Використання прибутку підприємства в умовах здійснення модернізації й оновлення виробництва
Досліджено підходи до формування та використання чистого прибутку підприємств. Встановлено систему пропорцій поділу прибутку на частини, що капіталізуються (кошти навиробничий розвиток, формування резервного фонду), і частини, що споживаються (кошти на виплату дивідендів, матерільне стимулювання пер...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123230 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Використання прибутку підприємства в умовах здійснення модернізації й оновлення виробництва / О.М. Следь // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 300–310. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123230 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Следь, О.М. 2017-09-01T13:29:18Z 2017-09-01T13:29:18Z 2013 Використання прибутку підприємства в умовах здійснення модернізації й оновлення виробництва / О.М. Следь // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 300–310. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2220-7961 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123230 Досліджено підходи до формування та використання чистого прибутку підприємств. Встановлено систему пропорцій поділу прибутку на частини, що капіталізуються (кошти навиробничий розвиток, формування резервного фонду), і частини, що споживаються (кошти на виплату дивідендів, матерільне стимулювання персоналу та соціальний розвиток підприємства). Запропоновано метод визначення структури використання чистого прибутку підприємства, що забезпечує приріст коштів, які спрямовуються на розвиток виробництва. Исследованы подходы к формированию и использованию чистой прибыли предприятий. Установлена система пропорций разделения прибыли на части, которые капитализируются (средства на производственное развитие, формирование резервного фонда), и части, которые потребляются (средства на выплату дивидендов, материальное стимулирование персонала и социальное развитие предприятия). Предложен метод определения структуры использования чистой прибыли предприятия, обеспечивающий прирост средств, направляемых на развитие производства. The article studies the characteristics of using the profits of enterprises under production modernization. It was found that one of the main reasons for insufficient technical and technological renewal of production base is limited own funds of enterprises, and the lack of the state innovation stimulation tool. The experience in the modernization and renovation of production at leading machine-building enterprises and economic justification of purposeful patterns of the net profits distribution indicate the need and possibility of establishing a rational structure of the net profit, part of which is directed at the development of production. Research approaches to the formation and use of the enterprise profits revealed a system of proportions of profit division, that covers the capitalized part (funds for industrial development, the formation of the reserve fund), and part of that is consumed (funds for dividend payments, financial incentives for staff and social development of the company). A method of determining the structure of using the net profit that provides the growth of funds allocated for the development of production is proposed. The need for the modernization of production makes it necessary to increase the portion of the net profit that is capitalized, that is, the proportion of funds allocated for the development of production. An important prerequisite for this is to provide a simultaneous increase in profits across other directions, or at least not decrease the admission of the profit that is consumed. In particular, this applies to the funds allocated for the social development, reproduction and accumulation of the intellectual capital as a major factor in the technological development and for the improvement of production. It is also necessary to strengthen the financial incentives for the workers who muster new techniques and technologies to improve the efficiency of production and to prevent resistance from the personnel. The net profit used for investment in the modernization purposes is advisable to distribute in view of the natural changes in the structure of fixed assets due to an accelerated rate of growth in the value of machinery and equipment compared to the cost of building and construction works through the use of appropriate correction factor for the proportion of active part of fixed assets. uk Інститут економіки промисловості НАН України Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Використання прибутку підприємства в умовах здійснення модернізації й оновлення виробництва Использование прибыли предприятия в условиях осуществления модернизации и обновления производства Using the profits of an enterprise under the modernization and renovation of production Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Використання прибутку підприємства в умовах здійснення модернізації й оновлення виробництва |
| spellingShingle |
Використання прибутку підприємства в умовах здійснення модернізації й оновлення виробництва Следь, О.М. |
| title_short |
Використання прибутку підприємства в умовах здійснення модернізації й оновлення виробництва |
| title_full |
Використання прибутку підприємства в умовах здійснення модернізації й оновлення виробництва |
| title_fullStr |
Використання прибутку підприємства в умовах здійснення модернізації й оновлення виробництва |
| title_full_unstemmed |
Використання прибутку підприємства в умовах здійснення модернізації й оновлення виробництва |
| title_sort |
використання прибутку підприємства в умовах здійснення модернізації й оновлення виробництва |
| author |
Следь, О.М. |
| author_facet |
Следь, О.М. |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Использование прибыли предприятия в условиях осуществления модернизации и обновления производства Using the profits of an enterprise under the modernization and renovation of production |
| description |
Досліджено підходи до формування та використання чистого прибутку підприємств. Встановлено систему пропорцій поділу прибутку на частини, що капіталізуються (кошти навиробничий розвиток, формування резервного фонду), і частини, що споживаються (кошти на виплату дивідендів, матерільне стимулювання персоналу та соціальний розвиток підприємства). Запропоновано метод визначення структури використання чистого прибутку підприємства, що забезпечує приріст коштів, які спрямовуються на розвиток виробництва.
