату; фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу, міжнародні наукові та інформаційні зв’язки державного значення; національна оборона; правоохоронна діяльність, за- безпечення безпеки держави та цивільний захист насе- лення і територій; освіта; охорона здоров’я; соціальний захист та соціальне забезпечення; культура і мистецтво; фізична культура і спорт; державні інвестиційні програ- ми; обслуговування державного боргу тощо [22]. Однак у зв’язку з соціально-економічною та по- літичною нестабільністю в Україні, неузгодженістю окремих положень бюджетного та податкового зако- нодавства, наявністю негативних явищ, зумовлених за- гостренням платіжної кризи, в тому числі зростанням податкової заборгованості, поширенням випадків ухи- лення від сплати податків та підвищенням рівня тінізації економіки тощо, спостерігається спад обсягів податко- вих надходжень, що в свою чергу призводить до незба- лансованості бюджетних доходів та видатків, а тому за- безпечити повноцінне фінансування останніх, поки що не вдається. Так, загальний обсяг доходів Зведеного бю- джету України у 2011 році становив 398 554 млн. грн., а його видатки перевищили ці доходи на 18 300 млн. грн. і склали 416 854 млн. грн., що є свідченням наявного бюджетного дефіциту. За попередніми даними недови- конання дохідних статей зведеного бюджету відбулося і в 2012 році. А за підсумками ІІІ кварталів 2012 року бю- джетний дефіцит склав 17 776 млн. грн. [19; 20; 21]. Податок на доходи фізичних осіб посідає друге міс- це у податкових надходженнях Зведеного бюджету Укра- їни. Його обсяги у 2011 році становили 60 225 млн. грн., у січні — вересні 2012 року — 49 187 млн. грн., а його частка у податкових надходженнях складала 17,99 % та 18,66 % відповідно [19; 20; 21]. Прогноз надходження сум податку на доходи фізичних осіб розраховано з ура- хуванням припущення щодо забезпечення збільшення розмірів мінімальної заробітної плати відповідно до ін- дексу інфляції (індексу споживчих цін) та недопущення зниження рівня оплати праці у бюджетній сфері, завдя- ки чому суми надходжень від сплати цього податку до зведеного бюджету будуть такими: у 2012 році — 60135,4 млн. грн., у 2013 році — 69021,9 млн. грн. [17]. Зниження обсягів надходжень податку на доходи фізичних осіб у 2012 році пов’язується із збільшенням рівня безробіття. Згідно зі статтями 64, 65, 66 Бюджетного кодексу України [26] цей податок перераховується до місцевих бюджетів у такому співвідношенні: до обласного бю- джету — 25 %, до районного бюджету — 50 %, до бюдже- ту місцевого самоврядування — 25 %. Міста обласного значення отримують 75 % цього податку, утриманого на території міста. Винятком є лише м. Київ та м. Севасто- поль, що отримують 50 % та 100 % податку відповідно. Інші 50 % податку сплаченого на території м. Києва над- ходять до державного бюджету. За 2011 рік до місцевих бюджетів України надій- шло 73 087 млн. грн., з них податку на доходи фізичних осіб — 54 423 млн. грн., що склало 74,46 % від загаль- ної суми надходжень [19; 20; 21]. Такі дані є свідченням того, що податок на доходи фізичних осіб є головним джерелом наповнення місцевих бюджетів та відіграє вагому роль у забезпеченні місцевого самоврядування власними фінансовими ресурсами, які спрямовуються на: утримання органів місцевої влади, закладів освіти та охорони здоров’я, державні програми соціально- го захисту тощо (статті 88, 89, 90 Бюджетного кодексу України) [26]. Проте цей податок згідно із статтею 9 Податкового кодексу відноситься до переліку загально- державних податків та зборів [16] і не має ніякої гарантії того, що в майбутньому він також буде забезпечувати зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів. Тому, з метою забезпечення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування та розвитку регіонів, вважа- ється за доцільне, закріпити податок на доходи фізич- них осіб за місцевими бюджетами на постійній основі ДУЛІК Т. О., АЛЕКСАНДРЮК Т. Ю. 44 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ та віднести його ск ладу місцевих податків і зборів. Крім того до переліку останніх також слід включити і плату за землю, що значно скоротить залежність місцевих бю- джетів від загальнодержавних трансфертів. З метою зменшення витрат на адміністрування за- гальнодержавних податків і зборів пропонується вжити заходів щодо: — запровадження ресурсних платежів замість чоти- рьох діючих платежів (плати за користування надрами; збору за спеціальне використання води; збору за ко- ристування радіочастотним ресурсом України; збору за спеціальне використання лісових ресурсів); — запровадження рентних платежів замість двох діючих платежів (рентної плати за транспортування на- фти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспорту- вання