Исследованы подходы к формированию и использованию чистой прибыли предприятий. Установлена система пропорций разделения прибыли на части, которые капитализируются (средства на производственное развитие, формирование резервного фонда), и части, которые потребляются (средства на выплату дивидендов, материальное стимулирование персонала и социальное развитие предприятия). Предложен метод определения структуры использования чистой прибыли предприятия, обеспечивающий прирост средств, направляемых на развитие производства.
The article studies the characteristics of using the profits of enterprises under production modernization. It was found that one of the main reasons for insufficient technical and technological renewal of production base is limited own funds of enterprises, and the lack of the state innovation stimulation tool. The experience in the modernization and renovation of production at leading machine-building enterprises and economic justification of purposeful patterns of the net profits distribution indicate the need and possibility of establishing a rational structure of the net profit, part of which is directed at the development of production. Research approaches to the formation and use of the enterprise profits revealed a system of proportions of profit division, that covers the capitalized part (funds for industrial development, the formation of the reserve fund), and part of that is consumed (funds for dividend payments, financial incentives for staff and social development of the company). A method of determining the structure of using the net profit that provides the growth of funds allocated for the development of production is proposed. The need for the modernization of production makes it necessary to increase the portion of the net profit that is capitalized, that is, the proportion of funds allocated for the development of production. An important prerequisite for this is to provide a simultaneous increase in profits across other directions, or at least not decrease the admission of the profit that is consumed. In particular, this applies to the funds allocated for the social development, reproduction and accumulation of the intellectual capital as a major factor in the technological development and for the improvement of production. It is also necessary to strengthen the financial incentives for the workers who muster new techniques and technologies to improve the efficiency of production and to prevent resistance from the personnel. The net profit used for investment in the modernization purposes is advisable to distribute in view of the natural changes in the structure of fixed assets due to an accelerated rate of growth in the value of machinery and equipment compared to the cost of building and construction works through the use of appropriate correction factor for the proportion of active part of fixed assets.
|
| issn |
2220-7961 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123230 |
| citation_txt |
Використання прибутку підприємства в умовах здійснення модернізації й оновлення виробництва / О.М. Следь // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Донецьк: ІЕП НАНУ, 2013. — С. 300–310. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT sledʹom vikoristannâpributkupídpriêmstvavumovahzdíisnennâmodernízacííionovlennâvirobnictva AT sledʹom ispolʹzovaniepribylipredpriâtiâvusloviâhosuŝestvleniâmodernizaciiiobnovleniâproizvodstva AT sledʹom usingtheprofitsofanenterpriseunderthemodernizationandrenovationofproduction |
| first_indexed |
2025-11-26T15:20:20Z |
| last_indexed |
2025-11-26T15:20:20Z |
| _version_ |
1850626206093803520 |
| fulltext |
О.М. Следь, к.е.н.
ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
В УМОВАХ ЗДІЙСНЕННЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ
Й ОНОВЛЕННЯ ВИРОБНИЦТВА
Недостатні темпи інноваційного розвитку економіки
України значною мірою обумовлені зниженням питомої ваги
машинобудування в сукупній структурі промисловості держа-
ви й незадовільним рівнем конкурентоспроможності продукції
внаслідок швидкого старіння техніко-технологічної бази виро-
бництва підприємств галузі. Темпи й обсяги оновлення основ-
ного капіталу підприємств машинобудівного комплексу є
вкрай низькими при одночасному високому рівні зносу вироб-
ничого обладнання, який складає більше 50% балансової вар-
тості. Однією з головних причин недостатнього оновлення
техніко-технологічної бази виробництва є нераціональне
управління процесами формування і використання основного
капіталу, обмеженість фінансових ресурсів, недосконалість
державного стимулювання й регулювання інноваційного ро-
звитку промисловості.
Актуальним питанням теорії та практики управління
технічним оновленням виробництва, проблемам державного
регулювання технічного розвитку промислових підприємств
присвячені дослідження вітчизняних і зарубіжних учених.
Науково-теоретичні та методологічні аспекти відтворення ос-
новного капіталу, обґрунтування форм, методів і способів його
відшкодування розглядались у працях В. Александрової,
Ю. Бажала, Д. Львової, О. Пасхавера, О. Цигічка. Значний
внесок у дослідження економічних проблем інноваційного ро-
звитку підприємств та процесів інвестиційного забезпечення
технічного оновлення виробництва зробили такі вчені:
О. Амоша, В. Захарченко, М. Іванов, М. Крупка, О. Пампура.
Завдяки розробкам цих авторів створено вагоме науково-
О.М. Следь, 2013
300
методичне підґрунтя з проблем управління оновленням ма-
теріально-технічної бази виробничих підприємств.
Разом із тим сучасні наукові підходи та економічні мето-
ди управління технічним оновленням виробництва не врахо-
вують сучасних умов господарювання, які полягають у сут-
тєвому підвищенні ринкових вимог до продукції внаслідок
необхідності прискорення темпів інноваційного розвитку, а
також процесів економічної інтеграції і глобалізації, які відбу-
ваються в сучасному світі. При цьому результати здійснення
технічного оновлення виробництва викликають зміни прак-
тично в усіх сферах діяльності підприємства і держави, що
обумовлює складність оцінки його ефективності й результа-
тивності. Усе вищезазначене обґрунтовує потребу в подаль-
шому дослідженні проблем управління технічним оновленням
виробництва й оцінки ефективності його здійснення на
підприємствах.
Можливості технічного оновлення виробництва необ-
хідно розглядати у взаємозв'язку з процесами формування і
використання прибутку підприємства. Формування прибутку
передбачає обґрунтування цільової потреби у прибутку в обся-
гах, необхідних для ефективного забезпечення розвитку
підприємства, прогнозування можливостей отримання прибут-
ку за окремими видами діяльності; формування цільових кри-
теріїв норми прибутку по підприємству і забезпечення їх до-
сягнення.
Метою статті є наукове обґрунтування доцільної та
раціональної структури використання чистого прибутку
підприємства в умовах необхідності здійснення технічного
оновлення виробництва.
Розподіл прибутку є процесом формування й обґрунту-
вання напрямів його подальшого використання відповідно до
цілей і завдань розвитку підприємства. У процесі розподілу
прибутку підприємства передбачається своєчасна сплата по-
датків і формування фінансових ресурсів, утворених за раху-
нок прибутку, для розвитку окремих видів діяльності або ви-
користання за окремими напрямами. Під час розподілу чисто-
го прибутку підприємства необхідним є формування системи
301
пропорцій поділу прибутку на частину, що капіталізується, і
частину, що споживається [1, c. 627]. Частина прибутку, що
споживається, являє собою кошти, які спрямовуються на
виплату дивідендів, матеріальне стимулювання персоналу і
соціальний розвиток підприємства. Частина прибутку, що
капіталізується, включає кошти, які спрямовуються на вироб-
ничий розвиток, формування резервного фонду а також інші
форми капіталізації прибутку. Досліджуючи прибуток як ін-
струмент фінансового зростання підприємства, А. Бабо визна-
чив частину прибутку, що капіталізується, як "чисте само-
фінансування" і вказав на існування щільного взаємозв'язку
між часткою самофінансування й інвестуванням в основний
капітал [2, c. 107].