трубопроводами природного газу та аміаку тери- торією України; рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні); 2) подальше вдосконалення порядку адміністру- вання податків та зборів у напрямку мінімізації витрат, пов’язаних з їх стягненням, та підвищення прозорості взаємовідносин платників та контролюючих органів; 3) закріплення критеріїв згідно з якими має здій- снюватися визначення податкового статусу юридичних та фізичних осіб — платників податків та зборів [13, с. 42–44]; 4) визначення всіх елементів правового механізму податку (збору) та розмежування їх на обов’язкові й фа- культативні [13, с. 42–44]; 5) подальше забезпечення перегляду повноважень посадових осіб контролюючих органів, відповідно до їх компетенції, щодо нормативного врегулювання їх дій у всіх відносинах, а не лише тих, що пов’язані з податко- вим контролем; 6) врегулювання відповідальності за порушення податкового законодавства; 7) остаточне узгодження положень Податкового кодексу та складових чинної системи оподаткування згідно з Бюджетним кодексом України. Слід наголосити на тому, що відповідно до статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цьо- го Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін власне до нього [16], що закріплює не- можливість коригування податкового законодавства бюджетними законами (перш за все законами України, якими приймається річний бюджет). Тому для України дуже важливим на сьогоднішній день є проведення комплексної, науково — обґрунтова- ної, послідовної податкової реформи та вдосконалення національної податкової системи, яка сприятиме стабі- лізації і конкурентоспроможності її економіки у світо- вому економічному просторі, а звідси і збільшенню по- даткових надходжень до бюджету. Реформування податкової системи, як відомо, може здійснюватися двома шляхами: шляхом револю- ційної (від лат. revolutio — поворот, переворот) податко- вої реконструкції, яка передбачає радикальну перебудо- ву системи оподаткування та створення власної, якісно нової податкової системи, і шляхом еволюційних (від evolutio — розгортання), тобто поступових, розрахова- них на досить тривалий час, перманентних фіскальних перетворень та формування логічно обґрунтованого по- даткового законодавства, спрямованого на функціону- вання соціально — орієнтованої ринкової економіки. В основу податкової системи України, як і у біль- шості розвинутих країнах світу (наприклад, США, Ні- меччина, Франція, Велика Британія [11, 29–31]), має бути покладена саме еволюційна концепція, яка по- винна розроблятися на основі об’єктивних передумов щодо реалізації державної податкової політики та пе- редбачати реформування шляхом послідовного удоско- налення механізму обчислення, обліку та сплати подат- ків, у тому числі в напрямку: — зменшення граничних ставок податків і зборів при одночасному розширенні бази оподаткування; — зменшення податкового тягаря на фонд оплати праці; — підвищення ролі позитивного впливу податків на фактори виробництва (майно, землю, корисні копа- лини, приріст капіталу) та екологічних податків; — розширення повноважень органів регіонального та місцевого самоуправління в стимулюванні вітчизня- ного товаровиробника за допомогою податкового меха- нізму тощо. Отже, метою податкової реформи має бути, з одно- го боку, створення оптимальної національної системи оподаткування, яка стимулюватиме ділову активність і виступатиме міцним ресурсним фактором держави та інструментом позитивного впливу на економіку, а з іншого боку — уніфікація податкової системи, яка буде рівноцінною структурам податкових систем сучасних розвинутих країн. Процедура створення оптимальної системи опо- даткування повинна передбачати: — детальну проробку різних її елементів, методів оподаткування; — розгляд альтернативних варіантів оподаткування з оцінкою наслідків їх впровадження для економіки, ви- робничої та соціальної сфери тощо. До об’єктивних передумов щодо реалізації держав- ної податкової політики, які одночасно визначають і на- прямки податкової реформи в Україні слід віднести: — потребу держави у фінансових ресурсах; — обсяги реального ВВП; — дефіцит чи надлишок державного бюджету; — рівень інфляції; — рівень зайнятості населення; — рівень інвестиційної, інноваційної та підприєм- ницької активності; — рівень добробуту населення та необхідність фі- нансування соціальних та економічних програм; — політичну ситуацію в державі; — внутрішню і зовнішню політику держави. Поряд з цим податкова реформа має базуватися на певній системі цінностей, перелік яких включає: — соціально-економічний розвиток національної економіки (забезпечення соціального захисту населен- ня, стійкого економічного зростання, системного