Існує безліч факторів, що впливають на пропорції
розподілу чистого прибутку, ступінь інтенсивності прояву
яких також різноманітний. Деякі фактори визначають переду-
мови до зростання частини прибутку, що споживається, інші
обумовлюють необхідність збільшення частини, що
капіталізується. Здійснення технічного оновлення вироб-
ництва формує потребу у збільшенні частини чистого прибут-
ку, що капіталізується, а саме питомої ваги коштів, спрямова-
них на розвиток виробництва. При цьому необхідно забезпе-
чити одночасне збільшення прибутку за всіма напрямами, або,
принаймні, не допустити зменшення частини прибутку, що
споживається.
Задля виявлення закономірностей формування структури
розподілення чистого прибутку підприємства за напрямами
використання були досліджені фінансові результати діяльності
ВАТ “Рутченківський завод “Гірмаш”. Використання чистого
прибутку на підприємстві здійснюється за напрямами згідно зі
структурою розподілення прибутку, поданою в табл. 1. Аналіз
свідчить, що значна питома вага сукупного обсягу чистого
прибутку спрямовується на виплату дивідендів і складає 23% у
структурі його використання. Суттєва частка чистого прибут-
ку надходить до резервного фонду і використовується
302
Таблиця 1
Структура використання чистого прибутку
ВАТ “Рутченківський завод “Гірмаш”
Напрями
використання
Структура розподілення чистого прибутку, %
фактична економічно-
доцільна
в умовах динамічної
моделі оподаткування
Чистий прибуток,
у тому числі: 100 100 100
резервний фонд 7 5 3,5
розвиток виробництва 46 47 54
соціальний розвиток 15 21,5 20
матеріальне заохочення 7,5 11 10
виплата дивідендів 23 15 12
інші 1,5 0,5 0,5
за іншими напрямами, наприклад з метою поповнення оборот-
них коштів. При цьому частка коштів, що спрямовуються на
матеріальне заохочення та соціальний розвиток, є недостатнь-
ою і складає 7,5 та 15% відповідно. Таке співвідношення в
рамках розподілення чистого прибутку, не забезпечує бажано-
го розвитку соціальної сфери підприємства і поповнення фон-
ду матеріального заохочення, недостатньо стимулює розвиток
виробництва при одночасному використанні значної частки
прибутку як виплат за дивідендами і не може бути розглянута
як раціональна структура використання прибутку в умовах
необхідності технічного оновлення виробництва.
Досвід господарської діяльності провідних українських
підприємств машинобудування свідчить про те, що за раціо-
нальної структури розподілу прибутку, питома вага коштів,
що спрямовуються на соціальний розвиток, має становити не
менше ніж 20%. Підвищення якості і рівня конкурентоспро-
можності знову освоєної складної машинобудівної продукції
залежить не тільки від можливостей упровадження прогресив-
ної техніки і технології, але також визначається кваліфікацією,
досвідом і знаннями працівників, фахівців і керівників, їх
ставленням до роботи і загальною культурою виробництва, що
припускає застосування системи матеріального стимулювання
[3, с. 298].
303
Упровадження й ефективне використання системи ма-
теріального стимулювання освоєння нової техніки й нової
продукції є невід'ємною умовою підвищення якості і збіль-
шення обсягів її виробництва. Системи матеріального заохо-
чення і стимулювання праці, визнання трудових заслуг повин-
ні бути гнучкими і мати достатній мотиваційний ефект для
формування у працівників цільової настанови на підвищення
якості продукції, скорочення витрат виробництва і розвиток їх
зацікавленості в розробці й освоєнні нової техніки. Відповідно
до цих вимог питома вага коштів, що спрямовуються на ма-
теріальне заохочення, у структурі використання чистого при-
бутку за оцінками провідних фахівців має складати більше ніж
10% [62, с. 299].
В умовах необхідності здійснення технічного оновлення
виробництва підприємство має здійснювати дивідендну
політику за залишковим принципом. Це означає, що у процесі
розподілу чистого прибутку пріоритетним завданням є фор-
мування фонду розвитку виробництва, потім фондів ма-
теріального стимулювання і соціального розвитку й в останню
чергу визначається обсяг коштів, які спрямовуються на випла-
ту дивідендів. При цьому дивідендна політика має ґрунтувати-
ся на визначенні необхідної й раціональної пропорційності
між поточним споживанням прибутку власниками і її май-
бутнім зростанням, що максимізує ринкову вартість підприєм-
ства і забезпечує його стратегічний розвиток [4, с. 637].
Відмова з боку власників від дивідендів в умовах необхідності
здійснення технічного оновлення виробництва відбиває їх
прагнення до одержання додаткового доходу, що стає можли-
вим у результаті приросту капіталу в майбутньому. Так, у
США є відомими ситуації, коли великі акціонери вимагали
скасування виплати дивідендів і перерахування чистого при-
бутку в повному обсязі у фонд розвитку виробництва або ре-
зервний фонд [5, с. 134]. Тому для власників акцій перспек-
тивний приріст вартості їх капіталу найчастіше має більше
значення, ніж швидке одержання дивідендів.
304
При використанні динамічної моделі оподаткування
структура розподілу чистого прибутку підприємства має бути
трансформована відповідним чином.
Застосування динамічної моделі оподаткування прибут-
ку підприємства можливе тільки за умови дотримання вимоги,
згідно з якою приріст чистого прибутку, одержаний за рахунок
зниження ставки оподаткування, буде спрямовано винятково
на цілі технічного оновлення виробництва. Таким чином, пи-
тома вага прибутку, використаного з метою розвитку вироб-
ництва, буде зростати в міру освоєння нової техніки. При
цьому відповідним чином зміниться питома вага інших
напрямів використання прибутку. Одночасно обсяг коштів, що
спрямовуються на соціальний розвиток, матеріальне заохо-
чення, а також у резервний фонд будуть підвищуватися вна-
слідок зростання прибутку підприємства, що підлягає оподат-
куванню. Прибуток підприємства, у свою чергу, буде збільшу-
ватися внаслідок зростання обсягів реалізації і скорочення
витрат виробництва, обумовлених упровадженням і освоєнням
нових виробничих технологій.
В умовах динамічної моделі оподаткування після сплати
податку на прибуток, визначеного за ставкою оподаткування
відповідно до запропонованої шкали згідно з рівнем викори-
стання виробничої потужності й досягнутих темпів зростання
прибутку, необхідно здійснити розподіл чистого прибутку за
зазначеними напрямами. При цьому обов'язковим є дотриман-
ня головної умови реалізації даної моделі – використання от-
риманого приросту чистого прибутку виключно з метою ре-
алізації технічного оновлення виробництва. Одночасно основ-
на частина чистого прибутку має бути розподілена за всіма
напрямами відповідно до рекомендованої структури її вико-
ристання. Для цього необхідно визначити розмір чистого при-
бутку за базисною ставкою оподаткування і розподілити його
за відповідними напрямами. Надалі приріст прибутку, отрима-
ний за рахунок зниження динамічної ставки оподаткування,
спрямовується за статтею "розвиток виробництва". Основний
розподіл чистого прибутку за напрямами в умовах застосуван-
305
ня динамічної моделі оподаткування здійснюється за форму-
лою
100
0Пчr
R j
j
⋅
= , (1)
де Rj – сума коштів, що спрямовуються на j-тий елемент струк-
тури використання чистого прибутку;
rj – питома вага j-го елемента в рекомендованій струк-
турі використання чистого прибутку;
Пч0 – чистий прибуток, розрахований за базовою став-
кою оподаткування (25%).