онов- лення суспільних відносин, розвитку базових галузей економіки тощо); — розподіл і перерозподіл обсягів ВВП через бю- джет в межах 40 відсотків з урахуванням відрахувань єдиного соціального внеску; ДУЛІК Т. О., АЛЕКСАНДРЮК Т. Ю. 452013/№1 — забезпечення протягом періоду реформування ста- більності загального рівня оподаткування, розмірів ставок і бази для нарахування податків і зборів, кількості їх видів; — економічну ефективність (податкова система має забезпечити сталу фінансову базу держави); — соціальну справедливість (система оподаткуван- ня має забезпечити максимальну зацікавленість плат- ників податків і зборів у результатах їх діяльності). Стратегічною ціллю податкової реформи має бути створення умов для реалізації прагматичного фінансового компромісу між потребами держави в коштах та інтереса- ми платників податків, реалізація якого повинна сприяти соціально-економічному розвитку України. Основне за- вдання податкової реформи полягає в тому, щоб знайти цей компроміс і забезпечити його правову регламентацію. Необхідним завданням податкової реформи та пріо- ритетним напрямком удосконалення податкової системи України має бути передусім стимулювання та стабілізація виробництва на основі модернізованої конструкції прин- ципів оптимального оподаткування, спрямованих на ре- гулювання доходів суб’єктів національної економіки в умовах функціонування ринку. Іншими словами, опорою сучасної податкової політики й податкової системи по- винна бути ґрунтовно розроблена теорія та методика об- числення і сплати податків і зборів (техніка та форми опо- даткування, види, елементи податків та управління ними), яка має включати модель позитивного впливу економіч- них ефектів оподаткування на результати господарюван- ня суб’єктів національної економіки, обсяг інвестицій, сукупний попит та споживання. Тобто система оподатку- вання у сучасних умовах повинна стати надійним чинни- ком соціально-економічної стабільності держави. Практика керована такою теорією повинна забез- печити вирішення двоєдиного завдання: з одного боку, встановлення оптимальних податків, які будуть заохо- чувати платників до прибуткової діяльності; з іншого — забезпечення надходження до бюджету коштів, достат- ніх для задоволення державних та соціальних потреб. Висновки та пропозиції. Враховуючи об’єктивні умови, особливості розвитку національної економіки та функціонування сучасної податкової політики України, на нашу думку, до загальних засад ефективного рефор- мування податкової системи вбачається за доцільне від- нести такі положення: — забезпечення диференційованого оподаткуван- ня доходів усіх платників, насамперед підприємниць- ких структур; — забезпечення синхронності позитивного впливу форм і методів оподаткування на доходи підприємниць- ких структур в часі; — заохочення платників щодо збільшення отрима- ного доходу та забезпечення його правової регламентації; — забезпечення незмінності адміністрування подат- ків і зборів протягом всього періоду податкової реформи; — забезпечення максимально чіткого та несупереч- ливого формування та формулювання норм податково- го права, що виключає їхнє неоднозначне трактування; — встановлення податків і зборів на підставі показ- ників соціально-економічного розвитку національної економіки та фінансових можливостей їх платників. Крім того, з метою оптимального поєднання окре- мих напрямків теоретичної та практичної діяльності і досягнення на цій основі максимізації фіскальних та регулюючих ефектів функціонування податкової систе- ми, на сьогодні перед науковцями постає необхідність подальшого дослідження її складових елементів як три- єдиної проблеми: — функціонування як методу акумуляції фінансо- вих ресурсів держави; — використання як інструменту впливу на соціаль- но-економічні процеси в національній економіці; — організації та методики управління процесом оподаткування [9]. Вирішення цих та інших проблем у сфері оподат- кування, а також подальше уточнення положень Подат- кового кодексу України стане можливим завдяки враху- ванню та дотриманню таких наукових підходів як: — системність, який забезпечить реалізацію фіс- кальної та регулюючої дії всіх складових податкової системи; — встановлення визначальної бази цієї системи, тобто науково обґрунтованого обсягу бюджетних витрат; — формування виваженої правової основи — єди- ного цілісного, систематизованого, комплексного та ко- дифікованого нормативно-правового документу в сфері оподаткування, і вихідних принципів оподаткування. Список використаних джерел 1. Андрущенко В. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті (Теоретична концептуалізація і наукова пробле- матика державних фінансів) / В. Андрущенко. — Львів : Каменяр, 2000. — 305 с. 2. Андрущенко В. Л. Податкові системи зарубіж- них країн / В. Л. Андрущенко, О. Д. Данілов. — К. : Комп’ютер прес, 2004. — 240 с. 3. Вишневский В. П. Налогообложение предпри- ятий в Украине: Монография / В. П. Вишневский. — Донецк : ИЭП НАН Украины, 1998. — 328 с. 4. Вишневский В. П. Уход от уплаты налогов: те- ория и практика: Монография / В. П. Вишневский, А. С. Веткин. — Донецк : ИЭП НАН Украины, 2003. — 228 с. 5. Вишневский В. П. Налогообложение: теории, проблемы, решения: Монография / В. П. Вишневский, А. С. Веткин, Е. Н. Вишневская. — Донецк : ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. — 504 с. 6. Іванов Ю. Б. Альтернативні системи оподатку- вання : монографія / Ю. Б. Іванов. — Харків : ХДУ — Торнадо, 2003. — 517 с. 7. Иванов Ю. Б. Налоговое планирование: принципы, методы, инструментарий : монография / Ю. Б. Иванов, В. В. Карпова, А. Н. Карпов. — Харьков : ИД «ИНЖЕК», 2006. — 272 с. 8. Лисяк Л. В. Бюджетна політика у системі держав- ного регулювання соціально-економічного розвитку України : монографія / Л. В. Лисяк. — К. : ДННУ АФУ, 2009. — 600 с. 9. Мельник В. М. Оподаткування: наукове об- ґрунтування та організація процесу : монографія / В. М. Мельник. — К. : ПП «Видавничий дім «Компю- терпрес», 2006. — 277 с. 10. Мельник П. В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці / П. В. Мельник. — Ірпінь, Акаде- мія державної податкової служби України, 2001. — 362 с. ДУЛІК Т. О., АЛЕКСАНДРЮК Т. Ю. 46 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 11. Соколовська А. М. Методологія проведення податкових реформ: Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми та шляхи розвитку податко- вої системи України» / А. М. Соколовська. — Ірпінь, 1998. — С. 29–33. 12. Соколовська А. М. Податкова система держави: теорія і практика становлення : монографія / А. М. Со- коловська. — К. : Знання — Прес, 2004. — 454 с. 13. Соколовська А. М. Основи теорії податків : на- вчальний посібник / А. М. Соколовська. — К. : Кондор, 2010. — 326 с. 14. Суторміна В. М. Держава — податки — бізнес (Із світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки) : монографія / В. М. Суторміна, В. М. Фе- досов, В. Л. Андрущенко. — К. : Либідь, 1992. — 328 с. 15. Шаблиста Л. М. Податки як засіб структурної перебудови економіки : монографія / Л. М. Шаблиста. — К. : Інститут економіки НАН України, 2000. — 218 с. 16. Податковий кодекс України [Текст] : Від 2 грудня 2010 р. №2756-VІ. — К. : ДП «ІВЦ ДПП Украї- ни», 2010. — 336. с. 17. Прогноз Державного бюджету України на 2012– 2013 роки [Електронний ресурс] // Режим доступу :1w1. c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=39205& pf35401. 18. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 318 «Про схвалення Прогнозу Державного бю- джету України на 2013 і 2014 роки» // [Електронний ресурс] Режим доступу: fru.net.ua›wp2012/07/прогнозна-2013-і роки.dochttp://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2456–17. 19. Інформація про стан виконання Зведеного та Державного бюджетів України за 2011 рік [Електронний ресурс] : відповідно до звіту Державної казначейської служби України від 16.02.2012 / Міністерство фінансів України. — Режим доступу : www.minfin.gov.ua. 20. Звіт про виконання Державного бюджету Укра- їни станом на 1 січня 2012 року [Електронний ресурс] : відповідно до звіту Державної казначейської служби України від 14.03.2012 / Державна казначейська служба України. — Режим доступу : treasury.gov.ua. 21. Звіт про виконання Державного бюджету Укра- їни станом на 1 жовтня 2012 року [Електронний ресурс] : відповідно до звіту Державної казначейської служби України від 08.11.2012 / Державна казначейська служба України. — Режим доступу : treasury.gov.ua. 22. Закон України від 05.07. 2012 р. №5991-VІ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей опо- даткування суб’єктів індустрії програмної продукції» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/laws/show/2456–17. 23. Закон України від 06.09. 2012 р. №5205-VІ «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// zakon1.rada. gov.ua/laws/show/2456–17. 24. Закон України від 02.10. 2012 р. №5412-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань оподаткування» [Елек- тронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada. gov.ua/laws/show/2456–17. 25. Порядок укладення та виконання договорів про ціноутворення для цілей оподаткування, затвердже- ний постановою Кабінету Міністрів України від 22.08. 2012 р. №787. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2456–17. 