Визначення обсягу коштів, що спрямовуються на розви-
ток виробництва, в умовах використання динамічної моделі
оподаткування з метою реалізації технічного оновлення виро-
бництва здійснюється за формулою
)ПчПч(
Пчr
R d
рп
рп 0
0
100
−+
⋅
= , (2)
де Rрп – сума коштів, що використовуються із чистого прибут-
ку на розвиток виробництва;
rрп – питома вага статті «розвиток виробництва» у реко-
мендованій структурі використання чистого прибутку;
Пчd – чистий прибуток, розрахований за динамічною
ставкою оподаткування відповідно до досягнутих рівня вико-
ристання виробничої потужності та темпу приросту прибутку
підприємства, що підлягає оподаткуванню.
Застосування рекомендованого методу розподілу чисто-
го прибутку сприятиме поетапному збільшенню питомої ваги
коштів, що спрямовуються на розвиток виробництва. При
цьому зменшення питомої ваги інших елементів структури ви-
користання чистого прибутку не буде супроводжуватися зни-
женням абсолютного обсягу фінансових надходжень унаслідок
збільшення темпів зростання прибутку, що підлягає оподатку-
ванню, і зменшення податкової ставки в рамках динамічної
моделі оподаткування.
Варіанти використання чистого прибутку ВАТ “Рутчен-
ківський завод “Гірмаш” за різних структур його розподілення
306
та умов оподаткування зображено на рисунку. Показники ви-
користання чистого прибутку розглянуто для умов технічного
оновлення виробництва машинобудівного підприємства, коли
рівень використання виробничих потужностей складає 65%, а
темп приросту прибутку, що підлягає оподаткуванню, 50%.
Динаміка структури використання чистого прибутку до-
сліджена для таких варіантів:
а) оподаткування прибутку за базовою ставкою (25%) і
розподілення згідно з економічно-доцільною структурою ви-
користання чистого прибутку;
б) оподаткування прибутку за динамічною ставкою
відповідно до досягнутих темпів приросту прибутку та рівня
використання виробничої потужності (22,5%) і розподілення
згідно з економічно-доцільною структурою використання чи-
стого прибутку;
в) оподаткування прибутку за динамічною ставкою
(22,5%) і розподілення згідно із запропонованою методикою
використання чистого прибутку з метою реалізації технічного
оновлення виробництва.
Використання чистого прибутку, одержаного за умов
оподаткування за динамічною ставкою, пропорційно еко-
номічно-доцільної структури забезпечує рівномірне зростання
фінансування за всіма цільовими напрямами, проте не
відповідає основній умові запропонованого механізму оподат-
кування – стимулювання технічного оновлення виробництва.
Одночасно використання рекомендованої методики
розподілення чистого прибутку в умовах динамічного оподат-
кування з метою реалізації технічного оновлення виробництва
дозволяє використовувати ресурси більш доцільно, спрямову-
ючи кошти, одержані за рахунок зменшення податкової став-
ки, на техніко-технологічний розвиток виробництва. За даної
методики структура використання чистого прибутку транс-
формується таким чином, що збільшення питомої ваги і,
відповідно, обсягу коштів, спожитих із метою розвитку вироб-
ництва, не зменшує надходжень за іншими статтями відносно
рівня оподаткування за базовою ставкою. При цьому
307
308
збільшення темпів приросту прибутку, що підлягає оподатку-
ванню, забезпечує подальше зростання питомої ваги коштів,
які спрямовуються на розвиток виробництва при одночасному
збільшенні обсягів фінансування всіх напрямів використання
чистого прибутку підприємства (табл. 2).
Таблиця 2
Показники розподілення чистого прибутку в умовах
динамічного оподаткування (рівень використання виробничої
потужності 65%)
Показники
Темп приросту прибутку,
що підлягає оподаткуванню
10% 50% 100%
Прибуток, що підлягає оподаткуванню, тис. грн 289 394 525
Ставка оподаткування, % 24,5 22,5 20
Чистий прибуток, тис. грн, у тому числі: 218,2 305,4 420
резервний фонд 10,8 14,8 19,7
розвиток виробництва 103,3 148,7 211,3
соціальний розвиток 46,6 63,5 84,7
матеріальне заохочення 23,8 32,5 43,3
виплата дивідендів 32,5 44,3 59,1
інші 1,1 1,5 2,0
Досліджуючи економічні основи розподілу прибутку в
умовах ринкової економіки, В. Юров підкреслював важливу
роль прибутку в системі економічних інтересів і стимулів [5,
c. 89-91]. Стимулююча функція прибутку виявляється під час
його розподілу, що визначає її роль в економічному розвитку
як на макро-, так і на мікрорівні. При цьому сила стимулів за-
лежить не тільки від розміру прибутку, але й від політики
підприємства у сфері його розподілу. В умовах рекомендова-
ної моделі оподаткування та методу розподілення чистого
прибутку відбувається стимулювання технічного оновлення
виробництва, що спонукає суб’єктів господарювання викори-
стовувати виробничі потужності більш повно й ефективно, що
може бути досягнуто за рахунок впровадження нової техніки,
технології, пожвавлення інноваційно-інвестиційної активності.
Нарощування прибутку за рахунок зменшення витрат, підви-
щення продуктивності техніко-технологічної бази вироб-
309
ництва, активізації інноваційної діяльності, завантаження і по-
вне використання виробничих потужностей формують умови
для більш пільгового оподаткування, що дозволяє одержувати
ще більший обсяг прибутку.
Висновки. Таким чином, відбувається замкнутий цикл:
зростання прибутку та збільшення рівня використання вироб-
ничої потужності сприяють зменшенню ставки оподаткування,
що у свою чергу дозволяє отримувати ще більш суттєве зрос-
тання прибутку і досягати більш повного завантаження вироб-
ничих потужностей.
Приріст чистого прибутку, отриманий підприємством в
умовах динамічного оподаткування, має бути використано
лише з метою технічного оновлення виробництва. Кошти, на-
громаджені у фонді розвитку виробництва, мають бути спря-
мовані на придбання нового більш прогресивного та високо-
технологічного обладнання, здатного здійснювати вироб-
ництво інноваційної продукції. У випадку, якщо діюче на
підприємстві обладнання характеризується високим рівнем
фізичного і морального зносу, необхідно, перш за все, забез-
печити вибуття таких основних засобів з експлуатації і зняття
їх з обліку. Одночасно частка коштів цільового фінансування
може спрямовуватися на ліквідацію застарілого обладнання.
Література
1. Бланк И.А. Управление прибылью / И.А. Бланк. – К.:
Ника-Центр, Эльга, 2002. – 752 с.
2. Бабо А. Прибыль / А. Бабо. – М.: Прогресс-Универс,
1993. – 175 с.
3. Циглевич В.Н. Корпоративный менеджмент в услови-
ях нестабильного рынка / В.Н. Циглевич. – М.: Экзамен,
2003. – 318 с.
4. Найт Ф.Х. Риск, неопределенность, прибыль /
Ф.Х. Найт. – М.: Дело, 2003. – 359 с.
5. Юров В.Ф. Прибыль в рыночной экономике: вопросы
теории и практики / В.Ф. Юров. – М.: Финансы и статистика,
2001. – 141 с.
Надійшла до редакції 19.11.2013 р.
310
SB-Булеева-2013+ статьи_300
SB-Булеева-2013+ статьи_301
SB-Булеева-2013+ статьи_302
SB-Булеева-2013+ статьи_303
SB-Булеева-2013+ статьи_304
SB-Булеева-2013+ статьи_305
SB-Булеева-2013+ статьи_306
SB-Булеева-2013+ статьи_307
SB-Булеева-2013+ статьи_308
SB-Булеева-2013+ статьи_309
SB-Булеева-2013+ статьи_310
|