26. Бюджетний кодекс України від 20 листопада 2012 р. № 5492-VI // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws /show/2456– 17. Постановка задачи. В современных условиях суще- ственно возрастает роль финансовой составляющей в управлении предприятием. Показатели финансового состояния предприятия являются все более важными и основополагающими в сравнительной характеристике различных предприятий, а умелое управление финансо- вым состоянием зачастую является залогом конкурен- тоспособности предприятия на рынке. В связи с этим существенным образом изменились место и роль финан- сового анализа в системе управления предприятием, что обуславливает необходимость разработки соответствую- щего методического и инструментального обеспечения, четкого понимания менеджментом предприятия задач и направлений совершенствования системы управления. Последние публикации. Задачи, методы и ин- струменты финансового анализа раскрыты в работах С. Б. Барнгольца, Ю. Н. Воробьева, Л. Т. Гиляровской, О. В. Грищенко, О. В. Ефимовой, А. А. Канке, И. П. Ко- шевой, В. В. Ковалева, А. М. Литовских, А. А. Музычен- ко, Е. В. Негашева, А. М. Поддерегина, Э. В. Рогатенюк, И. М. Пожарицкой, Г. В. Савицкой, Р. С. Сайфулина, Н. Н. Селезневой, С. К. Хорина, А. Д. Шеремета и др. Цель работы. Обосновать направления совершен- ствования системы управления предприятием в связи с изменением места и роли финансового анализа в совре- менных условиях хозяйствования. Изложение основного материала. Предприятия, объ- единяя множество индивидуумов для достижения по- ставленной цели должны соответствующим образом ор- ганизовать их совместную работу, что достигается через создание определенной системы управления. Принято считать, что «система управления предприятием — это Ю. В. Иванов г. Мариуполь МЕСТО И РОЛЬ ФИНАНСОВОГО АНАЛИЗА В СИСТЕМЕ УПРАВЛЕНИЯ ПРЕДПРИЯТИЕМ ИВАНОВ Ю. В.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123183
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1729-7206
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:16:29Z
publishDate 2013
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Дулік, Т.О.
Александрюк, Т.Ю.
2017-08-31T19:54:11Z
2017-08-31T19:54:11Z
2013
До питання про реформування податкової системи України / Т.О. Дулік, Т.Ю. Александрюк // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 1 (23). — С. 40–46. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
1729-7206
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123183
У статті досліджено об’єктивні передумови та причини необхідності реформування податкової системи України на основі системного підходу; здійснено наукове обґрунтування факторів, що визначають напрямки податкової реформи, її мету, стратегічні цілі та завдання, а також визначені загальні засади ефективного реформування податкової системи України.
В статье исследованы объективные условия и причини необходимости реформирования налоговой системы Украины с использованием системного подхода; осуществлено научное обоснование факторов, которые определяют направления налоговой реформы, ее цель, стратегические цели и задачи, а также определены общие положения эффективного реформирования налоговой системы Украины.
The article examines the objective conditions and reasons to reform the tax system in Ukraine based on a systematic approach, made a scientific study of factors that determine the direction of tax reform, its objectives, strategic goals and objectives, as well as certain general principles of effective reform of the tax system of Ukraine.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Вісник економічної науки України
Наукові статті
До питання про реформування податкової системи України
К вопросу о реформировании налоговой системы Украины
On the reform of the tax system in Ukraine
Article
published earlier
spellingShingle До питання про реформування податкової системи України
Дулік, Т.О.
Александрюк, Т.Ю.
Наукові статті
title До питання про реформування податкової системи України
title_alt К вопросу о реформировании налоговой системы Украины
On the reform of the tax system in Ukraine
title_full До питання про реформування податкової системи України
title_fullStr До питання про реформування податкової системи України
title_full_unstemmed До питання про реформування податкової системи України
title_short До питання про реформування податкової системи України
title_sort до питання про реформування податкової системи україни
topic Наукові статті
topic_facet Наукові статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123183
work_keys_str_mv AT dulíkto dopitannâproreformuvannâpodatkovoísistemiukraíni
AT aleksandrûktû dopitannâproreformuvannâpodatkovoísistemiukraíni
AT dulíkto kvoprosuoreformirovaniinalogovoisistemyukrainy
AT aleksandrûktû kvoprosuoreformirovaniinalogovoisistemyukrainy
AT dulíkto onthereformofthetaxsysteminukraine
AT aleksandrûktû onthereformofthetaxsysteminukraine